📑Відбулися засідання сенатів та колегії суддів: ухвалено 3 ухвали та рішення Суду
🗞У середу, 22 березня 2023 року, Другий сенат #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо відповідності Конституції України приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“. За наслідками розгляду Суд ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2023, яке оприлюднить на офіційному вебсайті Суду 23 березня ц.р.
📃Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо відповідності Конституції України положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. ЇЇ розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📖У справі за конституційною скаргою Діденко Ольги Петрівни щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Перший сенат ухвалив Ухвалу про закриття конституційного провадження у справі.
📃Також Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Тимошенкової Оксани Василівни щодо відповідності Конституції України пункту 6, окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі – Закон № 113-ІХ). Перший сенат ухвалив Ухвалу про закриття конституційного провадження в частині щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113-ІХ. Розгляд справи буде продовжено на одному із наступних пленарних засідань Першого сенату.
✍️Цього ж дня Друга колегія суддів Першого сенату Суду на засіданні ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ван Колк Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України. Справа розглядатиметься на засіданні Першого сенату Конституційного Суду України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України перенесено на наступне засідання колегії.
https://bit.ly/3n63mFP
🗞У середу, 22 березня 2023 року, Другий сенат #КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо відповідності Конституції України приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“. За наслідками розгляду Суд ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2023, яке оприлюднить на офіційному вебсайті Суду 23 березня ц.р.
📃Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо відповідності Конституції України положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. ЇЇ розгляд відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
📖У справі за конституційною скаргою Діденко Ольги Петрівни щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Перший сенат ухвалив Ухвалу про закриття конституційного провадження у справі.
📃Також Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Тимошенкової Оксани Василівни щодо відповідності Конституції України пункту 6, окремого положення абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі – Закон № 113-ІХ). Перший сенат ухвалив Ухвалу про закриття конституційного провадження в частині щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № 113-ІХ. Розгляд справи буде продовжено на одному із наступних пленарних засідань Першого сенату.
✍️Цього ж дня Друга колегія суддів Першого сенату Суду на засіданні ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ван Колк Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України. Справа розглядатиметься на засіданні Першого сенату Конституційного Суду України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України перенесено на наступне засідання колегії.
https://bit.ly/3n63mFP
⚖️Конституційний Суд України захистив гарантованість пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі не нижче прожиткового мінімуму
✍️У середу, 22 березня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо конституційності приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VІІІ (далі – Закон № 1404), абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV (далі – Закон № 1058).
☑️Цим рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону № 1404, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону № 1058 в тім, що вони унеможливлюють виплату – у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.
❗️Суд вказав, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058, якими для звернення стягнення у виконавчому провадженні установлено допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсій боржника, призводять до виплати пенсії, що є основним джерелом існування, навіть у меншому розмірі від установленого законом прожиткового мінімуму. У такий спосіб людину позбавили мінімальних соціальних благ та захисту від бідності через примусове виконання рішення.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058 є невиконанням державою свого позитивного обов’язку забезпечити мінімальний соціальний захист людини відповідно до приписів частини третьої статті 46 Конституції України, що заперечує людську гідність як абсолютну цінність, нівелює сутність конституційних прав на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, отже, не відповідає приписам статей 1, 3, 8, 21, 28, 46, 48 Конституції України.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Городовенко.
📑Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 23 березня 2023 року.
https://bit.ly/3nggyby
✍️У середу, 22 березня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо конституційності приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VІІІ (далі – Закон № 1404), абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV (далі – Закон № 1058).
☑️Цим рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону № 1404, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону № 1058 в тім, що вони унеможливлюють виплату – у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.
❗️Суд вказав, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058, якими для звернення стягнення у виконавчому провадженні установлено допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсій боржника, призводять до виплати пенсії, що є основним джерелом існування, навіть у меншому розмірі від установленого законом прожиткового мінімуму. У такий спосіб людину позбавили мінімальних соціальних благ та захисту від бідності через примусове виконання рішення.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058 є невиконанням державою свого позитивного обов’язку забезпечити мінімальний соціальний захист людини відповідно до приписів частини третьої статті 46 Конституції України, що заперечує людську гідність як абсолютну цінність, нівелює сутність конституційних прав на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, отже, не відповідає приписам статей 1, 3, 8, 21, 28, 46, 48 Конституції України.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Городовенко.
📑Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 23 березня 2023 року.
https://bit.ly/3nggyby
Колегії суддів розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами
🗞Сьогодні, 23 березня 2023 року, відбулися засідання Другої колегії суддів Першого сенату Суду та Третьої колегії суддів Другого сенату Суду, під час яких судді ухвалили 4 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
-Богомолова Григорія Юрійовича про відповідність Конституції України пункту 6, абзацу першого пункту 7, пункту 11, абзацу першого пункту 13, абзацу першого пункту 17, абзацу третього пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ;
-Пархоменко Олени Василівни про відповідність Конституції України окремого припису частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України;
-Кашицького Сергія Віталійовича про відповідності Конституції України пункту 4 статті 163 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ від 20 грудня 1991 року № 2011-XII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня № 1774-VIII;
-Ванярхи Олексія Володимировича щодо відповідності Конституції України статей 80, 92 Цивільного кодексу України та цього Кодексу в цілому.
https://bit.ly/3ZitESY
🗞Сьогодні, 23 березня 2023 року, відбулися засідання Другої колегії суддів Першого сенату Суду та Третьої колегії суддів Другого сенату Суду, під час яких судді ухвалили 4 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
-Богомолова Григорія Юрійовича про відповідність Конституції України пункту 6, абзацу першого пункту 7, пункту 11, абзацу першого пункту 13, абзацу першого пункту 17, абзацу третього пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ;
-Пархоменко Олени Василівни про відповідність Конституції України окремого припису частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України;
-Кашицького Сергія Віталійовича про відповідності Конституції України пункту 4 статті 163 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ від 20 грудня 1991 року № 2011-XII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня № 1774-VIII;
-Ванярхи Олексія Володимировича щодо відповідності Конституції України статей 80, 92 Цивільного кодексу України та цього Кодексу в цілому.
https://bit.ly/3ZitESY
❗️ Суд оприлюднив текст Рішення, яким захистив гарантованість пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму
Пропонуємо ознайомитися з його коротким резюме ⤵️
⚖️У середу, 22 березня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат #КСУ ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо конституційності приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VІІІ (далі – Закон № 1404), абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV (далі – Закон № 1058).
☑️Цим рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону № 1404, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону № 1058 в тім, що вони унеможливлюють виплату – у розмірі не нижче прожиткового мінімуму – пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.
💬Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058 „дозволяють звертати стягнення на пенсію боржника навіть у разі, якщо вона є єдиним джерелом доходів (основним джерелом існування) боржника та її розмір дорівнює прожитковому мінімуму для відповідної особи“. Лазуренко І.О. наголошує, що „такий стан речей <…> не дозволяє людині <…> підтримувати достатній життєвий рівень та зберігати людську гідність, порушує право особи <…> на соціальний захист від держави“; а „легітимна мета, яка полягає в необхідності забезпечити виконання судового рішення, не може переважати в ситуації, коли на боржника-пенсіонера покладається надмірний тягар (злидні) та має місце посягання на його людську гідність“.
🔹Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України наголосив, що „у соціальній державі людська гідність є стрижнем формування державою соціальної політики, яка має здійснюватися задля убезпечення людини від бідності та гарантування їй у зв’язку з цим базового соціального захисту, мінімальним стандартом якого є прожитковий мінімум, що має реально забезпечувати людині достатній і гідний рівень життя“. Соціальна держава відповідальна за захист людської гідності, забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини та задля цього зобов’язана створювати належні та дієві національні юридичні механізми реалізації конституційних прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень для неї і її сім’ї. „Людську гідність буде заперечено, якщо держава не забезпечить людині принаймні мінімальних соціальних вигод“, – зазначено у Рішенні Суду.
🔹Конституційний Суд вказав, що позитивний обов’язок держави забезпечувати безумовний захист людської гідності та мінімальний соціальний захист людини, визначений приписами частини третьої статті 46 Конституції України. Зокрема, йдеться про внормування призначення та систематичну виплату протягом певних періодів, визначених законом, пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, установленого законом для відповідної категорії осіб. Це означає, що внаслідок такого внормування розмір виплачених особам пенсій, інших соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, за жодних умов не може бути нижчим від гарантованого державою прожиткового мінімуму, навіть якщо із цих виплат здійснено обґрунтовані державою відрахування для досягнення правомірної (легітимної) мети.
🔸Водночас Конституційний Суд наголосив, що законодавець, забезпечуючи реалізацію конституційного права на судовий захист та публічний порядок у сфері судочинства (це стосується і виконання судових рішень), може визначати обмеження щодо реалізації інших прав і свобод людини, зокрема її прав у сфері соціального захисту, однак він зобов’язаний унормувати ці питання, вживаючи домірних заходів для досягнення справедливого балансу між захистом публічних
Пропонуємо ознайомитися з його коротким резюме ⤵️
⚖️У середу, 22 березня 2023 року, на пленарному засіданні Другий сенат #КСУ ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо конституційності приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VІІІ (далі – Закон № 1404), абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV (далі – Закон № 1058).
☑️Цим рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону № 1404, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону № 1058 в тім, що вони унеможливлюють виплату – у розмірі не нижче прожиткового мінімуму – пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.
💬Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058 „дозволяють звертати стягнення на пенсію боржника навіть у разі, якщо вона є єдиним джерелом доходів (основним джерелом існування) боржника та її розмір дорівнює прожитковому мінімуму для відповідної особи“. Лазуренко І.О. наголошує, що „такий стан речей <…> не дозволяє людині <…> підтримувати достатній життєвий рівень та зберігати людську гідність, порушує право особи <…> на соціальний захист від держави“; а „легітимна мета, яка полягає в необхідності забезпечити виконання судового рішення, не може переважати в ситуації, коли на боржника-пенсіонера покладається надмірний тягар (злидні) та має місце посягання на його людську гідність“.
🔹Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України наголосив, що „у соціальній державі людська гідність є стрижнем формування державою соціальної політики, яка має здійснюватися задля убезпечення людини від бідності та гарантування їй у зв’язку з цим базового соціального захисту, мінімальним стандартом якого є прожитковий мінімум, що має реально забезпечувати людині достатній і гідний рівень життя“. Соціальна держава відповідальна за захист людської гідності, забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини та задля цього зобов’язана створювати належні та дієві національні юридичні механізми реалізації конституційних прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень для неї і її сім’ї. „Людську гідність буде заперечено, якщо держава не забезпечить людині принаймні мінімальних соціальних вигод“, – зазначено у Рішенні Суду.
🔹Конституційний Суд вказав, що позитивний обов’язок держави забезпечувати безумовний захист людської гідності та мінімальний соціальний захист людини, визначений приписами частини третьої статті 46 Конституції України. Зокрема, йдеться про внормування призначення та систематичну виплату протягом певних періодів, визначених законом, пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, установленого законом для відповідної категорії осіб. Це означає, що внаслідок такого внормування розмір виплачених особам пенсій, інших соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, за жодних умов не може бути нижчим від гарантованого державою прожиткового мінімуму, навіть якщо із цих виплат здійснено обґрунтовані державою відрахування для досягнення правомірної (легітимної) мети.
🔸Водночас Конституційний Суд наголосив, що законодавець, забезпечуючи реалізацію конституційного права на судовий захист та публічний порядок у сфері судочинства (це стосується і виконання судових рішень), може визначати обмеження щодо реалізації інших прав і свобод людини, зокрема її прав у сфері соціального захисту, однак він зобов’язаний унормувати ці питання, вживаючи домірних заходів для досягнення справедливого балансу між захистом публічних
інтересів і конституційних прав людини на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, не порушуючи сутності цих прав.
🔸Конституційний Суд звернув увагу, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058, якими для звернення стягнення у виконавчому провадженні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсій боржника, що їх визначено у мінімальному розмірі – розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, унеможливлюють виплату пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У такий спосіб людину може бути позбавлено навіть мінімальних соціальних вигод та захисту від бідності через примусове виконання рішення.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058 є невиконанням державою свого позитивного обов’язку забезпечити мінімальний соціальний захист людини відповідно до приписів частини третьої статті 46 Конституції України, що заперечує людську гідність як абсолютну цінність, нівелює сутність конституційних прав на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, а отже, не відповідають приписам статей 1, 3, 8, 21, 28, 46, 48 Конституції України.
https://bit.ly/3TBTfVo
🔸Конституційний Суд звернув увагу, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058, якими для звернення стягнення у виконавчому провадженні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсій боржника, що їх визначено у мінімальному розмірі – розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, унеможливлюють виплату пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У такий спосіб людину може бути позбавлено навіть мінімальних соціальних вигод та захисту від бідності через примусове виконання рішення.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані приписи Закону № 1404, Закону № 1058 є невиконанням державою свого позитивного обов’язку забезпечити мінімальний соціальний захист людини відповідно до приписів частини третьої статті 46 Конституції України, що заперечує людську гідність як абсолютну цінність, нівелює сутність конституційних прав на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, а отже, не відповідають приписам статей 1, 3, 8, 21, 28, 46, 48 Конституції України.
https://bit.ly/3TBTfVo
📚Конституційний Суд України передав книги для українських захисників
🔹#КСУ долучився до збору книжок для наших військових, які перебувають на лікуванні та реабілітації у закладах охорони здоров’я. Благодійну акцію організувала Муніципальна книгарня „Сяйво книги“. 🗞 Ми передали до книгарні понад 50 книг, серед яких історичні видання, публіцистичні твори, а також популярні книжки українських авторів сучасності.
Сподіваємося, що захисникам буде цікаво прочитати, зокрема, „Слово о полку Ігоревім“, „Запорізька Січ в останні часи свого існування“, „Доба гетьмана Івана Мазепи в документах“, „Богдан Хмельницький“, „Воєнний щоденник (2014-2015)“, „У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту“, Донецький аеропорт. Справжня історія: у 2-х ч. та багато інших.
🔗Від початку повномаштабної війни росії проти України Конституційний Суд долучається до спільної боротьби проти агресора, надає допомогу Збройним силам України, територіальній обороні, добровольцям та волонтерам і всіляко намагаєтеся внести частку своєї душі і праці у спільну мету – перемогу над ворогом.
✨Бажаємо усім нашим героям міцного здоров’я, незламного духу, Перемоги та Миру!
🔹#КСУ долучився до збору книжок для наших військових, які перебувають на лікуванні та реабілітації у закладах охорони здоров’я. Благодійну акцію організувала Муніципальна книгарня „Сяйво книги“. 🗞 Ми передали до книгарні понад 50 книг, серед яких історичні видання, публіцистичні твори, а також популярні книжки українських авторів сучасності.
Сподіваємося, що захисникам буде цікаво прочитати, зокрема, „Слово о полку Ігоревім“, „Запорізька Січ в останні часи свого існування“, „Доба гетьмана Івана Мазепи в документах“, „Богдан Хмельницький“, „Воєнний щоденник (2014-2015)“, „У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту“, Донецький аеропорт. Справжня історія: у 2-х ч. та багато інших.
🔗Від початку повномаштабної війни росії проти України Конституційний Суд долучається до спільної боротьби проти агресора, надає допомогу Збройним силам України, територіальній обороні, добровольцям та волонтерам і всіляко намагаєтеся внести частку своєї душі і праці у спільну мету – перемогу над ворогом.
✨Бажаємо усім нашим героям міцного здоров’я, незламного духу, Перемоги та Миру!
🔹#КСУ взяв участь у засіданні Керівного комітету проєкту Ради Європи в межах Плану дій Ради Європи для України
🔸Керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний 23 березня 2023 року взяв участь у відкритті та першому засіданні Керівного комітету проєкту Ради Європи „Посилення соціального захисту в Україні“.
Віктор Бесчастний долучився до обговорення та виступив із тематичною доповіддю під час сесії „Соціальні права в Україні під час війни“. 💬 Він зазначив, що Конституційний Суд України докладає значних зусиль для ефективного здійснення своїх функцій щодо захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина в соціальній сфері. Зокрема, розповів про рішення Конституційного Суду України щодо захисту соціальних прав, у яких ураховано найкращий міжнародний досвід, практику Європейського суду з прав людини, а також положення Європейської соціальної хартії.
🗞Також доповідач розповів про застосування інституту конституційної скарги, який значно розширив можливості Конституційного Суду України у сфері захисту індивідуальних конституційних прав і свобод.
🔹Конституційний Суд України розглянув справи за конституційними скаргами громадян та розв’язав питання, пов’язані з соціальним захистом військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи; захистив соціальні права громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членів їхніх сімей, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Також Суд захистив гарантованість пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму.
🔹Віктор Бесчастний висловив сподівання, що успішна імплементація зазначеного проєкту покращить соціальне становище українських громадян у важкий для нашої держави час.
🔎Довідково: проєкт Ради Європи „Посилення соціального захисту в Україні“ триватиме з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2024 року в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Він спрямований на те, щоб люди з уразливих груп, у тому числі населення, що постраждало від війни в Україні, користувалися підвищеним рівнем соціальних прав та соціального захисту.
Проєкт покликаний підтримувати українські органи державної влади у вирішенні поточних викликів, спричинених війною, у сфері соціальних прав, реалізації вже розпочатих реформ відповідно до вимог Європейської соціальної хартії та відповідних європейських стандартів.
🔸Керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний 23 березня 2023 року взяв участь у відкритті та першому засіданні Керівного комітету проєкту Ради Європи „Посилення соціального захисту в Україні“.
Віктор Бесчастний долучився до обговорення та виступив із тематичною доповіддю під час сесії „Соціальні права в Україні під час війни“. 💬 Він зазначив, що Конституційний Суд України докладає значних зусиль для ефективного здійснення своїх функцій щодо захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина в соціальній сфері. Зокрема, розповів про рішення Конституційного Суду України щодо захисту соціальних прав, у яких ураховано найкращий міжнародний досвід, практику Європейського суду з прав людини, а також положення Європейської соціальної хартії.
🗞Також доповідач розповів про застосування інституту конституційної скарги, який значно розширив можливості Конституційного Суду України у сфері захисту індивідуальних конституційних прав і свобод.
🔹Конституційний Суд України розглянув справи за конституційними скаргами громадян та розв’язав питання, пов’язані з соціальним захистом військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи; захистив соціальні права громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членів їхніх сімей, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Також Суд захистив гарантованість пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму.
🔹Віктор Бесчастний висловив сподівання, що успішна імплементація зазначеного проєкту покращить соціальне становище українських громадян у важкий для нашої держави час.
🔎Довідково: проєкт Ради Європи „Посилення соціального захисту в Україні“ триватиме з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2024 року в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Він спрямований на те, щоб люди з уразливих груп, у тому числі населення, що постраждало від війни в Україні, користувалися підвищеним рівнем соціальних прав та соціального захисту.
Проєкт покликаний підтримувати українські органи державної влади у вирішенні поточних викликів, спричинених війною, у сфері соціальних прав, реалізації вже розпочатих реформ відповідно до вимог Європейської соціальної хартії та відповідних європейських стандартів.
📌 Друзі, пропонуємо до вашої уваги лекцію судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему „Право на апеляційний перегляд у рішеннях Конституційного Суду України“.
💬 Під час лекції суддя КСУ розповіла про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також його розуміння у практиці Конституційного Суду України, органів конституційної юрисдикції іноземних держав та Європейського суду з прав людини.
🖇️ Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
https://cutt.ly/G4GHPP5
💬 Під час лекції суддя КСУ розповіла про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також його розуміння у практиці Конституційного Суду України, органів конституційної юрисдикції іноземних держав та Європейського суду з прав людини.
🖇️ Усі попередні лекції можна переглянути на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.
https://cutt.ly/G4GHPP5
YouTube
Право на апеляційний перегляд у рішеннях Конституційного Суду України
Друзі, пропонуємо до вашої уваги лекцію судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему „Право на апеляційний перегляд у рішеннях Конституційного Суду України“.
Під час лекції суддя КСУ розповіла про забезпечення права на апеляційний перегляд…
Під час лекції суддя КСУ розповіла про забезпечення права на апеляційний перегляд…
Судді Конституційного Суду України та працівники Секретаріату із глибоким сумом сприйняли звістку про те, що 28 березня 2023 року на 74-му році життя перестало битися серце видатного українського правознавця, талановитого педагога, доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України Юрія Прокоповича БИТЯКА.
Юрій Прокопович був знаним фахівцем, який зробив неоціненний внесок у розвиток науки, та самовіддано служив Українській державі. Він входив до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України та брав активну участь у науковому забезпеченні діяльності Суду.
У нашій пам’яті назавжди збережеться його світлий образ як Людини справедливої, доброзичливої, відданої своїй справі.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким, колегам і однодумцям у зв’язку з тяжкою та непоправною втратою.
З повагою і глибоким сумом
Юрій Прокопович був знаним фахівцем, який зробив неоціненний внесок у розвиток науки, та самовіддано служив Українській державі. Він входив до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України та брав активну участь у науковому забезпеченні діяльності Суду.
У нашій пам’яті назавжди збережеться його світлий образ як Людини справедливої, доброзичливої, відданої своїй справі.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким, колегам і однодумцям у зв’язку з тяжкою та непоправною втратою.
З повагою і глибоким сумом
⚖️ Інформація щодо результатів діяльності #КСУ за березень:
відбулося 62 засідання Суду і ухвалено 52 акти Суду. До Суду надійшло 2 конституційних подання та 49 конституційних скарг
📈Конституційний Суд України упродовж березня поточного року провів 62 засідання, з них:
6 пленарних засідань Великої палати Суду;
12 засідань Великої палати;
1 засідання Суду та 2 спеціальних пленарних засідання Суду;
5 пленарних засідань і 3 засідання Першого сенату Суду;
17 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату Суду;
10 засідань колегій суддів сенатів.
📚На цих засіданнях Суд ухвалив 52 акти:
17 ухвал Великої палати;
2 постанови Суду;
3 Рішення Другого сенату;
8 ухвал Другого сенату Суду;
5 ухвал Першого сенату Суду;
17 ухвал колегій суддів сенатів.
(З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду).
📃До Конституційного Суду України в березні надійшло 2 конституційних подання та 49 конституційних скарг. За результатами попередньої перевірки 23 конституційні скарги розподілені суддям-доповідачам. Заявникам повернуто 24 скарги, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“. Ще 2 конституційні скарги знаходяться на опрацюванні.
📬Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 42 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/40KoOi8
відбулося 62 засідання Суду і ухвалено 52 акти Суду. До Суду надійшло 2 конституційних подання та 49 конституційних скарг
📈Конституційний Суд України упродовж березня поточного року провів 62 засідання, з них:
6 пленарних засідань Великої палати Суду;
12 засідань Великої палати;
1 засідання Суду та 2 спеціальних пленарних засідання Суду;
5 пленарних засідань і 3 засідання Першого сенату Суду;
17 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату Суду;
10 засідань колегій суддів сенатів.
📚На цих засіданнях Суд ухвалив 52 акти:
17 ухвал Великої палати;
2 постанови Суду;
3 Рішення Другого сенату;
8 ухвал Другого сенату Суду;
5 ухвал Першого сенату Суду;
17 ухвал колегій суддів сенатів.
(З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду).
📃До Конституційного Суду України в березні надійшло 2 конституційних подання та 49 конституційних скарг. За результатами попередньої перевірки 23 конституційні скарги розподілені суддям-доповідачам. Заявникам повернуто 24 скарги, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“. Ще 2 конституційні скарги знаходяться на опрацюванні.
📬Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 42 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/40KoOi8
📄До Суду надійшло конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України
🗞До Конституційного Суду України 31 березня 2023 року надійшло конституційне подання 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України від 27 квітня 2010 року №2153-VI „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з перебування флоту Російської Федерації на території України“ (далі – Угода).
💬Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оскаржувана Угода не відповідає частині сьомій статті 17 Основного Закону України, а також стверджує, що вказана Угода суперечить принципам забезпечення національної безпеки. Крім того, народні депутати України зазначають про відсутність нормативно-правової бази для вчинення міжнародної угоди такого змісту. А отже, на думку суб’єкта права на конституційне подання, є підстави для визнання Угоди неконституційною.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
https://bit.ly/3zrpOfq
🗞До Конституційного Суду України 31 березня 2023 року надійшло конституційне подання 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 21 квітня 2010 року, ратифікованої Законом України від 27 квітня 2010 року №2153-VI „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з перебування флоту Російської Федерації на території України“ (далі – Угода).
💬Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оскаржувана Угода не відповідає частині сьомій статті 17 Основного Закону України, а також стверджує, що вказана Угода суперечить принципам забезпечення національної безпеки. Крім того, народні депутати України зазначають про відсутність нормативно-правової бази для вчинення міжнародної угоди такого змісту. А отже, на думку суб’єкта права на конституційне подання, є підстави для визнання Угоди неконституційною.
З текстом конституційного подання можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“.
https://bit.ly/3zrpOfq