📚Суддя #КСУ Галина Юровська виступила під час науково-практичної дискусії, присвяченій вдосконаленню національного законодавства щодо інтелектуальної власності
👥У вівторок, 22 листопада 2022 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у дискусійній панелі „Організація сприяння митними органами захисту майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку“, організованій Міністерством фінансів України, Державною митною службою України за сприяння Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
💬Учасники заходу обговорювали питання удосконалення законодавства щодо інтелектуальної власності. Галина Юровська звернула увагу присутніх на особливості адаптації національного законодавства до усього комплексу нормативної бази Європейського Союзу, наголосивши на тому, що імплементація норм міжнародного права в національне законодавство має відбуватися лише відповідно до вимог Конституції України з дотриманням принципу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України.
Вона зауважила, що „потреба в напрацюванні відповідних змін у національному законодавстві щодо регулювання майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку пов’язана насамперед із євроінтеграційним та євроатлантичним курсом нашої держави, конституційна цінність якого була безпосередньо відображена в абзаці п’ятому преамбули Основного Закону понад три роки тому“.
🖇Переглянути відеовиступ судді КСУ можна за посиланням: https://cutt.ly/lMM29hr
👥У вівторок, 22 листопада 2022 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у дискусійній панелі „Організація сприяння митними органами захисту майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку“, організованій Міністерством фінансів України, Державною митною службою України за сприяння Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
💬Учасники заходу обговорювали питання удосконалення законодавства щодо інтелектуальної власності. Галина Юровська звернула увагу присутніх на особливості адаптації національного законодавства до усього комплексу нормативної бази Європейського Союзу, наголосивши на тому, що імплементація норм міжнародного права в національне законодавство має відбуватися лише відповідно до вимог Конституції України з дотриманням принципу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України.
Вона зауважила, що „потреба в напрацюванні відповідних змін у національному законодавстві щодо регулювання майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку пов’язана насамперед із євроінтеграційним та євроатлантичним курсом нашої держави, конституційна цінність якого була безпосередньо відображена в абзаці п’ятому преамбули Основного Закону понад три роки тому“.
🖇Переглянути відеовиступ судді КСУ можна за посиланням: https://cutt.ly/lMM29hr
YouTube
Виступ судді КСУ Галини Юровської на Конференції на науково-практичній дискусії | 22.11.2022
📚Суддя #КСУ Галина Юровська виступила під час науково-практичної дискусії, присвяченій вдосконаленню національного законодавства щодо інтелектуальної власності
👥У вівторок, 22 листопада 2022 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла…
👥У вівторок, 22 листопада 2022 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла…
⚖️У вівторок, 22 листопада, Велика палата #КСУ на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
- 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“;
- 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
- Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 4 цього закону;
- 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Господарського кодексу України, законів України „Про Кабінет Міністрів України“, „Про трубопровідний транспорт“, „Про управління об'єктами державної власності“.
Суд продовжить їхній розгляд на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Велика палата на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Зайця Тараса Олександровича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дядечка Івана Івановича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами та Голяшкіна Олега Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами.
https://bit.ly/3tSzI78
- 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“;
- 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
- Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 4 цього закону;
- 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Господарського кодексу України, законів України „Про Кабінет Міністрів України“, „Про трубопровідний транспорт“, „Про управління об'єктами державної власності“.
Суд продовжить їхній розгляд на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Велика палата на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Зайця Тараса Олександровича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дядечка Івана Івановича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами та Голяшкіна Олега Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами.
https://bit.ly/3tSzI78
⚖️На відкритій частині пленарного засідання Другий сенат Суду розглянув справу за конституційною скаргою громадянки України Гальченко І.В.
📝Другий сенат Конституційного Суду України 23 листопада 2022 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою громадянки України Гальченко Ірини Василівни щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон 1402).
🗞Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Ігоря Сліденка щодо змісту конституційної скарги, підстав для відкриття конституційного провадження та документів, наявних у матеріалах справи.
🖋Суддя-доповідач зазначив, що до Конституційного Суду України звернулася громадянка України Гальченко І. В. з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині першій статті 58 Конституції України окремий припис частини третьої статті 142 Закону 1402, згідно з яким „щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді“.
Вона твердить, що право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване статтями 126, 130 Конституції України, статтею 142 Закону № 1402, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов’язань.
Заявниця також вказує, що оспорюваний припис Закону № 1402 порушує її „конституційні права“, оскільки зменшує мінімальний відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці, а застосування показника, передбаченого вказаною нормою Закону № 1402, до перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі зменшенням відсоткового показника щомісячного довічного грошового утримання з 90 відсотків, призначеного Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI, до 74 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є, на її думку, протиправним.
☑️Суд, дослідивши матеріали справи на відкритій частині, перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням:
https://bit.ly/3grNF9g
https://bit.ly/3goXF37
📝Другий сенат Конституційного Суду України 23 листопада 2022 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою громадянки України Гальченко Ірини Василівни щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон 1402).
🗞Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Ігоря Сліденка щодо змісту конституційної скарги, підстав для відкриття конституційного провадження та документів, наявних у матеріалах справи.
🖋Суддя-доповідач зазначив, що до Конституційного Суду України звернулася громадянка України Гальченко І. В. з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині першій статті 58 Конституції України окремий припис частини третьої статті 142 Закону 1402, згідно з яким „щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді“.
Вона твердить, що право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване статтями 126, 130 Конституції України, статтею 142 Закону № 1402, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов’язань.
Заявниця також вказує, що оспорюваний припис Закону № 1402 порушує її „конституційні права“, оскільки зменшує мінімальний відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці, а застосування показника, передбаченого вказаною нормою Закону № 1402, до перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі зменшенням відсоткового показника щомісячного довічного грошового утримання з 90 відсотків, призначеного Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI, до 74 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є, на її думку, протиправним.
☑️Суд, дослідивши матеріали справи на відкритій частині, перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням:
https://bit.ly/3grNF9g
https://bit.ly/3goXF37
📚Другий сенат #КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційною скаргою Бурми К. А.
✍️Сьогодні, 23 листопада 2022 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо відповідності Конституції України приписів статті 51 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження у справі та обґрунтування заявника.
📑Як зазначив суддя-доповідач, Бурма К. А. оспорює приписи статті 51 ЦК України, якими установлено, що „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів, заявник зазначає, що до фізичної особи-підприємця застосовано нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, а отже, за такого законодавчого регулювання, на його думку, порушено принцип недискримінації (стаття 24 Конституції України) та унеможливлено застосування до фізичної особи-підприємця принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів в аспекті пом’якшення відповідальності особи (стаття 58 Конституції України).
📝Суддя-доповідач також повідомив, що було направлено запити до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, низки закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу Станіслав Гришин, представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв та інші громадяни України.
Відкриту частину пленарного засідання можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/3XpjXSJ
https://bit.ly/3AErIdE
✍️Сьогодні, 23 листопада 2022 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо відповідності Конституції України приписів статті 51 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження у справі та обґрунтування заявника.
📑Як зазначив суддя-доповідач, Бурма К. А. оспорює приписи статті 51 ЦК України, якими установлено, що „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів, заявник зазначає, що до фізичної особи-підприємця застосовано нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, а отже, за такого законодавчого регулювання, на його думку, порушено принцип недискримінації (стаття 24 Конституції України) та унеможливлено застосування до фізичної особи-підприємця принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів в аспекті пом’якшення відповідальності особи (стаття 58 Конституції України).
📝Суддя-доповідач також повідомив, що було направлено запити до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, низки закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу Станіслав Гришин, представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв та інші громадяни України.
Відкриту частину пленарного засідання можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/3XpjXSJ
https://bit.ly/3AErIdE
⚖️Засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів: ухвалено 11 ухвал
🔹У середу, 23 листопада, Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рожина Юрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. За його наслідками Перший сенат ухвалив Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження.
🔹Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX. Її розгляд Другий сенат продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Другий сенат на засіданні ухвалив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
-Польового Юрія Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 11, 21 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“;
-Калити Вікторії Алімівни щодо відповідності Конституції України положень абзаців дев'ятого, десятого підпункту 41 пункту 21 розділу І, пункту 6, абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
✍️Цього ж дня колегії суддів Першого та Другого сенатів на засіданні розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами, конституційним поданням та конституційним зверненням.
🔹Так, Перша колегія суддів Першого сенату у справі за конституційною скаргою Захаріїва Богдана Дмитровича щодо відповідності Конституції України частини п’ятої статті 680 Цивільного кодексу України продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
🔸Друга колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія“ щодо відповідності Конституції України положень частини четвертої статті 75, частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, першого речення абзацу першого, другого речення абзацу другого частини третьої, частин четвертої, п'ятої статті 34, другого речення частини першої статті 36, частин четвертої, п'ятої статті 44, пунктів 1, 2 частини першої статті 48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.
🔹Третя колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу (неостаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі буде розглядати Велика палата Суду.
🔹Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тимошенка Олександра Михайловича щодо відповідності Конституції України частини четвертої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, а також Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стариченка Миколи
🔹У середу, 23 листопада, Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рожина Юрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. За його наслідками Перший сенат ухвалив Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження.
🔹Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX. Її розгляд Другий сенат продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Другий сенат на засіданні ухвалив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
-Польового Юрія Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 11, 21 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“;
-Калити Вікторії Алімівни щодо відповідності Конституції України положень абзаців дев'ятого, десятого підпункту 41 пункту 21 розділу І, пункту 6, абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
✍️Цього ж дня колегії суддів Першого та Другого сенатів на засіданні розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами, конституційним поданням та конституційним зверненням.
🔹Так, Перша колегія суддів Першого сенату у справі за конституційною скаргою Захаріїва Богдана Дмитровича щодо відповідності Конституції України частини п’ятої статті 680 Цивільного кодексу України продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
🔸Друга колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія“ щодо відповідності Конституції України положень частини четвертої статті 75, частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, першого речення абзацу першого, другого речення абзацу другого частини третьої, частин четвертої, п'ятої статті 34, другого речення частини першої статті 36, частин четвертої, п'ятої статті 44, пунктів 1, 2 частини першої статті 48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.
🔹Третя колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу (неостаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі буде розглядати Велика палата Суду.
🔹Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тимошенка Олександра Михайловича щодо відповідності Конституції України частини четвертої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, а також Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стариченка Миколи
Петровича щодо відповідності Конституції України окремого положення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
🔸Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ліукконена Віталія Рейновича щодо відповідності Конституції України частини п'ятої статті 1176 Цивільного кодексу України.
🔸Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.
🔸У справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження, а у справі за конституційною скаргою Гіглави Ірини Володимирівни щодо відповідності Конституції України приписів підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України – про відмову у відкритті конституційного провадження (остаточна).
🔸У справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань (реєстр. № 5133) вимогам статей 157 і 158 Конституції України Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження. Її розгляд відбудеться на засіданні Великої палати Суду.
Більше: https://bit.ly/3gyklOo
🔸Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ліукконена Віталія Рейновича щодо відповідності Конституції України частини п'ятої статті 1176 Цивільного кодексу України.
🔸Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.
🔸У справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження, а у справі за конституційною скаргою Гіглави Ірини Володимирівни щодо відповідності Конституції України приписів підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України – про відмову у відкритті конституційного провадження (остаточна).
🔸У справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань (реєстр. № 5133) вимогам статей 157 і 158 Конституції України Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження. Її розгляд відбудеться на засіданні Великої палати Суду.
Більше: https://bit.ly/3gyklOo
⚖️ Колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою
Сьогодні, 24 листопада, Третя колегія суддів Другого сенату #КСУ на засіданні ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.
▶️ https://bit.ly/3VG5X5F
Сьогодні, 24 листопада, Третя колегія суддів Другого сенату #КСУ на засіданні ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.
▶️ https://bit.ly/3VG5X5F
📚 Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: „Рішення Конституційного Суду України в умовах воєнного стану“
⚖ Під час презентації суддя ознайомила слухачів із 11-ма рішеннями Конституційного Суду України, що були ухвалені цього року в умовах воєнного стану.
🔎 Зокрема, про:
- посилений соціальний захист військовослужбовців;
- оскарження і перегляд рішень Третейського суду;
- презумпцію невинуватості;
- індивідуалізацію юридичної відповідальності;
- дискримінацію в реалізації права на житло;
- спеціальну конфіскацію;
- соціальну гарантію для захисників і захисниць України;
- конституційний контроль змін до Конституції України після набрання ними чинності тощо.
📑 Суддя проаналізувала кожне рішення й наголосила на їхньому застосуванні у практиці судів, а також звернула увагу на забезпечення їх виконання.
🖇 Переглянути відеовиступ судді КСУ можна за посиланням: https://cutt.ly/U1iWTSg
⚖ Під час презентації суддя ознайомила слухачів із 11-ма рішеннями Конституційного Суду України, що були ухвалені цього року в умовах воєнного стану.
🔎 Зокрема, про:
- посилений соціальний захист військовослужбовців;
- оскарження і перегляд рішень Третейського суду;
- презумпцію невинуватості;
- індивідуалізацію юридичної відповідальності;
- дискримінацію в реалізації права на житло;
- спеціальну конфіскацію;
- соціальну гарантію для захисників і захисниць України;
- конституційний контроль змін до Конституції України після набрання ними чинності тощо.
📑 Суддя проаналізувала кожне рішення й наголосила на їхньому застосуванні у практиці судів, а також звернула увагу на забезпечення їх виконання.
🖇 Переглянути відеовиступ судді КСУ можна за посиланням: https://cutt.ly/U1iWTSg
🔹 Сьогодні, 25 листопада 2022 року, відбулось засідання Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України.
🔸 Комісія розглянула питання щодо удосконалення процедур здійснення ним організаційної діяльності та внесення змін до Регламенту Конституційного суду України. Відповідні питання будуть винесені на спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України для їх вирішення по суті.
🔸 Комісія розглянула питання щодо удосконалення процедур здійснення ним організаційної діяльності та внесення змін до Регламенту Конституційного суду України. Відповідні питання будуть винесені на спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України для їх вирішення по суті.
📌 «Одним із найбільш жахливих злочинів XX століття стала повільна голодна смерть мільйонів людей внаслідок організованого комуністичним режимом
штучного голоду, насамперед Голодомору 1932-1933 років в Україні…»
🕯️ У суботу, 26 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів на будівлі
Конституційного Суду України приспущено Державний Прапор України.
Комуністична влада у той час своїми злочинними діями, спрямованими на знищення українців, на протидію їхньому спротиву тоталітарному режиму, свідомо створила для них умови, несумісні з життям. Окрім мільйонів загиблих від голоду і ненароджених, що саме по собі суттєво вплинуло на генофонд і розвиток Українського народу, голодомори боляче вдарили й по тих, хто залишився живим. Українці пережили три голодомори, які залишили нестерпно важкі спогади.
📑 Конституційний Суд України в Рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019 наголосив на головних рисах ідеологічної основи комуністичного тоталітарного
режиму, який „завдав непоправної шкоди правам людини, оскільки не дотримував міжнародних зобов’язань, порушував ухвалені ним конституції і закони“.
❗„Одним із найбільш жахливих злочинів XX століття стала повільна голодна смерть мільйонів людей внаслідок організованого комуністичним режимом
штучного голоду, насамперед Голодомору 1932-1933 років в Україні, коли у селян було вилучено всі продукти харчування та запроваджено жорсткі обмеження щодо пересування мешканців сіл, що унеможливило їх порятунок в інших регіонах СРСР або за його межами. Комуністичний режим умисно приховав від світу масову загибель селян від голоду, однак при цьому експортував зерно до інших держав“, – йдеться в Рішенні Суду.
✍️ У Резолюції Європейського Парламенту щодо Голодомору – штучного голоду в Україні 1932-1933 років від 23 жовтня 2008 року зазначено, що «Голодомор 1932-1933 рр., який спричинив загибель мільйонів українців, був цинічно та жорстоко спланований сталінським режимом з метою насильницького
запровадження Радянським Союзом політики колективізації сільського господарства проти волі сільського населення України».
❗Голодомори одна з найстрашніших сторінок нашого минулого. Багато країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Як і тоді, так і нині Московія веде таку ж саму політику – знищення української ідентичності та нації. Здійснюючи ракетні атаки, вони руйнують
цивільну і критичну інфраструктуру, свідомо залишають мільйонів українців без світла і тепла, їжі й води, рідних домівок та забирають найцінніше – життя. Вони грабують, блокують гуманітарні коридори, депортують українців та цинічно брешуть.
Однак правду не стерти і не знищити.
🙏 Україна пам’ятає! Світ визнає!
🕯️Нехай в кожному вікні запалає вогник шани кожному, хто загинув від тоталітарного московського режиму.
штучного голоду, насамперед Голодомору 1932-1933 років в Україні…»
🕯️ У суботу, 26 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів на будівлі
Конституційного Суду України приспущено Державний Прапор України.
Комуністична влада у той час своїми злочинними діями, спрямованими на знищення українців, на протидію їхньому спротиву тоталітарному режиму, свідомо створила для них умови, несумісні з життям. Окрім мільйонів загиблих від голоду і ненароджених, що саме по собі суттєво вплинуло на генофонд і розвиток Українського народу, голодомори боляче вдарили й по тих, хто залишився живим. Українці пережили три голодомори, які залишили нестерпно важкі спогади.
📑 Конституційний Суд України в Рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019 наголосив на головних рисах ідеологічної основи комуністичного тоталітарного
режиму, який „завдав непоправної шкоди правам людини, оскільки не дотримував міжнародних зобов’язань, порушував ухвалені ним конституції і закони“.
❗„Одним із найбільш жахливих злочинів XX століття стала повільна голодна смерть мільйонів людей внаслідок організованого комуністичним режимом
штучного голоду, насамперед Голодомору 1932-1933 років в Україні, коли у селян було вилучено всі продукти харчування та запроваджено жорсткі обмеження щодо пересування мешканців сіл, що унеможливило їх порятунок в інших регіонах СРСР або за його межами. Комуністичний режим умисно приховав від світу масову загибель селян від голоду, однак при цьому експортував зерно до інших держав“, – йдеться в Рішенні Суду.
✍️ У Резолюції Європейського Парламенту щодо Голодомору – штучного голоду в Україні 1932-1933 років від 23 жовтня 2008 року зазначено, що «Голодомор 1932-1933 рр., який спричинив загибель мільйонів українців, був цинічно та жорстоко спланований сталінським режимом з метою насильницького
запровадження Радянським Союзом політики колективізації сільського господарства проти волі сільського населення України».
❗Голодомори одна з найстрашніших сторінок нашого минулого. Багато країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Як і тоді, так і нині Московія веде таку ж саму політику – знищення української ідентичності та нації. Здійснюючи ракетні атаки, вони руйнують
цивільну і критичну інфраструктуру, свідомо залишають мільйонів українців без світла і тепла, їжі й води, рідних домівок та забирають найцінніше – життя. Вони грабують, блокують гуманітарні коридори, депортують українців та цинічно брешуть.
Однак правду не стерти і не знищити.
🙏 Україна пам’ятає! Світ визнає!
🕯️Нехай в кожному вікні запалає вогник шани кожному, хто загинув від тоталітарного московського режиму.