🔎 Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: “25 знакових рішень Конституційного Суду України”
👉 https://cutt.ly/uMIz3G7
📖 Під час лекції суддя презентувала 25 знакових рішень Конституційного Суду, які увійшли до брошури, підготовленої з нагоди 25-ої річниці заснування органу конституційної юрисдикції України.
💬 „Кожне рішення Конституційного Суду України має важливе значення як для держави в цілому, так і для кожного з нас. Ряд рішень Конституційного Суду України відкрили українському парламенту шлях до ухвалення відповідних законодавчих змін, спрямованих на захист прав і свобод людини і громадянина, зміцнення й розвиток української державності“, – зазначила суддя.
📚 Переглянути брошуру „25 знакових рішень Конституційного Суду України“ можна за посиланням: https://cutt.ly/hMIgdXy
👉 https://cutt.ly/uMIz3G7
📖 Під час лекції суддя презентувала 25 знакових рішень Конституційного Суду, які увійшли до брошури, підготовленої з нагоди 25-ої річниці заснування органу конституційної юрисдикції України.
💬 „Кожне рішення Конституційного Суду України має важливе значення як для держави в цілому, так і для кожного з нас. Ряд рішень Конституційного Суду України відкрили українському парламенту шлях до ухвалення відповідних законодавчих змін, спрямованих на захист прав і свобод людини і громадянина, зміцнення й розвиток української державності“, – зазначила суддя.
📚 Переглянути брошуру „25 знакових рішень Конституційного Суду України“ можна за посиланням: https://cutt.ly/hMIgdXy
YouTube
25 знакових рішень Конституційного Суду України
🔎 Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: “25 знакових рішень Конституційного Суду України”
📖 Під час лекції суддя презентувала 25 знакових рішень Конституційного Суду, які увійшли до брошури, підготовленої з нагоди 25-ої річниці…
📖 Під час лекції суддя презентувала 25 знакових рішень Конституційного Суду, які увійшли до брошури, підготовленої з нагоди 25-ої річниці…
⚖️ Розгляд справ за конституційними поданнями і конституційними скаргами
У четвер, 17 листопада, Велика палата #КСУ на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“;
- за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо відповідності Конституції України положення другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 4 цього закону;
- за конституційними поданнями 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“ та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“;
- за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, Єфіменко Антоніни Іванівни щодо відповідності Конституції України окремого положення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, Веселухи Володимира Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ;
- за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень другого речення частини четвертої статті 54, частини дев’ятої статті 56 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402-VIII.
🗞Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
https://bit.ly/3TJjmIw
У четвер, 17 листопада, Велика палата #КСУ на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України“;
- за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо відповідності Конституції України положення другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 4 цього закону;
- за конституційними поданнями 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“ та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“;
- за конституційними скаргами Болотнікової Антоніни Петрівни, Райкун Ганни Василівни, Мельничука Ігоря Степановича, Ковбасюка Віталія Васильовича, Біляка Миколи Дем’яновича щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, Єфіменко Антоніни Іванівни щодо відповідності Конституції України окремого положення статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, Веселухи Володимира Олександровича щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI, частини другої, абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIІ;
- за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень другого речення частини четвертої статті 54, частини дев’ятої статті 56 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року №1402-VIII.
🗞Подальший розгляд цих справ відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
https://bit.ly/3TJjmIw
⚖️ Визнано неконституційним окремий припис статті 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“, а саме „скасування рішення державного реєстратора“
✍️ У середу, 16 листопада, на пленарному засіданні Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення (https://bit.ly/3V6okQC) у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Одестеплокомуненерго“ (далі – Товариство) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису статті 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“.
📃 У Рішенні йдеться про те, що в жовтні 2016 року та червні 2017 року державні реєстратори здійснили державну реєстрацію права власності Товариства на об’єкт незавершеного будівництва. Департамент комунальної власності Одеської міської ради 8 вересня 2017 року звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, в якій заявив клопотання про скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності Товариства, посилаючись, зокрема на те, що «Одеська міська рада в особі КП „Теплопостачання міста Одеса“ є титульним власником» майна, право власності на яке зареєстровано за Товариством, тому „у результаті проведення незаконних реєстраційних дій з власності територіальної громади міста Одеси вибуло комунальне майно“. Міністерство юстиції України задовольнило скаргу Департаменту та скасувало рішення про державну реєстрацію права власності Товариства на нерухоме майно в зв’язку з помилками, що були допущені державними реєстраторами.
🗞 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердив, що оспорюваний ним припис статті 37 Закону є неконституційним, оскільки надає Міністерству юстиції України повноваження позбавляти особу права власності шляхом скасування державної реєстрації на підставі помилок, допущених державним реєстратором, чим порушує приписи частини четвертої статті 41 Конституції України, згідно з якими право власності є непорушним. Крім того, на його думку, зазначеним приписом встановлено відповідальність особи – власника нерухомого майна – за помилки, допущені державним реєстратором як представником держави, що є „абсолютно протилежним“ частині другій статті 3 Конституції України, відповідно до якої держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Конституційний Суд України визнав предметом конституційного контролю в цій справі окремий припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству“ від 12 травня 2022 року № 2255–IХ, а саме: „скасування рішення державного реєстратора“ (далі – оспорюваний припис статті 37 Закону).
📚 Вирішуючи справу, Конституційний Суд України враховував свої, раніше сформульовані юридичні позиції, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини.
🔹 Оцінюючи конституційність оспорюваного припису статті 37 Закону, Конституційний Суд України виходить з того, що право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Однак будь-яке втручання в право власності має ґрунтуватися на законі, мати правомірну мету та бути домірним.
🔹 Втручання держави у конституційне право можливе на підставі приписів, що відповідають вимозі юридичної визначеності, яка вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин та лише за допомогою засобів, які є домірними.
🔹 Даючи оцінку оспорюваному припису статті 37 Закону в зазначеному аспекті, Конституційний Суд України констатує, що ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно може бути кваліфіковано, насамперед, як припинення офіційного визнання і підтвердження державою юридичного факту набуття особою такого права власності внаслідок чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносять запис про скасування державної реєстрації права власності. Отже, особа втрачає можливість вільно
✍️ У середу, 16 листопада, на пленарному засіданні Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення (https://bit.ly/3V6okQC) у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Одестеплокомуненерго“ (далі – Товариство) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису статті 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“.
📃 У Рішенні йдеться про те, що в жовтні 2016 року та червні 2017 року державні реєстратори здійснили державну реєстрацію права власності Товариства на об’єкт незавершеного будівництва. Департамент комунальної власності Одеської міської ради 8 вересня 2017 року звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, в якій заявив клопотання про скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності Товариства, посилаючись, зокрема на те, що «Одеська міська рада в особі КП „Теплопостачання міста Одеса“ є титульним власником» майна, право власності на яке зареєстровано за Товариством, тому „у результаті проведення незаконних реєстраційних дій з власності територіальної громади міста Одеси вибуло комунальне майно“. Міністерство юстиції України задовольнило скаргу Департаменту та скасувало рішення про державну реєстрацію права власності Товариства на нерухоме майно в зв’язку з помилками, що були допущені державними реєстраторами.
🗞 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердив, що оспорюваний ним припис статті 37 Закону є неконституційним, оскільки надає Міністерству юстиції України повноваження позбавляти особу права власності шляхом скасування державної реєстрації на підставі помилок, допущених державним реєстратором, чим порушує приписи частини четвертої статті 41 Конституції України, згідно з якими право власності є непорушним. Крім того, на його думку, зазначеним приписом встановлено відповідальність особи – власника нерухомого майна – за помилки, допущені державним реєстратором як представником держави, що є „абсолютно протилежним“ частині другій статті 3 Конституції України, відповідно до якої держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Конституційний Суд України визнав предметом конституційного контролю в цій справі окремий припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству“ від 12 травня 2022 року № 2255–IХ, а саме: „скасування рішення державного реєстратора“ (далі – оспорюваний припис статті 37 Закону).
📚 Вирішуючи справу, Конституційний Суд України враховував свої, раніше сформульовані юридичні позиції, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини.
🔹 Оцінюючи конституційність оспорюваного припису статті 37 Закону, Конституційний Суд України виходить з того, що право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Однак будь-яке втручання в право власності має ґрунтуватися на законі, мати правомірну мету та бути домірним.
🔹 Втручання держави у конституційне право можливе на підставі приписів, що відповідають вимозі юридичної визначеності, яка вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин та лише за допомогою засобів, які є домірними.
🔹 Даючи оцінку оспорюваному припису статті 37 Закону в зазначеному аспекті, Конституційний Суд України констатує, що ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно може бути кваліфіковано, насамперед, як припинення офіційного визнання і підтвердження державою юридичного факту набуття особою такого права власності внаслідок чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносять запис про скасування державної реєстрації права власності. Отже, особа втрачає можливість вільно
та на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю. Крім того, в оспорюваному приписі статті 37 Закону немає чіткої та зрозумілої вказівки на юридичні наслідки ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування рішення про державну реєстрацію права власності в аспекті визначення особи власника майна. Отже, скасування Міністерством юстиції України на підставі оспорюваного припису статті 37 Закону рішення про державну реєстрацію права власності спричиняє юридичну невизначеність у відносинах власності та обмежує Товариство в розпорядженні майном.
🔸 Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України „Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов’язків держави“. Конституційний Суд України стверджує, що держава зобов’язана гарантувати і забезпечити права і свободи людини у спосіб та в межах, визначених Конституцією та законами України, а також утриматись від притягнення особи до юридичної відповідальності або застосування до неї інших надмірних санкцій у разі помилкових або незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади та інших органів або осіб, які виконують функції держави.
🔸 У даному випадку підставою для скасування рішення державного реєстратора були помилкові дії та рішення державних реєстраторів, а не помилки або протиправні дії Товариства, однак оспорюваний припис статті 37 Закону не надає Міністерству юстиції України повноважень ухвалювати рішення щодо виплати Товариству компенсації чи іншого виду належного відшкодування у звʼязку з тим, що втручання у його право власності відбулось унаслідок помилкових дій та рішень державних реєстраторів, тобто субʼєктів, які вчиняли дії та ухвалювали рішення на виконання функцій держави.
Конституційний Суд України вважає, що оспорюваний припис статті 37 Закону всупереч принципам „відповідальності держави перед людиною“ та „добропорядного врядування“ не встановлює домірних засобів втручання в право власності у випадках, коли підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є помилкові рішення та дії державного реєстратора.
🔸 З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що оспорюваний припис статті 37 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України, отже, є неконституційним. Конституційний Суд України також зазначив, що оспорюваний припис статті 37 Закону, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
https://bit.ly/3EfgaPa
🔸 Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України „Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов’язків держави“. Конституційний Суд України стверджує, що держава зобов’язана гарантувати і забезпечити права і свободи людини у спосіб та в межах, визначених Конституцією та законами України, а також утриматись від притягнення особи до юридичної відповідальності або застосування до неї інших надмірних санкцій у разі помилкових або незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади та інших органів або осіб, які виконують функції держави.
🔸 У даному випадку підставою для скасування рішення державного реєстратора були помилкові дії та рішення державних реєстраторів, а не помилки або протиправні дії Товариства, однак оспорюваний припис статті 37 Закону не надає Міністерству юстиції України повноважень ухвалювати рішення щодо виплати Товариству компенсації чи іншого виду належного відшкодування у звʼязку з тим, що втручання у його право власності відбулось унаслідок помилкових дій та рішень державних реєстраторів, тобто субʼєктів, які вчиняли дії та ухвалювали рішення на виконання функцій держави.
Конституційний Суд України вважає, що оспорюваний припис статті 37 Закону всупереч принципам „відповідальності держави перед людиною“ та „добропорядного врядування“ не встановлює домірних засобів втручання в право власності у випадках, коли підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є помилкові рішення та дії державного реєстратора.
🔸 З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що оспорюваний припис статті 37 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України, отже, є неконституційним. Конституційний Суд України також зазначив, що оспорюваний припис статті 37 Закону, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
https://bit.ly/3EfgaPa
📚Суддя #КСУ Галина Юровська виступила під час науково-практичної дискусії, присвяченій вдосконаленню національного законодавства щодо інтелектуальної власності
👥У вівторок, 22 листопада 2022 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у дискусійній панелі „Організація сприяння митними органами захисту майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку“, організованій Міністерством фінансів України, Державною митною службою України за сприяння Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
💬Учасники заходу обговорювали питання удосконалення законодавства щодо інтелектуальної власності. Галина Юровська звернула увагу присутніх на особливості адаптації національного законодавства до усього комплексу нормативної бази Європейського Союзу, наголосивши на тому, що імплементація норм міжнародного права в національне законодавство має відбуватися лише відповідно до вимог Конституції України з дотриманням принципу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України.
Вона зауважила, що „потреба в напрацюванні відповідних змін у національному законодавстві щодо регулювання майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку пов’язана насамперед із євроінтеграційним та євроатлантичним курсом нашої держави, конституційна цінність якого була безпосередньо відображена в абзаці п’ятому преамбули Основного Закону понад три роки тому“.
🖇Переглянути відеовиступ судді КСУ можна за посиланням: https://cutt.ly/lMM29hr
👥У вівторок, 22 листопада 2022 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла участь у дискусійній панелі „Організація сприяння митними органами захисту майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку“, організованій Міністерством фінансів України, Державною митною службою України за сприяння Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
💬Учасники заходу обговорювали питання удосконалення законодавства щодо інтелектуальної власності. Галина Юровська звернула увагу присутніх на особливості адаптації національного законодавства до усього комплексу нормативної бази Європейського Союзу, наголосивши на тому, що імплементація норм міжнародного права в національне законодавство має відбуватися лише відповідно до вимог Конституції України з дотриманням принципу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України.
Вона зауважила, що „потреба в напрацюванні відповідних змін у національному законодавстві щодо регулювання майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку пов’язана насамперед із євроінтеграційним та євроатлантичним курсом нашої держави, конституційна цінність якого була безпосередньо відображена в абзаці п’ятому преамбули Основного Закону понад три роки тому“.
🖇Переглянути відеовиступ судді КСУ можна за посиланням: https://cutt.ly/lMM29hr
YouTube
Виступ судді КСУ Галини Юровської на Конференції на науково-практичній дискусії | 22.11.2022
📚Суддя #КСУ Галина Юровська виступила під час науково-практичної дискусії, присвяченій вдосконаленню національного законодавства щодо інтелектуальної власності
👥У вівторок, 22 листопада 2022 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла…
👥У вівторок, 22 листопада 2022 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська взяла…
⚖️У вівторок, 22 листопада, Велика палата #КСУ на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
- 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“;
- 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
- Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 4 цього закону;
- 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Господарського кодексу України, законів України „Про Кабінет Міністрів України“, „Про трубопровідний транспорт“, „Про управління об'єктами державної власності“.
Суд продовжить їхній розгляд на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Велика палата на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Зайця Тараса Олександровича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дядечка Івана Івановича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами та Голяшкіна Олега Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами.
https://bit.ly/3tSzI78
- 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“;
- 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
- Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади“ від 16 вересня 2014 року № 1682–VII, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України приписів частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних приписів цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 4 цього закону;
- 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Господарського кодексу України, законів України „Про Кабінет Міністрів України“, „Про трубопровідний транспорт“, „Про управління об'єктами державної власності“.
Суд продовжить їхній розгляд на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Велика палата на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Зайця Тараса Олександровича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дядечка Івана Івановича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами та Голяшкіна Олега Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами.
https://bit.ly/3tSzI78
⚖️На відкритій частині пленарного засідання Другий сенат Суду розглянув справу за конституційною скаргою громадянки України Гальченко І.В.
📝Другий сенат Конституційного Суду України 23 листопада 2022 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою громадянки України Гальченко Ірини Василівни щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон 1402).
🗞Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Ігоря Сліденка щодо змісту конституційної скарги, підстав для відкриття конституційного провадження та документів, наявних у матеріалах справи.
🖋Суддя-доповідач зазначив, що до Конституційного Суду України звернулася громадянка України Гальченко І. В. з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині першій статті 58 Конституції України окремий припис частини третьої статті 142 Закону 1402, згідно з яким „щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді“.
Вона твердить, що право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване статтями 126, 130 Конституції України, статтею 142 Закону № 1402, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов’язань.
Заявниця також вказує, що оспорюваний припис Закону № 1402 порушує її „конституційні права“, оскільки зменшує мінімальний відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці, а застосування показника, передбаченого вказаною нормою Закону № 1402, до перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі зменшенням відсоткового показника щомісячного довічного грошового утримання з 90 відсотків, призначеного Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI, до 74 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є, на її думку, протиправним.
☑️Суд, дослідивши матеріали справи на відкритій частині, перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням:
https://bit.ly/3grNF9g
https://bit.ly/3goXF37
📝Другий сенат Конституційного Суду України 23 листопада 2022 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою громадянки України Гальченко Ірини Василівни щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон 1402).
🗞Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Ігоря Сліденка щодо змісту конституційної скарги, підстав для відкриття конституційного провадження та документів, наявних у матеріалах справи.
🖋Суддя-доповідач зазначив, що до Конституційного Суду України звернулася громадянка України Гальченко І. В. з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині першій статті 58 Конституції України окремий припис частини третьої статті 142 Закону 1402, згідно з яким „щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді“.
Вона твердить, що право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване статтями 126, 130 Конституції України, статтею 142 Закону № 1402, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов’язань.
Заявниця також вказує, що оспорюваний припис Закону № 1402 порушує її „конституційні права“, оскільки зменшує мінімальний відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці, а застосування показника, передбаченого вказаною нормою Закону № 1402, до перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі зменшенням відсоткового показника щомісячного довічного грошового утримання з 90 відсотків, призначеного Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI, до 74 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є, на її думку, протиправним.
☑️Суд, дослідивши матеріали справи на відкритій частині, перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням:
https://bit.ly/3grNF9g
https://bit.ly/3goXF37
📚Другий сенат #КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційною скаргою Бурми К. А.
✍️Сьогодні, 23 листопада 2022 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо відповідності Конституції України приписів статті 51 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження у справі та обґрунтування заявника.
📑Як зазначив суддя-доповідач, Бурма К. А. оспорює приписи статті 51 ЦК України, якими установлено, що „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів, заявник зазначає, що до фізичної особи-підприємця застосовано нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, а отже, за такого законодавчого регулювання, на його думку, порушено принцип недискримінації (стаття 24 Конституції України) та унеможливлено застосування до фізичної особи-підприємця принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів в аспекті пом’якшення відповідальності особи (стаття 58 Конституції України).
📝Суддя-доповідач також повідомив, що було направлено запити до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, низки закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу Станіслав Гришин, представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв та інші громадяни України.
Відкриту частину пленарного засідання можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/3XpjXSJ
https://bit.ly/3AErIdE
✍️Сьогодні, 23 листопада 2022 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Бурми Кирила Андрійовича щодо відповідності Конституції України приписів статті 51 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Василь Лемак виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження у справі та обґрунтування заявника.
📑Як зазначив суддя-доповідач, Бурма К. А. оспорює приписи статті 51 ЦК України, якими установлено, що „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів, заявник зазначає, що до фізичної особи-підприємця застосовано нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, а отже, за такого законодавчого регулювання, на його думку, порушено принцип недискримінації (стаття 24 Конституції України) та унеможливлено застосування до фізичної особи-підприємця принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів в аспекті пом’якшення відповідальності особи (стаття 58 Конституції України).
📝Суддя-доповідач також повідомив, що було направлено запити до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, низки закладів вищої освіти із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу Станіслав Гришин, представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв та інші громадяни України.
Відкриту частину пленарного засідання можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/3XpjXSJ
https://bit.ly/3AErIdE
⚖️Засідання Першого і Другого сенатів та колегій суддів: ухвалено 11 ухвал
🔹У середу, 23 листопада, Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рожина Юрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. За його наслідками Перший сенат ухвалив Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження.
🔹Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX. Її розгляд Другий сенат продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Другий сенат на засіданні ухвалив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
-Польового Юрія Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 11, 21 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“;
-Калити Вікторії Алімівни щодо відповідності Конституції України положень абзаців дев'ятого, десятого підпункту 41 пункту 21 розділу І, пункту 6, абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
✍️Цього ж дня колегії суддів Першого та Другого сенатів на засіданні розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами, конституційним поданням та конституційним зверненням.
🔹Так, Перша колегія суддів Першого сенату у справі за конституційною скаргою Захаріїва Богдана Дмитровича щодо відповідності Конституції України частини п’ятої статті 680 Цивільного кодексу України продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
🔸Друга колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія“ щодо відповідності Конституції України положень частини четвертої статті 75, частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, першого речення абзацу першого, другого речення абзацу другого частини третьої, частин четвертої, п'ятої статті 34, другого речення частини першої статті 36, частин четвертої, п'ятої статті 44, пунктів 1, 2 частини першої статті 48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.
🔹Третя колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу (неостаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі буде розглядати Велика палата Суду.
🔹Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тимошенка Олександра Михайловича щодо відповідності Конституції України частини четвертої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, а також Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стариченка Миколи
🔹У середу, 23 листопада, Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рожина Юрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України першого речення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. За його наслідками Перший сенат ухвалив Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження.
🔹Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX. Її розгляд Другий сенат продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Другий сенат на засіданні ухвалив ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
-Польового Юрія Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 11, 21 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“;
-Калити Вікторії Алімівни щодо відповідності Конституції України положень абзаців дев'ятого, десятого підпункту 41 пункту 21 розділу І, пункту 6, абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
✍️Цього ж дня колегії суддів Першого та Другого сенатів на засіданні розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами, конституційним поданням та конституційним зверненням.
🔹Так, Перша колегія суддів Першого сенату у справі за конституційною скаргою Захаріїва Богдана Дмитровича щодо відповідності Конституції України частини п’ятої статті 680 Цивільного кодексу України продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
🔸Друга колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія“ щодо відповідності Конституції України положень частини четвертої статті 75, частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, першого речення абзацу першого, другого речення абзацу другого частини третьої, частин четвертої, п'ятої статті 34, другого речення частини першої статті 36, частин четвертої, п'ятої статті 44, пунктів 1, 2 частини першої статті 48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“.
🔹Третя колегія суддів Першого сенату ухвалила Ухвалу (неостаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“. Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі буде розглядати Велика палата Суду.
🔹Перша колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Тимошенка Олександра Михайловича щодо відповідності Конституції України частини четвертої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, а також Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стариченка Миколи
Петровича щодо відповідності Конституції України окремого положення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
🔸Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ліукконена Віталія Рейновича щодо відповідності Конституції України частини п'ятої статті 1176 Цивільного кодексу України.
🔸Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.
🔸У справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження, а у справі за конституційною скаргою Гіглави Ірини Володимирівни щодо відповідності Конституції України приписів підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України – про відмову у відкритті конституційного провадження (остаточна).
🔸У справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань (реєстр. № 5133) вимогам статей 157 і 158 Конституції України Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження. Її розгляд відбудеться на засіданні Великої палати Суду.
Більше: https://bit.ly/3gyklOo
🔸Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ліукконена Віталія Рейновича щодо відповідності Конституції України частини п'ятої статті 1176 Цивільного кодексу України.
🔸Третя колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України частин першої, другої, п'ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, частини другої статті 57, пункту 12 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.
🔸У справі за конституційною скаргою Плескач Ганни Григорівни щодо відповідності Конституції України частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження, а у справі за конституційною скаргою Гіглави Ірини Володимирівни щодо відповідності Конституції України приписів підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України – про відмову у відкритті конституційного провадження (остаточна).
🔸У справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань (реєстр. № 5133) вимогам статей 157 і 158 Конституції України Третя колегія суддів Другого сенату ухвалила Ухвалу про відкриття конституційного провадження. Її розгляд відбудеться на засіданні Великої палати Суду.
Більше: https://bit.ly/3gyklOo