На його думку, внаслідок застосування абзацу п’ятого статті 7 Закону порушено його права, гарантовані частинами першою, другою, четвертою статті 41, частиною першою, другою, шостою статті 55 Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив запити до Правового департаменту Секретаріату КСУ, Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та інших закладів вищої освіти.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив запити до Правового департаменту Секретаріату КСУ, Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та інших закладів вищої освіти.
У запитах поставлено питання щодо конституційної природи суддівської винагороди, зокрема в аспектах значення посилання в частині другій статті 130 Конституції України на профільний закон про судоустрій стосовно розміру винагороди судді; юридичного підґрунтя визначення базового розміру посадового окладу судді з урахуванням юридичних позицій Конституційного Суду України щодо розуміння гарантій незалежності й недоторканності суддів та розміру винагороди судді; зменшення розміру винагороди судді у зв’язку із „заморожуванням“ базового розміру посадового окладу судді законом про держбюджет.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Відбулися засідання Другого сенату та колегії суддів
Другий сенат 17 вересня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
✅ Біляка Миколи Дем’яновича, Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Боянівського Юрія Ярославовича щодо конституційності частини четвертої статті 424, статті 303 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Гайдука Антона Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–XII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“ від 11 квітня 2024 року № 3633–IX;
☑️ Молошного Валерія Леонідовича щодо конституційності частини тринадцятої статті 10 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку“;
☑️ Сенька Віктора Михайловича щодо конституційності частин першої, другої статті 10 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань“.
Другий сенат 17 вересня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
✅ Біляка Миколи Дем’яновича, Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Боянівського Юрія Ярославовича щодо конституційності частини четвертої статті 424, статті 303 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Гайдука Антона Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–XII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“ від 11 квітня 2024 року № 3633–IX;
☑️ Молошного Валерія Леонідовича щодо конституційності частини тринадцятої статті 10 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку“;
☑️ Сенька Віктора Михайловича щодо конституційності частин першої, другої статті 10 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань“.
❗️ Конституційний Суд України оголосив добір на вакантні посади державної служби категорії “А” у Секретаріаті Конституційного Суду України:
✅ першого заступника керівника Секретаріату Конституційного Суду України – керівника Департаменту організаційної роботи;
✅ заступника керівника Секретаріату Конституційного Суду України – керівника Адміністративно-фінансового департаменту.
📎 Прийом документів здійснюється до 17.00 5 жовтня 2026 року (пн.-чт.: з 8.00 до 17.00; пт.: з 8.00 до 15.45).
📄 З умовами проведення добору кандидатів на зайняття зазначених вакантних посад та переліком документів можна ознайомитися на офіційному вебсайті КСУ за посиланням:
https://ccu.gov.ua/sites/default/files/ccu/iinteraktyvne_ogoloshennya.pdf
✅ першого заступника керівника Секретаріату Конституційного Суду України – керівника Департаменту організаційної роботи;
✅ заступника керівника Секретаріату Конституційного Суду України – керівника Адміністративно-фінансового департаменту.
📎 Прийом документів здійснюється до 17.00 5 жовтня 2026 року (пн.-чт.: з 8.00 до 17.00; пт.: з 8.00 до 15.45).
📄 З умовами проведення добору кандидатів на зайняття зазначених вакантних посад та переліком документів можна ознайомитися на офіційному вебсайті КСУ за посиланням:
https://ccu.gov.ua/sites/default/files/ccu/iinteraktyvne_ogoloshennya.pdf
🔸„Конституційний Суд України в обличчях“: тематична онлайн-лекція
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України (далі – Суд), 17 вересня 2026 року відбувся захід „Конституційний Суд України в обличчях“ (частина п’ята).
Метою цієї зустрічі було ознайомлення з роботою структурних підрозділів Управління роботи з персоналом, Управління комунікацій Суду та міжнародного співробітництва, Адміністративно-фінансового департаменту та Бухгалтерської служби.
👥 Участь у заході взяли судді Суду Галина Юровська та Олег Первомайський, керівники й працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду. Із-поміж учасників також були представники Національної школи суддів України, судді, адвокати, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук України.
Головними спікерами заходу виступили керівники управлінь та відділів, які щодня забезпечують інформаційно-комунікаційну, адміністративну й організаційну безперебійність у роботі органу конституційної юрисдикції.
Завдяки цій серії ознайомчих лекцій слухачі мали змогу зазирнути за лаштунки повсякденної діяльності Суду, ближче познайомитися з його колективом та детально дізнатися про ключові напрями роботи підрозділів.
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України (далі – Суд), 17 вересня 2026 року відбувся захід „Конституційний Суд України в обличчях“ (частина п’ята).
Метою цієї зустрічі було ознайомлення з роботою структурних підрозділів Управління роботи з персоналом, Управління комунікацій Суду та міжнародного співробітництва, Адміністративно-фінансового департаменту та Бухгалтерської служби.
👥 Участь у заході взяли судді Суду Галина Юровська та Олег Первомайський, керівники й працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду. Із-поміж учасників також були представники Національної школи суддів України, судді, адвокати, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук України.
Головними спікерами заходу виступили керівники управлінь та відділів, які щодня забезпечують інформаційно-комунікаційну, адміністративну й організаційну безперебійність у роботі органу конституційної юрисдикції.
Завдяки цій серії ознайомчих лекцій слухачі мали змогу зазирнути за лаштунки повсякденної діяльності Суду, ближче познайомитися з його колективом та детально дізнатися про ключові напрями роботи підрозділів.
Перший блок лекції розпочався з висвітлення роботи підрозділу, який формує та зберігає інституційну пам’ять Суду. Адже кадровий потенціал є основою ефективного функціонування будь-якої інституції. Управління роботи з персоналом виконує ключову роль у розбудові сильної та фахової команди: опікується порядком проходження державної служби, створює належні умови для розвитку працівників та дбає про кадрове забезпечення всіх напрямів діяльності Суду. Керівник підрозділу Сергій Часник окреслив його структуру та основні функції, а детальніше про щоденну роботу та специфіку завдань розповіли завідувачки відділів – Анна Шевляк (відділ кадрового забезпечення суддів та працівників Секретаріату Суду) та Юлія Кореняк (відділ проходження державної служби).
Не менш важливою є й відкритість Суду перед суспільством. Відділ комунікацій – наче міст між Судом та громадянами, який робить конституційне правосуддя прозорим і доступним. Працівники підрозділу не лише готують і висвітлюють інформацію: саме тут творять візуальний літопис інституції у фотокадрах, опрацьовують складні юридичні акти й передають мовою зрозумілих для громадян дописів і брошур, щоденно моніторять інформаційне поле та радо знайомлять відвідувачів із діяльністю Суду під час екскурсій. Про те, хто долучається до цього процесу, а також про ключові завдання та повноваження підрозділу комунікацій розповіла заступниця керівника Управління – завідувачка відділу комунікацій та правового моніторингу Світлана Перцева.
Паралельно з внутрішньою та публічною діяльністю Суд активно розбудовує зовнішній вектор. Заступниця керівника Управління – завідувачка відділу міжнародного співробітництва (в.о. керівника Управління) Ірина Шевченко зосередила увагу на міжнародному напрямі діяльності Суду. Вона окреслила дипломатичний вектор, що поєднує орган конституційної юрисдикції України зі світовою юридичною спільнотою. Фахівці підрозділу забезпечують повний супровід міжнародної діяльності Суду: від організації закордонних візитів і протокольного супроводу делегацій до ведення дипломатичної кореспонденції, розширення партнерства з іноземними інституціями, а також підготовки й перекладу матеріалів для англомовної версії вебсайту Суду та міжнародних видань.
Надійну основу для щоденної діяльності всіх цих напрямів створює внутрішня інфраструктура. Адміністративно-фінансовий департамент – це міцний фундамент і технологічний каркас, що забезпечує безперебійну життєдіяльність Суду. Заступниця керівника Департаменту – керівниця Управління інформаційно-комунікаційних технологій (в.о. керівника Департаменту) Любов Соловйова під час лекції окреслила багатогранність завдань підрозділу: від адміністрування IT-інфраструктури, вебсайту та технічної фіксації засідань до цілодобового кіберзахисту інформаційних ресурсів Суду. Окрім цифрової безпеки та юридичного забезпечення діяльності органу, фахівці Департаменту дбають про законність і прозорість публічних закупівель, чіткий облік і збереження державного майна, а також про повне матеріально-технічне та господарське функціонування будівлі Суду. Вони роблять усе для того, щоб інституція була сучасною, технологічною, юридично захищеною та матеріально впорядкованою.
Завершальний блок лекції був присвячений фінансово-економічному напряму діяльності Суду. Бухгалтерська служба в нашій інституції – це не лише цифри та звіти, а її надійний фінансовий фундамент, стабільність та абсолютна точність. Фахівці підрозділу забезпечують повну прозорість усіх процесів, гарантуючи фінансову стійкість та законність виконання бюджету. Їхня робота охоплює весь фінансовий цикл Суду: від стратегічного планування бюджетних програм та суворого контролю за видатками до забезпечення поточних розрахунків і складання прозорої фінансової та бюджетної звітності. Про щоденну роботу цього підрозділу розповіла заступниця керівника Бухгалтерської служби – керівниця відділу бухгалтерського обліку та звітності Наталія Поліванчук.
🤝 Наприкінці заходу суддя Галина Юровська від себе особисто та від імені суддів Суду висловила щиру вдячність кожному працівникові Секретаріату за сумлінну працю. Вона подякувала колективу за самовіддану роботу в складних умовах воєнного стану, побажала всім тихих і спокійних ранків та вечорів, чуйного й дбайливого ставлення один до одного і непохитної віри у краще майбутнє.
🎥 Переглянути відеозапис: https://youtu.be/lJSzOxncnzQ
YouTube
„Конституційний Суд України в обличчях“: тематична онлайн-лекція
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України (далі – Суд), 17 вересня 2026 року відбувся захід „Конституційний Суд України в обличчях“ (частина п’ята).
Метою цієї зустрічі було ознайомлення з роботою структурних підрозділів…
Метою цієї зустрічі було ознайомлення з роботою структурних підрозділів…
⚖️ Суд ухвалив Рішення у справі щодо встановлення обмежень конституційних прав і свобод в умовах поширення інфекційних хвороб
🔸 Велика палата 29 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянула справу та ухвалила Рішення № 4-р/2026 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“ від 6 квітня 2000 року № 1645–III зі змінами (далі – Закон).
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Городовенко.
🖇️ Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, суперечить Конституції України.
На думку Суду, саме оспорюваний припис Закону уможливлює обмеження Кабінетом Міністрів України конституційних прав і свобод в умовах поширення небезпечних для життя і здоров’я людини інфекційних хвороб, оскільки Верховна Рада України первинно не унормувала таке значуще питання, як обмеження прав і свобод у зазначених умовах законом, а дозволила здійснювати таке унормування вищому органу виконавчої влади.
💬 „Усі сумніви стосовно своїх повноважень у питаннях обмеження прав і свобод публічна влада має тлумачити з позиції захисту цих прав і свобод, що охоплює й гарантію їх обмеження лише на підставі закону“, – йдеться у Рішенні.
🔹 Водночас Суд наголосив, що Кабінет Міністрів України може на підставі та на виконання Конституції та законів України здійснювати нормативне регулювання питань реалізації тимчасових обмежень конституційних прав і свобод, якщо Конституцією та законами України визначено підстави, правомірну мету, обсяг та спосіб відповідних обмежень. Повноваження Кабінету Міністрів України полягає у конкретизації порядку реалізації встановлених законами України обмежень прав і свобод, а не у самостійному встановлені нових обмежень.
☑ Визнаний неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.
📄 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
🔸 Велика палата 29 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянула справу та ухвалила Рішення № 4-р/2026 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“ від 6 квітня 2000 року № 1645–III зі змінами (далі – Закон).
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Городовенко.
🖇️ Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, суперечить Конституції України.
На думку Суду, саме оспорюваний припис Закону уможливлює обмеження Кабінетом Міністрів України конституційних прав і свобод в умовах поширення небезпечних для життя і здоров’я людини інфекційних хвороб, оскільки Верховна Рада України первинно не унормувала таке значуще питання, як обмеження прав і свобод у зазначених умовах законом, а дозволила здійснювати таке унормування вищому органу виконавчої влади.
💬 „Усі сумніви стосовно своїх повноважень у питаннях обмеження прав і свобод публічна влада має тлумачити з позиції захисту цих прав і свобод, що охоплює й гарантію їх обмеження лише на підставі закону“, – йдеться у Рішенні.
🔹 Водночас Суд наголосив, що Кабінет Міністрів України може на підставі та на виконання Конституції та законів України здійснювати нормативне регулювання питань реалізації тимчасових обмежень конституційних прав і свобод, якщо Конституцією та законами України визначено підстави, правомірну мету, обсяг та спосіб відповідних обмежень. Повноваження Кабінету Міністрів України полягає у конкретизації порядку реалізації встановлених законами України обмежень прав і свобод, а не у самостійному встановлені нових обмежень.
☑ Визнаний неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.
📄 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
⚖️ КСУ ухвалив Рішення у справі про відшкодування грошового забезпечення як складника витрат, пов’язаних з утриманням осіб у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських
🖇️ Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок), у частині відшкодування витрат на грошове забезпечення як витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в разі настання обставин, визначених частиною четвертою статті 74 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIII (далі – Закон).
▪️Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону „особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України“.
▪️Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюють у розмірі витрат, пов’язаних із „грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням“.
🔹На думку Суду, грошове забезпечення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, є не заробітною платою, а винагородою за навчання, оскільки особа не виконує покладених на поліцію повноважень, а лише набуває спеціальних навичок, потрібних для виконання таких повноважень.
🔸Водночас Суд звернув увагу, що курсанти (слухачі) можуть бути направлені в службові відрядження, зокрема, для забезпечення охорони громадського порядку; у такому разі відповідно до змін, унесених до Порядку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 750, особа не повинна відшкодовувати витрати за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку).
📎 Оцінюючи конституційність оспорюваного положення Порядку, Суд наголосив, що вимога про відшкодування грошового забезпечення обґрунтована досягненням легітимної мети в загальних інтересах – повернення витрачених коштів на навчання осіб у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які держава спрямовує з Державного бюджету України на створення привабливих умов для служби в поліції, зокрема професійного навчання та забезпечення виконання поліцейськими своїх службових обов’язків. У такий спосіб забезпечено збереження принципу державного замовлення на підготовку поліцейських як працівників правоохоронного органу, що забезпечує громадську безпеку і порядок.
✅ Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
👩⚖️ Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
📄 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
🖇️ Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок), у частині відшкодування витрат на грошове забезпечення як витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в разі настання обставин, визначених частиною четвертою статті 74 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIII (далі – Закон).
▪️Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону „особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України“.
▪️Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюють у розмірі витрат, пов’язаних із „грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням“.
🔹На думку Суду, грошове забезпечення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, є не заробітною платою, а винагородою за навчання, оскільки особа не виконує покладених на поліцію повноважень, а лише набуває спеціальних навичок, потрібних для виконання таких повноважень.
🔸Водночас Суд звернув увагу, що курсанти (слухачі) можуть бути направлені в службові відрядження, зокрема, для забезпечення охорони громадського порядку; у такому разі відповідно до змін, унесених до Порядку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 750, особа не повинна відшкодовувати витрати за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку).
📎 Оцінюючи конституційність оспорюваного положення Порядку, Суд наголосив, що вимога про відшкодування грошового забезпечення обґрунтована досягненням легітимної мети в загальних інтересах – повернення витрачених коштів на навчання осіб у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які держава спрямовує з Державного бюджету України на створення привабливих умов для служби в поліції, зокрема професійного навчання та забезпечення виконання поліцейськими своїх службових обов’язків. У такий спосіб забезпечено збереження принципу державного замовлення на підготовку поліцейських як працівників правоохоронного органу, що забезпечує громадську безпеку і порядок.
✅ Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
👩⚖️ Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
📄 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
⚖️ Оформлення документів для постійного проживання за кордоном не може бути підставою для припинення страхових виплат: КСУ ухвалив Рішення
🖇️ Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування‟ від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон).
▪️ Згідно з оспорюваним приписом Закону здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються „якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України‟.
🔹Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав неконституційним пункт 1 частини першої статті 40 Закону.
🔸 Реалізуючи повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України, Суд відтермінував втрату чинності цим приписом на шість місяців із дня ухвалення Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести встановлене ним нормативне регулювання у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
📄 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
🖇️ Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування‟ від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон).
▪️ Згідно з оспорюваним приписом Закону здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються „якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України‟.
🔹Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав неконституційним пункт 1 частини першої статті 40 Закону.
🔸 Реалізуючи повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України, Суд відтермінував втрату чинності цим приписом на шість місяців із дня ухвалення Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести встановлене ним нормативне регулювання у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
📄 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
Суд розглядав справи за конституційними поданнями та ухвалив низку рішень: результати роботи КСУ за 29 вересня
⚖️Велика палата Конституційного Суду України 29 вересня продовжила розгляд справ за конституційним поданням:
🔷 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Суд ухвалив Рішення № 4-р/2026;
🔷 Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. Суд ухвалив Рішення № 5-р/2026;
🔷 Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Суд ухвалив Рішення № 6-р/2026.
⚖️Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️Велика палата Конституційного Суду України 29 вересня продовжила розгляд справ за конституційним поданням:
🔷 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Суд ухвалив Рішення № 4-р/2026;
🔷 Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. Суд ухвалив Рішення № 5-р/2026;
🔷 Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Суд ухвалив Рішення № 6-р/2026.
⚖️Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ Суд оприлюднив Рішення у справі щодо встановлення обмежень конституційних прав і свобод в умовах поширення інфекційних хвороб
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Городовенко.
▪️ Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Суд визнав неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, у тім, що він уможливлює встановлення Кабінетом Міністрів України тимчасових обмежень конституційних прав і свобод.
👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/sud-oprylyudnyv-rishennya-u-spravi-shchodo-vstanovlennya-obmezhen-konstytuciynyh-prav-i
📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/dokument/4-r2026.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Городовенко.
▪️ Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Суд визнав неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, у тім, що він уможливлює встановлення Кабінетом Міністрів України тимчасових обмежень конституційних прав і свобод.
👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/sud-oprylyudnyv-rishennya-u-spravi-shchodo-vstanovlennya-obmezhen-konstytuciynyh-prav-i
📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/dokument/4-r2026.
⚖️ КСУ оприлюднив Рішення у справі про відшкодування грошового забезпечення особами, які навчалися у закладах вищої освіти, що здійснюють підготовку поліцейських
Велика палата 29 вересня розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду та ухвалила Рішення № 5-р/2026.
👩⚖️ Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
▪️ Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
👉Дедалі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-oprylyudnyv-rishennya-u-spravi-pro-vidshkoduvannya-groshovogo-zabezpechennya-osobamy-yaki.
📄 Текст Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/docs/8023.
Велика палата 29 вересня розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду та ухвалила Рішення № 5-р/2026.
👩⚖️ Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
▪️ Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
👉Дедалі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-oprylyudnyv-rishennya-u-spravi-pro-vidshkoduvannya-groshovogo-zabezpechennya-osobamy-yaki.
📄 Текст Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/docs/8023.
⚖️ КСУ визнав неконституційним припис про припинення страхових виплат потерпілим на виробництві, які оформили документи для постійного проживання за кордоном: оприлюднено Рішення
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
🔹 Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України.
🔸 Суд нагадав, що, формуючи соціальну політику держави, Верховна Рада України має широкий простір обдумування, однак визначені в законах обмеження в реалізації права на соціальний захист не можуть порушувати його сутнісний зміст та мати дискримінаційний характер.
🖇️ Припис, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Рішення.
👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-vyznav-nekonstytuciynym-prypys-pro-prypynennya-strahovyh-vyplat-poterpilym-na-vyrobnyctvi.
📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/docs/8022.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
🔹 Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України.
🔸 Суд нагадав, що, формуючи соціальну політику держави, Верховна Рада України має широкий простір обдумування, однак визначені в законах обмеження в реалізації права на соціальний захист не можуть порушувати його сутнісний зміст та мати дискримінаційний характер.
🖇️ Припис, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Рішення.
👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-vyznav-nekonstytuciynym-prypys-pro-prypynennya-strahovyh-vyplat-poterpilym-na-vyrobnyctvi.
📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/docs/8022.
Шановні захисники і захисниці України!
У цей день ми з особливою вдячністю звертаємося до всіх, хто захищає Україну, її свободу, незалежність і майбутнє.
Дякуємо кожному і кожній за мужність, силу, витримку та щоденну готовність стояти на захисті нашої держави та її людей. Завдяки вам Україна живе, зберігає свою культуру, право і свободу.
🕯️ Схиляємо голови перед тими, хто віддав життя за Україну. Їхня відвага і жертовність назавжди залишаться в нашій пам’яті.
Бажаємо всім захисникам і захисницям сил, здоров’я й найголовнішого — повернутися додому до своїх рідних і близьких.
💙💛 Слава Україні!
Слава нашим захисникам і захисницям!
У цей день ми з особливою вдячністю звертаємося до всіх, хто захищає Україну, її свободу, незалежність і майбутнє.
Дякуємо кожному і кожній за мужність, силу, витримку та щоденну готовність стояти на захисті нашої держави та її людей. Завдяки вам Україна живе, зберігає свою культуру, право і свободу.
🕯️ Схиляємо голови перед тими, хто віддав життя за Україну. Їхня відвага і жертовність назавжди залишаться в нашій пам’яті.
Бажаємо всім захисникам і захисницям сил, здоров’я й найголовнішого — повернутися додому до своїх рідних і близьких.
💙💛 Слава Україні!
Слава нашим захисникам і захисницям!