🔹„Конституційний Суд України в обличчях“: Департамент організаційної роботи
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів Департаменту організаційної роботи Секретаріату КСУ.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Ключовими спікерами заходу виступили керівники управлінь та завідувачі відділів, які щодня забезпечують процесуальну, організаційну та редакційну чіткість у роботі єдиного органу конституційної юрисдикції.
Завдяки серії таких ознайомчих лекцій слухачі мали змогу зазирнути за лаштунки повсякденної діяльності Суду, ближче познайомитися з його колективом та дізнатися, як саме забезпечується безперебійний розгляд справ, координація засідань, редакційне опрацювання документів та взаємодія між різними структурними підрозділами та інституціями.
Детальніше: https://lnk.ua/THglGrPuk
🎥 Переглянути відеозапис: https://youtu.be/XGWg1y9EE6U
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів Департаменту організаційної роботи Секретаріату КСУ.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Ключовими спікерами заходу виступили керівники управлінь та завідувачі відділів, які щодня забезпечують процесуальну, організаційну та редакційну чіткість у роботі єдиного органу конституційної юрисдикції.
Завдяки серії таких ознайомчих лекцій слухачі мали змогу зазирнути за лаштунки повсякденної діяльності Суду, ближче познайомитися з його колективом та дізнатися, як саме забезпечується безперебійний розгляд справ, координація засідань, редакційне опрацювання документів та взаємодія між різними структурними підрозділами та інституціями.
Детальніше: https://lnk.ua/THglGrPuk
🎥 Переглянути відеозапис: https://youtu.be/XGWg1y9EE6U
YouTube
„Конституційний Суд України в обличчях“: Департамент організаційної роботи
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів…
🔸 Судді КСУ долучилися до роботи XIV Міжнародного судово-правового форуму
Участь у заході, що проходив 4–5 червня 2026 року в місті Києві, взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Форум об’єднав представників судової влади, державних інституцій, правничої спільноти та експертного середовища для фахового обговорення ключових викликів, що постають перед системою правосуддя в умовах воєнного стану. Учасники зосередили увагу на питаннях інституційного розвитку, доступу до правосуддя, захисту прав людини, ефективності судочинства, кримінальної юстиції, судового захисту бізнесу та виконання судових рішень.
▪️Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на конституційному підґрунті процесуальних гарантій у кримінальних провадженнях в умовах воєнного стану. Він зауважив, що сучасні виклики, зумовлені війною, кризою міжнародного правопорядку та загрозами для демократії, прав людини й основоположних цінностей, актуалізують питання меж допустимого втручання держави у сферу прав і свобод людини. За його словами, повернення війни у світовий і європейський простір пов’язане, зокрема, із втратою відчуття меж дозволеного та зневагою до гідності людини, що створює ризик підміни права силою.
💬 „Конституція України залишається основним орієнтиром для оцінювання законодавчих обмежень і спеціальних процесуальних механізмів, запроваджених у зв’язку зі збройною агресією рф проти України“, – підкреслив суддя.
Водночас, зазначив промовець, поява нових юридичних інститутів у сфері кримінального процесу, зумовлена потребами держави у захисті від агресії, не повинна призводити до застосування заходів примусу, які суперечать конституційним цінностям і приписам. У цьому контексті суддя відзначив особливу роль конституційного контролю в забезпеченні балансу між безпековими потребами держави та гарантіями прав людини.
▪️На презумпції невинуватості у практиці Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він підкреслив, що одним із незмінних правових орієнтирів для держав, заснованих на демократичних цінностях, є презумпція невинуватості. За його словами, цей принцип є важливою конституційною гарантією захисту прав людини та справедливої судової процедури.
💬 „У сьогоднішній боротьбі ми сильніші саме тому, що у нас є цінності, які люди захищають і заради яких віддають життя. Ядром цих конституційних цінностей є презумпція невинуватості, яка повинна залишатися незмінною“, – додав він.
Віктор Городовенко звернув увагу на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 3-р(ІІ)/2022 від 8 червня 2022 року, в якому Суд сформував сучасне розуміння презумпції невинуватості через її ключові ознаки та конституційно-правове значення. Він також наголосив на універсальному характері презумпції невинуватості, яка дедалі більше виявляється в різних сферах суспільного життя та є невід’ємною складовою права на справедливий суд. Суддя зазначив, що обов’язком державних органів та їх посадових осіб є беззаперечне дотримання цього принципу.
Участь у заході, що проходив 4–5 червня 2026 року в місті Києві, взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Форум об’єднав представників судової влади, державних інституцій, правничої спільноти та експертного середовища для фахового обговорення ключових викликів, що постають перед системою правосуддя в умовах воєнного стану. Учасники зосередили увагу на питаннях інституційного розвитку, доступу до правосуддя, захисту прав людини, ефективності судочинства, кримінальної юстиції, судового захисту бізнесу та виконання судових рішень.
▪️Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на конституційному підґрунті процесуальних гарантій у кримінальних провадженнях в умовах воєнного стану. Він зауважив, що сучасні виклики, зумовлені війною, кризою міжнародного правопорядку та загрозами для демократії, прав людини й основоположних цінностей, актуалізують питання меж допустимого втручання держави у сферу прав і свобод людини. За його словами, повернення війни у світовий і європейський простір пов’язане, зокрема, із втратою відчуття меж дозволеного та зневагою до гідності людини, що створює ризик підміни права силою.
💬 „Конституція України залишається основним орієнтиром для оцінювання законодавчих обмежень і спеціальних процесуальних механізмів, запроваджених у зв’язку зі збройною агресією рф проти України“, – підкреслив суддя.
Водночас, зазначив промовець, поява нових юридичних інститутів у сфері кримінального процесу, зумовлена потребами держави у захисті від агресії, не повинна призводити до застосування заходів примусу, які суперечать конституційним цінностям і приписам. У цьому контексті суддя відзначив особливу роль конституційного контролю в забезпеченні балансу між безпековими потребами держави та гарантіями прав людини.
▪️На презумпції невинуватості у практиці Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він підкреслив, що одним із незмінних правових орієнтирів для держав, заснованих на демократичних цінностях, є презумпція невинуватості. За його словами, цей принцип є важливою конституційною гарантією захисту прав людини та справедливої судової процедури.
💬 „У сьогоднішній боротьбі ми сильніші саме тому, що у нас є цінності, які люди захищають і заради яких віддають життя. Ядром цих конституційних цінностей є презумпція невинуватості, яка повинна залишатися незмінною“, – додав він.
Віктор Городовенко звернув увагу на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 3-р(ІІ)/2022 від 8 червня 2022 року, в якому Суд сформував сучасне розуміння презумпції невинуватості через її ключові ознаки та конституційно-правове значення. Він також наголосив на універсальному характері презумпції невинуватості, яка дедалі більше виявляється в різних сферах суспільного життя та є невід’ємною складовою права на справедливий суд. Суддя зазначив, що обов’язком державних органів та їх посадових осіб є беззаперечне дотримання цього принципу.
▪️Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська презентувала доповідь на тему „Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо ролі Верховного Суду в забезпеченні єдності судової практики“. Вона звернула увагу на рішення Конституційного Суду України, у яких послідовно підкреслено ключову роль Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України. Зокрема, йшлося про те, що забезпечення єдності та сталості судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може виконувати жоден інший орган державної влади.
💬 „Орган конституційної юрисдикції підкреслює, що Верховний Суд є не лише найвищим судом у системі судоустрою, а й органом, який спрямовує діяльність усіх судів системи судоустрою на однакове застосування норм права з огляду на те, що його правові позиції є обов’язковими для судів усіх інстанцій“, – наголосила промовиця.
Суддя зазначила, що правова визначеність, сталість і передбачуваність правозастосування є важливими умовами довіри до судової системи.
🔸 Форум підкреслив важливість міжінституційної взаємодії та фахового обміну для напрацювання узгоджених підходів до подолання викликів, що постають перед судами, органами суддівського врядування, правничою спільнотою та державними інституціями в умовах війни. Вирішення порушених під час заходу питань необхідне для подальшого зміцнення конституційних гарантій захисту прав людини, підвищення ефективності судового захисту та забезпечення стабільного функціонування судової влади.
Захід організовано видавництвом „Юридична практика“ спільно з Асоціацією українських корпоративних радників.
🎞️Фотоматеріли з офіційного вебресурсу видання „Юридична практика“
💬 „Орган конституційної юрисдикції підкреслює, що Верховний Суд є не лише найвищим судом у системі судоустрою, а й органом, який спрямовує діяльність усіх судів системи судоустрою на однакове застосування норм права з огляду на те, що його правові позиції є обов’язковими для судів усіх інстанцій“, – наголосила промовиця.
Суддя зазначила, що правова визначеність, сталість і передбачуваність правозастосування є важливими умовами довіри до судової системи.
🔸 Форум підкреслив важливість міжінституційної взаємодії та фахового обміну для напрацювання узгоджених підходів до подолання викликів, що постають перед судами, органами суддівського врядування, правничою спільнотою та державними інституціями в умовах війни. Вирішення порушених під час заходу питань необхідне для подальшого зміцнення конституційних гарантій захисту прав людини, підвищення ефективності судового захисту та забезпечення стабільного функціонування судової влади.
Захід організовано видавництвом „Юридична практика“ спільно з Асоціацією українських корпоративних радників.
🎞️Фотоматеріли з офіційного вебресурсу видання „Юридична практика“
⚖️ КСУ розглядає справу про справляння судового збору за звернення до суду щодо забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили
Велика палата Конституційного Суду України 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційного подання та обґрунтування автора клопотання. Суддя повідомила, що Верховний Суд просить перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI (далі – Закон).
📑 У частині другій статті 3 Закону визначено перелік позовних заяв, інших заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, за подання яких судовий збір не справляють.
📑 У підпунктах 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
📝 Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що за подання позову в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) та за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду такого позову, справляється судовий збір відповідно до Закону.
Частина перша статті 287 КАС встановлює право, зокрема, учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з позовною заявою щодо неправомірних дій або бездіяльності державного або приватного виконавця.
💬 Суддя поінформувала, що висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду став підставою для внесення Верховним Судом конституційного подання. Предметом касаційного оскарження була ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судового збору з приводу оскарження рішення органу державної виконавчої служби, порядок розгляду якої визначено статтею 287 КАС.
У контексті цієї справи спірним було питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою повернено позовну заяву з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви в порядку статті 287 КАС.
Верховний Суд зазначає, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 за оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців у цивільному судочинстві збір не справляється. Натомість за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС та за апеляційне й касаційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду такого позову, судовий збір справляється в загальному порядку в розмірах, встановлених у статті 4 Закону, що ставить у нерівне становище позивача/стягувача у виконавчому провадженні, на користь якого ухвалено рішення суду в порядку адміністративного судочинства, порівняно з позивачем/стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду, прийнятого за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Також Верховний Суд звернув увагу на розмір ставок судового збору, а саме, у підпункті 1 пункту 3 частини другої статті Закону йдеться про позов взагалі і не уточнюється предмет спору.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що у підпункті 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону словосполучення „на ухвалу суду“ має узагальнюючий характер і не розрізняє ухвал (не містить винятків та застережень), за оскарження яких не підлягає сплаті судовий збір.
Велика палата Конституційного Суду України 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційного подання та обґрунтування автора клопотання. Суддя повідомила, що Верховний Суд просить перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI (далі – Закон).
📑 У частині другій статті 3 Закону визначено перелік позовних заяв, інших заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, за подання яких судовий збір не справляють.
📑 У підпунктах 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
📝 Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що за подання позову в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) та за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду такого позову, справляється судовий збір відповідно до Закону.
Частина перша статті 287 КАС встановлює право, зокрема, учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з позовною заявою щодо неправомірних дій або бездіяльності державного або приватного виконавця.
💬 Суддя поінформувала, що висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду став підставою для внесення Верховним Судом конституційного подання. Предметом касаційного оскарження була ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судового збору з приводу оскарження рішення органу державної виконавчої служби, порядок розгляду якої визначено статтею 287 КАС.
У контексті цієї справи спірним було питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою повернено позовну заяву з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви в порядку статті 287 КАС.
Верховний Суд зазначає, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 за оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців у цивільному судочинстві збір не справляється. Натомість за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС та за апеляційне й касаційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду такого позову, судовий збір справляється в загальному порядку в розмірах, встановлених у статті 4 Закону, що ставить у нерівне становище позивача/стягувача у виконавчому провадженні, на користь якого ухвалено рішення суду в порядку адміністративного судочинства, порівняно з позивачем/стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду, прийнятого за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Також Верховний Суд звернув увагу на розмір ставок судового збору, а саме, у підпункті 1 пункту 3 частини другої статті Закону йдеться про позов взагалі і не уточнюється предмет спору.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що у підпункті 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону словосполучення „на ухвалу суду“ має узагальнюючий характер і не розрізняє ухвал (не містить винятків та застережень), за оскарження яких не підлягає сплаті судовий збір.
Посилаючись на норми Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність ознак невідповідності оспорюваних приписів Закону, що уможливлюють справляння стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, прийнятого на його користь, судового збору за подання адміністративного позову, апеляційної/касаційної скарги у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку статті 287 КАС, частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, оскільки обмежують право на справедливий суд.
📝 „Враховуючи конституційний принцип обов’язковості судового рішення, закріплений у пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, особа, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинна сплачувати судовий збір за звернення до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили“, – зазначає Верховний Суд.
Суддя-доповідач поінформувала, що для забезпечення повноти розгляду справи було надіслано запити до органів державної влади, наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України з проханням надати юридичний аналіз питань, порушених у конституційному поданні.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
📝 „Враховуючи конституційний принцип обов’язковості судового рішення, закріплений у пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, особа, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинна сплачувати судовий збір за звернення до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили“, – зазначає Верховний Суд.
Суддя-доповідач поінформувала, що для забезпечення повноти розгляду справи було надіслано запити до органів державної влади, наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України з проханням надати юридичний аналіз питань, порушених у конституційному поданні.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
⚖️ Велика палата КСУ розпочала розгляд справи щодо конституційності окремих положень законів про Держбюджет на 2022–2025 роки
Велика палата #КСУ 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
💬 Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є норми законів про Державний бюджет України щодо встановлення у 2022–2025 роках прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.
За результатами аналізу конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.
▪️Суб’єкт права на конституційне подання вказує, що з 2021 року та до теперішнього часу законами про Державний бюджет України на відповідні роки одночасно із встановленням прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб, законодавець запровадив новий вид прожиткового мінімуму – прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Зокрема, з 1 січня 2025 року діють два види прожиткового мінімуму для працездатних осіб – загальний у розмірі 3028 грн та спеціальний – 2102 грн, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
📝 Верховний Суд зазначає, що відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно, застосування іншої розрахункової величини при визначенні розміру посадового окладу судді, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом, не допускається.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що всупереч нормам статей 6, 8, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України, оспорювані положення законів про Державний бюджет України на 2022–2025 роки, якими встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні, фактично змінюють правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“.
▪️Суддя також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи будуть підготовлені аналітичні, довідково-інформаційні матеріали з питань конституційного провадження та вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів щодо питань, які виникають у цьому конституційному провадженні.
Велика палата КСУ дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Велика палата #КСУ 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
💬 Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є норми законів про Державний бюджет України щодо встановлення у 2022–2025 роках прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.
За результатами аналізу конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.
▪️Суб’єкт права на конституційне подання вказує, що з 2021 року та до теперішнього часу законами про Державний бюджет України на відповідні роки одночасно із встановленням прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб, законодавець запровадив новий вид прожиткового мінімуму – прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Зокрема, з 1 січня 2025 року діють два види прожиткового мінімуму для працездатних осіб – загальний у розмірі 3028 грн та спеціальний – 2102 грн, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
📝 Верховний Суд зазначає, що відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно, застосування іншої розрахункової величини при визначенні розміру посадового окладу судді, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом, не допускається.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що всупереч нормам статей 6, 8, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України, оспорювані положення законів про Державний бюджет України на 2022–2025 роки, якими встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні, фактично змінюють правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“.
▪️Суддя також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи будуть підготовлені аналітичні, довідково-інформаційні матеріали з питань конституційного провадження та вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів щодо питань, які виникають у цьому конституційному провадженні.
Велика палата КСУ дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини.
👥 Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.