Судді Конституційного Суду України та працівники Секретаріату із глибоким сумом сприйняли звістку про те, що 28 березня 2023 року на 74-му році життя перестало битися серце видатного українського правознавця, талановитого педагога, доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України Юрія Прокоповича БИТЯКА.
Юрій Прокопович був знаним фахівцем, який зробив неоціненний внесок у розвиток науки, та самовіддано служив Українській державі. Він входив до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України та брав активну участь у науковому забезпеченні діяльності Суду.
У нашій пам’яті назавжди збережеться його світлий образ як Людини справедливої, доброзичливої, відданої своїй справі.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким, колегам і однодумцям у зв’язку з тяжкою та непоправною втратою.
З повагою і глибоким сумом
Юрій Прокопович був знаним фахівцем, який зробив неоціненний внесок у розвиток науки, та самовіддано служив Українській державі. Він входив до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України та брав активну участь у науковому забезпеченні діяльності Суду.
У нашій пам’яті назавжди збережеться його світлий образ як Людини справедливої, доброзичливої, відданої своїй справі.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким, колегам і однодумцям у зв’язку з тяжкою та непоправною втратою.
З повагою і глибоким сумом
⚖️ Інформація щодо результатів діяльності #КСУ за березень:
відбулося 62 засідання Суду і ухвалено 52 акти Суду. До Суду надійшло 2 конституційних подання та 49 конституційних скарг
📈Конституційний Суд України упродовж березня поточного року провів 62 засідання, з них:
6 пленарних засідань Великої палати Суду;
12 засідань Великої палати;
1 засідання Суду та 2 спеціальних пленарних засідання Суду;
5 пленарних засідань і 3 засідання Першого сенату Суду;
17 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату Суду;
10 засідань колегій суддів сенатів.
📚На цих засіданнях Суд ухвалив 52 акти:
17 ухвал Великої палати;
2 постанови Суду;
3 Рішення Другого сенату;
8 ухвал Другого сенату Суду;
5 ухвал Першого сенату Суду;
17 ухвал колегій суддів сенатів.
(З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду).
📃До Конституційного Суду України в березні надійшло 2 конституційних подання та 49 конституційних скарг. За результатами попередньої перевірки 23 конституційні скарги розподілені суддям-доповідачам. Заявникам повернуто 24 скарги, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“. Ще 2 конституційні скарги знаходяться на опрацюванні.
📬Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 42 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/40KoOi8
відбулося 62 засідання Суду і ухвалено 52 акти Суду. До Суду надійшло 2 конституційних подання та 49 конституційних скарг
📈Конституційний Суд України упродовж березня поточного року провів 62 засідання, з них:
6 пленарних засідань Великої палати Суду;
12 засідань Великої палати;
1 засідання Суду та 2 спеціальних пленарних засідання Суду;
5 пленарних засідань і 3 засідання Першого сенату Суду;
17 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату Суду;
10 засідань колегій суддів сенатів.
📚На цих засіданнях Суд ухвалив 52 акти:
17 ухвал Великої палати;
2 постанови Суду;
3 Рішення Другого сенату;
8 ухвал Другого сенату Суду;
5 ухвал Першого сенату Суду;
17 ухвал колегій суддів сенатів.
(З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду).
📃До Конституційного Суду України в березні надійшло 2 конституційних подання та 49 конституційних скарг. За результатами попередньої перевірки 23 конституційні скарги розподілені суддям-доповідачам. Заявникам повернуто 24 скарги, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“. Ще 2 конституційні скарги знаходяться на опрацюванні.
📬Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 42 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/40KoOi8
📄До Суду надійшло конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України
🗞До Конституційного Суду України 31 березня 2023 року надійшло конституційне подання 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України від 27 квітня 2010 року №2153-VI „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з перебування флоту Російської Федерації на території України“ (далі – Угода).
💬Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оскаржувана Угода не відповідає частині сьомій статті 17 Основного Закону України, а також стверджує, що вказана Угода суперечить принципам забезпечення національної безпеки. Крім того, народні депутати України зазначають про відсутність нормативно-правової бази для вчинення міжнародної угоди такого змісту. А отже, на думку суб’єкта права на конституційне подання, є підстави для визнання Угоди неконституційною.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
https://bit.ly/3zrpOfq
🗞До Конституційного Суду України 31 березня 2023 року надійшло конституційне подання 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України від 27 квітня 2010 року №2153-VI „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з перебування флоту Російської Федерації на території України“ (далі – Угода).
💬Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оскаржувана Угода не відповідає частині сьомій статті 17 Основного Закону України, а також стверджує, що вказана Угода суперечить принципам забезпечення національної безпеки. Крім того, народні депутати України зазначають про відсутність нормативно-правової бази для вчинення міжнародної угоди такого змісту. А отже, на думку суб’єкта права на конституційне подання, є підстави для визнання Угоди неконституційною.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
https://bit.ly/3zrpOfq
📚Відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 85-річчю від дня народження Леоніда Юзькова
👥Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Ольга Совгиря, Галина Юровська, суддя Суду у відставці Михайло Костицький та керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний 31 березня 2023 року взяли участь у VІ Міжнародній науково-практичній конференції „Правові засади організації та здійснення публічної влади“, присвяченій пам’яті доктора юридичних наук, професора, академіка-засновника НАПрНУ, першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова.
Захід організував Конституційний Суд України спільно з Національною академією правових наук України, Хмельницьким університетом управління та права імені Леоніда Юзькова, Інститутом держави і права імені В. М. Корецького, Національною академією наук України та Євразійською асоціацією правничих шкіл та правників.
💬Головними темами обговорення були: роль доктрини Леоніда Юзькова у розвитку правових засад організації та здійснення публічної влади в Україні, особливості здійснення публічної влади в умовах воєнного стану, проблеми та перспективи реформування територіальної організації публічної влади в Україні, фінансово-правові аспекти організації і здійснення публічної влади.
🔹Галина Юровська – суддя КСУ, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України від імені Конституційного Суду України звернулася до учасників заходу з вітальним словом. Вона розповіла про значний внесок вченого у розвиток української держави. «Леонід Юзьков – особистість неординарна та феноменальна. Він стояв біля витоків Конституції України, відстоював втілення у Конституції такої категорії, як “Український народ“, а не “народ України“», – наголосила Галина Юровська.
Він, як вчений-конституціоналіст, із самого початку своєї професійної діяльності висловлював погляди, що кардинально відрізнялися від існуючої тоді офіційної юридичної доктрини СРСР щодо превалюючої ролі держави над її громадянами: „Людина в цивілізованому світі має широкі права і свободи не тому, що вони проголошені Конституцією. Конституція проголошує ці права і свободи тому, що людина наділена ними від природи“, – говорив Леонід Юзьков.
🔸Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Оксана Грищук під час конференції виступила з доповіддю „Конституційні цінності та принципи в рішеннях Конституційного Суду України: особливості в умовах воєнного стану та загроз національній безпеці“. Вона зазначила, що ідеї Леоніда Юзькова є надзвичайно важливими і Конституційний Суд України у своїх юридичних позиціях наповнює їх новим змістом, який відповідає сучасним реаліям.
У своєму виступі Оксана Грищук підкреслила, що конституцію не можна розглядати лише як писаний акт, передусім це – система принципів і цінностей „Конституція – живий організм, який наповнюється щодня, і важливим інструментом у цьому процесі є юридичні позиції Конституційного Суду України“.
Суддя КСУ також розповіла про концепцію „войовничої демократії„ або „демократії, здатної захистити себе“. За її словами, у сучасному розумінні концепція „войовничої демократії“ спрямована на боротьбу із радикальними політичними партіями, проти зловживань демократією та як превентивний засіб проти тероризму.
🗞У цьому аспекті вона навела декілька рішень Конституційного Суду України, в яких втілено концепцію „войовничої демократії“. Йшлося, зокрема, про Рішення Конституційного Суду України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні, а також Рішення у справі щодо конституційності окремих положень Закону України „Про телебачення і радіомовлення“, Закону України „Про кінематографію“. У зазначених рішеннях Конституційний Суд України наголосив, що Україна має право захищати свою незалежність, свій державний суверенітет і свою територіальну цілісність, здійснюючи такі системні заходи і застосуючи засоби, які є співмірними, допустимими і прийнятними з огляду на рівень небезпеки, загроз і викликів, що постали перед нею.
👥Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Ольга Совгиря, Галина Юровська, суддя Суду у відставці Михайло Костицький та керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний 31 березня 2023 року взяли участь у VІ Міжнародній науково-практичній конференції „Правові засади організації та здійснення публічної влади“, присвяченій пам’яті доктора юридичних наук, професора, академіка-засновника НАПрНУ, першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова.
Захід організував Конституційний Суд України спільно з Національною академією правових наук України, Хмельницьким університетом управління та права імені Леоніда Юзькова, Інститутом держави і права імені В. М. Корецького, Національною академією наук України та Євразійською асоціацією правничих шкіл та правників.
💬Головними темами обговорення були: роль доктрини Леоніда Юзькова у розвитку правових засад організації та здійснення публічної влади в Україні, особливості здійснення публічної влади в умовах воєнного стану, проблеми та перспективи реформування територіальної організації публічної влади в Україні, фінансово-правові аспекти організації і здійснення публічної влади.
🔹Галина Юровська – суддя КСУ, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України від імені Конституційного Суду України звернулася до учасників заходу з вітальним словом. Вона розповіла про значний внесок вченого у розвиток української держави. «Леонід Юзьков – особистість неординарна та феноменальна. Він стояв біля витоків Конституції України, відстоював втілення у Конституції такої категорії, як “Український народ“, а не “народ України“», – наголосила Галина Юровська.
Він, як вчений-конституціоналіст, із самого початку своєї професійної діяльності висловлював погляди, що кардинально відрізнялися від існуючої тоді офіційної юридичної доктрини СРСР щодо превалюючої ролі держави над її громадянами: „Людина в цивілізованому світі має широкі права і свободи не тому, що вони проголошені Конституцією. Конституція проголошує ці права і свободи тому, що людина наділена ними від природи“, – говорив Леонід Юзьков.
🔸Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Оксана Грищук під час конференції виступила з доповіддю „Конституційні цінності та принципи в рішеннях Конституційного Суду України: особливості в умовах воєнного стану та загроз національній безпеці“. Вона зазначила, що ідеї Леоніда Юзькова є надзвичайно важливими і Конституційний Суд України у своїх юридичних позиціях наповнює їх новим змістом, який відповідає сучасним реаліям.
У своєму виступі Оксана Грищук підкреслила, що конституцію не можна розглядати лише як писаний акт, передусім це – система принципів і цінностей „Конституція – живий організм, який наповнюється щодня, і важливим інструментом у цьому процесі є юридичні позиції Конституційного Суду України“.
Суддя КСУ також розповіла про концепцію „войовничої демократії„ або „демократії, здатної захистити себе“. За її словами, у сучасному розумінні концепція „войовничої демократії“ спрямована на боротьбу із радикальними політичними партіями, проти зловживань демократією та як превентивний засіб проти тероризму.
🗞У цьому аспекті вона навела декілька рішень Конституційного Суду України, в яких втілено концепцію „войовничої демократії“. Йшлося, зокрема, про Рішення Конституційного Суду України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні, а також Рішення у справі щодо конституційності окремих положень Закону України „Про телебачення і радіомовлення“, Закону України „Про кінематографію“. У зазначених рішеннях Конституційний Суд України наголосив, що Україна має право захищати свою незалежність, свій державний суверенітет і свою територіальну цілісність, здійснюючи такі системні заходи і застосуючи засоби, які є співмірними, допустимими і прийнятними з огляду на рівень небезпеки, загроз і викликів, що постали перед нею.
🔹Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Ольга Совгиря висвітлила актуальні питання діяльності Конституційного Суду України на сучасному етапі. Вона зазначила, що „нині Конституційний Суд України, окрім виконання безпосередніх повноважень, які визначенні Конституцією України, виконує ще одне важливе завдання – формує парадигму діяльності європейських конституційних судів в умовах надзвичайного та воєнного стану“.
Ольга Совгиря підкреслила, що жоден конституційний суд у світі не стикався з тими викликами, з якими зіткнувся Конституційний Суд України
24 лютого 2022 року – з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Суддя КСУ наголосила, що парадигма діяльності конституційних судів за надзвичайних умов формується у двох напрямах: перший – це сам формат діяльності Суду. Конституційний Суд України в умовах воєнного стану не зупиняв свою роботу і був зосереджений на розгляді як конституційних подань, так і конституційних скарг; другий напрям – формування парадигми діяльності Суду у зв’язку із воєнним станом в частині змісту ухвалених рішень. Ольга Совгиря звернула увагу на те, що Конституційний Суд України в окремих рішеннях, якими визнано неконституційними оскаржувані акти, визначив модель втрати ними чинності через певний проміжок часу після припинення чи скасування в Україні воєнного стану. На її переконання, Конституційний Суд України формує передові підходи, які надалі будуть визнані провідними фахівцями-конституціоналістами.
🔸Суддя КСУ у відставці, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений юрист України Михайло Костицький проаналізував очікувані перспективи розвитку публічної влади в контексті техногенної цивілізації. Він розкрив суть та роль держави в суспільстві. За його словами, у протистоянні в „гібридній війні“ та її ескалації тільки сильна держава здатна забезпечити власний суверенітет, незалежність і самобутність народу. На його переконання, запорукою подальшого відновлення та відбудови Української держави є зміцнення публічної влади за умови наявності довіри до неї з боку громадянського суспільства.
https://cutt.ly/I7ebNMQ
Під час заходу учасникам презентували відеосюжет, підготовлений Конституційним Судом України, про життєвий шлях Леоніда Юзькова. Запрошуємо переглянути: https://bit.ly/3lYdyQO
https://bit.ly/3U7wuJy
Фото: офіційний вебсайт Хмельницької обласної ради
Ольга Совгиря підкреслила, що жоден конституційний суд у світі не стикався з тими викликами, з якими зіткнувся Конституційний Суд України
24 лютого 2022 року – з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Суддя КСУ наголосила, що парадигма діяльності конституційних судів за надзвичайних умов формується у двох напрямах: перший – це сам формат діяльності Суду. Конституційний Суд України в умовах воєнного стану не зупиняв свою роботу і був зосереджений на розгляді як конституційних подань, так і конституційних скарг; другий напрям – формування парадигми діяльності Суду у зв’язку із воєнним станом в частині змісту ухвалених рішень. Ольга Совгиря звернула увагу на те, що Конституційний Суд України в окремих рішеннях, якими визнано неконституційними оскаржувані акти, визначив модель втрати ними чинності через певний проміжок часу після припинення чи скасування в Україні воєнного стану. На її переконання, Конституційний Суд України формує передові підходи, які надалі будуть визнані провідними фахівцями-конституціоналістами.
🔸Суддя КСУ у відставці, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений юрист України Михайло Костицький проаналізував очікувані перспективи розвитку публічної влади в контексті техногенної цивілізації. Він розкрив суть та роль держави в суспільстві. За його словами, у протистоянні в „гібридній війні“ та її ескалації тільки сильна держава здатна забезпечити власний суверенітет, незалежність і самобутність народу. На його переконання, запорукою подальшого відновлення та відбудови Української держави є зміцнення публічної влади за умови наявності довіри до неї з боку громадянського суспільства.
https://cutt.ly/I7ebNMQ
Під час заходу учасникам презентували відеосюжет, підготовлений Конституційним Судом України, про життєвий шлях Леоніда Юзькова. Запрошуємо переглянути: https://bit.ly/3lYdyQO
https://bit.ly/3U7wuJy
Фото: офіційний вебсайт Хмельницької обласної ради
YouTube
Конференція “Правові засади організації та здійснення публічної влади” | 31 березня 2023 року
00:01 – вітальне слово судді Конституційного Суду України Галини Юровської
03:42 – доповідь судді Конституційного Суду України Оксани Грищук
21:40 – виступ судді Конституційного Суду України Ольги Совгирі
VІ Міжнародна науково-практична конференція “Правові…
03:42 – доповідь судді Конституційного Суду України Оксани Грищук
21:40 – виступ судді Конституційного Суду України Ольги Совгирі
VІ Міжнародна науково-практична конференція “Правові…
👥Відбулася зустріч суддів Конституційного Суду України із представниками Офісу Ради Європи в Україні
🔹У вівторок, 4 квітня 2023 року, відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого, суддів Суду Віктора Городовенка, Олега Первомайського, Галини Юровської та керівника Секретаріату Суду Віктора Бесчастного з в. о. Голови Офісу Ради Європи в Україні Оленою Литвиненко, керівницею Проєкту Ради Європи „Судові та позасудові засоби захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“ Ганною Христовою та співробітницею зазначеного Проєкту Анастасією Єліною.
🔸Зустріч була організована в контексті підготовки до втілення нових Проєктів Ради Європи „Підтримка розвитку конституційного правосуддя“ та „Судові та позасудові засоби захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“, які здійснюватимуться в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Під час реалізації зазначених Проєктів заплановано провести низку практичних заходів, спрямованих на покращення інституційної спроможності Конституційного Суду України та для розвитку конституційного правосуддя в Україні загалом.
💬Виконувач обов’язків Голови КСУ Сергій Головатий на початку зустрічі подякував європейським партнерам за дієву підтримку Української держави та Конституційного Суду, зокрема під час збройної агресії рф проти України. Він зауважив, що співпраця та обмін досвідом є обопільно корисними в контексті отримання Україною статусу кандидата в членство Європейського Союзу, зокрема він наголосив на практичних аспектах двосторонньої співпраці.
Судді Суду також висловили вдячність міжнародним партнерам за підтримання постійного діалогу для обміну думками і засвідчили про подальші наміри підвищувати рівень професійної співпраці.
☑️Представники Офісу Ради Європи в Україні запевнили в готовності продовжувати тривалі зв’язки між Офісом Ради Європи в Україні та Конституційним Судом України. Співрозмовники позитивно охарактеризували існуючу співпрацю як успішну, продуктивну та професійну тому, на їх переконання, є потреба в поглибленні та удосконаленні такого співробітництва.
Сторони подякували одна одній за конструктивне спілкування та підкреслили важливість найближчим часом затвердити план дій для виконання Проєктів Ради Європи.
https://bit.ly/3nMe5G5
🔹У вівторок, 4 квітня 2023 року, відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого, суддів Суду Віктора Городовенка, Олега Первомайського, Галини Юровської та керівника Секретаріату Суду Віктора Бесчастного з в. о. Голови Офісу Ради Європи в Україні Оленою Литвиненко, керівницею Проєкту Ради Європи „Судові та позасудові засоби захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“ Ганною Христовою та співробітницею зазначеного Проєкту Анастасією Єліною.
🔸Зустріч була організована в контексті підготовки до втілення нових Проєктів Ради Європи „Підтримка розвитку конституційного правосуддя“ та „Судові та позасудові засоби захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні“, які здійснюватимуться в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Під час реалізації зазначених Проєктів заплановано провести низку практичних заходів, спрямованих на покращення інституційної спроможності Конституційного Суду України та для розвитку конституційного правосуддя в Україні загалом.
💬Виконувач обов’язків Голови КСУ Сергій Головатий на початку зустрічі подякував європейським партнерам за дієву підтримку Української держави та Конституційного Суду, зокрема під час збройної агресії рф проти України. Він зауважив, що співпраця та обмін досвідом є обопільно корисними в контексті отримання Україною статусу кандидата в членство Європейського Союзу, зокрема він наголосив на практичних аспектах двосторонньої співпраці.
Судді Суду також висловили вдячність міжнародним партнерам за підтримання постійного діалогу для обміну думками і засвідчили про подальші наміри підвищувати рівень професійної співпраці.
☑️Представники Офісу Ради Європи в Україні запевнили в готовності продовжувати тривалі зв’язки між Офісом Ради Європи в Україні та Конституційним Судом України. Співрозмовники позитивно охарактеризували існуючу співпрацю як успішну, продуктивну та професійну тому, на їх переконання, є потреба в поглибленні та удосконаленні такого співробітництва.
Сторони подякували одна одній за конструктивне спілкування та підкреслили важливість найближчим часом затвердити план дій для виконання Проєктів Ради Європи.
https://bit.ly/3nMe5G5
⚖️Велика палата #КСУ розглядала справи за конституційним поданням і конституційними скаргами та ухвалила 3 ухвали
🗞Сьогодні, 4 квітня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“ та конституційними скаргами Забари Альони Володимирівни, Мартиросяна Гагіка Міграновича, Трутнєва Сергія Валерійовича щодо конституційності положень частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Копилової Надії Анатоліївни щодо конституційності положень частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Велика палата Суду розглядатиме ці справи на одному із наступних пленарних засідань.
📑Велика палата на засіданні ухвалила три ухвали про подовження до 2 травня ц.р. строку ухвалення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Чегіля Богдана Івановича, Продуна Віталія Вікторовича, Олійника Дмитра Вячеславовича.
🗞Сьогодні, 4 квітня 2023 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“ та конституційними скаргами Забари Альони Володимирівни, Мартиросяна Гагіка Міграновича, Трутнєва Сергія Валерійовича щодо конституційності положень частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Копилової Надії Анатоліївни щодо конституційності положень частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Велика палата Суду розглядатиме ці справи на одному із наступних пленарних засідань.
📑Велика палата на засіданні ухвалила три ухвали про подовження до 2 травня ц.р. строку ухвалення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Чегіля Богдана Івановича, Продуна Віталія Вікторовича, Олійника Дмитра Вячеславовича.
⚖️ #КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційною скаргою Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“
📚У середу, 5 квітня, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності абзацу першого частини першої статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги, перебіг розгляду справи в судах та обґрунтування заявника.
✍️За словами судді-доповідача, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац перший частини першої статті 7 Закону, а саме: розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється примирною комісією з питань щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди (пункти „а“ і „б“ статті 2 Закону), а трудовим арбітражем – у разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону.
Як зазначає суб’єкт права на конституційну скаргу, оспорюваними приписами статті 7 Закону врегульовано виключно позасудовий порядок розв’язання колективного трудового спору (конфлікту). На його переконання, оспорювані приписи Закону не відповідають частині третій статті 8, частинам другій, шостій статті 55, статті 64, частині третій статті 124 Конституції України, оскільки звужують обсяг прав визначених цими статтями, зокрема право на судовий захист.
🗞Суддя-доповідач також поінформував, що він направив до органів державної влади, наукових установ, експертів запити щодо порушених у конституційній скарзі питань з проханням висловити свої позиції.
Під час пленарного засідання Суд заслухав учасників конституційного провадження – представника суб’єкта права на конституційну скаргу Сергія Гапона, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, а також залученого учасника конституційного провадження – Голову Національної служби посередництва та примирення Дмитра Кухнюка.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://bit.ly/3MfbO0d та на
Ютуб-каналі КСУ: https://cutt.ly/j7ahF4M
📚У середу, 5 квітня, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядав справу за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг“ щодо конституційності абзацу першого частини першої статті 7 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)“ від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги, перебіг розгляду справи в судах та обґрунтування заявника.
✍️За словами судді-доповідача, заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац перший частини першої статті 7 Закону, а саме: розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється примирною комісією з питань щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди (пункти „а“ і „б“ статті 2 Закону), а трудовим арбітражем – у разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону.
Як зазначає суб’єкт права на конституційну скаргу, оспорюваними приписами статті 7 Закону врегульовано виключно позасудовий порядок розв’язання колективного трудового спору (конфлікту). На його переконання, оспорювані приписи Закону не відповідають частині третій статті 8, частинам другій, шостій статті 55, статті 64, частині третій статті 124 Конституції України, оскільки звужують обсяг прав визначених цими статтями, зокрема право на судовий захист.
🗞Суддя-доповідач також поінформував, що він направив до органів державної влади, наукових установ, експертів запити щодо порушених у конституційній скарзі питань з проханням висловити свої позиції.
Під час пленарного засідання Суд заслухав учасників конституційного провадження – представника суб’єкта права на конституційну скаргу Сергія Гапона, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, а також залученого учасника конституційного провадження – Голову Національної служби посередництва та примирення Дмитра Кухнюка.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://bit.ly/3MfbO0d та на
Ютуб-каналі КСУ: https://cutt.ly/j7ahF4M
YouTube
5 квітня 2023 | Другий сенат КСУ | відкрита частина пленарного засідання
Розгляд справи за конституційною скаргою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті…