🔸 Конституціоналізація адміністративного судочинства як гарантія захисту засадничих прав: лекція професора Ларса Брокера
У Конституційному Суді України 9 квітня 2026 року відбулася просвітницька онлайн-лекція „Захист засадничих прав через конституціоналізацію адміністративного судочинства“. Захід став продовженням дискусії, розпочатої 26 лютого, яка була присвячена тонкощам розмежування повноважень між конституційною та адміністративною юрисдикціями.
Основним доповідачем цієї серії лекцій виступив президент Конституційної Судової Палати та Вищого адміністративного суду федеральної землі Рейнланд-Пфальц (Німеччина) професор Ларс Брокер.
Участь у заході взяли в. о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Галина Юровська, старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіґ, юридичний радник IRZ Геннадій Рижков.
Захід зібрав широку авдиторію, зокрема, суддів судів системи судоустрою, прокурорів, представників Національної школи суддів України, адвокатів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників – вихованців Малої академії наук.
Перша зустріч була присвячена концепції „альянсу“ двох юрисдикцій. Питання про те, де закінчується адміністративне право і починається конституційне, стало основою попереднього виступу Ларса Брокера. Друга – зосереджена на взаємодії конституційного та адміністративного судочинства, судовій практиці цих судів, конституціоналізації адміністративного права та європеїзації правосуддя.
▪️Промовець детально розкрив особливості взаємодії між юрисдикціями, зазначивши, що адміністративні суди покликані згідно з їх конституційним завданням забезпечити безпрогалинний захист прав громадян у відносинах із державою та гарантувати справжню дію Конституції. Пов’язана з цим конституціоналізація адміністративного права означає передусім „узасадничення прав“ та їх суб’єктивізацію, де саме громадянин та його права постають у центрі уваги. Доповідач констатував, що обидва судочинства здійснюють взаємний вплив та спільно сприяють подальшому розвиткові права.
Особливу увагу професор приділив інструментарію конституціоналізації адміністративного права, який сьогодні активно впроваджується і на загальноєвропейському рівні.
Лектор наголосив, що засадничі свободи права Європейського Союзу та Хартія засадничих прав є безпосередньо застосовуваним правом і мають бути дотримані та застосовані адміністративними і конституційним судами. Зокрема, було акцентовано на необхідності дотримання принципів практичної дієвості та еквівалентності, а також обов’язку здійснення тлумачення національного права у відповідності до засад та вимог права Європейського Союзу.
Спільним завдання адміністративних судів та конституційного суду залишається покращення взаємодії між потребою в захисті індивідуальних засадничих прав та об’єктивним контролем правомірності, підсумував промовець.
🤝 Судді Конституційного Суду України висловили вдячність німецьким колегам за багаторічне плідне партнерство та відкритість до фахового діалогу. Було наголошено, що досвід Німеччини є неоціненним дороговказом на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі. Окрему подяку судді висловили німецькому народові та Уряду Німеччини за їхню підтримку і всебічну допомогу нашій державі.
🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://youtu.be/Fp2Y50z4mec
У Конституційному Суді України 9 квітня 2026 року відбулася просвітницька онлайн-лекція „Захист засадничих прав через конституціоналізацію адміністративного судочинства“. Захід став продовженням дискусії, розпочатої 26 лютого, яка була присвячена тонкощам розмежування повноважень між конституційною та адміністративною юрисдикціями.
Основним доповідачем цієї серії лекцій виступив президент Конституційної Судової Палати та Вищого адміністративного суду федеральної землі Рейнланд-Пфальц (Німеччина) професор Ларс Брокер.
Участь у заході взяли в. о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Галина Юровська, старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіґ, юридичний радник IRZ Геннадій Рижков.
Захід зібрав широку авдиторію, зокрема, суддів судів системи судоустрою, прокурорів, представників Національної школи суддів України, адвокатів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників – вихованців Малої академії наук.
Перша зустріч була присвячена концепції „альянсу“ двох юрисдикцій. Питання про те, де закінчується адміністративне право і починається конституційне, стало основою попереднього виступу Ларса Брокера. Друга – зосереджена на взаємодії конституційного та адміністративного судочинства, судовій практиці цих судів, конституціоналізації адміністративного права та європеїзації правосуддя.
▪️Промовець детально розкрив особливості взаємодії між юрисдикціями, зазначивши, що адміністративні суди покликані згідно з їх конституційним завданням забезпечити безпрогалинний захист прав громадян у відносинах із державою та гарантувати справжню дію Конституції. Пов’язана з цим конституціоналізація адміністративного права означає передусім „узасадничення прав“ та їх суб’єктивізацію, де саме громадянин та його права постають у центрі уваги. Доповідач констатував, що обидва судочинства здійснюють взаємний вплив та спільно сприяють подальшому розвиткові права.
Особливу увагу професор приділив інструментарію конституціоналізації адміністративного права, який сьогодні активно впроваджується і на загальноєвропейському рівні.
Лектор наголосив, що засадничі свободи права Європейського Союзу та Хартія засадничих прав є безпосередньо застосовуваним правом і мають бути дотримані та застосовані адміністративними і конституційним судами. Зокрема, було акцентовано на необхідності дотримання принципів практичної дієвості та еквівалентності, а також обов’язку здійснення тлумачення національного права у відповідності до засад та вимог права Європейського Союзу.
Спільним завдання адміністративних судів та конституційного суду залишається покращення взаємодії між потребою в захисті індивідуальних засадничих прав та об’єктивним контролем правомірності, підсумував промовець.
🤝 Судді Конституційного Суду України висловили вдячність німецьким колегам за багаторічне плідне партнерство та відкритість до фахового діалогу. Було наголошено, що досвід Німеччини є неоціненним дороговказом на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі. Окрему подяку судді висловили німецькому народові та Уряду Німеччини за їхню підтримку і всебічну допомогу нашій державі.
🎥 Переглянути лекцію можна за посиланням: https://youtu.be/Fp2Y50z4mec
🔹 Відбулося експертне обговорення питань професійної етики та інституту відводу (самовідводу) судді
10 квітня 2026 року відбулася тематична діалогова платформа „Правила професійної етики та стандарти відводу/самовідводу судді Конституційного Суду України: обговорення рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ“.
Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України та судів системи судоустрою, представників Вищої ради правосуддя, національних і міжнародних експертів з питань незалежності судової влади та суддівської етики.
Програма заходу охопила чотири тематичні сесії. Під час дискусій учасники проаналізували міжнародні стандарти та ключові рекомендації щодо Правил професійної етики судді КСУ. Окрему увагу було приділено основоположним принципам Ради Європи стосовно етичних стандартів та зміцнення інституційної довіри. Крім того, було презентовано ґрунтовне порівняльне дослідження щодо функціонування інституту відводу та самовідводу в діяльності конституційних судів інших країн.
10 квітня 2026 року відбулася тематична діалогова платформа „Правила професійної етики та стандарти відводу/самовідводу судді Конституційного Суду України: обговорення рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ“.
Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України та судів системи судоустрою, представників Вищої ради правосуддя, національних і міжнародних експертів з питань незалежності судової влади та суддівської етики.
Відкриваючи форум, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що напрацювання та ухвалення Правил професійної етики судді Конституційного Суду України стали результатом послідовної внутрішньої роботи КСУ у взаємодії з міжнародними партнерами. Він підкреслив, що засади професійної етики суддів мають конституційне підґрунтя і безпосередньо пов’язані з вимогами щодо високого рівня компетентності, моральних якостей, політичної нейтральності та незалежності суддів, а також із гарантіями їхнього захисту від будь-якого впливу.Олександр Петришин подякував міжнародним партнерам за фахову підтримку на всіх етапах підготовки відповідного документа та зробив акцент на пріоритетності практичного втілення цих стандартів у діяльність Суду. „Подальше вдосконалення етичних стандартів та їхня належна імплементація у щоденну практику є важливими для зміцнення інституційної спроможності органу конституційної юрисдикції“, – зазначив він.
Перша заступниця директора Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ Теа Джаліашвілі акцентувала увагу на тому, що обговорення рекомендацій БДІПЛ щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів є частиною системної роботи, спрямованої на зміцнення суддівської доброчесності, незалежності та суспільної довіри до конституційного правосуддя. Вона наголосила, що дотримання найвищих стандартів неупередженості, незалежності й доброчесності, а також наявність ефективних механізмів запобігання конфлікту інтересів мають ключове значення для збереження легітимності та авторитету органу конституційної юрисдикції. Промовиця зазначила, що незалежність Суду має забезпечуватися не лише на нормативному рівні, а й у практичній площині, де інститут відводу та самовідводу є важливою гарантією як фактичної безсторонності судді, так і сприйняття судового рішення суспільством. Теа Джаліашвілі також підтвердила готовність БДІПЛ ОБСЄ й надалі підтримувати Конституційний Суд України у вдосконаленні етичних і процедурних засад його діяльності.
Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш, звертаючись до учасників, наголосив на особливій ролі Конституційного Суду України в умовах сучасних викликів. Він підкреслив, що у процесі демократичного розвитку та європейської інтеграції України значення конституційного контролю лише зростатиме. Адже саме на рівні конституційного правосуддя вирішуються питання, від яких залежить належне функціонування держави та її конституційного порядку. У цьому контексті, за його словами, професійна якість рішень Суду нерозривно пов’язана з високими етичними стандартами діяльності його суддів. Петер Мареш окремо відзначив важливість взаємодії між КСУ, ОБСЄ, БДІПЛ та Радою Європи у підтримці реформ, спрямованих на зміцнення незалежності, авторитету та ефективності конституційної юстиції.
Програма заходу охопила чотири тематичні сесії. Під час дискусій учасники проаналізували міжнародні стандарти та ключові рекомендації щодо Правил професійної етики судді КСУ. Окрему увагу було приділено основоположним принципам Ради Європи стосовно етичних стандартів та зміцнення інституційної довіри. Крім того, було презентовано ґрунтовне порівняльне дослідження щодо функціонування інституту відводу та самовідводу в діяльності конституційних судів інших країн.
Першу і другу сесії заходу модерував суддя КСУ Олександр Водянніков. Ключовими спікерами виступили спеціалістка із законодавчої підтримки Відділу законодавчої підтримки БДІПЛ Надіка Раджаратнам, експертка БДІПЛ і суддя Конституційного Суду Республіки Хорватія у відставці Славіца Баніч, експертка БДІПЛ, директорка магістерської програми на юридичному факультеті Букінгемського університету (Велика Британія) Джессіка Волш, міжнародна консультантка Ради Європи, професорка права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер та заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша.
Під час робочих сесій учасники детально проаналізували висновок БДІПЛ ОБСЄ щодо Правил професійної етики судді КСУ. Основну увагу було приділено міжнародним стандартам, які слугують гарантом незалежності, безсторонності та доброчесності суддів конституційної юрисдикції. Експерти наголосили, що ухвалення цих Правил є проактивним кроком і важливим елементом інституційного розвитку органу конституційної юрисдикції.
Учасники зазначили, що етичні правила мають слугувати орієнтиром для суддів у складних ситуаціях, сприяти зміцненню професійної культури та запобіжником від впливу на них. Водночас наголошено на важливості чіткого розмежування етичних норм та дисциплінарної відповідальності.
Окремо акцентовано на доцільності підготовки практичних роз’яснень до Правил та запровадження дорадчих підходів, які сприяли б однаковому розумінню й застосуванню етичних стандартів.
Відзначено важливість регулярного перегляду таких правил з урахуванням нових викликів, розвитку комунікаційних технологій та потреби в їх належній імплементації у повсякденну діяльність Суду. Учасники також обговорили співвідношення загальних стандартів суддівської етики зі специфікою конституційної юрисдикції. У цьому контексті, зазначено, що інституційна довіра до Суду формується не лише змістом його актів, а й професійною та позапроцесуальною поведінкою суддів.
Третя і четверта сесії, які модерували судді КСУ Олександр Водянніков та Віктор Кичун, були присвячені інституту відводу та самовідводу, зокрема Порівняльній записці щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів, підготовленій БДІПЛ ОБСЄ. Ключовими спікерами виступили міжнародні експерти БДІПЛ: суддя Конституційного Суду Республіки Хорватія у відставці Славіца Баніч та експерт з питань незалежності судової влади, старший викладач права на юридичному факультеті Букінгемського університету (Велика Британія) Гар Єйн НГ. До дискусії долучилися Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач та член Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов.
Під час засідань було презентовано порівняльне дослідження щодо інституту відводу та самовідводу суддів конституційних судів та надані рекомендації. Висвітлено міжнародні стандарти у галузі прав людини щодо незалежності та неупередженості судової влади, надано зміст цим принципам.
Увагу зосереджено на різноманітності моделей правового регулювання відводу в європейських країнах, а також на необхідності у кожному конкретному випадку враховувати характер і ступінь попередньої залученості судді до відповідних правовідносин чи процесів, можливий конфлікт інтересів, вплив таких обставин на сприйняття безсторонності суду та потребу збереження належної інституційної спроможності конституційної юрисдикції.
Окремий блок було присвячено аналізу типових ситуацій, у яких можуть виникати сумніви щодо неупередженості судді конституційного суду. Йшлося, що Суд має оцінити підстави для відводу, а відповідне рішення – бути належно вмотивованим. Загальні або абстрактні твердження без конкретних фактів не можуть вважатися достатніми.
Експерти наголосили на важливості чітких процедур. Питання відводу і самовідводу не є суто процесуальною технікою, а безпосередньо пов’язані з довірою до судової влади та сприйняттям суду як незалежного і безстороннього арбітра. Під час вирішення таких питань мають враховуватися як суб’єктивний аспект (відсутність особистої упередженості судді), так і об’єктивний критерій (наявність або відсутність обставин, здатних викликати обґрунтовані сумніви у його безсторонності з погляду зовнішнього спостерігача).
Окрему увагу було приділено необхідності чіткого врегулювання процедур розгляду заяв про відвід і самовідвід у спосіб, який одночасно гарантував би безсторонність суду та унеможливлював паралізацію його діяльності. Учасники дискусії наголосили на важливості пошуку збалансованих рішень, за яких забезпечення кворуму та безперервності роботи Суду не підривало б фундаментальної вимоги щодо його незалежності та неупередженості.
Підсумовуючи, учасники відзначили вагому роль міжнародної експертної підтримки для подальшого розвитку етичних засад діяльності КСУ. Проведення заходу стало важливим кроком для зміцнення інституційної спроможності Суду та утвердження високих стандартів конституційної юстиції в Україні.
У заході взяли участь представники дипломатичних місій та міжнародних організацій, зокрема, радник Посольства Республіки Австрія в Україні (заступник глави Місії) Даніель Рьотлін, Перший секретар Посольства Королівства Бельгія в Україні Лоренц Герпул, Перший секретар Посольства Республіки Хорватія в Україні Анджєлко Вуятович, радниця Посольства Республіки Словенія в Україні (заступниця глави Місії) Мая Кезуновіч Крашек, Третій секретар Посольства Литовської Республіки в Україні Таурус Дюба, юридичний радник Німецького фонду міжнародної правничої співпраці Геннадій Рижков, менеджерка проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок, старший асистент Проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мельник.
Захід відбувся за підтримки БДІПЛ ОБСЄ, Програми підтримки ОБСЄ для України та Ради Європи.
🔹 Діалог високого рівня: Конституційний Суд України з робочим візитом відвідав Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар
У Конституційному Суді України 14 квітня 2026 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Юрія Барабаша, Олександра Водяннікова, Олега Первомайського з Головою Європейського суду з прав людини Маттіасом Гійомаром.
У зустрічі також узяли участь суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський, заступник Секретаря ЄСПЛ Абель Кампос, радник Голови ЄСПЛ Анджей Манцевич, менеджерка проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
▪️Під час зустрічі в.о. Голови КСУ Олександр Петришин подякував за послідовну підтримку, яку ЄСПЛ надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій та захисту прав людини. Він також відзначив вагомий особистий внесок судді ЄСПЛ від України Миколи Гнатовського у розбудову фахового діалогу та утвердження європейських правничих цінностей.
В.о. Голови Суду зосередив увагу на стратегічному для нашої країни документі – Дорожній карті з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі.
„Конституційний Суд України усвідомлює свою ключову роль у цьому процесі як гаранта верховенства Конституції, забезпечення балансу між гілками влади та захисту прав і свобод людини“, – наголосив Олександр Петришин.
У межах реалізації Дорожньої карти Суд зосереджений на посиленні своєї незалежності та інституційної спроможності. Пріоритетними напрямами, за його словами, є вдосконалення конституційної процедури, оптимізація строків розгляду справ та процесів ухвалення рішень, модернізація електронних сервісів та документообігу. В.о. Голови Суду окреслив практичні кроки, які Суд уже здійснив на виконання визначених завдань, та закцентував на ухваленні Правил професійної етики судді КСУ, що є важливим елементом інституційного розвитку органу конституційного контролю.
Олександр Петришин також підкреслив, що Суд застосовує практику ЄСПЛ у своїх рішеннях і залишається відкритим до подальшого конституційного діалогу.
▪️Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар зауважив, що цей візит є знаковим етапом співпраці, адже востаннє Голова ЄСПЛ відвідував Україну 15 років тому.
Маттіас Гійомар наголосив на визначальній ролі Конституційного Суду України у захисті основоположних прав громадян та зміцненні верховенства права, а також на ключовій функції Суду в системі стримувань і противаг, що забезпечує баланс між гілками влади. Голова ЄСПЛ акцентував на важливості поглибленої взаємодії між суддями, а також активній ролі національних координаторів у Мережі вищих судів.
Окрему увагу Голова ЄСПЛ приділив механізму звернення до ЄСПЛ, передбаченого Протоколом № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та підкреслив необхідність надання Конституційному Суду України можливості звернення до ЄСПЛ за консультативними висновками в контексті здійснення повноважень Суду із розгляду конституційних скарг.
▪️Суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський зазначив, що Конституційний Суд є життєво необхідним для зміцнення української державності, демократії та успішної європейської інтеграції. За його словами, чим сильнішим є Конституційний Суд, тим краще для країни та її стабільного розвитку. Він наголосив на вагомій ролі Суду не лише як органу, який забезпечує стабільне функціонування демократичних інститутів, а й як справжнього захисника порушених прав фізичних та юридичних осіб.
У фокусі обговорення також були питання впровадження штучного інтелекту в роботу Суду, переваги, потенційні ризики та етичні аспекти його використання.
🤝 На завершення учасники зустрічі подякували за конструктивне спілкування та наголосили на необхідності підтримання постійного професійного діалогу.
У Конституційному Суді України 14 квітня 2026 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Юрія Барабаша, Олександра Водяннікова, Олега Первомайського з Головою Європейського суду з прав людини Маттіасом Гійомаром.
У зустрічі також узяли участь суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський, заступник Секретаря ЄСПЛ Абель Кампос, радник Голови ЄСПЛ Анджей Манцевич, менеджерка проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
▪️Під час зустрічі в.о. Голови КСУ Олександр Петришин подякував за послідовну підтримку, яку ЄСПЛ надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій та захисту прав людини. Він також відзначив вагомий особистий внесок судді ЄСПЛ від України Миколи Гнатовського у розбудову фахового діалогу та утвердження європейських правничих цінностей.
В.о. Голови Суду зосередив увагу на стратегічному для нашої країни документі – Дорожній карті з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі.
„Конституційний Суд України усвідомлює свою ключову роль у цьому процесі як гаранта верховенства Конституції, забезпечення балансу між гілками влади та захисту прав і свобод людини“, – наголосив Олександр Петришин.
У межах реалізації Дорожньої карти Суд зосереджений на посиленні своєї незалежності та інституційної спроможності. Пріоритетними напрямами, за його словами, є вдосконалення конституційної процедури, оптимізація строків розгляду справ та процесів ухвалення рішень, модернізація електронних сервісів та документообігу. В.о. Голови Суду окреслив практичні кроки, які Суд уже здійснив на виконання визначених завдань, та закцентував на ухваленні Правил професійної етики судді КСУ, що є важливим елементом інституційного розвитку органу конституційного контролю.
Олександр Петришин також підкреслив, що Суд застосовує практику ЄСПЛ у своїх рішеннях і залишається відкритим до подальшого конституційного діалогу.
▪️Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар зауважив, що цей візит є знаковим етапом співпраці, адже востаннє Голова ЄСПЛ відвідував Україну 15 років тому.
Маттіас Гійомар наголосив на визначальній ролі Конституційного Суду України у захисті основоположних прав громадян та зміцненні верховенства права, а також на ключовій функції Суду в системі стримувань і противаг, що забезпечує баланс між гілками влади. Голова ЄСПЛ акцентував на важливості поглибленої взаємодії між суддями, а також активній ролі національних координаторів у Мережі вищих судів.
Окрему увагу Голова ЄСПЛ приділив механізму звернення до ЄСПЛ, передбаченого Протоколом № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та підкреслив необхідність надання Конституційному Суду України можливості звернення до ЄСПЛ за консультативними висновками в контексті здійснення повноважень Суду із розгляду конституційних скарг.
▪️Суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський зазначив, що Конституційний Суд є життєво необхідним для зміцнення української державності, демократії та успішної європейської інтеграції. За його словами, чим сильнішим є Конституційний Суд, тим краще для країни та її стабільного розвитку. Він наголосив на вагомій ролі Суду не лише як органу, який забезпечує стабільне функціонування демократичних інститутів, а й як справжнього захисника порушених прав фізичних та юридичних осіб.
У фокусі обговорення також були питання впровадження штучного інтелекту в роботу Суду, переваги, потенційні ризики та етичні аспекти його використання.
🤝 На завершення учасники зустрічі подякували за конструктивне спілкування та наголосили на необхідності підтримання постійного професійного діалогу.
🔸Використання практики ЄСПЛ потребує не лише формальних посилань, але й глибокого розуміння її контексту та методології застосування, – Олександр Петришин
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Суду Олександр Водянніков долучилися до роботи Міжнародної конференції „Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог“.
▪️Захід, організований Верховним Судом спільно з Департаментом співробітництва Ради Європи з питань прав людини та правосуддя, обʼєднав суддів Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та судів системи судоустрою, а також представників органів держаної влади, громадянського суспільства та наукової спільноти.
З вітальними промовами до учасників заходу звернулись Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин.
▪️У своєму виступі Олександр Петришин приділив особливу увагу питанню методологічної конвергенції. Конституційний Суд України, Верховний Суд та Європейський суд з прав людини, за його словами, розглядаються не як ієрархічні структури, а як партнери, що стоять на спільних позиціях, дотримуючись принципів верховенства права, демократії та захисту прав людини. Він наголосив на формуванні спільного правового простору, в якому конституційні та конвенційні стандарти перебувають у постійному діалозі.
▪️Окремо виконувач обов’язків Голови КСУ зупинився на питанні застосування практики ЄСПЛ у рішеннях Суду. Він зазначив, що Конституційний Суд України застосовує принцип дружнього ставлення до міжнародного права. Рішення ЄСПЛ є орієнтиром для Суду, однак ідеться не про формальне посилання на його практику, а про їх використання як підтримуючу аргументацію та джерело натхнення. Треба пам’ятати, наголосив Олександр Петришин, що саме Конституція України має найвищу юридичну силу в державі.
💬 „Використання практики ЄСПЛ в конституційному обґрунтуванні потребує не лише формальних посилань, але й глибокого розуміння її контексту та методології застосування в національному правопорядку“, – підкреслив промовець.
▪️Судовий діалог, на думку промовця, має базуватися на спільній юридичній мові. Окремим виміром цього діалогу є індивідуальна конституційна скарга, як елемент національного механізму захисту прав людини. Її ефективність, зауважив Олександр Петришин, безпосередньо пов’язана зі здатністю забезпечити реальне відновлення порушених прав.
Виконувач обов’язків Голови КСУ також окреслив виклики, що постають перед Судом в умовах воєнного стану. Йшлося, зокрема, про збереження конституційного балансу та меж допустимого обмеження прав і свобод людини.
💬 Навіть за надзвичайних обставин право не має втрачати своєї нормативної сили, а конституційні гарантії мають залишалися ефективними, – зазначив він.
▪️У межах конференції з ключовими доповідями виступили суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський та керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Суду Олександр Водянніков долучилися до роботи Міжнародної конференції „Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог“.
▪️Захід, організований Верховним Судом спільно з Департаментом співробітництва Ради Європи з питань прав людини та правосуддя, обʼєднав суддів Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та судів системи судоустрою, а також представників органів держаної влади, громадянського суспільства та наукової спільноти.
З вітальними промовами до учасників заходу звернулись Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин.
▪️У своєму виступі Олександр Петришин приділив особливу увагу питанню методологічної конвергенції. Конституційний Суд України, Верховний Суд та Європейський суд з прав людини, за його словами, розглядаються не як ієрархічні структури, а як партнери, що стоять на спільних позиціях, дотримуючись принципів верховенства права, демократії та захисту прав людини. Він наголосив на формуванні спільного правового простору, в якому конституційні та конвенційні стандарти перебувають у постійному діалозі.
▪️Окремо виконувач обов’язків Голови КСУ зупинився на питанні застосування практики ЄСПЛ у рішеннях Суду. Він зазначив, що Конституційний Суд України застосовує принцип дружнього ставлення до міжнародного права. Рішення ЄСПЛ є орієнтиром для Суду, однак ідеться не про формальне посилання на його практику, а про їх використання як підтримуючу аргументацію та джерело натхнення. Треба пам’ятати, наголосив Олександр Петришин, що саме Конституція України має найвищу юридичну силу в державі.
💬 „Використання практики ЄСПЛ в конституційному обґрунтуванні потребує не лише формальних посилань, але й глибокого розуміння її контексту та методології застосування в національному правопорядку“, – підкреслив промовець.
▪️Судовий діалог, на думку промовця, має базуватися на спільній юридичній мові. Окремим виміром цього діалогу є індивідуальна конституційна скарга, як елемент національного механізму захисту прав людини. Її ефективність, зауважив Олександр Петришин, безпосередньо пов’язана зі здатністю забезпечити реальне відновлення порушених прав.
Виконувач обов’язків Голови КСУ також окреслив виклики, що постають перед Судом в умовах воєнного стану. Йшлося, зокрема, про збереження конституційного балансу та меж допустимого обмеження прав і свобод людини.
💬 Навіть за надзвичайних обставин право не має втрачати своєї нормативної сили, а конституційні гарантії мають залишалися ефективними, – зазначив він.
▪️У межах конференції з ключовими доповідями виступили суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський та керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.