❗️ Суд оприлюднив текст Рішення (https://bit.ly/3Lj1cN2) у справі за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо конституційності окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України
Пропонуємо ознайомитися з його коротким резюме ⤵️
🔹Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 19 квітня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що з огляду на висловлену ним незгоду щодо зазначення в судових рішеннях його місця проживання та реєстраційного номера облікової картки платника податків суди не мали достатніх підстав указувати ці дані в таких рішеннях, тому що це, на його думку, „не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві“, оскільки в матеріалах справ „наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення“. Він наголошує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу „мало місце втручання в його особисте життя та зазнало порушення гарантоване статтею 32 Конституції України його право на особисте (приватне життя)“.
☑️Цим Рішенням Суд визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України:
– пункту 2 частини дев’ятої статті 171 „або місце проживання (для фізичних осіб)“;
– пункту 4 частини п’ятої статті 246 „або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)“, „реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності“.
🔹Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував власні юридичні позиції, правозахисні міжнародні акти та практику Європейського суду з прав людини, а також позиції Конституційного Суду Латвійської Республіки, які стосуються принципів захисту особових даних.
📜Конституційний Суд України зауважує, що в окремих приписах пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу законодавець визначив обмеження щодо реалізації конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя у вигляді вимоги зазначати в судових рішеннях місце проживання чи перебування сторін (для фізичних осіб) та реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, фактично установивши в такий спосіб можливість збирання, зберігання, використання та поширення судами відомостей про фізичних осіб, за якими можна прямо чи опосередковано ідентифікувати таких осіб без їхньої згоди. 🖇 Ці обмеження є правомірними, якщо їх установлено оспорюваними приписами Кодексу лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини і вони відповідають принципові домірності, застосованому для оцінювання правомірності втручання держави у права людини, та не порушують сутності конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя.
🔸Конституційний Суд України у цій справі пов’язує оцінювання правомірності втручання держави у вказане конституційне право щодо встановлення вимоги зазначати в судових рішеннях особові дані сторін відповідно до оспорюваних приписів Кодексу з одним із винятків, що визначений частиною другою статті 32 Конституції України, – „в інтересах <…> прав людини“. Захист, утвердження та здійснення прав людини потребують передусім забезпечення реалізації права на судовий захист, а також дотримання основних засад судочинства, включно з конституційною вимогою щодо обов’язковості судового рішення.
Пропонуємо ознайомитися з його коротким резюме ⤵️
🔹Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 19 квітня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що з огляду на висловлену ним незгоду щодо зазначення в судових рішеннях його місця проживання та реєстраційного номера облікової картки платника податків суди не мали достатніх підстав указувати ці дані в таких рішеннях, тому що це, на його думку, „не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві“, оскільки в матеріалах справ „наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення“. Він наголошує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу „мало місце втручання в його особисте життя та зазнало порушення гарантоване статтею 32 Конституції України його право на особисте (приватне життя)“.
☑️Цим Рішенням Суд визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України:
– пункту 2 частини дев’ятої статті 171 „або місце проживання (для фізичних осіб)“;
– пункту 4 частини п’ятої статті 246 „або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)“, „реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності“.
🔹Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував власні юридичні позиції, правозахисні міжнародні акти та практику Європейського суду з прав людини, а також позиції Конституційного Суду Латвійської Республіки, які стосуються принципів захисту особових даних.
📜Конституційний Суд України зауважує, що в окремих приписах пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу законодавець визначив обмеження щодо реалізації конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя у вигляді вимоги зазначати в судових рішеннях місце проживання чи перебування сторін (для фізичних осіб) та реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, фактично установивши в такий спосіб можливість збирання, зберігання, використання та поширення судами відомостей про фізичних осіб, за якими можна прямо чи опосередковано ідентифікувати таких осіб без їхньої згоди. 🖇 Ці обмеження є правомірними, якщо їх установлено оспорюваними приписами Кодексу лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини і вони відповідають принципові домірності, застосованому для оцінювання правомірності втручання держави у права людини, та не порушують сутності конституційного права на недоторканність особистого і сімейного життя.
🔸Конституційний Суд України у цій справі пов’язує оцінювання правомірності втручання держави у вказане конституційне право щодо встановлення вимоги зазначати в судових рішеннях особові дані сторін відповідно до оспорюваних приписів Кодексу з одним із винятків, що визначений частиною другою статті 32 Конституції України, – „в інтересах <…> прав людини“. Захист, утвердження та здійснення прав людини потребують передусім забезпечення реалізації права на судовий захист, а також дотримання основних засад судочинства, включно з конституційною вимогою щодо обов’язковості судового рішення.
🔹Оцінюючи мету ухвалення окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу, Конституційний Суд України вбачає її правомірність у підвищенні ефективності судового захисту в Україні та впорядкуванні реалізації конституційного права на судовий захист, зокрема і його складника – права на виконання судових рішень.
🔹У Рішенні Суду зазначено, зокрема, що використання в адміністративному провадженні таких особових даних, як місце проживання сторін (для фізичних осіб), потрібне для однозначної ідентифікації сторін на стадії відкриття судового провадження та передусім для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав. Тому установлена окремим приписом пункту 2 частини дев’ятої статті 171 Кодексу вимога зазначати в ухвалі суду про відкриття провадження у справі місце проживання сторін (для фізичних осіб) потрібна для реалізації особою права на судовий захист загалом.
🔸Зазначення в резолютивній частині судового рішення особових даних відповідно до окремих приписів пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу є потрібним для того, щоб забезпечити безпомилкове та своєчасне виконання судового рішення, а порушення цієї процесуальної вимоги може значно ускладнити або й зовсім унеможливити його виконання у зв’язку з тим, що виконавець не зможе однозначно ідентифікувати боржника.
📝Конституційний Суд України зазначає, що оспорювані приписи Кодексу узгоджуються із загальновизнаними принципами захисту особових даних, правовладдя, мінімальності, анонімності, справедливості. Цими приписами Кодексу не встановлено можливості оброблення визначених ними особових даних сторін для цілей інших, ніж ефективне виконання завдань адміністративного судочинства (тобто тих цілей, для яких ці дані надавали судам). Такі особові дані, як місце проживання чи перебування сторін (для фізичних осіб) та реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, є мінімальним обсягом відомостей, потрібних для забезпечення судового захисту та обов’язкового виконання судових рішень. Зазначені особові дані не можуть бути анонімними принаймні з огляду на основні засади адміністративного судочинства та принципи судової юрисдикції. Вимога зазначати особові дані в судових рішеннях установлена оспорюваними приписами Кодексу, не спричиняє надмірного втручання в особисте життя сторін.
☑️З огляду на викладене, Конституційний Суд України визнав оспорювані приписи Кодексу конституційними.
https://bit.ly/40rjS1p
🔹У Рішенні Суду зазначено, зокрема, що використання в адміністративному провадженні таких особових даних, як місце проживання сторін (для фізичних осіб), потрібне для однозначної ідентифікації сторін на стадії відкриття судового провадження та передусім для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав. Тому установлена окремим приписом пункту 2 частини дев’ятої статті 171 Кодексу вимога зазначати в ухвалі суду про відкриття провадження у справі місце проживання сторін (для фізичних осіб) потрібна для реалізації особою права на судовий захист загалом.
🔸Зазначення в резолютивній частині судового рішення особових даних відповідно до окремих приписів пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу є потрібним для того, щоб забезпечити безпомилкове та своєчасне виконання судового рішення, а порушення цієї процесуальної вимоги може значно ускладнити або й зовсім унеможливити його виконання у зв’язку з тим, що виконавець не зможе однозначно ідентифікувати боржника.
📝Конституційний Суд України зазначає, що оспорювані приписи Кодексу узгоджуються із загальновизнаними принципами захисту особових даних, правовладдя, мінімальності, анонімності, справедливості. Цими приписами Кодексу не встановлено можливості оброблення визначених ними особових даних сторін для цілей інших, ніж ефективне виконання завдань адміністративного судочинства (тобто тих цілей, для яких ці дані надавали судам). Такі особові дані, як місце проживання чи перебування сторін (для фізичних осіб) та реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, є мінімальним обсягом відомостей, потрібних для забезпечення судового захисту та обов’язкового виконання судових рішень. Зазначені особові дані не можуть бути анонімними принаймні з огляду на основні засади адміністративного судочинства та принципи судової юрисдикції. Вимога зазначати особові дані в судових рішеннях установлена оспорюваними приписами Кодексу, не спричиняє надмірного втручання в особисте життя сторін.
☑️З огляду на викладене, Конституційний Суд України визнав оспорювані приписи Кодексу конституційними.
https://bit.ly/40rjS1p
📚Сергій Головатий розповів про юридичні позиції Конституційного Суду України в контексті забезпечення правовладдя в Україні
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий 21 квітня 2023 року виступив з доповіддю „Юридичні позиції Конституційного Суду України в контексті забезпечення правовладдя в Україні‟ на навчальному заході для суддів Верховного Суду, що його організувала Національна школа суддів України.
💬Сергій Головатий розповів про історичні передумови втілення поняття „верховенство права‟ у статті 8 Конституції України 1996 року, фундаментальні документи Венеційської Комісії щодо з’ясування змісту, закладеного в поняття „the rule of law‟, а також проаналізував юридичні позиції Конституційного Суду України, де принцип правовладдя покладено в основу рішень Суду.
🔸Зокрема, суддя КСУ зазначив, що на час ухвалення Основного Закону України правники та мовознавці шукали належний український відповідник англійському „the rule of law‟ та зробили вибір на користь двослівного поняття „верховенство права‟, вважаючи його найвдалішим. 🖇«Тоді внаслідок політичного протиборства із запеклими прибічниками „верховенства закону‟, що його обстоювали депутати від комуністичної та соціалістичної партій, парламентська кваліфікована більшість підтримала, на чому наполягав я, словосполуку „верховенство права‟ як антитезу до поняття „верховенство закону‟», – зазначив Сергій Головатий.
🔹Замінюючи „верховенство закону‟ термінологічно на „верховенство права‟, ми вважали, що діємо рішуче та відмовляємося від антиюридичного позитивізму радянської доби. Проте, як виявилося з часом, це було не зовсім так, оскільки під час практичного застосування та теоретичного тлумачення цього поняття виявили низку проблем, зокрема, постало питання: що „верховенствує‟ та „над ким?‟ чи „над чим?‟. За словами Сергія Головатого, така ситуація виникла через брак знань, які б дозволили правильно українською перекласти фразу „the rule of law‟, яка ніяк не є відповідником українського або російського „верховенство права‟.
❗️Як зауважив Сергій Головатий, він ініціював розгляд питання щодо з’ясування змісту, закладеного в поняття „the rule of law‟ для посткомуністичних країн у Парламенській асамблеї Ради Європи, а згодом – у Венеційській Комісії. 🗞Під час виступу суддя КСУ звернув увагу на фундаментальні документи, які підготувала та ухвалила Венеційська Комісія, зокрема, Доповідь „Report of the Rule of Law‟, ухвалену на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25–26 березня 2011 р.), та документ “Rule of Law Checklist” (Мірило правовладдя), ухвалений на її 106-му пленарному засіданні (Венеція, 11–12 березня 2016 р.). За його словами, ухвалення цих документів сприяло еволюції правничої терміносистеми в окремих державах Східної Європи.
🔹Сергій Головатий навів приклади рішень Конституційного Суду України, де містилося тлумачення поняття „верховенство права‟. 📃Зокрема, він зауважив, що вперше Суд сформулював юридичну позицію щодо сутності цього принципу в Рішенні у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004. За словами судді КСУ, юридичну позицію, висловлену у цьому рішенні, Конституційний Суд України надалі навів у 25 рішеннях, та, на жаль, її й досі застосовують у науці.
📌Однак, як зазначив Сергій Головатий, від 2020 року Конституційний Суд України почав застосовувати поняття „the rule of law‟ згідно з документами Венеційської Комісії. У Рішенні у справі за конституційною скаргою громадянки України Левченко Ольги Миколаївни щодо конституційності припису пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Суд сформулював комплексну юридичну позицію щодо сутності правовладдя.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий 21 квітня 2023 року виступив з доповіддю „Юридичні позиції Конституційного Суду України в контексті забезпечення правовладдя в Україні‟ на навчальному заході для суддів Верховного Суду, що його організувала Національна школа суддів України.
💬Сергій Головатий розповів про історичні передумови втілення поняття „верховенство права‟ у статті 8 Конституції України 1996 року, фундаментальні документи Венеційської Комісії щодо з’ясування змісту, закладеного в поняття „the rule of law‟, а також проаналізував юридичні позиції Конституційного Суду України, де принцип правовладдя покладено в основу рішень Суду.
🔸Зокрема, суддя КСУ зазначив, що на час ухвалення Основного Закону України правники та мовознавці шукали належний український відповідник англійському „the rule of law‟ та зробили вибір на користь двослівного поняття „верховенство права‟, вважаючи його найвдалішим. 🖇«Тоді внаслідок політичного протиборства із запеклими прибічниками „верховенства закону‟, що його обстоювали депутати від комуністичної та соціалістичної партій, парламентська кваліфікована більшість підтримала, на чому наполягав я, словосполуку „верховенство права‟ як антитезу до поняття „верховенство закону‟», – зазначив Сергій Головатий.
🔹Замінюючи „верховенство закону‟ термінологічно на „верховенство права‟, ми вважали, що діємо рішуче та відмовляємося від антиюридичного позитивізму радянської доби. Проте, як виявилося з часом, це було не зовсім так, оскільки під час практичного застосування та теоретичного тлумачення цього поняття виявили низку проблем, зокрема, постало питання: що „верховенствує‟ та „над ким?‟ чи „над чим?‟. За словами Сергія Головатого, така ситуація виникла через брак знань, які б дозволили правильно українською перекласти фразу „the rule of law‟, яка ніяк не є відповідником українського або російського „верховенство права‟.
❗️Як зауважив Сергій Головатий, він ініціював розгляд питання щодо з’ясування змісту, закладеного в поняття „the rule of law‟ для посткомуністичних країн у Парламенській асамблеї Ради Європи, а згодом – у Венеційській Комісії. 🗞Під час виступу суддя КСУ звернув увагу на фундаментальні документи, які підготувала та ухвалила Венеційська Комісія, зокрема, Доповідь „Report of the Rule of Law‟, ухвалену на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25–26 березня 2011 р.), та документ “Rule of Law Checklist” (Мірило правовладдя), ухвалений на її 106-му пленарному засіданні (Венеція, 11–12 березня 2016 р.). За його словами, ухвалення цих документів сприяло еволюції правничої терміносистеми в окремих державах Східної Європи.
🔹Сергій Головатий навів приклади рішень Конституційного Суду України, де містилося тлумачення поняття „верховенство права‟. 📃Зокрема, він зауважив, що вперше Суд сформулював юридичну позицію щодо сутності цього принципу в Рішенні у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004. За словами судді КСУ, юридичну позицію, висловлену у цьому рішенні, Конституційний Суд України надалі навів у 25 рішеннях, та, на жаль, її й досі застосовують у науці.
📌Однак, як зазначив Сергій Головатий, від 2020 року Конституційний Суд України почав застосовувати поняття „the rule of law‟ згідно з документами Венеційської Комісії. У Рішенні у справі за конституційною скаргою громадянки України Левченко Ольги Миколаївни щодо конституційності припису пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Суд сформулював комплексну юридичну позицію щодо сутності правовладдя.
🖇Зокрема, Суд вказав на шість стрижневих складників правовладдя, що їх визначила Венеційська Комісія – це законність; юридична визначеність; заборона свавільності; доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах – включно із судовим контролем щодо адміністративних актів (дій); дотримання людських прав; недискримінація та рівність перед законом.
🔹Сергій Головатий наголосив, що наразі Конституційний Суд України розв’язує справи за конституційними поданнями та конституційними скаргами через призму шести складників правовладдя, визначених у Доповіді Венеційської Комісії.
Під час заходу також виступили Королівський адвокат (КС), суддя у відставці, Голова Апеляційної палати Міжнародного кримінального суду (2011 – 2021) Сер Говард Моррісон, суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, заступник Міністра юстиції України Ірина Мудра. Вони представили доповіді на теми: „Міжнародна кримінальна юстиція і права людини‟, „Національні і міжнародні механізми відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок агресії рф‟, „Принцип юридичної визначеності як складова верховенства права: практика ЄСПЛ‟.
https://bit.ly/3UTta4W
🔹Сергій Головатий наголосив, що наразі Конституційний Суд України розв’язує справи за конституційними поданнями та конституційними скаргами через призму шести складників правовладдя, визначених у Доповіді Венеційської Комісії.
Під час заходу також виступили Королівський адвокат (КС), суддя у відставці, Голова Апеляційної палати Міжнародного кримінального суду (2011 – 2021) Сер Говард Моррісон, суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, заступник Міністра юстиції України Ірина Мудра. Вони представили доповіді на теми: „Міжнародна кримінальна юстиція і права людини‟, „Національні і міжнародні механізми відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок агресії рф‟, „Принцип юридичної визначеності як складова верховенства права: практика ЄСПЛ‟.
https://bit.ly/3UTta4W
Суддя КСУ Олег Первомайський узяв участь у презентації Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки
🔹 У понеділок, 24 квітня 2023 року, відбувся захід, на якому директор Директорату з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх презентував План дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Участь у заході взяли представники Офісу Ради Європи в Україні, органів державної влади, національних партнерів Офісу Ради Європи в Україні, представники інститутів громадського суспільства та інші.
🔹 Директор Директорату з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх наголосив, що презентований План дій був підготовлений у тісній співпраці з українською владою та зацікавленими сторонами. За його словами, зазначений План дій, спрямований на підтримання процесу відбудови та економічного відновлення в Україні задля посилення стійкості українських державних установ, демократичного управління, правовладдя та захисту прав осіб, зокрема, постраждалих від війни в Україні. Клаус Нойкірх також зазначив, що План дій передбачає підтримку програми реформ у межах європейської перспективи України, наголосивши, що всі заходи щодо його реалізації ретельно координуватимуться з діями інших учасників та зацікавленими сторонами.
У межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки будуть втілені низка спеціальних проєктів, одним із яких є Проєкт „Підтримка розвитку конституційного правосуддя“. Під час його виконання заплановано провести низку практичних заходів, спрямованих на покращення інституційної спроможності Конституційного Суду України та для розвитку конституційного правосуддя в Україні загалом.
🔹Суддя Конституційного Суду Олег Первомайський, виступаючи перед присутніми, привітав учасників заходу з початком нового Плану дій та подякував європейським партнерам за дієву підтримку Української держави. „Ми почули від представників Ради Європи про велику кількість проєктів: і які заплановано реалізувати в Україні, і які почали реалізовуватися. І я переконаний, вони будуть успішними. Підтвердженням того є результати втілених попередніх спільних проєктів, що знайшли своє відображення в національному законодавстві та реальному секторі економіки“, – наголосив суддя КСУ.
Він зауважив, що співпраця та обмін досвідом є взаємно корисними, передовсім у контексті отримання Україною статусу кандидата в членство Європейського Союзу. Олег Первомайський зазначив, що Конституційний Суд України буде продовжувати та урізноманітнювати професійну співпрацю з Офісом Ради Європи в Україні.
https://bit.ly/41VmYeS
🔹 У понеділок, 24 квітня 2023 року, відбувся захід, на якому директор Директорату з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх презентував План дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Участь у заході взяли представники Офісу Ради Європи в Україні, органів державної влади, національних партнерів Офісу Ради Європи в Україні, представники інститутів громадського суспільства та інші.
🔹 Директор Директорату з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх наголосив, що презентований План дій був підготовлений у тісній співпраці з українською владою та зацікавленими сторонами. За його словами, зазначений План дій, спрямований на підтримання процесу відбудови та економічного відновлення в Україні задля посилення стійкості українських державних установ, демократичного управління, правовладдя та захисту прав осіб, зокрема, постраждалих від війни в Україні. Клаус Нойкірх також зазначив, що План дій передбачає підтримку програми реформ у межах європейської перспективи України, наголосивши, що всі заходи щодо його реалізації ретельно координуватимуться з діями інших учасників та зацікавленими сторонами.
У межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки будуть втілені низка спеціальних проєктів, одним із яких є Проєкт „Підтримка розвитку конституційного правосуддя“. Під час його виконання заплановано провести низку практичних заходів, спрямованих на покращення інституційної спроможності Конституційного Суду України та для розвитку конституційного правосуддя в Україні загалом.
🔹Суддя Конституційного Суду Олег Первомайський, виступаючи перед присутніми, привітав учасників заходу з початком нового Плану дій та подякував європейським партнерам за дієву підтримку Української держави. „Ми почули від представників Ради Європи про велику кількість проєктів: і які заплановано реалізувати в Україні, і які почали реалізовуватися. І я переконаний, вони будуть успішними. Підтвердженням того є результати втілених попередніх спільних проєктів, що знайшли своє відображення в національному законодавстві та реальному секторі економіки“, – наголосив суддя КСУ.
Він зауважив, що співпраця та обмін досвідом є взаємно корисними, передовсім у контексті отримання Україною статусу кандидата в членство Європейського Союзу. Олег Первомайський зазначив, що Конституційний Суд України буде продовжувати та урізноманітнювати професійну співпрацю з Офісом Ради Європи в Україні.
https://bit.ly/41VmYeS
Суддя КСУ Віктор Городовенко взяв участь в обговоренні Висновку № 25 КРЄС про свободу вираження поглядів суддів
🔸Суддя Конституційного Суду України, Представник України в Консультативній раді європейських суддів Віктор Городовенко 24 квітня 2023 року взяв участь у роботі круглого столу, під час якого обговорювали український переклад Висновку №25 (2022) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) про свободу вираження поглядів суддів.
Захід об’єднав широке коло учасників. Із вітальними словами виступили Президент КРЄС Анке Айлес, керівник Секретаріату КРЄС Арташес Мелікян та Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович. У обговоренні основних положень висновку також взяли участь суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, заступник представника України в КРЄС Єгор Краснов, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, представники Вищої ради правосуддя та інші.
Модерував захід суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Він наголосив на тому, що завдяки плідній співпраці із Радою Європи, європейськими партнерами є можливість презентувати український переклад Висновку № 25 (2022) Консультативної ради європейських суддів для українських суддів, правників та представників громадянського суспільства.
🔸 Про мету, загальні принципи та рекомендації Висновку №25 КРЄС про свободу вираження поглядів суддів розповіла старший науковий співробітник Інституту порівняльного публічного та міжнародного права Макса Планка, консультант Ради Європи доктор Янніка Ян. Зокрема, вона зазначила, що Висновок № 25 був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, Великої хартії суддів (2010) та відповідних документів Ради Європи, а також спирається на практику Європейського суду з прав людини та бере до уваги відповіді членів КРЄС на анкету щодо свободи вираження поглядів суддів.
Вона детально поінформувала про зміст висновку, який містить загальні вказівки для суддів і широку основу для поточного обговорення, коли судді реалізують своє право на свободу вираження поглядів як у суді, так і поза ним, у тому числі в ЗМІ та соціальних мережах. Зокрема, в ньому йдеться про правовий та етичний обов’язок судді висловлюватися з метою захисту верховенства права та демократії на внутрішньодержавному, а також на європейському та міжнародному рівнях. У ньому розглядаються висловлювання суддів, щодо питань, які викликають занепокоєння судової системи, а також суперечливих тем, що становлять суспільний інтерес.
🔸 Віктор Городовенко також поінформував про ключові положення Висновку № 25, які є важливими для українських суддів. Він звернув увагу на загальні принципи цього висновку, рекомендації КРЄС щодо пошуку балансу між правом суддів на свободу вираження поглядів і метою збереження громадянської впевненості в їхній неупередженості та незалежності, зокрема щодо заяв, які можуть призвести до відводу суддів, та заяв, які можуть негативно вплинути на авторитет і репутацію судової влади. Водночас суддя звернув увагу на аспекти свободи вираження поглядів суддями у випадках, коли є загроза демократії, поділу влади чи правовладдю. Він наголосив, що у висновку зазначено, що в таких випадках кожен суддя має обов’язок виступити на захист незалежності судочинства та конституційного ладу.
Віктор Городовенко подякував міжнародним експертам за велику виконану роботу та ґрунтовний Висновок, який матиме практичну цінність для суддів задля забезпечення балансу між свободою вираження думок суддів і обов’язку стриманості з належною увагою до їхньої ролі в суспільстві.
https://bit.ly/3oJ3I60
🔸Суддя Конституційного Суду України, Представник України в Консультативній раді європейських суддів Віктор Городовенко 24 квітня 2023 року взяв участь у роботі круглого столу, під час якого обговорювали український переклад Висновку №25 (2022) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) про свободу вираження поглядів суддів.
Захід об’єднав широке коло учасників. Із вітальними словами виступили Президент КРЄС Анке Айлес, керівник Секретаріату КРЄС Арташес Мелікян та Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович. У обговоренні основних положень висновку також взяли участь суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, заступник представника України в КРЄС Єгор Краснов, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, представники Вищої ради правосуддя та інші.
Модерував захід суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Він наголосив на тому, що завдяки плідній співпраці із Радою Європи, європейськими партнерами є можливість презентувати український переклад Висновку № 25 (2022) Консультативної ради європейських суддів для українських суддів, правників та представників громадянського суспільства.
🔸 Про мету, загальні принципи та рекомендації Висновку №25 КРЄС про свободу вираження поглядів суддів розповіла старший науковий співробітник Інституту порівняльного публічного та міжнародного права Макса Планка, консультант Ради Європи доктор Янніка Ян. Зокрема, вона зазначила, що Висновок № 25 був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, Великої хартії суддів (2010) та відповідних документів Ради Європи, а також спирається на практику Європейського суду з прав людини та бере до уваги відповіді членів КРЄС на анкету щодо свободи вираження поглядів суддів.
Вона детально поінформувала про зміст висновку, який містить загальні вказівки для суддів і широку основу для поточного обговорення, коли судді реалізують своє право на свободу вираження поглядів як у суді, так і поза ним, у тому числі в ЗМІ та соціальних мережах. Зокрема, в ньому йдеться про правовий та етичний обов’язок судді висловлюватися з метою захисту верховенства права та демократії на внутрішньодержавному, а також на європейському та міжнародному рівнях. У ньому розглядаються висловлювання суддів, щодо питань, які викликають занепокоєння судової системи, а також суперечливих тем, що становлять суспільний інтерес.
🔸 Віктор Городовенко також поінформував про ключові положення Висновку № 25, які є важливими для українських суддів. Він звернув увагу на загальні принципи цього висновку, рекомендації КРЄС щодо пошуку балансу між правом суддів на свободу вираження поглядів і метою збереження громадянської впевненості в їхній неупередженості та незалежності, зокрема щодо заяв, які можуть призвести до відводу суддів, та заяв, які можуть негативно вплинути на авторитет і репутацію судової влади. Водночас суддя звернув увагу на аспекти свободи вираження поглядів суддями у випадках, коли є загроза демократії, поділу влади чи правовладдю. Він наголосив, що у висновку зазначено, що в таких випадках кожен суддя має обов’язок виступити на захист незалежності судочинства та конституційного ладу.
Віктор Городовенко подякував міжнародним експертам за велику виконану роботу та ґрунтовний Висновок, який матиме практичну цінність для суддів задля забезпечення балансу між свободою вираження думок суддів і обов’язку стриманості з належною увагою до їхньої ролі в суспільстві.
https://bit.ly/3oJ3I60
⚖️Велика палата розглядала справи за конституційними поданнями
У вівторок, 25 квітня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
🔹51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
🔹Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
🔹46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату.
https://bit.ly/41ydBCe
У вівторок, 25 квітня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
🔹51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
🔹Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
🔹46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату.
https://bit.ly/41ydBCe
🕯 У Конституційному Суді України вшанували пам’ять Героїв-ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
▪️Сьогодні, 26 квітня, виповнюється тридцять сім років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, однак її наслідки відчутні й досі.
Найбільша техногенна катастрофа в історії людства є нагадуванням про необхідність зробити все можливе, щоб забезпечити максимальний рівень безпеки у ядерній енергетиці.
▪️Наслідки вибуху на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року нам відомі – це тисячі померлих та мільйони тих, хто отримали значні дози опромінення, непоправні медичні, економічні, соціальні і гуманітарні наслідки.
💬„Чорнобильська катастрофа – найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій‟, – зазначається в одному з рішень Конституційного Суду України.
🖇У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій висловлюємо глибоку шану Героям-ліквідаторам. Для багатьох з них наслідки радіаційного випромінювання стали фатальними. Ціною власного життя вони боролися з техногенною катастрофою. Задля вшанування пам’яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в Конституційному Суді приспустили Державний Прапор України.
📚Конституційний Суд України за час діяльності розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та ухвалив низку важливих рішень.
З Рішеннями ухваленими Судом упродовж останніх років можна ознайомитися нижче:
• У Рішенні Суду від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України підпунктів 2–7, 12 та 14 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII https://bit.ly/3NcN498 Суд зазначив, 💬що „Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов’язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України‟.
У цьому ж Рішенні Суд наголосив, що приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність, зобов’язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України зазначає, що необхідність забезпечення належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зумовлена обмеженнями, ризиками, втратами, яких зазнали вони та члени їх сімей.
Також Суд наголоcив, що рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.
• Перше Рішення за конституційними скаргами громадян було направлене саме на соціальний захист ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.
Йдеться про Рішення Суду від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ https://bit.ly/3LFHtY5 .
▪️Сьогодні, 26 квітня, виповнюється тридцять сім років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, однак її наслідки відчутні й досі.
Найбільша техногенна катастрофа в історії людства є нагадуванням про необхідність зробити все можливе, щоб забезпечити максимальний рівень безпеки у ядерній енергетиці.
▪️Наслідки вибуху на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року нам відомі – це тисячі померлих та мільйони тих, хто отримали значні дози опромінення, непоправні медичні, економічні, соціальні і гуманітарні наслідки.
💬„Чорнобильська катастрофа – найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій‟, – зазначається в одному з рішень Конституційного Суду України.
🖇У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій висловлюємо глибоку шану Героям-ліквідаторам. Для багатьох з них наслідки радіаційного випромінювання стали фатальними. Ціною власного життя вони боролися з техногенною катастрофою. Задля вшанування пам’яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в Конституційному Суді приспустили Державний Прапор України.
📚Конституційний Суд України за час діяльності розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та ухвалив низку важливих рішень.
З Рішеннями ухваленими Судом упродовж останніх років можна ознайомитися нижче:
• У Рішенні Суду від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України підпунктів 2–7, 12 та 14 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII https://bit.ly/3NcN498 Суд зазначив, 💬що „Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов’язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України‟.
У цьому ж Рішенні Суд наголосив, що приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність, зобов’язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України зазначає, що необхідність забезпечення належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зумовлена обмеженнями, ризиками, втратами, яких зазнали вони та члени їх сімей.
Також Суд наголоcив, що рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.
• Перше Рішення за конституційними скаргами громадян було направлене саме на соціальний захист ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.
Йдеться про Рішення Суду від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ https://bit.ly/3LFHtY5 .
Конституційний Суд України зазначає, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, 💬„що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов’язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди‟.
• Окрім цього, ще одна важлива позиція сформульована в Рішенні Суду від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 у справі за конституційною скаргою громадянина України Дяченка Олександра Миколайовича та інших громадян України щодо відповідності Конституції України підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII https://bit.ly/41VZRRy .
Суд зазначив, що 💬соціальні зобов’язання держави перед громадянами, які втратили здоров’я внаслідок того, що держава свого часу зобов’язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища. Тому соціальні гарантії, зокрема й мінімальний рівень соціального захисту для цієї категорії осіб, має встановлювати законодавець. Кабінету Міністрів України як державному органу, уповноваженому розробляти проєкт закону про Державний бюджет України та забезпечувати виконання затвердженого законодавцем відповідного закону, належить визначати умови та порядок призначення встановлених законом мінімальних розмірів державної пенсії для зазначеної категорії осіб.
☢️Із початком повномасштабного вторгнення рф та територію України росіяни здійснюють ядерний тероризм: порушують принципи ядерної безпеки, окуповують атомні станції, розміщують там військову техніку, катують та вбивають працівників, зневажають правами людей та міжнародними нормами.
⚠️Увесь цивілізований світ має зробити все можливе, щоб не допустити нової техногенної катастрофи людства.
• Окрім цього, ще одна важлива позиція сформульована в Рішенні Суду від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 у справі за конституційною скаргою громадянина України Дяченка Олександра Миколайовича та інших громадян України щодо відповідності Конституції України підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII https://bit.ly/41VZRRy .
Суд зазначив, що 💬соціальні зобов’язання держави перед громадянами, які втратили здоров’я внаслідок того, що держава свого часу зобов’язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища. Тому соціальні гарантії, зокрема й мінімальний рівень соціального захисту для цієї категорії осіб, має встановлювати законодавець. Кабінету Міністрів України як державному органу, уповноваженому розробляти проєкт закону про Державний бюджет України та забезпечувати виконання затвердженого законодавцем відповідного закону, належить визначати умови та порядок призначення встановлених законом мінімальних розмірів державної пенсії для зазначеної категорії осіб.
☢️Із початком повномасштабного вторгнення рф та територію України росіяни здійснюють ядерний тероризм: порушують принципи ядерної безпеки, окуповують атомні станції, розміщують там військову техніку, катують та вбивають працівників, зневажають правами людей та міжнародними нормами.
⚠️Увесь цивілізований світ має зробити все можливе, щоб не допустити нової техногенної катастрофи людства.
⚖️Відбулися засідання сенатів та колегій суддів: ухвалили 8 ухвал
🔹У середу, 26 квітня 2023 року, відбулися засідання Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали справи за конституційними скаргами.
Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
🗞Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни та Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Крім того, Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
🔸Другий сенат #КСУ на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
- Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝Другий сенат на засіданні розглянув питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Менчинського Сергія Віталійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113‒ІХ.
За наслідками розгляду Суд ухвалив Ухвалу про розгляд цієї прави у формі письмового провадження.
🔸Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: https://bit.ly/41Xkqx5
🔹У середу, 26 квітня 2023 року, відбулися засідання Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали справи за конституційними скаргами.
Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
🗞Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни та Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Крім того, Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
🔸Другий сенат #КСУ на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
- Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝Другий сенат на засіданні розглянув питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Менчинського Сергія Віталійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113‒ІХ.
За наслідками розгляду Суд ухвалив Ухвалу про розгляд цієї прави у формі письмового провадження.
🔸Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: https://bit.ly/41Xkqx5