⚖️ Результати роботи за 14 жовтня: Суд розглядав справи та постановив низку ухвал за конституційними скаргами і конституційними поданнями

Перший сенат 14 жовтня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Піддубної Юлії Миколаївни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України. Суд дослідив матеріали справи та перейшов до розгляду цієї справи в закритій частині пленарного засідання.

▪️Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:

-  Нєдєліної Оксани Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
-  Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до їхнього розгляду в закритих частинах пленарних засідань.

▪️Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Черниш Катерини  Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася  Володимира  Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу  України. 📑У цій справі Суд ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.

▫️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;
✅ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 811 Кримінального кодексу України;
✅ Писаренка Миколи Олександровича, Нагаєва Ігоря Сергійовича, Савченка Віктора Миколайовича, Клімчука Василя Антоновича, Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
✅ Сидоренка Дмитра Володимировича, Циганенка Андрія Івановича, Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2024 рік“;
✅Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

У розгляді справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Газова будівельна компанія“ щодо конституційності частини другої статті 42 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ Другий сенат визначив 👉письмову форму конституційного провадження.

Крім того, 14 жовтня ц.р. відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.

🔸 За результатами розгляду, Перша колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Голуба Олександра Сергійовича щодо конституційності частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“ від 11 квітня 2024 року № 3633−ІХ;
- Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців другого, третього підпункту 2 пункту 22, абзаців другого, третього підпункту 2 пункту 22-1, окремих положень пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, окремих положень пунктів 3, 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
- Татаренко Юлії Іванівни щодо конституційність окремого положення частини другої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куслія Ю. Ю. щодо конституційності припису частини першої статті 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

🔸 Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності окремого припису підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.

Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Райхель Вероніки Варламівни щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини третьої статті 13, частини четвертої статті 21 Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“;
- Сюр Наталії Вікторівни щодо конституційності приписів Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136–VІІІ у редакції Закону України  „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах“ від 13 грудня 2022 року, Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України“ від 27 липня 2023 року.

🔸Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Киянець Ірини Андріївни щодо конституційності пункту 3 статті 16-2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ від 20 грудня 1991 року № 2011–ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 29 липня 2022 року № 2489–ІХ;
- Головатого Олександра Петровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Зіненка Віктора Олександровича щодо конституційності підпункту „а“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

🔹Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності частин другої, шостої статті 30, частини п’ятої статті 33, абзаців другого, третього частини другої статті 42, абзацу другого частини п’ятої статті 48,  частини шістнадцятої статті 49, частини першої статті 52, пункту 23-13 розділу ІІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про Вищу раду правосуддя“, пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“.

Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальова Юрія Юрійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої, частини п’ятої статті 170, частини другої статті 172,  частини шостої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів продовжить на одному із наступних засідань.

🔹Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Дутова Юрія Вікторовича в частині щодо конституційності частини другої статті 28, абзаців першого, сьомого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–ХІІ зі змінами та відмовила в частині щодо конституційності абзаців другого – шостого, восьмого – шістнадцятого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“, пункту 2 частини п’ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.

Колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.

🔹Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.

Колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності статті 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.

Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності частини дев’ятої статті 10, частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
- Бурки Валерія Володимировича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
 

⚖️ Суд оприлюднив Рішення у справі щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України щодо оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування (резюме Рішення)

Конституційний Суд України (Другий сенат) 14 жовтня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.

Судді-доповідачі у справі –
Олег Первомайський та Василь Лемак.

Пункт 9 частини першої статті 309 Кодексу визначає, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.

За частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.

🔸 Розв’язуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України (далі – Суд) виходить із того, що право на судовий захист, зокрема в аспекті доступу до суду апеляційної інстанції, не є абсолютним. Приписи Кодексу можуть установлювати обмеження на реалізацію права на апеляційне оскарження судових рішень, у яких слідчий суддя, суд не вирішує справи по суті. Однак такі обмеження повинні ґрунтуватись на приписах права, що є чіткими та зрозумілими за своїм змістом і передбачуваними за наслідками застосування, мати правомірну мету й бути домірними.

Пункт 9 частини першої, частина третя статті 309 Кодексу не встановлюють права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна за наслідками розгляду відповідного клопотання.

📑 У Рішенні наголошено, що оспорювані приписи Кодексу чітко, зрозуміло та передбачувано внормовують відповідні кримінальні процесуальні відносини; мають правомірну мету – забезпечити здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки.

Дослідивши дотримання вимоги домірності втручання у права особи, на підставі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що відсутність можливості апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна компенсується іншими процесуальними гарантіями судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном, зокрема:
➖ обов’язком слідчого судді чи суду під час вирішення питання про арешт майна враховувати обставини, визначені частиною другою статті 173 Кодексу;
➖ обов’язком слідчого судді чи суду у разі задоволення клопотання про арешт майна застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 173 Кодексу);

➖ правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, на звернення до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково (абзац перший частини першої статті 174 Кодексу);
➖ правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на звернення до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна у разі, якщо відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу або арешт майна накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 Кодексу);
➖ правом особи на повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у разі зміни підстав його подальшого застосування;
➖ правом особи на апеляційне оскарження судового рішення щодо арешту майна (пункт 9 частини першої статті 309 Кодексу).

🔸 Отже, Суд дійшов висновку, що з огляду на наявність ефективних процесуальних гарантій судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном чинне законодавче обмеження права на апеляційне оскарження, встановлене оспорюваними приписами Кодексу, відповідає поставленій правомірній меті та є домірним, оскільки забезпечує справедливий баланс між публічним інтересом у забезпеченні здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки і приватним інтересом особи у захисті її права на судовий захист та права власності або іншого добросовісного володіння.

Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд виснував, що пункт 9 частини першої, частина третя статті 309 Кодексу в аспекті встановлення ними обмеження на перегляд в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна є такими, що відповідають Конституції України.

 
Рішення ➡️: https://ccu.gov.ua/dokument/12-rii2026

📑 Відбувся розгляд справ за конституційним поданням і конституційними скаргами
 

Велика палата 15 жовтня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:

- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
- за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовича, Васильєвої Ірини Михайлівни, Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни, Стариченка Миколи Петровича, Сірякова Олександра Івановича, Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
 
📃 Велика палата подовжила до 12 листопада ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Кулика П.Л., Пелюхні Р.М., Пономарьова О.С. (дві справи),  Слободенюка О.І., Стахів Н.Я., Шевченка Є.В.
 

Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:

- Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
- Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

📃 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
- Ліненко Наталії Миколаївни щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 74 Закону України „Про виконавче провадження“;
- Овсяннікова Олексія Валентиновича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“.

Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сікалова Геннадія Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу четвертого частини першої статті 19 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“.

Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальова Юрія Юрійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої, частини п’ятої статті 170, частини другої статті 172, частини шостої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України.

 

🇺🇦 Забезпечення верховенства Конституції та захист прав людини в умовах глобальних викликів: відбувся міжнародний форум до 30-річчя КСУ

🔹 16 жовтня 2026 року з нагоди 30-ї річниці створення Конституційного Суду України відбувся міжнародний конституційний форум „Конституційний Суд України: забезпечення верховенства Конституції та захисту конституційних прав в умовах глобальних викликів“.

🌐 Форум, організований Конституційним Судом України за підтримки Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні, проходив у змішаному форматі. До його роботи долучилися судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, провідні науковці, національні й міжнародні експерти, представники органів публічної влади та провідних закладів вищої освіти, які спільно проаналізували ключові виклики, що постають перед органом конституційного контролю в умовах сьогодення.

🏛️ Урочистий захід відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. У своїй вітальній промові він зазначив, що тридцятиріччя Конституційного Суду України є не лише ювілейною датою, а й нагодою осмислити пройдений шлях розвитку конституційної юстиції, становлення інституційних засад конституційного контролю, формування юридичних позицій Суду та накопичення професійного досвіду.

📘 Окреслюючи ключові здобутки Суду, Олександр Петришин поінформував про прийняття окремих доленосних рішень КСУ, затвердження Правил професійної етики судді КСУ, відзначив вагомий внесок суддів у підготовку наукових праць, а також звернув увагу на впровадження європейського формату щорічної інформаційної доповіді КСУ. Окремий акцент у промові було зроблено на виданні, що містить огляд рішень КСУ. Ці рішення мають фундаментальне значення для розвитку конституційного права та правової системи держави, відображають багатогранну діяльність Суду і широту питань, які ставали предметом конституційного контролю протягом трьох десятиліть.

Олександр Петришин звернув увагу на те, що перше рішення, ухвалене Конституційним Судом України після початку повномасштабного вторгнення держави-агресора, стосувалося захисту прав військовослужбовців. Він наголосив, що, попри війну та виклики воєнного часу, Конституція України продовжує діяти, а Конституційний Суд України – здійснювати свої повноваження, забезпечуючи захист основ конституційного ладу та прав людини.

🇺🇦 Із вітальною промовою до учасників форуму звернувся представник Президента України в Конституційному Суді України Сергій Дембовський. Від імені Президента України Володимира Зеленського привітав колектив Конституційного Суду України з річницею створення інституції. Він наголосив, що становлення органу конституційної юрисдикції нерозривно пов’язане з утвердженням держави на засадах європейського конституціоналізму, а сформовані ним юридичні підходи щодо верховенства права, народовладдя та прав людини сприяють зміцненню демократичного конституційного ладу й реалізації європейського вибору України. Особливу увагу приділив здійсненню конституційного контролю в умовах воєнного стану, підкресливши, що й під час повномасштабної війни Суд забезпечує дієвість Основного Закону та захищає фундаментальні конституційні цінності і права людини.

🤝 У вітальних виступах Голова Офісу Ради Європи в Україні Валентіна Фалько та керівниця проєктного напряму „Україна та В’єтнам“ Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Анґела Шмайнк висловили солідарність із Українським народом і підтвердили непохитну підтримку Конституційного Суду України у впровадженні європейських правових стандартів та зміцненні інституційної незалежності. Під час виступів спікери підкреслили, що конституційне правосуддя безпосередньо впливає на щоденне життя громадян, захист їхньої гідності та довіру до демократичних інституцій, навіть у надскладних умовах війни. Представниці міжнародних організацій наголосили на багаторічній співпраці Ради Європи та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва з Конституційним Судом України.

🔹 На важливості утвердження верховенства права та захисту прав людини акцентували у своїх виступах Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко та заступниця Міністра юстиції України Людмила Кравченко. Станіслав Кравченко відзначив вагому роль конституційного правосуддя у забезпеченні балансу між інтересами національної безпеки та захистом прав і свобод людини у час складних випробувань для нашої країни. Людмила Кравченко, яка виступила з вітальним словом від імені Міністра юстиції України Дениса Маслова, зазначила, що сформовані Судом юридичні позиції сприяли становленню конституційно-правової доктрини, визначенню змісту конституційних гарантій та формуванню правових орієнтирів для органів публічної влади і громадянського суспільства.

🎓 На тісному взаємозв’язку розвитку конституційної юстиції та юридичної науки наголосили Президент НАПрН України Володимир Журавель та Директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, голова Науково-консультативної ради КСУ Олександр Скрипнюк. Володимир Журавель відзначив ключову роль Конституційного Суду України в утвердженні правової держави, підкресливши вагомий внесок вчених-правознавців у розбудову доктринальних засад конституційного правосуддя і важливість багаторічної співпраці Академії із Судом. Зі свого боку, Олександр Скрипнюк відзначив значущу роль Науково-консультативної ради КСУ як майданчика взаємодії суддів і науковців. За його словами, складність конституційно-правових питань, які постають перед Судом, потребує не лише глибокого знання законодавства, а й ґрунтовного наукового осмислення конституційних принципів, цінностей і правових категорій.

🔷 Програма форуму охопила широкий спектр фахових дискусій, розподілених за двома ключовими напрямами.

📜 Перша пленарна сесія „Історія становлення інституції“ була присвячена історичній ретроспективі становлення органу конституційної юрисдикції в Україні та еволюції його ролі у правовій системі.

Модерував сесію суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, який відзначив, що за три десятиліття Конституційний Суд України став однією з найважливіших гарантій дотримання Конституції України та важливим чинником у взаємодії між органами державної влади. Промовець зазначив, що розвиток української державності останніх тридцяти років значною мірою можна простежити через рішення Суду, які зокрема стосувалися фундаментальних питань конституційного ладу, народовладдя, прав людини, референдуму, а також стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО.

📚 Учасники зосередилися на ключових етапах становлення та розвитку конституційної юстиції в Україні, еволюції ролі Суду та викликах, що визначали його діяльність у різні періоди. До обговорення долучилися судді КСУ у відставці Андрій Стрижак та Віктор Колісник, які поділилися власним професійним досвідом роботи в Суді, згадали складні періоди його інституційного становлення та умови, у яких доводилося здійснювати конституційне судочинство. Окрему увагу доповідачі приділили знаковим рішенням Конституційного Суду України та сформованим упродовж попередніх років юридичним позиціям, які вплинули на розвиток конституційної доктрини, захист прав і свобод людини, утвердження верховенства Конституції та формування правових орієнтирів для держави і суспільства. У виступах також ішлося про значення інституту конституційної скарги, роль Суду у врегулюванні складних конституційно-правових питань, а також про особливості підготовки й ухвалення рішень як результату глибокої професійної дискусії та пошуку балансу між конституційними цінностями.

💬 Судді Конституційного Суду України Ольга Совгиря та Олег Первомайський акцентували на сучасних викликах, що постають перед конституційним правосуддям, зокрема необхідності забезпечення дієвості Конституції в умовах повномасштабної війни, збереженні балансу між потребами обороноздатності держави та захистом прав людини, а також посиленні євроінтеграційної складової у практиці Суду.

Спікери наголосили, що подальший розвиток Конституційного Суду України має ґрунтуватися на наступності його юридичних позицій, професійній незалежності та здатності відповідати на нові виклики, які постають перед державою і суспільством.

🇪🇺 У центрі обговорення другої сесії „Конституція і Європа“ були питання інтеграції України до європейського правового простору. Засідання модерував суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, а серед доповідачів – ректор Національної школи суддів Микола Оніщук та судді КСУ Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Алла Олійник, Галина Юровська.

🌍 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, розвиваючи думку Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе, зазначив, що закріплені в Конституції України принципи та цінності є джерелом демократичної сили нашої держави та її права самостійно визначати власне майбутнє, тому жодна агресія рф не здатна зламати ці засади чи завадити її європейському вибору. Він також наголосив, що повністю поділяє позицію Голови ЄСПЛ Маттіаса Гійомара про те, що каталог прав Основного Закону України та положення Європейської конвенції з прав людини мають спільну ціннісну основу та єдиний правовий фундамент.

🔵 Під час сесії спікери розглянули стратегічні виклики конституційного правосуддя в контексті набуття Україною членства в Європейському Союзі. Наголошувалося, що рух України до ЄС не змінює основного призначення Конституційного Суду України – забезпечувати верховенство Конституції, захищати права людини, конституційні цінності та засади конституційного ладу. Учасники відзначили, що євроінтеграційний процес відкриває новий простір для судового діалогу, ширшого використання європейського правового досвіду та формування підходів, які поєднують національну конституційну ідентичність із загальноєвропейськими стандартами.

💻 Окрему увагу учасники приділили цифровізації правосуддя, використанню асистивних технологій і штучного інтелекту. Було підкреслено, що впровадження таких інструментів має відбуватися не лише як технологічне оновлення, а передусім як засіб розширення доступу до правосуддя, підвищення його ефективності та забезпечення безперервності судочинства, особливо в умовах криз і воєнного стану.

🔹 У підсумку учасники дійшли спільної думки: подальший розвиток конституційного правосуддя в Україні має поєднувати європейську інтеграцію, збереження конституційної ідентичності, посилення захисту прав людини та готовність Суду відповідати на нові технологічні й суспільні виклики.

🤝 На завершення виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин висловив щиру вдячність усім спікерам, модераторам і гостям за активну участь та конструктивний діалог, підкресливши, що подібні конституційні форуми є потужним стимулом для розвитку правової культури та зміцнення конституційного ладу в Україні.