🔸Об’єднання зусиль для зміцнення верховенства права: діалог суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду
18 травня 2026 року Аспен Інститут Київ у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України провели Діалог „Верховенство права на зламі епох“, який об’єднав суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду задля поглиблення інституційної взаємодії, напрацювання спільних підходів до захисту прав громадян в умовах сучасних викликів, воєнного стану та євроінтеграційному контексті.
Від Конституційного Суду України участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин, судді Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Ольга Совгиря та Галина Юровська.
Верховний Суд представляли: Голова Станіслав Кравченко та судді – Олег Васьковський, Олена Губська, Андрій Жук, Андрій Зайцев, Наталія Марчук, Сергій Погрібний, Лариса Рогач, Євген Синельников, Ольга Ступак, Сергій Уханенко та Сергій Фомін.
З вітальними словами до учасників звернулися виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська та старша радниця Програми підтримки ОБСЄ для України Карін Рьольке, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
У своїй вітальній промові виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив на важливості міжінституційної синергії з метою зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій та ефективного захисту прав людини.
▪️Головною метою зустрічі стало посилення єдності у тлумаченні та застосуванні принципу верховенства права в українському судочинстві. Основою для дискусії стали фундаментальні праці Браяна Таманаги, Пола Гаудера та Сюзанни Баєр. У межах сесій учасники обговорили теоретичні та практичні аспекти правосуддя, як-от: принцип верховенства права у період глобальних трансформацій; роль громадянського суспільства у процесі формування та розвитку верховенства права; баланс прав, ризиків та відповідальності у діяльності судів; забезпечення єдності правозастосування; обмеження прав людини під час воєнного стану; застосування практики ЄСПЛ; довіра до інституцій для забезпечення стійкості демократичної держави.
▪️За підсумками судді окреслили вектори взаємодії для підтримки сталого діалогу між Конституційним Судом України та Верховним Судом як механізму забезпечення цілісності судової системи та сталості демократичного правопорядку. Спільні зусилля спрямовані на оперативну ідентифікацію актуальних викликів при реалізації конституційних норм, напрацювання підходів до їх подолання, а також зміцнення інституційної довіри та відкритості.
Захід координувала директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна. Модераторами виступили директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ Денис Полтавець та завідувачка кафедри права ЄС Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Комарова.
18 травня 2026 року Аспен Інститут Київ у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України провели Діалог „Верховенство права на зламі епох“, який об’єднав суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду задля поглиблення інституційної взаємодії, напрацювання спільних підходів до захисту прав громадян в умовах сучасних викликів, воєнного стану та євроінтеграційному контексті.
Від Конституційного Суду України участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин, судді Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Ольга Совгиря та Галина Юровська.
Верховний Суд представляли: Голова Станіслав Кравченко та судді – Олег Васьковський, Олена Губська, Андрій Жук, Андрій Зайцев, Наталія Марчук, Сергій Погрібний, Лариса Рогач, Євген Синельников, Ольга Ступак, Сергій Уханенко та Сергій Фомін.
З вітальними словами до учасників звернулися виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська та старша радниця Програми підтримки ОБСЄ для України Карін Рьольке, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
У своїй вітальній промові виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив на важливості міжінституційної синергії з метою зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій та ефективного захисту прав людини.
▪️Головною метою зустрічі стало посилення єдності у тлумаченні та застосуванні принципу верховенства права в українському судочинстві. Основою для дискусії стали фундаментальні праці Браяна Таманаги, Пола Гаудера та Сюзанни Баєр. У межах сесій учасники обговорили теоретичні та практичні аспекти правосуддя, як-от: принцип верховенства права у період глобальних трансформацій; роль громадянського суспільства у процесі формування та розвитку верховенства права; баланс прав, ризиків та відповідальності у діяльності судів; забезпечення єдності правозастосування; обмеження прав людини під час воєнного стану; застосування практики ЄСПЛ; довіра до інституцій для забезпечення стійкості демократичної держави.
▪️За підсумками судді окреслили вектори взаємодії для підтримки сталого діалогу між Конституційним Судом України та Верховним Судом як механізму забезпечення цілісності судової системи та сталості демократичного правопорядку. Спільні зусилля спрямовані на оперативну ідентифікацію актуальних викликів при реалізації конституційних норм, напрацювання підходів до їх подолання, а також зміцнення інституційної довіри та відкритості.
Захід координувала директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна. Модераторами виступили директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ Денис Полтавець та завідувачка кафедри права ЄС Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Комарова.
⚖️ Закриття кримінального провадження ухвалою суду, а не обвинувальним вироком: КСУ розглядає справу за конституційним поданням
Велика палата КСУ 21 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Олега Первомайського щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
📑 Оспорювані приписи Кодексу регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи в суді шляхом постановлення ухвали.
Зокрема, ними встановлено таке:
✅ суд закриває кримінальне провадження „у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності“ (пункт 1 частини другої статті 284);
✅„підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку“ (частина третя статті 285);
✅ якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (частина четверта статті 286);
✅ „суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов’язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов’язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби“ (частина третя статті 288).
📝 Верховний Суд вважає, що оспорювані приписи Кодексу „сформульовані нечітко та оціночно, допускають довільну інтерпретацію, що свідчить про порушення принципу юридичної визначеності як складової верховенства права“.
📝 Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що „закриття кримінального провадження має бути здійснене з дотриманням принципу презумпції невинуватості. Коли йдеться про підстави закриття кримінального провадження, слід керуватися приписами статті 62 Конституції України та тим, що особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, адже згідно з частиною першою цієї статті лише обвинувальним вироком суду встановлюється винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи було направлено листи-запити до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти. Наразі відповіді надійшли від Голови Верховної Ради України, Національної академії внутрішніх справ України, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та члена Науково-консультативної ради Конституційного Суду України професора Дроздова О.М.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Більше 👉 https://lnk.ua/jNxfjEBrm
Велика палата КСУ 21 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Олега Первомайського щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
📑 Оспорювані приписи Кодексу регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи в суді шляхом постановлення ухвали.
Зокрема, ними встановлено таке:
✅ суд закриває кримінальне провадження „у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності“ (пункт 1 частини другої статті 284);
✅„підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку“ (частина третя статті 285);
✅ якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (частина четверта статті 286);
✅ „суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов’язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов’язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби“ (частина третя статті 288).
📝 Верховний Суд вважає, що оспорювані приписи Кодексу „сформульовані нечітко та оціночно, допускають довільну інтерпретацію, що свідчить про порушення принципу юридичної визначеності як складової верховенства права“.
📝 Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що „закриття кримінального провадження має бути здійснене з дотриманням принципу презумпції невинуватості. Коли йдеться про підстави закриття кримінального провадження, слід керуватися приписами статті 62 Конституції України та тим, що особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, адже згідно з частиною першою цієї статті лише обвинувальним вироком суду встановлюється винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи було направлено листи-запити до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти. Наразі відповіді надійшли від Голови Верховної Ради України, Національної академії внутрішніх справ України, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та члена Науково-консультативної ради Конституційного Суду України професора Дроздова О.М.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Більше 👉 https://lnk.ua/jNxfjEBrm