⚖️ Перший сенат та колегії суддів провели засідання: розглядали справи та постановили ухвали

Перший сенат 2️⃣9️⃣ квітня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами
👉Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

▪️Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.

Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „Петролеум 2021“ щодо конституційності частини сьомої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства;
✅ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України (справи № 3-35, № 3-57);
✅ Гуменюка Віталія Васильовича щодо конституційності другого речення частини четвертої статті 72, частини третьої статті 73 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.

▪️Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою 👉Клімчука Василя Антоновича щодо конституційності частини п’ятої статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.

📑 Суд провів понад 70 засідань та ухвалив рішення і низку актів: результати роботи КСУ за квітень

У квітні 2026 року в Конституційному Суді України відбулося 71 засідання, з них:
➖9 пленарних засідань та 5 засідань Великої палати Суду;
➖7 засідань Суду;
➖4 пленарних засідання і 10 засідань Першого сенату Суду;
➖17 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
➖12 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.

📃 На цих засіданнях Суд ухвалив 55 актів, з них:
✅1 Рішення Другого сенату Суду
(https://ccu.gov.ua/dokument/3-rii2026);
✅5 ухвал Другого сенату Суду;
✅6 ухвал Першого сенату Суду;
✅29 ухвал колегій суддів сенатів Суду;
✅9 ухвал Великої палати Суду;
✅5 постанов Суду.

📝 До Суду за цей період надійшло 55 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 31 конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

📃Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 46 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.

Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.

Судовий захист прав ветеранів війни: судді КСУ долучилися до фахового обговорення

📌29 квітня 2026 року судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська взяли участь у семінарі „Справедливість і довіра: судова влада і ветерани“. До обговорень також долучилися представники органів судової влади, державних інституцій, адвокатури та правничої спільноти.
🖊️Семінар став продовженням фахового діалогу щодо забезпечення ефективного доступу ветеранів війни та членів їхніх сімей до правосуддя. Учасники обговорили практичні аспекти судового захисту прав ветеранів війни та членів їхніх сімей, а також підходи до усунення нормативних, процедурних і практичних перешкод, що можуть ускладнювати ефективний доступ цієї категорії осіб до правосуддя.
📝Судді Конституційного Суду України наголосили на юридичних позиціях Суду щодо захисту прав захисників та захисниць. У цьому контексті йшлося про конституційні гарантії соціального захисту осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також про обов’язок держави створювати належні правові механізми для ефективного поновлення та реалізації їхніх прав. Зазначалося, що конституційні гарантії соціального захисту цієї категорії осіб мають реалізовуватися з урахуванням принципів верховенства права, юридичної визначеності, справедливості й поваги до людської гідності. Саме від ефективності таких механізмів залежить реальність державної підтримки захисників і захисниць та рівень довіри до правосуддя.
📎На семінарі було порушено питання дотримання процесуальних строків у справах за участю ветеранів війни, зокрема в умовах проходження ними військової служби або лікування, підходів до розгляду соціальних, адміністративних і кримінальних справ, а також забезпечення неупередженого та передбачуваного судового розгляду.
✏️Окремий блок дискусії було присвячено питанням правничої допомоги ветеранам. Учасники обговорили практичні кейси захисту їхніх прав, бар’єри у доступі до безоплатної правничої допомоги, проблеми доказування юридичних фактів, пов’язаних із участю у бойових діях, пораненням, загибеллю або зникненням безвісти, а також необхідність спрощення процедур і посилення цифрових інструментів взаємодії.
📌За результатами семінару було визначено пріоритетні напрями законодавчих і практичних змін та окреслено подальші спільні кроки для їх реалізації.
Захід організовано Міністерством у справах ветеранів України. Співорганізаторами заходу виступили Верховний Суд, Рада суддів України, Національна асоціація адвокатів України та Асоціація правників України.

📚 До уваги студентів, аспірантів, молодих науковців!

До завершення конкурсу на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина, який щорічно Суд проводить до Дня Конституції України, все менше часу.

Хто може взяти участь:
▪️ Студенти, аспіранти, ад’юнкти.
▪️ Здобувачі вищої освіти та молоді вчені.

Що потрібно для участі:
1. Підготувати статтю, яка раніше не публікувалася.
2. Заповнити заявку (https://cutt.ly/ceH1YCMH).
3. Додати рецензію та надіслати матеріали на адресу: inbox@ccu.gov.ua (з позначкою „На конкурс“).

Дедлайн: до 1 червня 2026 року.

Підсумки конкурсу оголосять під час урочистого заходу з нагоди 30-ї річниці Конституції України.

Детальніше про умови конкурсу, порядок його проведення та вимоги до наукових статей дізнавайтеся в Положенні про конкурс за посиланням: https://cutt.ly/Htd0NN6y

Не відкладайте на останній момент – Ваші ідеї та дослідження можуть стати справжнім відкриттям! Зробіть свій крок до успіху вже сьогодні!

Додаткова інформація за тел.: (044) 238-13-50.

📑 Конституційні гарантії свободи та особистої недоторканності: аналіз Рішення КСУ № 3-р(ІІ)/2026 від 1 квітня 2026 року щодо продовження строку тримання особи під вартою

🔸 Продовження строку тримання особи під вартою на строк до двох місяців „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ ґрунтується не на доказах обставин, які є необхідними для продовження строку застосування цього виняткового запобіжного заходу, а на обставинах, що унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання. Тому подальше тримання особи під вартою за таких умов має ознаки свавільного обмеження її свободи та особистої недоторканності. Про це йшлося під час лекції, присвяченої аналізу Рішення № 3-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою Червінського Р. Г. 👉 https://lnk.ua/yODHNkgC8

📃Стаття 615 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно з її частиною п’ятою, яка була предметом конституційного контролю, „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“. Суд, дослідивши це питання, визнав частину п’яту статті 615 КПК такою, що не відповідає вимозі юридичної визначеності як складнику принципу верховенства права (правовладдя) і, як наслідок, суперечить низці норм Конституції України.

👥 Участь у заході взяли судді, прокурори, адвокати, представники Національної школи суддів України, наукових установ та викладачі і студенти освітніх закладів. Основними доповідачами виступили судді Конституційного Суду України Олег Первомаський (суддя-доповідач у справі) і Галина Юровська.

▪️Судді ознайомили слухачів зі змістом цього рішення, навели обґрунтування суб’єкта звернення щодо неконституційності оспорюваного припису КПК, позиції Голови Верховної Ради України, Першого заступника Міністра юстиції України в цій справі, окремі позиції з рішень Європейського суду з прав людини, міжнародних установ. Також було висвітлено юридичні позиції, сформовані у цьому рішенні, які Суд застосував із попередніх рішень, зокрема щодо посилених гарантій захисту для унеможливлення свавільного позбавлення свободи людини.

Під час лекції судді виклали основні аргументи цього рішення, наголосивши на такому.

🔸 Позбавлення людини свободи, зокрема в разі застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є найбільш відчутною формою обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, тому у статті 29 Конституції України встановлено посилені гарантії захисту цього права від свавільного обмеження.

🔸 Судді зазначили, що оцінюючи припис частини п’ятої статті 615 КПК „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“, КСУ закцентував на відсутності у ньому вказівки на обставини, що об’єктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, або критеріїв, за наявності яких суд установить факт неможливості проведення підготовчого судового засідання у конкретному випадку.

🔺Ухвалення рішення про продовження строку тримання особи під вартою до двох місяців за таких умов позбавлене чіткого та зрозумілого законодавчого підґрунтя та передбачних наслідків правозастосування. Суд урахував свою попередню юридичну позицію, викладену в Рішенні від 18 липня 2024 року № 8-р(ІІ)/2024, де вже зазначалося, що законодавче регулювання питання продовження строку тримання під вартою особи потребує конкретизації поняття „неможливість судового розгляду“ безпосередньо в контексті обставин, спричинених широкомасштабною збройною агресією рф проти України.

🔸 Судді підкреслили, що неможливість проведення підготовчого або іншого судового засідання за обʼєктивних обставин не повинна мати наслідком те, що стосовно особи буде продовжено застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, на строк до двох місяців без потреби забезпечення своєчасного розгляду судом доказів обставин, які свідчать про необхідність застосування такого заходу.

🔸 Законодавче врегулювання продовження строку тримання особи під вартою через обʼєктивну неможливість здійснення відповідного судового розгляду можливе у виняткових випадках, безпосередньо спричинених умовами воєнного стану. У такому разі законодавець повинен запровадити таке законодавче регулювання, щоб забезпечити належний судовий розгляд питання щодо тримання особи під вартою невідкладно з моменту усунення обставин, які його унеможливлювали, але в будь-якому разі у строк, що не перевищує 72 години.

🔺Окрему увагу під час лекції було приділено питанню правозастосування в перехідний період. Було підкреслено, що судді судів системи судоустрою під час розгляду справ уже враховують рішення КСУ № 8-р(ІІ)/2024 та №3-р(ІІ)/2026. Водночас наголошено, що в зазначених рішеннях КСУ відтермінував строк утрати чинності неконституційних приписів для надання можливості Верховній Раді України унормувати кримінально-процесуальні відносини. Зауважено, що хоча термін утрати чинності за попереднім рішенням від 18 липня 2024 року вже минув, законодавець і досі не привів норми КПК у відповідність до Конституції України та рішення Конституційного Суду України.

Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/G33MrG6IquI

⚖️ Суд продовжив розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду та постановив низку ухвал

▪️Велика палата 5 травня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. 📎Розгляд цієї справи буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.

▪️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану“ від 3 січня 2025 року № 1.

▪️Велика палата подовжила до 4 червня 2026 року строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Денисенка Б.М., Панченка В.В., Пільчак Ю.Р., Юрчука Ю.М., ТОВ „УКР ГАЗ РЕСУРС“, ТОВ „Промгаз Сіті“.

Конституційний Суд України у діалозі доктрини та практики: 10 років Українського часопису конституційного права

📌2 травня 2026 року відбулася ювілейна конференція „Конституційна доктрина і юриспруденція: десятиліття інтелектуального діалогу“, присвячена 10-річчю Українського часопису конституційного права. Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України, представників академічної спільноти, міжнародних експертів та практиків конституційного права для обговорення еволюції українського конституціоналізму, ролі доктрини у формуванні судової практики та перспектив інтеграції у європейський правовий простір.
У заході взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Сергій Різник, Галина Юровська.
🖊️Відкриваючи захід, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників конференції та відзначив особливе значення Українського часопису конституційного права для розвитку сучасної конституційної доктрини. Він наголосив, що впродовж десяти років Часопис був не лише фаховим науковим виданням, а й майданчиком для змістовного діалогу між представниками конституційної юрисдикції, правничої науки, експертного середовища та практиками, які працюють над утвердженням верховенства Конституції України. Олександр Петришин також зауважив, що напрацювання наукової спільноти мають важливе значення для поглиблення аргументації у сфері конституційного права та розвитку практики конституційного правосуддя.
✏️Суддя Конституційного Суду України, співредактор Українського часопису конституційного права Сергій Різник вітаючи учасників конференції, зазначив, що десята річниця Часопису є важливою нагодою не лише підсумувати зроблене, а й подивитися на розвиток українського конституціоналізму в ширшій перспективі. Він підкреслив, що сучасна українська конституційно-правова думка формується під впливом викликів війни, європейської інтеграції та практики Конституційного Суду України, а її подальший розвиток потребує постійного діалогу між наукою, судовою практикою і суспільством.
З вітальними словами до учасників заходу також звернулися ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Гладишевський, співредакторка Українського часопису конституційного права Олена Бориславська, а також старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок.
📎У межах заходу учасникам представили результати 10-річної діяльності Українського часопису конституційного права. Під час презентації було окреслено основні здобутки видання та його значення для розвитку національної конституційної доктрини.
🔶Перша панельна дискусія „Український конституціоналізм в об’єктиві Українського часопису конституційного права“ відбулася під модеруванням судді Конституційного Суду України, доктора юридичних наук Сергія Різника. У ній взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Василь Лемак, депутат Європейського парламенту, суддя Конституційного Суду Литви у відставці Дайнюс Жалімас, а також професор загальнотеоретичного правознавства та публічного права факультету правничих наук НаУКМА Юрій Ключковський.
🔷Перша панель була присвячена осмисленню розвитку українського конституціоналізму крізь призму публікацій Часопису. Учасники обговорили трансформацію дослідницьких підходів — від постмайданного періоду до викликів конституціоналізму воєнного часу та євроінтеграції, а також питання формування власної теоретичної ідентичності української конституційної доктрини. У цьому контексті увагу було зосереджено на питаннях стійкості конституційного ладу, захисту людських прав і свобод в умовах воєнного стану, а також на необхідності збереження належного балансу між потребами безпеки держави та конституційними гарантіями.

🔶Друга панельна дискусія була присвячена темі „Конституційне судочинство як діалоговий простір: між доктриною, інституціями та суспільством“. Її модерувала доктор юридичних наук, професор Олена Бориславська. До обговорення долучилися судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олександр Водянніков, завідувач кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ Дмитро Терлецький, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин.
Учасники дискусії сфокусувалися на конституційному судочинстві як формі конституційного діалогу, обговорили природу взаємодії між Конституційним Судом України, парламентом, іншими органами влади та суспільством. Ефективність такого діалогу, на думку учасників, залежить від готовності державних інституцій до визнання спільної відповідальності за дотримання конституційних цінностей і принципів, включно з людськими правами. Дискусія засвідчила, що ефективність конституційного контролю значною мірою залежить не лише від змісту рішень Суду, а й від готовності інших інституцій сприймати їх як елемент такої спільної відповідальності за дотримання Конституції.
🔷Окремий блок дискусії стосувався функціонування конституційного діалогу в умовах воєнного стану. Учасники відзначили, що в таких умовах значення конституційного діалогу суттєво зростає, посилюється потреба у збереженні відкритості конституційного судочинства до аргументів, що ґрунтуються на людських правах, принципах пропорційності та верховенства права.
🔶Третю панельну дискусію „Національні конституційні суди в архітектурі ЄС: між лояльністю, автономією та ідентичністю“ модерував суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков. Участь в обговореннях взяли суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун, декан факультету правничих наук Національного університету „Києво-Могилянська академія“ Володимир Венгер, завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор юридичного факультету Вільнюського університету Оксана Щербанюк.
🔷У центрі обговорення — питання балансу між конституційною ідентичністю, лояльністю до права ЄС та інституційною автономією, а також місце Конституційного Суду України у майбутньому європейському суддівському діалозі. Учасники звернули увагу на те, що конституційні суди держав-членів ЄС відіграють важливу роль у забезпеченні балансу між єдністю європейського правопорядку та збереженням засадничих конституційних цінностей держав. Наголошувалося, що національні конституційні суди є невід’ємним елементом системи стримувань і противаг в структурі урядування ЄС.
🔷Окремою частиною конференції стала спеціальна сесія „Конституційне правосуддя як інструмент змін: новий етап співпраці КСУ та ОБСЄ“, під час якої було презентовано новий спільний проєкт Конституційного Суду України та Програми підтримки ОБСЄ для України «Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права» (2026-2028), обговорено перспективи подальшої взаємодії, спрямованої на підтримку конституційного правосуддя, посилення інституційної спроможності Конституційного Суду України, розвиток професійного діалогу та утвердження стандартів верховенства права.
🔶Конференція засвідчила, що український конституціоналізм перебуває у фазі інтенсивного розвитку, в якій доктрина, судова практика та міжнародний діалог формують спільний інтелектуальний простір. У цьому процесі Конституційний Суд України відіграє ключову роль як інституція, що не лише захищає Конституцію, її діалоговий простір, а й формує її сучасне розуміння.
📌Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Редакцією журналу „Український часопис конституційного права“.