⚖️ Компенсація вартості майна, яке передається у власність територіальних громад: Суд розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат 13 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод „Іскра“» (далі – Товариство).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац перший частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“ від 4 вересня 2008 року № 500–VI зі змінами (далі – Закон).
📃Абзацом першим частини четвертої статті 14 Закону визначено: „Розмір компенсації вартості гуртожитків, що передаються відповідно до цього Закону у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, розраховується відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їхній власності“.
📝 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Щодо Товариства порушено процедуру банкрутства, затверджено план санації, введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Онушканича Я.В.
У межах справи про банкрутство Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства про зобов’язання передати в комунальну власність територіальної громади міста Львова десятиповерховий гуртожиток на 518 місць та скасувати державну реєстрацію права власності на цей об’єкт житлової нерухомості.
Господарський суд Львівської області рішенням від 31 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27 січня 2022 року, позовні вимоги задовольнив частково: зобов’язав Товариство передати в комунальну власність територіальної громади міста Львова гуртожиток, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
📃 Конституційний Суд України 20 жовтня 2021 року ухвалив Рішення № 7-р(II)/2021, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України підпункт „б“ пункту 1 частини третьої статті 14 Закону. У зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України вказаного рішення Товариство в лютому 2022 року подало заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2021 року.
Господарський суд Львівської області рішенням від 18 березня 2024 року заяву Товариства про перегляд судового рішення за виключними обставинами задовольнив: рішення Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у позові.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 29 травня 2025 року рішення Господарського суду Львівської області від 18 березня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким зобов’язав Товариство передати у комунальну власність територіальної громади м. Львова на повній компенсаційній основі у розмірі 1 766,02 грн вартості будівлі на дату внесення такого гуртожитку до статутного фонду ВАТ „Іскра“.
Верховний Суд постановою від 24 вересня 2025 року постанову Західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2025 року залишив без змін.
Другий сенат 13 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод „Іскра“» (далі – Товариство).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац перший частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“ від 4 вересня 2008 року № 500–VI зі змінами (далі – Закон).
📃Абзацом першим частини четвертої статті 14 Закону визначено: „Розмір компенсації вартості гуртожитків, що передаються відповідно до цього Закону у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, розраховується відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їхній власності“.
📝 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Щодо Товариства порушено процедуру банкрутства, затверджено план санації, введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Онушканича Я.В.
У межах справи про банкрутство Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства про зобов’язання передати в комунальну власність територіальної громади міста Львова десятиповерховий гуртожиток на 518 місць та скасувати державну реєстрацію права власності на цей об’єкт житлової нерухомості.
Господарський суд Львівської області рішенням від 31 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27 січня 2022 року, позовні вимоги задовольнив частково: зобов’язав Товариство передати в комунальну власність територіальної громади міста Львова гуртожиток, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
📃 Конституційний Суд України 20 жовтня 2021 року ухвалив Рішення № 7-р(II)/2021, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України підпункт „б“ пункту 1 частини третьої статті 14 Закону. У зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України вказаного рішення Товариство в лютому 2022 року подало заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2021 року.
Господарський суд Львівської області рішенням від 18 березня 2024 року заяву Товариства про перегляд судового рішення за виключними обставинами задовольнив: рішення Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у позові.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 29 травня 2025 року рішення Господарського суду Львівської області від 18 березня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким зобов’язав Товариство передати у комунальну власність територіальної громади м. Львова на повній компенсаційній основі у розмірі 1 766,02 грн вартості будівлі на дату внесення такого гуртожитку до статутного фонду ВАТ „Іскра“.
Верховний Суд постановою від 24 вересня 2025 року постанову Західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2025 року залишив без змін.
💬 Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис Закону, застосований в остаточному судовому рішенні у його справі, порушує принцип непорушності права власності, гарантований статтею 41 Конституції України. Товариство зазначає, що належна грошова компенсація за позбавлення права власності на майно має відповідати дійсній ринковій вартості майна на час передання житлового об’єкта.
Суддя-доповідач повідомила, що про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Ярослав Онушканич та представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Соломія Камінська.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Суддя-доповідач повідомила, що про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Ярослав Онушканич та представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Соломія Камінська.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
📚 Гендерна рівність як елемент конституційної аргументації: спільний тренінг КСУ, Верховного Суду та ОБСЄ
7–10 травня 2026 року в Закарпатській області відбувся тренінг „Sex, Конституція і судове рішення: гендерна перспектива в юридичній аргументації“, організований Програмою підтримки ОБСЄ для України у співпраці з Конституційним Судом України та Верховним Судом.
Захід об’єднав суддів, працівників Конституційного Суду України та Верховного Суду, науковців і експертів у сфері конституційного права, прав людини та недискримінації для професійної дискусії щодо інтеграції гендерної перспективи у юридичну аргументацію та судову практику.
▪️Основний фокус тренінгу був спрямований на працівників Секретаріату Конституційного Суду України та Апарату Верховного Суду, які безпосередньо залучені до підготовки аналітичних матеріалів, проєктів правових висновків і забезпечення судового процесу, що надало заходу виразного практичного та прикладного характеру. Тренінг мав на меті сформувати практичні навички застосування гендерно-чутливого підходу в роботі, а також поглибити розуміння гендерної рівності як складової принципу верховенства права та елементу якості судового рішення.
Відкриваючи захід, учасників привітали професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин, керівник проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Дмитро Мазурок, а також керівниця проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України „Підвищення якості правосуддя шляхом посилення ролі Верховного Суду у забезпеченні прозорого, підзвітного та інклюзивного правосуддя“ Ольга Кравченко.
Тренерами та експертами заходу виступили провідні українські науковці та фахівці у сфері конституційного права, прав людини й недискримінації, зокрема професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин, професорка Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, доцентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олена Харитонова, а також експертки Аналітичного центру Асоціації жінок-юристок України „ЮрФем“ Катерина Шуневич і Марта Павлишин.
▪️У межах вступної дискусійної панелі учасники обговорили питання того, чому гендерна перспектива у судовій діяльності є насамперед питанням якості юридичної аргументації та ефективного захисту прав людини, а не політичних чи ідеологічних підходів.
Програма тренінгу поєднувала концептуальний, нормативний та практичний компоненти. Учасники працювали над питаннями теорії гендеру та гендерної ідентичності, гендерного мейнстримінгу у міжнародному та європейському праві, теорії юридичної аргументації, структури правового висновку та інтеграції гендерної перспективи у судову практику.
Окрему увагу було приділено питанням недискримінації та тесту пропорційності, а також практиці міжнародних судових інституцій та національних судів. Зокрема, під час кейс-стаді учасники аналізували рішення Європейського суду з прав людини у справі Carvalho Pinto de Sousa Morais v. Portugal, Суду Європейського Союзу у справі Léger v Ministre des Affaires sociales та Верховного Суду США у справі United States v. Virginia.
▪️Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков провів лекцію та воркшоп на тему „Теорія недискримінації: пряма, непряма, структурна дискримінація. Тест пропорційності“, а також модерував практичний аналіз міжнародної судової практики у сфері гендерної рівності та недискримінації.
7–10 травня 2026 року в Закарпатській області відбувся тренінг „Sex, Конституція і судове рішення: гендерна перспектива в юридичній аргументації“, організований Програмою підтримки ОБСЄ для України у співпраці з Конституційним Судом України та Верховним Судом.
Захід об’єднав суддів, працівників Конституційного Суду України та Верховного Суду, науковців і експертів у сфері конституційного права, прав людини та недискримінації для професійної дискусії щодо інтеграції гендерної перспективи у юридичну аргументацію та судову практику.
▪️Основний фокус тренінгу був спрямований на працівників Секретаріату Конституційного Суду України та Апарату Верховного Суду, які безпосередньо залучені до підготовки аналітичних матеріалів, проєктів правових висновків і забезпечення судового процесу, що надало заходу виразного практичного та прикладного характеру. Тренінг мав на меті сформувати практичні навички застосування гендерно-чутливого підходу в роботі, а також поглибити розуміння гендерної рівності як складової принципу верховенства права та елементу якості судового рішення.
Відкриваючи захід, учасників привітали професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин, керівник проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Дмитро Мазурок, а також керівниця проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України „Підвищення якості правосуддя шляхом посилення ролі Верховного Суду у забезпеченні прозорого, підзвітного та інклюзивного правосуддя“ Ольга Кравченко.
Тренерами та експертами заходу виступили провідні українські науковці та фахівці у сфері конституційного права, прав людини й недискримінації, зокрема професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин, професорка Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, доцентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Олена Харитонова, а також експертки Аналітичного центру Асоціації жінок-юристок України „ЮрФем“ Катерина Шуневич і Марта Павлишин.
▪️У межах вступної дискусійної панелі учасники обговорили питання того, чому гендерна перспектива у судовій діяльності є насамперед питанням якості юридичної аргументації та ефективного захисту прав людини, а не політичних чи ідеологічних підходів.
Програма тренінгу поєднувала концептуальний, нормативний та практичний компоненти. Учасники працювали над питаннями теорії гендеру та гендерної ідентичності, гендерного мейнстримінгу у міжнародному та європейському праві, теорії юридичної аргументації, структури правового висновку та інтеграції гендерної перспективи у судову практику.
Окрему увагу було приділено питанням недискримінації та тесту пропорційності, а також практиці міжнародних судових інституцій та національних судів. Зокрема, під час кейс-стаді учасники аналізували рішення Європейського суду з прав людини у справі Carvalho Pinto de Sousa Morais v. Portugal, Суду Європейського Союзу у справі Léger v Ministre des Affaires sociales та Верховного Суду США у справі United States v. Virginia.
▪️Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков провів лекцію та воркшоп на тему „Теорія недискримінації: пряма, непряма, структурна дискримінація. Тест пропорційності“, а також модерував практичний аналіз міжнародної судової практики у сфері гендерної рівності та недискримінації.
Участь у дискусії також взяли судді Конституційного Суду України Василь Лемак і Віктор Кичун, які долучилися до обговорення проблемних аспектів юридичної аргументації та до оцінювання практичних завдань і командних правових висновків, підготовлених учасниками тренінгу.
Практична частина заходу була побудована навколо моделювання процесу підготовки правового висновку з урахуванням гендерної перспективи. Учасники працювали над алгоритмами виявлення прихованої дискримінації, структурою гендерно-чутливого юридичного висновку та критеріями оцінки якості аргументації.
▪️Проведення такого тренінгу стало черговим кроком у розвитку співпраці Конституційного Суду України, Верховного Суду та Програми підтримки ОБСЄ для України, спрямованої на зміцнення інституційної спроможності, впровадження європейських стандартів у сфері прав людини та утвердження культури недискримінації і рівності.
Практична частина заходу була побудована навколо моделювання процесу підготовки правового висновку з урахуванням гендерної перспективи. Учасники працювали над алгоритмами виявлення прихованої дискримінації, структурою гендерно-чутливого юридичного висновку та критеріями оцінки якості аргументації.
▪️Проведення такого тренінгу стало черговим кроком у розвитку співпраці Конституційного Суду України, Верховного Суду та Програми підтримки ОБСЄ для України, спрямованої на зміцнення інституційної спроможності, впровадження європейських стандартів у сфері прав людини та утвердження культури недискримінації і рівності.
⚖️ Відбулися засідання сенатів та колегій суддів: розглядали справи за конституційними скаргами і постановили ухвали
🔸Перший сенат 13 травня ц.р. на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат постановив Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційною скаргою Трофимової Надії Анатоліївни та конституційною скаргою Зварича Андрія Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Совгирю О.В. та Грищук О.В.
Перший сенат постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
У справі за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційною скаргою Клімчука Василя Антоновича щодо конституційності частини п’ятої статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
🔸Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅ Акціонерного товариства „Житомирські ласощі“ щодо конституційності частини третьої, першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції" від 31 травня 2005 року № 2596–IV;
✅ Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод „Іскра“» щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“.
📎Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій";
➖Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя";
➖Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір";
➖Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Перший сенат 13 травня ц.р. на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат постановив Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційною скаргою Трофимової Надії Анатоліївни та конституційною скаргою Зварича Андрія Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Совгирю О.В. та Грищук О.В.
Перший сенат постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
У справі за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційною скаргою Клімчука Василя Антоновича щодо конституційності частини п’ятої статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
🔸Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅ Акціонерного товариства „Житомирські ласощі“ щодо конституційності частини третьої, першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції" від 31 травня 2005 року № 2596–IV;
✅ Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод „Іскра“» щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“.
📎Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій";
➖Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя";
➖Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір";
➖Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Спільного підприємства „Полтавська газонафтова компанія“ щодо конституційності підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78, пункту 1251.1, абзацу третього пункту 1251.4 статті 1251 Податкового кодексу України, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 21 грудня 2016 року № 1797−VIII;
➖Алексєєва Володимира Геннадійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Гринько Анжели Миколаївни щодо конституційності пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✅Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
✅Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 425 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Парфенюка Олега Мирославовича щодо конституційності частини третьої статті 139, пункту 2 частини п’ятої статті 328, статей 346, 347, 355 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖Чауса Миколи Олексійовича щодо конституційності пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Спільного підприємства „Полтавська газонафтова компанія“ щодо конституційності підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78, пункту 1251.1, абзацу третього пункту 1251.4 статті 1251 Податкового кодексу України, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 21 грудня 2016 року № 1797−VIII;
➖Алексєєва Володимира Геннадійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Гринько Анжели Миколаївни щодо конституційності пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✅Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України;
✅Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 425 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Парфенюка Олега Мирославовича щодо конституційності частини третьої статті 139, пункту 2 частини п’ятої статті 328, статей 346, 347, 355 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖Чауса Миколи Олексійовича щодо конституційності пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII.
📑 Суд розглядав справи і постановив ухвали
▪️Велика палата КСУ 14 травня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️У розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року №1 Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження.
▪️Велика палата на засіданні розглядала питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📎Розгляд цього питання буде продовжено.
▪️Велика палата подовжила до 11 червня 2026 року строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Кириченка С.І. та Гончаренка О.О.
▪️Велика палата КСУ 14 травня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️У розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року №1 Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження.
▪️Велика палата на засіданні розглядала питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📎Розгляд цього питання буде продовжено.
▪️Велика палата подовжила до 11 червня 2026 року строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Кириченка С.І. та Гончаренка О.О.
📃 Неупередженість суду та відвід суддів у контексті пункту 1 статті 6 ЄКПЛ: презентація звіту
15 травня 2026 року відбулася презентація звіту „Неупередженість суду та відвід суддів у контексті пункту 1 статті 6 ЄКПЛ: аналіз практики ЄСПЛ і національний контекст“, а також круглий стіл з питань ефективності застосування у практиці національних судів стандартів, вироблених у практиці ЄСПЛ. Захід організовано за сприяння Проєкту Європейського Союзу „Право-Justice“.
Участь взяли судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Василь Лемак, Олег Первомайський, судді Верховного Суду, представники органів судівського врядування та самоврядування, Національної школи суддів України, академічної спільноти та міжнародних партнерів. Його метою було представлення професійній спільноті результатів аналітичного дослідження та обговорення можливих шляхів удосконалення національного механізму забезпечення неупередженості суду з урахуванням стандартів Європейського суду з прав людини.
▪️Аналітичний звіт презентувала завідувачка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експертка Проєкту ЄС „Право-Justice“ Тетяна Цувіна. Під час презентації було розкрито підходи ЄСПЛ до оцінювання неупередженості суду, зокрема крізь призму суб’єктивного й об’єктивного критеріїв, а також функціонального та персонального вимірів неупередженості. Окрему увагу приділено типовим ситуаціям, у яких можуть виникати сумніви щодо неупередженості суду, процедурі відводу та самовідводу суддів при одноособовому й колегіальному розгляді справ, національному контексту застосування стандартів пункту 1 статті 6 ЄКПЛ та рекомендаціям щодо вдосконалення законодавства і правозастосовної практики.
▪️Коментарі до звіту представила суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Наталія Сакара. Вона зосередила увагу на питаннях неупередженості суддів і процедури відводу в національному законодавстві та судовій практиці, а також на актуальності дослідження в контексті необхідності належного дотримання стандартів справедливого судового розгляду, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.
▪️Під час круглого столу учасники обговорили практичні аспекти застосування стандартів суб’єктивної та об’єктивної неупередженості суду, вироблених у практиці ЄСПЛ, а також питання їхньої релевантності для різних видів судочинства. Окремо йшлося про повторну участь судді в розгляді справи, межі застосування „принципу необхідності“, попередню професійну діяльність судді, можливість запровадження „охолоджувального періоду“, публічні висловлювання та наукову активність суддів як можливі чинники, що потребують оцінювання з погляду стандартів неупередженості.
Увагу було зосереджено на питаннях співвідношення механізмів розкриття інформації та відводу судді, а також дисциплінарної відповідальності судді за порушення вимог неупередженості. За результатами обговорення було підкреслено, що забезпечення неупередженості суду потребує не лише належного нормативного регулювання, а й послідовної судової практики, прозорих процедур та сталої професійної культури, орієнтованої на зміцнення довіри до правосуддя.
15 травня 2026 року відбулася презентація звіту „Неупередженість суду та відвід суддів у контексті пункту 1 статті 6 ЄКПЛ: аналіз практики ЄСПЛ і національний контекст“, а також круглий стіл з питань ефективності застосування у практиці національних судів стандартів, вироблених у практиці ЄСПЛ. Захід організовано за сприяння Проєкту Європейського Союзу „Право-Justice“.
Участь взяли судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Василь Лемак, Олег Первомайський, судді Верховного Суду, представники органів судівського врядування та самоврядування, Національної школи суддів України, академічної спільноти та міжнародних партнерів. Його метою було представлення професійній спільноті результатів аналітичного дослідження та обговорення можливих шляхів удосконалення національного механізму забезпечення неупередженості суду з урахуванням стандартів Європейського суду з прав людини.
▪️Аналітичний звіт презентувала завідувачка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експертка Проєкту ЄС „Право-Justice“ Тетяна Цувіна. Під час презентації було розкрито підходи ЄСПЛ до оцінювання неупередженості суду, зокрема крізь призму суб’єктивного й об’єктивного критеріїв, а також функціонального та персонального вимірів неупередженості. Окрему увагу приділено типовим ситуаціям, у яких можуть виникати сумніви щодо неупередженості суду, процедурі відводу та самовідводу суддів при одноособовому й колегіальному розгляді справ, національному контексту застосування стандартів пункту 1 статті 6 ЄКПЛ та рекомендаціям щодо вдосконалення законодавства і правозастосовної практики.
▪️Коментарі до звіту представила суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Наталія Сакара. Вона зосередила увагу на питаннях неупередженості суддів і процедури відводу в національному законодавстві та судовій практиці, а також на актуальності дослідження в контексті необхідності належного дотримання стандартів справедливого судового розгляду, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.
▪️Під час круглого столу учасники обговорили практичні аспекти застосування стандартів суб’єктивної та об’єктивної неупередженості суду, вироблених у практиці ЄСПЛ, а також питання їхньої релевантності для різних видів судочинства. Окремо йшлося про повторну участь судді в розгляді справи, межі застосування „принципу необхідності“, попередню професійну діяльність судді, можливість запровадження „охолоджувального періоду“, публічні висловлювання та наукову активність суддів як можливі чинники, що потребують оцінювання з погляду стандартів неупередженості.
Увагу було зосереджено на питаннях співвідношення механізмів розкриття інформації та відводу судді, а також дисциплінарної відповідальності судді за порушення вимог неупередженості. За результатами обговорення було підкреслено, що забезпечення неупередженості суду потребує не лише належного нормативного регулювання, а й послідовної судової практики, прозорих процедур та сталої професійної культури, орієнтованої на зміцнення довіри до правосуддя.