⚖️На засіданнях судді ухвалили 5 ухвал
🔹У четвер, 13 квітня 2023 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 58 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України „Про Державне бюро розслідувань“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Крім того, Велика палата на засіданні ухвалила 2 ухвали про подовження до 11 травня ц.р. строку ухвалення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Єлизавети Євграфової та Володимира Келеберди.
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційним зверненням і конституційними скаргами.
Більш детальніше за посиланням
https://bit.ly/43pj0Nv
🔹У четвер, 13 квітня 2023 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 58 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України „Про Державне бюро розслідувань“. Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Крім того, Велика палата на засіданні ухвалила 2 ухвали про подовження до 11 травня ц.р. строку ухвалення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Єлизавети Євграфової та Володимира Келеберди.
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційним зверненням і конституційними скаргами.
Більш детальніше за посиланням
https://bit.ly/43pj0Nv
Відбувся розгляд справи щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про Державне бюро розслідувань“
⚖️Сьогодні, 13 квітня 2023 року, Велика палата #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 58 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ від 12 листопада 2015 року № 794–VIII зі змінами (далі – Закон).
📄Під час пленарного засідання Велика палата Конституційного Суду України розглянула клопотання Представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського про закриття конституційного провадження в цій справі і за наслідками розгляду клопотання ухвалила відмовити в його задоволенні.
💬Також під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив про зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Суддя-доповідач зазначив, що суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо відповідності Конституції України окремих приписів Закону, а саме:
- статті 1 Закону щодо визначення Державного бюро розслідувань державним правоохоронним органом;
- абзацу другого частини першої статті 9 Закону, відповідно до якого Президента України уповноважено визначати організаційну структуру Державного бюро розслідувань;
- частини першої статті 11 Закону, згідно з приписами якої Президентові України надано повноваження призначати на посаду Директора Державного бюро розслідувань за поданням комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань, а також звільняти з посади Директора Державного бюро розслідувань за наявності підстав, визначених частинами четвертою та п’ятою статті 10 Закону;
- пункту 1 частини третьої статті 11 Закону, згідно з яким Президента України уповноважено визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань;
- частини другої статті 28 Закону, відповідно до якої Президента України уповноважено затверджувати за поданням Директора Державного бюро розслідувань Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування.
Народні депутати України вважають, що оспорювані приписи Закону не відповідають статтям 6, 8, 19, 106, 113, 116 Конституції України.
Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних приписів Закону, народні депутати зазначають, що обсяг і межі повноважень Президента України визначаються виключно Конституцією України і не можуть бути розширені законом чи іншими нормативними актами.
На думку народних депутатів України, наділення Президента України повноваженнями формувати організаційну структуру Державного бюро розслідувань, визначати склад конкурсної комісії та затверджувати Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування „є проявом безпосереднього втручання у сферу діяльності Кабінету Міністрів України, як вищого органу виконавчої влади, в основі діяльності якого визначені повноваження щодо забезпечення і створення, реорганізації і ліквідації органів центральної виконавчої влади (стаття 116 Конституції України) і це становить фундаментальну основу конституційного ладу в країні“.
📚 Відеозапис відкритої частини: https://bit.ly/41s2sCm
Більше тут:
https://bit.ly/3UxNPeC
⚖️Сьогодні, 13 квітня 2023 року, Велика палата #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 58 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ від 12 листопада 2015 року № 794–VIII зі змінами (далі – Закон).
📄Під час пленарного засідання Велика палата Конституційного Суду України розглянула клопотання Представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського про закриття конституційного провадження в цій справі і за наслідками розгляду клопотання ухвалила відмовити в його задоволенні.
💬Також під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив про зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Суддя-доповідач зазначив, що суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо відповідності Конституції України окремих приписів Закону, а саме:
- статті 1 Закону щодо визначення Державного бюро розслідувань державним правоохоронним органом;
- абзацу другого частини першої статті 9 Закону, відповідно до якого Президента України уповноважено визначати організаційну структуру Державного бюро розслідувань;
- частини першої статті 11 Закону, згідно з приписами якої Президентові України надано повноваження призначати на посаду Директора Державного бюро розслідувань за поданням комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань, а також звільняти з посади Директора Державного бюро розслідувань за наявності підстав, визначених частинами четвертою та п’ятою статті 10 Закону;
- пункту 1 частини третьої статті 11 Закону, згідно з яким Президента України уповноважено визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань;
- частини другої статті 28 Закону, відповідно до якої Президента України уповноважено затверджувати за поданням Директора Державного бюро розслідувань Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування.
Народні депутати України вважають, що оспорювані приписи Закону не відповідають статтям 6, 8, 19, 106, 113, 116 Конституції України.
Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних приписів Закону, народні депутати зазначають, що обсяг і межі повноважень Президента України визначаються виключно Конституцією України і не можуть бути розширені законом чи іншими нормативними актами.
На думку народних депутатів України, наділення Президента України повноваженнями формувати організаційну структуру Державного бюро розслідувань, визначати склад конкурсної комісії та затверджувати Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування „є проявом безпосереднього втручання у сферу діяльності Кабінету Міністрів України, як вищого органу виконавчої влади, в основі діяльності якого визначені повноваження щодо забезпечення і створення, реорганізації і ліквідації органів центральної виконавчої влади (стаття 116 Конституції України) і це становить фундаментальну основу конституційного ладу в країні“.
📚 Відеозапис відкритої частини: https://bit.ly/41s2sCm
Більше тут:
https://bit.ly/3UxNPeC
Суддя КСУ Олег Первомайський взяв участь у засіданні Наглядової Ради Проєкту Офісу Ради Європи в Україні
🔸У четвер, 13 квітня 2023 року, суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський та керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний взяли участь у засіданні Наглядової Ради Проєкту Ради Європи „Судові та позасудові засоби захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“, який реалізовується в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023-2026 роки.
🔹Зазначений Проєкт стартував у квітні цього року і триватиме до грудня 2024 року. Проєкт має на меті покращити доступ осіб, постраждалих від війни, до правосуддя у межах конституційної, адміністративної та цивільної юрисдикцій. Під час реалізації Проєкту заплановано удосконалити національну законодавчу базу та збір даних щодо ефективних засобів юридичного захисту для таких осіб, відповідно до стандартів Ради Європи з прав людини та принципів правовладдя. Заплановано посилити позасудовий захист постраждалих від війни та внутрішньо переміщених осіб шляхом зміцнення системи надання безоплатної правової допомоги, а також належного інформування постраждалих осіб про їх правові можливості.
🔸Учасники сьогоднішнього засідання ознайомилися з Робочим планом діяльності на 2023-2024 роки зазначеного Проєкту Офісу Ради Європи в Україні.
🔹Одним з основних національних партнерів зазначеного Проєкту став Конституційний Суд України. Суддя КСУ Олег Первомайський, виступаючи перед присутніми, подякував європейським партнерам за дієву підтримку Української держави, зокрема під час збройної агресії рф проти України. Він наголосив, що Офіс Ради Європи в Україні активно допомагає розвивати правові інститути в нашій державі, а нині ще й сприяє у відновленні та відбудові України.
💬За його словами, успішна імплементація зазначеного Проєкту покращить правове становище мільйонів наших громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України та потребують допомоги та підтримки. На його переконання, кілька років плідної двосторонньої співпраці будуть дуже корисними для всіх сторін.
💬Олег Первомайський запевнив у готовності продовжувати існуючу співпрацю між Офісом Ради Європи в Україні та Конституційним Судом України та сприяти у межах повноважень у реалізації зазначеного Проєкту.
https://bit.ly/43vRlKx
🔸У четвер, 13 квітня 2023 року, суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський та керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний взяли участь у засіданні Наглядової Ради Проєкту Ради Європи „Судові та позасудові засоби захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“, який реалізовується в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023-2026 роки.
🔹Зазначений Проєкт стартував у квітні цього року і триватиме до грудня 2024 року. Проєкт має на меті покращити доступ осіб, постраждалих від війни, до правосуддя у межах конституційної, адміністративної та цивільної юрисдикцій. Під час реалізації Проєкту заплановано удосконалити національну законодавчу базу та збір даних щодо ефективних засобів юридичного захисту для таких осіб, відповідно до стандартів Ради Європи з прав людини та принципів правовладдя. Заплановано посилити позасудовий захист постраждалих від війни та внутрішньо переміщених осіб шляхом зміцнення системи надання безоплатної правової допомоги, а також належного інформування постраждалих осіб про їх правові можливості.
🔸Учасники сьогоднішнього засідання ознайомилися з Робочим планом діяльності на 2023-2024 роки зазначеного Проєкту Офісу Ради Європи в Україні.
🔹Одним з основних національних партнерів зазначеного Проєкту став Конституційний Суд України. Суддя КСУ Олег Первомайський, виступаючи перед присутніми, подякував європейським партнерам за дієву підтримку Української держави, зокрема під час збройної агресії рф проти України. Він наголосив, що Офіс Ради Європи в Україні активно допомагає розвивати правові інститути в нашій державі, а нині ще й сприяє у відновленні та відбудові України.
💬За його словами, успішна імплементація зазначеного Проєкту покращить правове становище мільйонів наших громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України та потребують допомоги та підтримки. На його переконання, кілька років плідної двосторонньої співпраці будуть дуже корисними для всіх сторін.
💬Олег Первомайський запевнив у готовності продовжувати існуючу співпрацю між Офісом Ради Європи в Україні та Конституційним Судом України та сприяти у межах повноважень у реалізації зазначеного Проєкту.
https://bit.ly/43vRlKx
#КСУ відкрив провадження у справі щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року
🔹Друга колегія суддів Другого сенату 13 квітня 2023 року відкрила конституційне провадження у справі за конституційним зверненням 49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України“ від 27 квітня 2010 року № 2153–VI.
💬Суб’єкт права на конституційне звернення твердить, що невідповідність оспореної Угоди „принципам забезпечення національної безпеки, відсутність нормативно-правової бази для вчинення міжнародної угоди такого змісту, а також невідповідність вказаної угоди статті 17 Основного Закону України“ є підставою для визнання цієї Угоди неконституційною.
🔸На одному із засідань Велика палата Суду визначить форму конституційного провадження у цій справі.
Суддя-доповідач у справі – Сергій Головатий.
https://bit.ly/3N0rxAL
🔹Друга колегія суддів Другого сенату 13 квітня 2023 року відкрила конституційне провадження у справі за конституційним зверненням 49 народних депутатів України про надання висновку щодо конституційності Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України“ від 27 квітня 2010 року № 2153–VI.
💬Суб’єкт права на конституційне звернення твердить, що невідповідність оспореної Угоди „принципам забезпечення національної безпеки, відсутність нормативно-правової бази для вчинення міжнародної угоди такого змісту, а також невідповідність вказаної угоди статті 17 Основного Закону України“ є підставою для визнання цієї Угоди неконституційною.
🔸На одному із засідань Велика палата Суду визначить форму конституційного провадження у цій справі.
Суддя-доповідач у справі – Сергій Головатий.
https://bit.ly/3N0rxAL
📑У #КСУ розробили формуляр конституційної скарги
Інститут конституційної скарги став додатковим інструментом захисту прав людини в Україні. З вересня 2016 року фізичні та юридичні особи (окрім юридичних осіб публічного права) мають реальну можливість звернутися до Конституційного Суду та попросити перевірити на відповідність Конституції України закони чи їх окремі положення, що були застосовані під час судового розгляду їхніх справ. Водночас, щоб Конституційний Суд зміг відкрити конституційне провадження, конституційна скарга повинна відповідати всім установленим вимогам за формою і змістом.
🗞Для полегшення процедури подання письмових клопотань у Конституційному Суді України розробили формуляр конституційної скарги. Цей формуляр має лише рекомендаційний характер. Суб’єкт права на конституційну скаргу може на власний розсуд доповнювати, розширювати чи змінювати його або ж звернутися до Конституційного Суду України в довільній формі, однак він повинен дотримати вимог, установлених Законом України „Про Конституційний Суд України“.
Для зручності формуляр конституційної скарги та пам’ятка до нього розміщені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України поряд із іншими інформаційно-роз’яснювальними матеріалами, які розроблені для полегшення доступу до конституційного правосуддя.
📝Формуляр конституційної скарги за посиланням: https://bit.ly/3zY2Dd7
Інститут конституційної скарги став додатковим інструментом захисту прав людини в Україні. З вересня 2016 року фізичні та юридичні особи (окрім юридичних осіб публічного права) мають реальну можливість звернутися до Конституційного Суду та попросити перевірити на відповідність Конституції України закони чи їх окремі положення, що були застосовані під час судового розгляду їхніх справ. Водночас, щоб Конституційний Суд зміг відкрити конституційне провадження, конституційна скарга повинна відповідати всім установленим вимогам за формою і змістом.
🗞Для полегшення процедури подання письмових клопотань у Конституційному Суді України розробили формуляр конституційної скарги. Цей формуляр має лише рекомендаційний характер. Суб’єкт права на конституційну скаргу може на власний розсуд доповнювати, розширювати чи змінювати його або ж звернутися до Конституційного Суду України в довільній формі, однак він повинен дотримати вимог, установлених Законом України „Про Конституційний Суд України“.
Для зручності формуляр конституційної скарги та пам’ятка до нього розміщені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України поряд із іншими інформаційно-роз’яснювальними матеріалами, які розроблені для полегшення доступу до конституційного правосуддя.
📝Формуляр конституційної скарги за посиланням: https://bit.ly/3zY2Dd7
🗓️ У вівторок, 18 квітня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✍️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
✍️ 142 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄Велика палата перенесла розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ.
Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
https://bit.ly/41EkMsq
✍️ Верховного Суду щодо конституційності пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;
✍️ 142 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄Велика палата перенесла розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ.
Її розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
https://bit.ly/41EkMsq
📚Відбулися засідання сенатів Суду та колегій суддів: ухвалили рішення та ухвали
🔸У середу, 19 квітня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📃Також відбулося засідання Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України;
✍️Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
✍️Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
✍️Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
☑️За наслідками розгляду Перший сенат ухвалив 4 ухвали про розгляд цих справ у формі письмового провадження.
🔸У середу, 19 квітня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📃Також відбулося засідання Першого сенату, на якому судді розглядали питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України;
✍️Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
✍️Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
✍️Некрилова Володимира Вікторовича щодо конституційності пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ, частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
☑️За наслідками розгляду Перший сенат ухвалив 4 ухвали про розгляд цих справ у формі письмового провадження.
🖇Другий сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав дві справи за конституційними скаргами:
✍️ Сапсая Івана Володимировича щодо конституційності приписів підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня
2019 року № 113-IX у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень“ від 15 червня 2021 року № 1554-IX у системному зв'язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII;
✍️ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
🖇Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🔸Також Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо конституційності окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України. За результатами розгляду в цій справі Суд ухвалив рішення № 4-р(ІІ)/2023 (https://bit.ly/3GUEmse)
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: https://bit.ly/3MTRx0i
✍️ Сапсая Івана Володимировича щодо конституційності приписів підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня
2019 року № 113-IX у редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень“ від 15 червня 2021 року № 1554-IX у системному зв'язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII;
✍️ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
🖇Суд дослідив матеріали цих справ на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарних засідань для ухвалення рішень.
🔸Також Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича щодо конституційності окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України. За результатами розгляду в цій справі Суд ухвалив рішення № 4-р(ІІ)/2023 (https://bit.ly/3GUEmse)
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Більше за посиланням: https://bit.ly/3MTRx0i
⚖️Конституційний Суд України визнав конституційними окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України (щодо особових даних у судовому рішенні)
☑️Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 19 квітня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
💬Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що з огляду на висловлену ним незгоду щодо зазначення в судових рішеннях його місця проживання та реєстраційного номера облікової картки платника податків суди не мали достатніх підстав указувати ці дані в таких рішеннях, тому що це, на його думку, „не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві“, оскільки в матеріалах справ „наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення“.
Сиротенко Сергій Євгенович наголошує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу „мало місце втручання в його особисте життя та зазнало порушення гарантоване статтею 32 Конституції України його право на особисте (приватне життя)“.
📌Конституційний Суд України, зокрема, оцінюючи національне юридичне регулювання стосовно захисту особових даних, дійшов висновку, що оспорювані приписи Кодексу не є надмірним втручанням в особисте життя сторін.
🗞Тож цим Рішенням Суд визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України:
– пункту 2 частини дев’ятої статті 171 „або місце проживання (для фізичних осіб)“;
– пункту 4 частини п’ятої статті 246 „або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)“, „реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності“.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Городовенко.
Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 20 квітня 2023 року.
https://bit.ly/3UKItwV
☑️Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 19 квітня 2023 року ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
💬Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що з огляду на висловлену ним незгоду щодо зазначення в судових рішеннях його місця проживання та реєстраційного номера облікової картки платника податків суди не мали достатніх підстав указувати ці дані в таких рішеннях, тому що це, на його думку, „не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві“, оскільки в матеріалах справ „наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення“.
Сиротенко Сергій Євгенович наголошує, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу „мало місце втручання в його особисте життя та зазнало порушення гарантоване статтею 32 Конституції України його право на особисте (приватне життя)“.
📌Конституційний Суд України, зокрема, оцінюючи національне юридичне регулювання стосовно захисту особових даних, дійшов висновку, що оспорювані приписи Кодексу не є надмірним втручанням в особисте життя сторін.
🗞Тож цим Рішенням Суд визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України:
– пункту 2 частини дев’ятої статті 171 „або місце проживання (для фізичних осіб)“;
– пункту 4 частини п’ятої статті 246 „або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)“, „реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності“.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Городовенко.
Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 20 квітня 2023 року.
https://bit.ly/3UKItwV
⚖️Суд розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова В.І., який оспорює окремі приписи закону щодо звільнення з посади прокурора
🗓️ У середу, 19 квітня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі – Закон № 113).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун поінформував про зміст конституційної скарги, перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.
💬 Зокрема, суддя зазначив, що Володимир Тимошенков, звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність приписам частини першої статті 8, частин другої, третьої статті 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, другої, шостої статті 43 Конституції України абзац шостий пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 щодо обмеження конституційних гарантій в частині позбавлення трудових прав, свобод та безпідставне втручання держави в приватне та професійне життя суб’єкта права на конституційну скаргу, зокрема, звільнення прокурора під час перебування на лікарняному.
🔸 Оспорюваним приписом Закону №113 встановлено, що „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
🔹 Як убачається із матеріалів справи, Володимир Тимошенков був звільнений з посади прокурора органів прокуратури наказом Генерального прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“. Генеральна прокуратура йому надіслала лист, у якому повідомила про відхилення його заяви, оскільки вона була подана не за встановленою формою і свідчила про відсутність підстав для проведення атестації та переведення на посаду прокурора до Офісу Генерального прокурора.
Заявник вважає, що оспорюваний припис Закону № 113 став підставою відхилення судами його обґрунтувань щодо його звільнення.
💬 Він стверджує, що приписи абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 „порушують гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 43 Конституції України права на можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обрано; на створення державою умов для повного здійснення громадянами права на працю, на захист від незаконного звільнення“.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Тимошенков, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни.
https://bit.ly/41E8a4f
🗓️ У середу, 19 квітня 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенкова Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі – Закон № 113).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун поінформував про зміст конституційної скарги, перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.
💬 Зокрема, суддя зазначив, що Володимир Тимошенков, звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність приписам частини першої статті 8, частин другої, третьої статті 22, частин першої, другої статті 24, частин першої, другої, шостої статті 43 Конституції України абзац шостий пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 щодо обмеження конституційних гарантій в частині позбавлення трудових прав, свобод та безпідставне втручання держави в приватне та професійне життя суб’єкта права на конституційну скаргу, зокрема, звільнення прокурора під час перебування на лікарняному.
🔸 Оспорюваним приписом Закону №113 встановлено, що „перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту“.
🔹 Як убачається із матеріалів справи, Володимир Тимошенков був звільнений з посади прокурора органів прокуратури наказом Генерального прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“. Генеральна прокуратура йому надіслала лист, у якому повідомила про відхилення його заяви, оскільки вона була подана не за встановленою формою і свідчила про відсутність підстав для проведення атестації та переведення на посаду прокурора до Офісу Генерального прокурора.
Заявник вважає, що оспорюваний припис Закону № 113 став підставою відхилення судами його обґрунтувань щодо його звільнення.
💬 Він стверджує, що приписи абзацу шостого пункту 19 розділу 11 „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 „порушують гарантовані частинами першою, другою, шостою статті 43 Конституції України права на можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обрано; на створення державою умов для повного здійснення громадянами права на працю, на захист від незаконного звільнення“.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Тимошенков, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни.
https://bit.ly/41E8a4f
📚Другий сенат #КСУ дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення у справі за конституційною скаргою Сапсая І.В.
📑Другий сенат Конституційного Суду України 19 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Сапсая Івана Володимировича щодо відповідності Конституції України приписів підпункту 2 пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–IX (далі – Закон № 113) у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII (далі – Закон № 1697).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак зазначив, що автор клопотання просить перевірити оспорювані приписи Закону № 113 та Закону № 1697 на відповідність першому, третьому реченням частини другої статті 3, частині другій статті 43 Конституції України.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 прокурори, які на день набрання чинності Законом № 113 займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ за умови настання однієї із наступних підстав: „рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури“ (підпункт 2).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 прокурор звільняється з посади у разі: „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
На думку автора клопотання, оспорювані приписи не відповідають низці норм Конституції України, а їх застосування призвело до порушення його конституційного права на працю, яке гарантоване частиною другою статті 43 Основного Закону України.
🗞Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Більше: https://bit.ly/3ooO1AX
📑Другий сенат Конституційного Суду України 19 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Сапсая Івана Володимировича щодо відповідності Конституції України приписів підпункту 2 пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–IX (далі – Закон № 113) у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII (далі – Закон № 1697).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак зазначив, що автор клопотання просить перевірити оспорювані приписи Закону № 113 та Закону № 1697 на відповідність першому, третьому реченням частини другої статті 3, частині другій статті 43 Конституції України.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113 прокурори, які на день набрання чинності Законом № 113 займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ за умови настання однієї із наступних підстав: „рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури“ (підпункт 2).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 прокурор звільняється з посади у разі: „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“.
На думку автора клопотання, оспорювані приписи не відповідають низці норм Конституції України, а їх застосування призвело до порушення його конституційного права на працю, яке гарантоване частиною другою статті 43 Основного Закону України.
🗞Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Більше: https://bit.ly/3ooO1AX
📚У справі за конституційною скаргою Ващенка С.Є. #КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання
🔹Другий сенат Конституційного Суду України 19 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак поінформував про обґрунтування заявника та перебіг розгляду справи в судах.
🔸Суддя-доповідач зазначив, що Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 24, частинам першій, другій, четвертій статті 55, пунктам 1, 8 частини другої статті 129, статті 151-1 Конституції України пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, відповідно до якого підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
🗞Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що суди відмовили Ващенку Сергію Євгенійовичу у задоволенні позову щодо невиплати йому одноразової вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
📑Ухвалюючи такі судові рішення, суди системи судоустрою України виходили із того, що відповідно до підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 27 березня 2014 року № 1166–VII (далі – Закон № 1166), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, із Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI було виключено статтю 136, частиною першою якої установлювалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Конституційний Суд України Рішенням від 15 квітня 2020 року№ 2-р(ІІ)/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166.
У зв’язку з цим Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до судів із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови в його справі, однак суди системи судоустрою України відмовили автору клопотання у задоволенні його заяви.
📜На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу не відповідає низці норм Конституції України, оскільки уможливлює право на перегляд судового рішення тільки тої категорії осіб, судове рішення у справі яких ще не було виконано, та водночас позбавляє такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є таким, що не передбачає примусового виконання.
Автор клопотання вважає, що така заборона призводить до процесуальної дискримінації учасників судового процесу, обмежує право на судовий захист та подання конституційної скарги, оскільки „позбавляє сторону раціонального сенсу звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак декларативних і формальних“.
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
https://bit.ly/3UQUcty
🔹Другий сенат Конституційного Суду України 19 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак поінформував про обґрунтування заявника та перебіг розгляду справи в судах.
🔸Суддя-доповідач зазначив, що Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 24, частинам першій, другій, четвертій статті 55, пунктам 1, 8 частини другої статті 129, статті 151-1 Конституції України пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, відповідно до якого підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є „встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане“.
🗞Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що суди відмовили Ващенку Сергію Євгенійовичу у задоволенні позову щодо невиплати йому одноразової вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
📑Ухвалюючи такі судові рішення, суди системи судоустрою України виходили із того, що відповідно до підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні“ від 27 березня 2014 року № 1166–VII (далі – Закон № 1166), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, із Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI було виключено статтю 136, частиною першою якої установлювалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Конституційний Суд України Рішенням від 15 квітня 2020 року№ 2-р(ІІ)/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166.
У зв’язку з цим Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до судів із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови в його справі, однак суди системи судоустрою України відмовили автору клопотання у задоволенні його заяви.
📜На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу не відповідає низці норм Конституції України, оскільки уможливлює право на перегляд судового рішення тільки тої категорії осіб, судове рішення у справі яких ще не було виконано, та водночас позбавляє такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є таким, що не передбачає примусового виконання.
Автор клопотання вважає, що така заборона призводить до процесуальної дискримінації учасників судового процесу, обмежує право на судовий захист та подання конституційної скарги, оскільки „позбавляє сторону раціонального сенсу звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак декларативних і формальних“.
🗞Під час пленарного засідання суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він підготував запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
https://bit.ly/3UQUcty