📚 Значення юридичних позицій КСУ для юрисдикційної практики: відбувся круглий стіл
Питання впливу рішень Конституційного Суду України на єдність правозастосування та розвиток судової практики обговорили під час круглого столу „Юридичні позиції Конституційного Суду України та їх значення для юрисдикційної практики“, що відбувся 12–13 червня 2026 року.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська, судді Верховного Суду та представники Ради Європи.
Модераторами виступи суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Суду Оксана Грищук, керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська.
Із вітальними промовами до учасників круглого столу звернулися: суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін та керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян. Вони наголосили на важливості професійного діалогу між інституціями для формування узгоджених підходів до застосування Конституції України та утвердження її цінностей.
▪️У центрі обговорення – роль юридичних позицій Суду у тлумаченні та застосуванні положень Конституції України, їхній вплив на практику судів системи судоустрою України, а також забезпечення єдності правозастосування, узгодженості принципів правової визначеності, незалежності суддів і верховенства права.
🔸На питанні методології обґрунтування рішень Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Василь Лемак. Він детально зупинився на значенні належної аргументації рішень органу конституційної юрисдикції, послідовності правових позицій Суду та їхньої ролі у формуванні передбачуваної й сталої судової практики.
Окрему увагу було приділено взаємозв’язку між юридичними позиціями Конституційного Суду України та практикою Верховного Суду. У цьому контексті йшлося про важливість забезпечення єдності правозастосування та розвитку міжінституційного діалогу.
🔸 Із доповіддю на тему „Юридичні позиції Суду справедливості Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини у рішеннях Конституційного Суду України“ виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. У фокусі уваги були питання використання європейських правових стандартів у конституційному судочинстві, значення практики європейських судових інституцій для розвитку національної конституційної доктрини, а також посилення аргументації рішень Конституційного Суду України з урахуванням міжнародного та європейського правового контексту.
Професійний діалог продемонстрував, що сталість судової практики значною мірою залежить від здатності судів діяти в єдиному конституційному вимірі, не лише сприймаючи Конституцію України як акт найвищої юридичної сили, а й рішення Конституційного Суду України – як безпосередній орієнтир щоденного правозастосування.
📎 Захід було організовано за підтримки Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується на виконання Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Питання впливу рішень Конституційного Суду України на єдність правозастосування та розвиток судової практики обговорили під час круглого столу „Юридичні позиції Конституційного Суду України та їх значення для юрисдикційної практики“, що відбувся 12–13 червня 2026 року.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська, судді Верховного Суду та представники Ради Європи.
Модераторами виступи суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Суду Оксана Грищук, керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська.
Із вітальними промовами до учасників круглого столу звернулися: суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін та керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян. Вони наголосили на важливості професійного діалогу між інституціями для формування узгоджених підходів до застосування Конституції України та утвердження її цінностей.
▪️У центрі обговорення – роль юридичних позицій Суду у тлумаченні та застосуванні положень Конституції України, їхній вплив на практику судів системи судоустрою України, а також забезпечення єдності правозастосування, узгодженості принципів правової визначеності, незалежності суддів і верховенства права.
🔸На питанні методології обґрунтування рішень Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Василь Лемак. Він детально зупинився на значенні належної аргументації рішень органу конституційної юрисдикції, послідовності правових позицій Суду та їхньої ролі у формуванні передбачуваної й сталої судової практики.
Окрему увагу було приділено взаємозв’язку між юридичними позиціями Конституційного Суду України та практикою Верховного Суду. У цьому контексті йшлося про важливість забезпечення єдності правозастосування та розвитку міжінституційного діалогу.
🔸 Із доповіддю на тему „Юридичні позиції Суду справедливості Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини у рішеннях Конституційного Суду України“ виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. У фокусі уваги були питання використання європейських правових стандартів у конституційному судочинстві, значення практики європейських судових інституцій для розвитку національної конституційної доктрини, а також посилення аргументації рішень Конституційного Суду України з урахуванням міжнародного та європейського правового контексту.
Професійний діалог продемонстрував, що сталість судової практики значною мірою залежить від здатності судів діяти в єдиному конституційному вимірі, не лише сприймаючи Конституцію України як акт найвищої юридичної сили, а й рішення Конституційного Суду України – як безпосередній орієнтир щоденного правозастосування.
📎 Захід було організовано за підтримки Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується на виконання Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Конституційний Суд України поглиблює фаховий діалог із європейськими інституціями
16–18 червня 2026 року делегація Конституційного Суду України у складі суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка (глава делегації), Юрія Барабаша, Віктора Кичуна, Алли Олійник, Олега Первомайського, Петра Філюка, Галини Юровської, патронатних служб суддів та працівників Секретаріату КСУ взяла участь у низці робочих зустрічей із представниками Ради Європи, Європейського суду з прав людини та Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська комісія).
▪️Заходи організовано в межах Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ (далі – Проєкт) з метою поглиблення фахового діалогу між Конституційним Судом України та європейськими інституціями, обміну досвідом щодо методології обґрунтування рішень, а також обговорення подальших напрямів інституційної співпраці.
У межах програми делегація провела робочу зустріч із керівником відділу Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Джованні Баттіста Челієнто, керівницею сектору цього відділу Маріаною Кіку, юристкою Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Христиною Федунишин. У центрі фахового діалогу були питання розвитку конституційної юстиції, утвердження верховенства права, застосування європейських стандартів захисту прав людини, підвищення якості аргументації рішень органів конституційного контролю та впровадження сучасних цифрових технологій.
Під час зустрічі з Генеральним директором з прав людини та верховенства права Ради Європи Джанлукою Еспозіто було порушено питання подальшої підтримки реформ у сфері конституційної юстиції, посилення захисту конституційних прав і свобод, ролі Конституційного Суду України в утвердженні засад правової держави в умовах сучасних викликів.
Крім того, відбувся обмін думками із Секретаріатом Венеційської комісії за участі юридичних радників Венеційської комісії Мартіни Сільвестрі та Мамалуки Лонгурашвілі. Сторони обговорили останні висновки Венеційської комісії щодо України, а також Дослідження „Осучаснене Мірило правовладдя“ (Тhе Updated Rule of Law Checklist).
Делегація долучилися до роботи семінару за участю британського баристера, члена адвокатської колегії Monckton Chambers, міжнародного консультанта Ради Європи з питань прав людини та верховенства права Джеремі МакБрайда. Учасники обговорили європейські стандарти й кращі практики щодо структури актів, послідовності мотивування, якості юридичного обґрунтування та формулювання правових позицій у спосіб, що забезпечує їх зрозумілість, переконливість і практичну придатність для правозастосування.
Важливою частиною програми стала робоча зустріч суддів Конституційного Суду України з Головою Європейського суду з прав людини Матіасом Гійомаром, суддями ЄСПЛ Миколою Гнатовським та Артурсом Кучсом. Сторони обмінялися думками щодо актуальних питань захисту прав людини, значення практики ЄСПЛ для національного правопорядку, а також ролі конституційних судів у забезпеченні ефективного захисту основоположних прав і свобод.
Під час зустрічі із Секретаріатом Європейського суду з прав людини учасники обмінялися досвідом щодо використання цифрових та автоматизованих інструментів у роботі Суду. До заходу долучилися директор Департаменту фільтрації та допоміжних служб, заступник Секретаря Європейського суду з прав людини Клаудіуш Рингелевич та керівниця управління інформаційних систем і підтримки користувачів Гейл Мітчелл.
16–18 червня 2026 року делегація Конституційного Суду України у складі суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка (глава делегації), Юрія Барабаша, Віктора Кичуна, Алли Олійник, Олега Первомайського, Петра Філюка, Галини Юровської, патронатних служб суддів та працівників Секретаріату КСУ взяла участь у низці робочих зустрічей із представниками Ради Європи, Європейського суду з прав людини та Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська комісія).
▪️Заходи організовано в межах Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ (далі – Проєкт) з метою поглиблення фахового діалогу між Конституційним Судом України та європейськими інституціями, обміну досвідом щодо методології обґрунтування рішень, а також обговорення подальших напрямів інституційної співпраці.
У межах програми делегація провела робочу зустріч із керівником відділу Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Джованні Баттіста Челієнто, керівницею сектору цього відділу Маріаною Кіку, юристкою Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Христиною Федунишин. У центрі фахового діалогу були питання розвитку конституційної юстиції, утвердження верховенства права, застосування європейських стандартів захисту прав людини, підвищення якості аргументації рішень органів конституційного контролю та впровадження сучасних цифрових технологій.
Під час зустрічі з Генеральним директором з прав людини та верховенства права Ради Європи Джанлукою Еспозіто було порушено питання подальшої підтримки реформ у сфері конституційної юстиції, посилення захисту конституційних прав і свобод, ролі Конституційного Суду України в утвердженні засад правової держави в умовах сучасних викликів.
Крім того, відбувся обмін думками із Секретаріатом Венеційської комісії за участі юридичних радників Венеційської комісії Мартіни Сільвестрі та Мамалуки Лонгурашвілі. Сторони обговорили останні висновки Венеційської комісії щодо України, а також Дослідження „Осучаснене Мірило правовладдя“ (Тhе Updated Rule of Law Checklist).
Делегація долучилися до роботи семінару за участю британського баристера, члена адвокатської колегії Monckton Chambers, міжнародного консультанта Ради Європи з питань прав людини та верховенства права Джеремі МакБрайда. Учасники обговорили європейські стандарти й кращі практики щодо структури актів, послідовності мотивування, якості юридичного обґрунтування та формулювання правових позицій у спосіб, що забезпечує їх зрозумілість, переконливість і практичну придатність для правозастосування.
Важливою частиною програми стала робоча зустріч суддів Конституційного Суду України з Головою Європейського суду з прав людини Матіасом Гійомаром, суддями ЄСПЛ Миколою Гнатовським та Артурсом Кучсом. Сторони обмінялися думками щодо актуальних питань захисту прав людини, значення практики ЄСПЛ для національного правопорядку, а також ролі конституційних судів у забезпеченні ефективного захисту основоположних прав і свобод.
Під час зустрічі із Секретаріатом Європейського суду з прав людини учасники обмінялися досвідом щодо використання цифрових та автоматизованих інструментів у роботі Суду. До заходу долучилися директор Департаменту фільтрації та допоміжних служб, заступник Секретаря Європейського суду з прав людини Клаудіуш Рингелевич та керівниця управління інформаційних систем і підтримки користувачів Гейл Мітчелл.
У межах програми візиту відбулося засідання Керівного комітету Проєкту за участю координатора Проєкту Октавіана Софранського, менеджерки Проєкту Сюзанни Мнацаканян, керівника відділу Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Джованні Баттіста Челієнто та керівниці сектору цього відділу Маріани Кіку, під час якого було підбито підсумки реалізації Проєкту та обговорено напрями подальшої співпраці
▪️Зазначені заходи стали важливою платформою для обміну практичним досвідом, обговорення сучасних викликів у сфері конституційного правосуддя та визначення подальших напрямів співпраці між Конституційним Судом України, Радою Європи, Європейським судом з прав людини та Венеційською комісією.
▪️Зазначені заходи стали важливою платформою для обміну практичним досвідом, обговорення сучасних викликів у сфері конституційного правосуддя та визначення подальших напрямів співпраці між Конституційним Судом України, Радою Європи, Європейським судом з прав людини та Венеційською комісією.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду та народних депутатів України
Велика палата КСУ 23 червня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261;
✅Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
✅47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.
📎Суд продовжить їхній розгляд на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата КСУ 23 червня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261;
✅Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
✅47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень законів України „Про запобігання корупції“, „Про прокуратуру“, „Про Національне антикорупційне бюро України“, „Про Державне бюро розслідувань“, „Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.
📎Суд продовжить їхній розгляд на одному з наступних пленарних засідань.