📄Унаслідок зворотної дії в часі оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 особа була позбавлена права на своєчасне отримання інформації про зміни в законодавчому регулюванні відносин пенсійного забезпечення. Однак у разі змін законодавчого регулювання цих відносин, що може спричинити зменшення розміру пенсійних виплат, які має одержувати особа, застосовним до таких змін є загальне правило, що його містить припис частини першої статті 58 Конституції України, за яким закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі.
Ретроактивне застосування оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 із 1 жовтня 2017 року, незважаючи на те, що Закон № 2148 ухвалено 3 жовтня 2017 року й опубліковано 10 жовтня 2017 року, є істотним та безсумнівним порушенням конституційних принципів добропорядного врядування та правовладдя і низки конституційних гарантій реалізації прав, визначених у частині першій статті 57, частині першій статті 58 та частині п’ятій статті 94 Основного Закону України.
🔸 Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“, суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 46, статті 57, частині першій статті 58, частині п’ятій статті 94 Конституції України, тому оспорюваний припис Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 не може бути застосований для регулювання суспільних відносин раніше дня, наступного за днем опублікування Закону № 2148.
❗Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“ є неконституційним.
Рішення 👉https://lnk.ua/UGRHhLiuw
Ретроактивне застосування оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 із 1 жовтня 2017 року, незважаючи на те, що Закон № 2148 ухвалено 3 жовтня 2017 року й опубліковано 10 жовтня 2017 року, є істотним та безсумнівним порушенням конституційних принципів добропорядного врядування та правовладдя і низки конституційних гарантій реалізації прав, визначених у частині першій статті 57, частині першій статті 58 та частині п’ятій статті 94 Основного Закону України.
🔸 Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“, суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 46, статті 57, частині першій статті 58, частині п’ятій статті 94 Конституції України, тому оспорюваний припис Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 не може бути застосований для регулювання суспільних відносин раніше дня, наступного за днем опублікування Закону № 2148.
❗Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“ є неконституційним.
Рішення 👉https://lnk.ua/UGRHhLiuw
🔸Конституційний Суд України та Рада Європи продовжують діалог
25 червня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина, суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Оксани Грищук, Віктора Кичуна, Алли Олійник, Олега Первомайського, Петра Філюка та Галини Юровської з директоркою Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей.
Участь у заході також взяли керівниця секції Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Кетеван Цхомелідзе, юристка цього Департаменту Божена Маланчук, начальник відділу Департаменту Павло Пушкар, менеджерка Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
▪️Вітаючи гостей, в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин подякував Раді Європи за послідовну підтримку України у складних умовах воєнного часу. Він зазначив, що для Конституційного Суду України особливо цінним є професійний діалог з інституціями Ради Європи, які безпосередньо працюють над питаннями виконання рішень Європейського суду з прав людини, адже ефективне виконання таких рішень є одним із ключових показників реального функціонування системи захисту прав людини.
▪️Директорка Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей відзначила зусилля та прогрес України у сфері реформ, пов’язаних із виконанням рішень Європейського суду з прав людини, а також важливість подальшої взаємодії між українськими інституціями та Радою Європи у цьому напрямі.
Під час зустрічі було наголошено, що Конституційний Суд України, попри роботу в умовах мінімального складу необхідного кворуму та високого інституційного навантаження, продовжує виконувати свою конституційну місію щодо захисту прав і свобод людини і громадянина. Свідченням цього є, зокрема, ухвалення Судом двох рішень протягом цього тижня.
▪️Судді Конституційного Суду України зазначили, що Суд продовжує розгляд справ, які стосуються соціальних прав, доступу до правосуддя, виконання судових рішень, а також захисту прав військовослужбовців, ветеранів війни та осіб, які постраждали внаслідок війни.
У межах обговорення також було підкреслено, що досвід України як держави–члена Ради Європи, зокрема у сфері виконання рішень ЄСПЛ та впровадження європейських стандартів захисту прав людини, має важливе значення на шляху України до членства в Європейському Союзі.
Судді Конституційного Суду України подякували за експертну та інституційну підтримку Ради Європи у процесах, пов’язаних із утвердженням верховенства права, розвитком конституційного судочинства та захистом прав людини. У цьому контексті було наголошено на готовності до скоординованих дій у межах чинних і майбутніх ініціатив Ради Європи.
▫️Зустріч засвідчила відкритість до подальшої взаємодії та обміну досвідом з питань, що перебувають у фокусі спільної уваги Конституційного Суду України та Ради Європи. Фаховий діалог сприяє поглибленню інституційного партнерства, зміцненню правових засад демократичної держави та належному врахуванню європейських стандартів у сфері захисту прав людини.
25 червня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина, суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Оксани Грищук, Віктора Кичуна, Алли Олійник, Олега Первомайського, Петра Філюка та Галини Юровської з директоркою Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей.
Участь у заході також взяли керівниця секції Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Кетеван Цхомелідзе, юристка цього Департаменту Божена Маланчук, начальник відділу Департаменту Павло Пушкар, менеджерка Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
▪️Вітаючи гостей, в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин подякував Раді Європи за послідовну підтримку України у складних умовах воєнного часу. Він зазначив, що для Конституційного Суду України особливо цінним є професійний діалог з інституціями Ради Європи, які безпосередньо працюють над питаннями виконання рішень Європейського суду з прав людини, адже ефективне виконання таких рішень є одним із ключових показників реального функціонування системи захисту прав людини.
▪️Директорка Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей відзначила зусилля та прогрес України у сфері реформ, пов’язаних із виконанням рішень Європейського суду з прав людини, а також важливість подальшої взаємодії між українськими інституціями та Радою Європи у цьому напрямі.
Під час зустрічі було наголошено, що Конституційний Суд України, попри роботу в умовах мінімального складу необхідного кворуму та високого інституційного навантаження, продовжує виконувати свою конституційну місію щодо захисту прав і свобод людини і громадянина. Свідченням цього є, зокрема, ухвалення Судом двох рішень протягом цього тижня.
▪️Судді Конституційного Суду України зазначили, що Суд продовжує розгляд справ, які стосуються соціальних прав, доступу до правосуддя, виконання судових рішень, а також захисту прав військовослужбовців, ветеранів війни та осіб, які постраждали внаслідок війни.
У межах обговорення також було підкреслено, що досвід України як держави–члена Ради Європи, зокрема у сфері виконання рішень ЄСПЛ та впровадження європейських стандартів захисту прав людини, має важливе значення на шляху України до членства в Європейському Союзі.
Судді Конституційного Суду України подякували за експертну та інституційну підтримку Ради Європи у процесах, пов’язаних із утвердженням верховенства права, розвитком конституційного судочинства та захистом прав людини. У цьому контексті було наголошено на готовності до скоординованих дій у межах чинних і майбутніх ініціатив Ради Європи.
▫️Зустріч засвідчила відкритість до подальшої взаємодії та обміну досвідом з питань, що перебувають у фокусі спільної уваги Конституційного Суду України та Ради Європи. Фаховий діалог сприяє поглибленню інституційного партнерства, зміцненню правових засад демократичної держави та належному врахуванню європейських стандартів у сфері захисту прав людини.
⚖️Суд розглядав справу за конституційними скаргами, постановив низку ухвал та ухвалив постанову
▪️ Велика палата 25 червня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▫️Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження 👉справу за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича та
👉справу за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Справу передано на розгляд Першого сенату. Суддею-доповідачем призначено Петришина О. В.
📄 Велика палата постановила Ухвалу про подовження до 23 липня ц.р. строку постановлення Першою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Крайнова Олександра Михайловича, Крайнової Надії Іванівни.
▫️Конституційний Суд України ухвалив Постанову „Про внесення зміни до персонального складу Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Конституційного Суду України“. 📎До складу цієї Комісії включено суддю Конституційного Суду України Юрія Барабаша.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Колієвського Романа Степановича щодо конституційності частини другої статті 117 Кодексу законів про працю України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Казьмірова Богдана Юрійовича щодо конституційності підпункту 32 пункту 9 розділу І, підпункту 12 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“, частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ „у їх сукупності“ з Законом України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“;
➖Чечуліна Артема Ігоровича щодо конституційності частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
▫️Водночас колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах:
✅за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 (питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати);
✅за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату).
▪️ Велика палата 25 червня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▫️Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження 👉справу за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича та
👉справу за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Справу передано на розгляд Першого сенату. Суддею-доповідачем призначено Петришина О. В.
📄 Велика палата постановила Ухвалу про подовження до 23 липня ц.р. строку постановлення Першою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Крайнова Олександра Михайловича, Крайнової Надії Іванівни.
▫️Конституційний Суд України ухвалив Постанову „Про внесення зміни до персонального складу Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Конституційного Суду України“. 📎До складу цієї Комісії включено суддю Конституційного Суду України Юрія Барабаша.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Колієвського Романа Степановича щодо конституційності частини другої статті 117 Кодексу законів про працю України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Казьмірова Богдана Юрійовича щодо конституційності підпункту 32 пункту 9 розділу І, підпункту 12 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“, частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ „у їх сукупності“ з Законом України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“;
➖Чечуліна Артема Ігоровича щодо конституційності частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
▫️Водночас колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах:
✅за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 (питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати);
✅за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату).
✨ Оголошено переможців конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини
У межах Урочистої академії „Український конституціоналізм у ХХІ столітті: конституційний розвиток, випробування війною, виклики євроінтеграції“, присвяченої 30-й річниці ухвалення Конституції України, оголошено переможців конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини. Захід організовано КСУ спільно з Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Національною академією правових наук України та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.
📚 Нагадаємо, що конкурс стартував у жовтні минулого року – до річниці створення Конституційного Суду України. Він покликаний підтримати молодих науковців, студентів, магістрантів та аспірантів, які досліджують актуальні питання конституційного права та захисту прав і свобод людини. Зокрема, у своїх роботах учасники ділилися ідеями щодо викликів воєнного стану, тимчасової окупації, цифровізації та розвитку штучного інтелекту.
Імена переможців конкурсу оголосили суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Іван Вервейко, директорка Видавництва „Юридика“ Катерина Головко.
1️⃣ місце здобув Валерій Желнін, аспірант Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з науковою статтею „Конституційно-правове регулювання діяльності органів місцевого самоврядування та обмеження прав людини в екстраординарних режимах“ (науковий керівник – Чиркін Антон Сергійович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого).
2️⃣ місце розділили:
✅ Катерина Кот, студентка 3 курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зі статтею „Порушення основоположних принципів міжнародного права та прав людини російською федерацією на тимчасово окупованих територіях України“ (науковий керівник – Гриняк Андрій Богданович, заступник директора Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України з наукової роботи, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік НАПрН України);
✅ Богдана Паланська, магістерка Державного податкового університету, зі статтею „Реалізація права дитини на сімейне виховання в умовах воєнного стану: виклики, трансформації та інноваційні підходи“ (науковий керівник – Самілик Людмила Олексіївна, кандидат юридичних наук, доцент Державного податкового університету).
3️⃣ місце посіли:
✅ Катерина Ватрас, студентка 1 курсу юридичного факультету Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, з науковою статтею „Практика Верховного Суду та Європейського суду з прав людини в контексті інституту судової правотворчості“ (наукові керівники – Вовк Вікторія Миколаївна, доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права, Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова; Стеньгач Надія Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова);
✅ Наталія Мельникова, магістрантка 1 курсу факультету міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету, зі статтею „Захист цифрових прав людини в умовах розвитку штучного інтелекту та збору персональних даних“ (науковий керівник – Стеблак Діана Михайлівна, доцент кафедри міжнародної політики, факультету міжнародних економічних відносин, доктор філософії);
✅ Олександр Шевчук, студент 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, зі статтею „Рекомендаційно-інтерпретаційна природа актів реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у системі конституційного права“ (науковий керівник – Гетьманцева Ніна Дмитрівна, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри приватного права Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича).
У межах Урочистої академії „Український конституціоналізм у ХХІ столітті: конституційний розвиток, випробування війною, виклики євроінтеграції“, присвяченої 30-й річниці ухвалення Конституції України, оголошено переможців конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини. Захід організовано КСУ спільно з Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Національною академією правових наук України та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.
📚 Нагадаємо, що конкурс стартував у жовтні минулого року – до річниці створення Конституційного Суду України. Він покликаний підтримати молодих науковців, студентів, магістрантів та аспірантів, які досліджують актуальні питання конституційного права та захисту прав і свобод людини. Зокрема, у своїх роботах учасники ділилися ідеями щодо викликів воєнного стану, тимчасової окупації, цифровізації та розвитку штучного інтелекту.
Імена переможців конкурсу оголосили суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Іван Вервейко, директорка Видавництва „Юридика“ Катерина Головко.
1️⃣ місце здобув Валерій Желнін, аспірант Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з науковою статтею „Конституційно-правове регулювання діяльності органів місцевого самоврядування та обмеження прав людини в екстраординарних режимах“ (науковий керівник – Чиркін Антон Сергійович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого).
2️⃣ місце розділили:
✅ Катерина Кот, студентка 3 курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зі статтею „Порушення основоположних принципів міжнародного права та прав людини російською федерацією на тимчасово окупованих територіях України“ (науковий керівник – Гриняк Андрій Богданович, заступник директора Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України з наукової роботи, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік НАПрН України);
✅ Богдана Паланська, магістерка Державного податкового університету, зі статтею „Реалізація права дитини на сімейне виховання в умовах воєнного стану: виклики, трансформації та інноваційні підходи“ (науковий керівник – Самілик Людмила Олексіївна, кандидат юридичних наук, доцент Державного податкового університету).
3️⃣ місце посіли:
✅ Катерина Ватрас, студентка 1 курсу юридичного факультету Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, з науковою статтею „Практика Верховного Суду та Європейського суду з прав людини в контексті інституту судової правотворчості“ (наукові керівники – Вовк Вікторія Миколаївна, доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права, Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова; Стеньгач Надія Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова);
✅ Наталія Мельникова, магістрантка 1 курсу факультету міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету, зі статтею „Захист цифрових прав людини в умовах розвитку штучного інтелекту та збору персональних даних“ (науковий керівник – Стеблак Діана Михайлівна, доцент кафедри міжнародної політики, факультету міжнародних економічних відносин, доктор філософії);
✅ Олександр Шевчук, студент 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, зі статтею „Рекомендаційно-інтерпретаційна природа актів реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у системі конституційного права“ (науковий керівник – Гетьманцева Ніна Дмитрівна, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри приватного права Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича).
✨ Конституційний Суд України щиро вітає переможців конкурсу та їхніх наукових керівників, а також дякує всім конкурсантам за їхню участь, високий професійний рівень робіт, актуальність тем і прагнення до наукового розвитку. Бажаємо молодим дослідникам подальших успіхів у науковій діяльності, спрямованій на утвердження верховенства права, розвиток конституційної культури та захист прав і свобод людини.
Конституційний Суд України pinned «✨ Оголошено переможців конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини У межах Урочистої академії „Український конституціоналізм у ХХІ столітті: конституційний розвиток, випробування війною, виклики євроінтеграції“, присвяченої…»
Шановні українці! Щиро вітаємо Вас із 30-ю річницею Конституції України! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
«День Конституції - це не просто дата в календарі. Це день нашої віри в Україну. Віри в те, що право сильніше за свавілля. Свобода - сильніша за страх. А народ, який знає ціну своєї гідності, - незламний!»💪💪💪
https://youtu.be/H97YN-0h7EQ?si=Q6RmZmFd6zth-dRS
«День Конституції - це не просто дата в календарі. Це день нашої віри в Україну. Віри в те, що право сильніше за свавілля. Свобода - сильніша за страх. А народ, який знає ціну своєї гідності, - незламний!»💪💪💪
https://youtu.be/H97YN-0h7EQ?si=Q6RmZmFd6zth-dRS
YouTube
Привітання В.О. Голови КСУ Олександра Петришина з нагоди 30-ї річниці Конституції України
Enjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.
📖 У Києві відбулася Урочиста академія з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України
Участь у заході на тему „Український конституціоналізм у ХХІ столітті: конституційний розвиток, випробування війною, виклики євроінтеграції“ взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Федеральний міністр юстиції та захисту прав споживачів Німеччини Штефані Губіґ, Директорка Центру ОБСЄ із запобігання конфліктам та заступник керівника Секретаріату ОБСЄ Кейт Фірон, суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, депутат Європейського парламенту, запрошений професор юридичного факультету Університету Вітаутаса Великого, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2018–2026), Голова Конституційного Суду Литовської Республіки у 2014–2021 роках Дейнюс Жалімас, Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний, декан юридичного факультету державного університету Іллі, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2007–2015), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016) Георгій Папуашвілі, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2017–2022), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017) Александру Тенасє, а також представники міжнародних організацій, дипломатичних місій, державних установ іноземних країн, очільники конституційних і верховних судів європейських держав, українські та зарубіжні науковці.
🔸 Учасники Урочистої академії обговорили роль Конституції України в утвердженні української державності, значення Основного Закону для демократичного розвитку держави, трансформацію сучасної конституційної доктрини, а також виклики, що постали перед українським конституціоналізмом в умовах повномасштабної війни, післявоєнного відновлення та європейської інтеграції України.
Проведення Урочистої академії з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України засвідчило важливість фахового діалогу між національними та європейськими інституціями. Учасники заходу підкреслили, що Конституція України в умовах війни залишається фундаментом державної незалежності, демократичного устрою, правової визначеності та європейського майбутнього України.
🔸 Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Національною академією правових наук України та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.
📑 Детальніше за посиланням: https://lnk.ua/eL9VAuvjX
Участь у заході на тему „Український конституціоналізм у ХХІ столітті: конституційний розвиток, випробування війною, виклики євроінтеграції“ взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Ольга Совгиря, Галина Юровська, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Федеральний міністр юстиції та захисту прав споживачів Німеччини Штефані Губіґ, Директорка Центру ОБСЄ із запобігання конфліктам та заступник керівника Секретаріату ОБСЄ Кейт Фірон, суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, депутат Європейського парламенту, запрошений професор юридичного факультету Університету Вітаутаса Великого, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2018–2026), Голова Конституційного Суду Литовської Республіки у 2014–2021 роках Дейнюс Жалімас, Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний, декан юридичного факультету державного університету Іллі, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2007–2015), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016) Георгій Папуашвілі, міжнародний юридичний радник, член Венеційської комісії (2017–2022), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017) Александру Тенасє, а також представники міжнародних організацій, дипломатичних місій, державних установ іноземних країн, очільники конституційних і верховних судів європейських держав, українські та зарубіжні науковці.
🔸 Учасники Урочистої академії обговорили роль Конституції України в утвердженні української державності, значення Основного Закону для демократичного розвитку держави, трансформацію сучасної конституційної доктрини, а також виклики, що постали перед українським конституціоналізмом в умовах повномасштабної війни, післявоєнного відновлення та європейської інтеграції України.
Проведення Урочистої академії з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України засвідчило важливість фахового діалогу між національними та європейськими інституціями. Учасники заходу підкреслили, що Конституція України в умовах війни залишається фундаментом державної незалежності, демократичного устрою, правової визначеності та європейського майбутнього України.
🔸 Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Національною академією правових наук України та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.
📑 Детальніше за посиланням: https://lnk.ua/eL9VAuvjX
⚖️Суд продовжив розгляд питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад
Велика палата #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України для розгляду питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад.
📄 Предметом конституційного контролю у цій справі є пункт 6 частини першої статті 4, частину третю статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“ від 5 лютого 2015 року № 157–VIII зі змінами (далі – Закон).
📝 Оспорюваними приписами Закону визначено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: „об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області“ (пункт 6 частини першої статті 4); „перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації“ (частина третя статті 11).
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
💬 Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорювані норми Закону не відповідають низці приписів Конституції України. Зокрема, на його переконання, „запровадження та наявність законодавчо встановленого механізму об’єднання територіальних громад суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад та призводить до звуження конституційного права жителів громади на таке добровільне об’єднання. Оскільки процес об’єднання наразі має відбуватися в чітко регламентованих рамках, які визначені перспективними планами“.
📄 Суд поновив розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження та залучив до участі у її розгляді Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулебу, заступника директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з наукової роботи Ірину Бодрову, завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олену Бориславську та голову правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка.
▪️На відкритій частині пленарного засідання 2 червня 2026 року Суд розглянув низку клопотань, зокрема, задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна щодо залучення до розгляду справи заступника Міністра розвитку громад та територій України у 2019–2023 рр. В’ячеслава Негоди, а також пропозицію Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби про залучення у розгляді справи заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна. Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження – завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Бориславської, голови правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка, а також заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
Велика палата #КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України для розгляду питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад.
📄 Предметом конституційного контролю у цій справі є пункт 6 частини першої статті 4, частину третю статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“ від 5 лютого 2015 року № 157–VIII зі змінами (далі – Закон).
📝 Оспорюваними приписами Закону визначено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: „об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області“ (пункт 6 частини першої статті 4); „перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації“ (частина третя статті 11).
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
💬 Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що оспорювані норми Закону не відповідають низці приписів Конституції України. Зокрема, на його переконання, „запровадження та наявність законодавчо встановленого механізму об’єднання територіальних громад суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад та призводить до звуження конституційного права жителів громади на таке добровільне об’єднання. Оскільки процес об’єднання наразі має відбуватися в чітко регламентованих рамках, які визначені перспективними планами“.
📄 Суд поновив розгляд цієї справи у відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження та залучив до участі у її розгляді Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулебу, заступника директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з наукової роботи Ірину Бодрову, завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олену Бориславську та голову правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка.
▪️На відкритій частині пленарного засідання 2 червня 2026 року Суд розглянув низку клопотань, зокрема, задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна щодо залучення до розгляду справи заступника Міністра розвитку громад та територій України у 2019–2023 рр. В’ячеслава Негоди, а також пропозицію Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби про залучення у розгляді справи заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна. Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження – завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Бориславської, голови правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка, а також заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
▪️На пленарному засіданні 30 червня ц.р. Суд задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про залучення до розгляду справи голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталія Безгіна.
Свої позиції виклали представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський та залучені учасники конституційного провадження: доцент кафедри регіональної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка В’ячеслав Негода, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📎https://lnk.ua/AbeiMsuXy
Свої позиції виклали представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський та залучені учасники конституційного провадження: доцент кафедри регіональної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка В’ячеслав Негода, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📎https://lnk.ua/AbeiMsuXy