🔹Відбулася зустріч суддів Конституційного Суду України з членами Венеційської Комісії
🔸У четвер, 10 листопада, відбулася зустріч (онлайн) виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого, суддів Суду Віктора Городовенка, Віктора Кичуна, Олега Первомайського, Олександра Петришина, Ольги Совгирі, Галини Юровської з членами Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційської Комісії) Паоло Кароццою, Крістофом Ґрабенвартером, Срдьяном Дармановічем та Мартою Картабією.
🔹Зазначена зустріч відбулася у контексті підготовки Венеційською Комісією термінового висновку на запит Голови Верховної Ради України щодо проєкту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах“. Доповідачі та експерти Венеційської Комісії упродовж 8-10 листопада провели низку подібних зустрічей із зацікавленими сторонами з метою забезпечення повного та всебічного вивчення зазначеного питання.
🔸Сторони подякували одна одній за конструктивне спілкування та відзначили важливість підтримання постійного діалогу для обміну думками й обговорення з питань вдосконалення законодавчого регулювання діяльності Конституційного Суду України.
https://bit.ly/3UHgXis
🔸У четвер, 10 листопада, відбулася зустріч (онлайн) виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого, суддів Суду Віктора Городовенка, Віктора Кичуна, Олега Первомайського, Олександра Петришина, Ольги Совгирі, Галини Юровської з членами Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційської Комісії) Паоло Кароццою, Крістофом Ґрабенвартером, Срдьяном Дармановічем та Мартою Картабією.
🔹Зазначена зустріч відбулася у контексті підготовки Венеційською Комісією термінового висновку на запит Голови Верховної Ради України щодо проєкту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах“. Доповідачі та експерти Венеційської Комісії упродовж 8-10 листопада провели низку подібних зустрічей із зацікавленими сторонами з метою забезпечення повного та всебічного вивчення зазначеного питання.
🔸Сторони подякували одна одній за конструктивне спілкування та відзначили важливість підтримання постійного діалогу для обміну думками й обговорення з питань вдосконалення законодавчого регулювання діяльності Конституційного Суду України.
https://bit.ly/3UHgXis
✍️ #КСУ розглядав справи за конституційними поданнями і конституційними скаргами: ухвалено 3 ухвали
У вівторок, 15 листопада, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи:
- за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України положень абзацу четвертого частини першої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України;
- за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“;
- за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Господарського кодексу України, законів України „Про Кабінет Міністрів України“, „Про трубопровідний транспорт“, „Про управління об'єктами державної власності“.
✅Їхній розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційними скаргами Дем'яносова Миколи Власовича та Наумчука Миколи Ілліча щодо відповідності Конституції України положень пунктів 3, 9 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року№ 1774-VIII зі змінами Велика палата ухвалила Ухвалу про закриття конституційного провадження.
Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про об’єднання конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Зайця Тараса Олександровича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дядечка Івана Івановича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами та Голяшкіна Олега Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами. Розгляд цього питання буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
📄Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому ухвалено ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Чайкіна Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та Пархоменко Олени Василівни щодо відповідності Конституції України припису частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України.
https://bit.ly/3hKXvmX
У вівторок, 15 листопада, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи:
- за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України положень абзацу четвертого частини першої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України;
- за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“;
- за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Господарського кодексу України, законів України „Про Кабінет Міністрів України“, „Про трубопровідний транспорт“, „Про управління об'єктами державної власності“.
✅Їхній розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційними скаргами Дем'яносова Миколи Власовича та Наумчука Миколи Ілліча щодо відповідності Конституції України положень пунктів 3, 9 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року№ 1774-VIII зі змінами Велика палата ухвалила Ухвалу про закриття конституційного провадження.
Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про об’єднання конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Зайця Тараса Олександровича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дядечка Івана Івановича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами та Голяшкіна Олега Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами. Розгляд цього питання буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
📄Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому ухвалено ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Чайкіна Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та Пархоменко Олени Василівни щодо відповідності Конституції України припису частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України.
https://bit.ly/3hKXvmX
✨Шановні працівники радіо, телебачення і зв’язку! Прийміть щирі вітання із професійним святом!
🔹У ці важкі часи ви гідно та мужньо тримаєте інформаційний фронт. Завдяки вам мільйони українців тримають руку на пульсі важливих подій, а увесь світ дізнається об’єктивну та правдиву інформацію про жорстоку війну, яку веде терористична Московія проти України.
🔹Незважаючи на непрості умови роботи: часто без світла чи інтернету, ви самовіддано виконуєте свою роботу – інформуєте, згуртовуєте українське суспільство для наближення нашої перемоги.
⚡️Бажаємо вам міцного здоров’я, витримки та мирного неба!
🔹У ці важкі часи ви гідно та мужньо тримаєте інформаційний фронт. Завдяки вам мільйони українців тримають руку на пульсі важливих подій, а увесь світ дізнається об’єктивну та правдиву інформацію про жорстоку війну, яку веде терористична Московія проти України.
🔹Незважаючи на непрості умови роботи: часто без світла чи інтернету, ви самовіддано виконуєте свою роботу – інформуєте, згуртовуєте українське суспільство для наближення нашої перемоги.
⚡️Бажаємо вам міцного здоров’я, витримки та мирного неба!
⚖️Перший сенат #КСУ розглядав справу за конституційною скаргою Стефурака І.Я.
Сьогодні, 16 листопада, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Стефурака Ігоря Ярославовича щодо відповідності Конституції України положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889) в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ (далі – Закон № 440).
📑Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційної скарги, а також поінформував про перебіг справи в судах та обґрунтування скаржника.
Зокрема, було зазначено, що Стефурак І. Я. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону № 889 в редакції Закону № 440, згідно з яким ,,суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
На його думку, внесені Законом № 440 зміни призвели до звуження змісту та обсягу його конституційного права на працю, а також позбавили його захисту від незаконного звільнення.
💬Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду справи було направлено звернення до відповідних державних установ та запропоновано фахівцям наукових закладів висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
✍️Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
https://bit.ly/3g8avCr
Сьогодні, 16 листопада, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Стефурака Ігоря Ярославовича щодо відповідності Конституції України положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889) в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року № 440-ІХ (далі – Закон № 440).
📑Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко виклав зміст конституційної скарги, а також поінформував про перебіг справи в судах та обґрунтування скаржника.
Зокрема, було зазначено, що Стефурак І. Я. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону № 889 в редакції Закону № 440, згідно з яким ,,суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)“.
На його думку, внесені Законом № 440 зміни призвели до звуження змісту та обсягу його конституційного права на працю, а також позбавили його захисту від незаконного звільнення.
💬Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду справи було направлено звернення до відповідних державних установ та запропоновано фахівцям наукових закладів висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі.
✍️Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
https://bit.ly/3g8avCr
⚖️Розгляд справ за конституційними скаргами Василенка С. М. та Сербіної О. Д.: Другий сенат #КСУ дослідив матеріали справ на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень
✍️Судді Другого сенату Конституційного Суду України 16 листопада на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянули справу за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113).
📃Суддя-доповідач у справі Олег Первомайський під час пленарного засідання виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження у справі, а також поінформував про надані доручення та запити до органів державної влади і наукових установ.
🗞Відповідно до оспорюваного припису Закону № 113 «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“».
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис Закону № 113 не відповідає частині другій статті 3, частині другій статті 6, частині першій статті 8, частині другій статті 19, частині першій, другій, шостій статті 43, частині другій статті 85 Конституції України.
🖇Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Сергій Василенко та представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв.
__________________________________________
⚖️Другий сенат Конституційного Суду України цього ж дня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Сербіної Олени Дмитрівни щодо відповідності Конституції України статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI (далі – Закон № 3668), першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII (далі – Закон № 1697).
📑Олег Первомайський, суддя-доповідач у цій справі, зазначив, що скаржниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи статті 2 Закону № 3668 у частині поширення її дії на Закон № 1697, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Авторка клопотання також просить перевірити на відповідність Конституції України окремий припис Закону № 1697 відповідно до якого „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність“.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📽Переглянути відкриті частини пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України у рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
https://bit.ly/3ED1s6b
✍️Судді Другого сенату Конституційного Суду України 16 листопада на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянули справу за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113).
📃Суддя-доповідач у справі Олег Первомайський під час пленарного засідання виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження у справі, а також поінформував про надані доручення та запити до органів державної влади і наукових установ.
🗞Відповідно до оспорюваного припису Закону № 113 «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“».
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис Закону № 113 не відповідає частині другій статті 3, частині другій статті 6, частині першій статті 8, частині другій статті 19, частині першій, другій, шостій статті 43, частині другій статті 85 Конституції України.
🖇Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Сергій Василенко та представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв.
__________________________________________
⚖️Другий сенат Конституційного Суду України цього ж дня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Сербіної Олени Дмитрівни щодо відповідності Конституції України статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI (далі – Закон № 3668), першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII (далі – Закон № 1697).
📑Олег Первомайський, суддя-доповідач у цій справі, зазначив, що скаржниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи статті 2 Закону № 3668 у частині поширення її дії на Закон № 1697, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Авторка клопотання також просить перевірити на відповідність Конституції України окремий припис Закону № 1697 відповідно до якого „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність“.
☑️Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
📽Переглянути відкриті частини пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України у рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
https://bit.ly/3ED1s6b
✍️Відбувся розгляд справи за конституційними скаргами Сиротенка С.Є.
🧾Другий сенат #КСУ 16 листопада на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
💬На пленарному засіданні суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу – Сиротенко С. Є. – звернувся до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи Кодексу.
🗞Було зазначено, що автор клопотання вважає, що у зв’язку з висловленою ним незгодою щодо зазначення в судових рішеннях у його справах його місця проживання (для фізичних осіб) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб), суди не мали достатніх підстав вказувати ці дані в таких рішеннях. Це, на його думку, „не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві“, оскільки у матеріалах справ був „наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу „мало місце втручання в його особисте життя та зазнало порушення гарантоване статтею 32 Конституції України його право на особисте (приватне життя)“.
На переконання суб’єкта права на конституційну скаргу, „у відносинах заявника та публічної влади щодо його персональних даних як фізичної особи первинною є саме воля заявника (надавати чи не надавати згоду на збирання, обробку, зберігання, використання та поширення персональних даних у тому числі в межах судового провадження). <…> саме до обов’язків публічної влади віднесено доказування підстав легітимного та обґрунтованого використання й поширення персональних даних заявника у судових рішеннях. <…> Вказане також слідує з статей 3, 8, 23 та 32 Конституції України“.
Також скаржник вважає, що запровадження оспорюваних приписів Кодексу „є звуженням змісту та обсягу <…> конституційних прав і свобод, що статтею 22 Конституції України не допускається“.
📚Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України у рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
https://bit.ly/3TJ18XH
🧾Другий сенат #КСУ 16 листопада на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
💬На пленарному засіданні суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу – Сиротенко С. Є. – звернувся до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи Кодексу.
🗞Було зазначено, що автор клопотання вважає, що у зв’язку з висловленою ним незгодою щодо зазначення в судових рішеннях у його справах його місця проживання (для фізичних осіб) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб), суди не мали достатніх підстав вказувати ці дані в таких рішеннях. Це, на його думку, „не переслідувало легітимної цілі та не було необхідним у демократичному суспільстві“, оскільки у матеріалах справ був „наявний належний обсяг інформації та письмових доказів в цілях ідентифікації заявника, у тому числі в аспекті виконання судового рішення“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваних приписів Кодексу „мало місце втручання в його особисте життя та зазнало порушення гарантоване статтею 32 Конституції України його право на особисте (приватне життя)“.
На переконання суб’єкта права на конституційну скаргу, „у відносинах заявника та публічної влади щодо його персональних даних як фізичної особи первинною є саме воля заявника (надавати чи не надавати згоду на збирання, обробку, зберігання, використання та поширення персональних даних у тому числі в межах судового провадження). <…> саме до обов’язків публічної влади віднесено доказування підстав легітимного та обґрунтованого використання й поширення персональних даних заявника у судових рішеннях. <…> Вказане також слідує з статей 3, 8, 23 та 32 Конституції України“.
Також скаржник вважає, що запровадження оспорюваних приписів Кодексу „є звуженням змісту та обсягу <…> конституційних прав і свобод, що статтею 22 Конституції України не допускається“.
📚Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України у рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
https://bit.ly/3TJ18XH