⚖️ Суд розглядає справу щодо обов’язковості сплати до місцевого бюджету замовником будівництва пайової участі у 2020 році
Другий сенат #КСУ 8 липня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги, обґрунтування заявниці та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
▪️Суддя зазначив, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“ від 20 вересня 2019 року № 132–IХ (далі – Закон). У цій справі колегія суддів Суду відкрила конституційне провадження в частині вимог заявниці. Отже, предметом конституційного контролю у цій справі є абзац другий, підпункти 3, 4 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону.
📄 Оспорюваними приписами встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі – пайова участь) у визначеному розмірі та порядку:
🔸замовник будівництва зобов’язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об’єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об’єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об’єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об’єкта будівництва;
🔸 пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об’єкта будівництва в експлуатацію.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що заявниця є власницею земельної ділянки в місті Києві, на якій вона побудувала індивідуальний (садибний) житловий будинок.
Із 1 січня 2020 року набрав чинності підпункт 3 пункту 13 розділу І Закону, яким було виключено статтю 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності“ від 17 лютого 2011 року, яка установлювала пайову участь забудовників у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт заявниця подала 15 червня 2020 року, а декларацію про готовність до експлуатації будинку Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував 13 липня 2020 року. На дату прийняття будинку в експлуатацію заявниця не уклала договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Києва.
📄 У 2023 році Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Департамент економіки та інвестицій) звернувся до суду з позовом до Петренко Л. Б. про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі в сумі 1 409 024,34 грн для створення та розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
📑 Деснянський районний суд міста Києва позов задовольнив частково та стягнув із заявниці як безпідставно збережені грошові кошти в сумі 223 866,87 грн на бюджетний рахунок бюджетного розвитку спеціального фонду міського бюджету. Київський апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без зміни.
📄 У 2025 році Департамент економіки та інвестицій звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду касаційну скаргу залишив без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без зміни.
Другий сенат #КСУ 8 липня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги, обґрунтування заявниці та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
▪️Суддя зазначив, що заявниця звернулася до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність окремі приписи Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“ від 20 вересня 2019 року № 132–IХ (далі – Закон). У цій справі колегія суддів Суду відкрила конституційне провадження в частині вимог заявниці. Отже, предметом конституційного контролю у цій справі є абзац другий, підпункти 3, 4 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону.
📄 Оспорюваними приписами встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі – пайова участь) у визначеному розмірі та порядку:
🔸замовник будівництва зобов’язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об’єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об’єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об’єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об’єкта будівництва;
🔸 пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об’єкта будівництва в експлуатацію.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що заявниця є власницею земельної ділянки в місті Києві, на якій вона побудувала індивідуальний (садибний) житловий будинок.
Із 1 січня 2020 року набрав чинності підпункт 3 пункту 13 розділу І Закону, яким було виключено статтю 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності“ від 17 лютого 2011 року, яка установлювала пайову участь забудовників у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт заявниця подала 15 червня 2020 року, а декларацію про готовність до експлуатації будинку Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував 13 липня 2020 року. На дату прийняття будинку в експлуатацію заявниця не уклала договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Києва.
📄 У 2023 році Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Департамент економіки та інвестицій) звернувся до суду з позовом до Петренко Л. Б. про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі в сумі 1 409 024,34 грн для створення та розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
📑 Деснянський районний суд міста Києва позов задовольнив частково та стягнув із заявниці як безпідставно збережені грошові кошти в сумі 223 866,87 грн на бюджетний рахунок бюджетного розвитку спеціального фонду міського бюджету. Київський апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без зміни.
📄 У 2025 році Департамент економіки та інвестицій звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду касаційну скаргу залишив без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без зміни.
💬 Заявниця твердить, що оспорювані приписи Закону, якими встановлено „порядок та розміри сплати пайової участі у 2020 році без укладення відповідного договору з органом місцевого самоврядування“, суперечать основоположним засадам конституційного ладу в Україні, порушують гарантовані Конституцією права особи, передбачені статтями 7, 8, 13, 19 та 58 Конституції України. На її переконання, „норма, яка де-факто зобов’язує особу сплачувати кошти за умов, що були скасовані законодавством, без наявності прямої і чинної правової підстави, суперечить не лише статтям 13, 42 і 57 Конституції України, але й загальній філософії взаємовідносин держави та бізнесу в умовах демократичної правової держави“.
Суддя-доповідач також поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади, наукових установ та організацій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання. Участь у пленарному засіданні взяли уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Ганна Нікітіна-Дудікова та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис засідання доступний за посиланням: https://lnk.ua/TR63fb0Qb
Суддя-доповідач також поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади, наукових установ та організацій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання. Участь у пленарному засіданні взяли уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Ганна Нікітіна-Дудікова та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис засідання доступний за посиланням: https://lnk.ua/TR63fb0Qb
⚖️ Результати роботи за 8 липня: Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив 7 ухвал
🔸Перший сенат КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами:
☑️Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
📎Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️У справі за конституційною скаргою Нестеренка Вадима Григоровича щодо конституційності абзацу першого пункту 1 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
🔸Другий сенат КСУ на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзацу другого, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“;
✅Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ та Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️У розгляді справи за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔸Перший сенат КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами:
☑️Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII;
📎Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️У справі за конституційною скаргою Нестеренка Вадима Григоровича щодо конституційності абзацу першого пункту 1 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
🔸Другий сенат КСУ на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзацу другого, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“;
✅Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ та Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️У розгляді справи за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔸Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кукоби Анатолія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 22 Закону України „Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів“.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Алексєєва Володимира Геннадійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шевченко Олени Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу другого частини четвертої статті 76 Сімейного кодексу України.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кукоби Анатолія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 22 Закону України „Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів“.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Алексєєва Володимира Геннадійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шевченко Олени Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу другого частини четвертої статті 76 Сімейного кодексу України.
📝 Суд розглядає справу щодо обмежень на зміну ціни в договорах про публічні закупівлі
Другий сенат КСУ 8 липня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав об’єднану в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ та Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
▪️Судді-доповідачі у цій справі Віктор Городовенко та Галина Юровська поінформували про зміст конституційних скарг, перебіг розгляду відповідних справ у судах системи судоустрою та обґрунтування заявників.
🔹Позиція ТОВ „Промгаз Сіті“
Як зазначив суддя-доповідач Віктор Городовенко, ТОВ „Промгаз Сіті“ у конституційні скарзі вказує, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону „у його фактичному нормативному значенні формує таку модель правового регулювання, за якої правомірна господарська діяльність може бути поставлена під сумнів із зворотною дією в часі, економічний результат такої діяльності – примусово вилучений, а суб’єкт господарювання позбавлений можливості передбачити такі наслідки або уникнути їх. За таких умов право власності та свобода підприємницької діяльності втрачають свій реальний зміст і набувають формального характеру, що свідчить про несумісність оспорюваного положення із конституційною моделлю правовладдя та виключає можливість його застосування у спосіб, який відповідав би Конституції України“.
Заявник вважає, що застосування оспорюваного припису призводить до порушення прав на підприємницьку діяльність „у частині забезпечення реальної можливості її здійснення на засадах економічної самостійності“; права власності „у частині вільного розпорядження майном та контролю над економічними наслідками його використання“, а також „гарантії рівності суб’єктів прав власності перед законом <…> у частині забезпечення рівних умов реалізації майнових прав“.
Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ „Промгаз Сіті“ зазначає, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема, не відповідає „вимогам принципу верховенства права <…>, оскільки не забезпечує належного рівня юридичної визначеності, допускає формування змісту правового регулювання поза межами закону, спричиняє невиправдане розширення дискреції правозастосовних органів та створює умови для свавільного втручання у сферу майнових прав суб’єктів господарювання“.
Другий сенат КСУ 8 липня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав об’єднану в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ та Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
▪️Судді-доповідачі у цій справі Віктор Городовенко та Галина Юровська поінформували про зміст конституційних скарг, перебіг розгляду відповідних справ у судах системи судоустрою та обґрунтування заявників.
🔹Позиція ТОВ „Промгаз Сіті“
Як зазначив суддя-доповідач Віктор Городовенко, ТОВ „Промгаз Сіті“ у конституційні скарзі вказує, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону „у його фактичному нормативному значенні формує таку модель правового регулювання, за якої правомірна господарська діяльність може бути поставлена під сумнів із зворотною дією в часі, економічний результат такої діяльності – примусово вилучений, а суб’єкт господарювання позбавлений можливості передбачити такі наслідки або уникнути їх. За таких умов право власності та свобода підприємницької діяльності втрачають свій реальний зміст і набувають формального характеру, що свідчить про несумісність оспорюваного положення із конституційною моделлю правовладдя та виключає можливість його застосування у спосіб, який відповідав би Конституції України“.
Заявник вважає, що застосування оспорюваного припису призводить до порушення прав на підприємницьку діяльність „у частині забезпечення реальної можливості її здійснення на засадах економічної самостійності“; права власності „у частині вільного розпорядження майном та контролю над економічними наслідками його використання“, а також „гарантії рівності суб’єктів прав власності перед законом <…> у частині забезпечення рівних умов реалізації майнових прав“.
Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ „Промгаз Сіті“ зазначає, що пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону, зокрема, не відповідає „вимогам принципу верховенства права <…>, оскільки не забезпечує належного рівня юридичної визначеності, допускає формування змісту правового регулювання поза межами закону, спричиняє невиправдане розширення дискреції правозастосовних органів та створює умови для свавільного втручання у сферу майнових прав суб’єктів господарювання“.
🔹Позиції ТОВ „Львівенергозбут“ та „УКР ГАЗ РЕСУРС“
Суддя-доповідач Галина Юровська зазначила, що на думку ТОВ „Львівенергозбут“, «ліміт на збільшення ціни у публічних закупівлях може призвести до неможливості виконання добросовісними постачальниками договорів про закупівлю, неможливості вчасного розрахунку за куповану електроенергію на ринку електроенергії, стягнення штрафів, пені, інфляційних, 3% річних за несвоєчасну оплату за електроенергію на ринку, за несвоєчасну оплату послуг НЕК „Укренерго“ з передачі електричної енергії, застосування споживачами – бюджетними установами санкцій до постачальників, передбачених договорами про закупівлю електроенергії за порушення постачальниками зобов’язань за договорами. А відтак, наявність такого обмеження може призвести до банкрутства багатьох добросовісних постачальників, що знищує підприємство у сфері постачання електричної енергії».
У ТОВ „УКР ГАЗ РЕСУРС“ наголошують, що оспорювані приписи Закону, застосовані в остаточному судовому рішенні, свідчать про трансформацію закупівельних спорів та господарських відносин у сферу кримінального переслідування саме через невизначеність законодавчої моделі регулювання зміни істотних умов договору.
💬 Суддя також повідомила, що на розгляді Суду перебуває ще одна справа, в якій предметом конституційного контролю є ті самі приписи Закону, тому питання щодо подальшого об’єднання цих конституційних проваджень буде розглянуто Судом додатково.
Галина Юровська зазначила, що наразі надіслано запити до органів державної влади і наукових установ щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст висловлених позицій суддів буде поінформовано під час закритої частини пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, уповноважені особи, які діють від імені суб’єктів права на конституційні скарги – директор Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМГАЗ СІТІ“ Леонід Невструєв, заступник начальника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ“, адвокат Володимир Борис, директор Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ Віктор Денисович, адвокат цього Товариства Олеся Серебряник та інші громадяни.
Відеозапис засідання за посиланням: https://lnk.ua/M70BIxwIJ
Суддя-доповідач Галина Юровська зазначила, що на думку ТОВ „Львівенергозбут“, «ліміт на збільшення ціни у публічних закупівлях може призвести до неможливості виконання добросовісними постачальниками договорів про закупівлю, неможливості вчасного розрахунку за куповану електроенергію на ринку електроенергії, стягнення штрафів, пені, інфляційних, 3% річних за несвоєчасну оплату за електроенергію на ринку, за несвоєчасну оплату послуг НЕК „Укренерго“ з передачі електричної енергії, застосування споживачами – бюджетними установами санкцій до постачальників, передбачених договорами про закупівлю електроенергії за порушення постачальниками зобов’язань за договорами. А відтак, наявність такого обмеження може призвести до банкрутства багатьох добросовісних постачальників, що знищує підприємство у сфері постачання електричної енергії».
У ТОВ „УКР ГАЗ РЕСУРС“ наголошують, що оспорювані приписи Закону, застосовані в остаточному судовому рішенні, свідчать про трансформацію закупівельних спорів та господарських відносин у сферу кримінального переслідування саме через невизначеність законодавчої моделі регулювання зміни істотних умов договору.
💬 Суддя також повідомила, що на розгляді Суду перебуває ще одна справа, в якій предметом конституційного контролю є ті самі приписи Закону, тому питання щодо подальшого об’єднання цих конституційних проваджень буде розглянуто Судом додатково.
Галина Юровська зазначила, що наразі надіслано запити до органів державної влади і наукових установ щодо питань, порушених у конституційних скаргах. Про зміст висловлених позицій суддів буде поінформовано під час закритої частини пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, уповноважені особи, які діють від імені суб’єктів права на конституційні скарги – директор Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОМГАЗ СІТІ“ Леонід Невструєв, заступник начальника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ“, адвокат Володимир Борис, директор Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ Віктор Денисович, адвокат цього Товариства Олеся Серебряник та інші громадяни.
Відеозапис засідання за посиланням: https://lnk.ua/M70BIxwIJ
⚖️ Суд продовжив розгляд справ за конституційними скаргами та постановив 8 ухвал
🔹Велика палата КСУ 9 липня 2026 року на засіданні постановила Ухвалу про розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 у формі письмового провадження.
Велика палата подовжила до 30 липня 2026 року строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Білобороди К. І., Ващенко С. Є., Жадана Д. О., Клещара С. В.
🔹Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
✅ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Крім того, відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▫️За результатами розгляду Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Клещара Сергія Вікторовича щодо конституційності статті 39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▫️Колегія суддів розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Масляніцина Віктора Івановича щодо конституційності окремих приписів абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні.
▫️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔹Велика палата КСУ 9 липня 2026 року на засіданні постановила Ухвалу про розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 у формі письмового провадження.
Велика палата подовжила до 30 липня 2026 року строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Білобороди К. І., Ващенко С. Є., Жадана Д. О., Клещара С. В.
🔹Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
✅ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Крім того, відбулися засідання колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▫️За результатами розгляду Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖ Клещара Сергія Вікторовича щодо конституційності статті 39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▫️Колегія суддів розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Масляніцина Віктора Івановича щодо конституційності окремих приписів абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні.
▫️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Автоматична фіксація порушень та відповідальність власника транспортного засобу: аналіз Рішення КСУ № 7-р(І)/2025
🧷9 липня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція, присвячена Рішенню Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року щодо адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
📍Спікеркою заходу виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Суддя-доповідач у цій справі – Олександр Петришин.
📝Участь у лекції взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.
✏️Суддя Галина Юровська ознайомила слухачів зі змістом Рішення, аргументами суб’єктів права на конституційну скаргу, висвітлила юридичні позиції органів конституційної юрисдикції інших держав, на які Суд посилався у цьому рішенні, практику Європейського суду з прав людини у справі „Краєва проти України“, а також міжнародні й національні акти, зокрема, що регулюють питання автоматичної фіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Окрему увагу було приділено механізму притягнення до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення (КУпАП) та окреслила юридичні позиції Конституційного Суду України.
🖇️Як зазначила доповідачка, Перший сенат КСУ розглянув скарги трьох громадян (В. Гасяка, С. Диняка, В. Маклашевського), які оспорювали окремі приписи КУпАП, зокрема статті 14-3 та 132-1. Відповідно до цих норм відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу передбачена за перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
🚘Заявники стверджували, що притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, а не особи, яка безпосередньо керувала ним, порушує принципи індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, а штрафи за перевищення габаритно-вагових норм є несправедливими, непропорційними та надмірно високими.
Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд визнав конституційними частину першу статті 14-3 та частину другу статті 132-1 КУпАП.
📎Серед ключових висновків Суду, зазначила суддя, є те, що запроваджений механізм дає змогу ідентифікувати транспортний засіб, що перебуває в русі на визначеній ділянці автомобільної дороги й перевищує допустимі норми габаритно-вагового контролю, та встановити, якій особі він належить.
📌У частині першій статті 14-3 КУпАП закладено презумпцію факту, за якою відповідальну особу на момент правопорушення prima facie (на перший погляд) уважають такою, що керувала транспортним засобом. Таке унормування є виправданим з огляду на шкоду, якої можуть завдати транспортні засоби, допущені до руху з перевищенням норм габаритно-вагового контролю. Водночас така презумпція може бути спростована відповідальною особою у визначеному законом порядку.
Суддя також наголосила на обов’язку власників транспортних засобів та уповноважених ними осіб дотримуватися визначених законодавством габаритно-вагових обмежень. „Експлуатація транспортних засобів не повинна завдавати шкоди іншим учасникам дорожнього руху, суспільству та державі“, – ідеться в Рішенні Суду.
🖇️Належне функціонування транспортної інфраструктури є однією з головних умов її ефективного та безпечного використання. Суд звернув увагу, що штрафи за перевищення габаритно-вагових норм, окрім покарання, мають превентивну мету: спрямовану запобігти руйнуванню транспортної інфраструктури та робити економічно невигідними перевезення вантажів із порушенням установлених обмежень.
🧷9 липня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція, присвячена Рішенню Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року щодо адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
📍Спікеркою заходу виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Суддя-доповідач у цій справі – Олександр Петришин.
📝Участь у лекції взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.
✏️Суддя Галина Юровська ознайомила слухачів зі змістом Рішення, аргументами суб’єктів права на конституційну скаргу, висвітлила юридичні позиції органів конституційної юрисдикції інших держав, на які Суд посилався у цьому рішенні, практику Європейського суду з прав людини у справі „Краєва проти України“, а також міжнародні й національні акти, зокрема, що регулюють питання автоматичної фіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Окрему увагу було приділено механізму притягнення до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення (КУпАП) та окреслила юридичні позиції Конституційного Суду України.
🖇️Як зазначила доповідачка, Перший сенат КСУ розглянув скарги трьох громадян (В. Гасяка, С. Диняка, В. Маклашевського), які оспорювали окремі приписи КУпАП, зокрема статті 14-3 та 132-1. Відповідно до цих норм відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу передбачена за перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
🚘Заявники стверджували, що притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, а не особи, яка безпосередньо керувала ним, порушує принципи індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, а штрафи за перевищення габаритно-вагових норм є несправедливими, непропорційними та надмірно високими.
Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд визнав конституційними частину першу статті 14-3 та частину другу статті 132-1 КУпАП.
📎Серед ключових висновків Суду, зазначила суддя, є те, що запроваджений механізм дає змогу ідентифікувати транспортний засіб, що перебуває в русі на визначеній ділянці автомобільної дороги й перевищує допустимі норми габаритно-вагового контролю, та встановити, якій особі він належить.
📌У частині першій статті 14-3 КУпАП закладено презумпцію факту, за якою відповідальну особу на момент правопорушення prima facie (на перший погляд) уважають такою, що керувала транспортним засобом. Таке унормування є виправданим з огляду на шкоду, якої можуть завдати транспортні засоби, допущені до руху з перевищенням норм габаритно-вагового контролю. Водночас така презумпція може бути спростована відповідальною особою у визначеному законом порядку.
Суддя також наголосила на обов’язку власників транспортних засобів та уповноважених ними осіб дотримуватися визначених законодавством габаритно-вагових обмежень. „Експлуатація транспортних засобів не повинна завдавати шкоди іншим учасникам дорожнього руху, суспільству та державі“, – ідеться в Рішенні Суду.
🖇️Належне функціонування транспортної інфраструктури є однією з головних умов її ефективного та безпечного використання. Суд звернув увагу, що штрафи за перевищення габаритно-вагових норм, окрім покарання, мають превентивну мету: спрямовану запобігти руйнуванню транспортної інфраструктури та робити економічно невигідними перевезення вантажів із порушенням установлених обмежень.
Визначений законодавством механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності забезпечує належний баланс між потребою в запобіганні правопорушенням у цій сфері та забезпеченням прав і свобод людини, є домірним засобом превентивного контролю, має легітимну мету та узгоджується з міжнародними стандартами.
📝Суд у Рішенні зауважує, що наразі створено належні правові можливості для власників транспортних засобів уносити інформацію про фактичних водіїв до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, зокрема через територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, електронний кабінет водія, портал „Дія“.
✏️Отже, цим Рішенням Суд підтвердив конституційність законодавчого механізму, за яким відповідальність за автоматично зафіксовані порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Суд також наголосив, що власники транспортних засобів або уповноважені ними особи зобов’язані добросовісно й неухильно дотримуватись установлених законодавством правил та обмежень щодо габаритно-вагових норм транспортних засобів.
📌Суддя Галина Юровська також звернула увагу що до цього Рішення є окремі думки суддів Конституційного Суду України Алли Олійник і Петра Філюка, які розміщені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України.
Детальніше – у відеоматеріалі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=IPj9Wv6e9a0
📝Суд у Рішенні зауважує, що наразі створено належні правові можливості для власників транспортних засобів уносити інформацію про фактичних водіїв до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, зокрема через територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, електронний кабінет водія, портал „Дія“.
✏️Отже, цим Рішенням Суд підтвердив конституційність законодавчого механізму, за яким відповідальність за автоматично зафіксовані порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті несе власник транспортного засобу або його належний користувач. Суд також наголосив, що власники транспортних засобів або уповноважені ними особи зобов’язані добросовісно й неухильно дотримуватись установлених законодавством правил та обмежень щодо габаритно-вагових норм транспортних засобів.
📌Суддя Галина Юровська також звернула увагу що до цього Рішення є окремі думки суддів Конституційного Суду України Алли Олійник і Петра Філюка, які розміщені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України.
Детальніше – у відеоматеріалі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=IPj9Wv6e9a0
YouTube
Автоматична фіксація порушень та відповідальність власника транспортного засобу: аналіз Рішення КСУ
9 липня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція, присвячена Рішенню Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року щодо адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
Спікеркою заходу виступила суддя…
Спікеркою заходу виступила суддя…