📚📖 Підсумкова лекція на тему: „Конституційний принцип верховенства права в рішеннях Конституційного Суду України“.
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олександр Петришин, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Ольга Совгиря.
💬 Судді говорили про принцип верховенства права (правовладдя) та про рішення Суду📑⚖️, в яких викладено юридичні позиції із застосуванням цього принципу.
🔎 https://cutt.ly/I0I8Hdc
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олександр Петришин, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Ольга Совгиря.
💬 Судді говорили про принцип верховенства права (правовладдя) та про рішення Суду📑⚖️, в яких викладено юридичні позиції із застосуванням цього принципу.
🔎 https://cutt.ly/I0I8Hdc
YouTube
Конституційний принцип верховенства права в рішеннях Конституційного Суду України | 24.11.2022
📚📖 Підсумкова лекція на тему: „Конституційний принцип верховенства права в рішеннях Конституційного Суду України“.
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олександр Петришин, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Ольга Совгиря.…
👥 Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олександр Петришин, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Ольга Совгиря.…
⚖️ Велика палата #КСУ розглядала справи за конституційною скаргою і конституційними поданнями
У вівторок, 20 грудня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи ✍️ за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“.
📄 За наслідками розгляду ухвалено Ухвалу про закриття конституційного провадження у частині щодо конституційності пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“. Подальший розгляд справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Велика палата також розглядала справу за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії „Укррудпром“», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо приватизації пакетів акцій підприємств ДАК „Укррудпром“».
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143 у формі письмового провадження Велика палата продовжить на наступному пленарному засіданні.
https://bit.ly/3hEvhKG Меньше
У вівторок, 20 грудня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи ✍️ за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“.
📄 За наслідками розгляду ухвалено Ухвалу про закриття конституційного провадження у частині щодо конституційності пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“. Подальший розгляд справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Велика палата також розглядала справу за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії „Укррудпром“», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо приватизації пакетів акцій підприємств ДАК „Укррудпром“».
Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143 у формі письмового провадження Велика палата продовжить на наступному пленарному засіданні.
https://bit.ly/3hEvhKG Меньше
⚖️ #КСУ розглянув справу про конституційність правових приписів щодо зайняття іноземцями посад незалежних членів наглядових рад державних підприємств
✍️Велика палата Конституційного Суду України 21 грудня 2022 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційного подання та наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
📑Він зазначив, що автори клопотання оскаржують правові приписи, якими унормовано існування інституту незалежних членів наглядових рад, а також, які уможливлюють призначення іноземців до складу наглядових рад державних підприємств господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків. Зокрема, автори клопотання просять Конституційний Суд України перевірити зазначені приписи на відповідність 📄 статті 1, частині другій статті 5, частині другій статті 6, частинам першій, другій статті 8, частині четвертій статті 13, частині першій статті 17, частині другій статті 19, частині першій статті 38, статті 75, пункту 12 частини першої статті 92, пункту 5 статті 116 Конституції України.
📚Суддя-доповідач також повідомив про наявні в матеріалах справи відповіді на запити щодо питань, порушених у конституційному поданні, зокрема, від Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Державного торговельно-економічного університету, Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету „Одеська юридична академія“, Ужгородського національного університету, інших наукових установ та закладів вищої освіти, а також юридичний висновок (amicus curiae) спеціальних радників Суду.
☑️Під час пленарного засідання Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати Суду були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін, представник суб’єкта права на конституційне подання Сергій Власенко.
Відкриту частину пленарного засідання можна переглянути тут ▶️ https://bit.ly/3jfQlHX
https://bit.ly/3Vgzy4E
✍️Велика палата Конституційного Суду України 21 грудня 2022 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143.
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виклав зміст конституційного подання та наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
📑Він зазначив, що автори клопотання оскаржують правові приписи, якими унормовано існування інституту незалежних членів наглядових рад, а також, які уможливлюють призначення іноземців до складу наглядових рад державних підприємств господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків. Зокрема, автори клопотання просять Конституційний Суд України перевірити зазначені приписи на відповідність 📄 статті 1, частині другій статті 5, частині другій статті 6, частинам першій, другій статті 8, частині четвертій статті 13, частині першій статті 17, частині другій статті 19, частині першій статті 38, статті 75, пункту 12 частини першої статті 92, пункту 5 статті 116 Конституції України.
📚Суддя-доповідач також повідомив про наявні в матеріалах справи відповіді на запити щодо питань, порушених у конституційному поданні, зокрема, від Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Державного торговельно-економічного університету, Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету „Одеська юридична академія“, Ужгородського національного університету, інших наукових установ та закладів вищої освіти, а також юридичний висновок (amicus curiae) спеціальних радників Суду.
☑️Під час пленарного засідання Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати Суду були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін, представник суб’єкта права на конституційне подання Сергій Власенко.
Відкриту частину пленарного засідання можна переглянути тут ▶️ https://bit.ly/3jfQlHX
https://bit.ly/3Vgzy4E
📚Велика палата #КСУ розглядала справи за конституційними поданнями. Колегія суддів ухвалила 3 ухвали
🔹У середу, 21 грудня 2022 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
- 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“;
- Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 4 цього закону.
🗞Суд продовжить їхній розгляд на одному з наступних пленарних засідань.
📝Окрім цього, відбулося засідання Першої колегії суддів Першого сенату Суду, під час якого ухвалено 3 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Ромашко Тетяни Миколаївни щодо відповідності Конституції України абзацу першого пункту 21, абзацу другого пункту 16 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“;
- Хітрухіна Юрія щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України, частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України приписів частин другої, третьої статті 21 Закону України „Про доступ до публічної інформації“.
https://bit.ly/3WjRcpQ
🔹У середу, 21 грудня 2022 року, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
- 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“;
- Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 4 цього закону.
🗞Суд продовжить їхній розгляд на одному з наступних пленарних засідань.
📝Окрім цього, відбулося засідання Першої колегії суддів Першого сенату Суду, під час якого ухвалено 3 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Ромашко Тетяни Миколаївни щодо відповідності Конституції України абзацу першого пункту 21, абзацу другого пункту 16 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“;
- Хітрухіна Юрія щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України, частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України приписів частин другої, третьої статті 21 Закону України „Про доступ до публічної інформації“.
https://bit.ly/3WjRcpQ
⚖️ Відбулися засідання Великої палати, сенатів та колегій суддів #КСУ
У четвер, 22 грудня, Велика палата на пленарних засіданнях продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
▪️ за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо конституційності підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII;
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Велика палата у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо конституційності Закону України «Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії „Укррудпром“», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо приватизації пакетів акцій підприємств ДАК „Укррудпром“» ухвалила Ухвалу про закриття конституційного провадження.
🔹 Крім того, Велика палата на засіданні ухвалила ухвали про подовження до 24 січня 2023 року строку ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Павленка В.В., Гарлики С.С., Євграфової Є.П., Корець Р.Й., Омельченка М.М., Шаповала Р.А., Кузика Я.Л.
🔸 Також відбулися засідання Першого та Другого сенатів.
Перший сенат ухвалив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Другої та Третьої колегій суддів Першого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
Другий сенат на засіданні розглянув питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️ Дорошко Ольги Євгенівни щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України та Кушаби Івана Петровича щодо конституційності абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
✍️ Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII;
✍️ Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ За наслідками розгляду Другий сенат ухвалив 3 ухвали про розгляд цих справ у формі письмового провадження.
🔹 Крім того, на засіданні Другий сенат ухвалив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої, Третьої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Так, за наслідками розгляду Третя колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Франка Андрія Володимировича щодо конституційності приписів другого речення частини першої статті 483 Митного кодексу України.
У четвер, 22 грудня, Велика палата на пленарних засіданнях продовжила розгляд справ:
▪️ за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо конституційності приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо конституційності приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо конституційності приписів частини третьої статті 4 цього закону;
▪️ за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо конституційності підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII;
Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Велика палата у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо конституційності Закону України «Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії „Укррудпром“», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо приватизації пакетів акцій підприємств ДАК „Укррудпром“» ухвалила Ухвалу про закриття конституційного провадження.
🔹 Крім того, Велика палата на засіданні ухвалила ухвали про подовження до 24 січня 2023 року строку ухвалення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Павленка В.В., Гарлики С.С., Євграфової Є.П., Корець Р.Й., Омельченка М.М., Шаповала Р.А., Кузика Я.Л.
🔸 Також відбулися засідання Першого та Другого сенатів.
Перший сенат ухвалив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Другої та Третьої колегій суддів Першого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
Другий сенат на засіданні розглянув питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✍️ Дорошко Ольги Євгенівни щодо конституційності пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України та Кушаби Івана Петровича щодо конституційності абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
✍️ Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII;
✍️ Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ За наслідками розгляду Другий сенат ухвалив 3 ухвали про розгляд цих справ у формі письмового провадження.
🔹 Крім того, на засіданні Другий сенат ухвалив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої, Другої, Третьої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Так, за наслідками розгляду Третя колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Франка Андрія Володимировича щодо конституційності приписів другого речення частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пізняка Віктора Івановича щодо конституційності окремих приписів абзацу третього частини другої статті 16 Закону України „Про дорожній рух“, частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо конституційності приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“. Питання, пов'язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://bit.ly/3VnP9zr
Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Пізняка Віктора Івановича щодо конституційності окремих приписів абзацу третього частини другої статті 16 Закону України „Про дорожній рух“, частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо конституційності приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“. Питання, пов'язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
https://bit.ly/3VnP9zr
⚖️#КСУ розглядав справи за конституційним поданням і конституційною скаргою
📑У п’ятницю, 23 грудня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞Також Велика палата ухвалила Рішення № 3-р/2022 у справі за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
https://bit.ly/3FNWuTn
📑У п’ятницю, 23 грудня, Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗞Також Велика палата ухвалила Рішення № 3-р/2022 у справі за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
https://bit.ly/3FNWuTn
⚖️ #КСУ визнав неконституційним припис Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ, яким було унеможливлено перерахунок розмірів пенсій окремим державним службовцям
✍️У п’ятницю, 23 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення (https://bit.ly/3BSTEeH) у справі за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) (далі– Закон № 889).
❗️Оспорюваний припис Закону № 889 Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
📖У Рішенні йдеться про те, що Мосюрчак В.І., колишній державний службовець, звернувся до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахування призначеної йому пенсії. У задоволенні клопотання йому відмовили, мотивуючи це тим, що пенсії, призначені на підставі статті 37 Закон України „Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723–XII зі змінами (далі – Закон № 3723), не перераховуються. Зазначене рішення автор клопотання оскаржив в апеляційному порядку, однак суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги, зазначивши, що „на момент коли, як вважає позивач, виникло право на перерахунок пенсії, в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку“.
📑Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 58, статті 64 Конституції України (є неконституційним) підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Оспорюваним приписом Закону № 889 Закон № 3723 визнано таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
Суб’єкт права на конституційну скаргу твердив, що відмова у перерахунку призначеної йому пенсії є порушенням його права на соціальний захист.
📚Розв’язуючи справу, Конституційний Суд України враховував свої, раніше сформульовані юридичні позиції, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, інші міжнародні акти та документи.
Оцінюючи конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889, Конституційний Суд України зазначив, що регулювання пенсійного забезпечення державних службовців у залежності від часу призначення пенсій здійснювалося або здійснюватиметься згідно з нормативними актами, насамперед законами України, відповідно до яких зазнавали змін форми, види, підстави та умови пенсійного забезпечення державних службовців.
🔹З дня набрання чинності Законом № 889 пенсійне забезпечення субʼєкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців унормовано Законом № 1058 як загальним законом (lex generalis), що регулює відносини між усіма суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
🔹Водночас право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Проте цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій.
Конституційний Суд України у своїх у рішеннях зазначав, ✍️що „зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист“. Верховна Рада України має конституційне повноваження ухвалювати закони, що визначають та змінюють нормативне регулювання пенсійного забезпечення, водночас законодавець має узгоджувати приписи законів, які вона ухвалює, із приписами Конституції України.
✍️У п’ятницю, 23 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення (https://bit.ly/3BSTEeH) у справі за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIIІ (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) (далі– Закон № 889).
❗️Оспорюваний припис Закону № 889 Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
📖У Рішенні йдеться про те, що Мосюрчак В.І., колишній державний службовець, звернувся до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахування призначеної йому пенсії. У задоволенні клопотання йому відмовили, мотивуючи це тим, що пенсії, призначені на підставі статті 37 Закон України „Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723–XII зі змінами (далі – Закон № 3723), не перераховуються. Зазначене рішення автор клопотання оскаржив в апеляційному порядку, однак суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги, зазначивши, що „на момент коли, як вважає позивач, виникло право на перерахунок пенсії, в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку“.
📑Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 58, статті 64 Конституції України (є неконституційним) підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Оспорюваним приписом Закону № 889 Закон № 3723 визнано таким, що втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
Суб’єкт права на конституційну скаргу твердив, що відмова у перерахунку призначеної йому пенсії є порушенням його права на соціальний захист.
📚Розв’язуючи справу, Конституційний Суд України враховував свої, раніше сформульовані юридичні позиції, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, інші міжнародні акти та документи.
Оцінюючи конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889, Конституційний Суд України зазначив, що регулювання пенсійного забезпечення державних службовців у залежності від часу призначення пенсій здійснювалося або здійснюватиметься згідно з нормативними актами, насамперед законами України, відповідно до яких зазнавали змін форми, види, підстави та умови пенсійного забезпечення державних службовців.
🔹З дня набрання чинності Законом № 889 пенсійне забезпечення субʼєкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців унормовано Законом № 1058 як загальним законом (lex generalis), що регулює відносини між усіма суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
🔹Водночас право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Проте цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій.
Конституційний Суд України у своїх у рішеннях зазначав, ✍️що „зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист“. Верховна Рада України має конституційне повноваження ухвалювати закони, що визначають та змінюють нормативне регулювання пенсійного забезпечення, водночас законодавець має узгоджувати приписи законів, які вона ухвалює, із приписами Конституції України.
📜Конституційний Суд України неодноразово вказував, що однією з вимог принципу верховенства права (правовладдя) є вимога юридичної визначеності, яка вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин. Конституційний Суд України стверджує, що особа має право на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
🔸У даному випадку в суб’єкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців були певні правомірні очікування стосовно їх пенсійного забезпечення на підставі приписів статті 37 Закону № 3723.
🗞Оцінюючи потребу в урахуванні таких правомірних очікувань, Конституційний Суд України врахував, що було збережено право осіб (визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889) на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis), а також цим особам надано право на призначення пенсії й на підставі Закону № 1058 як загального закону (lex generalis), що регулює пенсійне забезпечення. Вибір однієї з зазначених підстав призначення пенсії надає можливість обрати ту з них, розмір якої буде більшим.
🖇Отже, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 у зазначеному аспекті не суперечить статтям 8, 46 Конституції України.
🔹Також Конституційний Суд України у цьому проваджені оцінив конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 з урахуванням доводів суб’єкта права на конституційну скаргу щодо неможливості збільшення розміру пенсії, призначеної на підставі статті 37 Закону № 3723.
🔹У цьому контексті, Конституційний Суд вказав, що позитивні обов’язки держави у сфері соціального захисту полягають, зокрема, у належному внормуванні відносин.
Гарантоване статтею 46 Основного Закону України право на соціальний захист ґрунтується на тому, що розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають бути визначені з урахуванням потреб людини, людської гідності та інших конституційних цінностей, а також на тому, що за наявності економічних та інших передумов розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги мають бути своєчасно індексовані та/або перераховані.
Конституційний Суд України у Рішенні вказав, 📑що „юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист“.
Верховна Рада України для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, частини першої статті 24, статті 46 Основного Закону України має унормовувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку розмірів усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів.
У зв’язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 немає посилання на статтю 371 Закону №3723, для суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення. Унаслідок цього існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, залежно від часу призначення пенсій.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначає, що сучасний стан законодавчого врегулювання відносин з перерахунку розмірів пенсій суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України.
🔸У даному випадку в суб’єкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців були певні правомірні очікування стосовно їх пенсійного забезпечення на підставі приписів статті 37 Закону № 3723.
🗞Оцінюючи потребу в урахуванні таких правомірних очікувань, Конституційний Суд України врахував, що було збережено право осіб (визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889) на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis), а також цим особам надано право на призначення пенсії й на підставі Закону № 1058 як загального закону (lex generalis), що регулює пенсійне забезпечення. Вибір однієї з зазначених підстав призначення пенсії надає можливість обрати ту з них, розмір якої буде більшим.
🖇Отже, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 у зазначеному аспекті не суперечить статтям 8, 46 Конституції України.
🔹Також Конституційний Суд України у цьому проваджені оцінив конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 з урахуванням доводів суб’єкта права на конституційну скаргу щодо неможливості збільшення розміру пенсії, призначеної на підставі статті 37 Закону № 3723.
🔹У цьому контексті, Конституційний Суд вказав, що позитивні обов’язки держави у сфері соціального захисту полягають, зокрема, у належному внормуванні відносин.
Гарантоване статтею 46 Основного Закону України право на соціальний захист ґрунтується на тому, що розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають бути визначені з урахуванням потреб людини, людської гідності та інших конституційних цінностей, а також на тому, що за наявності економічних та інших передумов розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги мають бути своєчасно індексовані та/або перераховані.
Конституційний Суд України у Рішенні вказав, 📑що „юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист“.
Верховна Рада України для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, частини першої статті 24, статті 46 Основного Закону України має унормовувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку розмірів усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів.
У зв’язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 немає посилання на статтю 371 Закону №3723, для суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення. Унаслідок цього існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, залежно від часу призначення пенсій.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначає, що сучасний стан законодавчого врегулювання відносин з перерахунку розмірів пенсій суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України.
❗️ З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 суперечить частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, статті 46 Конституції України в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723.
🔹Для дотримання балансу приватних інтересів суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, і публічного інтересу в збереженні збалансованості Державного бюджету України під час дії в Україні воєнного стану, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності підпунктом 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
📎Визнаний неконституційним припис Закону втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Також Конституційний Суд України зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
https://bit.ly/3HZ7GPU
🔹Для дотримання балансу приватних інтересів суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, і публічного інтересу в збереженні збалансованості Державного бюджету України під час дії в Україні воєнного стану, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності підпунктом 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
📎Визнаний неконституційним припис Закону втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Також Конституційний Суд України зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
https://bit.ly/3HZ7GPU
📚 До уваги читачів пропонуємо огляд п’ятого та шостого номера „Вісник Конституційного Суду України“
📑У ньому опубліковані ухвалені в жовтні–листопаді цього року рішення #КСУ, окремі думки суддів, а також статті юристів-конституціоналістів та інша корисна інформація.
🗞У традиційному розділі „Акти Конституційного Суду України“ опубліковано 4 рішення у справах:
🔹за конституційною скаргою Жиденка В.В., Петренка В.О. щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України (Рішення від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022);
🔹за конституційною скаргою Унуковича Р.А. щодо конституційності окремого положення абзацу другого частини першої статті 2043 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Рішення від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)/2022);
🔹за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційного контролю змін до Конституції України після набрання ними чинності (Рішення від 1 листопада 2022 року № 2-р/2022);
🔹 за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Одестеплокомуненерго» щодо непорушності права власності (Рішення від 16 листопада 2022 року № № 9-р(ІІ)/2022).
Резюме цих рішень також можна переглянути англійською мовою.
🔸У розділі „Військова агресія російської федерації проти України“ до уваги читачів – стаття наукового консультанта судді Конституційного Суду України, заслуженого юриста України Сергія Солоткого на тему: „Сучасні світові виклики в аспекті забезпечення миру і безпеки людства“.
Автор статті зазначає, що „порушення Статуту ООН, ігнорування міжнародних договорів, зокрема щодо непорушності кордонів країни, правил та звичаїв ведення війни, не повинні залишатися безкарними. …Наслідки війни в Україні зачіпають інтереси 1,7 млрд людей, що вже є приводом до колективного міжнародного примушування агресора відмовитися від своїх імперських, загарбницьких планів“.
🔸Розділ „Конференції, симпозіуми, колоквіуми“ містить доповідь „Конституційні цінності та принципи в рішеннях Конституційного Суду України: особливості в умовах воєнного стану та загроз національній безпеці“ доктора юридичних наук, професора, судді Конституційного Суду України Оксани Грищук, що була представлена на IV засіданні Науково-консультативної ради Конституційного Суду України в жовтні ц. р.
„Періоди кризи зумовлюють підвищену вразливість конституційного ладу та фундаментальних людських прав, у зв’язку з чим постає питання можливих легітимних заходів захисту конституційної демократії. Одним із найефективніших, як засвідчила юридична практика, визнано механізм, запропонований концепцією «войовничої демократії», або «демократії, здатної захистити себе»“, – ідеться у публікації.
Авторка підсумовує, що конституційні цінності в кризових умовах становлять основу збереження демократії, і навпаки, їх захист у таких умовах уможливлюється сталими процедурами демократії, вартівником і реалізатором яких є Конституційний Суд України.
🔸У розділі „Дискусії і обговорення“ до уваги читачів – стаття „Конституційне правосуддя в ім’я миру та справедливості“ доктора юридичних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПрН України Анатолія Селіванова.
Автор статті наголошує, що „під час здійснення конституційного правосуддя судді не залишають свій народ, кожну людину без захисту, поновлюючи у своїх рішеннях їхні права й охороняючи тим самим конституційні ідеали. Конституційний Суд України – не «інституція влади», а реальний механізм Справедливості й охорони прав і свобод людей“.
Окрему частину журналу становить реферативний огляд джерел із конституційно-правової тематики, опублікованих у 2022 році, серед яких: дисертаційні дослідження, статті, наукові доповіді, монографії та інші видання.
Переглянути Вісник в електронному форматі можна за посиланням: https://bit.ly/3WNOJ6V
📑У ньому опубліковані ухвалені в жовтні–листопаді цього року рішення #КСУ, окремі думки суддів, а також статті юристів-конституціоналістів та інша корисна інформація.
🗞У традиційному розділі „Акти Конституційного Суду України“ опубліковано 4 рішення у справах:
🔹за конституційною скаргою Жиденка В.В., Петренка В.О. щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України (Рішення від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022);
🔹за конституційною скаргою Унуковича Р.А. щодо конституційності окремого положення абзацу другого частини першої статті 2043 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Рішення від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)/2022);
🔹за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційного контролю змін до Конституції України після набрання ними чинності (Рішення від 1 листопада 2022 року № 2-р/2022);
🔹 за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Одестеплокомуненерго» щодо непорушності права власності (Рішення від 16 листопада 2022 року № № 9-р(ІІ)/2022).
Резюме цих рішень також можна переглянути англійською мовою.
🔸У розділі „Військова агресія російської федерації проти України“ до уваги читачів – стаття наукового консультанта судді Конституційного Суду України, заслуженого юриста України Сергія Солоткого на тему: „Сучасні світові виклики в аспекті забезпечення миру і безпеки людства“.
Автор статті зазначає, що „порушення Статуту ООН, ігнорування міжнародних договорів, зокрема щодо непорушності кордонів країни, правил та звичаїв ведення війни, не повинні залишатися безкарними. …Наслідки війни в Україні зачіпають інтереси 1,7 млрд людей, що вже є приводом до колективного міжнародного примушування агресора відмовитися від своїх імперських, загарбницьких планів“.
🔸Розділ „Конференції, симпозіуми, колоквіуми“ містить доповідь „Конституційні цінності та принципи в рішеннях Конституційного Суду України: особливості в умовах воєнного стану та загроз національній безпеці“ доктора юридичних наук, професора, судді Конституційного Суду України Оксани Грищук, що була представлена на IV засіданні Науково-консультативної ради Конституційного Суду України в жовтні ц. р.
„Періоди кризи зумовлюють підвищену вразливість конституційного ладу та фундаментальних людських прав, у зв’язку з чим постає питання можливих легітимних заходів захисту конституційної демократії. Одним із найефективніших, як засвідчила юридична практика, визнано механізм, запропонований концепцією «войовничої демократії», або «демократії, здатної захистити себе»“, – ідеться у публікації.
Авторка підсумовує, що конституційні цінності в кризових умовах становлять основу збереження демократії, і навпаки, їх захист у таких умовах уможливлюється сталими процедурами демократії, вартівником і реалізатором яких є Конституційний Суд України.
🔸У розділі „Дискусії і обговорення“ до уваги читачів – стаття „Конституційне правосуддя в ім’я миру та справедливості“ доктора юридичних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПрН України Анатолія Селіванова.
Автор статті наголошує, що „під час здійснення конституційного правосуддя судді не залишають свій народ, кожну людину без захисту, поновлюючи у своїх рішеннях їхні права й охороняючи тим самим конституційні ідеали. Конституційний Суд України – не «інституція влади», а реальний механізм Справедливості й охорони прав і свобод людей“.
Окрему частину журналу становить реферативний огляд джерел із конституційно-правової тематики, опублікованих у 2022 році, серед яких: дисертаційні дослідження, статті, наукові доповіді, монографії та інші видання.
Переглянути Вісник в електронному форматі можна за посиланням: https://bit.ly/3WNOJ6V
⚖️Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ є конституційними
✍️У вівторок, 27 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“( справа щодо повної назви релігійних організацій) (далі–Закон).
👥Судді-доповідачі у зазначеній справі: Сергій Головатий та Олександр Петришин.
❗️Конституційний Суд України оспорюваний Закон визнав таким, що відповідає Конституції України.
🔹Ухвалений Закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації. Також цей Закон установив обмеження в умовах війни доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників релігійних організацій, керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України у частини, з’єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених Законом.
🔹Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: „сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву“.
🗞Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 28 грудня 2022 року.
✒️Крім цього, у середу, 28 грудня 2022 року 0 9.15, відбудеться брифінг суддів-доповідачів у цій справі.
Під час брифінгу представникам засобів масової інформації повідомлять деталі ухваленого Рішення.
📝Представників засобів масової інформації запрошуємо акредитуватися до 17.00 27 грудня за телефонами (044) 238-14-80, 238-10-80 або ж електронною поштою press@ccu.gov.ua.
https://bit.ly/3YLkkYJ
✍️У вівторок, 27 грудня, на пленарному засіданні Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“( справа щодо повної назви релігійних організацій) (далі–Закон).
👥Судді-доповідачі у зазначеній справі: Сергій Головатий та Олександр Петришин.
❗️Конституційний Суд України оспорюваний Закон визнав таким, що відповідає Конституції України.
🔹Ухвалений Закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації. Також цей Закон установив обмеження в умовах війни доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників релігійних організацій, керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України у частини, з’єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених Законом.
🔹Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: „сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву“.
🗞Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 28 грудня 2022 року.
✒️Крім цього, у середу, 28 грудня 2022 року 0 9.15, відбудеться брифінг суддів-доповідачів у цій справі.
Під час брифінгу представникам засобів масової інформації повідомлять деталі ухваленого Рішення.
📝Представників засобів масової інформації запрошуємо акредитуватися до 17.00 27 грудня за телефонами (044) 238-14-80, 238-10-80 або ж електронною поштою press@ccu.gov.ua.
https://bit.ly/3YLkkYJ