🔹Крім того, 3 червня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіберіус Плюс“ щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 5 Закону України „Про санкції“.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзаців другого ‒ двадцять третього пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіберіус Плюс“ щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 5 Закону України „Про санкції“.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзаців другого ‒ двадцять третього пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.
⚖️ Право на суд присяжних в умовах воєнного стану: Другий сенат КСУ розглядає конституційну скаргу Мальцева М. В.
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину десяту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних“.
▪️Суддя-доповідач виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він зазначив, що на розгляді в Олександрівському районному суді міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження стосовно Мальцева М. В., якого обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, визначених частиною другою статті 28, частиною другою статті 111, частиною першою статті 14, частиною другою статті 258, частиною другою статті 263-1 Кримінального кодексу України.
У січні 2026 року Мальцев М. В. подав до суду клопотання про здійснення кримінального провадження стосовно нього судом у складі двох суддів та трьох присяжних. Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у задоволенні зазначеного клопотання відмовив.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що частина десята статті 615 Кодексу „не відповідає вимогам статті 3 Конституції України щодо обов’язку створення належного правового механізму захисту конституційних прав і свобод особи, зокрема забезпечення права на розгляд кримінального провадження судом присяжних у справах, де можливе призначення довічного позбавлення волі“.
Автор клопотання також вважає, що оспорюваний припис Кодексу порушує „принцип верховенства права та конституційної ієрархії норм“, „принцип рівності перед законом, гарантований статтею 24 Конституції України“, а також нівелює „конституційну роль народу у здійсненні правосуддя, що прямо суперечить статті 124 Конституції України“.
Крім того, Мальцев М.В. зазначає, що частина десята статті 615 Кодексу не відповідає пункту 1 частини другої, частині четвертій статті 129 Основного Закону України, оскільки „виключає одну з конституційно визначених форм судочинства, не залишаючи особі можливості реалізувати своє право на суд присяжних“. На його думку, „таке законодавче обмеження порушує баланс між формами судочинства, зменшує рівень процесуальних гарантій сторони захисту, суперечить конституційній засаді рівності учасників судового процесу“.
▪️Суддя також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Другим сенатом Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до органів державної влади, Української Гельсінської спілки з прав людини та закладів вищої освіти. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_06_2026.mp4
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину десяту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних“.
▪️Суддя-доповідач виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він зазначив, що на розгляді в Олександрівському районному суді міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження стосовно Мальцева М. В., якого обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, визначених частиною другою статті 28, частиною другою статті 111, частиною першою статті 14, частиною другою статті 258, частиною другою статті 263-1 Кримінального кодексу України.
У січні 2026 року Мальцев М. В. подав до суду клопотання про здійснення кримінального провадження стосовно нього судом у складі двох суддів та трьох присяжних. Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у задоволенні зазначеного клопотання відмовив.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що частина десята статті 615 Кодексу „не відповідає вимогам статті 3 Конституції України щодо обов’язку створення належного правового механізму захисту конституційних прав і свобод особи, зокрема забезпечення права на розгляд кримінального провадження судом присяжних у справах, де можливе призначення довічного позбавлення волі“.
Автор клопотання також вважає, що оспорюваний припис Кодексу порушує „принцип верховенства права та конституційної ієрархії норм“, „принцип рівності перед законом, гарантований статтею 24 Конституції України“, а також нівелює „конституційну роль народу у здійсненні правосуддя, що прямо суперечить статті 124 Конституції України“.
Крім того, Мальцев М.В. зазначає, що частина десята статті 615 Кодексу не відповідає пункту 1 частини другої, частині четвертій статті 129 Основного Закону України, оскільки „виключає одну з конституційно визначених форм судочинства, не залишаючи особі можливості реалізувати своє право на суд присяжних“. На його думку, „таке законодавче обмеження порушує баланс між формами судочинства, зменшує рівень процесуальних гарантій сторони захисту, суперечить конституційній засаді рівності учасників судового процесу“.
▪️Суддя також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Другим сенатом Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до органів державної влади, Української Гельсінської спілки з прав людини та закладів вищої освіти. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_06_2026.mp4
⚖️ Велика палата КСУ розглядала справи за конституційними поданнями Верховного Суду та народних депутатів України. Суд постановив низку ухвал
▪️Велика палата 4 червня ц.р. на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої – п’ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої – четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
✅ Верховного Суду про конституційність статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Велика палата постановила ухвали про подовження строку постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Нестеренко В. В., Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ до 2 липня ц.р.
📑 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни в частині щодо конституційності абзацу другого пункту 2, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“ від 20 вересня 2019 року № 132‒IX та відмовила в частині щодо конституційності підпунктів 1, 2, 5, 6 пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ зазначеного закону. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✅ Гончаренка Олексія Олександровича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ у редакції Закону України „Про вищу раду правосуддя“;
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Васькевіч Н. В. щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309, частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Головка В. В. щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Велика палата 4 червня ц.р. на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої – п’ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої – четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
✅ Верховного Суду про конституційність статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Велика палата постановила ухвали про подовження строку постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Нестеренко В. В., Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ до 2 липня ц.р.
📑 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни в частині щодо конституційності абзацу другого пункту 2, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“ від 20 вересня 2019 року № 132‒IX та відмовила в частині щодо конституційності підпунктів 1, 2, 5, 6 пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ зазначеного закону. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✅ Гончаренка Олексія Олександровича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ у редакції Закону України „Про вищу раду правосуддя“;
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Васькевіч Н. В. щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309, частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Головка В. В. щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
🔹„Конституційний Суд України в обличчях“: Департамент організаційної роботи
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів Департаменту організаційної роботи Секретаріату КСУ.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Ключовими спікерами заходу виступили керівники управлінь та завідувачі відділів, які щодня забезпечують процесуальну, організаційну та редакційну чіткість у роботі єдиного органу конституційної юрисдикції.
Завдяки серії таких ознайомчих лекцій слухачі мали змогу зазирнути за лаштунки повсякденної діяльності Суду, ближче познайомитися з його колективом та дізнатися, як саме забезпечується безперебійний розгляд справ, координація засідань, редакційне опрацювання документів та взаємодія між різними структурними підрозділами та інституціями.
Детальніше: https://lnk.ua/THglGrPuk
🎥 Переглянути відеозапис: https://youtu.be/XGWg1y9EE6U
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів Департаменту організаційної роботи Секретаріату КСУ.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Ключовими спікерами заходу виступили керівники управлінь та завідувачі відділів, які щодня забезпечують процесуальну, організаційну та редакційну чіткість у роботі єдиного органу конституційної юрисдикції.
Завдяки серії таких ознайомчих лекцій слухачі мали змогу зазирнути за лаштунки повсякденної діяльності Суду, ближче познайомитися з його колективом та дізнатися, як саме забезпечується безперебійний розгляд справ, координація засідань, редакційне опрацювання документів та взаємодія між різними структурними підрозділами та інституціями.
Детальніше: https://lnk.ua/THglGrPuk
🎥 Переглянути відеозапис: https://youtu.be/XGWg1y9EE6U
YouTube
„Конституційний Суд України в обличчях“: Департамент організаційної роботи
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів…
🔸 Судді КСУ долучилися до роботи XIV Міжнародного судово-правового форуму
Участь у заході, що проходив 4–5 червня 2026 року в місті Києві, взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Форум об’єднав представників судової влади, державних інституцій, правничої спільноти та експертного середовища для фахового обговорення ключових викликів, що постають перед системою правосуддя в умовах воєнного стану. Учасники зосередили увагу на питаннях інституційного розвитку, доступу до правосуддя, захисту прав людини, ефективності судочинства, кримінальної юстиції, судового захисту бізнесу та виконання судових рішень.
▪️Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на конституційному підґрунті процесуальних гарантій у кримінальних провадженнях в умовах воєнного стану. Він зауважив, що сучасні виклики, зумовлені війною, кризою міжнародного правопорядку та загрозами для демократії, прав людини й основоположних цінностей, актуалізують питання меж допустимого втручання держави у сферу прав і свобод людини. За його словами, повернення війни у світовий і європейський простір пов’язане, зокрема, із втратою відчуття меж дозволеного та зневагою до гідності людини, що створює ризик підміни права силою.
💬 „Конституція України залишається основним орієнтиром для оцінювання законодавчих обмежень і спеціальних процесуальних механізмів, запроваджених у зв’язку зі збройною агресією рф проти України“, – підкреслив суддя.
Водночас, зазначив промовець, поява нових юридичних інститутів у сфері кримінального процесу, зумовлена потребами держави у захисті від агресії, не повинна призводити до застосування заходів примусу, які суперечать конституційним цінностям і приписам. У цьому контексті суддя відзначив особливу роль конституційного контролю в забезпеченні балансу між безпековими потребами держави та гарантіями прав людини.
▪️На презумпції невинуватості у практиці Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він підкреслив, що одним із незмінних правових орієнтирів для держав, заснованих на демократичних цінностях, є презумпція невинуватості. За його словами, цей принцип є важливою конституційною гарантією захисту прав людини та справедливої судової процедури.
💬 „У сьогоднішній боротьбі ми сильніші саме тому, що у нас є цінності, які люди захищають і заради яких віддають життя. Ядром цих конституційних цінностей є презумпція невинуватості, яка повинна залишатися незмінною“, – додав він.
Віктор Городовенко звернув увагу на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 3-р(ІІ)/2022 від 8 червня 2022 року, в якому Суд сформував сучасне розуміння презумпції невинуватості через її ключові ознаки та конституційно-правове значення. Він також наголосив на універсальному характері презумпції невинуватості, яка дедалі більше виявляється в різних сферах суспільного життя та є невід’ємною складовою права на справедливий суд. Суддя зазначив, що обов’язком державних органів та їх посадових осіб є беззаперечне дотримання цього принципу.
Участь у заході, що проходив 4–5 червня 2026 року в місті Києві, взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Форум об’єднав представників судової влади, державних інституцій, правничої спільноти та експертного середовища для фахового обговорення ключових викликів, що постають перед системою правосуддя в умовах воєнного стану. Учасники зосередили увагу на питаннях інституційного розвитку, доступу до правосуддя, захисту прав людини, ефективності судочинства, кримінальної юстиції, судового захисту бізнесу та виконання судових рішень.
▪️Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на конституційному підґрунті процесуальних гарантій у кримінальних провадженнях в умовах воєнного стану. Він зауважив, що сучасні виклики, зумовлені війною, кризою міжнародного правопорядку та загрозами для демократії, прав людини й основоположних цінностей, актуалізують питання меж допустимого втручання держави у сферу прав і свобод людини. За його словами, повернення війни у світовий і європейський простір пов’язане, зокрема, із втратою відчуття меж дозволеного та зневагою до гідності людини, що створює ризик підміни права силою.
💬 „Конституція України залишається основним орієнтиром для оцінювання законодавчих обмежень і спеціальних процесуальних механізмів, запроваджених у зв’язку зі збройною агресією рф проти України“, – підкреслив суддя.
Водночас, зазначив промовець, поява нових юридичних інститутів у сфері кримінального процесу, зумовлена потребами держави у захисті від агресії, не повинна призводити до застосування заходів примусу, які суперечать конституційним цінностям і приписам. У цьому контексті суддя відзначив особливу роль конституційного контролю в забезпеченні балансу між безпековими потребами держави та гарантіями прав людини.
▪️На презумпції невинуватості у практиці Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він підкреслив, що одним із незмінних правових орієнтирів для держав, заснованих на демократичних цінностях, є презумпція невинуватості. За його словами, цей принцип є важливою конституційною гарантією захисту прав людини та справедливої судової процедури.
💬 „У сьогоднішній боротьбі ми сильніші саме тому, що у нас є цінності, які люди захищають і заради яких віддають життя. Ядром цих конституційних цінностей є презумпція невинуватості, яка повинна залишатися незмінною“, – додав він.
Віктор Городовенко звернув увагу на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 3-р(ІІ)/2022 від 8 червня 2022 року, в якому Суд сформував сучасне розуміння презумпції невинуватості через її ключові ознаки та конституційно-правове значення. Він також наголосив на універсальному характері презумпції невинуватості, яка дедалі більше виявляється в різних сферах суспільного життя та є невід’ємною складовою права на справедливий суд. Суддя зазначив, що обов’язком державних органів та їх посадових осіб є беззаперечне дотримання цього принципу.
▪️Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська презентувала доповідь на тему „Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо ролі Верховного Суду в забезпеченні єдності судової практики“. Вона звернула увагу на рішення Конституційного Суду України, у яких послідовно підкреслено ключову роль Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України. Зокрема, йшлося про те, що забезпечення єдності та сталості судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може виконувати жоден інший орган державної влади.
💬 „Орган конституційної юрисдикції підкреслює, що Верховний Суд є не лише найвищим судом у системі судоустрою, а й органом, який спрямовує діяльність усіх судів системи судоустрою на однакове застосування норм права з огляду на те, що його правові позиції є обов’язковими для судів усіх інстанцій“, – наголосила промовиця.
Суддя зазначила, що правова визначеність, сталість і передбачуваність правозастосування є важливими умовами довіри до судової системи.
🔸 Форум підкреслив важливість міжінституційної взаємодії та фахового обміну для напрацювання узгоджених підходів до подолання викликів, що постають перед судами, органами суддівського врядування, правничою спільнотою та державними інституціями в умовах війни. Вирішення порушених під час заходу питань необхідне для подальшого зміцнення конституційних гарантій захисту прав людини, підвищення ефективності судового захисту та забезпечення стабільного функціонування судової влади.
Захід організовано видавництвом „Юридична практика“ спільно з Асоціацією українських корпоративних радників.
🎞️Фотоматеріли з офіційного вебресурсу видання „Юридична практика“
💬 „Орган конституційної юрисдикції підкреслює, що Верховний Суд є не лише найвищим судом у системі судоустрою, а й органом, який спрямовує діяльність усіх судів системи судоустрою на однакове застосування норм права з огляду на те, що його правові позиції є обов’язковими для судів усіх інстанцій“, – наголосила промовиця.
Суддя зазначила, що правова визначеність, сталість і передбачуваність правозастосування є важливими умовами довіри до судової системи.
🔸 Форум підкреслив важливість міжінституційної взаємодії та фахового обміну для напрацювання узгоджених підходів до подолання викликів, що постають перед судами, органами суддівського врядування, правничою спільнотою та державними інституціями в умовах війни. Вирішення порушених під час заходу питань необхідне для подальшого зміцнення конституційних гарантій захисту прав людини, підвищення ефективності судового захисту та забезпечення стабільного функціонування судової влади.
Захід організовано видавництвом „Юридична практика“ спільно з Асоціацією українських корпоративних радників.
🎞️Фотоматеріли з офіційного вебресурсу видання „Юридична практика“
⚖️ КСУ розглядає справу про справляння судового збору за звернення до суду щодо забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили
Велика палата Конституційного Суду України 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційного подання та обґрунтування автора клопотання. Суддя повідомила, що Верховний Суд просить перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI (далі – Закон).
📑 У частині другій статті 3 Закону визначено перелік позовних заяв, інших заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, за подання яких судовий збір не справляють.
📑 У підпунктах 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
📝 Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що за подання позову в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) та за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду такого позову, справляється судовий збір відповідно до Закону.
Частина перша статті 287 КАС встановлює право, зокрема, учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з позовною заявою щодо неправомірних дій або бездіяльності державного або приватного виконавця.
💬 Суддя поінформувала, що висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду став підставою для внесення Верховним Судом конституційного подання. Предметом касаційного оскарження була ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судового збору з приводу оскарження рішення органу державної виконавчої служби, порядок розгляду якої визначено статтею 287 КАС.
У контексті цієї справи спірним було питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою повернено позовну заяву з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви в порядку статті 287 КАС.
Верховний Суд зазначає, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 за оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців у цивільному судочинстві збір не справляється. Натомість за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС та за апеляційне й касаційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду такого позову, судовий збір справляється в загальному порядку в розмірах, встановлених у статті 4 Закону, що ставить у нерівне становище позивача/стягувача у виконавчому провадженні, на користь якого ухвалено рішення суду в порядку адміністративного судочинства, порівняно з позивачем/стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду, прийнятого за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Також Верховний Суд звернув увагу на розмір ставок судового збору, а саме, у підпункті 1 пункту 3 частини другої статті Закону йдеться про позов взагалі і не уточнюється предмет спору.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що у підпункті 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону словосполучення „на ухвалу суду“ має узагальнюючий характер і не розрізняє ухвал (не містить винятків та застережень), за оскарження яких не підлягає сплаті судовий збір.
Велика палата Конституційного Суду України 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційного подання та обґрунтування автора клопотання. Суддя повідомила, що Верховний Суд просить перевірити на відповідність Конституції України частину другу статті 3, підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI (далі – Закон).
📑 У частині другій статті 3 Закону визначено перелік позовних заяв, інших заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, за подання яких судовий збір не справляють.
📑 У підпунктах 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
📝 Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що за подання позову в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) та за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, прийняту за результатами розгляду такого позову, справляється судовий збір відповідно до Закону.
Частина перша статті 287 КАС встановлює право, зокрема, учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з позовною заявою щодо неправомірних дій або бездіяльності державного або приватного виконавця.
💬 Суддя поінформувала, що висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду став підставою для внесення Верховним Судом конституційного подання. Предметом касаційного оскарження була ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судового збору з приводу оскарження рішення органу державної виконавчої служби, порядок розгляду якої визначено статтею 287 КАС.
У контексті цієї справи спірним було питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою повернено позовну заяву з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви в порядку статті 287 КАС.
Верховний Суд зазначає, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 за оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців у цивільному судочинстві збір не справляється. Натомість за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС та за апеляційне й касаційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду такого позову, судовий збір справляється в загальному порядку в розмірах, встановлених у статті 4 Закону, що ставить у нерівне становище позивача/стягувача у виконавчому провадженні, на користь якого ухвалено рішення суду в порядку адміністративного судочинства, порівняно з позивачем/стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду, прийнятого за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Також Верховний Суд звернув увагу на розмір ставок судового збору, а саме, у підпункті 1 пункту 3 частини другої статті Закону йдеться про позов взагалі і не уточнюється предмет спору.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що у підпункті 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону словосполучення „на ухвалу суду“ має узагальнюючий характер і не розрізняє ухвал (не містить винятків та застережень), за оскарження яких не підлягає сплаті судовий збір.