⚖️ Суд продовжив розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду та постановив низку ухвал
▪️Велика палата 5 травня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. 📎Розгляд цієї справи буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.
▪️Велика палата подовжила до 4 червня 2026 року строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Денисенка Б.М., Панченка В.В., Пільчак Ю.Р., Юрчука Ю.М., ТОВ „УКР ГАЗ РЕСУРС“, ТОВ „Промгаз Сіті“.
▪️Велика палата 5 травня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. 📎Розгляд цієї справи буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.
▪️Велика палата подовжила до 4 червня 2026 року строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Денисенка Б.М., Панченка В.В., Пільчак Ю.Р., Юрчука Ю.М., ТОВ „УКР ГАЗ РЕСУРС“, ТОВ „Промгаз Сіті“.
Конституційний Суд України у діалозі доктрини та практики: 10 років Українського часопису конституційного права
📌2 травня 2026 року відбулася ювілейна конференція „Конституційна доктрина і юриспруденція: десятиліття інтелектуального діалогу“, присвячена 10-річчю Українського часопису конституційного права. Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України, представників академічної спільноти, міжнародних експертів та практиків конституційного права для обговорення еволюції українського конституціоналізму, ролі доктрини у формуванні судової практики та перспектив інтеграції у європейський правовий простір.
У заході взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Сергій Різник, Галина Юровська.
🖊️Відкриваючи захід, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників конференції та відзначив особливе значення Українського часопису конституційного права для розвитку сучасної конституційної доктрини. Він наголосив, що впродовж десяти років Часопис був не лише фаховим науковим виданням, а й майданчиком для змістовного діалогу між представниками конституційної юрисдикції, правничої науки, експертного середовища та практиками, які працюють над утвердженням верховенства Конституції України. Олександр Петришин також зауважив, що напрацювання наукової спільноти мають важливе значення для поглиблення аргументації у сфері конституційного права та розвитку практики конституційного правосуддя.
✏️Суддя Конституційного Суду України, співредактор Українського часопису конституційного права Сергій Різник вітаючи учасників конференції, зазначив, що десята річниця Часопису є важливою нагодою не лише підсумувати зроблене, а й подивитися на розвиток українського конституціоналізму в ширшій перспективі. Він підкреслив, що сучасна українська конституційно-правова думка формується під впливом викликів війни, європейської інтеграції та практики Конституційного Суду України, а її подальший розвиток потребує постійного діалогу між наукою, судовою практикою і суспільством.
З вітальними словами до учасників заходу також звернулися ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Гладишевський, співредакторка Українського часопису конституційного права Олена Бориславська, а також старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок.
📎У межах заходу учасникам представили результати 10-річної діяльності Українського часопису конституційного права. Під час презентації було окреслено основні здобутки видання та його значення для розвитку національної конституційної доктрини.
🔶Перша панельна дискусія „Український конституціоналізм в об’єктиві Українського часопису конституційного права“ відбулася під модеруванням судді Конституційного Суду України, доктора юридичних наук Сергія Різника. У ній взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Василь Лемак, депутат Європейського парламенту, суддя Конституційного Суду Литви у відставці Дайнюс Жалімас, а також професор загальнотеоретичного правознавства та публічного права факультету правничих наук НаУКМА Юрій Ключковський.
🔷Перша панель була присвячена осмисленню розвитку українського конституціоналізму крізь призму публікацій Часопису. Учасники обговорили трансформацію дослідницьких підходів — від постмайданного періоду до викликів конституціоналізму воєнного часу та євроінтеграції, а також питання формування власної теоретичної ідентичності української конституційної доктрини. У цьому контексті увагу було зосереджено на питаннях стійкості конституційного ладу, захисту людських прав і свобод в умовах воєнного стану, а також на необхідності збереження належного балансу між потребами безпеки держави та конституційними гарантіями.
📌2 травня 2026 року відбулася ювілейна конференція „Конституційна доктрина і юриспруденція: десятиліття інтелектуального діалогу“, присвячена 10-річчю Українського часопису конституційного права. Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України, представників академічної спільноти, міжнародних експертів та практиків конституційного права для обговорення еволюції українського конституціоналізму, ролі доктрини у формуванні судової практики та перспектив інтеграції у європейський правовий простір.
У заході взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Сергій Різник, Галина Юровська.
🖊️Відкриваючи захід, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників конференції та відзначив особливе значення Українського часопису конституційного права для розвитку сучасної конституційної доктрини. Він наголосив, що впродовж десяти років Часопис був не лише фаховим науковим виданням, а й майданчиком для змістовного діалогу між представниками конституційної юрисдикції, правничої науки, експертного середовища та практиками, які працюють над утвердженням верховенства Конституції України. Олександр Петришин також зауважив, що напрацювання наукової спільноти мають важливе значення для поглиблення аргументації у сфері конституційного права та розвитку практики конституційного правосуддя.
✏️Суддя Конституційного Суду України, співредактор Українського часопису конституційного права Сергій Різник вітаючи учасників конференції, зазначив, що десята річниця Часопису є важливою нагодою не лише підсумувати зроблене, а й подивитися на розвиток українського конституціоналізму в ширшій перспективі. Він підкреслив, що сучасна українська конституційно-правова думка формується під впливом викликів війни, європейської інтеграції та практики Конституційного Суду України, а її подальший розвиток потребує постійного діалогу між наукою, судовою практикою і суспільством.
З вітальними словами до учасників заходу також звернулися ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Гладишевський, співредакторка Українського часопису конституційного права Олена Бориславська, а також старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок.
📎У межах заходу учасникам представили результати 10-річної діяльності Українського часопису конституційного права. Під час презентації було окреслено основні здобутки видання та його значення для розвитку національної конституційної доктрини.
🔶Перша панельна дискусія „Український конституціоналізм в об’єктиві Українського часопису конституційного права“ відбулася під модеруванням судді Конституційного Суду України, доктора юридичних наук Сергія Різника. У ній взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Василь Лемак, депутат Європейського парламенту, суддя Конституційного Суду Литви у відставці Дайнюс Жалімас, а також професор загальнотеоретичного правознавства та публічного права факультету правничих наук НаУКМА Юрій Ключковський.
🔷Перша панель була присвячена осмисленню розвитку українського конституціоналізму крізь призму публікацій Часопису. Учасники обговорили трансформацію дослідницьких підходів — від постмайданного періоду до викликів конституціоналізму воєнного часу та євроінтеграції, а також питання формування власної теоретичної ідентичності української конституційної доктрини. У цьому контексті увагу було зосереджено на питаннях стійкості конституційного ладу, захисту людських прав і свобод в умовах воєнного стану, а також на необхідності збереження належного балансу між потребами безпеки держави та конституційними гарантіями.
🔶Друга панельна дискусія була присвячена темі „Конституційне судочинство як діалоговий простір: між доктриною, інституціями та суспільством“. Її модерувала доктор юридичних наук, професор Олена Бориславська. До обговорення долучилися судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олександр Водянніков, завідувач кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ Дмитро Терлецький, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин.
Учасники дискусії сфокусувалися на конституційному судочинстві як формі конституційного діалогу, обговорили природу взаємодії між Конституційним Судом України, парламентом, іншими органами влади та суспільством. Ефективність такого діалогу, на думку учасників, залежить від готовності державних інституцій до визнання спільної відповідальності за дотримання конституційних цінностей і принципів, включно з людськими правами. Дискусія засвідчила, що ефективність конституційного контролю значною мірою залежить не лише від змісту рішень Суду, а й від готовності інших інституцій сприймати їх як елемент такої спільної відповідальності за дотримання Конституції.
🔷Окремий блок дискусії стосувався функціонування конституційного діалогу в умовах воєнного стану. Учасники відзначили, що в таких умовах значення конституційного діалогу суттєво зростає, посилюється потреба у збереженні відкритості конституційного судочинства до аргументів, що ґрунтуються на людських правах, принципах пропорційності та верховенства права.
🔶Третю панельну дискусію „Національні конституційні суди в архітектурі ЄС: між лояльністю, автономією та ідентичністю“ модерував суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков. Участь в обговореннях взяли суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун, декан факультету правничих наук Національного університету „Києво-Могилянська академія“ Володимир Венгер, завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор юридичного факультету Вільнюського університету Оксана Щербанюк.
🔷У центрі обговорення — питання балансу між конституційною ідентичністю, лояльністю до права ЄС та інституційною автономією, а також місце Конституційного Суду України у майбутньому європейському суддівському діалозі. Учасники звернули увагу на те, що конституційні суди держав-членів ЄС відіграють важливу роль у забезпеченні балансу між єдністю європейського правопорядку та збереженням засадничих конституційних цінностей держав. Наголошувалося, що національні конституційні суди є невід’ємним елементом системи стримувань і противаг в структурі урядування ЄС.
🔷Окремою частиною конференції стала спеціальна сесія „Конституційне правосуддя як інструмент змін: новий етап співпраці КСУ та ОБСЄ“, під час якої було презентовано новий спільний проєкт Конституційного Суду України та Програми підтримки ОБСЄ для України «Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права» (2026-2028), обговорено перспективи подальшої взаємодії, спрямованої на підтримку конституційного правосуддя, посилення інституційної спроможності Конституційного Суду України, розвиток професійного діалогу та утвердження стандартів верховенства права.
🔶Конференція засвідчила, що український конституціоналізм перебуває у фазі інтенсивного розвитку, в якій доктрина, судова практика та міжнародний діалог формують спільний інтелектуальний простір. У цьому процесі Конституційний Суд України відіграє ключову роль як інституція, що не лише захищає Конституцію, її діалоговий простір, а й формує її сучасне розуміння.
📌Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Редакцією журналу „Український часопис конституційного права“.
Учасники дискусії сфокусувалися на конституційному судочинстві як формі конституційного діалогу, обговорили природу взаємодії між Конституційним Судом України, парламентом, іншими органами влади та суспільством. Ефективність такого діалогу, на думку учасників, залежить від готовності державних інституцій до визнання спільної відповідальності за дотримання конституційних цінностей і принципів, включно з людськими правами. Дискусія засвідчила, що ефективність конституційного контролю значною мірою залежить не лише від змісту рішень Суду, а й від готовності інших інституцій сприймати їх як елемент такої спільної відповідальності за дотримання Конституції.
🔷Окремий блок дискусії стосувався функціонування конституційного діалогу в умовах воєнного стану. Учасники відзначили, що в таких умовах значення конституційного діалогу суттєво зростає, посилюється потреба у збереженні відкритості конституційного судочинства до аргументів, що ґрунтуються на людських правах, принципах пропорційності та верховенства права.
🔶Третю панельну дискусію „Національні конституційні суди в архітектурі ЄС: між лояльністю, автономією та ідентичністю“ модерував суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков. Участь в обговореннях взяли суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун, декан факультету правничих наук Національного університету „Києво-Могилянська академія“ Володимир Венгер, завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор юридичного факультету Вільнюського університету Оксана Щербанюк.
🔷У центрі обговорення — питання балансу між конституційною ідентичністю, лояльністю до права ЄС та інституційною автономією, а також місце Конституційного Суду України у майбутньому європейському суддівському діалозі. Учасники звернули увагу на те, що конституційні суди держав-членів ЄС відіграють важливу роль у забезпеченні балансу між єдністю європейського правопорядку та збереженням засадничих конституційних цінностей держав. Наголошувалося, що національні конституційні суди є невід’ємним елементом системи стримувань і противаг в структурі урядування ЄС.
🔷Окремою частиною конференції стала спеціальна сесія „Конституційне правосуддя як інструмент змін: новий етап співпраці КСУ та ОБСЄ“, під час якої було презентовано новий спільний проєкт Конституційного Суду України та Програми підтримки ОБСЄ для України «Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права» (2026-2028), обговорено перспективи подальшої взаємодії, спрямованої на підтримку конституційного правосуддя, посилення інституційної спроможності Конституційного Суду України, розвиток професійного діалогу та утвердження стандартів верховенства права.
🔶Конференція засвідчила, що український конституціоналізм перебуває у фазі інтенсивного розвитку, в якій доктрина, судова практика та міжнародний діалог формують спільний інтелектуальний простір. У цьому процесі Конституційний Суд України відіграє ключову роль як інституція, що не лише захищає Конституцію, її діалоговий простір, а й формує її сучасне розуміння.
📌Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Редакцією журналу „Український часопис конституційного права“.
⚖️ Заміна виконання військового обов’язку під час мобілізації на альтернативну (невійськову службу): Суд розглядає справу Криушенка В. М.
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича.
▪️Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність статтю 1, окремий припис статті 2, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ (далі – Закон).
📑 Ці приписи регулюють окремі питання проходження альтернативної (невійськової) служби, яка може запроваджуватися замість строкової військової служби для громадян, чиї релігійні переконання суперечать виконанню військового обов’язку, і ці громадяни належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
▪️На думку заявника, оспорювані приписи Закону, застосовані в його остаточному судовому рішенні, порушують право на заміну виконання військового обов’язку під час мобілізації у період воєнного стану на альтернативну (невійськову) службу, а також принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, а отже, суперечать низці норм Конституції України.
Суддя-доповідач поінформувала, що Суд розгляне питання щодо об’єднання цієї справи в одне конституційне провадження зі справами за конституційними скаргами Алексеєнка В.В., Іванущенка С.В., Зелінського Д. Б., що знаходяться на розгляді Суду, і в яких предметом конституційного контролю є аналогічні питання.
Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026.mp4
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича.
▪️Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність статтю 1, окремий припис статті 2, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ (далі – Закон).
📑 Ці приписи регулюють окремі питання проходження альтернативної (невійськової) служби, яка може запроваджуватися замість строкової військової служби для громадян, чиї релігійні переконання суперечать виконанню військового обов’язку, і ці громадяни належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
▪️На думку заявника, оспорювані приписи Закону, застосовані в його остаточному судовому рішенні, порушують право на заміну виконання військового обов’язку під час мобілізації у період воєнного стану на альтернативну (невійськову) службу, а також принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, а отже, суперечать низці норм Конституції України.
Суддя-доповідач поінформувала, що Суд розгляне питання щодо об’єднання цієї справи в одне конституційне провадження зі справами за конституційними скаргами Алексеєнка В.В., Іванущенка С.В., Зелінського Д. Б., що знаходяться на розгляді Суду, і в яких предметом конституційного контролю є аналогічні питання.
Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026.mp4
⚖️ „Автоматичне“ укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Дашевської Н.В.
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дашевської Наталі Володимирівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
📃 Суддя зазначив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина п’ята статті 13, частини перша, друга статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 9 листопада 2017 року зі змінами (далі – Закон), якими регламентовані правовідносини, зокрема, щодо укладення відповідно індивідуального та публічного договорів про надання комунальної послуги між постачальником такої послуги та її споживачем, а також частина п’ята статті 12, пункт 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), якими встановлені критерії віднесення справи до категорії малозначних та визначено окремі випадки, в яких малозначна справа може підлягати касаційному оскарженню.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дашевська Н.В. є фізичною особою-підприємцем. На підставі договору купівлі-продажу вона набула право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, подання теплоносія до якого здійснює Комунальне підприємство теплових мереж „Криворіжтепломережа“ (далі – Підприємство).
У жовтні 2024 року Підприємство звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із заявниці заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в загальному розмірі 46 105,77 грн.
▪️Заявниця у суді не визнавала за собою вказану заборгованість, пояснюючи свою позицію тим, що придбане нею у попереднього власника вказане нежитлове приміщення вже було відключене від системи центрального опалення і не підключене до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, що не дозволяло їй укласти з позивачем індивідуальний договір, оскільки фактично вона не могла отримувати у зазначеному приміщенні послугу з теплопостачання.
Господарський суд Дніпропетровської області вимоги Підприємства задовольнив у повному обсязі. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.
▪️Суди, застосовуючи приписи статей 13, 14 Закону дійшли висновку, що існування приміщення заявниці у цілісному майновому комплексі як багатоквартирний будинок, є підставою для укладення з Підприємством публічного договору та визнання її споживачем послуги з постачання теплової енергії; факт подачі теплоносія до будинку є фактом отримання послуги; матеріалами справи підтверджується належне виконання Підприємством своїх зобов’язань за договором, своєю чергою заявниця не виконала зобов’язання зі сплати за надану послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за договором, внаслідок чого і склалася її заборгованість перед Підприємством.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вона оскаржила їх у касаційному порядку. Верховний Суд відмовив заявниці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з огляду на малозначність справи та необґрунтованість виняткових підстав для касаційного оскарження.
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дашевської Наталі Володимирівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
📃 Суддя зазначив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина п’ята статті 13, частини перша, друга статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 9 листопада 2017 року зі змінами (далі – Закон), якими регламентовані правовідносини, зокрема, щодо укладення відповідно індивідуального та публічного договорів про надання комунальної послуги між постачальником такої послуги та її споживачем, а також частина п’ята статті 12, пункт 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), якими встановлені критерії віднесення справи до категорії малозначних та визначено окремі випадки, в яких малозначна справа може підлягати касаційному оскарженню.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дашевська Н.В. є фізичною особою-підприємцем. На підставі договору купівлі-продажу вона набула право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, подання теплоносія до якого здійснює Комунальне підприємство теплових мереж „Криворіжтепломережа“ (далі – Підприємство).
У жовтні 2024 року Підприємство звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із заявниці заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в загальному розмірі 46 105,77 грн.
▪️Заявниця у суді не визнавала за собою вказану заборгованість, пояснюючи свою позицію тим, що придбане нею у попереднього власника вказане нежитлове приміщення вже було відключене від системи центрального опалення і не підключене до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, що не дозволяло їй укласти з позивачем індивідуальний договір, оскільки фактично вона не могла отримувати у зазначеному приміщенні послугу з теплопостачання.
Господарський суд Дніпропетровської області вимоги Підприємства задовольнив у повному обсязі. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.
▪️Суди, застосовуючи приписи статей 13, 14 Закону дійшли висновку, що існування приміщення заявниці у цілісному майновому комплексі як багатоквартирний будинок, є підставою для укладення з Підприємством публічного договору та визнання її споживачем послуги з постачання теплової енергії; факт подачі теплоносія до будинку є фактом отримання послуги; матеріалами справи підтверджується належне виконання Підприємством своїх зобов’язань за договором, своєю чергою заявниця не виконала зобов’язання зі сплати за надану послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за договором, внаслідок чого і склалася її заборгованість перед Підприємством.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вона оскаржила їх у касаційному порядку. Верховний Суд відмовив заявниці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з огляду на малозначність справи та необґрунтованість виняткових підстав для касаційного оскарження.
🔺Як зазначив суддя-доповідач, із тексту конституційної скарги убачається, що заявниця «оспорює конституційність самої законодавчої моделі „автоматичного“ укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги, закріпленої у частині п’ятій статті 13 Закону. Неконституційність цієї моделі, на її думку, полягає у тому, що вона за своїм змістом допускає виникнення договірних зобов’язань без волевиявлення особи та без можливості для неї вплинути на цей процес».
Заявниця стверджує, що внаслідок застосування судами в її справі оспорюваних приписів Закону і Кодексу зазнали порушення низка приписів Конституції України.
▪️Суддя-доповідач також поінформував, що з огляду на те, що предметом конституційного контролю у цій справі одночасно є приписи Закону та Кодексу, які не мають між собою будь-якого зв’язку і не потребують дослідження питання щодо їх конституційності у їх посутньому зв’язку в одному конституційному провадженні, було ініційовано питання про роз’єднання конституційного провадження у цій справі в окремі конституційні провадження – щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону та щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Кодексу.
📃 За словами судді, у цій справі буде направлено листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для її вирішення.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Рисін.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026_1.mp4
Заявниця стверджує, що внаслідок застосування судами в її справі оспорюваних приписів Закону і Кодексу зазнали порушення низка приписів Конституції України.
▪️Суддя-доповідач також поінформував, що з огляду на те, що предметом конституційного контролю у цій справі одночасно є приписи Закону та Кодексу, які не мають між собою будь-якого зв’язку і не потребують дослідження питання щодо їх конституційності у їх посутньому зв’язку в одному конституційному провадженні, було ініційовано питання про роз’єднання конституційного провадження у цій справі в окремі конституційні провадження – щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону та щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Кодексу.
📃 За словами судді, у цій справі буде направлено листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для її вирішення.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Рисін.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026_1.mp4