⚖️Суд розглядає справу щодо перегляду судових рішень за виключними обставинами на підставі встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною міжнародних зобов’язань
Другий сенат #КСУ 16 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Івченка Анатолія Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України, пункт 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
Державне бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні від 22 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України.
Івченку А.М. 18 січня 2025 року в зазначеному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 10 липня 2025 року задовольнив клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні від 22 серпня 2023 року до дванадцяти місяців.
📑 Європейський суд з прав людини 13 листопада 2025 року ухвалив рішення у справі Івченко проти України / Ivchenko v. Ukraine (заява № 10095/24), у якому констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту.
Згодом Івченко А.М. неодноразово звертався до Великої Палати Верховного Суду із заявами про перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року за виключними обставинами.
Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 4 грудня 2025 року, від 17 грудня 2025 року, від 21 січня 2026 року відмовила у відкритті провадження за заявами Івченка А.М. про перегляд зазначеної ухвали слідчого судді за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань.
Другий сенат #КСУ 16 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Івченка Анатолія Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України, пункт 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваним приписом Кодексу виключними обставинами визнають: „встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.
Державне бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні від 22 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України.
Івченку А.М. 18 січня 2025 року в зазначеному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 10 липня 2025 року задовольнив клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні від 22 серпня 2023 року до дванадцяти місяців.
📑 Європейський суд з прав людини 13 листопада 2025 року ухвалив рішення у справі Івченко проти України / Ivchenko v. Ukraine (заява № 10095/24), у якому констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту.
Згодом Івченко А.М. неодноразово звертався до Великої Палати Верховного Суду із заявами про перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року за виключними обставинами.
Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 4 грудня 2025 року, від 17 грудня 2025 року, від 21 січня 2026 року відмовила у відкритті провадження за заявами Івченка А.М. про перегляд зазначеної ухвали слідчого судді за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що пункт 2 частини третьої статті 459 Кодексу не відповідає частині першій статті 8, частині першій статті 9, частинам першій, другій, п’ятій статті 55, частині другій статті 129 Основного Закону України, оскільки унеможливлення перегляду за виключними обставинами ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року призвело „до позбавлення Заявника доступу до суду та зробило ілюзорним гарантоване Конституцією України право на звернення до міжнародних судових установ“. На думку Івченка А.М., це зумовлено тим, що Велика Палата Верховного Суду витлумачила оспорюваний припис Кодексу „як такий що надає право суду відмовити у відкритті провадження про перегляд рішення за виключними обставинами“.
▪️Суддя-доповідач також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Другим сенатом Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до органів державної влади, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також до низки членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні: уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Ростислав Кравець та інші громадяни України.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні: уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Ростислав Кравець та інші громадяни України.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
🔹Другий сенат КСУ розглядав справу за конституційною скаргою щодо відповідальності за надання неправомірної вигоди
Другий сенат 16 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Куришко Алли Василівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформував, що заявник просить перевірити на відповідність Конституції України приписи частин першої, третьої, четвертої статті 369 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваними приписами статті 369 Кодексу:
- „пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк“ (частина перша);
- „діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої“ (частина третя);
- „діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої“ (частина четверта).
У цій справі Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності приписів частин першої і третьої статті 369 Кодексу та відмовила у відкритті конституційного провадження щодо конституційності приписів частини четвертої цієї статті.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду, Куришко А.В. засуджено за частиною третьою статті 369 Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації майна.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, адвокат Рись В.Г., який діє в інтересах Куришко А.В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду – без змін.
Другий сенат 16 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Куришко Алли Василівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя поінформував, що заявник просить перевірити на відповідність Конституції України приписи частин першої, третьої, четвертої статті 369 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваними приписами статті 369 Кодексу:
- „пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк“ (частина перша);
- „діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої“ (частина третя);
- „діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої“ (частина четверта).
У цій справі Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності приписів частин першої і третьої статті 369 Кодексу та відмовила у відкритті конституційного провадження щодо конституційності приписів частини четвертої цієї статті.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду, Куришко А.В. засуджено за частиною третьою статті 369 Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації майна.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, адвокат Рись В.Г., який діє в інтересах Куришко А.В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду – без змін.
Куришко А.В. вважає, що оспорювані приписи Кодексу „не відповідають вимогам принципу верховенства права <…> у його аспектах правової визначеності, передбачуваності, справедливості та пропорційності. Нечіткість законодавчих формулювань призводить до неоднозначного правозастосування, створює надмірний простір для дискреції та не дає особі можливості завчасно передбачити правові наслідки своєї поведінки“.
💬На її думку, „відсутність чітких законодавчих формулювань про те, що саме можна вважати пропозицією надати неправомірну вигоду службовій особі – дозволило судам інтерпретувати розмову Скаржника про можливість та порядок сплати штрафу як таке, що містить закінчений склад злочину, передбаченого ст. 369 Кримінального кодексу України“.
Заявниця твердить, що стаття 369 Кодексу „не визначає, якою саме має бути відповідна дія службової особи, її обов’язкові ознаки та межі, а також не розмежовує дії, що належать до службових повн оважень, і будь-який інший вплив, зумовлений посадовим статусом. Буквальне тлумачення норми дає підстави вважати, що вона охоплює як правомірні, так і завідомо незаконні дії службової особи. Така невизначеність допускає надмірно широке та довільне застосування кримінально-правової норми, що суперечить принципу правової визначеності“.
💬 На її переконання, практика застосування оспорюваних приписів Кодексу призводить до порушення приписів частини третьої статті 62, пункту 2 частини другої статті 129 Конституції України, оскільки „обвинувальні висновки можуть ґрунтуватися переважно на припущеннях, суб’єктивній оцінці змісту спілкування та поясненнях заінтересованої службової особи, без наявності достатніх об’єктивних і недвозначних доказів прямого умислу на надання неправомірної вигоди“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи направлено листи-запити щодо висловлення позицій по суті конституційної скарги до Президента України, Верховної Ради України, Верховного Суду, а також до установ – Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету „Одеська юридична академія“, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса, Львівського державного університету внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, Одеського державного університету внутрішніх справ, Національної академії внутрішніх справ.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяв представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Лещенко.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Заявниця твердить, що стаття 369 Кодексу „не визначає, якою саме має бути відповідна дія службової особи, її обов’язкові ознаки та межі, а також не розмежовує дії, що належать до службових повн оважень, і будь-який інший вплив, зумовлений посадовим статусом. Буквальне тлумачення норми дає підстави вважати, що вона охоплює як правомірні, так і завідомо незаконні дії службової особи. Така невизначеність допускає надмірно широке та довільне застосування кримінально-правової норми, що суперечить принципу правової визначеності“.
💬 На її переконання, практика застосування оспорюваних приписів Кодексу призводить до порушення приписів частини третьої статті 62, пункту 2 частини другої статті 129 Конституції України, оскільки „обвинувальні висновки можуть ґрунтуватися переважно на припущеннях, суб’єктивній оцінці змісту спілкування та поясненнях заінтересованої службової особи, без наявності достатніх об’єктивних і недвозначних доказів прямого умислу на надання неправомірної вигоди“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи направлено листи-запити щодо висловлення позицій по суті конституційної скарги до Президента України, Верховної Ради України, Верховного Суду, а також до установ – Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету „Одеська юридична академія“, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса, Львівського державного університету внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, Одеського державного університету внутрішніх справ, Національної академії внутрішніх справ.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяв представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Лещенко.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Результати роботи за 16 вересня: Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
- Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про тимчасове залучення до складу неповноважної за складом Другої колегії суддів Першого сенату судді з іншої колегії цього ж сенату для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності частини першої статті 28, частини першої статті 33, частини першої статті 38, частин першої, другої, п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини першої статті 86, частини третьої статті 88, пункту 6 частини першої статті 93, частини сьомої статті 101 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Тимчасово залучено суддю Конституційного Суду України Олійник А.С.
Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про тимчасове залучення до складу неповноважної за складом Другої колегії суддів Першого сенату судді з іншої колегії цього ж сенату для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності частини першої статті 28, частини першої статті 33, частини першої статті 38, частин першої, другої, п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини першої статті 86, частини третьої статті 88, пункту 6 частини першої статті 93, частини сьомої статті 101 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. Тимчасово залучено суддю Конституційного Суду України Олійник А.С.
🔸 Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
- Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ у формі письмового провадження;
- Товариства з обмеженою відповідальністю ,,О.С.П.АГРО“ щодо конституційності частин третьої, п’ятої статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“;
- Черкаського Юрія Леонідовича щодо конституційності пункту 4 частини першої статті 6 Закону України „Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі“;
- Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України у формі письмового провадження;
- Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
- Куришко Алли Василівни щодо конституційності приписів частин першої, третьої статті 369 Кримінального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали цих справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
🔸Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
✅ Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України ,,Про судовий збір“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📄Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційною скаргою Лебедєвої Альони Павлівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Велика палата постановила Ухвалу про подовження до 15 жовтня ц.р. строку постановлення Першою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияшка О.О.
- Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ у формі письмового провадження;
- Товариства з обмеженою відповідальністю ,,О.С.П.АГРО“ щодо конституційності частин третьої, п’ятої статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“;
- Черкаського Юрія Леонідовича щодо конституційності пункту 4 частини першої статті 6 Закону України „Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі“;
- Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України у формі письмового провадження;
- Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
- Куришко Алли Василівни щодо конституційності приписів частин першої, третьої статті 369 Кримінального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали цих справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
🔸Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
✅ Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності пункту 13 частини першої статті 5 Закону України ,,Про судовий збір“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📄Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційною скаргою Лебедєвої Альони Павлівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Велика палата постановила Ухвалу про подовження до 15 жовтня ц.р. строку постановлення Першою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияшка О.О.
Крім того, 16 вересня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Білобороди Костянтина Івановича щодо конституційності приписів частин першої, другої статті 331, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України, окремих приписів пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (в частині правосуддя)“ від 2 червня 2016 року № 1401−VIII;
- Бойко Юлії Юріївни щодо конституційності пункту 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Войтовича Богдана Ігоровича щодо конституційності окремого припису абзацу другого частини п’ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Дрозденка Максима Вікторовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459, частини другої статті 464 Кримінального процесуального кодексу України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель»;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель»;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпаттяенергозбут“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Аббасова Заура Джаваншир огли щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України;
- Бенедичука Олександра Леонідовича щодо конституційності частин першої, третьої, статті 122, частин першої, другої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України;
- Трутельницької Карини Едуардівни щодо конституційності частини першої статті 587 Цивільного кодексу України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „Інсол“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами.
Водночас колегія суддів продовжить на наступному засіданні розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Грушки Назарія Васильовича щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України;
- Ковальова Юрія Юрійовича щодо конституційності приписів пункту 3 частини першої статті 208, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
- Пономарьова Олександра Сергійовича щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183, частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Білобороди Костянтина Івановича щодо конституційності приписів частин першої, другої статті 331, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України, окремих приписів пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (в частині правосуддя)“ від 2 червня 2016 року № 1401−VIII;
- Бойко Юлії Юріївни щодо конституційності пункту 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Войтовича Богдана Ігоровича щодо конституційності окремого припису абзацу другого частини п’ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Дрозденка Максима Вікторовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459, частини другої статті 464 Кримінального процесуального кодексу України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель»;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель»;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпаттяенергозбут“ щодо конституційності окремих приписів пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Аббасова Заура Джаваншир огли щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України;
- Бенедичука Олександра Леонідовича щодо конституційності частин першої, третьої, статті 122, частин першої, другої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України;
- Трутельницької Карини Едуардівни щодо конституційності частини першої статті 587 Цивільного кодексу України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „Інсол“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами.
Водночас колегія суддів продовжить на наступному засіданні розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Грушки Назарія Васильовича щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України;
- Ковальова Юрія Юрійовича щодо конституційності приписів пункту 3 частини першої статті 208, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
- Пономарьова Олександра Сергійовича щодо конституційності абзацу восьмого частини четвертої статті 183, частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Коростенська видобувна компанія“ щодо конституційності приписів абзацу другого частини п’ятої статті 216, частин другої, третьої статті 228 Цивільного кодексу України у системному взаємозв’язку з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України ,,Про санкції“;
- Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 263, частини першої статті 353, пункту 4 частини п’ятої статті 357, частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Третя колегії суддів Другого сенату у справі за конституційною скаргою Сікалова Геннадія Анатолійовича щодо конституційності окремого припису частини першої статті 19 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“ 👉не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження. 📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Грицишина Богдана Олеговича щодо конституційності окремого припису пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
- Дрозденка Максима Вікторовича щодо конституційності статей 347, частини другої статті 383, частини другої статті 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, пункту 15 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України;
- Коценко Олени Володимирівни щодо конституційності частини третьої статті 80 Кримінального кодексу України;
- Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
📄У справі за конституційною скаргою Нєдєліної Оксани Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження. Питання, пов’язані із конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Коростенська видобувна компанія“ щодо конституційності приписів абзацу другого частини п’ятої статті 216, частин другої, третьої статті 228 Цивільного кодексу України у системному взаємозв’язку з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України ,,Про санкції“;
- Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 263, частини першої статті 353, пункту 4 частини п’ятої статті 357, частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Третя колегії суддів Другого сенату у справі за конституційною скаргою Сікалова Геннадія Анатолійовича щодо конституційності окремого припису частини першої статті 19 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“ 👉не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження. 📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Грицишина Богдана Олеговича щодо конституційності окремого припису пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
- Дрозденка Максима Вікторовича щодо конституційності статей 347, частини другої статті 383, частини другої статті 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, пункту 15 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України;
- Коценко Олени Володимирівни щодо конституційності частини третьої статті 80 Кримінального кодексу України;
- Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
📄У справі за конституційною скаргою Нєдєліної Оксани Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження. Питання, пов’язані із конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📑Суд розглядає справу щодо дотримання гарантій суддівської винагороди приписами Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік
▪️Другий сенат #КСУ 16 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Суддя-доповідач поінформував про зміст конституційної скарги та перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою. Зокрема зазначалося, що Ващенко С.Є. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – Управління) та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
▪️У 2024 році він звернувся до Хмельницького апеляційного суду із заявою, у якій просив видати йому та надіслати до Управління довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ , обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 1 січня 2024 року виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. Хмельницький апеляційний суд у задоволенні вказаної заяви відмовив.
Не погодившись із цим, він звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького апеляційного суду, у якому просив, зокрема, видати йому та надіслати до Управління довідку про суддівську винагороду для обчислення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисливши розмір суддівської винагороди виходячи із загального прожиткового мінімуму – 3028 грн. Рішенням суду першої інстанції його позов було задоволено. Проте Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
▪️Заявник наголошує, що оспорюваний припис Закону фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року – з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як це закріплено у спеціальному законі про судоустрій (3028 грн), на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн).
▪️Другий сенат #КСУ 16 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Згідно з оспорюваним приписом Закону, з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн.
Суддя-доповідач поінформував про зміст конституційної скарги та перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою. Зокрема зазначалося, що Ващенко С.Є. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – Управління) та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
▪️У 2024 році він звернувся до Хмельницького апеляційного суду із заявою, у якій просив видати йому та надіслати до Управління довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ , обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 1 січня 2024 року виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. Хмельницький апеляційний суд у задоволенні вказаної заяви відмовив.
Не погодившись із цим, він звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького апеляційного суду, у якому просив, зокрема, видати йому та надіслати до Управління довідку про суддівську винагороду для обчислення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисливши розмір суддівської винагороди виходячи із загального прожиткового мінімуму – 3028 грн. Рішенням суду першої інстанції його позов було задоволено. Проте Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
Автор клопотання, посилаючись на юридичні позиції Конституційного Суду України зазначає, що законодавець, установлюючи розмір винагороди судді законом про судоустрій, повинен забезпечити наявність одного спеціального закону, який чітко, системно та послідовно унормує питання розміру винагороди судді відповідно до єдиного статусу суддів та гарантій незалежності й недоторканності суддів. Він також вказує, що на конституційному рівні створено підстави для впевненості суддів у тому, що розмір їхньої винагороди має бути визначений одним для всіх суддів системи судоустрою України законом про судоустрій та бути однаковим для них усіх, виходячи з їхнього єдиного статусу.
▪️Заявник наголошує, що оспорюваний припис Закону фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року – з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як це закріплено у спеціальному законі про судоустрій (3028 грн), на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн).
На його думку, внаслідок застосування абзацу п’ятого статті 7 Закону порушено його права, гарантовані частинами першою, другою, четвертою статті 41, частиною першою, другою, шостою статті 55 Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив запити до Правового департаменту Секретаріату КСУ, Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та інших закладів вищої освіти.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив запити до Правового департаменту Секретаріату КСУ, Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та інших закладів вищої освіти.
У запитах поставлено питання щодо конституційної природи суддівської винагороди, зокрема в аспектах значення посилання в частині другій статті 130 Конституції України на профільний закон про судоустрій стосовно розміру винагороди судді; юридичного підґрунтя визначення базового розміру посадового окладу судді з урахуванням юридичних позицій Конституційного Суду України щодо розуміння гарантій незалежності й недоторканності суддів та розміру винагороди судді; зменшення розміру винагороди судді у зв’язку із „заморожуванням“ базового розміру посадового окладу судді законом про держбюджет.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Відбулися засідання Другого сенату та колегії суддів
Другий сенат 17 вересня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
✅ Біляка Миколи Дем’яновича, Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Боянівського Юрія Ярославовича щодо конституційності частини четвертої статті 424, статті 303 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Гайдука Антона Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–XII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“ від 11 квітня 2024 року № 3633–IX;
☑️ Молошного Валерія Леонідовича щодо конституційності частини тринадцятої статті 10 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку“;
☑️ Сенька Віктора Михайловича щодо конституційності частин першої, другої статті 10 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань“.
Другий сенат 17 вересня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Архіпової Тетяни Федорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
✅ Біляка Миколи Дем’яновича, Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Боянівського Юрія Ярославовича щодо конституційності частини четвертої статті 424, статті 303 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Гайдука Антона Юрійовича щодо конституційності частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ від 25 березня 1992 року № 2232–XII у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“ від 11 квітня 2024 року № 3633–IX;
☑️ Молошного Валерія Леонідовича щодо конституційності частини тринадцятої статті 10 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку“;
☑️ Сенька Віктора Михайловича щодо конституційності частин першої, другої статті 10 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань“.