📝 Юридична аргументація рішень: відбулися експертні дискусії з Науково-консультативною радою Конституційного Суду України
Упродовж 2–3 жовтня 2026 року відбувся фаховий семінар, присвячений питанням юридичної аргументації та конституційного аналізу. У заході взяли участь судді Конституційного Суду України, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України (НКР), провідні науковці та міжнародні експерти.
▪️Під час дводенного заходу учасники обговорили актуальні питання юридичної аргументації у рішеннях Суду, підходи до їх структурування, особливості здійснення конституційного провадження, а також сучасні тенденції розвитку конституційної юриспруденції в Україні.
Із вітальними промовами до учасників звернулися виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, голова Науково-консультативної ради Олександр Скрипнюк, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок та заступниця голови НКР, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська. Вітальну сесію модерувала суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України Оксана Грищук.
До професійного обговорення долучилися судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Сергій Різник, Петро Філюк, Галина Юровська.
Програма заходу охопила чотири тематичні сесії.
🔹Перша – була присвячена, зокрема, використанню практики Суду Європейського Союзу як засобу аргументації рішень Конституційного Суду України та ролі правової доктрини у формуванні юридичної позиції Суду.
🔹У межах другої сесії учасники обговорили вимоги до рішень Конституційного Суду України, підходи до їх структурування, а також співвідношення дискреції Суду у визначенні структури рішень КСУ із вимогами статті 19 Конституції України.
🔹Головною темою третьої сесії було питання забезпечення безперервності конституційного провадження в умовах неповного складу Конституційного Суду України. Зокрема, учасники розглянули особливості відводів і самовідводів суддів Конституційного Суду України, а також питання продовження повноважень судді КСУ в контексті балансу між конституційними строками та потребою безперервного здійснення конституційного правосуддя.
🔹Під час четвертої сесії увагу було зосереджено на актуальних тенденціях розвитку конституційної юриспруденції та підходах, сформованих Конституційним Судом України упродовж 2026 року.
Модераторами сесій виступили судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Сергій Різник.
👥 Фахове обговорення стало майданчиком для відкритого професійного обміну думками щодо сучасних підходів до юридичної аргументації, підготовки і структури судових рішень, а також актуальних питань конституційного провадження. Учасники наголосили на важливості проведення таких заходів задля посилення інституційної спроможності Конституційного Суду України, а також створення глибокого доктринального підґрунтя для підвищення якості юридичної аргументації його рішень.
Семінар відбувся за сприяння проєкту ОБСЄ „Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“.
Упродовж 2–3 жовтня 2026 року відбувся фаховий семінар, присвячений питанням юридичної аргументації та конституційного аналізу. У заході взяли участь судді Конституційного Суду України, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України (НКР), провідні науковці та міжнародні експерти.
▪️Під час дводенного заходу учасники обговорили актуальні питання юридичної аргументації у рішеннях Суду, підходи до їх структурування, особливості здійснення конституційного провадження, а також сучасні тенденції розвитку конституційної юриспруденції в Україні.
Із вітальними промовами до учасників звернулися виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, голова Науково-консультативної ради Олександр Скрипнюк, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок та заступниця голови НКР, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська. Вітальну сесію модерувала суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України Оксана Грищук.
До професійного обговорення долучилися судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Сергій Різник, Петро Філюк, Галина Юровська.
Програма заходу охопила чотири тематичні сесії.
🔹Перша – була присвячена, зокрема, використанню практики Суду Європейського Союзу як засобу аргументації рішень Конституційного Суду України та ролі правової доктрини у формуванні юридичної позиції Суду.
🔹У межах другої сесії учасники обговорили вимоги до рішень Конституційного Суду України, підходи до їх структурування, а також співвідношення дискреції Суду у визначенні структури рішень КСУ із вимогами статті 19 Конституції України.
🔹Головною темою третьої сесії було питання забезпечення безперервності конституційного провадження в умовах неповного складу Конституційного Суду України. Зокрема, учасники розглянули особливості відводів і самовідводів суддів Конституційного Суду України, а також питання продовження повноважень судді КСУ в контексті балансу між конституційними строками та потребою безперервного здійснення конституційного правосуддя.
🔹Під час четвертої сесії увагу було зосереджено на актуальних тенденціях розвитку конституційної юриспруденції та підходах, сформованих Конституційним Судом України упродовж 2026 року.
Модераторами сесій виступили судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Сергій Різник.
👥 Фахове обговорення стало майданчиком для відкритого професійного обміну думками щодо сучасних підходів до юридичної аргументації, підготовки і структури судових рішень, а також актуальних питань конституційного провадження. Учасники наголосили на важливості проведення таких заходів задля посилення інституційної спроможності Конституційного Суду України, а також створення глибокого доктринального підґрунтя для підвищення якості юридичної аргументації його рішень.
Семінар відбувся за сприяння проєкту ОБСЄ „Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“.
Шановні правники!
Щиро вітаємо вас із Днем юриста! 🇺🇦✨
Бути юристом – це не лише професійно знати закон. Це щодня усвідомлювати цінність права, відстоювати справедливість, захищати гідність і права людини та своєю працею зміцнювати довіру до держави та її інституцій. 📘
Сьогодні, коли Україна виборює свободу та європейське майбутнє, особливого значення набувають повага до Конституції України та непорушність прав людини. 🇺🇦💙💛 Саме правники покликані утверджувати ці цінності – у судових рішеннях, науковій та адвокатській діяльності, на державній службі та щоденній правозастосовній практиці.
У цей день бажаємо всім представникам правничої спільноти професійної мудрості, наснаги та стійкості. Нехай ваша праця сприяє утвердженню верховенства права, зміцненню конституційних цінностей та розбудові демократичної, правової України. 🕊️✨
З Днем юриста! 🇺🇦
Щиро вітаємо вас із Днем юриста! 🇺🇦✨
Бути юристом – це не лише професійно знати закон. Це щодня усвідомлювати цінність права, відстоювати справедливість, захищати гідність і права людини та своєю працею зміцнювати довіру до держави та її інституцій. 📘
Сьогодні, коли Україна виборює свободу та європейське майбутнє, особливого значення набувають повага до Конституції України та непорушність прав людини. 🇺🇦💙💛 Саме правники покликані утверджувати ці цінності – у судових рішеннях, науковій та адвокатській діяльності, на державній службі та щоденній правозастосовній практиці.
У цей день бажаємо всім представникам правничої спільноти професійної мудрості, наснаги та стійкості. Нехай ваша праця сприяє утвердженню верховенства права, зміцненню конституційних цінностей та розбудові демократичної, правової України. 🕊️✨
З Днем юриста! 🇺🇦
⚖️ Результати роботи за 7 жовтня: Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
▪️Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📎 Розгляд цих справ буде продовжено.
📝 У розгляді справи за конституційною скаргою Піддубної Юлії Миколаївни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📝 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності частини першої статті 28, частини першої статті 33, частини першої статті 38, частин першої, другої, п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини першої статті 86, частини третьої статті 88, пункту 6 частини першої статті 93, частини сьомої статті 101 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- Гайдар Ірини Сергіївни щодо конституційності статті 1301 Цивільного кодексу України;
- Демиди Ірини Сергіївни щодо конституційності пункту 3 частини п’ятої „у взаємозв’язку“ з абзацом другим частини шостої статті 74 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- Загорської Вікторії Вікторівни щодо конституційності статті 60 Сімейного кодексу України.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Райхель Вероніки Варламівни, яка діє в інтересах неповнолітнього сина Райхеля Михайла Павловича щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини третьої статті 13, частини четвертої статті 21 Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Архіпова Валентина Ігоровича щодо конституційності частини дев’ятої статті 10, частини четвертої статті 394, частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
- Білобороди Костянтина Івановича щодо конституційності частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📎 Розгляд цих справ буде продовжено.
📝 У розгляді справи за конституційною скаргою Піддубної Юлії Миколаївни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📝 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності частини першої статті 28, частини першої статті 33, частини першої статті 38, частин першої, другої, п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини першої статті 86, частини третьої статті 88, пункту 6 частини першої статті 93, частини сьомої статті 101 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- Гайдар Ірини Сергіївни щодо конституційності статті 1301 Цивільного кодексу України;
- Демиди Ірини Сергіївни щодо конституційності пункту 3 частини п’ятої „у взаємозв’язку“ з абзацом другим частини шостої статті 74 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- Загорської Вікторії Вікторівни щодо конституційності статті 60 Сімейного кодексу України.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Райхель Вероніки Варламівни, яка діє в інтересах неповнолітнього сина Райхеля Михайла Павловича щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини третьої статті 13, частини четвертої статті 21 Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Архіпова Валентина Ігоровича щодо конституційності частини дев’ятої статті 10, частини четвертої статті 394, частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
- Білобороди Костянтина Івановича щодо конституційності частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд провів засідання та постановив низку ухвал
✅8 жовтня ц. р. відбулося засідання Великої палати Конституційного Суду України, на якому Суд постановив ухвали щодо подовження до 5 листопада 2026 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Бестильного М.Я., Вялих Н.О., Голуба О.С., Райхель В.В., Релігійної організації „Корецький Свято-Троїцький жіночий ставропігійний монастир Московського Патріархату“, Троян В.П., Хабібулліна В. М., Чопко-Юричко В. І.
✅8 жовтня ц. р. відбулося засідання Великої палати Конституційного Суду України, на якому Суд постановив ухвали щодо подовження до 5 листопада 2026 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Бестильного М.Я., Вялих Н.О., Голуба О.С., Райхель В.В., Релігійної організації „Корецький Свято-Троїцький жіночий ставропігійний монастир Московського Патріархату“, Троян В.П., Хабібулліна В. М., Чопко-Юричко В. І.
📑 Гарантії апеляційного оскарження для захисту майнових прав на стадії досудового розслідування: онлайн-лекція суддів КСУ
8 жовтня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо гарантій апеляційного оскарження для захисту майнових прав на стадії досудового розслідування у контексті Рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 8-р(ІІ)/2026“ за участі суддів Конституційного Суду України.
👥 Захід зібрав широку аудиторію: представників Національної школи суддів України, юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та слухачів Малої академії наук.
Лекторами заходу виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський (суддя-доповідач у справі).
Під час лекції було детально розглянуто Рішення № 8-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Гудиренка Сергія Володимировича щодо відповідності Конституції України частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
🔺У справі порушувалося питання ефективності судового захисту майнових прав особи, у якої під час досудового розслідування було тимчасово вилучено майно, однак воно не було арештовано у визначеному законом порядку та його тривалий час не повертали власникові.
📝 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав неконституційними частину третю статті 307, частини першу, другу статті 309 Кодексу в тім, що вони не визначають права на апеляційне оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 Кодексу.
▪️Під час заходу судді ознайомили слухачів зі змістом Рішення, навели обґрунтування суб’єкта права на конституційну скаргу, окремі позиції з рішень Європейського суду з прав людини. Також було висвітлено юридичні позиції, сформовані в Рішенні, а також ті, які Суд застосував в попередніх рішеннях.
Лектори звернули увагу на співвідношення гарантії апеляційного перегляду справи, закріпленої у статті 129 Конституції України, та можливості апеляційного оскарження окремих процесуальних рішень під час досудового розслідування. Було наголошено, що Конституція України гарантує право на апеляційний перегляд справи, водночас щодо окремих процесуальних рішень таке право не є безумовним. У кожному конкретному випадку має бути оцінено, чи забезпечує визначений законом механізм захист інших конституційних прав особи.
8 жовтня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо гарантій апеляційного оскарження для захисту майнових прав на стадії досудового розслідування у контексті Рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 8-р(ІІ)/2026“ за участі суддів Конституційного Суду України.
👥 Захід зібрав широку аудиторію: представників Національної школи суддів України, юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та слухачів Малої академії наук.
Лекторами заходу виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський (суддя-доповідач у справі).
Під час лекції було детально розглянуто Рішення № 8-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Гудиренка Сергія Володимировича щодо відповідності Конституції України частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
🔺У справі порушувалося питання ефективності судового захисту майнових прав особи, у якої під час досудового розслідування було тимчасово вилучено майно, однак воно не було арештовано у визначеному законом порядку та його тривалий час не повертали власникові.
📝 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав неконституційними частину третю статті 307, частини першу, другу статті 309 Кодексу в тім, що вони не визначають права на апеляційне оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 Кодексу.
▪️Під час заходу судді ознайомили слухачів зі змістом Рішення, навели обґрунтування суб’єкта права на конституційну скаргу, окремі позиції з рішень Європейського суду з прав людини. Також було висвітлено юридичні позиції, сформовані в Рішенні, а також ті, які Суд застосував в попередніх рішеннях.
Лектори звернули увагу на співвідношення гарантії апеляційного перегляду справи, закріпленої у статті 129 Конституції України, та можливості апеляційного оскарження окремих процесуальних рішень під час досудового розслідування. Було наголошено, що Конституція України гарантує право на апеляційний перегляд справи, водночас щодо окремих процесуальних рішень таке право не є безумовним. У кожному конкретному випадку має бути оцінено, чи забезпечує визначений законом механізм захист інших конституційних прав особи.
▪️Було акцентовано увагу на тому, що у справі, яка стала підставою для конституційного провадження, досудове розслідування тривало понад десять років, водночас особа не мала процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого та не могла скористатися можливістю подати заперечення проти відповідної ухвали слідчого судді під час підготовчого провадження, оскільки досудове розслідування не було завершено. За таких обставин відсутність можливості апеляційного перегляду фактично позбавляла особу ефективного засобу захисту її майнових прав.
Також було роз’яснено значення контексту під час перевірки приписів кримінального процесуального законодавства на відповідність Конституції України. Зазначено, що одна й та сама законодавча норма може бути предметом конституційного контролю в різних справах, однак висновок щодо її конституційності залежить від конкретного нормативного та фактичного контексту. Саме тому в Рішенні детально окреслено умови, за яких відповідне законодавче регулювання визнано неконституційним.
▪️Окрему увагу було приділено принципу відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та обов’язку держави створити належні правові механізми для реального й ефективного здійснення конституційних прав і свобод. У цьому контексті було зазначено, що втручання держави у право власності та інше добровільне володіння має ґрунтуватися на законі, переслідувати правомірну мету та відповідати вимозі домірності.
Під час лекції також проаналізовано міжнародні стандарти захисту права власності та права на ефективний засіб юридичного захисту, практику Європейського суду з прав людини, а також окремі підходи конституційних судів європейських держав. Наголошено на потребі забезпечення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та захистом основоположних прав особи, а також на недопустимості покладення на неї індивідуального та надмірного тягаря.
▪️На завершення було наголошено, що Верховна Рада України має певне поле розсуду у визначенні випадків апеляційного оскарження ухвал слідчого судді, однак такий розсуд є обмеженим. Законодавче регулювання має відповідати конституційним цінностям і принципам, забезпечувати ефективний судовий захист та не допускати непропорційного обмеження прав людини.
📝 До Рішення додано окрему думку судді Конституційного Суду України Віктора Городовенка, у якій викладено міркування і висновки щодо основних його аспектів. https://lnk.ua/hz9c5468l
📹 Детальніше – у відеоматеріалі.
Також було роз’яснено значення контексту під час перевірки приписів кримінального процесуального законодавства на відповідність Конституції України. Зазначено, що одна й та сама законодавча норма може бути предметом конституційного контролю в різних справах, однак висновок щодо її конституційності залежить від конкретного нормативного та фактичного контексту. Саме тому в Рішенні детально окреслено умови, за яких відповідне законодавче регулювання визнано неконституційним.
▪️Окрему увагу було приділено принципу відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та обов’язку держави створити належні правові механізми для реального й ефективного здійснення конституційних прав і свобод. У цьому контексті було зазначено, що втручання держави у право власності та інше добровільне володіння має ґрунтуватися на законі, переслідувати правомірну мету та відповідати вимозі домірності.
Під час лекції також проаналізовано міжнародні стандарти захисту права власності та права на ефективний засіб юридичного захисту, практику Європейського суду з прав людини, а також окремі підходи конституційних судів європейських держав. Наголошено на потребі забезпечення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та захистом основоположних прав особи, а також на недопустимості покладення на неї індивідуального та надмірного тягаря.
▪️На завершення було наголошено, що Верховна Рада України має певне поле розсуду у визначенні випадків апеляційного оскарження ухвал слідчого судді, однак такий розсуд є обмеженим. Законодавче регулювання має відповідати конституційним цінностям і принципам, забезпечувати ефективний судовий захист та не допускати непропорційного обмеження прав людини.
📝 До Рішення додано окрему думку судді Конституційного Суду України Віктора Городовенка, у якій викладено міркування і висновки щодо основних його аспектів. https://lnk.ua/hz9c5468l
📹 Детальніше – у відеоматеріалі.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду та конституційними скаргами громадян
📑 Велика палата 13 жовтня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
- за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата 13 жовтня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
- за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.