📚 Захист права на освіту: Конституційний Суд України розмежував навчання та проживання в гуртожитку
🔸Порушення правил внутрішнього розпорядку у студентських гуртожитках не може бути підставою для відрахування студента з університету. Університет має академічну автономію, яка не може бути використана на шкоду в реалізації конституційного права на освіту.
Про це йшлося під час лекції, присвяченої аналізу Рішення № 2-р(І)/2026 у справі за конституційною скаргою Володимира Падєріна, який оскаржував конституційність пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“. Цей припис визначає, що однією з підстав для відрахування здобувача вищої освіти є „порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання“.
Під час лекції судді Юрій Барабаш, Оксана Грищук, які були доповідачами у справі, та Галина Юровська ознайомили слухачів з обставинами справи, навели позиції Президента України та Освітнього омбудсмена. Також окремо відзначили заклади вищої освіти та установи, провідні науковці яких надали свої експертні висновки з порушених у конституційній скарзі питань (зокрема, Національна академія педагогічних наук України, НЮУ імені Ярослава Мудрого, Національний університет „Києво-Могилянська академія“, КНУ імені Тараса Шевченка та інші).
Особливу увагу судді приділили праву на освіту в контексті законів „Про вищу освіту“ та „Про освіту“, окреслили положення міжнародних актів, застосованих у рішенні Конституційного Суду України (далі – Суд), позиції Суду справедливості Європейського Союзу й органів конституційної юрисдикції інших держав.
💬 Як зазначалося під час заходу, Володимир Падєрін уклав договір про навчання з Національним авіаційним університетом, проте через певний час був відрахований за порушення навчальної дисципліни, правил внутрішнього розпорядку у студентських гуртожитках, зазначеного закону. Вважаючи таке рішення університету неправомірним, студент звернувся до суду першої інстанції, який позов його задовольнив – визнав наказ університету незаконним і скасував його.
Відтак університет оскаржив це рішення в апеляційному порядку. Суд апеляційної інстанції скаргу задовольнив частково: змінив рішення суду першої інстанції в частині мотивів та підстав задоволення вимог позову, із іншими висновками, на підставі яких було задоволено позов, погодився.
💬 На думку заявника, застосування оспорюваного припису закону про вищу освіту призвело до порушення гарантованого частиною другою статті 58 Конституції України права „не бути притягнутим до відповідальності за діяння, що не визнається законом як правопорушення“.
🔺Суд, дослідивши матеріали справи, залишив оспорювану норму закону конституційною, але водночас скористався своїм виключним правовим інструментом, визначеним статтею 89 Закону України „Про Конституційний Суд України“. Ця стаття регулює питання конституційно-конформного тлумачення: норма закону залишається чинною, але Суд вказує її правильне значення, що відповідає Конституції України.
📑 У Рішенні Суду наголошено, що Київський апеляційний суд у своїй постанові у справі Падєріна В.О. неправильно класифікував відповідальність, застосовану до нього, як дисциплінарну. Відповідно, апеляційний суд хибно оцінив підставу для відрахування, визначену пунктом 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“, тобто застосував указаний припис закону, витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України.
🔸Порушення правил внутрішнього розпорядку у студентських гуртожитках не може бути підставою для відрахування студента з університету. Університет має академічну автономію, яка не може бути використана на шкоду в реалізації конституційного права на освіту.
Про це йшлося під час лекції, присвяченої аналізу Рішення № 2-р(І)/2026 у справі за конституційною скаргою Володимира Падєріна, який оскаржував конституційність пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“. Цей припис визначає, що однією з підстав для відрахування здобувача вищої освіти є „порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання“.
Під час лекції судді Юрій Барабаш, Оксана Грищук, які були доповідачами у справі, та Галина Юровська ознайомили слухачів з обставинами справи, навели позиції Президента України та Освітнього омбудсмена. Також окремо відзначили заклади вищої освіти та установи, провідні науковці яких надали свої експертні висновки з порушених у конституційній скарзі питань (зокрема, Національна академія педагогічних наук України, НЮУ імені Ярослава Мудрого, Національний університет „Києво-Могилянська академія“, КНУ імені Тараса Шевченка та інші).
Особливу увагу судді приділили праву на освіту в контексті законів „Про вищу освіту“ та „Про освіту“, окреслили положення міжнародних актів, застосованих у рішенні Конституційного Суду України (далі – Суд), позиції Суду справедливості Європейського Союзу й органів конституційної юрисдикції інших держав.
💬 Як зазначалося під час заходу, Володимир Падєрін уклав договір про навчання з Національним авіаційним університетом, проте через певний час був відрахований за порушення навчальної дисципліни, правил внутрішнього розпорядку у студентських гуртожитках, зазначеного закону. Вважаючи таке рішення університету неправомірним, студент звернувся до суду першої інстанції, який позов його задовольнив – визнав наказ університету незаконним і скасував його.
Відтак університет оскаржив це рішення в апеляційному порядку. Суд апеляційної інстанції скаргу задовольнив частково: змінив рішення суду першої інстанції в частині мотивів та підстав задоволення вимог позову, із іншими висновками, на підставі яких було задоволено позов, погодився.
💬 На думку заявника, застосування оспорюваного припису закону про вищу освіту призвело до порушення гарантованого частиною другою статті 58 Конституції України права „не бути притягнутим до відповідальності за діяння, що не визнається законом як правопорушення“.
🔺Суд, дослідивши матеріали справи, залишив оспорювану норму закону конституційною, але водночас скористався своїм виключним правовим інструментом, визначеним статтею 89 Закону України „Про Конституційний Суд України“. Ця стаття регулює питання конституційно-конформного тлумачення: норма закону залишається чинною, але Суд вказує її правильне значення, що відповідає Конституції України.
📑 У Рішенні Суду наголошено, що Київський апеляційний суд у своїй постанові у справі Падєріна В.О. неправильно класифікував відповідальність, застосовану до нього, як дисциплінарну. Відповідно, апеляційний суд хибно оцінив підставу для відрахування, визначену пунктом 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“, тобто застосував указаний припис закону, витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України.
📑 Розв’язуючи цей правовий конфлікт, Суд сформував низку ключових юридичних позицій, як-от:
✅перебуваючи у правовідносинах із закладом вищої освіти, здобувач освіти реалізує своє конституційне право на вищу освіту. Ставши учасником таких правовідносин, здобувач освіти не втрачає своїх конституційних прав і свобод. Вони не можуть бути заміщені та мають ієрархічно вищий за юридичною силою характер щодо прав та супутніх до них обов’язків, передбачених чинним законодавством та локальними актами закладу вищої освіти;
✅фізична (юридична) особа, яка лише оплачує навчання здобувача освіти, не стає учасником будь-яких інших правовідносин із закладом вищої освіти, крім замовлення надання освітньої послуги, а отже, не може нести іншу відповідальність, окрім відповідальності за невиконання фінансових зобов’язань за договором (контрактом);
✅правовідносини з користування житловою площею в гуртожитку закладу вищої освіти […] жодним чином не можуть впливати на порядок реалізації особою свого конституційного права на вищу освіту;
✅порушення обов’язків чи інших вимог щодо проживання в гуртожитку закладу вищої освіти […] не можна розглядати як підставу для припинення з ініціативи закладу вищої освіти надання освітньої послуги, а отже, і припинення реалізації конституційного права на вищу освіту.
Участь у заході взяли судді, прокурори, адвокати, представники Національної школи суддів України, наукових установ, викладачі, аспіранти, студенти освітніх закладів та наймолодші правники із Малої академії наук.
🎥 Переглянути онлайн-лекцію можна за посиланням: https://youtu.be/y7glqq-gxtI
Рішення Суду: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2_r_1_2026.pdf
✅перебуваючи у правовідносинах із закладом вищої освіти, здобувач освіти реалізує своє конституційне право на вищу освіту. Ставши учасником таких правовідносин, здобувач освіти не втрачає своїх конституційних прав і свобод. Вони не можуть бути заміщені та мають ієрархічно вищий за юридичною силою характер щодо прав та супутніх до них обов’язків, передбачених чинним законодавством та локальними актами закладу вищої освіти;
✅фізична (юридична) особа, яка лише оплачує навчання здобувача освіти, не стає учасником будь-яких інших правовідносин із закладом вищої освіти, крім замовлення надання освітньої послуги, а отже, не може нести іншу відповідальність, окрім відповідальності за невиконання фінансових зобов’язань за договором (контрактом);
✅правовідносини з користування житловою площею в гуртожитку закладу вищої освіти […] жодним чином не можуть впливати на порядок реалізації особою свого конституційного права на вищу освіту;
✅порушення обов’язків чи інших вимог щодо проживання в гуртожитку закладу вищої освіти […] не можна розглядати як підставу для припинення з ініціативи закладу вищої освіти надання освітньої послуги, а отже, і припинення реалізації конституційного права на вищу освіту.
Участь у заході взяли судді, прокурори, адвокати, представники Національної школи суддів України, наукових установ, викладачі, аспіранти, студенти освітніх закладів та наймолодші правники із Малої академії наук.
🎥 Переглянути онлайн-лекцію можна за посиланням: https://youtu.be/y7glqq-gxtI
Рішення Суду: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2_r_1_2026.pdf
YouTube
Захист права на освіту: Конституційний Суд України розмежував навчання та проживання в гуртожитку
Порушення правил внутрішнього розпорядку у студентських гуртожитках не може бути підставою для відрахування студента з університету. Університет має академічну автономію, яка не може бути використана на шкоду в реалізації конституційного права на освіту.…
⚖️Конституційний Суд України оприлюднив ухвалене 19 травня 2026 року Рішення №3-р/2026 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (щодо права на відпустки).
📄Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/dokument/3-r2026
🖇️Резюме Рішення: https://cutt.ly/FtB9Qf9e
📄Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/dokument/3-r2026
🖇️Резюме Рішення: https://cutt.ly/FtB9Qf9e
⚖️Відбулися засідання сенатів та колегій суддів
🔹Перший сенат КСУ 20 травня 2026 року розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖Денисенка Бориса Миколайовича конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📝 У розгляді справи за конституційною скаргою Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔹Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
➖ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
➖Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
▪️У справі за конституційною скаргою Куляса Аркадія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження.
▪️У справі за конституційною скаргою Вилегжаніної Вікторії Валеріївни щодо конституційності частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України Другий сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
▪️Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.
▪️Другий сенат постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
🔹Перший сенат КСУ 20 травня 2026 року розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖Денисенка Бориса Миколайовича конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах Суд продовжить на одному з наступних засідань.
📝 У розгляді справи за конституційною скаргою Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔹Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Трейзуба Володимира Михайловича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України;
➖ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
➖Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
▪️У справі за конституційною скаргою Куляса Аркадія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження.
▪️У справі за конституційною скаргою Вилегжаніної Вікторії Валеріївни щодо конституційності частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України Другий сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
▪️Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.
▪️Другий сенат постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
🔹Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини першої статті 353, пункту 4 частини п’ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Країла Володимира Юрійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428, частин третьої, четвертої, п’ятої статті 434-1, статті 434-2, частин першої, другої, третьої статті 459, статей 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Мельника Олександра Олексійовича щодо конституційності окремого припису частини другої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Кириченка Сергія Івановича щодо конституційності частин першої, другої статті 55, пункту 1 частини першої статті 56, частини першої статті 130, пункту 2 частини першої статті 284, частин першої, другої статті 409, статті 410, частини першої статті 411 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Теплишин Марії Романівни щодо конституційності абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини першої статті 353, пункту 4 частини п’ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Країла Володимира Юрійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428, частин третьої, четвертої, п’ятої статті 434-1, статті 434-2, частин першої, другої, третьої статті 459, статей 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Мельника Олександра Олексійовича щодо конституційності окремого припису частини другої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Кириченка Сергія Івановича щодо конституційності частин першої, другої статті 55, пункту 1 частини першої статті 56, частини першої статті 130, пункту 2 частини першої статті 284, частин першої, другої статті 409, статті 410, частини першої статті 411 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Теплишин Марії Романівни щодо конституційності абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
✨Всесвітньому дню вишиванки – 2️⃣0️⃣ років!
Започаткування цього дня пов’язано з Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича. Ідея швидко знайшла підтримку серед студентів і викладачів, і сьогодні зросла до всесвітньої події, яка об’єднує українців та прихильників української культури в усьому світі.
🔸Українська вишиванка – це не просто елемент одягу чи неповторний витвір народного мистецтва. Вона є матеріальним втіленням нашої родової пам’яті, краси та нерозривного зв’язку між поколіннями. З давніх-давен майстрині закладали в узори таємничі древні знаки-символи. Сьогодні ці коди роду набули для нас нового, ще глибшого значення, ставши духовним щитом та оберегом, що єднає нас у боротьбі та гордості за свою країну.
Судді та працівники Конституційного Суду України традиційно долучилися до відзначення цього знакового дня і, підтримуючи національні й культурні традиції та відчуваючи особливу причетність до нашої спільної історії та коріння, одягнули вишите вбрання.
🔹Особливою подією дня стала презентація колективної вишитої картини із зображенням будівлі Конституційного Суду України та традиційних українських візерунків. До створення цього унікального полотна, приуроченого 3️⃣0️⃣-й річниці органу конституційної юрисдикції в Україні, спільно долучилися судді та працівники Суду. Цей мистецький проєкт став символом нашої внутрішньої єдності, командного духу і поваги до державної та культурної спадщини.
✨Нехай наш національний генетичний код надійно оберігає кожного українця, додає сили та зміцнює нашу єдність!
Започаткування цього дня пов’язано з Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича. Ідея швидко знайшла підтримку серед студентів і викладачів, і сьогодні зросла до всесвітньої події, яка об’єднує українців та прихильників української культури в усьому світі.
🔸Українська вишиванка – це не просто елемент одягу чи неповторний витвір народного мистецтва. Вона є матеріальним втіленням нашої родової пам’яті, краси та нерозривного зв’язку між поколіннями. З давніх-давен майстрині закладали в узори таємничі древні знаки-символи. Сьогодні ці коди роду набули для нас нового, ще глибшого значення, ставши духовним щитом та оберегом, що єднає нас у боротьбі та гордості за свою країну.
Судді та працівники Конституційного Суду України традиційно долучилися до відзначення цього знакового дня і, підтримуючи національні й культурні традиції та відчуваючи особливу причетність до нашої спільної історії та коріння, одягнули вишите вбрання.
🔹Особливою подією дня стала презентація колективної вишитої картини із зображенням будівлі Конституційного Суду України та традиційних українських візерунків. До створення цього унікального полотна, приуроченого 3️⃣0️⃣-й річниці органу конституційної юрисдикції в Україні, спільно долучилися судді та працівники Суду. Цей мистецький проєкт став символом нашої внутрішньої єдності, командного духу і поваги до державної та культурної спадщини.
✨Нехай наш національний генетичний код надійно оберігає кожного українця, додає сили та зміцнює нашу єдність!
🔸Об’єднання зусиль для зміцнення верховенства права: діалог суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду
18 травня 2026 року Аспен Інститут Київ у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України провели Діалог „Верховенство права на зламі епох“, який об’єднав суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду задля поглиблення інституційної взаємодії, напрацювання спільних підходів до захисту прав громадян в умовах сучасних викликів, воєнного стану та євроінтеграційному контексті.
Від Конституційного Суду України участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин, судді Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Ольга Совгиря та Галина Юровська.
Верховний Суд представляли: Голова Станіслав Кравченко та судді – Олег Васьковський, Олена Губська, Андрій Жук, Андрій Зайцев, Наталія Марчук, Сергій Погрібний, Лариса Рогач, Євген Синельников, Ольга Ступак, Сергій Уханенко та Сергій Фомін.
З вітальними словами до учасників звернулися виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська та старша радниця Програми підтримки ОБСЄ для України Карін Рьольке, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
У своїй вітальній промові виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив на важливості міжінституційної синергії з метою зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій та ефективного захисту прав людини.
▪️Головною метою зустрічі стало посилення єдності у тлумаченні та застосуванні принципу верховенства права в українському судочинстві. Основою для дискусії стали фундаментальні праці Браяна Таманаги, Пола Гаудера та Сюзанни Баєр. У межах сесій учасники обговорили теоретичні та практичні аспекти правосуддя, як-от: принцип верховенства права у період глобальних трансформацій; роль громадянського суспільства у процесі формування та розвитку верховенства права; баланс прав, ризиків та відповідальності у діяльності судів; забезпечення єдності правозастосування; обмеження прав людини під час воєнного стану; застосування практики ЄСПЛ; довіра до інституцій для забезпечення стійкості демократичної держави.
▪️За підсумками судді окреслили вектори взаємодії для підтримки сталого діалогу між Конституційним Судом України та Верховним Судом як механізму забезпечення цілісності судової системи та сталості демократичного правопорядку. Спільні зусилля спрямовані на оперативну ідентифікацію актуальних викликів при реалізації конституційних норм, напрацювання підходів до їх подолання, а також зміцнення інституційної довіри та відкритості.
Захід координувала директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна. Модераторами виступили директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ Денис Полтавець та завідувачка кафедри права ЄС Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Комарова.
18 травня 2026 року Аспен Інститут Київ у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України провели Діалог „Верховенство права на зламі епох“, який об’єднав суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду задля поглиблення інституційної взаємодії, напрацювання спільних підходів до захисту прав громадян в умовах сучасних викликів, воєнного стану та євроінтеграційному контексті.
Від Конституційного Суду України участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин, судді Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Ольга Совгиря та Галина Юровська.
Верховний Суд представляли: Голова Станіслав Кравченко та судді – Олег Васьковський, Олена Губська, Андрій Жук, Андрій Зайцев, Наталія Марчук, Сергій Погрібний, Лариса Рогач, Євген Синельников, Ольга Ступак, Сергій Уханенко та Сергій Фомін.
З вітальними словами до учасників звернулися виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська та старша радниця Програми підтримки ОБСЄ для України Карін Рьольке, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
У своїй вітальній промові виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив на важливості міжінституційної синергії з метою зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій та ефективного захисту прав людини.
▪️Головною метою зустрічі стало посилення єдності у тлумаченні та застосуванні принципу верховенства права в українському судочинстві. Основою для дискусії стали фундаментальні праці Браяна Таманаги, Пола Гаудера та Сюзанни Баєр. У межах сесій учасники обговорили теоретичні та практичні аспекти правосуддя, як-от: принцип верховенства права у період глобальних трансформацій; роль громадянського суспільства у процесі формування та розвитку верховенства права; баланс прав, ризиків та відповідальності у діяльності судів; забезпечення єдності правозастосування; обмеження прав людини під час воєнного стану; застосування практики ЄСПЛ; довіра до інституцій для забезпечення стійкості демократичної держави.
▪️За підсумками судді окреслили вектори взаємодії для підтримки сталого діалогу між Конституційним Судом України та Верховним Судом як механізму забезпечення цілісності судової системи та сталості демократичного правопорядку. Спільні зусилля спрямовані на оперативну ідентифікацію актуальних викликів при реалізації конституційних норм, напрацювання підходів до їх подолання, а також зміцнення інституційної довіри та відкритості.
Захід координувала директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна. Модераторами виступили директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ Денис Полтавець та завідувачка кафедри права ЄС Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Комарова.