🔹Відбулося ІV засідання Науково-консультативної ради та наукова дискусія: учасники обговорили форми співпраці між НКР і КСУ, конституційні цінності та принципи в рішеннях Суду
📝 У Конституційному Суді України 25 жовтня відбулося четверте засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Участь у ньому взяли судді Конституційного Суду, судді КСУ у відставці, члени Науково-консультативної ради (далі–НКР), а також працівники Секретаріату Суду.
З вітальним словом до учасників звернувся суддя Конституційного Суду України, Голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення КСУ Віктор Колісник.
🔸 Він зазначив, що наразі Україна перебуває на дуже складному етапі свого державотворення і знову змушена виборювати право на існування, боротися за свою незалежність та державний суверенітет. У таких умовах є дуже важливою роль усіх органів державної влади, які мають продемонструвати, що Україна функціонує як держава належним чином. Відтак, за його словами, роль НКР зростає, адже її діяльність має сприяти підвищенню якості й обґрунтованості рішень та висновків Конституційного Суду України. Суддя застеріг, що сьогодні, коли країна перебуває у стані війни, до інформації треба ставитися обережно, і посадовці, і журналісти повинні мати відчуття самоцензури, а науковці і члени НКР мають ґрунтовно обговорити ці питання і дати свої рекомендації, щоб зрозуміти, де межа поширення інформації. Віктор Колісник подякував членам НКР за надані ними наукові висновки та висловив сподівання на поглиблення подальшої співпраці.
У своїй доповіді суддя Віктор Колісник основну увагу приділив організаційним питанням діяльності НКР, а також формам і форматам співробітництва її членів і суддів Суду в процесі підготовки наукових висновків.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук на засіданні представила доповідь на тему „Конституційні цінності та принципи в рішеннях Конституційного Суду України: особливості в умовах воєнного стану".
Суддя розповіла про роботу Конституційного Суду України в умовах воєнного стану, зазначивши, що Суд відповідає на виклики, які постають перед ним, та продовжує свою діяльність.
Оксана Грищук наголосила на концепції „демократії, здатної захистити себе“ та зазначила, що демократія ґрунтується на компромісі, що вимагає певних поступок для того, аби забезпечити більшу стабільність країни в цілому. Зокрема, суддя розповіла про деякі рішення Конституційного Суду України, які були ухвалені для захисту демократичного конституційного ладу держави.
💬 На засіданні виступили судді Конституційного Суду України Ольга Совгиря і Олександр Петришин з питань розширення форм співробітництва між членами Ради та суддями Конституційного Суду України.
🔹 Свою доповідь на зазначену тему також представив заступник голови НКР, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник.
🔸 У виступі першого заступника керівника Секретаріату Суду Лариси Бірюк йшлося про здійснення моніторингу виконання рішень Конституційного Суду України та визначення маркерів, які мають свідчити про їх виконання.
Головував на засіданні Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш.
💬 Засідання Науково-консультативної ради його учасники продовжили інтерактивною дискусією, під час якої з науковими повідомленнями виступили судді Конституційного Суду України Олег Первомайський і Галина Юровська, суддя КСУ у відставці Михайло Костицький, а також члени НКР Оксана Щербанюк та Анжеліка Крусян.
https://bit.ly/3DyV7Ig
📝 У Конституційному Суді України 25 жовтня відбулося четверте засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Участь у ньому взяли судді Конституційного Суду, судді КСУ у відставці, члени Науково-консультативної ради (далі–НКР), а також працівники Секретаріату Суду.
З вітальним словом до учасників звернувся суддя Конституційного Суду України, Голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення КСУ Віктор Колісник.
🔸 Він зазначив, що наразі Україна перебуває на дуже складному етапі свого державотворення і знову змушена виборювати право на існування, боротися за свою незалежність та державний суверенітет. У таких умовах є дуже важливою роль усіх органів державної влади, які мають продемонструвати, що Україна функціонує як держава належним чином. Відтак, за його словами, роль НКР зростає, адже її діяльність має сприяти підвищенню якості й обґрунтованості рішень та висновків Конституційного Суду України. Суддя застеріг, що сьогодні, коли країна перебуває у стані війни, до інформації треба ставитися обережно, і посадовці, і журналісти повинні мати відчуття самоцензури, а науковці і члени НКР мають ґрунтовно обговорити ці питання і дати свої рекомендації, щоб зрозуміти, де межа поширення інформації. Віктор Колісник подякував членам НКР за надані ними наукові висновки та висловив сподівання на поглиблення подальшої співпраці.
У своїй доповіді суддя Віктор Колісник основну увагу приділив організаційним питанням діяльності НКР, а також формам і форматам співробітництва її членів і суддів Суду в процесі підготовки наукових висновків.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук на засіданні представила доповідь на тему „Конституційні цінності та принципи в рішеннях Конституційного Суду України: особливості в умовах воєнного стану".
Суддя розповіла про роботу Конституційного Суду України в умовах воєнного стану, зазначивши, що Суд відповідає на виклики, які постають перед ним, та продовжує свою діяльність.
Оксана Грищук наголосила на концепції „демократії, здатної захистити себе“ та зазначила, що демократія ґрунтується на компромісі, що вимагає певних поступок для того, аби забезпечити більшу стабільність країни в цілому. Зокрема, суддя розповіла про деякі рішення Конституційного Суду України, які були ухвалені для захисту демократичного конституційного ладу держави.
💬 На засіданні виступили судді Конституційного Суду України Ольга Совгиря і Олександр Петришин з питань розширення форм співробітництва між членами Ради та суддями Конституційного Суду України.
🔹 Свою доповідь на зазначену тему також представив заступник голови НКР, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник.
🔸 У виступі першого заступника керівника Секретаріату Суду Лариси Бірюк йшлося про здійснення моніторингу виконання рішень Конституційного Суду України та визначення маркерів, які мають свідчити про їх виконання.
Головував на засіданні Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш.
💬 Засідання Науково-консультативної ради його учасники продовжили інтерактивною дискусією, під час якої з науковими повідомленнями виступили судді Конституційного Суду України Олег Первомайський і Галина Юровська, суддя КСУ у відставці Михайло Костицький, а також члени НКР Оксана Щербанюк та Анжеліка Крусян.
https://bit.ly/3DyV7Ig
⚖️ Перший сенат та колегія суддів розглядали справи за конституційними скаргами громадян
📚У середу, 26 жовтня, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ярош Ірини Миколаївни щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
📖 Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стефурака Ігоря Ярославовича щодо відповідності Конституції України положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року №440–ІХ. Ухвалено Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження.
🖇 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому ухвалено Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рожина Юрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України положень першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Справу розглядатимуть на засіданні Першого сенату.
https://bit.ly/3TFM0uP
📚У середу, 26 жовтня, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ярош Ірини Миколаївни щодо відповідності Конституції України положень абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
📖 Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стефурака Ігоря Ярославовича щодо відповідності Конституції України положення другого речення абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII в редакції Закону України „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи“ від 14 січня 2020 року №440–ІХ. Ухвалено Ухвалу про розгляд справи у формі письмового провадження.
🖇 Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Першого сенату, на якому ухвалено Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рожина Юрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України положень першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Справу розглядатимуть на засіданні Першого сенату.
https://bit.ly/3TFM0uP
📕Сергій Головатий передав Литовській національній бібліотеці імені Мартінаса Мажвідаса рідкісне видання „Конституція Української Гетьманської держави“
🗞 У середу, 26 жовтня, в.о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий відвідав Литовську національну бібліотеку імені Мартінаса Мажвідаса, де представив рідкісний примірник Конституції 1710 року – „Конституція Української Гетьманської держави“.
🖇 „Ми вирішили подарувати вам унікальну річ, унікальну книжку. В Україні те, що в ній надруковано, називають „золотою короною української конституційної спадщини. Її було видано 1997 року на честь першої нової Конституції демократичної незалежної України. Цей документ, який тут надрукований, датований 1710-м роком. Але попри те, що Україна на той час була поневоленою, форма державності, яка називалася Козацька держава, уособлювала в собі те, що завжди було притаманно козацькій нації: воля, свобода, незалежність“, – зазначив Сергій Головатий.
Більше: https://bit.ly/3W3xcIb
🗞 У середу, 26 жовтня, в.о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий відвідав Литовську національну бібліотеку імені Мартінаса Мажвідаса, де представив рідкісний примірник Конституції 1710 року – „Конституція Української Гетьманської держави“.
🖇 „Ми вирішили подарувати вам унікальну річ, унікальну книжку. В Україні те, що в ній надруковано, називають „золотою короною української конституційної спадщини. Її було видано 1997 року на честь першої нової Конституції демократичної незалежної України. Цей документ, який тут надрукований, датований 1710-м роком. Але попри те, що Україна на той час була поневоленою, форма державності, яка називалася Козацька держава, уособлювала в собі те, що завжди було притаманно козацькій нації: воля, свобода, незалежність“, – зазначив Сергій Головатий.
Більше: https://bit.ly/3W3xcIb
Сергій Головатий відвідав Український центр для громадян у Вільнюсі
🔹 26 жовтня в.о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий спільно з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці Петром Бештою та Головою Конституційного Суду Литовської Республіки Данутою Йочієнє відвідав Український центр для громадян, які були вимушені виїхати з України через війну.
Головою Українського центру у Вільнюсі є колишній посол Литви в Україні Альгірдас Кумжа.
Центр створили в червні 2022 року для підтримки українців, які тимчасово отримали прихисток у Литві. У Центрі діти, молодь та дорослі можуть відвідувати лекції, освітні курси, отримувати психологічну допомогу. Тут також проводять творчі зустрічі, концерти та інші культурні заходи.
🔹 Сергій Головатий ознайомився з діяльністю Центру, поспілкувався з його керівником і волонтерами, які там працюють. Він вкотре подякував литовським друзям за підтримку України та її громадян у тяжкий для країни час. За його словами діяльність Українського центру ще більше поглибить дружні відносини обох країн.
https://bit.ly/3Dc0rQo
🔹 26 жовтня в.о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий спільно з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці Петром Бештою та Головою Конституційного Суду Литовської Республіки Данутою Йочієнє відвідав Український центр для громадян, які були вимушені виїхати з України через війну.
Головою Українського центру у Вільнюсі є колишній посол Литви в Україні Альгірдас Кумжа.
Центр створили в червні 2022 року для підтримки українців, які тимчасово отримали прихисток у Литві. У Центрі діти, молодь та дорослі можуть відвідувати лекції, освітні курси, отримувати психологічну допомогу. Тут також проводять творчі зустрічі, концерти та інші культурні заходи.
🔹 Сергій Головатий ознайомився з діяльністю Центру, поспілкувався з його керівником і волонтерами, які там працюють. Він вкотре подякував литовським друзям за підтримку України та її громадян у тяжкий для країни час. За його словами діяльність Українського центру ще більше поглибить дружні відносини обох країн.
https://bit.ly/3Dc0rQo
⚖️ Відбувся розгляд справи за конституційною скаргою Ярош І.М.
Перший сенат #КСУ 26 жовтня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ярош Ірини Миколаївни щодо відповідності Конституції України приписів абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
💬 На пленарному засіданні суддя-доповідач у справі Ірина Завгородня зазначила, що суб’єкт права на конституційну скаргу – Ярош І.М. – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41, частині другій статті 61, частині першій статті 64 Конституції України, оспорюваний припис Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 483 Кодексу переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
📑 Заявниця вважає, що зміст санкції частини першої статті 483 Кодексу не відповідає Конституції України, оскільки „передбачає непропорційне та несправедливе покарання, яке носить індивідуальний та надмірний майновий тягар; така санкція не забезпечує принцип індивідуалізації покарання, адже не дає змогу суду призначити покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання; така санкція не відповідає принципу верховенства права, суспільним інтересам та є непропорційним втручанням держави в мирне володіння майном“.
Автор клопотання наголошує, що санкція оспорюваного припису Кодексу передбачає обов’язкове застосування штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару із конфіскацією такого товару без можливості диференціації покарання, звільнення від такого покарання, якщо завдану шкоду буде усунуто; не забезпечує принцип індивідуалізації покарання, адже не дає змогу суду призначити покарання з урахуванням майнового стану особи, розміру завданої шкоди, обставин справи, особи винного.
📑 Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні уповноважений представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Владислав Желіховський та представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв.
https://bit.ly/3DA6BLI
Перший сенат #КСУ 26 жовтня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ярош Ірини Миколаївни щодо відповідності Конституції України приписів абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
💬 На пленарному засіданні суддя-доповідач у справі Ірина Завгородня зазначила, що суб’єкт права на конституційну скаргу – Ярош І.М. – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41, частині другій статті 61, частині першій статті 64 Конституції України, оспорюваний припис Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 483 Кодексу переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
📑 Заявниця вважає, що зміст санкції частини першої статті 483 Кодексу не відповідає Конституції України, оскільки „передбачає непропорційне та несправедливе покарання, яке носить індивідуальний та надмірний майновий тягар; така санкція не забезпечує принцип індивідуалізації покарання, адже не дає змогу суду призначити покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання; така санкція не відповідає принципу верховенства права, суспільним інтересам та є непропорційним втручанням держави в мирне володіння майном“.
Автор клопотання наголошує, що санкція оспорюваного припису Кодексу передбачає обов’язкове застосування штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару із конфіскацією такого товару без можливості диференціації покарання, звільнення від такого покарання, якщо завдану шкоду буде усунуто; не забезпечує принцип індивідуалізації покарання, адже не дає змогу суду призначити покарання з урахуванням майнового стану особи, розміру завданої шкоди, обставин справи, особи винного.
📑 Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні уповноважений представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Владислав Желіховський та представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв.
https://bit.ly/3DA6BLI
🗓️ Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: „Громадянство як постійний правовий зв'язок держави і особи“
💬 Під час лекції суддя надала відповіді на низку актуальних питань, зокрема, яким чином регулюються питання у разі набуття, припинення та поновлення громадянства.
📎 Розкрила такі поняття, як „біпатризм“, „мультипатризм“, „апатризм“.
Окремо суддя розповіла про судову практику щодо набуття громадянства та ін.
https://bit.ly/3NgeSrl
💬 Під час лекції суддя надала відповіді на низку актуальних питань, зокрема, яким чином регулюються питання у разі набуття, припинення та поновлення громадянства.
📎 Розкрила такі поняття, як „біпатризм“, „мультипатризм“, „апатризм“.
Окремо суддя розповіла про судову практику щодо набуття громадянства та ін.
https://bit.ly/3NgeSrl
YouTube
Громадянство як постійний правовий зв'язок держави і особи
Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: „Громадянство як постійний правовий зв'язок держави і особи“
Під час лекції суддя надала відповіді на низку актуальних питань, зокрема, яким чином регулюються питання щодо набуття, припинення…
Під час лекції суддя надала відповіді на низку актуальних питань, зокрема, яким чином регулюються питання щодо набуття, припинення…
📈 Інформація щодо результатів діяльності КСУ за жовтень
📚 Упродовж жовтня Суд провів 36 засідань:
5 пленарних засідань Великої палати;
3 засідання Великої палати;
3 засідання Суду;
2 пленарних засідання і 3 засідання Першого сенату Суду;
3 пленарних засідання і 2 засідання Другого сенату Суду;
15 засідань колегій суддів.
✍️На цих засіданнях ухвалено 97 актів Суду, з них:
28 ухвал Великої палати Суду;
2 постанови Суду;
1 рішення Першого сенату і 1 рішення Другого сенату Суду;
7 ухвал Першого і Другого сенатів Суду;
58 ухвал колегій суддів.
До Конституційного Суду України в жовтні надійшло 15 конституційних скарг. 📝За результатами їх попередньої перевірки 7 конституційних скарг розподілено суддям-доповідачам. Заявникам повернуто 8 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, з відповідним роз’ясненням.
📑Секретаріатом Суду підготовлено та надіслано 43 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/3NpoHmH
📚 Упродовж жовтня Суд провів 36 засідань:
5 пленарних засідань Великої палати;
3 засідання Великої палати;
3 засідання Суду;
2 пленарних засідання і 3 засідання Першого сенату Суду;
3 пленарних засідання і 2 засідання Другого сенату Суду;
15 засідань колегій суддів.
✍️На цих засіданнях ухвалено 97 актів Суду, з них:
28 ухвал Великої палати Суду;
2 постанови Суду;
1 рішення Першого сенату і 1 рішення Другого сенату Суду;
7 ухвал Першого і Другого сенатів Суду;
58 ухвал колегій суддів.
До Конституційного Суду України в жовтні надійшло 15 конституційних скарг. 📝За результатами їх попередньої перевірки 7 конституційних скарг розподілено суддям-доповідачам. Заявникам повернуто 8 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, з відповідним роз’ясненням.
📑Секретаріатом Суду підготовлено та надіслано 43 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/3NpoHmH
⚖️Суд ухвалив Рішення у справі щодо конституційного контролю змін до Конституції України, що набрали чинності
☑️ У вівторок, 1 листопада, на пленарному засіданні Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення у справі щодо конституційного контролю змін до Конституції України, що набрали чинності, за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)“.
📌 Дійшовши висновку, що конституційну процедуру розгляду, ухвалення та набрання чинності Законом не було порушено, Конституційний Суд України визнав оспорюваний Закон таким, що відповідає Конституції України.
Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 2 листопада 2022 року.
Більше: https://bit.ly/3TVgKIB
☑️ У вівторок, 1 листопада, на пленарному засіданні Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення у справі щодо конституційного контролю змін до Конституції України, що набрали чинності, за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)“.
📌 Дійшовши висновку, що конституційну процедуру розгляду, ухвалення та набрання чинності Законом не було порушено, Конституційний Суд України визнав оспорюваний Закон таким, що відповідає Конституції України.
Текст Рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 2 листопада 2022 року.
Більше: https://bit.ly/3TVgKIB
⚖️ Відбулися засідання Другого сенату #КСУ
Сьогодні, 2 листопада, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Одестеплокомуненерго" щодо відповідності Конституції України положення підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 📎 Подальший розгляд цієї справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на засіданні 📑 ухвалив три ухвали про форму розгляду справ за конституційними скаргами.
Окрім цього, судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справах за конституційними скаргами.
Більше: https://bit.ly/3Wok8gI
Сьогодні, 2 листопада, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Одестеплокомуненерго" щодо відповідності Конституції України положення підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 📎 Подальший розгляд цієї справи відбудеться на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на засіданні 📑 ухвалив три ухвали про форму розгляду справ за конституційними скаргами.
Окрім цього, судді розглядали питання щодо відкриття конституційного провадження у справах за конституційними скаргами.
Більше: https://bit.ly/3Wok8gI
🔹🔸„Конституційну процедуру розгляду, ухвалення та набрання чинності Закону України „Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) не було порушено“, – Рішення КСУ
У Рішенні зазначається, що „здійснюючи конституційний контроль за дотриманням конституційної процедури розгляду, ухвалення або набрання чинності законами України відповідно до частини першої статті 152 Основного Закону України, Конституційний Суд України перевіряє не тільки дотримання формальних процедур, передбачених у Конституції України. Перевірці також підлягає додержання парламентом як представницьким органом народу демократичної сутності, зокрема зваженість, послідовність та обґрунтованість процесу обговорення рішень, які він ухвалює, реальна можливість народних депутатів України здійснити свої права в цьому процесі“.
Текст Рішення та його резюме за посиланням: https://bit.ly/3gYQvCl
У Рішенні зазначається, що „здійснюючи конституційний контроль за дотриманням конституційної процедури розгляду, ухвалення або набрання чинності законами України відповідно до частини першої статті 152 Основного Закону України, Конституційний Суд України перевіряє не тільки дотримання формальних процедур, передбачених у Конституції України. Перевірці також підлягає додержання парламентом як представницьким органом народу демократичної сутності, зокрема зваженість, послідовність та обґрунтованість процесу обговорення рішень, які він ухвалює, реальна можливість народних депутатів України здійснити свої права в цьому процесі“.
Текст Рішення та його резюме за посиланням: https://bit.ly/3gYQvCl
⚖️ Колегія суддів розглянула питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами
У четвер, 3 листопада, відбулося засідання Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України з розгляду питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами: Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія“ та Чайкіна Володимира Васильовича.
🖇 За результатами розгляду колегія суддів ухвалила 3 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах.
https://bit.ly/3DCfvHr
У четвер, 3 листопада, відбулося засідання Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України з розгляду питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами: Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія“ та Чайкіна Володимира Васильовича.
🖇 За результатами розгляду колегія суддів ухвалила 3 ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах.
https://bit.ly/3DCfvHr
📖 Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: "Конституційний Суд України: історія створення та виклики сьогодення"
🔗 https://cutt.ly/kNLLMN5
🔗 https://cutt.ly/kNLLMN5
YouTube
Конституційний Суд України: історія створення та виклики сьогодення
Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської на тему: "Конституційний Суд України: історія створення та виклики сьогодення"
🔹Упродовж двох днів, 3–4 листопада, судді Конституційного Суду України і представники Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва (IRZ) мали онлайн-зустріч у межах фахового обміну досвідом із питань конституційного права
📝Основними темами, які обговорювали, були: проблеми своєчасного та ефективного виконання рішень конституційного суду, дисциплінарна відповідальність суддів конституційного суду, а також процедура відбору та призначення суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини.
👥Учасниками заходу були судді Конституційного Суду України Сергій Головатий, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олександр Петришин, Директор Фонду IRZ Штефан Ґюльсгьорстер та судді Федерального Конституційного суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр та Удо Штайнер.
Більше про захід за посиланням: https://bit.ly/3UuqPfv
📝Основними темами, які обговорювали, були: проблеми своєчасного та ефективного виконання рішень конституційного суду, дисциплінарна відповідальність суддів конституційного суду, а також процедура відбору та призначення суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини.
👥Учасниками заходу були судді Конституційного Суду України Сергій Головатий, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олександр Петришин, Директор Фонду IRZ Штефан Ґюльсгьорстер та судді Федерального Конституційного суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр та Удо Штайнер.
Більше про захід за посиланням: https://bit.ly/3UuqPfv
⚖️ У вівторок, 8 листопада, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями.
Їхній розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Крім того, на засіданні Великої палати ухвалено 10 ухвал.
Більше: https://bit.ly/3NMvwiu
Їхній розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Крім того, на засіданні Великої палати ухвалено 10 ухвал.
Більше: https://bit.ly/3NMvwiu
⚖️Засідання Другого сенату та колегії суддів: ухвалено 4 ухвали
📑У середу, 9 листопада, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Соломахи Людмили Іванівни та Бурбака Валерія Миколайовича щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Другий сенат на пленарному засіданні ухвалив Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за двома конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також на засіданні Другого сенату ухвалено Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича у формі письмового провадження.
📝У справі за конституційною скаргою Чайкіна Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
📄Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому ухвалено Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Оніщенка Руслана Ілліча щодо відповідності Конституції України частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуть на засіданні Другого сенату.
https://bit.ly/3TmpN4a
📑У середу, 9 листопада, Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Соломахи Людмили Іванівни та Бурбака Валерія Миколайовича щодо відповідності Конституції України приписів частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
✍️Другий сенат на пленарному засіданні ухвалив Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за двома конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також на засіданні Другого сенату ухвалено Ухвалу про розгляд справи за конституційною скаргою Сиротенка Сергія Євгеновича у формі письмового провадження.
📝У справі за конституційною скаргою Чайкіна Володимира Васильовича щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
📄Цього ж дня відбулося засідання Другої колегії суддів Другого сенату, на якому ухвалено Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Оніщенка Руслана Ілліча щодо відповідності Конституції України частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у справі, розглядатимуть на засіданні Другого сенату.
https://bit.ly/3TmpN4a
🔹Сергій Головатий взяв участь у засіданні Президії НАН України, присвяченому Дню української писемності та мови
Сьогодні, 9 листопада в День української писемності та мови, Сергій Головатий взяв участь в засіданні Президії Національної академії наук України на тему „Українська мова в сучасних реаліях державотворення в Україні“.
👥З тематичними доповідями виступили директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України член кореспондент НАН України Богдан Ажнюк та директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко. В обговоренні також взяли участь Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, професор кафедри сучасних мов і культур Університету Пейс (Нью-Йорк, США) Андрій Даниленко, професор Інституту славістики Віденського університету (Австрія) та Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина) Міхаель Мозер, завідувач відділу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, кандидат технічних наук Максим Надутенко.
💬Доповідачі зазначили, що мова – один із важливих символів держави. Українці ще в 11 столітті говорили давньоруською мовою і Київ є спадкоємцем давньоруської мови. Це важливо знати і пам’ятати, бо Московія намагається це заперечувати. На думку мовознавців, за останні 20 років україномовна ситуація зазнає динамічних змін: зростає кількість осіб, що вважають своєю рідною мовою українську, збільшується кількість україномовних родин. Нині слово „Українець“ зазнало контекстних змін, тепер це національна ідентичність, приналежність до певної нації і держави. Українська мова сьогодні як символ нескореної України. Тому Московія постійно маніпулювала мовною політикою, однак знищення всього українського мало протилежний ефект.
📚Суддя Конституційного Суду України, член-кореспондент Національної академії правничих наук України, голова Постійної комісії КСУ з правничої термінології Сергій Головатий також взяв участь в обговоренні. Він наголосив на значенні Рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року „Про забезпечення функціонування української мови як державної“. Цим Рішенням чітко зафіксовано, що Закон України „Про забезпечення функціонування української мови як державної “ є конституційним, - зауважив Сергій Головатий. „Якщо в 10 статті Основного Закону України, яка присвячена статусу української державної мови (5-6 речень), то у Рішенні сотні речень, але кожне речення це юридична формула, яка є керівною настановою для кожного посадовця, для кожного державного органу, кожного громадянина. Це юридична формула – імператив найвищого юридичного рівня. Що ми сказали в Рішенні в межах нашої теми, яку обговорюємо: ❗️„Українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Мовне питання постійно було присутнє в національно-культурній та політичній боротьбі українців за власну державу. У бездержавний період саме українська мова заступала собою відсутність Української держави як основної форми інтегрування й буття етнонації. Як визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка упродовж багатьох віків проживає на споконвічно своїй території та становить абсолютну більшість населення України, українська мова завдяки закладеному в ній самій націєтвірному началу є базовим системотвірним складником української державності та її основою. Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності“.
Сьогодні, 9 листопада в День української писемності та мови, Сергій Головатий взяв участь в засіданні Президії Національної академії наук України на тему „Українська мова в сучасних реаліях державотворення в Україні“.
👥З тематичними доповідями виступили директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України член кореспондент НАН України Богдан Ажнюк та директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко. В обговоренні також взяли участь Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, професор кафедри сучасних мов і культур Університету Пейс (Нью-Йорк, США) Андрій Даниленко, професор Інституту славістики Віденського університету (Австрія) та Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина) Міхаель Мозер, завідувач відділу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, кандидат технічних наук Максим Надутенко.
💬Доповідачі зазначили, що мова – один із важливих символів держави. Українці ще в 11 столітті говорили давньоруською мовою і Київ є спадкоємцем давньоруської мови. Це важливо знати і пам’ятати, бо Московія намагається це заперечувати. На думку мовознавців, за останні 20 років україномовна ситуація зазнає динамічних змін: зростає кількість осіб, що вважають своєю рідною мовою українську, збільшується кількість україномовних родин. Нині слово „Українець“ зазнало контекстних змін, тепер це національна ідентичність, приналежність до певної нації і держави. Українська мова сьогодні як символ нескореної України. Тому Московія постійно маніпулювала мовною політикою, однак знищення всього українського мало протилежний ефект.
📚Суддя Конституційного Суду України, член-кореспондент Національної академії правничих наук України, голова Постійної комісії КСУ з правничої термінології Сергій Головатий також взяв участь в обговоренні. Він наголосив на значенні Рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року „Про забезпечення функціонування української мови як державної“. Цим Рішенням чітко зафіксовано, що Закон України „Про забезпечення функціонування української мови як державної “ є конституційним, - зауважив Сергій Головатий. „Якщо в 10 статті Основного Закону України, яка присвячена статусу української державної мови (5-6 речень), то у Рішенні сотні речень, але кожне речення це юридична формула, яка є керівною настановою для кожного посадовця, для кожного державного органу, кожного громадянина. Це юридична формула – імператив найвищого юридичного рівня. Що ми сказали в Рішенні в межах нашої теми, яку обговорюємо: ❗️„Українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Мовне питання постійно було присутнє в національно-культурній та політичній боротьбі українців за власну державу. У бездержавний період саме українська мова заступала собою відсутність Української держави як основної форми інтегрування й буття етнонації. Як визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка упродовж багатьох віків проживає на споконвічно своїй території та становить абсолютну більшість населення України, українська мова завдяки закладеному в ній самій націєтвірному началу є базовим системотвірним складником української державності та її основою. Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності“.
Кінець цієї цитати. В Рішенні дуже багато інших цитат, що дають відповіді на ті питання, які порушували попередні доповідачі. Зокрема, когось непокоїло те, що в теле- радіоефірах журналістка говорить російською, а співрозмовник іншою мовою. ❗️ У Рішенні вказано: „Не відповідає конституційному статусові української мови як єдиної державної застосування режиму двомовності в публічному просторі шляхом змішування української мови з будь-якою іншою, зокрема коли телевізійне мовлення або радіомовлення в звуковій формі здійснюється одночасно двома мовами – українською та іншою, що не тільки становить порушення права громадянина України на отримання інформації державною мовою, а й спричиняє зовнішнє звуження простору вживання української мови, підриває зсередини саму її систему, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад“.
Отже, Конституційний Суд України встановив імператив, що такого не може бути, але якщо воно є – то це проблема не Конституції, це проблема не юридичного врегулювання, а це проблема політики і практики. Це вже інша площина. В Рішенні також є відповідь щодо питання моделі освіти для угорців в Україні. Ми чітко визначили, що запроваджена за радянських часів модель і яка сьогодні досі продовжує існувати в Україні для угорців – це є сегрегаційна модель, а сегрегація це є дискримінація, сегрегація не дозволяє інтегрування цієї частини суспільства, навіть невеликотисячної в українське суспільство, інтегральну роль в якому виконує державна українська мова. Отже, в Рішенні є чітка вказівка для Міністерства освіти і науки України, що мало би настати після нашого рішення.
🔹Наведу ще одну цитату із нашого рішення і практичні проблеми, які існують на сьогодні: „Застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим“. Порушення стандартів – це найбільша проблема в цій площині: це нормативні акти, це акти судів, це юридична або правнича мова, якою послуговуються мільйони і професійних посадовців і пересічних громадян. На превеликий жаль, теперішня правнича мова є такою, якою вона дісталася нам від радянської спадщини, вона є зросійщеною. Наша Конституція на 90% написана українською, але не зовсім українською, мовою. Там – безліч росіянізмів, як лексичних так і синтаксичних, також повністю зросійщена структура речення. Я розумію, що мову Конституції ми швидко не змінимо, але те, що вона написана зросійщеною мовою – це однозначно.
🔸Українська правнича мова, що в нормативних актах, що в науці зросійщена за період Незалежності набагато більше, ніж за радянський період. Це перша проблема. А тепер ще про одну проблему. Про нове цунамі – англізми. Законодавець в своїх актах запровадив українською два терміни „булінг“ і „мобінг“. Українська мова настільки багата щоби мати і має свої питомі українські слова, терміни, щоби протидіяти цьому цунамі у вигляді англізмів, яких зовсім не повинно бути в українській літературній мові“.
https://bit.ly/3UJ2mTC
Отже, Конституційний Суд України встановив імператив, що такого не може бути, але якщо воно є – то це проблема не Конституції, це проблема не юридичного врегулювання, а це проблема політики і практики. Це вже інша площина. В Рішенні також є відповідь щодо питання моделі освіти для угорців в Україні. Ми чітко визначили, що запроваджена за радянських часів модель і яка сьогодні досі продовжує існувати в Україні для угорців – це є сегрегаційна модель, а сегрегація це є дискримінація, сегрегація не дозволяє інтегрування цієї частини суспільства, навіть невеликотисячної в українське суспільство, інтегральну роль в якому виконує державна українська мова. Отже, в Рішенні є чітка вказівка для Міністерства освіти і науки України, що мало би настати після нашого рішення.
🔹Наведу ще одну цитату із нашого рішення і практичні проблеми, які існують на сьогодні: „Застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим“. Порушення стандартів – це найбільша проблема в цій площині: це нормативні акти, це акти судів, це юридична або правнича мова, якою послуговуються мільйони і професійних посадовців і пересічних громадян. На превеликий жаль, теперішня правнича мова є такою, якою вона дісталася нам від радянської спадщини, вона є зросійщеною. Наша Конституція на 90% написана українською, але не зовсім українською, мовою. Там – безліч росіянізмів, як лексичних так і синтаксичних, також повністю зросійщена структура речення. Я розумію, що мову Конституції ми швидко не змінимо, але те, що вона написана зросійщеною мовою – це однозначно.
🔸Українська правнича мова, що в нормативних актах, що в науці зросійщена за період Незалежності набагато більше, ніж за радянський період. Це перша проблема. А тепер ще про одну проблему. Про нове цунамі – англізми. Законодавець в своїх актах запровадив українською два терміни „булінг“ і „мобінг“. Українська мова настільки багата щоби мати і має свої питомі українські слова, терміни, щоби протидіяти цьому цунамі у вигляді англізмів, яких зовсім не повинно бути в українській літературній мові“.
https://bit.ly/3UJ2mTC