⚖️Відбулися засідання Першого сенату #КСУ. Колегії суддів ухвали 4 ухвали

✍️У середу, 25 січня 2023 року, відбулися засідання Першого сенату Суду та Першої, Другої і Третьої колегій суддів цього сенату.

🗞Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Стефурака Ігоря Ярославовича щодо конституційності положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ. 🖇Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

У справі за конституційною скаргою Франка Андрія Володимировича щодо відповідності Конституції України приписів абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України Перший сенат 📜ухвалив Ухвалу про розгляд цієї справи у формі письмового провадження.

Цього ж дня колегії суддів розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах:

· за конституційною скаргою Шаповала Руслана Анатолійовича щодо конституційності частини третьої статті 183 Сімейного кодексу України;

· за конституційною скаргою Омельченка Максима Миколайовича щодо конституційності приписів частини другої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII;

· за конституційною скаргою Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності окремих приписів підпунктів 3, 4 пункту 1, пункту 2 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення житлом громадян“;

· за конституційною скаргою Кріцак Ганни Степанівни щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

📃За результатами розгляду колегії суддів ухвалили 4 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у цих справах.

https://bit.ly/3wrYCf5

📍 Українському вченому-правознавцю, громадському і державному діячеві, першому Голові Конституційного Суду України (1992–1995 рр.) Леоніду Юзькову 28 січня цього року виповнилося б вісімдесят п’ять.

🔎 Він був тією людиною, яка віддала багато сил, знань і творчого натхнення, аби збулася мрія Українського народу – мати власну державу і Конституцію 🇺🇦📖.

🎞 Пам’яті Леоніда Юзькова присвячується відео (http://surl.li/epeeu) про його життєвий шлях, вагомий внесок у розвиток конституційного права України та створення правової бази для формування сучасного українського законодавства.

*Підготовлено за матеріалами статей, доповідей, збірок, наукових заходів.

⚖️ Сьогодні, 31 січня 2023 року, Велика палата #КСУ розглядала справи за конституційними поданнями народних депутатів України

🔹Велика палата перенесла розгляд справи за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“.

🗞 Її розгляд Суд продовжить у відритій частині на одному з наступних пленарних засідань.

Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:

▪️ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;

▪️ 56 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону України „Про повну загальну середню освіту“.

🗞Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
https://bit.ly/3Hj8JYR

⚖️Відбувся розгляд справи за конституційною скаргою Оніщенка Р.І. щодо конституційності окремих приписів Кримінального процесуального кодексу України

📑Другий сенат #КСУ 1 лютого 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Оніщенка Руслана Ілліча щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).

🔹Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав, зокрема, зміст конституційної скарги.

✍️Він зазначив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність частину шосту статті 615 Кодексу, якою встановлено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

🗞Обґрунтовуючи конституційну скаргу, автор клопотання вважає, що внаслідок застосування частини шостої статті 615 Кодексу в його справі порушено його конституційні права, зокрема, на свободу та особисту недоторканність, доступ до суду, правову (правничу) допомогу, захист, розгляд справи незалежним судом з дотриманням основоположних принципів кримінального судочинства. Також на підтвердження аргументації щодо неконституційності оспорюваних приписів Кодексу заявник стверджує, що відповідно до частини другої статті 64 Конституції України навіть в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи передбачені, зокрема статтями 29, 55, 59, 63 Конституції України.

📃Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду Судом справи було направлено запити до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, низки закладів вищої освіти, наукових установ та спеціальних радників Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

☑️Під час пленарного засідання Другий сенат Суду дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини.

👥На пленарному засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Руслан Оніщенко та його представник Вадим Костенко.

https://bit.ly/3jkMPMO

✍️Відбулися засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів

🔹Перший сенат переніс розгляд справи за конституційною скаргою Франка Андрія Володимировича щодо конституційності приписів абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України. Її розгляд у відкритій частині відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.

🔹Другий сенат на закритій частині пленарних засідань продовжив розгляд справ:

- за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо конституційності пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX;

- за конституційною скаргою Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 294, частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

🔸Також відбулися засідання Другого сенату, на яких судді розглядали питання стосовно визначення форми конституційних проваджень та відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

Так, Другий сенат ухвалив ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:

- Лазуренка Ігоря Олександровича щодо конституційності приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“;

- Стариченка Миколи Петровича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.

Окрім цього, Другий сенат відкрив конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Абрамовича Олексія Володимировича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо конституційності приписів другого, третього речень пункту 20.3 статті 20 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів“ та Ананченка Олега Миколайовича щодо конституційності приписів частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.

🔹Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За наслідками розгляду ухвалено 4 ухвали.

Більше за посиланням: https://bit.ly/3XTYVf3

📝Велика палата розглядала справи за конституційними поданнями та скаргами

🔹У четвер, 2 лютого, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:

- за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“;

- за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності положень частин п'ятої, шістнадцятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“, абзацу другого розділу II Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“;

- за конституційними скаргами Забари Альони Володимирівни, Мартиросяна Гагіка Міграновича, Трутнєва Сергія Валерійовича щодо конституційності положень частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Копилової Надії Анатоліївни щодо конституційності положень частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

📎Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань Великої палати.

🔹Окрім цього, Велика палата ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича щодо конституційності окремих положень статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, Єфіменко Антоніни Іванівни щодо конституційності окремого положення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, Веселухи Володимира Олександровича щодо конституційності окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ, Сербіної Олени Дмитрівни щодо конституційності статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та Рожина Юрія Миколайовича щодо конституційності положення першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

https://bit.ly/3HTyK2A

⚖️#КСУ визнав неконституційним припис Закону України „Про повну загальну середню освіту“, яким було порушено принцип рівності

☑️У вівторок, 7 лютого, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу третього частини другої статті 22 Закону України „Про повну загальну середню освіту“.

💬Відповідно до оспорюваного припису педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

📝Цей припис призвів до поділу педагогічних працівників на дві категорії та створив умови для дискримінаційного підходу до однієї із них, а саме поставив у нерівне становище тих педагогів, які досягли пенсійного віку та отримують пенсію.

📃Суд визнав оспорюваний припис Закону України „Про повну загальну середню освіту“ такими, що не відповідає Конституції України.
Суддя-доповідач у цій справі – Віктор Колісник.

🗞Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 8 лютого 2023 року.

https://bit.ly/3I3kowi

✍️У справі за конституційною скаргою Франка А.В. Перший сенат Суду перейшов до закритої частини пленарного засідання

📃Сьогодні, 8 лютого 2023 року, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Франка Андрія Володимировича щодо відповідності Конституції України приписів абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс).

📚Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційної скарги, а також поінформував про перебіг справи в судах та обґрунтування заявника.

📝Суддя-доповідач повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, четвертій статті 41, частині другій статті 61 Конституції України приписи абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу.

💬Відповідно до частини першої статті 483 Кодексу переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

📑Автор клопотання вважає, що санкція частини першої статті 483 Кодексу не відповідає Конституції України, оскільки є безальтернативною. Водночас відсутність в оспорюваних приписах Кодексу інших видів основних стягнень та неможливість змінити розмір відсотків, за якими визначається штраф, не допускає індивідуалізації юридичної відповідальності з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання.

На думку заявника, застосування оспорюваних приписів Кодексу без індивідуалізації розміру штрафу призводить до втручання в гарантоване Основним Законом України право власності.

📨Суддя-доповідач також зазначив, що Суд направив листи-запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти, наукових установ із проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань.

☑️Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

На засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради у КСУ Максим Дирдін.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням
▶️ https://bit.ly/3I8zuRt

https://bit.ly/3x8YbHc

❗️ Конституційний Суд України захистив право вчителів, що досягли пенсійного віку, на працю без дискримінації

☑️Конституційний Суд визнав неконституційним абзац третій частини другої статті 22 Закону України „Про повну загальну середню освіту“ від 16 січня 2020 року № 463–IX та скасував дискримінаційні трудові умови для педагогів-пенсіонерів.

У вівторок, 7 лютого 2023 року, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ⚖️ ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу третього частини другої статті 22 Закону України „Про повну загальну середню освіту“ від 16 січня 2020 року № 463–IX (далі – Закону), згідно з яким „педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років“.

🗯Автори клопотання твердили, що зазначений припис Закону не відповідає низці статей Основного Закону України.

🔹Досліджуючи питання, порушені в конституційному поданні, Конституційний Суд виходив із того, що повна загальна середня освіта є обов’язковою. Цей припис покладає на державу позитивне зобов’язання щодо здійснення відповідальної державної політики у сфері освіти, зокрема забезпечення закладів освіти кваліфікованими педагогічними кадрами як досвідчених педагогів, так і тих працівників, які тільки розпочали свою педагогічну діяльність. 💬 „Лише підтримуючи оптимальний баланс у забезпеченні закладів освіти і молодими кваліфікованими педагогічними працівниками, і досвідченими педагогами, держава зможе виконати покладену на неї функцію організації ефективної системи освіти“, – зазначено в Рішенні.

🔸Саме тому держава має створити належні умови для всебічної, ґрунтовної підготовки молодих педагогічних працівників і водночас – для збереження наявного кадрового ресурсу досвідчених педагогічних працівників, зокрема тих з-поміж них, що незалежно від досягнення певного віку відповідають кваліфікаційним професійним вимогам та здатні за станом фізичного і психічного здоров’я провадити педагогічну діяльність.

🔹Відповідно до вимог Закону та законодавства про працю педагогічних працівників закладів освіти приймають на роботу за трудовими договорами. За загальним правилом – у спосіб укладення з ними безстрокових трудових договорів, тобто трудових договорів на невизначений строк.

У попередніх своїх рішеннях Конституційний Суд уже вказував, що 🖇 „свобода праці означає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей“. Тобто, можливість вільно обирати вид праці та добровільно вступати у трудові правовідносини означає свободу вибору особи, яка прагне набути юридичного статусу працівника, зокрема вільний вибір виду трудового договору.

🔸У цьому випадку законодавець, ухвалюючи оспорюваний припис Закону фактично позбавив учителів, які досягли пенсійного віку, права на укладення безстрокового трудового договору лише тому, що вони отримують пенсію за віком, та поставив такого працівника в нерівне становище порівняно з іншими педагогічними працівниками, які не мають достатнього стажу роботи для оформлення пенсії. Конституційний Суд зауважив, що педагог, який раніше мав право на укладення безстрокового трудового договору та користувався таким правом протягом певного періоду, не може бути позбавлений цього права лише з огляду на досягнення ним пенсійного віку та факту отримання пенсії, адже Конституція України не пов’язує право на працю та свободу укладення трудового договору з досягненням певного віку, з отриманням пенсії чи з роботою в установах певної форми власності.

Суд зазначив, що під час запровадження обов’язкового строкового трудового договору для педагогів-пенсіонерів законодавець мав би врахувати, що ✅ „педагогічний досвід – це ціннісний здобуток, який є значущим чинником забезпечення належного рівня освіти, має важливе значення для учасників освітнього процесу та всього суспільства, а набувають такого досвіду педагогічні працівники з досягненням певного віку“.

У Рішенні зазначено, що Конституція України не встановлює граничних вікових обмежень для зайняття педагогічною діяльністю, заміщення посад педагогічних працівників у закладах освіти. Отже, законодавець оспорюваним приписом Закону фактично обмежив конституційне право зазначеної категорії осіб на працю.

🔹Також Конституційний Суд вказав, що рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами національної системи права, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено в актах міжнародного права з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, практиці Європейського суду з прав людини, інших міжнародних актах та документах.

📌Конституційний Суд України дійшов висновку, що абзац третій частини другої статті 22 Закону України „Про повну загальну середню освіту“ від 16 січня 2020 року № 463–IX не відповідає Конституції України та втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.

🗞Повний текст Рішення та його резюме за посиланням: https://bit.ly/3HJ4NAH

„Леонід Юзьков. Український конституціоналізм: від витоків до сьогодення“ | 09.02.2023

Захід присвячений пам’яті відомого українського вченого-правознавця, громадського і державного діяча, першого Голови Конституційного Суду України (1992–1995 рр.) Леоніда Юзькова.

Він був тією людиною, з якої почалася історія становлення конституційної юстиції, українського державотворення, йому вдалося закласти підґрунтя для формування сучасного українського законодавства.

Про життєвий шлях Леоніда Юзькова, наукову і громадську діяльність, наукові погляди та вагомий внесок у розвиток української конституційної доктрини і розбудову української держави розповіли учасники зустрічі.

У заході взяли участь судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олександр Петришин, судді КСУ у відставці Іван Домбровський, Михайло Колос, працівники Секретаріату Суду, представники Національної школи суддів України, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова.

https://www.youtube.com/watch?v=QlboG5ZtAg0