⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду та конституційними скаргами громадян
📑 Велика палата 13 жовтня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
- за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата 13 жовтня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
- за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Обмеження касаційного оскарження ухвал слідчого судді та ухвал суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу: у Суді відбулися слухання за конституційною скаргою Нєдєліної О.А.
Другий сенат Конституційного Суду України 14 жовтня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Нєдєліної Оксани Анатоліївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Суддя-доповідач повідомив, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 8 вересня 2025 року, яку залишив без змін Київський апеляційний суд ухвалою від 23 квітня 2026 року, відмовив у задоволенні скарги Нєдєліної О.А. на постанову дізнавача Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 14 травня 2025 року про закриття кримінального провадження. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду відмовила у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці.
💬 Нєдєліна О.А. у конституційній скарзі зазначає, що „ч .4 ст. 424 КПК України встановлює безумовну і непереборну заборону касаційного перегляду ухвал слідчого судді після їх апеляційного перегляду та ухвал апеляційного суду за результатами такого перегляду, а п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України імперативно зобов’язує Верховний Суд відмовити у відкритті касаційного провадження“.
Суддя-доповідач поінформував, що у провадженні Конституційного Суду України перебувають інші справи, в яких предметом конституційного контролю є той самий припис Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
https://cutt.ly/ByW34eY8
Другий сенат Конституційного Суду України 14 жовтня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Нєдєліної Оксани Анатоліївни.
Заявниця просить перевірити на конституційність частину четверту статті 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою „ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають“.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Суддя-доповідач повідомив, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 8 вересня 2025 року, яку залишив без змін Київський апеляційний суд ухвалою від 23 квітня 2026 року, відмовив у задоволенні скарги Нєдєліної О.А. на постанову дізнавача Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 14 травня 2025 року про закриття кримінального провадження. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду відмовила у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці.
💬 Нєдєліна О.А. у конституційній скарзі зазначає, що „ч .4 ст. 424 КПК України встановлює безумовну і непереборну заборону касаційного перегляду ухвал слідчого судді після їх апеляційного перегляду та ухвал апеляційного суду за результатами такого перегляду, а п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України імперативно зобов’язує Верховний Суд відмовити у відкритті касаційного провадження“.
На її переконання, „така законодавча модель не забезпечує індивідуалізованого балансу між легітимною метою процесуальної економії та необхідністю ефективного захисту конституційних прав. Вона застосовує однакову абсолютну заборону як до суто проміжних процесуальних ухвал, так і до ухвал, наслідком яких є фактичне остаточне блокування кримінального провадження“.
Суддя-доповідач поінформував, що у провадженні Конституційного Суду України перебувають інші справи, в яких предметом конституційного контролю є той самий припис Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
https://cutt.ly/ByW34eY8
🔸Зупинення провадження у справі у зв’язку з перебуванням сторони або третьої особи з самостійними вимогами у складі Збройних Сил України: Суд перевірить на конституційність окремий припис ЦПК України
Перший сенат 14 жовтня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Піддубної Юлії Миколаївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Юрій Барабаш повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📃 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
У жовтні 2025 року Піддубна Ю.М. звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав.
Чечелівський районний суд міста Дніпра ухвалою від 13 квітня 2026 року, яку Дніпровський апеляційний суд постановою від 27 липня 2026 року залишив без змін, зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
На думку автора клопотання, пункт 2 частини першої статті 251 Кодексу суперечить частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 51, частині першій статті 55, статті 64, пунктам 1, 3, 7 частини другої статті 129 Конституції України.
Суддя-доповідач також поінформував, що під час підготовки матеріалів до розгляду було надано доручення Правовому департаменту Секретаріату КСУ підготувати науково-експертний висновок, а також направлено листи-запити до органів державної влади із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст висновку та отриманих відповідей буде поінформовано суддів Конституційного Суду України на закритій частині пленарного засідання Першого сенату КСУ.
Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
https://cutt.ly/fyW4tS0L
Перший сенат 14 жовтня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Піддубної Юлії Миколаївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Юрій Барабаш повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Оспорюваним приписом Кодексу визначено, що суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі „перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції“.
📃 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
У жовтні 2025 року Піддубна Ю.М. звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав.
Чечелівський районний суд міста Дніпра ухвалою від 13 квітня 2026 року, яку Дніпровський апеляційний суд постановою від 27 липня 2026 року залишив без змін, зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
На думку автора клопотання, пункт 2 частини першої статті 251 Кодексу суперечить частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 51, частині першій статті 55, статті 64, пунктам 1, 3, 7 частини другої статті 129 Конституції України.
Суддя-доповідач також поінформував, що під час підготовки матеріалів до розгляду було надано доручення Правовому департаменту Секретаріату КСУ підготувати науково-експертний висновок, а також направлено листи-запити до органів державної влади із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст висновку та отриманих відповідей буде поінформовано суддів Конституційного Суду України на закритій частині пленарного засідання Першого сенату КСУ.
Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
https://cutt.ly/fyW4tS0L
⚖️ Суд ухвалив Рішення у справі щодо оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування
Другий сенат #КСУ 14 жовтня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.
Судді-доповідачі у справі – судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Василь Лемак.
📑 Відповідно до пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
📑 Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
📝 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 15 жовтня ц.р.
Другий сенат #КСУ 14 жовтня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.
Судді-доповідачі у справі – судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Василь Лемак.
📑 Відповідно до пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
📑 Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що оспорювані приписи Кодексу відповідають Конституції України в аспекті встановлення ними обмеження на перегляд в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
📝 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 15 жовтня ц.р.
Зміна ціни в договорі про закупівлю: КСУ досліджує норми Закону України „Про публічні закупівлі“
▪️Другий сенат #КСУ 14 жовтня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“ (далі – Товариство).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що Товариство в особі його директора Брацлавського М.О. звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 3 червня 2021 року № 1530–IX (далі – Закон).
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради (далі – Відділ) та Красилівської міської ради, звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії, укладених між Відділом і Товариством, та стягнення з Товариства на користь Відділу надміру сплачених коштів.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 квітня 2024 року, позов задовольнив у повному обсязі. Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 3 квітня 2026 року касаційну скаргу Товариства залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
📝 Товариство зазначає, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону не відповідає вимогам верховенства права, оскільки „не забезпечує належного рівня юридичної визначеності, не містить достатніх критеріїв для встановлення меж правомірної поведінки учасників правовідносин, допускає існування взаємовиключних підходів до його розуміння та застосування, обумовлює перенесення фактичного змісту правового регулювання із законодавчого рівня на рівень правозастосування, а також створює передумови для непрогнозованого та непропорційного втручання у сферу майнових прав суб’єктів господарювання“.
💬 На думку Товариства, застосування пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону призводить до порушення права на підприємницьку діяльність (частина перша ст. 42 Конституції України) „у частині забезпечення реальної економічної автономії та можливості здійснювати підприємницьку діяльність на засадах господарської раціональності“, права власності (ст.41 Конституції України) „у частині вільного здійснення майнових прав, збереження економічного результату господарської діяльності та контролю над наслідками використання майна“, а також гарантії рівності суб’єктів права власності перед законом (частина четверта ст. 13 Конституції України) „у частині забезпечення однакових правових умов реалізації майнових та економічних прав“.
▪️Другий сенат #КСУ 14 жовтня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“ (далі – Товариство).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що Товариство в особі його директора Брацлавського М.О. звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 3 червня 2021 року № 1530–IX (далі – Закон).
Згідно з оспорюваними приписами Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради (далі – Відділ) та Красилівської міської ради, звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії, укладених між Відділом і Товариством, та стягнення з Товариства на користь Відділу надміру сплачених коштів.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 квітня 2024 року, позов задовольнив у повному обсязі. Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 3 квітня 2026 року касаційну скаргу Товариства залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
📝 Товариство зазначає, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону не відповідає вимогам верховенства права, оскільки „не забезпечує належного рівня юридичної визначеності, не містить достатніх критеріїв для встановлення меж правомірної поведінки учасників правовідносин, допускає існування взаємовиключних підходів до його розуміння та застосування, обумовлює перенесення фактичного змісту правового регулювання із законодавчого рівня на рівень правозастосування, а також створює передумови для непрогнозованого та непропорційного втручання у сферу майнових прав суб’єктів господарювання“.
💬 На думку Товариства, застосування пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону призводить до порушення права на підприємницьку діяльність (частина перша ст. 42 Конституції України) „у частині забезпечення реальної економічної автономії та можливості здійснювати підприємницьку діяльність на засадах господарської раціональності“, права власності (ст.41 Конституції України) „у частині вільного здійснення майнових прав, збереження економічного результату господарської діяльності та контролю над наслідками використання майна“, а також гарантії рівності суб’єктів права власності перед законом (частина четверта ст. 13 Конституції України) „у частині забезпечення однакових правових умов реалізації майнових та економічних прав“.
📝 Товариство вважає, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону суперечить пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, „оскільки, встановлюючи нормативну межу допустимої поведінки, не визначає на рівні закону правових наслідків її порушення, проте допускає виникнення та застосування у правозастосовній практиці примусових майнових наслідків, які за своїм функціональним змістом мають характер юридичної відповідальності. У такий спосіб формується модель прихованої санкційності, за якої санкційний механізм фактично існує поза межами прямого законодавчого регулювання та конструюється на рівні судової практики“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Конституційного Суду України вже перебувають справи інших юридичних осіб щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону. З огляду на це, суддя запропонує розглянути питання щодо об’єднання конституційного провадження у справі Товариства з іншими конституційними провадженнями, у яких предметом конституційного контролю є ті самі приписи Закону. Суддя також поінформував, що після цього буде вирішуватися питання про направлення запитів до органів державної влади, закладів вищої освіти та членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України для додаткового дослідження питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥Участь у пленарному засіданні взяли: уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олеся Серебряник та інші громадяни України.
Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що у провадженні Конституційного Суду України вже перебувають справи інших юридичних осіб щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону. З огляду на це, суддя запропонує розглянути питання щодо об’єднання конституційного провадження у справі Товариства з іншими конституційними провадженнями, у яких предметом конституційного контролю є ті самі приписи Закону. Суддя також поінформував, що після цього буде вирішуватися питання про направлення запитів до органів державної влади, закладів вищої освіти та членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України для додаткового дослідження питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥Участь у пленарному засіданні взяли: уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олеся Серебряник та інші громадяни України.
Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Результати роботи за 14 жовтня: Суд розглядав справи та постановив низку ухвал за конституційними скаргами і конституційними поданнями
▪️Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
- Нєдєліної Оксани Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до їхнього розгляду в закритих частинах пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📑У цій справі Суд ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.
▫️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;
✅ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 811 Кримінального кодексу України;
✅ Писаренка Миколи Олександровича, Нагаєва Ігоря Сергійовича, Савченка Віктора Миколайовича, Клімчука Василя Антоновича, Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
✅ Сидоренка Дмитра Володимировича, Циганенка Андрія Івановича, Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2024 рік“;
✅Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У розгляді справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Газова будівельна компанія“ щодо конституційності частини другої статті 42 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ Другий сенат визначив 👉письмову форму конституційного провадження.
Перший сенат 14 жовтня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Піддубної Юлії Миколаївни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України. Суд дослідив матеріали справи та перейшов до розгляду цієї справи в закритій частині пленарного засідання.
▪️Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
- Нєдєліної Оксани Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до їхнього розгляду в закритих частинах пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📑У цій справі Суд ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.
▫️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;
✅ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 811 Кримінального кодексу України;
✅ Писаренка Миколи Олександровича, Нагаєва Ігоря Сергійовича, Савченка Віктора Миколайовича, Клімчука Василя Антоновича, Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
✅ Сидоренка Дмитра Володимировича, Циганенка Андрія Івановича, Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2024 рік“;
✅Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
У розгляді справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Газова будівельна компанія“ щодо конституційності частини другої статті 42 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ Другий сенат визначив 👉письмову форму конституційного провадження.
Крім того, 14 жовтня ц.р. відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
🔸 За результатами розгляду, Перша колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Голуба Олександра Сергійовича щодо конституційності частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“ від 11 квітня 2024 року № 3633−ІХ;
- Кияшка Олександра Олександровича щодо конституційності абзаців другого, третього підпункту 2 пункту 22, абзаців другого, третього підпункту 2 пункту 22-1, окремих положень пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, окремих положень пунктів 3, 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремих положень пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
- Татаренко Юлії Іванівни щодо конституційність окремого положення частини другої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куслія Ю. Ю. щодо конституційності припису частини першої статті 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
🔸 Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо конституційності окремого припису підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Райхель Вероніки Варламівни щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини третьої статті 13, частини четвертої статті 21 Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“;
- Сюр Наталії Вікторівни щодо конституційності приписів Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 13 липня 2017 року № 2136–VІІІ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах“ від 13 грудня 2022 року, Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України“ від 27 липня 2023 року.
🔸Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Киянець Ірини Андріївни щодо конституційності пункту 3 статті 16-2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ від 20 грудня 1991 року № 2011–ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 29 липня 2022 року № 2489–ІХ;
- Головатого Олександра Петровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Зіненка Віктора Олександровича щодо конституційності підпункту „а“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
🔹Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності частин другої, шостої статті 30, частини п’ятої статті 33, абзаців другого, третього частини другої статті 42, абзацу другого частини п’ятої статті 48, частини шістнадцятої статті 49, частини першої статті 52, пункту 23-13 розділу ІІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про Вищу раду правосуддя“, пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальова Юрія Юрійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої, частини п’ятої статті 170, частини другої статті 172, частини шостої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів продовжить на одному із наступних засідань.
🔹Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Дутова Юрія Вікторовича в частині щодо конституційності частини другої статті 28, абзаців першого, сьомого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–ХІІ зі змінами та відмовила в частині щодо конституційності абзаців другого – шостого, восьмого – шістнадцятого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“, пункту 2 частини п’ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
🔹Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності статті 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності частини дев’ятої статті 10, частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
- Бурки Валерія Володимировича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальова Юрія Юрійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої, частини п’ятої статті 170, частини другої статті 172, частини шостої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів продовжить на одному із наступних засідань.
🔹Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Дутова Юрія Вікторовича в частині щодо конституційності частини другої статті 28, абзаців першого, сьомого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–ХІІ зі змінами та відмовила в частині щодо конституційності абзаців другого – шостого, восьмого – шістнадцятого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“, пункту 2 частини п’ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
🔹Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності статті 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності частини дев’ятої статті 10, частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
- Бурки Валерія Володимировича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
⚖️ Суд оприлюднив Рішення у справі щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України щодо оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування (резюме Рішення)
Конституційний Суд України (Другий сенат) 14 жовтня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.
Судді-доповідачі у справі –
Олег Первомайський та Василь Лемак.
🔸 Розв’язуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України (далі – Суд) виходить із того, що право на судовий захист, зокрема в аспекті доступу до суду апеляційної інстанції, не є абсолютним. Приписи Кодексу можуть установлювати обмеження на реалізацію права на апеляційне оскарження судових рішень, у яких слідчий суддя, суд не вирішує справи по суті. Однак такі обмеження повинні ґрунтуватись на приписах права, що є чіткими та зрозумілими за своїм змістом і передбачуваними за наслідками застосування, мати правомірну мету й бути домірними.
Пункт 9 частини першої, частина третя статті 309 Кодексу не встановлюють права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна за наслідками розгляду відповідного клопотання.
📑 У Рішенні наголошено, що оспорювані приписи Кодексу чітко, зрозуміло та передбачувано внормовують відповідні кримінальні процесуальні відносини; мають правомірну мету – забезпечити здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки.
Дослідивши дотримання вимоги домірності втручання у права особи, на підставі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що відсутність можливості апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна компенсується іншими процесуальними гарантіями судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном, зокрема:
➖ обов’язком слідчого судді чи суду під час вирішення питання про арешт майна враховувати обставини, визначені частиною другою статті 173 Кодексу;
➖ обов’язком слідчого судді чи суду у разі задоволення клопотання про арешт майна застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 173 Кодексу);
Конституційний Суд України (Другий сенат) 14 жовтня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.
Судді-доповідачі у справі –
Олег Первомайський та Василь Лемак.
Пункт 9 частини першої статті 309 Кодексу визначає, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
За частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
🔸 Розв’язуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України (далі – Суд) виходить із того, що право на судовий захист, зокрема в аспекті доступу до суду апеляційної інстанції, не є абсолютним. Приписи Кодексу можуть установлювати обмеження на реалізацію права на апеляційне оскарження судових рішень, у яких слідчий суддя, суд не вирішує справи по суті. Однак такі обмеження повинні ґрунтуватись на приписах права, що є чіткими та зрозумілими за своїм змістом і передбачуваними за наслідками застосування, мати правомірну мету й бути домірними.
Пункт 9 частини першої, частина третя статті 309 Кодексу не встановлюють права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна за наслідками розгляду відповідного клопотання.
📑 У Рішенні наголошено, що оспорювані приписи Кодексу чітко, зрозуміло та передбачувано внормовують відповідні кримінальні процесуальні відносини; мають правомірну мету – забезпечити здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки.
Дослідивши дотримання вимоги домірності втручання у права особи, на підставі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що відсутність можливості апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна компенсується іншими процесуальними гарантіями судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном, зокрема:
➖ обов’язком слідчого судді чи суду під час вирішення питання про арешт майна враховувати обставини, визначені частиною другою статті 173 Кодексу;
➖ обов’язком слідчого судді чи суду у разі задоволення клопотання про арешт майна застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 173 Кодексу);
➖ правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, на звернення до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково (абзац перший частини першої статті 174 Кодексу);
➖ правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на звернення до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна у разі, якщо відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу або арешт майна накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 Кодексу);
➖ правом особи на повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у разі зміни підстав його подальшого застосування;
➖ правом особи на апеляційне оскарження судового рішення щодо арешту майна (пункт 9 частини першої статті 309 Кодексу).
🔸 Отже, Суд дійшов висновку, що з огляду на наявність ефективних процесуальних гарантій судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном чинне законодавче обмеження права на апеляційне оскарження, встановлене оспорюваними приписами Кодексу, відповідає поставленій правомірній меті та є домірним, оскільки забезпечує справедливий баланс між публічним інтересом у забезпеченні здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки і приватним інтересом особи у захисті її права на судовий захист та права власності або іншого добросовісного володіння.
Рішення ➡️: https://ccu.gov.ua/dokument/12-rii2026
➖ правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на звернення до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна у разі, якщо відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу або арешт майна накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 Кодексу);
➖ правом особи на повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у разі зміни підстав його подальшого застосування;
➖ правом особи на апеляційне оскарження судового рішення щодо арешту майна (пункт 9 частини першої статті 309 Кодексу).
🔸 Отже, Суд дійшов висновку, що з огляду на наявність ефективних процесуальних гарантій судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном чинне законодавче обмеження права на апеляційне оскарження, встановлене оспорюваними приписами Кодексу, відповідає поставленій правомірній меті та є домірним, оскільки забезпечує справедливий баланс між публічним інтересом у забезпеченні здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки і приватним інтересом особи у захисті її права на судовий захист та права власності або іншого добросовісного володіння.
Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд виснував, що пункт 9 частини першої, частина третя статті 309 Кодексу в аспекті встановлення ними обмеження на перегляд в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна є такими, що відповідають Конституції України.
Рішення ➡️: https://ccu.gov.ua/dokument/12-rii2026