📖 Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: "Конституційний Суд України: історія створення та виклики сьогодення"
🔗 https://cutt.ly/kNLLMN5
🔗 https://cutt.ly/kNLLMN5
YouTube
Конституційний Суд України: історія створення та виклики сьогодення
Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: "Конституційний Суд України: історія створення та виклики сьогодення"
🔹Упродовж двох днів, 3–4 листопада, судді Конституційного Суду України і представники Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва (IRZ) мали онлайн-зустріч у межах фахового обміну досвідом із питань конституційного права
📝Основними темами, які обговорювали, були: проблеми своєчасного та ефективного виконання рішень конституційного суду, дисциплінарна відповідальність суддів конституційного суду, а також процедура відбору та призначення суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини.
👥Учасниками заходу були судді Конституційного Суду України Сергій Головатий, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олександр Петришин, Директор Фонду IRZ Штефан Ґюльсгьорстер та судді Федерального Конституційного суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр та Удо Штайнер.
Більше про захід за посиланням: https://bit.ly/3UuqPfv
📝Основними темами, які обговорювали, були: проблеми своєчасного та ефективного виконання рішень конституційного суду, дисциплінарна відповідальність суддів конституційного суду, а також процедура відбору та призначення суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини.
👥Учасниками заходу були судді Конституційного Суду України Сергій Головатий, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олександр Петришин, Директор Фонду IRZ Штефан Ґюльсгьорстер та судді Федерального Конституційного суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр та Удо Штайнер.
Більше про захід за посиланням: https://bit.ly/3UuqPfv
⚖️ У вівторок, 8 листопада, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями.
Їхній розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Крім того, на засіданні Великої палати ухвалено 10 ухвал.
Більше: https://bit.ly/3NMvwiu
Їхній розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Крім того, на засіданні Великої палати ухвалено 10 ухвал.
Більше: https://bit.ly/3NMvwiu
⚖️Засідання Другого сенату та колегії суддів: ухвалено 4 ухвали
📑У середу, 9 листопада, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Соломахи Людмили Іванівни та Бурбака Валерія Миколайовича щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Другий сенат на пленарному засіданні ухвалив Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за двома конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також на засіданні Другого сенату ухвалено Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича у формі письмового провадження.
📝У справі за конституційною скаргою Чайкіна Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
📄Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому ухвалено Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Оніщенка Руслана Ілліча щодо відповідності Конституції України частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуть на засіданні Другого сенату.
https://bit.ly/3TmpN4a
📑У середу, 9 листопада, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Соломахи Людмили Іванівни та Бурбака Валерія Миколайовича щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Другий сенат на пленарному засіданні ухвалив Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за двома конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також на засіданні Другого сенату ухвалено Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича у формі письмового провадження.
📝У справі за конституційною скаргою Чайкіна Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
📄Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому ухвалено Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Оніщенка Руслана Ілліча щодо відповідності Конституції України частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуть на засіданні Другого сенату.
https://bit.ly/3TmpN4a
🔹Сергій Головатий взяв участь у засіданні Президії НАН України, присвяченому Дню української писемності та мови
Сьогодні, 9 листопада в День української писемності та мови, Сергій Головатий взяв участь в засіданні Президії Національної академії наук України на тему „Українська мова в сучасних реаліях державотворення в Україні“.
👥З тематичними доповідями виступили директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України член кореспондент НАН України Богдан Ажнюк та директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко. В обговоренні також взяли участь Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, професор кафедри сучасних мов і культур Університету Пейс (Нью-Йорк, США) Андрій Даниленко, професор Інституту славістики Віденського університету (Австрія) та Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина) Міхаель Мозер, завідувач відділу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, кандидат технічних наук Максим Надутенко.
💬Доповідачі зазначили, що мова – один із важливих символів держави. Українці ще в 11 столітті говорили давньоруською мовою і Київ є спадкоємцем давньоруської мови. Це важливо знати і пам’ятати, бо Московія намагається це заперечувати. На думку мовознавців, за останні 20 років україномовна ситуація зазнає динамічних змін: зростає кількість осіб, що вважають своєю рідною мовою українську, збільшується кількість україномовних родин. Нині слово „Українець“ зазнало контекстних змін, тепер це національна ідентичність, приналежність до певної нації і держави. Українська мова сьогодні як символ нескореної України. Тому Московія постійно маніпулювала мовною політикою, однак знищення всього українського мало протилежний ефект.
📚Суддя Конституційного Суду України, член-кореспондент Національної академії правничих наук України, голова Постійної комісії КСУ з правничої термінології Сергій Головатий також взяв участь в обговоренні. Він наголосив на значенні Рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року „Про забезпечення функціонування української мови як державної“. Цим Рішенням чітко зафіксовано, що Закон України „Про забезпечення функціонування української мови як державної “ є конституційним, - зауважив Сергій Головатий. „Якщо в 10 статті Основного Закону України, яка присвячена статусу української державної мови (5-6 речень), то у Рішенні сотні речень, але кожне речення це юридична формула, яка є керівною настановою для кожного посадовця, для кожного державного органу, кожного громадянина. Це юридична формула – імператив найвищого юридичного рівня. Що ми сказали в Рішенні в межах нашої теми, яку обговорюємо: ❗️„Українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Мовне питання постійно було присутнє в національно-культурній та політичній боротьбі українців за власну державу. У бездержавний період саме українська мова заступала собою відсутність Української держави як основної форми інтегрування й буття етнонації. Як визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка упродовж багатьох віків проживає на споконвічно своїй території та становить абсолютну більшість населення України, українська мова завдяки закладеному в ній самій націєтвірному началу є базовим системотвірним складником української державності та її основою. Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності“.
Сьогодні, 9 листопада в День української писемності та мови, Сергій Головатий взяв участь в засіданні Президії Національної академії наук України на тему „Українська мова в сучасних реаліях державотворення в Україні“.
👥З тематичними доповідями виступили директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України член кореспондент НАН України Богдан Ажнюк та директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко. В обговоренні також взяли участь Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, професор кафедри сучасних мов і культур Університету Пейс (Нью-Йорк, США) Андрій Даниленко, професор Інституту славістики Віденського університету (Австрія) та Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина) Міхаель Мозер, завідувач відділу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, кандидат технічних наук Максим Надутенко.
💬Доповідачі зазначили, що мова – один із важливих символів держави. Українці ще в 11 столітті говорили давньоруською мовою і Київ є спадкоємцем давньоруської мови. Це важливо знати і пам’ятати, бо Московія намагається це заперечувати. На думку мовознавців, за останні 20 років україномовна ситуація зазнає динамічних змін: зростає кількість осіб, що вважають своєю рідною мовою українську, збільшується кількість україномовних родин. Нині слово „Українець“ зазнало контекстних змін, тепер це національна ідентичність, приналежність до певної нації і держави. Українська мова сьогодні як символ нескореної України. Тому Московія постійно маніпулювала мовною політикою, однак знищення всього українського мало протилежний ефект.
📚Суддя Конституційного Суду України, член-кореспондент Національної академії правничих наук України, голова Постійної комісії КСУ з правничої термінології Сергій Головатий також взяв участь в обговоренні. Він наголосив на значенні Рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року „Про забезпечення функціонування української мови як державної“. Цим Рішенням чітко зафіксовано, що Закон України „Про забезпечення функціонування української мови як державної “ є конституційним, - зауважив Сергій Головатий. „Якщо в 10 статті Основного Закону України, яка присвячена статусу української державної мови (5-6 речень), то у Рішенні сотні речень, але кожне речення це юридична формула, яка є керівною настановою для кожного посадовця, для кожного державного органу, кожного громадянина. Це юридична формула – імператив найвищого юридичного рівня. Що ми сказали в Рішенні в межах нашої теми, яку обговорюємо: ❗️„Українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Мовне питання постійно було присутнє в національно-культурній та політичній боротьбі українців за власну державу. У бездержавний період саме українська мова заступала собою відсутність Української держави як основної форми інтегрування й буття етнонації. Як визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка упродовж багатьох віків проживає на споконвічно своїй території та становить абсолютну більшість населення України, українська мова завдяки закладеному в ній самій націєтвірному началу є базовим системотвірним складником української державності та її основою. Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності“.
Кінець цієї цитати. В Рішенні дуже багато інших цитат, що дають відповіді на ті питання, які порушували попередні доповідачі. Зокрема, когось непокоїло те, що в теле- радіоефірах журналістка говорить російською, а співрозмовник іншою мовою. ❗️ У Рішенні вказано: „Не відповідає конституційному статусові української мови як єдиної державної застосування режиму двомовності в публічному просторі шляхом змішування української мови з будь-якою іншою, зокрема коли телевізійне мовлення або радіомовлення в звуковій формі здійснюється одночасно двома мовами – українською та іншою, що не тільки становить порушення права громадянина України на отримання інформації державною мовою, а й спричиняє зовнішнє звуження простору вживання української мови, підриває зсередини саму її систему, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад“.
Отже, Конституційний Суд України встановив імператив, що такого не може бути, але якщо воно є – то це проблема не Конституції, це проблема не юридичного врегулювання, а це проблема політики і практики. Це вже інша площина. В Рішенні також є відповідь щодо питання моделі освіти для угорців в Україні. Ми чітко визначили, що запроваджена за радянських часів модель і яка сьогодні досі продовжує існувати в Україні для угорців – це є сегрегаційна модель, а сегрегація це є дискримінація, сегрегація не дозволяє інтегрування цієї частини суспільства, навіть невеликотисячної в українське суспільство, інтегральну роль в якому виконує державна українська мова. Отже, в Рішенні є чітка вказівка для Міністерства освіти і науки України, що мало би настати після нашого рішення.
🔹Наведу ще одну цитату із нашого рішення і практичні проблеми, які існують на сьогодні: „Застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим“. Порушення стандартів – це найбільша проблема в цій площині: це нормативні акти, це акти судів, це юридична або правнича мова, якою послуговуються мільйони і професійних посадовців і пересічних громадян. На превеликий жаль, теперішня правнича мова є такою, якою вона дісталася нам від радянської спадщини, вона є зросійщеною. Наша Конституція на 90% написана українською, але не зовсім українською, мовою. Там – безліч росіянізмів, як лексичних так і синтаксичних, також повністю зросійщена структура речення. Я розумію, що мову Конституції ми швидко не змінимо, але те, що вона написана зросійщеною мовою – це однозначно.
🔸Українська правнича мова, що в нормативних актах, що в науці зросійщена за період Незалежності набагато більше, ніж за радянський період. Це перша проблема. А тепер ще про одну проблему. Про нове цунамі – англізми. Законодавець в своїх актах запровадив українською два терміни „булінг“ і „мобінг“. Українська мова настільки багата щоби мати і має свої питомі українські слова, терміни, щоби протидіяти цьому цунамі у вигляді англізмів, яких зовсім не повинно бути в українській літературній мові“.
https://bit.ly/3UJ2mTC
Отже, Конституційний Суд України встановив імператив, що такого не може бути, але якщо воно є – то це проблема не Конституції, це проблема не юридичного врегулювання, а це проблема політики і практики. Це вже інша площина. В Рішенні також є відповідь щодо питання моделі освіти для угорців в Україні. Ми чітко визначили, що запроваджена за радянських часів модель і яка сьогодні досі продовжує існувати в Україні для угорців – це є сегрегаційна модель, а сегрегація це є дискримінація, сегрегація не дозволяє інтегрування цієї частини суспільства, навіть невеликотисячної в українське суспільство, інтегральну роль в якому виконує державна українська мова. Отже, в Рішенні є чітка вказівка для Міністерства освіти і науки України, що мало би настати після нашого рішення.
🔹Наведу ще одну цитату із нашого рішення і практичні проблеми, які існують на сьогодні: „Застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим“. Порушення стандартів – це найбільша проблема в цій площині: це нормативні акти, це акти судів, це юридична або правнича мова, якою послуговуються мільйони і професійних посадовців і пересічних громадян. На превеликий жаль, теперішня правнича мова є такою, якою вона дісталася нам від радянської спадщини, вона є зросійщеною. Наша Конституція на 90% написана українською, але не зовсім українською, мовою. Там – безліч росіянізмів, як лексичних так і синтаксичних, також повністю зросійщена структура речення. Я розумію, що мову Конституції ми швидко не змінимо, але те, що вона написана зросійщеною мовою – це однозначно.
🔸Українська правнича мова, що в нормативних актах, що в науці зросійщена за період Незалежності набагато більше, ніж за радянський період. Це перша проблема. А тепер ще про одну проблему. Про нове цунамі – англізми. Законодавець в своїх актах запровадив українською два терміни „булінг“ і „мобінг“. Українська мова настільки багата щоби мати і має свої питомі українські слова, терміни, щоби протидіяти цьому цунамі у вигляді англізмів, яких зовсім не повинно бути в українській літературній мові“.
https://bit.ly/3UJ2mTC
#КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі щодо конституційності приватизації ДАК „Укррудпром“
✍️Сьогодні, 10 листопада 2022 року, Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії „Укррудпром“», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо приватизації пакетів акцій підприємств ДАК „Укррудпром“».
✅Суд, дослідивши матеріали справи на відкритій частині, перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🗞Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Петра Філюка щодо змісту конституційного подання, підстав для відкриття конституційного провадження у справі та документів, наявних у матеріалах справи.
Головував на пленарному засіданні в.о. Голови Суду Сергій Головатий.
На пленарному засіданні Великої палати був присутній учасник конституційного провадження – Міністр юстиції України Денис Малюська.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду у рубриці «Архів відеотрансляцій засідань».
https://bit.ly/3DVxAjJ
✍️Сьогодні, 10 листопада 2022 року, Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії „Укррудпром“», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо приватизації пакетів акцій підприємств ДАК „Укррудпром“».
✅Суд, дослідивши матеріали справи на відкритій частині, перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🗞Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Петра Філюка щодо змісту конституційного подання, підстав для відкриття конституційного провадження у справі та документів, наявних у матеріалах справи.
Головував на пленарному засіданні в.о. Голови Суду Сергій Головатий.
На пленарному засіданні Великої палати був присутній учасник конституційного провадження – Міністр юстиції України Денис Малюська.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду у рубриці «Архів відеотрансляцій засідань».
https://bit.ly/3DVxAjJ
🔹Відбулася зустріч суддів Конституційного Суду України з членами Венеційської Комісії
🔸У четвер, 10 листопада, відбулася зустріч (онлайн) виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого, суддів Суду Віктора Городовенка, Віктора Кичуна, Олега Первомайського, Олександра Петришина, Ольги Совгирі, Галини Юровської з членами Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційської Комісії) Паоло Кароццою, Крістофом Ґрабенвартером, Срдьяном Дармановічем та Мартою Картабією.
🔹Зазначена зустріч відбулася у контексті підготовки Венеційською Комісією термінового висновку на запит Голови Верховної Ради України щодо проєкту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах“. Доповідачі та експерти Венеційської Комісії упродовж 8-10 листопада провели низку подібних зустрічей із зацікавленими сторонами з метою забезпечення повного та всебічного вивчення зазначеного питання.
🔸Сторони подякували одна одній за конструктивне спілкування та відзначили важливість підтримання постійного діалогу для обміну думками й обговорення з питань вдосконалення законодавчого регулювання діяльності Конституційного Суду України.
https://bit.ly/3UHgXis
🔸У четвер, 10 листопада, відбулася зустріч (онлайн) виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого, суддів Суду Віктора Городовенка, Віктора Кичуна, Олега Первомайського, Олександра Петришина, Ольги Совгирі, Галини Юровської з членами Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційської Комісії) Паоло Кароццою, Крістофом Ґрабенвартером, Срдьяном Дармановічем та Мартою Картабією.
🔹Зазначена зустріч відбулася у контексті підготовки Венеційською Комісією термінового висновку на запит Голови Верховної Ради України щодо проєкту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах“. Доповідачі та експерти Венеційської Комісії упродовж 8-10 листопада провели низку подібних зустрічей із зацікавленими сторонами з метою забезпечення повного та всебічного вивчення зазначеного питання.
🔸Сторони подякували одна одній за конструктивне спілкування та відзначили важливість підтримання постійного діалогу для обміну думками й обговорення з питань вдосконалення законодавчого регулювання діяльності Конституційного Суду України.
https://bit.ly/3UHgXis
✍️ #КСУ розглядав справи за конституційними поданнями і конституційними скаргами: ухвалено 3 ухвали
У вівторок, 15 листопада, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи:
- за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України положень абзацу четвертого частини першої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України;
- за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“;
- за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Господарського кодексу України, законів України „Про Кабінет Міністрів України“, „Про трубопровідний транспорт“, „Про управління об'єктами державної власності“.
✅Їхній розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційними скаргами Дем'яносова Миколи Власовича та Наумчука Миколи Ілліча щодо відповідності Конституції України положень пунктів 3, 9 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року№ 1774-VIII зі змінами Велика палата ухвалила Ухвалу про закриття конституційного провадження.
Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про об’єднання конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Зайця Тараса Олександровича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дядечка Івана Івановича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами та Голяшкіна Олега Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами. Розгляд цього питання буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
📄Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому ухвалено ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Чайкіна Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та Пархоменко Олени Василівни щодо відповідності Конституції України припису частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України.
https://bit.ly/3hKXvmX
У вівторок, 15 листопада, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи:
- за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України положень абзацу четвертого частини першої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України;
- за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“;
- за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих приписів Господарського кодексу України, законів України „Про Кабінет Міністрів України“, „Про трубопровідний транспорт“, „Про управління об'єктами державної власності“.
✅Їхній розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
У справі за конституційними скаргами Дем'яносова Миколи Власовича та Наумчука Миколи Ілліча щодо відповідності Конституції України положень пунктів 3, 9 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року№ 1774-VIII зі змінами Велика палата ухвалила Ухвалу про закриття конституційного провадження.
Велика палата на пленарному засіданні розглядала питання про об’єднання конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Зайця Тараса Олександровича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, Дядечка Івана Івановича щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами та Голяшкіна Олега Володимировича щодо відповідності Конституції України положень частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VІІІ зі змінами. Розгляд цього питання буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
📄Цього ж дня відбулося засідання Третьої колегії суддів Першого сенату, на якому ухвалено ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Чайкіна Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та Пархоменко Олени Василівни щодо відповідності Конституції України припису частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України.
https://bit.ly/3hKXvmX
✨Шановні працівники радіо, телебачення і зв’язку! Прийміть щирі вітання із професійним святом!
🔹У ці важкі часи ви гідно та мужньо тримаєте інформаційний фронт. Завдяки вам мільйони українців тримають руку на пульсі важливих подій, а увесь світ дізнається об’єктивну та правдиву інформацію про жорстоку війну, яку веде терористична Московія проти України.
🔹Незважаючи на непрості умови роботи: часто без світла чи інтернету, ви самовіддано виконуєте свою роботу – інформуєте, згуртовуєте українське суспільство для наближення нашої перемоги.
⚡️Бажаємо вам міцного здоров’я, витримки та мирного неба!
🔹У ці важкі часи ви гідно та мужньо тримаєте інформаційний фронт. Завдяки вам мільйони українців тримають руку на пульсі важливих подій, а увесь світ дізнається об’єктивну та правдиву інформацію про жорстоку війну, яку веде терористична Московія проти України.
🔹Незважаючи на непрості умови роботи: часто без світла чи інтернету, ви самовіддано виконуєте свою роботу – інформуєте, згуртовуєте українське суспільство для наближення нашої перемоги.
⚡️Бажаємо вам міцного здоров’я, витримки та мирного неба!