Конституційні гарантії прав платника податків у контексті Рішення Суду: тематична онлайн-лекція за участю суддів КСУ
🔍21 травня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025“.
📌Судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олександр Водянніков зосередили увагу слухачів на Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою компанії „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності окремих приписів пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України.
🖇️Предметом конституційного контролю були приписи Кодексу, якими визначено штрафи за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Автор клопотання вважав, що передбачені штрафні санкції є явно надмірними, порушують принцип верховенства права, зокрема вимоги справедливості, домірності та співмірності, а також становлять непропорційне втручання у гарантоване Конституцією України право власності.
✏️Під час лекції судді звернули увагу на суспільне значення належної сплати податків. Вони зауважили, що відповідно до Конституції України сплата податків є обов’язком кожного, а від належного функціонування податкової системи залежать дієвість України як соціальної держави, збалансованість бюджету та спроможність держави забезпечувати виконання своїх функцій. У Рішенні Суд також наголосив, що питання збалансованості бюджету набуває особливої ваги в умовах воєнного стану через потребу в захисті України від широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації.
Було роз’яснено, що Суд визнав правомірною мету запровадження штрафу за порушення строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, оскільки такий механізм спрямований на забезпечення законності в електронному адмініструванні податку на додану вартість і, відповідно, на захист економічної безпеки України.
Водночас доповідачі акцентували, що навіть за наявності легітимної мети втручання у право власності платника податків має відповідати вимогам домірності. Суд у Рішенні виснував, що абзац другий пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України у посутньому зв’язку з абзацом першим цього пункту є придатним і потрібним законодавчим засобом для досягнення відповідної мети та не порушує справедливого балансу між захистом економічної безпеки України і правами платника податків.
📌Особливу увагу під час лекції було приділено природі штрафних санкцій у податкових правовідносинах. Як пояснили судді, такі санкції можуть мати не лише компенсаційний, а й каральний та запобіжний характер. Якщо штраф за своєю природою та ступенем суворості є співмірним із кримінальним покаранням, до процедури притягнення особи до відповідальності мають бути застосовними відповідні конституційні гарантії.
✏️У цьому контексті було проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо так званих критеріїв Енгеля, за якими визначається наявність „кримінального аспекту“ відповідальності: юридична кваліфікація правопорушення в національному законодавстві, природа правопорушення, а також характер і суворість санкції. Судді наголосили, що фінансові стягнення, зокрема штрафи, за певних умов можуть бути співмірними з кримінальним покаранням, а отже, передбачати гарантії індивідуалізації відповідальності та презумпції невинуватості.
🖇️Доповідачі пояснили, що у Рішенні Суд сформулював важливий орієнтир для законодавця та правозастосовних органів: застосування до платника податків санкції, яка за своєю природою є співмірною з кримінальним покаранням, має поєднуватися із законодавчим порядком притягнення до відповідальності, який забезпечує принцип індивідуалізації юридичної відповідальності та принцип презумпції невинуватості.
🔍21 травня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025“.
📌Судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олександр Водянніков зосередили увагу слухачів на Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою компанії „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності окремих приписів пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України.
🖇️Предметом конституційного контролю були приписи Кодексу, якими визначено штрафи за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Автор клопотання вважав, що передбачені штрафні санкції є явно надмірними, порушують принцип верховенства права, зокрема вимоги справедливості, домірності та співмірності, а також становлять непропорційне втручання у гарантоване Конституцією України право власності.
✏️Під час лекції судді звернули увагу на суспільне значення належної сплати податків. Вони зауважили, що відповідно до Конституції України сплата податків є обов’язком кожного, а від належного функціонування податкової системи залежать дієвість України як соціальної держави, збалансованість бюджету та спроможність держави забезпечувати виконання своїх функцій. У Рішенні Суд також наголосив, що питання збалансованості бюджету набуває особливої ваги в умовах воєнного стану через потребу в захисті України від широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації.
Було роз’яснено, що Суд визнав правомірною мету запровадження штрафу за порушення строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, оскільки такий механізм спрямований на забезпечення законності в електронному адмініструванні податку на додану вартість і, відповідно, на захист економічної безпеки України.
Водночас доповідачі акцентували, що навіть за наявності легітимної мети втручання у право власності платника податків має відповідати вимогам домірності. Суд у Рішенні виснував, що абзац другий пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України у посутньому зв’язку з абзацом першим цього пункту є придатним і потрібним законодавчим засобом для досягнення відповідної мети та не порушує справедливого балансу між захистом економічної безпеки України і правами платника податків.
📌Особливу увагу під час лекції було приділено природі штрафних санкцій у податкових правовідносинах. Як пояснили судді, такі санкції можуть мати не лише компенсаційний, а й каральний та запобіжний характер. Якщо штраф за своєю природою та ступенем суворості є співмірним із кримінальним покаранням, до процедури притягнення особи до відповідальності мають бути застосовними відповідні конституційні гарантії.
✏️У цьому контексті було проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо так званих критеріїв Енгеля, за якими визначається наявність „кримінального аспекту“ відповідальності: юридична кваліфікація правопорушення в національному законодавстві, природа правопорушення, а також характер і суворість санкції. Судді наголосили, що фінансові стягнення, зокрема штрафи, за певних умов можуть бути співмірними з кримінальним покаранням, а отже, передбачати гарантії індивідуалізації відповідальності та презумпції невинуватості.
🖇️Доповідачі пояснили, що у Рішенні Суд сформулював важливий орієнтир для законодавця та правозастосовних органів: застосування до платника податків санкції, яка за своєю природою є співмірною з кримінальним покаранням, має поєднуватися із законодавчим порядком притягнення до відповідальності, який забезпечує принцип індивідуалізації юридичної відповідальності та принцип презумпції невинуватості.
YouTube
Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення КСУ
21 травня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025“.
Судді Конституційного Суду України Галина…
Судді Конституційного Суду України Галина…
Зокрема, під час застосування таких санкцій вирішальним є обов’язок правозастосовного органу довести вину суб’єкта, якого притягують до юридичної відповідальності. Форма та ступінь вини мають бути серед тих обставин, які повинні враховувати як контролюючий орган, так і суд під час дослідження всіх фактичних і юридичних аспектів конкретної справи.
✏️Судді також звернули увагу на міжнародний та порівняльний правовий матеріал, використаний у Рішенні. Зокрема, йшлося про практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення справедливого балансу між суспільним інтересом і захистом права власності, позицію Венеційської Комісії стосовно вимоги дієвості, стримувального характеру та домірності адміністративних санкцій, а також підходи Конституційного Суду Литовської Республіки, Конституційної ради Французької Республіки та Конституційного Суду Республіки Молдова до індивідуалізації юридичної відповідальності й судового контролю за застосуванням санкцій.
📌За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України, абзац другий пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України у посутньому зв’язку з абзацом першим цього пункту. Водночас конституційне провадження в частині перевірки конституційності абзаців третього–шостого пункту 120¹.1 статті 120¹ Кодексу було закрито у зв’язку з неприйнятністю конституційної скарги, оскільки ці приписи не були застосовані в остаточному судовому рішенні у справі заявника.
Під час заходу також ішлося про значення окремих думок суддів для розвитку конституційної доктрини та судового діалогу. Стосовно Рішення № 5-р(II)/2025 оприлюднено окрему думку судді Галини Юровської, окрему думку судді Віктора Городовенка, окрему збіжну думку судді Василя Лемака та окрему збіжно-розбіжну думку судді Олександра Водяннікова. Як наголосили доповідачі, ознайомлення з такими думками дає змогу глибше зрозуміти аргументацію, що супроводжувала ухвалення рішення, та оцінити подальші напрями розвитку конституційного судочинства.
Матеріали справи, текст Рішення та окремі думки суддів доступні на офіційному вебсайті Конституційного Суду України.
Переглянути онлайн-лекцію можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=mRi_DIOqSGo
✏️Судді також звернули увагу на міжнародний та порівняльний правовий матеріал, використаний у Рішенні. Зокрема, йшлося про практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення справедливого балансу між суспільним інтересом і захистом права власності, позицію Венеційської Комісії стосовно вимоги дієвості, стримувального характеру та домірності адміністративних санкцій, а також підходи Конституційного Суду Литовської Республіки, Конституційної ради Французької Республіки та Конституційного Суду Республіки Молдова до індивідуалізації юридичної відповідальності й судового контролю за застосуванням санкцій.
📌За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України, абзац другий пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України у посутньому зв’язку з абзацом першим цього пункту. Водночас конституційне провадження в частині перевірки конституційності абзаців третього–шостого пункту 120¹.1 статті 120¹ Кодексу було закрито у зв’язку з неприйнятністю конституційної скарги, оскільки ці приписи не були застосовані в остаточному судовому рішенні у справі заявника.
Під час заходу також ішлося про значення окремих думок суддів для розвитку конституційної доктрини та судового діалогу. Стосовно Рішення № 5-р(II)/2025 оприлюднено окрему думку судді Галини Юровської, окрему думку судді Віктора Городовенка, окрему збіжну думку судді Василя Лемака та окрему збіжно-розбіжну думку судді Олександра Водяннікова. Як наголосили доповідачі, ознайомлення з такими думками дає змогу глибше зрозуміти аргументацію, що супроводжувала ухвалення рішення, та оцінити подальші напрями розвитку конституційного судочинства.
Матеріали справи, текст Рішення та окремі думки суддів доступні на офіційному вебсайті Конституційного Суду України.
Переглянути онлайн-лекцію можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=mRi_DIOqSGo
YouTube
Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення КСУ
21 травня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025“.
Судді Конституційного Суду України Галина…
Судді Конституційного Суду України Галина…
📑 У травні КСУ провів 84 засідання: ухвалив рішення та низку актів
🔸У Конституційному Суді України у травні 2026 року відбулося 84 засідання, з них:
▪️14 пленарних засідань та 8 засідань Великої палати Суду;
▪️ 2 засідання Суду;
▪️ 3 пленарні засідання і 12 засідань Першого сенату Суду;
▪️ 24 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
▪️14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
🔸На цих засіданнях Суд ухвалив 63 акти, з них:
✅ 1 Рішення Великої палати Суду;
✅ 17 ухвал Великої палати Суду;
✅ 10 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 7 ухвал Другого сенату Суду;
✅ 28 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшли 72 конституційні скарги. За результатами попереднього перевіряння 37 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 35 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📑 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 43 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📎 Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
🔸У Конституційному Суді України у травні 2026 року відбулося 84 засідання, з них:
▪️14 пленарних засідань та 8 засідань Великої палати Суду;
▪️ 2 засідання Суду;
▪️ 3 пленарні засідання і 12 засідань Першого сенату Суду;
▪️ 24 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
▪️14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
🔸На цих засіданнях Суд ухвалив 63 акти, з них:
✅ 1 Рішення Великої палати Суду;
✅ 17 ухвал Великої палати Суду;
✅ 10 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 7 ухвал Другого сенату Суду;
✅ 28 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшли 72 конституційні скарги. За результатами попереднього перевіряння 37 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 35 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📑 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 43 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📎 Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
⚖️ Велика палата КСУ розглядала справу за конституційним поданням. Колегії суддів постановили ухвали
▪️Велика палата 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Суд оголосив перерву у розгляді цієї справи до 30 червня 2026 року.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п'ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні колегії.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Даценка Геннадія Васильовича щодо конституційності статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
✅ Пільчак Юлії Романівни щодо конституційності частини шостої статті 470 Митного кодексу України.
▪️Велика палата 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Суд оголосив перерву у розгляді цієї справи до 30 червня 2026 року.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п'ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні колегії.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Даценка Геннадія Васильовича щодо конституційності статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
✅ Пільчак Юлії Романівни щодо конституційності частини шостої статті 470 Митного кодексу України.
🔸Питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад: КСУ поновив розгляд справи у відкритій частині пленарного засідання
Велика палата Конституційного Суду України 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження поновила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України для розгляду питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад.
Автори клопотання просять Суд перевірити на відповідність Конституції України пункт 6 частини першої статті 4, частину третю статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“ від 5 лютого 2015 року № 157–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: „об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області“ (пункт 6 частини першої статті 4); „перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації“ (частина третя статті 11).
▪️У конституційному поданні зазначається, що оспорювані норми Закону не відповідають низці приписів Конституції України. На переконання народних депутатів України, „запровадження та наявність законодавчо встановленого механізму об’єднання територіальних громад суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад та призводить до звуження конституційного права жителів громади на таке добровільне об’єднання. Оскільки процес об’єднання наразі має відбуватися в чітко регламентованих рамках, які визначені перспективними планами“.
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
📑 Поновивши розгляд справи у відкритій частині, Суд залучив до участі у розгляді справи Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулебу, заступника директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з наукової роботи Ірину Бодрову, завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олену Бориславську та голову правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка.
▪️Суд відмовив у задоволенні клопотань постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського про перенесення розгляду справи у зв’язку з неможливістю їхньої участі у засіданні.
▪️Суд задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна в частині залучення до розгляду справи заступника Міністра розвитку громад та територій України у 2019–2023 рр. В’ячеслава Негоди, а також пропозицію Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби про залучення у розгляді справи заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📑 Під час пленарного засідання Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження – завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Бориславської, голови правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка, а також заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📎У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву до 30 червня 2026 року.
Велика палата Конституційного Суду України 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження поновила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України для розгляду питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад.
Автори клопотання просять Суд перевірити на відповідність Конституції України пункт 6 частини першої статті 4, частину третю статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“ від 5 лютого 2015 року № 157–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: „об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області“ (пункт 6 частини першої статті 4); „перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації“ (частина третя статті 11).
▪️У конституційному поданні зазначається, що оспорювані норми Закону не відповідають низці приписів Конституції України. На переконання народних депутатів України, „запровадження та наявність законодавчо встановленого механізму об’єднання територіальних громад суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад та призводить до звуження конституційного права жителів громади на таке добровільне об’єднання. Оскільки процес об’єднання наразі має відбуватися в чітко регламентованих рамках, які визначені перспективними планами“.
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
📑 Поновивши розгляд справи у відкритій частині, Суд залучив до участі у розгляді справи Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулебу, заступника директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з наукової роботи Ірину Бодрову, завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олену Бориславську та голову правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка.
▪️Суд відмовив у задоволенні клопотань постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського про перенесення розгляду справи у зв’язку з неможливістю їхньої участі у засіданні.
▪️Суд задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна в частині залучення до розгляду справи заступника Міністра розвитку громад та територій України у 2019–2023 рр. В’ячеслава Негоди, а також пропозицію Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби про залучення у розгляді справи заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📑 Під час пленарного засідання Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження – завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Бориславської, голови правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка, а також заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📎У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву до 30 червня 2026 року.
Європейські стандарти захисту соціальних прав у практиці конституційних судів
🔎Ці та інші актуальні питання конституційного судочинства обговорили виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська під час робочих зустрічей із представниками Конституційного Суду Королівства Бельгія, Касаційного Суду Королівства Бельгія та Європейського комітету з соціальних прав, що відбулися 27 – 31 травня 2026 року у місті Брюссель (Королівство Бельгія).
🖇️У межах візиту відбулася фахова дискусія з Головою Конституційного Суду Королівства Бельгія П’єром Ніулем, Головою Конституційного Суду Королівства Бельгія Жозефіною Мурман, а також суддями цього Суду Денні Пітерсом і Ясмін Кербахе, під час якої учасники обговорили ключові засади діяльності конституційних судів обох держав, їхню роль у забезпеченні верховенства конституції, захисті прав людини та підтриманні конституційного балансу в демократичній державі. У фокусі уваги був обмін досвідом щодо застосування у конституційному судочинстві соціальних гарантій, зокрема у сфері права на соціальний захист, трудових прав та забезпечення пропорційності державного втручання у соціальну сферу.
📌Делегація Конституційного Суду України провела робочу зустріч із Головою Касаційного Суду Королівства Бельгія Еріком де Формануаром, суддями Касаційного Суду Королівства Бельгія Бруно Літертом і Євою Ван Хоорде, а також Генеральним адвокатом Генрі Вандерлінденом. Учасники зосередилися на сучасних викликах застосування Європейської соціальної хартії у судовій практиці, ефективності судового захисту соціальних прав, узгодженні національних підходів із європейськими стандартами та значенні міжінституційного діалогу.
🖊️Програма візиту також передбачала зустріч із членом Європейського комітету з соціальних прав за участю Олів’є де Шуттером, під час якої було розглянуто практику конституційних судів та інших органів конституційного контролю держав-учасниць Європейської соціальної хартії щодо застосування практики Європейського комітету з соціальних прав. Окрему увагу було приділено практиці Європейського комітету з соціальних прав щодо тлумачення Хартії як „живого інструменту“, а також останнім висновкам і рішенням Комітету щодо України.
📎Завершальним етапом візиту стала експертна дискусія за участю національної консультантки Ради Європи та національної експертки мережі експертів Європейського Союзу MoveS Алли Федорової, присвячена практиці Конституційного Суду України у сфері захисту соціальних прав у контексті європейської інтеграції, під час якої було наголошено на важливості забезпечення конституційних гарантій, урахування європейських стандартів та дотримання балансу між реагуванням держави на сучасні виклики і обов’язком поважати, захищати й гарантувати права людини.
📍Зазначені заходи, що відбулися у межах реалізації Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, який впроваджується у межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“, спрямовані на поглиблення професійного діалогу у сфері захисту соціальних прав, обмін досвідом між конституційними юрисдикціями України та Бельгії, зокрема щодо застосування практики Європейського комітету з соціальних прав.
🔎Ці та інші актуальні питання конституційного судочинства обговорили виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська під час робочих зустрічей із представниками Конституційного Суду Королівства Бельгія, Касаційного Суду Королівства Бельгія та Європейського комітету з соціальних прав, що відбулися 27 – 31 травня 2026 року у місті Брюссель (Королівство Бельгія).
🖇️У межах візиту відбулася фахова дискусія з Головою Конституційного Суду Королівства Бельгія П’єром Ніулем, Головою Конституційного Суду Королівства Бельгія Жозефіною Мурман, а також суддями цього Суду Денні Пітерсом і Ясмін Кербахе, під час якої учасники обговорили ключові засади діяльності конституційних судів обох держав, їхню роль у забезпеченні верховенства конституції, захисті прав людини та підтриманні конституційного балансу в демократичній державі. У фокусі уваги був обмін досвідом щодо застосування у конституційному судочинстві соціальних гарантій, зокрема у сфері права на соціальний захист, трудових прав та забезпечення пропорційності державного втручання у соціальну сферу.
📌Делегація Конституційного Суду України провела робочу зустріч із Головою Касаційного Суду Королівства Бельгія Еріком де Формануаром, суддями Касаційного Суду Королівства Бельгія Бруно Літертом і Євою Ван Хоорде, а також Генеральним адвокатом Генрі Вандерлінденом. Учасники зосередилися на сучасних викликах застосування Європейської соціальної хартії у судовій практиці, ефективності судового захисту соціальних прав, узгодженні національних підходів із європейськими стандартами та значенні міжінституційного діалогу.
🖊️Програма візиту також передбачала зустріч із членом Європейського комітету з соціальних прав за участю Олів’є де Шуттером, під час якої було розглянуто практику конституційних судів та інших органів конституційного контролю держав-учасниць Європейської соціальної хартії щодо застосування практики Європейського комітету з соціальних прав. Окрему увагу було приділено практиці Європейського комітету з соціальних прав щодо тлумачення Хартії як „живого інструменту“, а також останнім висновкам і рішенням Комітету щодо України.
📎Завершальним етапом візиту стала експертна дискусія за участю національної консультантки Ради Європи та національної експертки мережі експертів Європейського Союзу MoveS Алли Федорової, присвячена практиці Конституційного Суду України у сфері захисту соціальних прав у контексті європейської інтеграції, під час якої було наголошено на важливості забезпечення конституційних гарантій, урахування європейських стандартів та дотримання балансу між реагуванням держави на сучасні виклики і обов’язком поважати, захищати й гарантувати права людини.
📍Зазначені заходи, що відбулися у межах реалізації Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, який впроваджується у межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“, спрямовані на поглиблення професійного діалогу у сфері захисту соціальних прав, обмін досвідом між конституційними юрисдикціями України та Бельгії, зокрема щодо застосування практики Європейського комітету з соціальних прав.
⚖️ Відповідальність водіїв за відмову від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння: Суд розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя зазначив, що Сластніков В. В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), „у частині, що передбачає відповідальність за відмову особи від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції та відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що стосовно заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу Сластніков В.В. керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка, що не відповідає ситуації; порушення мови та координації). Від проходження огляду у медичному закладі на вимогу працівників поліції, які зупинили його під час керування автомобілем, відмовився.
📑 Підволочиський районний суд Тернопільської області визнав заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, встановленого частиною першою статті 130 Кодексу, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
📑 Тернопільський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Сігнаєвського А.О., який діяв в інтересах заявника, залишив без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області – без зміни.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що „доведеність вини та кваліфікація дій Сластнікова В.В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами <…>. Факт відмови Сластнікова В.В. від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку <…>. Адміністративне стягнення на Сластнікова В.В. накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33–34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає“.
▪️Заявник стверджує, що чинна редакція частини 1 статті 130 Кодексу не забезпечує належної правової визначеності, створює передумови для зловживань та порушення конституційних прав громадян. Застосування положень частини першої статті 130 та статті 266 Кодексу фактично дозволяє притягати особу до адміністративної відповідальності не на основі беззаперечних доказів, а виходячи із сумнівів щодо її поведінки. Автор клопотання вважає, що законодавець створив ситуацію, коли сумнів щодо доведеності вини особи перетворюється на підставу для покарання, що прямо суперечить конституційній гарантії презумпції невинуватості.
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя зазначив, що Сластніков В. В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), „у частині, що передбачає відповідальність за відмову особи від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції та відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що стосовно заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу Сластніков В.В. керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка, що не відповідає ситуації; порушення мови та координації). Від проходження огляду у медичному закладі на вимогу працівників поліції, які зупинили його під час керування автомобілем, відмовився.
📑 Підволочиський районний суд Тернопільської області визнав заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, встановленого частиною першою статті 130 Кодексу, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
📑 Тернопільський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Сігнаєвського А.О., який діяв в інтересах заявника, залишив без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області – без зміни.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що „доведеність вини та кваліфікація дій Сластнікова В.В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами <…>. Факт відмови Сластнікова В.В. від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку <…>. Адміністративне стягнення на Сластнікова В.В. накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33–34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає“.
▪️Заявник стверджує, що чинна редакція частини 1 статті 130 Кодексу не забезпечує належної правової визначеності, створює передумови для зловживань та порушення конституційних прав громадян. Застосування положень частини першої статті 130 та статті 266 Кодексу фактично дозволяє притягати особу до адміністративної відповідальності не на основі беззаперечних доказів, а виходячи із сумнівів щодо її поведінки. Автор клопотання вважає, що законодавець створив ситуацію, коли сумнів щодо доведеності вини особи перетворюється на підставу для покарання, що прямо суперечить конституційній гарантії презумпції невинуватості.