⚖️ #КСУ визнав неконституційним припис Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ, яким було унеможливлено перерахунок розмірів пенсій окремим державним службовцям
✍️У п’ятницю, 23 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення (https://bit.ly/3BSTEeH) у справі за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) (далі– Закон № 889).
❗️Оспорюваний припис Закону № 889 Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
📖У Рішенні йдеться про те, що Мосюрчак В.І., колишній державний службовець, звернувся до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахування призначеної йому пенсії. У задоволенні клопотання йому відмовили, мотивуючи це тим, що пенсії, призначені на підставі статті 37 Закон України „Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723–XII зі змінами (далі – Закон № 3723), не перераховуються. Зазначене рішення автор клопотання оскаржив в апеляційному порядку, однак суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги, зазначивши, що „на момент коли, як вважає позивач, виникло право на перерахунок пенсії, в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку“.
📑Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 58, статті 64 Конституції України (є неконституційним) підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Оспорюваним приписом Закону № 889 Закон № 3723 визнано таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
Суб’єкт права на конституційну скаргу твердив, що відмова у перерахунку призначеної йому пенсії є порушенням його права на соціальний захист.
📚Розв’язуючи справу, Конституційний Суд України враховував свої, раніше сформульовані юридичні позиції, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, інші міжнародні акти та документи.
Оцінюючи конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889, Конституційний Суд України зазначив, що регулювання пенсійного забезпечення державних службовців у залежності від часу призначення пенсій здійснювалося або здійснюватиметься згідно з нормативними актами, насамперед законами України, відповідно до яких зазнавали змін форми, види, підстави та умови пенсійного забезпечення державних службовців.
🔹З дня набрання чинності Законом № 889 пенсійне забезпечення субʼєкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців унормовано Законом № 1058 як загальним законом (lex generalis), що регулює відносини між усіма суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
🔹Водночас право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Проте цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій.
Конституційний Суд України у своїх у рішеннях зазначав, ✍️що „зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист“. Верховна Рада України має конституційне повноваження ухвалювати закони, що визначають та змінюють нормативне регулювання пенсійного забезпечення, водночас законодавець має узгоджувати приписи законів, які вона ухвалює, із приписами Конституції України.
✍️У п’ятницю, 23 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення (https://bit.ly/3BSTEeH) у справі за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) (далі– Закон № 889).
❗️Оспорюваний припис Закону № 889 Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
📖У Рішенні йдеться про те, що Мосюрчак В.І., колишній державний службовець, звернувся до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахування призначеної йому пенсії. У задоволенні клопотання йому відмовили, мотивуючи це тим, що пенсії, призначені на підставі статті 37 Закон України „Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723–XII зі змінами (далі – Закон № 3723), не перераховуються. Зазначене рішення автор клопотання оскаржив в апеляційному порядку, однак суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги, зазначивши, що „на момент коли, як вважає позивач, виникло право на перерахунок пенсії, в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку“.
📑Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 58, статті 64 Конституції України (є неконституційним) підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Оспорюваним приписом Закону № 889 Закон № 3723 визнано таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
Суб’єкт права на конституційну скаргу твердив, що відмова у перерахунку призначеної йому пенсії є порушенням його права на соціальний захист.
📚Розв’язуючи справу, Конституційний Суд України враховував свої, раніше сформульовані юридичні позиції, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, інші міжнародні акти та документи.
Оцінюючи конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889, Конституційний Суд України зазначив, що регулювання пенсійного забезпечення державних службовців у залежності від часу призначення пенсій здійснювалося або здійснюватиметься згідно з нормативними актами, насамперед законами України, відповідно до яких зазнавали змін форми, види, підстави та умови пенсійного забезпечення державних службовців.
🔹З дня набрання чинності Законом № 889 пенсійне забезпечення субʼєкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців унормовано Законом № 1058 як загальним законом (lex generalis), що регулює відносини між усіма суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
🔹Водночас право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Проте цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій.
Конституційний Суд України у своїх у рішеннях зазначав, ✍️що „зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист“. Верховна Рада України має конституційне повноваження ухвалювати закони, що визначають та змінюють нормативне регулювання пенсійного забезпечення, водночас законодавець має узгоджувати приписи законів, які вона ухвалює, із приписами Конституції України.
📜Конституційний Суд України неодноразово вказував, що однією з вимог принципу верховенства права (правовладдя) є вимога юридичної визначеності, яка вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин. Конституційний Суд України стверджує, що особа має право на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
🔸У даному випадку в суб’єкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців були певні правомірні очікування стосовно їх пенсійного забезпечення на підставі приписів статті 37 Закону № 3723.
🗞Оцінюючи потребу в урахуванні таких правомірних очікувань, Конституційний Суд України врахував, що було збережено право осіб (визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889) на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis), а також цим особам надано право на призначення пенсії й на підставі Закону № 1058 як загального закону (lex generalis), що регулює пенсійне забезпечення. Вибір однієї з зазначених підстав призначення пенсії надає можливість обрати ту з них, розмір якої буде більшим.
🖇Отже, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 у зазначеному аспекті не суперечить статтям 8, 46 Конституції України.
🔹Також Конституційний Суд України у цьому проваджені оцінив конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 з урахуванням доводів суб’єкта права на конституційну скаргу щодо неможливості збільшення розміру пенсії, призначеної на підставі статті 37 Закону № 3723.
🔹У цьому контексті, Конституційний Суд вказав, що позитивні обов’язки держави у сфері соціального захисту полягають, зокрема, у належному внормуванні відносин.
Гарантоване статтею 46 Основного Закону України право на соціальний захист ґрунтується на тому, що розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають бути визначені з урахуванням потреб людини, людської гідності та інших конституційних цінностей, а також на тому, що за наявності економічних та інших передумов розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги мають бути своєчасно індексовані та/або перераховані.
Конституційний Суд України у Рішенні вказав, 📑що „юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист“.
Верховна Рада України для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, частини першої статті 24, статті 46 Основного Закону України має унормовувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку розмірів усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів.
У зв’язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 немає посилання на статтю 371 Закону №3723, для суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення. Унаслідок цього існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, залежно від часу призначення пенсій.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначає, що сучасний стан законодавчого врегулювання відносин з перерахунку розмірів пенсій суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України.
🔸У даному випадку в суб’єкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців були певні правомірні очікування стосовно їх пенсійного забезпечення на підставі приписів статті 37 Закону № 3723.
🗞Оцінюючи потребу в урахуванні таких правомірних очікувань, Конституційний Суд України врахував, що було збережено право осіб (визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889) на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis), а також цим особам надано право на призначення пенсії й на підставі Закону № 1058 як загального закону (lex generalis), що регулює пенсійне забезпечення. Вибір однієї з зазначених підстав призначення пенсії надає можливість обрати ту з них, розмір якої буде більшим.
🖇Отже, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 у зазначеному аспекті не суперечить статтям 8, 46 Конституції України.
🔹Також Конституційний Суд України у цьому проваджені оцінив конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 з урахуванням доводів суб’єкта права на конституційну скаргу щодо неможливості збільшення розміру пенсії, призначеної на підставі статті 37 Закону № 3723.
🔹У цьому контексті, Конституційний Суд вказав, що позитивні обов’язки держави у сфері соціального захисту полягають, зокрема, у належному внормуванні відносин.
Гарантоване статтею 46 Основного Закону України право на соціальний захист ґрунтується на тому, що розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають бути визначені з урахуванням потреб людини, людської гідності та інших конституційних цінностей, а також на тому, що за наявності економічних та інших передумов розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги мають бути своєчасно індексовані та/або перераховані.
Конституційний Суд України у Рішенні вказав, 📑що „юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист“.
Верховна Рада України для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, частини першої статті 24, статті 46 Основного Закону України має унормовувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку розмірів усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів.
У зв’язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 немає посилання на статтю 371 Закону №3723, для суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення. Унаслідок цього існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, залежно від часу призначення пенсій.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначає, що сучасний стан законодавчого врегулювання відносин з перерахунку розмірів пенсій суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України.
❗️ З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 суперечить частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, статті 46 Конституції України в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723.
🔹Для дотримання балансу приватних інтересів суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, і публічного інтересу в збереженні збалансованості Державного бюджету України під час дії в Україні воєнного стану, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності підпунктом 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
📎Визнаний неконституційним припис Закону втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Також Конституційний Суд України зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
https://bit.ly/3HZ7GPU
🔹Для дотримання балансу приватних інтересів суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, і публічного інтересу в збереженні збалансованості Державного бюджету України під час дії в Україні воєнного стану, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності підпунктом 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
📎Визнаний неконституційним припис Закону втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Також Конституційний Суд України зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
https://bit.ly/3HZ7GPU
📚 До уваги читачів пропонуємо огляд п’ятого та шостого номера „Вісник Конституційного Суду України“
📑У ньому опубліковані ухвалені в жовтні–листопаді цього року рішення #КСУ, окремі думки суддів, а також статті юристів-конституціоналістів та інша корисна інформація.
🗞У традиційному розділі „Акти Конституційного Суду України“ опубліковано 4 рішення у справах:
🔹за конституційною скаргою Жиденка В.В., Петренка В.О. щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України (Рішення від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022);
🔹за конституційною скаргою Унуковича Р.А. щодо конституційності окремого положення абзацу другого частини першої статті 2043 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Рішення від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)/2022);
🔹за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційного контролю змін до Конституції України після набрання ними чинності (Рішення від 1 листопада 2022 року № 2-р/2022);
🔹 за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Одестеплокомуненерго» щодо непорушності права власності (Рішення від 16 листопада 2022 року № № 9-р(ІІ)/2022).
Резюме цих рішень також можна переглянути англійською мовою.
🔸У розділі „Військова агресія російської федерації проти України“ до уваги читачів – стаття наукового консультанта судді Конституційного Суду України, заслуженого юриста України Сергія Солоткого на тему: „Сучасні світові виклики в аспекті забезпечення миру і безпеки людства“.
Автор статті зазначає, що „порушення Статуту ООН, ігнорування міжнародних договорів, зокрема щодо непорушності кордонів країни, правил та звичаїв ведення війни, не повинні залишатися безкарними. …Наслідки війни в Україні зачіпають інтереси 1,7 млрд людей, що вже є приводом до колективного міжнародного примушування агресора відмовитися від своїх імперських, загарбницьких планів“.
🔸Розділ „Конференції, симпозіуми, колоквіуми“ містить доповідь „Конституційні цінності та принципи в рішеннях Конституційного Суду України: особливості в умовах воєнного стану та загроз національній безпеці“ доктора юридичних наук, професора, судді Конституційного Суду України Оксани Грищук, що була представлена на IV засіданні Науково-консультативної ради Конституційного Суду України в жовтні ц. р.
„Періоди кризи зумовлюють підвищену вразливість конституційного ладу та фундаментальних людських прав, у зв’язку з чим постає питання можливих легітимних заходів захисту конституційної демократії. Одним із найефективніших, як засвідчила юридична практика, визнано механізм, запропонований концепцією «войовничої демократії», або «демократії, здатної захистити себе»“, – ідеться у публікації.
Авторка підсумовує, що конституційні цінності в кризових умовах становлять основу збереження демократії, і навпаки, їх захист у таких умовах уможливлюється сталими процедурами демократії, вартівником і реалізатором яких є Конституційний Суд України.
🔸У розділі „Дискусії і обговорення“ до уваги читачів – стаття „Конституційне правосуддя в ім’я миру та справедливості“ доктора юридичних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПрН України Анатолія Селіванова.
Автор статті наголошує, що „під час здійснення конституційного правосуддя судді не залишають свій народ, кожну людину без захисту, поновлюючи у своїх рішеннях їхні права й охороняючи тим самим конституційні ідеали. Конституційний Суд України – не «інституція влади», а реальний механізм Справедливості й охорони прав і свобод людей“.
Окрему частину журналу становить реферативний огляд джерел із конституційно-правової тематики, опублікованих у 2022 році, серед яких: дисертаційні дослідження, статті, наукові доповіді, монографії та інші видання.
Переглянути Вісник в електронному форматі можна за посиланням: https://bit.ly/3WNOJ6V
📑У ньому опубліковані ухвалені в жовтні–листопаді цього року рішення #КСУ, окремі думки суддів, а також статті юристів-конституціоналістів та інша корисна інформація.
🗞У традиційному розділі „Акти Конституційного Суду України“ опубліковано 4 рішення у справах:
🔹за конституційною скаргою Жиденка В.В., Петренка В.О. щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України (Рішення від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022);
🔹за конституційною скаргою Унуковича Р.А. щодо конституційності окремого положення абзацу другого частини першої статті 2043 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Рішення від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)/2022);
🔹за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційного контролю змін до Конституції України після набрання ними чинності (Рішення від 1 листопада 2022 року № 2-р/2022);
🔹 за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Одестеплокомуненерго» щодо непорушності права власності (Рішення від 16 листопада 2022 року № № 9-р(ІІ)/2022).
Резюме цих рішень також можна переглянути англійською мовою.
🔸У розділі „Військова агресія російської федерації проти України“ до уваги читачів – стаття наукового консультанта судді Конституційного Суду України, заслуженого юриста України Сергія Солоткого на тему: „Сучасні світові виклики в аспекті забезпечення миру і безпеки людства“.
Автор статті зазначає, що „порушення Статуту ООН, ігнорування міжнародних договорів, зокрема щодо непорушності кордонів країни, правил та звичаїв ведення війни, не повинні залишатися безкарними. …Наслідки війни в Україні зачіпають інтереси 1,7 млрд людей, що вже є приводом до колективного міжнародного примушування агресора відмовитися від своїх імперських, загарбницьких планів“.
🔸Розділ „Конференції, симпозіуми, колоквіуми“ містить доповідь „Конституційні цінності та принципи в рішеннях Конституційного Суду України: особливості в умовах воєнного стану та загроз національній безпеці“ доктора юридичних наук, професора, судді Конституційного Суду України Оксани Грищук, що була представлена на IV засіданні Науково-консультативної ради Конституційного Суду України в жовтні ц. р.
„Періоди кризи зумовлюють підвищену вразливість конституційного ладу та фундаментальних людських прав, у зв’язку з чим постає питання можливих легітимних заходів захисту конституційної демократії. Одним із найефективніших, як засвідчила юридична практика, визнано механізм, запропонований концепцією «войовничої демократії», або «демократії, здатної захистити себе»“, – ідеться у публікації.
Авторка підсумовує, що конституційні цінності в кризових умовах становлять основу збереження демократії, і навпаки, їх захист у таких умовах уможливлюється сталими процедурами демократії, вартівником і реалізатором яких є Конституційний Суд України.
🔸У розділі „Дискусії і обговорення“ до уваги читачів – стаття „Конституційне правосуддя в ім’я миру та справедливості“ доктора юридичних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПрН України Анатолія Селіванова.
Автор статті наголошує, що „під час здійснення конституційного правосуддя судді не залишають свій народ, кожну людину без захисту, поновлюючи у своїх рішеннях їхні права й охороняючи тим самим конституційні ідеали. Конституційний Суд України – не «інституція влади», а реальний механізм Справедливості й охорони прав і свобод людей“.
Окрему частину журналу становить реферативний огляд джерел із конституційно-правової тематики, опублікованих у 2022 році, серед яких: дисертаційні дослідження, статті, наукові доповіді, монографії та інші видання.
Переглянути Вісник в електронному форматі можна за посиланням: https://bit.ly/3WNOJ6V
⚖️Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ є конституційними
✍️У вівторок, 27 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“( справа щодо повної назви релігійних організацій) (далі–Закон).
👥Судді-доповідачі у зазначеній справі: Сергій Головатий та Олександр Петришин.
❗️Конституційний Суд України оспорюваний Закон визнав таким, що відповідає Конституції України.
🔹Ухвалений Закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації. Також цей Закон установив обмеження в умовах війни доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників релігійних організацій, керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України у частини, з’єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених Законом.
🔹Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: „сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву“.
🗞Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 28 грудня 2022 року.
✒️Крім цього, у середу, 28 грудня 2022 року 0 9.15, відбудеться брифінг суддів-доповідачів у цій справі.
Під час брифінгу представникам засобів масової інформації повідомлять деталі ухваленого Рішення.
📝Представників засобів масової інформації запрошуємо акредитуватися до 17.00 27 грудня за телефонами (044) 238-14-80, 238-10-80 або ж електронною поштою press@ccu.gov.ua.
https://bit.ly/3YLkkYJ
✍️У вівторок, 27 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“( справа щодо повної назви релігійних організацій) (далі–Закон).
👥Судді-доповідачі у зазначеній справі: Сергій Головатий та Олександр Петришин.
❗️Конституційний Суд України оспорюваний Закон визнав таким, що відповідає Конституції України.
🔹Ухвалений Закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації. Також цей Закон установив обмеження в умовах війни доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників релігійних організацій, керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України у частини, з’єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених Законом.
🔹Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: „сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву“.
🗞Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 28 грудня 2022 року.
✒️Крім цього, у середу, 28 грудня 2022 року 0 9.15, відбудеться брифінг суддів-доповідачів у цій справі.
Під час брифінгу представникам засобів масової інформації повідомлять деталі ухваленого Рішення.
📝Представників засобів масової інформації запрошуємо акредитуватися до 17.00 27 грудня за телефонами (044) 238-14-80, 238-10-80 або ж електронною поштою press@ccu.gov.ua.
https://bit.ly/3YLkkYJ
🎙Відеозапис брифінгу щодо ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 4-p/2022
👥 Судді-доповідачі у справі: Сергій Головатий, Олександр Петришин
___
📄 27 грудня 2022 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ є конституційними
🎞 Дивитись за посиланням ▶️ https://www.youtube.com/watch?v=S2Y66wBmSsA&ab_channel=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
👥 Судді-доповідачі у справі: Сергій Головатий, Олександр Петришин
___
📄 27 грудня 2022 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ є конституційними
🎞 Дивитись за посиланням ▶️ https://www.youtube.com/watch?v=S2Y66wBmSsA&ab_channel=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
YouTube
Брифінг щодо ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 4-p/2022
Брифінг щодо ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 4-p/2022
Судді-доповідачі у справі: Сергій Головатий, Олександр Петришин
27 грудня 2022 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши…
Судді-доповідачі у справі: Сергій Головатий, Олександр Петришин
27 грудня 2022 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши…
⚖️#КСУ ухвалив Рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ є конституційними
☑️У вівторок, 27 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення (https://bit.ly/3vk1OZO) у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“ (справа щодо повної назви релігійних організацій) (далі–Закон № 2662–VIII).
👥Судді-доповідачі в зазначеній справі: Сергій Головатий та Олександр Петришин.
📍 Конституційний Суд України оспорюваний Закон № 2662–VIII визнав таким, що відповідає Конституції України.
🔹Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що свобода є фундаментальною цінністю для демократичної держави. Відповідно до статті 35 Основного Закону кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Водночас у цій справі Суд з’ясував мету запроваджених обмежень права на свободу віросповідання в поєднанні із правом на свободу об’єднання та відповідності таких обмежень міжнародним стандартам права на свободу релігії.
🔹Конституційний Суд виходить із того, що держава має право застосувати заходи, що обмежують свободу релігії, зокрема, із міркувань громадського порядку (стаття 35 Основного Закону) або національної безпеки (стаття 36 Основного Закону) тощо.
Релігійні групи (об’єднання) можуть за своїм вибором обрати собі назву, керуючись власними догмами, канонами, принципами тощо. Утім, це не означає, що право на власну назву є абсолютним. У Рішенні зазначено, що на право релігійної організації мати власну назву поширюються обмеження, установлені національними та міжнародними нормами відповідно до правомірної (легітимної) мети.
Метою Закону № 2662–VIII є забезпечення державної безпеки та суверенітету України, а також забезпечення суспільства повною та достовірною інформацію.
🔹Тож Суд дійшов висновку, що обмеження свободи віросповідання (релігії) у поєднанні зі свободою об’єднання в частині обов’язку уточнення назви релігійних організацій є правомірними, а отже – допустимими.
Суд вважає, що обмеження доступу священнослужителів релігійної організації (об’єднання), яка є структурою іноземної релігійної організації (об’єднання) і підпорядкована її керівному центрові також є правомірним (легітимним) за своєю метою та об’єктивно виправданим, оскільки сприяє забезпеченню обороноздатності держави й боєздатності підрозділів її Збройних сил в умовах збройної агресії, відповідає критеріям обмежень, дозволених у демократичному суспільстві, а отже – є конституційним.
✍️Конституційний Суд України стверджує, що приписи оспорюваного Закону № 2662–VIII загалом мають легітимне юридичне підґрунтя, оскільки вони ухвалені в конституційний спосіб, вони визначають правомірну мету, є потрібними для демократичного суспільства та відповідають нагальній суспільній потребі в Україні.
📌Конституційний Суд України дійшов висновку, що Закон України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ є конституційним.
Повний текст резюме Рішення за посиланням: https://bit.ly/3WzBWVN
☑️У вівторок, 27 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення (https://bit.ly/3vk1OZO) у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“ (справа щодо повної назви релігійних організацій) (далі–Закон № 2662–VIII).
👥Судді-доповідачі в зазначеній справі: Сергій Головатий та Олександр Петришин.
📍 Конституційний Суд України оспорюваний Закон № 2662–VIII визнав таким, що відповідає Конституції України.
🔹Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що свобода є фундаментальною цінністю для демократичної держави. Відповідно до статті 35 Основного Закону кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Водночас у цій справі Суд з’ясував мету запроваджених обмежень права на свободу віросповідання в поєднанні із правом на свободу об’єднання та відповідності таких обмежень міжнародним стандартам права на свободу релігії.
🔹Конституційний Суд виходить із того, що держава має право застосувати заходи, що обмежують свободу релігії, зокрема, із міркувань громадського порядку (стаття 35 Основного Закону) або національної безпеки (стаття 36 Основного Закону) тощо.
Релігійні групи (об’єднання) можуть за своїм вибором обрати собі назву, керуючись власними догмами, канонами, принципами тощо. Утім, це не означає, що право на власну назву є абсолютним. У Рішенні зазначено, що на право релігійної організації мати власну назву поширюються обмеження, установлені національними та міжнародними нормами відповідно до правомірної (легітимної) мети.
Метою Закону № 2662–VIII є забезпечення державної безпеки та суверенітету України, а також забезпечення суспільства повною та достовірною інформацію.
🔹Тож Суд дійшов висновку, що обмеження свободи віросповідання (релігії) у поєднанні зі свободою об’єднання в частині обов’язку уточнення назви релігійних організацій є правомірними, а отже – допустимими.
Суд вважає, що обмеження доступу священнослужителів релігійної організації (об’єднання), яка є структурою іноземної релігійної організації (об’єднання) і підпорядкована її керівному центрові також є правомірним (легітимним) за своєю метою та об’єктивно виправданим, оскільки сприяє забезпеченню обороноздатності держави й боєздатності підрозділів її Збройних сил в умовах збройної агресії, відповідає критеріям обмежень, дозволених у демократичному суспільстві, а отже – є конституційним.
✍️Конституційний Суд України стверджує, що приписи оспорюваного Закону № 2662–VIII загалом мають легітимне юридичне підґрунтя, оскільки вони ухвалені в конституційний спосіб, вони визначають правомірну мету, є потрібними для демократичного суспільства та відповідають нагальній суспільній потребі в Україні.
📌Конституційний Суд України дійшов висновку, що Закон України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ є конституційним.
Повний текст резюме Рішення за посиланням: https://bit.ly/3WzBWVN
📊Упродовж грудня у #КСУ відбулося 48 засідань Суду і ухвалено 47 актів Суду. До Суду надійшло 18 конституційних скарг
☑️У грудні в Конституційному Суді України відбулося 48 засідань:
12 пленарних засідань Великої палати;
3 засідання Великої палати;
10 засідань Суду;
2 спеціальних пленарних засідання Суду;
1 пленарне засідання і 3 засідання Першого сенату Суду;
2 пленарних засідання і 7 засідань Другого сенату Суду;
8 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
☑️На цих засіданнях ухвалено 47 актів Суду, з них:
2 рішення Великої палати;
14 ухвал Великої палати Суду;
11 постанов Суду;
9 ухвал Першого і Другого сенатів Суду;
11 ухвал колегій суддів.
🗞До Конституційного Суду України впродовж грудня надійшло 18 конституційних скарг. За результатами їх попередньої перевірки 5 конституційних скарг розподілено суддям-доповідачам. Заявникам повернуто 11 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, з відповідним роз’ясненням та 2 конституційні скарги знаходяться на опрацюванні в Секретаріаті Суду.
✍️Секретаріат Суду підготував та надіслав 41 відповідь на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/3PZLze
☑️У грудні в Конституційному Суді України відбулося 48 засідань:
12 пленарних засідань Великої палати;
3 засідання Великої палати;
10 засідань Суду;
2 спеціальних пленарних засідання Суду;
1 пленарне засідання і 3 засідання Першого сенату Суду;
2 пленарних засідання і 7 засідань Другого сенату Суду;
8 засідань колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
☑️На цих засіданнях ухвалено 47 актів Суду, з них:
2 рішення Великої палати;
14 ухвал Великої палати Суду;
11 постанов Суду;
9 ухвал Першого і Другого сенатів Суду;
11 ухвал колегій суддів.
🗞До Конституційного Суду України впродовж грудня надійшло 18 конституційних скарг. За результатами їх попередньої перевірки 5 конституційних скарг розподілено суддям-доповідачам. Заявникам повернуто 11 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, з відповідним роз’ясненням та 2 конституційні скарги знаходяться на опрацюванні в Секретаріаті Суду.
✍️Секретаріат Суду підготував та надіслав 41 відповідь на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/3PZLze
🔹2022 рік був непростим для України, її державних інституцій та всіх українців загалом.
🔸Упродовж усього часу повномасштабної війни Конституційний Суд України жодного дня не припиняв своєї роботи, ухвалював важливі для держави, суспільства і громадян рішення, підтримував постійний діалог із міжнародною спільнотою та докладав усіх зусиль для міжнародної ізоляції конституційних судів Московії та Білорусі, які своїми діями сприяли і сприяють жорсткій війні в Україні.
🇺🇦 Об’єднавшись в єдиний фронт для боротьби з окупантом, ми і далі стоїмо пліч-о-пліч із нашими захисниками і захисницями до повної Перемоги!
⚖️📄 Про те, як працював Конституційний Суд України в надскладних для нашої країни умовах можете переглянути у відео.
✨Бажаємо приємного перегляду🎞. Щиро зичимо миру, добра, світла, злагоди у прийдешньому 2023 році!
http://surl.li/efsdy
🔸Упродовж усього часу повномасштабної війни Конституційний Суд України жодного дня не припиняв своєї роботи, ухвалював важливі для держави, суспільства і громадян рішення, підтримував постійний діалог із міжнародною спільнотою та докладав усіх зусиль для міжнародної ізоляції конституційних судів Московії та Білорусі, які своїми діями сприяли і сприяють жорсткій війні в Україні.
🇺🇦 Об’єднавшись в єдиний фронт для боротьби з окупантом, ми і далі стоїмо пліч-о-пліч із нашими захисниками і захисницями до повної Перемоги!
⚖️📄 Про те, як працював Конституційний Суд України в надскладних для нашої країни умовах можете переглянути у відео.
✨Бажаємо приємного перегляду🎞. Щиро зичимо миру, добра, світла, злагоди у прийдешньому 2023 році!
http://surl.li/efsdy
YouTube
Про роботу Конституційного Суду України у 2022 році
2022 рік був непростим для України, її державних інституцій та всіх українців загалом.
Упродовж усього часу повномасштабної війни Конституційний Суд України жодного дня не припиняв своєї роботи, ухвалював важливі для держави, суспільства і громадян рішення…
Упродовж усього часу повномасштабної війни Конституційний Суд України жодного дня не припиняв своєї роботи, ухвалював важливі для держави, суспільства і громадян рішення…
З Днем Соборності України! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
🔹🔸В Україні 22 січня відзначають День Соборності України. З цієї нагоди у Конституційному Суді підняли Державний Прапор України.
🔹 День Соборності нагадує нам про тривалий шлях боротьби, який здолав український народ, виборюючи гідність, свободу та прагнення жити в незалежній вільній державі.
📜 Минуло 104 роки відтоді, коли в Києві проголосили Акт Злуки, і розділені частини України – Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка – возз’єдналися. Ця історична подія увінчала столітні прагнення і мрії українців жити в самостійній соборній державі. Сьогодні, як ніколи, кожен із нас глибоко розуміє значення слова „СОБОРНІСТЬ“. Національна єдність, неподільність, свобода, незалежність, сім’я, дім, рідні історія та культура є тими головними цінностями, за які воювали наші пращури, і тепер виборює українське військо.
🔹 Цінуємо й шануємо подвиги співгромадян, які відстоювали утвердження незалежної власної держави та єдність українських земель. Низько вклоняємося захисникам і захисницям, які боронять нашу свободу і цілісність рідної землі.
🔸 Переконані, що спільними зусиллями на воєнному, дипломатичному, інформаційному фронтах, зусиллями кожного українця, ми наближаємо перемогу і мир у нашій єдиній соборній Україні.
🔹 Бажаємо усім міцного здоров’я, злагоди, добра, глибокої віри в перемогу та європейське майбутнє України!
Українці всього світу, єднаймося! В єдності – наша сила! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Слава Україні! Героям Слава!
🔹🔸В Україні 22 січня відзначають День Соборності України. З цієї нагоди у Конституційному Суді підняли Державний Прапор України.
🔹 День Соборності нагадує нам про тривалий шлях боротьби, який здолав український народ, виборюючи гідність, свободу та прагнення жити в незалежній вільній державі.
📜 Минуло 104 роки відтоді, коли в Києві проголосили Акт Злуки, і розділені частини України – Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка – возз’єдналися. Ця історична подія увінчала столітні прагнення і мрії українців жити в самостійній соборній державі. Сьогодні, як ніколи, кожен із нас глибоко розуміє значення слова „СОБОРНІСТЬ“. Національна єдність, неподільність, свобода, незалежність, сім’я, дім, рідні історія та культура є тими головними цінностями, за які воювали наші пращури, і тепер виборює українське військо.
🔹 Цінуємо й шануємо подвиги співгромадян, які відстоювали утвердження незалежної власної держави та єдність українських земель. Низько вклоняємося захисникам і захисницям, які боронять нашу свободу і цілісність рідної землі.
🔸 Переконані, що спільними зусиллями на воєнному, дипломатичному, інформаційному фронтах, зусиллями кожного українця, ми наближаємо перемогу і мир у нашій єдиній соборній Україні.
🔹 Бажаємо усім міцного здоров’я, злагоди, добра, глибокої віри в перемогу та європейське майбутнє України!
Українці всього світу, єднаймося! В єдності – наша сила! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Слава Україні! Героям Слава!
⚖️Відбулися засідання Першого сенату #КСУ. Колегії суддів ухвали 4 ухвали
✍️У середу, 25 січня 2023 року, відбулися засідання Першого сенату Суду та Першої, Другої і Третьої колегій суддів цього сенату.
🗞Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Стефурака Ігоря Ярославовича щодо конституційності положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ. 🖇Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Франка Андрія Володимировича щодо відповідності Конституції України приписів абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України Перший сенат 📜ухвалив Ухвалу про розгляд цієї справи у формі письмового провадження.
Цього ж дня колегії суддів розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах:
· за конституційною скаргою Шаповала Руслана Анатолійовича щодо конституційності частини третьої статті 183 Сімейного кодексу України;
· за конституційною скаргою Омельченка Максима Миколайовича щодо конституційності приписів частини другої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII;
· за конституційною скаргою Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності окремих приписів підпунктів 3, 4 пункту 1, пункту 2 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення житлом громадян“;
· за конституційною скаргою Кріцак Ганни Степанівни щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
📃За результатами розгляду колегії суддів ухвалили 4 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у цих справах.
https://bit.ly/3wrYCf5
✍️У середу, 25 січня 2023 року, відбулися засідання Першого сенату Суду та Першої, Другої і Третьої колегій суддів цього сенату.
🗞Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Стефурака Ігоря Ярославовича щодо конституційності положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ. 🖇Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційною скаргою Франка Андрія Володимировича щодо відповідності Конституції України приписів абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України Перший сенат 📜ухвалив Ухвалу про розгляд цієї справи у формі письмового провадження.
Цього ж дня колегії суддів розглянули питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах:
· за конституційною скаргою Шаповала Руслана Анатолійовича щодо конституційності частини третьої статті 183 Сімейного кодексу України;
· за конституційною скаргою Омельченка Максима Миколайовича щодо конституційності приписів частини другої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII;
· за конституційною скаргою Бригинця Миколи Васильовича щодо конституційності окремих приписів підпунктів 3, 4 пункту 1, пункту 2 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення житлом громадян“;
· за конституційною скаргою Кріцак Ганни Степанівни щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
📃За результатами розгляду колегії суддів ухвалили 4 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у цих справах.
https://bit.ly/3wrYCf5
📍 Українському вченому-правознавцю, громадському і державному діячеві, першому Голові Конституційного Суду України (1992–1995 рр.) Леоніду Юзькову 28 січня цього року виповнилося б вісімдесят п’ять.
🔎 Він був тією людиною, яка віддала багато сил, знань і творчого натхнення, аби збулася мрія Українського народу – мати власну державу і Конституцію 🇺🇦📖.
🎞 Пам’яті Леоніда Юзькова присвячується відео (http://surl.li/epeeu) про його життєвий шлях, вагомий внесок у розвиток конституційного права України та створення правової бази для формування сучасного українського законодавства.
*Підготовлено за матеріалами статей, доповідей, збірок, наукових заходів.
🔎 Він був тією людиною, яка віддала багато сил, знань і творчого натхнення, аби збулася мрія Українського народу – мати власну державу і Конституцію 🇺🇦📖.
🎞 Пам’яті Леоніда Юзькова присвячується відео (http://surl.li/epeeu) про його життєвий шлях, вагомий внесок у розвиток конституційного права України та створення правової бази для формування сучасного українського законодавства.
*Підготовлено за матеріалами статей, доповідей, збірок, наукових заходів.