📚Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів: ухвалили 14 ухвал
🔹У середу, 5 квітня, Перший сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Бредуна Олександра Васильовича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ у формі письмового провадження.
🔹Також відбулося засідання Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Сапсая Івана Володимировича щодо конституційності приписів підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–IX у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII у формі письмового провадження.
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату з питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами та конституційним поданням.
Більше інформації про розгляд справ за посиланням: https://bit.ly/3ZHhZxc
🔹У середу, 5 квітня, Перший сенат на засіданні ухвалив Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Бредуна Олександра Васильовича щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ у формі письмового провадження.
🔹Також відбулося засідання Другого сенату, на якому судді ухвалили Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Сапсая Івана Володимировича щодо конституційності приписів підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–IX у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15 червня 2021 року № 1554–IX у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII у формі письмового провадження.
🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого сенату з питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами та конституційним поданням.
Більше інформації про розгляд справ за посиланням: https://bit.ly/3ZHhZxc
⚖️Розгляд справ за конституційними скаргами Боярова А. В. та ТОВ „Галицька торгова компанія“: Другий сенат дослідив матеріали справ на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень
📝Судді Другого сенату Конституційного Суду України 5 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянули справу за конституційною скаргою Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України.
💬Суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак під час пленарного засідання зазначив, що Бояров Артур Володимирович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України, абзац перший частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до оспорюваних приписів „тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб“.
Як убачається із матеріалів справи, автор клопотання звернувся до суду з позовом до митниці, в якому просив визнати протиправною її бездіяльність щодо ненадання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу особистого користування та зобов’язати митницю надати дозвіл на передачу права використання митного режиму тимчасово ввезення щодо транспортного засобу особистого користування від особи-нерезидента Боярову А. В., який також є особою-нерезидентом. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд касаційну скаргу заявника задовольнив частково.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу не відповідає частині першій статті 41, частині першій статті 57 Конституції України, оскільки „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.
🗞Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду він підготував запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти, наукових установ та спеціальних радників Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
***
⚖️Другий сенат Конституційного Суду України цього ж дня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова компанія“ щодо відповідності Конституції України приписів пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
🔸Василь Лемак, суддя-доповідач у цій справі – суддя КСУ, зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова компанія“ (далі – Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України оспорювані приписи Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 19 Кодексу „для цілей Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“ (пункт 1).
📝Судді Другого сенату Конституційного Суду України 5 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянули справу за конституційною скаргою Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України.
💬Суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак під час пленарного засідання зазначив, що Бояров Артур Володимирович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України, абзац перший частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до оспорюваних приписів „тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб“.
Як убачається із матеріалів справи, автор клопотання звернувся до суду з позовом до митниці, в якому просив визнати протиправною її бездіяльність щодо ненадання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу особистого користування та зобов’язати митницю надати дозвіл на передачу права використання митного режиму тимчасово ввезення щодо транспортного засобу особистого користування від особи-нерезидента Боярову А. В., який також є особою-нерезидентом. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд касаційну скаргу заявника задовольнив частково.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу не відповідає частині першій статті 41, частині першій статті 57 Конституції України, оскільки „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.
🗞Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду він підготував запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти, наукових установ та спеціальних радників Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
***
⚖️Другий сенат Конституційного Суду України цього ж дня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова компанія“ щодо відповідності Конституції України приписів пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
🔸Василь Лемак, суддя-доповідач у цій справі – суддя КСУ, зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова компанія“ (далі – Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України оспорювані приписи Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 19 Кодексу „для цілей Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“ (пункт 1).
Відповідно до частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню „судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“ (пункт 2).
Товариство стверджує, що оспорювані приписи Кодексу запроваджують дискримінацію за ціною позову та іншими ознаками, що порушує конституційне право на рівний доступ до правосуддя.
Як убачається із матеріалів справи, Верховний Суд відмовив автору клопотання у відкритті касаційного провадження у справі з огляду на те, що справа є малозначною у силу вимог закону. На думку Товариства, внаслідок застосування Верховним Судом в остаточному судовому рішенні зазначених приписів Кодексу, порушено його право на касаційне оскарження судових рішень.
🔸Під час пленарного засідання, суддя-доповідач поінформував, що він підготував запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти, наукових установ та спеціальних радників Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарних засіданнях був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Переглянути відкриті частини пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань та на Ютуб-каналі КСУ: https://cutt.ly/a7alrY7 ; https://cutt.ly/n7ak0jp .
https://bit.ly/3zBiXQI
Товариство стверджує, що оспорювані приписи Кодексу запроваджують дискримінацію за ціною позову та іншими ознаками, що порушує конституційне право на рівний доступ до правосуддя.
Як убачається із матеріалів справи, Верховний Суд відмовив автору клопотання у відкритті касаційного провадження у справі з огляду на те, що справа є малозначною у силу вимог закону. На думку Товариства, внаслідок застосування Верховним Судом в остаточному судовому рішенні зазначених приписів Кодексу, порушено його право на касаційне оскарження судових рішень.
🔸Під час пленарного засідання, суддя-доповідач поінформував, що він підготував запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти, наукових установ та спеціальних радників Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарних засіданнях був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Переглянути відкриті частини пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань та на Ютуб-каналі КСУ: https://cutt.ly/a7alrY7 ; https://cutt.ly/n7ak0jp .
https://bit.ly/3zBiXQI
YouTube
5 квітня 2023 | Другий сенат КСУ | відкрита частина пленарного засідання
Розгляд справи за конституційною скаргою Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого частини п'ятої статті 380 Митного кодексу України у формі письмового провадження
⚖️ #КСУ розглядав справу за конституційною скаргою Парового В.І.
🔸 У середу, 5 квітня 2023 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Парового Володимира Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі – Закон № 3668), першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив про зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
💬 Суддя-доповідач зазначив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи статті 2 Закону № 3668 у частині поширення її дії на Закон № 1697, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
💬 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність припис Закону № 1697 відповідно до якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
📑 На переконання Володимира Парового, оспорювані приписи Закону № 3668 та Закону № 1697 є такими, що звужують зміст та обсяг незалежності прокурорів та не відповідають низці норм Конституції України.
Як зазначає заявник, на дату призначення йому пенсії за вислугу років, Закон України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року не містив будь-якого обмеження розміру пенсій, а отже, у нього були правомірні сподівання на отримання ним призначеної пенсії в повному обсязі.
💬 Він вважає, що встановлене оспорюваними приписами цих законів обмеження максимального розміру пенсії, призводить до „краху надій“ щодо правомірного очікування.
Окрім того, на думку автора клопотання, обмеження максимального розміру призначеної йому пенсії, невиплата її в повному обсязі, є втручанням у його майнові права.
🔸 Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Великої палати Суду перебуває об’єднана справа за дев’ятьма конституційними скаргами, що стосуються того самого питання.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини.
🔸 На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Паровий та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Долучитися до перегляду засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://bit.ly/40JoWiw та на Ютуб-каналі КСУ https://cutt.ly/U7azXTb.
📎 https://bit.ly/3K9U9nX
🔸 У середу, 5 квітня 2023 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Парового Володимира Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі – Закон № 3668), першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив про зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
💬 Суддя-доповідач зазначив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи статті 2 Закону № 3668 у частині поширення її дії на Закон № 1697, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
💬 Автор клопотання також просить перевірити на конституційність припис Закону № 1697 відповідно до якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
📑 На переконання Володимира Парового, оспорювані приписи Закону № 3668 та Закону № 1697 є такими, що звужують зміст та обсяг незалежності прокурорів та не відповідають низці норм Конституції України.
Як зазначає заявник, на дату призначення йому пенсії за вислугу років, Закон України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року не містив будь-якого обмеження розміру пенсій, а отже, у нього були правомірні сподівання на отримання ним призначеної пенсії в повному обсязі.
💬 Він вважає, що встановлене оспорюваними приписами цих законів обмеження максимального розміру пенсії, призводить до „краху надій“ щодо правомірного очікування.
Окрім того, на думку автора клопотання, обмеження максимального розміру призначеної йому пенсії, невиплата її в повному обсязі, є втручанням у його майнові права.
🔸 Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Великої палати Суду перебуває об’єднана справа за дев’ятьма конституційними скаргами, що стосуються того самого питання.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини.
🔸 На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Паровий та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Долучитися до перегляду засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://bit.ly/40JoWiw та на Ютуб-каналі КСУ https://cutt.ly/U7azXTb.
📎 https://bit.ly/3K9U9nX
YouTube
5 квітня 2023 | Другий сенат КСУ | відкрита частина пленарного засідання
Розгляд справи за конституційною скаргою Парового Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня…
⚖️ #КСУ розглядав справи за конституційними скаргами та ухвалив 5 ухвал
📝У четвер, 6 квітня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ та Парового Володимира Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
📚 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За їх результатами Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила ✍️Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ щодо конституційності пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, ✍️водночас у справі за конституційною скаргою Білицької Галини Євгенівни щодо конституційності приписів пункту 5 частини першої статті 39 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII – ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
Друга колегія суддів Другого сенату за результатами розгляду ухвалила 2 ухвали: ✍️ про відмову у відкритті конституційного провадження (остаточну) у справі за конституційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи „Львівгаз“» щодо конституційності абзаців четвертого, п’ятого частини першої статті 1, статті 5 Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення“ та ✍️ про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📃 https://bit.ly/3KngK0y
📝У четвер, 6 квітня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича, Єфіменко Антоніни Іванівни, Веселухи Володимира Олександровича, Сербіної Олени Дмитрівни, Рожина Юрія Миколайовича щодо конституційності окремих приписів статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ та Парового Володимира Івановича щодо конституційності окремих приписів статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
📚 Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За їх результатами Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила ✍️Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент“ щодо конституційності пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, ✍️водночас у справі за конституційною скаргою Білицької Галини Євгенівни щодо конституційності приписів пункту 5 частини першої статті 39 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII – ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
Друга колегія суддів Другого сенату за результатами розгляду ухвалила 2 ухвали: ✍️ про відмову у відкритті конституційного провадження (остаточну) у справі за конституційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи „Львівгаз“» щодо конституційності абзаців четвертого, п’ятого частини першої статті 1, статті 5 Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення“ та ✍️ про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
📃 https://bit.ly/3KngK0y
⚖️ Діяльність та повноваження Конституційного Суду України: виступи суддів Галини Юровської та Віктора Городовенка (6 квітня, 2023)
💬 Під час лекції судді розповіли про діяльність органу конституційної юрисдикції, його повноваження, склад та структуру. Також слухачам розказали про особливості розгляду Судом конституційних подань, звернень, скарг, про суб’єктів, які наділені повноваженнями звертатися до Суду. Судді звернули увагу на інші актуальні питання, пов’язані з роботою Суду, зокрема в умовах воєнного стану.
🔗 Долучитися до перегляду усіх попередніх лекцій можна на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
🔎 https://cutt.ly/D7nVsCP
💬 Під час лекції судді розповіли про діяльність органу конституційної юрисдикції, його повноваження, склад та структуру. Також слухачам розказали про особливості розгляду Судом конституційних подань, звернень, скарг, про суб’єктів, які наділені повноваженнями звертатися до Суду. Судді звернули увагу на інші актуальні питання, пов’язані з роботою Суду, зокрема в умовах воєнного стану.
🔗 Долучитися до перегляду усіх попередніх лекцій можна на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
🔎 https://cutt.ly/D7nVsCP
YouTube
ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Діяльність та повноваження Конституційного Суду України: виступи суддів Галини Юровської та Віктора Городовенка (6 квітня, 2023)
Під час лекції судді розповіли про діяльність органу конституційної юрисдикції, його повноваження, склад, структуру, суб’єктів…
Під час лекції судді розповіли про діяльність органу конституційної юрисдикції, його повноваження, склад, структуру, суб’єктів…
#КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційним поданням Верховного Суду
⚖️У вівторок, 11 квітня, Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404), пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI (далі – Закон № 4442).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський повідомив про зміст конституційного подання та підстави для відкриття провадження у справі.
Він поінформував, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) оспорювані приписи Закону № 1404 та Закону № 4442.
📄Як зазначив суддя-доповідач, Верховний Суд у конституційному поданні стверджує, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 4442 призводять до тривалої „дії мораторію“, відсутності юридичної визначеності щодо настання подій, з якими пов’язана втрата чинності мораторію, та висловлює „сумніви щодо існування легітимної мети такого мораторію“. На думку суб’єкта права на конституційне подання, оспорювані приписи не відповідають статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України.
Суддя КСУ також поінформував, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду він підготував і направив запити до органів державної влади, низки наукових установ, члену Науково-консультативної ради Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
✍️Велика палата Суду дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній учасник конституційного провадження – представник суб’єкта права на конституційне подання Расім Бабанли.
Більше про розгляд цієї справи: https://bit.ly/3KqOMAQ
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання: https://bit.ly/3zOhLcV
⚖️У вівторок, 11 квітня, Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404), пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442-VI (далі – Закон № 4442).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський повідомив про зміст конституційного подання та підстави для відкриття провадження у справі.
Він поінформував, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) оспорювані приписи Закону № 1404 та Закону № 4442.
📄Як зазначив суддя-доповідач, Верховний Суд у конституційному поданні стверджує, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 4442 призводять до тривалої „дії мораторію“, відсутності юридичної визначеності щодо настання подій, з якими пов’язана втрата чинності мораторію, та висловлює „сумніви щодо існування легітимної мети такого мораторію“. На думку суб’єкта права на конституційне подання, оспорювані приписи не відповідають статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України.
Суддя КСУ також поінформував, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду він підготував і направив запити до органів державної влади, низки наукових установ, члену Науково-консультативної ради Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
✍️Велика палата Суду дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини для ухвалення рішення.
На відкритій частині пленарного засідання був присутній учасник конституційного провадження – представник суб’єкта права на конституційне подання Расім Бабанли.
Більше про розгляд цієї справи: https://bit.ly/3KqOMAQ
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання: https://bit.ly/3zOhLcV