⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Омбудсмана та Верховного Суду
Велика палата 12 травня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎Розгляд цих справ буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
Велика палата 12 травня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎Розгляд цих справ буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
🔹Спортивне право та конституційне право: досвід Німеччини
У Конституційному Суді України 7 травня 2026 року відбувся фаховий захід, присвячений співвідношенню спортивного та конституційного права в Німеччині. Тематика була визначена на запит багатьох учасників просвітницьких онлайн-лекцій, які є не лише юристами чи студентами, а й активними вболівальниками, що цікавляться правовими межами обмежень на стадіонах та специфікою спортивного регулювання.
Захід відбувся за підтримки Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) та зібрав широку правничу авдиторію: адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, представників Національної школи суддів України, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших дослідників із Малої академії наук.
▪️Основним спікером виступив експерт у галузі спортивного права – суддя Федерального Конституційного Суду (ФКС) Німеччини у відставці професор Удо Штайнер.
Доповідач підкреслив, що Німеччина є країною спортивних об’єднань, яких налічується понад 86 000, а особливе місце в цій системі належить футболу як осередку національної спортивної культури. Суддя зауважив, що незважаючи на те, що в тексті Засадничого Закону ФРН слова „спорт“ немає взагалі, відсутність прямих конституційних приписів не стала перешкодою для правового розвитку. Німецькі юристи змогли вивести принципи підтримки спорту через інтерпретацію фундаментальних норм Конституції, що стало значущою новацією в юридичній практиці.
Крім того, професор окреслив чіткий розподіл владних повноважень, за якого професійний спорт перебуває у сфері відповідальності Федерації (зокрема, олімпійські чи параолімпійські ігри), тоді як решта інших видів змагань належать до компетенції земель.
💬 Окрему увагу Удо Штайнер приділив практиці ФКС Німеччини щодо „стадіонних заборон“ та захисту фундаментальних прав у межах спортивних правовідносин. Зокрема, доповідач проаналізував питання вікових меж для арбітрів крізь призму недопущення дискримінації, а також застосування статті 5 Конституції ФРН, яка гарантує свободу думки та висловлювань. Останнє є особливо актуальним у контексті політичних заяв спортсменів перед громадськістю. Професор підкреслив складність балансу між особистим правом спортсмена на вираження поглядів та інтересами клубів, для яких спорт має залишатися простором спільної гри та нейтральності.
Доповідач також акцентував увагу на інтенсивному розвитку спортивного права в Німеччині, починаючи із 1970-х років. Ця галузь викликає неабиякий інтерес серед німецьких правників, які її активно досліджують. Важливим етапом стало визнання у 2019 році статусу „спеціалізованого адвоката у сфері спортивного права“ (Fachanwalt für Sportrecht).
💬 Окрему увагу професор приділив проблемі насильства з боку радикально налаштованих уболівальників. Така поведінка кидає виклик як футбольним клубам, так і державі, що не може толерувати агресію на стадіонах чи поза їх межами. Одним із найбільш дискусійних, але ефективних інструментів реакції на порушення порядку є заборона на відвідування стадіонів. Удо Штайнер зазначив, що Федеральний Конституційний Суд підтвердив конституційність таких заборон, зауваживши, що це рішення було непростим, адже для багатьох уболівальників відвідування матчів є формою колективного переживання та суттєвою частиною життя. Проте необхідність запобігання насильству та захист безпеки інших глядачів дозволяють використовувати цей інструмент як обґрунтоване обмеження прав.
Він також зупинився на такому резонансному питанні, як фінансова відповідальність за безпеку та громадський порядок під час проведення футбольних матчів.
У Конституційному Суді України 7 травня 2026 року відбувся фаховий захід, присвячений співвідношенню спортивного та конституційного права в Німеччині. Тематика була визначена на запит багатьох учасників просвітницьких онлайн-лекцій, які є не лише юристами чи студентами, а й активними вболівальниками, що цікавляться правовими межами обмежень на стадіонах та специфікою спортивного регулювання.
Захід відбувся за підтримки Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) та зібрав широку правничу авдиторію: адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, представників Національної школи суддів України, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших дослідників із Малої академії наук.
▪️Основним спікером виступив експерт у галузі спортивного права – суддя Федерального Конституційного Суду (ФКС) Німеччини у відставці професор Удо Штайнер.
Доповідач підкреслив, що Німеччина є країною спортивних об’єднань, яких налічується понад 86 000, а особливе місце в цій системі належить футболу як осередку національної спортивної культури. Суддя зауважив, що незважаючи на те, що в тексті Засадничого Закону ФРН слова „спорт“ немає взагалі, відсутність прямих конституційних приписів не стала перешкодою для правового розвитку. Німецькі юристи змогли вивести принципи підтримки спорту через інтерпретацію фундаментальних норм Конституції, що стало значущою новацією в юридичній практиці.
Крім того, професор окреслив чіткий розподіл владних повноважень, за якого професійний спорт перебуває у сфері відповідальності Федерації (зокрема, олімпійські чи параолімпійські ігри), тоді як решта інших видів змагань належать до компетенції земель.
💬 Окрему увагу Удо Штайнер приділив практиці ФКС Німеччини щодо „стадіонних заборон“ та захисту фундаментальних прав у межах спортивних правовідносин. Зокрема, доповідач проаналізував питання вікових меж для арбітрів крізь призму недопущення дискримінації, а також застосування статті 5 Конституції ФРН, яка гарантує свободу думки та висловлювань. Останнє є особливо актуальним у контексті політичних заяв спортсменів перед громадськістю. Професор підкреслив складність балансу між особистим правом спортсмена на вираження поглядів та інтересами клубів, для яких спорт має залишатися простором спільної гри та нейтральності.
Доповідач також акцентував увагу на інтенсивному розвитку спортивного права в Німеччині, починаючи із 1970-х років. Ця галузь викликає неабиякий інтерес серед німецьких правників, які її активно досліджують. Важливим етапом стало визнання у 2019 році статусу „спеціалізованого адвоката у сфері спортивного права“ (Fachanwalt für Sportrecht).
💬 Окрему увагу професор приділив проблемі насильства з боку радикально налаштованих уболівальників. Така поведінка кидає виклик як футбольним клубам, так і державі, що не може толерувати агресію на стадіонах чи поза їх межами. Одним із найбільш дискусійних, але ефективних інструментів реакції на порушення порядку є заборона на відвідування стадіонів. Удо Штайнер зазначив, що Федеральний Конституційний Суд підтвердив конституційність таких заборон, зауваживши, що це рішення було непростим, адже для багатьох уболівальників відвідування матчів є формою колективного переживання та суттєвою частиною життя. Проте необхідність запобігання насильству та захист безпеки інших глядачів дозволяють використовувати цей інструмент як обґрунтоване обмеження прав.
Він також зупинився на такому резонансному питанні, як фінансова відповідальність за безпеку та громадський порядок під час проведення футбольних матчів.
▪️На завершення виступу Удо Штайнер відповів на запитання суддів та учасників заходу. Він наголосив, що професійний спорт у Німеччині вже давно базується на міцних конституційних засадах, а німецька судова система продовжує вивчати питання, що виникають у спортивній сфері.
▪️Участь в обговоренні взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр, старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіґ, юридичний радник IRZ Геннадій Рижков.
Судді Конституційного Суду України щиро подякували професору Удо Штайнеру за глибокий аналіз та можливість перейняти досвід Федерального Конституційного Суду Німеччини, адже розуміння європейських підходів до регулювання спортивних правовідносин є надзвичайно цінним для розвитку української правничої науки.
🎥 Детальніше за посиланням: https://youtu.be/drk24oMtJb4
▪️Участь в обговоренні взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр, старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіґ, юридичний радник IRZ Геннадій Рижков.
Судді Конституційного Суду України щиро подякували професору Удо Штайнеру за глибокий аналіз та можливість перейняти досвід Федерального Конституційного Суду Німеччини, адже розуміння європейських підходів до регулювання спортивних правовідносин є надзвичайно цінним для розвитку української правничої науки.
🎥 Детальніше за посиланням: https://youtu.be/drk24oMtJb4
Суд розглядає справу за конституційною скаргою
АТ „Житомирські ласощі“
⚖️Другий сенат 13 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Акціонерного товариства „Житомирські ласощі“.
✅Суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що акціонерне товариство „Житомирські ласощі“ (далі – Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність частину третю, перше речення абзацу першого, абзаци третій, четвертий, п’ятий частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції“ від 31 травня 2005 року № 2596–IV (далі – Закон).
📎За словами судді-доповідача предметом розгляду є питання правомірності нарахування пені за порушення антимонопольного законодавства після оскарження рішення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачаються такі обставини.
📝Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України ухвалила рішення ,,Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу“ від 3 жовтня 2023 року № 48-р/тк, яким визнала, що Товариство вчинило правопорушення, зазначене у пункті 13 частини першої статті 50 Закону, щодо неподання інформації на вимогу органу Антимонопольного комітету України. За вказане правопорушення на Товариство було накладено штраф.
Товариство оскаржило це рішення у судовому порядку. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2024 року, у задоволенні позову було відмовлено.
✅Надалі у зв’язку зі сплатою штрафу після закінчення двомісячного строку Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення пені. Господарський суд Житомирської області рішенням від 17 липня 2025 року позов Антимонопольного комітету України задовольнив.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу Товариства задовольнив частково та змінив рішення суду першої інстанції, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції, зокрема в частині розміру пені.
📝Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 4 грудня 2025 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнив частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2025 року скасував, рішення Господарського суду Житомирської області від 17 липня 2025 року залишив без змін, а касаційну скаргу Товариства залишив без задоволення.
✅Товариство вважає, що оспорювані приписи Закону фактично покладають на суб’єкта господарювання обов’язок сплатити штраф у двомісячний строк ще до підтвердження судом законності Рішення Антимонопольного комітету України, а покладення на особу такого обов’язку за відсутності переконливих аргументів щодо законності Рішення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу є несумісним з принципом юридичної визначеності. Розгляд справи господарський суд починає з моменту відкриття ухвалою провадження у справі. Таким чином, період від початку реєстрації позовної заяви до відкриття провадження у справі є періодом здійснення розгляду справи, а отже, протягом цього часу зупинення нарахування пені не відбувається. Товариство також зазначає, що розмір накладеного Антимонопольним комітетом України штрафу подвоюється у зв’язку з реалізацією Товариством права на оскарження Рішення Антимонопольного комітету України до суду. З огляду на це нарахований розмір пені не може вважатися пропорційним втручанням у право Товариства на мирне володіння майном.
АТ „Житомирські ласощі“
⚖️Другий сенат 13 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Акціонерного товариства „Житомирські ласощі“.
✅Суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що акціонерне товариство „Житомирські ласощі“ (далі – Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність частину третю, перше речення абзацу першого, абзаци третій, четвертий, п’ятий частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції“ від 31 травня 2005 року № 2596–IV (далі – Закон).
📎За словами судді-доповідача предметом розгляду є питання правомірності нарахування пені за порушення антимонопольного законодавства після оскарження рішення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачаються такі обставини.
📝Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України ухвалила рішення ,,Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу“ від 3 жовтня 2023 року № 48-р/тк, яким визнала, що Товариство вчинило правопорушення, зазначене у пункті 13 частини першої статті 50 Закону, щодо неподання інформації на вимогу органу Антимонопольного комітету України. За вказане правопорушення на Товариство було накладено штраф.
Товариство оскаржило це рішення у судовому порядку. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2024 року, у задоволенні позову було відмовлено.
✅Надалі у зв’язку зі сплатою штрафу після закінчення двомісячного строку Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення пені. Господарський суд Житомирської області рішенням від 17 липня 2025 року позов Антимонопольного комітету України задовольнив.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу Товариства задовольнив частково та змінив рішення суду першої інстанції, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції, зокрема в частині розміру пені.
📝Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 4 грудня 2025 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнив частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2025 року скасував, рішення Господарського суду Житомирської області від 17 липня 2025 року залишив без змін, а касаційну скаргу Товариства залишив без задоволення.
✅Товариство вважає, що оспорювані приписи Закону фактично покладають на суб’єкта господарювання обов’язок сплатити штраф у двомісячний строк ще до підтвердження судом законності Рішення Антимонопольного комітету України, а покладення на особу такого обов’язку за відсутності переконливих аргументів щодо законності Рішення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу є несумісним з принципом юридичної визначеності. Розгляд справи господарський суд починає з моменту відкриття ухвалою провадження у справі. Таким чином, період від початку реєстрації позовної заяви до відкриття провадження у справі є періодом здійснення розгляду справи, а отже, протягом цього часу зупинення нарахування пені не відбувається. Товариство також зазначає, що розмір накладеного Антимонопольним комітетом України штрафу подвоюється у зв’язку з реалізацією Товариством права на оскарження Рішення Антимонопольного комітету України до суду. З огляду на це нарахований розмір пені не може вважатися пропорційним втручанням у право Товариства на мирне володіння майном.
📝Суддя-доповідач повідомила, що про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
✅Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Людмила Сіденко та представник суб’єкта права на конституційну скаргу,адвокат Андрій Савчук.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
✅Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Людмила Сіденко та представник суб’єкта права на конституційну скаргу,адвокат Андрій Савчук.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Компенсація вартості майна, яке передається у власність територіальних громад: Суд розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат 13 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод „Іскра“» (далі – Товариство).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац перший частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“ від 4 вересня 2008 року № 500–VI зі змінами (далі – Закон).
📃Абзацом першим частини четвертої статті 14 Закону визначено: „Розмір компенсації вартості гуртожитків, що передаються відповідно до цього Закону у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, розраховується відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їхній власності“.
📝 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Щодо Товариства порушено процедуру банкрутства, затверджено план санації, введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Онушканича Я.В.
У межах справи про банкрутство Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства про зобов’язання передати в комунальну власність територіальної громади міста Львова десятиповерховий гуртожиток на 518 місць та скасувати державну реєстрацію права власності на цей об’єкт житлової нерухомості.
Господарський суд Львівської області рішенням від 31 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27 січня 2022 року, позовні вимоги задовольнив частково: зобов’язав Товариство передати в комунальну власність територіальної громади міста Львова гуртожиток, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
📃 Конституційний Суд України 20 жовтня 2021 року ухвалив Рішення № 7-р(II)/2021, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України підпункт „б“ пункту 1 частини третьої статті 14 Закону. У зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України вказаного рішення Товариство в лютому 2022 року подало заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2021 року.
Господарський суд Львівської області рішенням від 18 березня 2024 року заяву Товариства про перегляд судового рішення за виключними обставинами задовольнив: рішення Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у позові.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 29 травня 2025 року рішення Господарського суду Львівської області від 18 березня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким зобов’язав Товариство передати у комунальну власність територіальної громади м. Львова на повній компенсаційній основі у розмірі 1 766,02 грн вартості будівлі на дату внесення такого гуртожитку до статутного фонду ВАТ „Іскра“.
Верховний Суд постановою від 24 вересня 2025 року постанову Західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2025 року залишив без змін.
Другий сенат 13 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод „Іскра“» (далі – Товариство).
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац перший частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“ від 4 вересня 2008 року № 500–VI зі змінами (далі – Закон).
📃Абзацом першим частини четвертої статті 14 Закону визначено: „Розмір компенсації вартості гуртожитків, що передаються відповідно до цього Закону у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, розраховується відповідно до вартості гуртожитків, за якою їх було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат власників на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитків у їхній власності“.
📝 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Щодо Товариства порушено процедуру банкрутства, затверджено план санації, введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Онушканича Я.В.
У межах справи про банкрутство Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства про зобов’язання передати в комунальну власність територіальної громади міста Львова десятиповерховий гуртожиток на 518 місць та скасувати державну реєстрацію права власності на цей об’єкт житлової нерухомості.
Господарський суд Львівської області рішенням від 31 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27 січня 2022 року, позовні вимоги задовольнив частково: зобов’язав Товариство передати в комунальну власність територіальної громади міста Львова гуртожиток, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
📃 Конституційний Суд України 20 жовтня 2021 року ухвалив Рішення № 7-р(II)/2021, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України підпункт „б“ пункту 1 частини третьої статті 14 Закону. У зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України вказаного рішення Товариство в лютому 2022 року подало заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2021 року.
Господарський суд Львівської області рішенням від 18 березня 2024 року заяву Товариства про перегляд судового рішення за виключними обставинами задовольнив: рішення Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у позові.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 29 травня 2025 року рішення Господарського суду Львівської області від 18 березня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким зобов’язав Товариство передати у комунальну власність територіальної громади м. Львова на повній компенсаційній основі у розмірі 1 766,02 грн вартості будівлі на дату внесення такого гуртожитку до статутного фонду ВАТ „Іскра“.
Верховний Суд постановою від 24 вересня 2025 року постанову Західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2025 року залишив без змін.
💬 Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис Закону, застосований в остаточному судовому рішенні у його справі, порушує принцип непорушності права власності, гарантований статтею 41 Конституції України. Товариство зазначає, що належна грошова компенсація за позбавлення права власності на майно має відповідати дійсній ринковій вартості майна на час передання житлового об’єкта.
Суддя-доповідач повідомила, що про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Ярослав Онушканич та представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Соломія Камінська.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Суддя-доповідач повідомила, що про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Ярослав Онушканич та представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Соломія Камінська.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.