⚖️ Порядок виплати пенсій окремим категоріям осіб у 2025 році: Велика палата КСУ розглядає справу за поданням Верховного Суду
Велика палата #КСУ 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 19, 46, 92 Конституції України статтю 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ, а також постанову Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1 зі змінами (далі – Постанова Кабінету Міністрів України) у частині обмеження розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена (перерахована) відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами.
📑 Згідно зі статтею 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
📜 Постановою Кабінету Міністрів України установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначено (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення (абзаци перший – шостий пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України). Крім того, визначено особливості застосування коефіцієнтів для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких розмір пенсії обчислено відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (абзац сьомий пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України). Крім того, установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України, до пенсій (пенсійних виплат) у передбачених випадках не застосовуються (пункт 2).
Велика палата #КСУ 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 19, 46, 92 Конституції України статтю 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ, а також постанову Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1 зі змінами (далі – Постанова Кабінету Міністрів України) у частині обмеження розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена (перерахована) відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами.
📑 Згідно зі статтею 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
📜 Постановою Кабінету Міністрів України установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначено (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–ХІІ зі змінами (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення (абзаци перший – шостий пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України). Крім того, визначено особливості застосування коефіцієнтів для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких розмір пенсії обчислено відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (абзац сьомий пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України). Крім того, установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України, до пенсій (пенсійних виплат) у передбачених випадках не застосовуються (пункт 2).
📑 У конституційному поданні Верховний Суд обґрунтовує неконституційність окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ та Постанови Кабінету Міністрів України з огляду, зокрема, на: особливий соціальний захист військовослужбовців, у тому числі пенсіонерів; особливий, чітко визначений у Конституції України, предмет регулювання законом про Державний бюджет України, що унеможливлює внесення ним змін, зупинення дії чи скасування інших законів (скасування, зміна обсягу прав, пільг, компенсацій, гарантій тощо, передбачених іншими законами); допустимість делегування Верховною Радою України Кабінету Міністрів України повноважень унормовувати відносини у сфері соціального захисту виключно в межах, визначених Конституцією України.
▪️Суддя-доповідач також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Великою палатою Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, Національного юридичний університет імені Ярослава Мудрого, інших наукових та навчальних закладів. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи Велика палата КСУ перейшла до закритої частини пленарного засідання.
👥 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров, представник суб’єкта права на конституційне подання, т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, учасник конституційного провадження, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
▪️Суддя-доповідач також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Великою палатою Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, Національного юридичний університет імені Ярослава Мудрого, інших наукових та навчальних закладів. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи Велика палата КСУ перейшла до закритої частини пленарного засідання.
👥 На пленарному засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Альберт Єзеров, представник суб’єкта права на конституційне подання, т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, учасник конституційного провадження, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами та постановив ухвалу
▪️Велика палата 9 червня 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядала справи за конституційними поданнями Верховного Суду:
✅ щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
✅ щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
☑️ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
☑️за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Велика палата 9 червня 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядала справи за конституційними поданнями Верховного Суду:
✅ щодо конституційності частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
✅ щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
☑️ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
☑️за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівенергозбут“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Перший сенат КСУ перевірить на конституційність законодавче положення щодо розміру разової грошової виплати учасникам бойових дій
📝 Перший сенат 10 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Клімчука Василя Антоновича.
Заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 17, 22, 46 Конституції України підпункт 1 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
🔹Як зазначила суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря, Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження та визначила, що предметом конституційного контролю в цій справі є частина п’ята статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, згідно з якою: „Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
Суддя-доповідач поінформувала про зміст конституційної скарги та перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
💬 Зокрема, йшлося про те, що Клімчук В. А. є учасником бойових дій, якому у 2023 році виплатили разову грошову виплату до Дня Незалежності України у розмірі 1 000 грн. Вважаючи, що зазначену виплату здійснено не в повному обсязі, він звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової виплати.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили заявникові у задоволенні позову, а Верховний Суд – у відкритті касаційного провадження.
🔹Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваного положення Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ порушено його конституційні права на належний соціальний захист як захисника Вітчизни, на достатній життєвий рівень, зменшено його соціальні гарантії як учасника бойових дій, а саме розмір щорічної разової грошової виплати.
📎 Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням.
📝 Перший сенат 10 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Клімчука Василя Антоновича.
Заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 17, 22, 46 Конституції України підпункт 1 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
🔹Як зазначила суддя-доповідач у справі Ольга Совгиря, Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження та визначила, що предметом конституційного контролю в цій справі є частина п’ята статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, згідно з якою: „Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
Суддя-доповідач поінформувала про зміст конституційної скарги та перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
💬 Зокрема, йшлося про те, що Клімчук В. А. є учасником бойових дій, якому у 2023 році виплатили разову грошову виплату до Дня Незалежності України у розмірі 1 000 грн. Вважаючи, що зазначену виплату здійснено не в повному обсязі, він звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової виплати.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили заявникові у задоволенні позову, а Верховний Суд – у відкритті касаційного провадження.
🔹Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами оспорюваного положення Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ порушено його конституційні права на належний соціальний захист як захисника Вітчизни, на достатній життєвий рівень, зменшено його соціальні гарантії як учасника бойових дій, а саме розмір щорічної разової грошової виплати.
📎 Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням.
🔸У КСУ відбулася зустріч із Матіасом Штайнебахом
9️⃣ червня 2026 року виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та судді Суду Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський та Петро Філюк провели зустріч із директором Програми „Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права“, що упроваджується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) Матіасом Штайнебахом. У заході також взяв участь керівник компоненту верховенства права Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Йоханнес Уль.
▪️У центрі обговорення – реалізація Дорожньої карти з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі, а також інституційна підтримка Конституційного Суду України з боку міжнародних партнерів.
▫️Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин відзначив багаторічну плідну співпрацю з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), ознайомив гостей із ключовими засадами діяльності Конституційного Суду України, його структурою та повноваженнями. Він зазначив, що Суд у межах реалізації Дорожньої карти з питань верховенства права зосереджений на посиленні своєї незалежності та інституційної спроможності. Питання зміцнення верховенства права, забезпечення незалежності судової влади та розвитку демократичних інституцій є не лише складовою європейської інтеграції, а й важливим елементом стійкості нашої держави в умовах триваючої збройної агресії проти України, – наголосив Олександр Петришин.
▪️На важливості координації спільних зусиль та практичних заходів задля ефективної імплементації Дорожньої карти з питань верховенства права зупинився директор Програми „Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права“ Матіас Штайнебах. Він зауважив, що Україні доводиться проходити непростий шлях для вступу до Європейського Союзу і запевнив у готовності підтримати нашу країну на цьому шляху.
▫️Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо актуальних викликів, пов’язаних із забезпеченням верховенства права в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, а також обговорили роль органу конституційного контролю у захисті основоположних прав громадян, зміцненні верховенства права та забезпеченні балансу між гілками влади.
Судді наголосили на пріоритетності обміну досвідом між органами конституційної юрисдикції не лише в контексті запровадження міжнародного досвіду в Україні, а й чіткого розуміння міжнародною спільнотою тих викликів, з якими стикається наша країна на шляху до Європейського Союзу. Наразі в Україні формується конституційне право періоду війни і цей досвід є унікальним для країн Європи.
Окрему увагу було приділено питанням подальшої співпраці, пріоритетними напрямами якої є зміцнення інституційної спроможності Суду, розвиток професійного потенціалу працівників Секретаріату, удосконалення методології обґрунтованості рішень, посилення експертної складової під час проведення спільних заходів, розширення професійних контактів і розроблення нових форматів обміну досвідом. Акцентовано на важливості формування довгострокових механізмів партнерства.
▪️На завершення сторони відзначили важливість продовження конструктивного діалогу та висловили готовність до подальшої співпраці з метою підтримки розвитку конституційної юстиції в Україні та реалізації реформ у сфері верховенства права.
9️⃣ червня 2026 року виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та судді Суду Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський та Петро Філюк провели зустріч із директором Програми „Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права“, що упроваджується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) Матіасом Штайнебахом. У заході також взяв участь керівник компоненту верховенства права Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Йоханнес Уль.
▪️У центрі обговорення – реалізація Дорожньої карти з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі, а також інституційна підтримка Конституційного Суду України з боку міжнародних партнерів.
▫️Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин відзначив багаторічну плідну співпрацю з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), ознайомив гостей із ключовими засадами діяльності Конституційного Суду України, його структурою та повноваженнями. Він зазначив, що Суд у межах реалізації Дорожньої карти з питань верховенства права зосереджений на посиленні своєї незалежності та інституційної спроможності. Питання зміцнення верховенства права, забезпечення незалежності судової влади та розвитку демократичних інституцій є не лише складовою європейської інтеграції, а й важливим елементом стійкості нашої держави в умовах триваючої збройної агресії проти України, – наголосив Олександр Петришин.
▪️На важливості координації спільних зусиль та практичних заходів задля ефективної імплементації Дорожньої карти з питань верховенства права зупинився директор Програми „Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права“ Матіас Штайнебах. Він зауважив, що Україні доводиться проходити непростий шлях для вступу до Європейського Союзу і запевнив у готовності підтримати нашу країну на цьому шляху.
▫️Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо актуальних викликів, пов’язаних із забезпеченням верховенства права в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, а також обговорили роль органу конституційного контролю у захисті основоположних прав громадян, зміцненні верховенства права та забезпеченні балансу між гілками влади.
Судді наголосили на пріоритетності обміну досвідом між органами конституційної юрисдикції не лише в контексті запровадження міжнародного досвіду в Україні, а й чіткого розуміння міжнародною спільнотою тих викликів, з якими стикається наша країна на шляху до Європейського Союзу. Наразі в Україні формується конституційне право періоду війни і цей досвід є унікальним для країн Європи.
Окрему увагу було приділено питанням подальшої співпраці, пріоритетними напрямами якої є зміцнення інституційної спроможності Суду, розвиток професійного потенціалу працівників Секретаріату, удосконалення методології обґрунтованості рішень, посилення експертної складової під час проведення спільних заходів, розширення професійних контактів і розроблення нових форматів обміну досвідом. Акцентовано на важливості формування довгострокових механізмів партнерства.
▪️На завершення сторони відзначили важливість продовження конструктивного діалогу та висловили готовність до подальшої співпраці з метою підтримки розвитку конституційної юстиції в Україні та реалізації реформ у сфері верховенства права.
⚖️ Суд розглядає справу за конституційною скаргою
ТОВ „ УКР ГАЗ РЕСУРС “
Другий сенат 10 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“.
📌 Суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами (далі – Закон).
📝 Оспорюваними приписами Закону визначено, що „істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
📎Автор клопотання вважає, що ці приписи Закону суперечать частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України.
🖋️Суддя-доповідач також зазначила, що про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Олеся Серебряник та громадяни України.
🎥Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_10_06_2026_1.mp4
ТОВ „ УКР ГАЗ РЕСУРС “
Другий сенат 10 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“.
📌 Суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами (далі – Закон).
📝 Оспорюваними приписами Закону визначено, що „істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
📎Автор клопотання вважає, що ці приписи Закону суперечать частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України.
🖋️Суддя-доповідач також зазначила, що про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Олеся Серебряник та громадяни України.
🎥Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_10_06_2026_1.mp4