📑У #КСУ розробили формуляр конституційної скарги
Інститут конституційної скарги став додатковим інструментом захисту прав людини в Україні. З вересня 2016 року фізичні та юридичні особи (окрім юридичних осіб публічного права) мають реальну можливість звернутися до Конституційного Суду та попросити перевірити на відповідність Конституції України закони чи їх окремі положення, що були застосовані під час судового розгляду їхніх справ. Водночас, щоб Конституційний Суд зміг відкрити конституційне провадження, конституційна скарга повинна відповідати всім установленим вимогам за формою і змістом.
🗞Для полегшення процедури подання письмових клопотань у Конституційному Суді України розробили формуляр конституційної скарги. Цей формуляр має лише рекомендаційний характер. Суб’єкт права на конституційну скаргу може на власний розсуд доповнювати, розширювати чи змінювати його або ж звернутися до Конституційного Суду України в довільній формі, однак він повинен дотримати вимог, установлених Законом України „Про Конституційний Суд України“.
Для зручності формуляр конституційної скарги та пам’ятка до нього розміщені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України поряд із іншими інформаційно-роз’яснювальними матеріалами, які розроблені для полегшення доступу до конституційного правосуддя.
📝Формуляр конституційної скарги за посиланням: https://bit.ly/3zY2Dd7
Інститут конституційної скарги став додатковим інструментом захисту прав людини в Україні. З вересня 2016 року фізичні та юридичні особи (окрім юридичних осіб публічного права) мають реальну можливість звернутися до Конституційного Суду та попросити перевірити на відповідність Конституції України закони чи їх окремі положення, що були застосовані під час судового розгляду їхніх справ. Водночас, щоб Конституційний Суд зміг відкрити конституційне провадження, конституційна скарга повинна відповідати всім установленим вимогам за формою і змістом.
🗞Для полегшення процедури подання письмових клопотань у Конституційному Суді України розробили формуляр конституційної скарги. Цей формуляр має лише рекомендаційний характер. Суб’єкт права на конституційну скаргу може на власний розсуд доповнювати, розширювати чи змінювати його або ж звернутися до Конституційного Суду України в довільній формі, однак він повинен дотримати вимог, установлених Законом України „Про Конституційний Суд України“.
Для зручності формуляр конституційної скарги та пам’ятка до нього розміщені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України поряд із іншими інформаційно-роз’яснювальними матеріалами, які розроблені для полегшення доступу до конституційного правосуддя.
📝Формуляр конституційної скарги за посиланням: https://bit.ly/3zY2Dd7
🗓️ У вівторок, 18 квітня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✍️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
✍️ 142 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄Велика палата перенесла розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ.
Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
https://bit.ly/41EkMsq
✍️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
✍️ 142 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄Велика палата перенесла розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ.
Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
https://bit.ly/41EkMsq
📚Відбулися засідання сенатів Суду та колегій суддів: ухвалили рішення та ухвали
🔸У середу, 19 квітня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📃Також відбулося засідання Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України;
✍️Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
✍️Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
✍️Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
☑️За наслідками розгляду Перший сенат ухвалив 4 ухвали про розгляд цих справ у формі письмового провадження.
🔸У середу, 19 квітня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📃Також відбулося засідання Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України;
✍️Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
✍️Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
✍️Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
☑️За наслідками розгляду Перший сенат ухвалив 4 ухвали про розгляд цих справ у формі письмового провадження.
🖇Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав дві справи за конституційними скаргами:
✍️ Сапсая Івана Володимировича щодо конституційності приписів підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня
2019 року № 113-IX у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень“ від 15 червня 2021 року № 1554-IX у системному зв'язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII;
✍️ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
🖇Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🔸Також Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо конституційності окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України. За результатами розгляду в цій справі Суд ухвалив рішення № 4-р(ІІ)/2023 (https://bit.ly/3GUEmse)
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: https://bit.ly/3MTRx0i
✍️ Сапсая Івана Володимировича щодо конституційності приписів підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня
2019 року № 113-IX у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень“ від 15 червня 2021 року № 1554-IX у системному зв'язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII;
✍️ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
🖇Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🔸Також Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо конституційності окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України. За результатами розгляду в цій справі Суд ухвалив рішення № 4-р(ІІ)/2023 (https://bit.ly/3GUEmse)
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: https://bit.ly/3MTRx0i
⚖️Конституційний Суд України визнав конституційними окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України (щодо особових даних у судовому рішенні)
☑️Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 19 квітня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
💬Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що з огляду на висловлену ним незгоду щодо зазначення в судових рішеннях його місця проживання та реєстраційного номера облікової картки платника податків суди не мали достатніх підстав указувати ці дані в таких рішеннях, тому що це, на його думку, „не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві“, оскільки в матеріалах справ „наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення“.
Сиротенко Сергій Євгенович наголошує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу „мало місце втручання в його особисте життя та зазнало порушення гарантоване статтею 32 Конституції України його право на особисте (приватне життя)“.
📌Конституційний Суд України, зокрема, оцінюючи національне юридичне регулювання стосовно захисту особових даних, дійшов висновку, що оспорювані приписи Кодексу не є надмірним втручанням в особисте життя сторін.
🗞Тож цим Рішенням Суд визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України:
– пункту 2 частини дев’ятої статті 171 „або місце проживання (для фізичних осіб)“;
– пункту 4 частини п’ятої статті 246 „або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)“, „реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності“.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Городовенко.
Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 20 квітня 2023 року.
https://bit.ly/3UKItwV
☑️Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 19 квітня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
💬Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що з огляду на висловлену ним незгоду щодо зазначення в судових рішеннях його місця проживання та реєстраційного номера облікової картки платника податків суди не мали достатніх підстав указувати ці дані в таких рішеннях, тому що це, на його думку, „не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві“, оскільки в матеріалах справ „наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення“.
Сиротенко Сергій Євгенович наголошує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу „мало місце втручання в його особисте життя та зазнало порушення гарантоване статтею 32 Конституції України його право на особисте (приватне життя)“.
📌Конституційний Суд України, зокрема, оцінюючи національне юридичне регулювання стосовно захисту особових даних, дійшов висновку, що оспорювані приписи Кодексу не є надмірним втручанням в особисте життя сторін.
🗞Тож цим Рішенням Суд визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України:
– пункту 2 частини дев’ятої статті 171 „або місце проживання (для фізичних осіб)“;
– пункту 4 частини п’ятої статті 246 „або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)“, „реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності“.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Городовенко.
Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 20 квітня 2023 року.
https://bit.ly/3UKItwV
⚖️Суд розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова В.І., який оспорює окремі приписи закону щодо звільнення з посади прокурора
🗓️ У середу, 19 квітня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі – Закон № 113).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун поінформував про зміст конституційної скарги, перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.
💬 Зокрема, суддя зазначив, що Володимир Тимошенков, звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність приписам частини першої статті 8, частин другої, третьої статті 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, другої, шостої статті 43 Конституції України абзац шостий пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 щодо обмеження конституційних гарантій в частині позбавлення трудових прав, свобод та безпідставне втручання держави в приватне та професійне життя суб’єкта права на конституційну скаргу, зокрема, звільнення прокурора під час перебування на лікарняному.
🔸 Оспорюваним приписом Закону №113 встановлено, що „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
🔹 Як убачається із матеріалів справи, Володимир Тимошенков був звільнений з посади прокурора органів прокуратури наказом Генерального прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“. Генеральна прокуратура йому надіслала лист, у якому повідомила про відхилення його заяви, оскільки вона була подана не за встановленою формою і свідчила про відсутність підстав для проведення атестації та переведення на посаду прокурора до Офісу Генерального прокурора.
Заявник вважає, що оспорюваний припис Закону № 113 став підставою відхилення судами його обґрунтувань щодо його звільнення.
💬 Він стверджує, що приписи абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 „порушують гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 43 Конституції України права на можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обрано; на створення державою умов для повного здійснення громадянами права на працю, на захист від незаконного звільнення“.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Тимошенков, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни.
https://bit.ly/41E8a4f
🗓️ У середу, 19 квітня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі – Закон № 113).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун поінформував про зміст конституційної скарги, перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.
💬 Зокрема, суддя зазначив, що Володимир Тимошенков, звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність приписам частини першої статті 8, частин другої, третьої статті 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, другої, шостої статті 43 Конституції України абзац шостий пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 щодо обмеження конституційних гарантій в частині позбавлення трудових прав, свобод та безпідставне втручання держави в приватне та професійне життя суб’єкта права на конституційну скаргу, зокрема, звільнення прокурора під час перебування на лікарняному.
🔸 Оспорюваним приписом Закону №113 встановлено, що „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
🔹 Як убачається із матеріалів справи, Володимир Тимошенков був звільнений з посади прокурора органів прокуратури наказом Генерального прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“. Генеральна прокуратура йому надіслала лист, у якому повідомила про відхилення його заяви, оскільки вона була подана не за встановленою формою і свідчила про відсутність підстав для проведення атестації та переведення на посаду прокурора до Офісу Генерального прокурора.
Заявник вважає, що оспорюваний припис Закону № 113 став підставою відхилення судами його обґрунтувань щодо його звільнення.
💬 Він стверджує, що приписи абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 „порушують гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 43 Конституції України права на можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обрано; на створення державою умов для повного здійснення громадянами права на працю, на захист від незаконного звільнення“.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Тимошенков, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни.
https://bit.ly/41E8a4f
📚Другий сенат #КСУ дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення у справі за конституційною скаргою Сапсая І.В.
📑Другий сенат Конституційного Суду України 19 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Сапсая Івана Володимировича щодо відповідності Конституції України приписів підпункту 2 пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–IX (далі – Закон № 113) у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII (далі – Закон № 1697).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак зазначив, що автор клопотання просить перевірити оспорювані приписи Закону № 113 та Закону № 1697 на відповідність першому, третьому реченням частини другої статті 3, частині другій статті 43 Конституції України.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 прокурори, які на день набрання чинності Законом № 113 займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ за умови настання однієї із наступних підстав: „рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури“ (підпункт 2).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 прокурор звільняється з посади у разі: „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
На думку автора клопотання, оспорювані приписи не відповідають низці норм Конституції України, а їх застосування призвело до порушення його конституційного права на працю, яке гарантоване частиною другою статті 43 Основного Закону України.
🗞Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Більше: https://bit.ly/3ooO1AX
📑Другий сенат Конституційного Суду України 19 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Сапсая Івана Володимировича щодо відповідності Конституції України приписів підпункту 2 пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–IX (далі – Закон № 113) у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII (далі – Закон № 1697).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак зазначив, що автор клопотання просить перевірити оспорювані приписи Закону № 113 та Закону № 1697 на відповідність першому, третьому реченням частини другої статті 3, частині другій статті 43 Конституції України.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 прокурори, які на день набрання чинності Законом № 113 займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ за умови настання однієї із наступних підстав: „рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури“ (підпункт 2).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 прокурор звільняється з посади у разі: „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
На думку автора клопотання, оспорювані приписи не відповідають низці норм Конституції України, а їх застосування призвело до порушення його конституційного права на працю, яке гарантоване частиною другою статті 43 Основного Закону України.
🗞Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Більше: https://bit.ly/3ooO1AX
📚У справі за конституційною скаргою Ващенка С.Є. #КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання
🔹Другий сенат Конституційного Суду України 19 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак поінформував про обґрунтування заявника та перебіг розгляду справи в судах.
🔸Суддя-доповідач зазначив, що Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 24, частинам першій, другій, четвертій статті 55, пунктам 1, 8 частини другої статті 129, статті 151-1 Конституції України пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, відповідно до якого підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
🗞Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що суди відмовили Ващенку Сергію Євгенійовичу у задоволенні позову щодо невиплати йому одноразової вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
📑Ухвалюючи такі судові рішення, суди системи судоустрою України виходили із того, що відповідно до підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 27 березня 2014 року № 1166–VII (далі – Закон № 1166), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, із Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI було виключено статтю 136, частиною першою якої установлювалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Конституційний Суд України Рішенням від 15 квітня 2020 року№ 2-р(ІІ)/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166.
У зв’язку з цим Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до судів із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови в його справі, однак суди системи судоустрою України відмовили автору клопотання у задоволенні його заяви.
📜На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу не відповідає низці норм Конституції України, оскільки уможливлює право на перегляд судового рішення тільки тої категорії осіб, судове рішення у справі яких ще не було виконано, та водночас позбавляє такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є таким, що не передбачає примусового виконання.
Автор клопотання вважає, що така заборона призводить до процесуальної дискримінації учасників судового процесу, обмежує право на судовий захист та подання конституційної скарги, оскільки „позбавляє сторону раціонального сенсу звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак декларативних і формальних“.
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
https://bit.ly/3UQUcty
🔹Другий сенат Конституційного Суду України 19 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак поінформував про обґрунтування заявника та перебіг розгляду справи в судах.
🔸Суддя-доповідач зазначив, що Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 24, частинам першій, другій, четвертій статті 55, пунктам 1, 8 частини другої статті 129, статті 151-1 Конституції України пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, відповідно до якого підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
🗞Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що суди відмовили Ващенку Сергію Євгенійовичу у задоволенні позову щодо невиплати йому одноразової вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
📑Ухвалюючи такі судові рішення, суди системи судоустрою України виходили із того, що відповідно до підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 27 березня 2014 року № 1166–VII (далі – Закон № 1166), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, із Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI було виключено статтю 136, частиною першою якої установлювалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Конституційний Суд України Рішенням від 15 квітня 2020 року№ 2-р(ІІ)/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166.
У зв’язку з цим Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до судів із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови в його справі, однак суди системи судоустрою України відмовили автору клопотання у задоволенні його заяви.
📜На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу не відповідає низці норм Конституції України, оскільки уможливлює право на перегляд судового рішення тільки тої категорії осіб, судове рішення у справі яких ще не було виконано, та водночас позбавляє такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є таким, що не передбачає примусового виконання.
Автор клопотання вважає, що така заборона призводить до процесуальної дискримінації учасників судового процесу, обмежує право на судовий захист та подання конституційної скарги, оскільки „позбавляє сторону раціонального сенсу звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак декларативних і формальних“.
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
https://bit.ly/3UQUcty
✍️Відбувся розгляд справи щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“
🗞Велика палата #КСУ 20 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“ від 17 липня 2020 року № 807-ІХ (далі – Постанова).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Колісник поінформував, що суб’єкт права на конституційне подання – 49 народних депутатів України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати Постанову такою, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до Постанови, зокрема, утворено 136 районів; ліквідовано існуючі до прийняття Постанови 490 районів, визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, що входять до складу відповідного району.
Автори клопотання вважають, що Верховна Рада України, прийнявши Постанову, встановила нові засади адміністративно-територіального устрою України на середньому (субрегіональному) рівні та фактично змінила територіальний устрій України.
💬 Як зазначив суддя-доповідач, конституційне подання містить твердження про те, що Постанова призвела до ускладнення доступу громадян України до правосуддя. Система органів прокуратури, досудового слідства побудована згідно з адміністративно-територіальним устроєм країни, тому при зміні меж територій районів постала проблема узгодження всієї системи органів правопорядку для визначення їх підвідомчості й підсудності справ.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, громадяни України позбавляються реального доступу як до органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, так і до судів. Вони вважають, що укрупнення територій районів може створити додаткові ускладнення, що в подальшому призводитиме до затягування судових процесів та порушення процесуальних строків, а процедура реорганізації судів у зв’язку з укрупненням районів потребує залучення величезних організаційних і матеріальних ресурсів.
Крім того, Постановою визначено міста, які стали адміністративними центрами відповідних районів. Проте, на переконання народних депутатів, законодавство України не містить поняття „адміністративний центр району“, а також не унормовує особливості статусу адміністративно-територіальних одиниць у зв’язку з визначенням їх такими центрами.
Зазначене, на їх думку, не відповідає принципу юридичної визначеності, закріпленому у статті 8 Конституції України.
📚Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення були направлені запити до закладів вищої освіти, наукових та державних установ щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Під час пленарного засідання Суд розглянув кілька клопотань від суб’єкта права на конституційне подання Сергія Власенка. Так, за результатами їх обговорення Суд задовольнив клопотання про відвід судді Конституційного Суду України Ольги Совгирі від розгляду цієї справи, водночас відмовив у задоволенні клопотання про зміну форми конституційного провадження з письмової на усну. Окрім цього, заявлене клопотання щодо розгляду окремого питання у цій справі в порядку усного провадження, Суд розгляне на закритій частині пленарного засідання.
Отже, Суд завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
👥 На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, народний депутат України Сергій Власенко, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://bit.ly/41Lap5N
🗞Велика палата #КСУ 20 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“ від 17 липня 2020 року № 807-ІХ (далі – Постанова).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Колісник поінформував, що суб’єкт права на конституційне подання – 49 народних депутатів України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати Постанову такою, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до Постанови, зокрема, утворено 136 районів; ліквідовано існуючі до прийняття Постанови 490 районів, визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, що входять до складу відповідного району.
Автори клопотання вважають, що Верховна Рада України, прийнявши Постанову, встановила нові засади адміністративно-територіального устрою України на середньому (субрегіональному) рівні та фактично змінила територіальний устрій України.
💬 Як зазначив суддя-доповідач, конституційне подання містить твердження про те, що Постанова призвела до ускладнення доступу громадян України до правосуддя. Система органів прокуратури, досудового слідства побудована згідно з адміністративно-територіальним устроєм країни, тому при зміні меж територій районів постала проблема узгодження всієї системи органів правопорядку для визначення їх підвідомчості й підсудності справ.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, громадяни України позбавляються реального доступу як до органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, так і до судів. Вони вважають, що укрупнення територій районів може створити додаткові ускладнення, що в подальшому призводитиме до затягування судових процесів та порушення процесуальних строків, а процедура реорганізації судів у зв’язку з укрупненням районів потребує залучення величезних організаційних і матеріальних ресурсів.
Крім того, Постановою визначено міста, які стали адміністративними центрами відповідних районів. Проте, на переконання народних депутатів, законодавство України не містить поняття „адміністративний центр району“, а також не унормовує особливості статусу адміністративно-територіальних одиниць у зв’язку з визначенням їх такими центрами.
Зазначене, на їх думку, не відповідає принципу юридичної визначеності, закріпленому у статті 8 Конституції України.
📚Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення були направлені запити до закладів вищої освіти, наукових та державних установ щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Під час пленарного засідання Суд розглянув кілька клопотань від суб’єкта права на конституційне подання Сергія Власенка. Так, за результатами їх обговорення Суд задовольнив клопотання про відвід судді Конституційного Суду України Ольги Совгирі від розгляду цієї справи, водночас відмовив у задоволенні клопотання про зміну форми конституційного провадження з письмової на усну. Окрім цього, заявлене клопотання щодо розгляду окремого питання у цій справі в порядку усного провадження, Суд розгляне на закритій частині пленарного засідання.
Отже, Суд завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
👥 На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, народний депутат України Сергій Власенко, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://bit.ly/41Lap5N
⚖️На засіданнях Великої палати судді розглядали справи за конституційними поданнями та ухвалили 2 ухвали
📋 У четвер, 20 квітня, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“.
Суд завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
📋 Велика палата перенесла розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📋 Крім того, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ та цього закону в цілому, окремих положень Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України „Про Національний банк України“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“, „Про виконавче провадження“ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Також Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Палатова Сергія Олеговича та Стефурака Ігоря Ярославовича про відповідність Конституції України другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
🔸Велика палата ухвалила розглядати у формі письмового провадження справу за конституційним зверненням ✍️49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України“ від 27 квітня 2010 року № 2153–VI.
https://bit.ly/3UPryJB
📋 У четвер, 20 квітня, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо конституційності Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“.
Суд завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
📋 Велика палата перенесла розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу. Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📋 Крім того, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ та цього закону в цілому, окремих положень Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України „Про Національний банк України“, „Про банки і банківську діяльність“, „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“, „Про виконавче провадження“ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸 Також Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Палатова Сергія Олеговича та Стефурака Ігоря Ярославовича про відповідність Конституції України другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440–ІХ.
🔸Велика палата ухвалила розглядати у формі письмового провадження справу за конституційним зверненням ✍️49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України“ від 27 квітня 2010 року № 2153–VI.
https://bit.ly/3UPryJB
🔸Відбулася зустріч в.о. Голови Конституційного Суду України з доповідачами Венеційської Комісії
👥У четвер, 20 квітня 2023 року, відбулася зустріч (онлайн) виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого з доповідачами та експертами Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційської Комісії) Регіною Кінер (Швейцарія), Яном Велерсом (Бельгія), Шнутцом Дюром заступником секретаря Венеційської Комісії, а також керівником відділу з питань виборів і політичних партій Секретаріату Венеційської Комісії П’єром Ґарроном.
🔸Зустріч відбулася у контексті підготовки Венеційською Комісією висновку на запит голови Моніторингового комітету ПАРЄ від 30 січня 2023 року щодо ухваленого 13 грудня 2022 року Закону України “Про національні меншини (спільноти) України”. Проєкт висновку планують винести на затвердження на 135-й пленарній сесії Комісії 9–10 червня 2023 року.
🔹Українська сторона запросила доповідачів та експертів Венеційської Комісії прибути з візитами в Україну та зустрітись із зацікавленими сторонами задля кращого розуміння стану ситуації із забезпеченням прав національних меншин (спільнот) та корінних народів.
Сторони подякували одна одній за конструктивне спілкування та відзначили важливість підтримання постійного діалогу для обміну думками.
https://bit.ly/3mNVwRw
👥У четвер, 20 квітня 2023 року, відбулася зустріч (онлайн) виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого з доповідачами та експертами Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційської Комісії) Регіною Кінер (Швейцарія), Яном Велерсом (Бельгія), Шнутцом Дюром заступником секретаря Венеційської Комісії, а також керівником відділу з питань виборів і політичних партій Секретаріату Венеційської Комісії П’єром Ґарроном.
🔸Зустріч відбулася у контексті підготовки Венеційською Комісією висновку на запит голови Моніторингового комітету ПАРЄ від 30 січня 2023 року щодо ухваленого 13 грудня 2022 року Закону України “Про національні меншини (спільноти) України”. Проєкт висновку планують винести на затвердження на 135-й пленарній сесії Комісії 9–10 червня 2023 року.
🔹Українська сторона запросила доповідачів та експертів Венеційської Комісії прибути з візитами в Україну та зустрітись із зацікавленими сторонами задля кращого розуміння стану ситуації із забезпеченням прав національних меншин (спільнот) та корінних народів.
Сторони подякували одна одній за конструктивне спілкування та відзначили важливість підтримання постійного діалогу для обміну думками.
https://bit.ly/3mNVwRw