⚖️ Велика палата КСУ розглядала справу за конституційним поданням. Колегії суддів постановили ухвали
▪️Велика палата 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Суд оголосив перерву у розгляді цієї справи до 30 червня 2026 року.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п'ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні колегії.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Даценка Геннадія Васильовича щодо конституційності статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
✅ Пільчак Юлії Романівни щодо конституційності частини шостої статті 470 Митного кодексу України.
▪️Велика палата 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Суд оголосив перерву у розгляді цієї справи до 30 червня 2026 року.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п'ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні колегії.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Даценка Геннадія Васильовича щодо конституційності статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
✅ Пільчак Юлії Романівни щодо конституційності частини шостої статті 470 Митного кодексу України.
🔸Питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад: КСУ поновив розгляд справи у відкритій частині пленарного засідання
Велика палата Конституційного Суду України 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження поновила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України для розгляду питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад.
Автори клопотання просять Суд перевірити на відповідність Конституції України пункт 6 частини першої статті 4, частину третю статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“ від 5 лютого 2015 року № 157–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: „об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області“ (пункт 6 частини першої статті 4); „перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації“ (частина третя статті 11).
▪️У конституційному поданні зазначається, що оспорювані норми Закону не відповідають низці приписів Конституції України. На переконання народних депутатів України, „запровадження та наявність законодавчо встановленого механізму об’єднання територіальних громад суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад та призводить до звуження конституційного права жителів громади на таке добровільне об’єднання. Оскільки процес об’єднання наразі має відбуватися в чітко регламентованих рамках, які визначені перспективними планами“.
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
📑 Поновивши розгляд справи у відкритій частині, Суд залучив до участі у розгляді справи Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулебу, заступника директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з наукової роботи Ірину Бодрову, завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олену Бориславську та голову правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка.
▪️Суд відмовив у задоволенні клопотань постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського про перенесення розгляду справи у зв’язку з неможливістю їхньої участі у засіданні.
▪️Суд задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна в частині залучення до розгляду справи заступника Міністра розвитку громад та територій України у 2019–2023 рр. В’ячеслава Негоди, а також пропозицію Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби про залучення у розгляді справи заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📑 Під час пленарного засідання Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження – завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Бориславської, голови правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка, а також заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📎У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву до 30 червня 2026 року.
Велика палата Конституційного Суду України 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження поновила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України для розгляду питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад.
Автори клопотання просять Суд перевірити на відповідність Конституції України пункт 6 частини першої статті 4, частину третю статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“ від 5 лютого 2015 року № 157–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: „об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області“ (пункт 6 частини першої статті 4); „перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації“ (частина третя статті 11).
▪️У конституційному поданні зазначається, що оспорювані норми Закону не відповідають низці приписів Конституції України. На переконання народних депутатів України, „запровадження та наявність законодавчо встановленого механізму об’єднання територіальних громад суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад та призводить до звуження конституційного права жителів громади на таке добровільне об’єднання. Оскільки процес об’єднання наразі має відбуватися в чітко регламентованих рамках, які визначені перспективними планами“.
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
📑 Поновивши розгляд справи у відкритій частині, Суд залучив до участі у розгляді справи Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулебу, заступника директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з наукової роботи Ірину Бодрову, завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олену Бориславську та голову правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка.
▪️Суд відмовив у задоволенні клопотань постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського про перенесення розгляду справи у зв’язку з неможливістю їхньої участі у засіданні.
▪️Суд задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна в частині залучення до розгляду справи заступника Міністра розвитку громад та територій України у 2019–2023 рр. В’ячеслава Негоди, а також пропозицію Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби про залучення у розгляді справи заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📑 Під час пленарного засідання Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження – завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Бориславської, голови правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка, а також заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📎У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву до 30 червня 2026 року.
Європейські стандарти захисту соціальних прав у практиці конституційних судів
🔎Ці та інші актуальні питання конституційного судочинства обговорили виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська під час робочих зустрічей із представниками Конституційного Суду Королівства Бельгія, Касаційного Суду Королівства Бельгія та Європейського комітету з соціальних прав, що відбулися 27 – 31 травня 2026 року у місті Брюссель (Королівство Бельгія).
🖇️У межах візиту відбулася фахова дискусія з Головою Конституційного Суду Королівства Бельгія П’єром Ніулем, Головою Конституційного Суду Королівства Бельгія Жозефіною Мурман, а також суддями цього Суду Денні Пітерсом і Ясмін Кербахе, під час якої учасники обговорили ключові засади діяльності конституційних судів обох держав, їхню роль у забезпеченні верховенства конституції, захисті прав людини та підтриманні конституційного балансу в демократичній державі. У фокусі уваги був обмін досвідом щодо застосування у конституційному судочинстві соціальних гарантій, зокрема у сфері права на соціальний захист, трудових прав та забезпечення пропорційності державного втручання у соціальну сферу.
📌Делегація Конституційного Суду України провела робочу зустріч із Головою Касаційного Суду Королівства Бельгія Еріком де Формануаром, суддями Касаційного Суду Королівства Бельгія Бруно Літертом і Євою Ван Хоорде, а також Генеральним адвокатом Генрі Вандерлінденом. Учасники зосередилися на сучасних викликах застосування Європейської соціальної хартії у судовій практиці, ефективності судового захисту соціальних прав, узгодженні національних підходів із європейськими стандартами та значенні міжінституційного діалогу.
🖊️Програма візиту також передбачала зустріч із членом Європейського комітету з соціальних прав за участю Олів’є де Шуттером, під час якої було розглянуто практику конституційних судів та інших органів конституційного контролю держав-учасниць Європейської соціальної хартії щодо застосування практики Європейського комітету з соціальних прав. Окрему увагу було приділено практиці Європейського комітету з соціальних прав щодо тлумачення Хартії як „живого інструменту“, а також останнім висновкам і рішенням Комітету щодо України.
📎Завершальним етапом візиту стала експертна дискусія за участю національної консультантки Ради Європи та національної експертки мережі експертів Європейського Союзу MoveS Алли Федорової, присвячена практиці Конституційного Суду України у сфері захисту соціальних прав у контексті європейської інтеграції, під час якої було наголошено на важливості забезпечення конституційних гарантій, урахування європейських стандартів та дотримання балансу між реагуванням держави на сучасні виклики і обов’язком поважати, захищати й гарантувати права людини.
📍Зазначені заходи, що відбулися у межах реалізації Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, який впроваджується у межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“, спрямовані на поглиблення професійного діалогу у сфері захисту соціальних прав, обмін досвідом між конституційними юрисдикціями України та Бельгії, зокрема щодо застосування практики Європейського комітету з соціальних прав.
🔎Ці та інші актуальні питання конституційного судочинства обговорили виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська під час робочих зустрічей із представниками Конституційного Суду Королівства Бельгія, Касаційного Суду Королівства Бельгія та Європейського комітету з соціальних прав, що відбулися 27 – 31 травня 2026 року у місті Брюссель (Королівство Бельгія).
🖇️У межах візиту відбулася фахова дискусія з Головою Конституційного Суду Королівства Бельгія П’єром Ніулем, Головою Конституційного Суду Королівства Бельгія Жозефіною Мурман, а також суддями цього Суду Денні Пітерсом і Ясмін Кербахе, під час якої учасники обговорили ключові засади діяльності конституційних судів обох держав, їхню роль у забезпеченні верховенства конституції, захисті прав людини та підтриманні конституційного балансу в демократичній державі. У фокусі уваги був обмін досвідом щодо застосування у конституційному судочинстві соціальних гарантій, зокрема у сфері права на соціальний захист, трудових прав та забезпечення пропорційності державного втручання у соціальну сферу.
📌Делегація Конституційного Суду України провела робочу зустріч із Головою Касаційного Суду Королівства Бельгія Еріком де Формануаром, суддями Касаційного Суду Королівства Бельгія Бруно Літертом і Євою Ван Хоорде, а також Генеральним адвокатом Генрі Вандерлінденом. Учасники зосередилися на сучасних викликах застосування Європейської соціальної хартії у судовій практиці, ефективності судового захисту соціальних прав, узгодженні національних підходів із європейськими стандартами та значенні міжінституційного діалогу.
🖊️Програма візиту також передбачала зустріч із членом Європейського комітету з соціальних прав за участю Олів’є де Шуттером, під час якої було розглянуто практику конституційних судів та інших органів конституційного контролю держав-учасниць Європейської соціальної хартії щодо застосування практики Європейського комітету з соціальних прав. Окрему увагу було приділено практиці Європейського комітету з соціальних прав щодо тлумачення Хартії як „живого інструменту“, а також останнім висновкам і рішенням Комітету щодо України.
📎Завершальним етапом візиту стала експертна дискусія за участю національної консультантки Ради Європи та національної експертки мережі експертів Європейського Союзу MoveS Алли Федорової, присвячена практиці Конституційного Суду України у сфері захисту соціальних прав у контексті європейської інтеграції, під час якої було наголошено на важливості забезпечення конституційних гарантій, урахування європейських стандартів та дотримання балансу між реагуванням держави на сучасні виклики і обов’язком поважати, захищати й гарантувати права людини.
📍Зазначені заходи, що відбулися у межах реалізації Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, який впроваджується у межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“, спрямовані на поглиблення професійного діалогу у сфері захисту соціальних прав, обмін досвідом між конституційними юрисдикціями України та Бельгії, зокрема щодо застосування практики Європейського комітету з соціальних прав.
⚖️ Відповідальність водіїв за відмову від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння: Суд розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя зазначив, що Сластніков В. В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), „у частині, що передбачає відповідальність за відмову особи від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції та відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що стосовно заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу Сластніков В.В. керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка, що не відповідає ситуації; порушення мови та координації). Від проходження огляду у медичному закладі на вимогу працівників поліції, які зупинили його під час керування автомобілем, відмовився.
📑 Підволочиський районний суд Тернопільської області визнав заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, встановленого частиною першою статті 130 Кодексу, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
📑 Тернопільський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Сігнаєвського А.О., який діяв в інтересах заявника, залишив без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області – без зміни.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що „доведеність вини та кваліфікація дій Сластнікова В.В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами <…>. Факт відмови Сластнікова В.В. від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку <…>. Адміністративне стягнення на Сластнікова В.В. накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33–34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає“.
▪️Заявник стверджує, що чинна редакція частини 1 статті 130 Кодексу не забезпечує належної правової визначеності, створює передумови для зловживань та порушення конституційних прав громадян. Застосування положень частини першої статті 130 та статті 266 Кодексу фактично дозволяє притягати особу до адміністративної відповідальності не на основі беззаперечних доказів, а виходячи із сумнівів щодо її поведінки. Автор клопотання вважає, що законодавець створив ситуацію, коли сумнів щодо доведеності вини особи перетворюється на підставу для покарання, що прямо суперечить конституційній гарантії презумпції невинуватості.
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя зазначив, що Сластніков В. В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), „у частині, що передбачає відповідальність за відмову особи від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції та відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що стосовно заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу Сластніков В.В. керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка, що не відповідає ситуації; порушення мови та координації). Від проходження огляду у медичному закладі на вимогу працівників поліції, які зупинили його під час керування автомобілем, відмовився.
📑 Підволочиський районний суд Тернопільської області визнав заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, встановленого частиною першою статті 130 Кодексу, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
📑 Тернопільський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Сігнаєвського А.О., який діяв в інтересах заявника, залишив без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області – без зміни.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що „доведеність вини та кваліфікація дій Сластнікова В.В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами <…>. Факт відмови Сластнікова В.В. від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку <…>. Адміністративне стягнення на Сластнікова В.В. накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33–34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає“.
▪️Заявник стверджує, що чинна редакція частини 1 статті 130 Кодексу не забезпечує належної правової визначеності, створює передумови для зловживань та порушення конституційних прав громадян. Застосування положень частини першої статті 130 та статті 266 Кодексу фактично дозволяє притягати особу до адміністративної відповідальності не на основі беззаперечних доказів, а виходячи із сумнівів щодо її поведінки. Автор клопотання вважає, що законодавець створив ситуацію, коли сумнів щодо доведеності вини особи перетворюється на підставу для покарання, що прямо суперечить конституційній гарантії презумпції невинуватості.
💬 На його думку, застосування оспорюваних приписів Кодексу порушує „право особи не давати показання чи пояснення щодо себе, членів сім’ї або близьких родичів, оскільки встановлення відповідальності за відмову від проходження огляду фактично примушує особу до самовикриття“, а також принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності, право кожного на повагу до його гідності та заборону примусового піддання медичним втручанням без вільної згоди особи, оскільки огляд на стан сп’яніння є медичною процедурою, яка не може проводитися примусово.
📝 Заявник зазначає, що стаття 33 Конституції України гарантує право кожного на свободу пересування, однак, на його переконання, „безпідставна зупинка транспортного засобу обмежує це право“, адже в чинній редакції частини першої статті 130 Кодексу відсутні чітко визначені та вичерпні підстави для зупинки транспортного засобу і направлення водія на огляд.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для вирішення справи.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Сластніков та його представник, адвокат Ганна Сластнікова.
🎞️ Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті КСУ: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_06_2026_1.mp4
📝 Заявник зазначає, що стаття 33 Конституції України гарантує право кожного на свободу пересування, однак, на його переконання, „безпідставна зупинка транспортного засобу обмежує це право“, адже в чинній редакції частини першої статті 130 Кодексу відсутні чітко визначені та вичерпні підстави для зупинки транспортного засобу і направлення водія на огляд.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для вирішення справи.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Сластніков та його представник, адвокат Ганна Сластнікова.
🎞️ Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті КСУ: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_06_2026_1.mp4
⚖️ Відбулися засідання Другого сенату та колегій суддів: розглядали справи за конституційними скаргами та постановили ухвали
🔹 Другий сенат 3 червня ц.р. на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
✅Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
☑️Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
☑️Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ та справу за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
📝 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
✅ Андроннікова Євгенія Сергійовича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 33, частини першої статті 130 КУпАП;
✅ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 КПК України.
▪️Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Чорноморця С.С. та справу за конституційною скаргою Коломійця В.І. щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📝У розгляді цієї справи Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔹 Другий сенат 3 червня ц.р. на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
✅Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
☑️Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
☑️Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ та справу за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
📝 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
✅ Андроннікова Євгенія Сергійовича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 33, частини першої статті 130 КУпАП;
✅ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 КПК України.
▪️Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Чорноморця С.С. та справу за конституційною скаргою Коломійця В.І. щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📝У розгляді цієї справи Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔹Крім того, 3 червня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіберіус Плюс“ щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 5 Закону України „Про санкції“.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзаців другого ‒ двадцять третього пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіберіус Плюс“ щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 5 Закону України „Про санкції“.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзаців другого ‒ двадцять третього пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.