⚖️ Сенати і колегії суддів провели засідання: розглядали справи і постановили ухвали
▪️Перший сенат 8 квітня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
✅ Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
✅ Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про зміну форми розгляду справи з усного на письмове провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
▪️Перший сенат постановив Ухвалу про тимчасове залучення до складу неповноважної за складом Третьої колегії суддів Першого сенату судді з іншої колегії цього ж сенату.
▪️Перший сенат 8 квітня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни, Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
✅ Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
✅ Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про зміну форми розгляду справи з усного на письмове провадження у справі за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
▪️Перший сенат постановив Ухвалу про тимчасове залучення до складу неповноважної за складом Третьої колегії суддів Першого сенату судді з іншої колегії цього ж сенату.
⚖️ Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅ Циганенка Андрія Івановича щодо конституційності абзацу п'ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Лук’янчук Лілії Петрівни щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
У розгляді справи за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ Другий сенат оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить у відкритій частині на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куляса Аркадія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України. Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Дашевської Наталії Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“, частини п’ятої статті 12, пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
➖ Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“;
➖ Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
✅ Циганенка Андрія Івановича щодо конституційності абзацу п'ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Лук’янчук Лілії Петрівни щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Суд дослідив матеріали цих справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
У розгляді справи за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ Другий сенат оголосив перерву. Її розгляд Суд продовжить у відкритій частині на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
✅ Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куляса Аркадія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України. Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив ухвали про розгляд справ у формі письмового провадження за конституційними скаргами:
➖ Дашевської Наталії Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“, частини п’ятої статті 12, пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
➖ Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“;
➖ Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, 8 квітня ц.р. відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Акціонерного товариства „Житомирські ласощі“ щодо конституційності частини третьої, першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції“ від 31 травня 2005 року № 2596–IV.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Середюка Олега Дмитровича щодо конституційності статті 60 Сімейного кодексу України.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Крапивницького Василя Петровича щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Фурсової Інни Михайлівни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Андроннікова Євгенія Сергійовича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 33, частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Вилегжаніної Вікторії Валеріївни щодо конституційності частини п’ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства колегія суддів відмовила (неодностайно) у відкритті конституційного провадження.
📎Питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔸 Зустріч суддів КСУ з депутатом Європейського парламенту Дейнюсом Жалімасом
7 квітня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч із депутатом Європейського парламенту, членом координаційної ради Національної академії правових наук України, професором Університету Вітаутаса Великого (Литовська Республіка), членом Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) від Литовської Республіки Дейнюсом Жалімасом.
У заході взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Алла Олійник, Сергій Різник, Петро Філюк, Галина Юровська.
▪️Під час зустрічі йшлося про важливість послідовної міжнародної підтримки України, консолідації зусиль європейських інституцій та забезпечення належної уваги до потреб нашої держави в умовах триваючої збройної агресії російської федерації.
Співрозмовники також обговорили конституційно-правові аспекти реалізації європейського курсу України. Зокрема, імплементацію права Європейського Союзу в національну правову систему, а також роль органу конституційної юрисдикції у формуванні правових підходів на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.
Учасники зустрічі наголосили на ключовій ролі Суду у зміцненні демократії, утвердженні верховенства права, забезпеченні верховенства Конституції України та сталості конституційного ладу.
🤝 Конституційний Суд України вдячний Дейнюсу Жалімасу за послідовну підтримку України на європейському рівні та особисту залученість до гуманітарних ініціатив, що мають важливе значення для нашої держави в цей складний час.
7 квітня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч із депутатом Європейського парламенту, членом координаційної ради Національної академії правових наук України, професором Університету Вітаутаса Великого (Литовська Республіка), членом Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) від Литовської Республіки Дейнюсом Жалімасом.
У заході взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Юрій Барабаш, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Алла Олійник, Сергій Різник, Петро Філюк, Галина Юровська.
▪️Під час зустрічі йшлося про важливість послідовної міжнародної підтримки України, консолідації зусиль європейських інституцій та забезпечення належної уваги до потреб нашої держави в умовах триваючої збройної агресії російської федерації.
Співрозмовники також обговорили конституційно-правові аспекти реалізації європейського курсу України. Зокрема, імплементацію права Європейського Союзу в національну правову систему, а також роль органу конституційної юрисдикції у формуванні правових підходів на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.
Учасники зустрічі наголосили на ключовій ролі Суду у зміцненні демократії, утвердженні верховенства права, забезпеченні верховенства Конституції України та сталості конституційного ладу.
🤝 Конституційний Суд України вдячний Дейнюсу Жалімасу за послідовну підтримку України на європейському рівні та особисту залученість до гуманітарних ініціатив, що мають важливе значення для нашої держави в цей складний час.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду та Омбудсмана і постановив ухвали
Велика палата 9 квітня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
✅ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Сидоренка Дмитра Володимировича та справу за конституційною скаргою Циганенка Андрія Івановича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату та призначено суддею-доповідачем Водяннікова О.Ю.
📑 Велика палата подовжила до 7 травня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Кускова С.Ю., Новака А.І., Скаржевського В.О., Шевченка Є.В.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України.
Велика палата 9 квітня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
✅ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Сидоренка Дмитра Володимировича та справу за конституційною скаргою Циганенка Андрія Івановича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату та призначено суддею-доповідачем Водяннікова О.Ю.
📑 Велика палата подовжила до 7 травня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Кускова С.Ю., Новака А.І., Скаржевського В.О., Шевченка Є.В.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Значення Рішення КСУ № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту: розширене засідання Науково-консультативної ради
8 квітня 2026 року в Конституційному Суді України відбулося розширене засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України на тему „Значення Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2026 року № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту”.
▪️Це Рішення було ухвалено у справі за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук.
В експертній дискусії взяли участь судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Юрій Барабаш, які були доповідачами у цій справі, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Олександр Скрипнюк, заступниця директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Наталія Оніщенко, виконувач обов’язків ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Олександр Пижов, завідувачка кафедри публічно-правових дисциплін факультету права, публічного управління і менеджменту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Ольга Мельничук, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, ректори закладів вищої освіти, науковці, представники державних органів і громадських інституцій.
▪️Відкриваючи засідання, суддя КСУ Оксана Грищук наголосила, що Рішення Суду № 2-р(І)/2026 має особливу вагу з огляду на утвердження віри людини у справедливість та спроможність державних інституцій забезпечити належний захист її конституційних прав. На її переконання, його слід розглядати не тільки як акт конституційного контролю у конкретній справі, а й також як важливий орієнтир для подальшого розвитку правового регулювання у сфері вищої освіти.
„У цій справі для Суду мав значення не лише доктринальний, а й людський вимір, адже заявник фактично втратив майже три роки життя, відстоюючи свої права”, – зазначила суддя.
Окремо суддя відзначила важливість включення до мотивувальної частини Рішення правових позицій науковців, які долучилися до підготовки висновків у цій справі, що лише посилило аргументацію Рішення.
▪️Суддя КСУ Юрій Барабаш зауважив, що це Рішення виходить за межі розгляду конкретної конституційної скарги. За його словами, у центрі уваги Суду перебувало не вузьке питання застосування окремої норми, а ширший комплекс правовідносин між закладом вищої освіти та здобувачем освіти, які оцінювалися крізь призму конституційних гарантій, принципу пропорційності та недопустимості надмірного втручання у право на вищу освіту.
„Заклад вищої освіти не може виходити за межі конституційно допустимого регулювання у відносинах зі студентом, а здобувач освіти, реалізуючи своє право на вищу освіту, не втрачає інших конституційних прав і свобод”, – підкреслив суддя.
Він звернув увагу, що Рішення формує важливі орієнтири для подальшого розвитку законодавства про вищу освіту, а також утвердження в українському освітньому просторі стандартів академічної свободи, університетської автономії та належного захисту прав здобувачів освіти.
8 квітня 2026 року в Конституційному Суді України відбулося розширене засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України на тему „Значення Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2026 року № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту”.
▪️Це Рішення було ухвалено у справі за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук.
В експертній дискусії взяли участь судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Юрій Барабаш, які були доповідачами у цій справі, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Олександр Скрипнюк, заступниця директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Наталія Оніщенко, виконувач обов’язків ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Олександр Пижов, завідувачка кафедри публічно-правових дисциплін факультету права, публічного управління і менеджменту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Ольга Мельничук, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, ректори закладів вищої освіти, науковці, представники державних органів і громадських інституцій.
▪️Відкриваючи засідання, суддя КСУ Оксана Грищук наголосила, що Рішення Суду № 2-р(І)/2026 має особливу вагу з огляду на утвердження віри людини у справедливість та спроможність державних інституцій забезпечити належний захист її конституційних прав. На її переконання, його слід розглядати не тільки як акт конституційного контролю у конкретній справі, а й також як важливий орієнтир для подальшого розвитку правового регулювання у сфері вищої освіти.
„У цій справі для Суду мав значення не лише доктринальний, а й людський вимір, адже заявник фактично втратив майже три роки життя, відстоюючи свої права”, – зазначила суддя.
Окремо суддя відзначила важливість включення до мотивувальної частини Рішення правових позицій науковців, які долучилися до підготовки висновків у цій справі, що лише посилило аргументацію Рішення.
▪️Суддя КСУ Юрій Барабаш зауважив, що це Рішення виходить за межі розгляду конкретної конституційної скарги. За його словами, у центрі уваги Суду перебувало не вузьке питання застосування окремої норми, а ширший комплекс правовідносин між закладом вищої освіти та здобувачем освіти, які оцінювалися крізь призму конституційних гарантій, принципу пропорційності та недопустимості надмірного втручання у право на вищу освіту.
„Заклад вищої освіти не може виходити за межі конституційно допустимого регулювання у відносинах зі студентом, а здобувач освіти, реалізуючи своє право на вищу освіту, не втрачає інших конституційних прав і свобод”, – підкреслив суддя.
Він звернув увагу, що Рішення формує важливі орієнтири для подальшого розвитку законодавства про вищу освіту, а також утвердження в українському освітньому просторі стандартів академічної свободи, університетської автономії та належного захисту прав здобувачів освіти.
▪️У своєму виступі Олександр Скрипнюк зазначив, що це Рішення КСУ має не лише практичне, а й виразне доктринальне значення для всієї сфери вищої освіти.
„Рішення утверджує пріоритет конституційного права на вищу освіту над договірними конструкціями у сфері освітніх правовідносин, визначає межі автономії закладів вищої освіти, підпорядковуючи її принципу верховенства права”, – наголосив він.
Промовець підкреслив, що відрахування здобувача вищої освіти може розглядатися лише в межах правової визначеності, обґрунтованості та пропорційності, а сформульована Судом правова позиція задає орієнтири для подальшого вдосконалення освітнього законодавства і практики його застосування. Він зазначив, що Суд чітко розмежував освітні правовідносини, і тим самим унеможливив автоматичний вплив порушень, не пов’язаних безпосередньо з освітнім процесом, на реалізацію права на вищу освіту.
▪️ Наталія Оніщенко зосередила увагу на ціннісному вимірі Рішення. За її словами, значення цього Рішення полягає, зокрема у формуванні правового й морального орієнтира для всіх учасників освітніх правовідносин.
„Ідеться не лише про процедурні аспекти чи баланс правовідносин між закладом вищої освіти та здобувачем, а передусім про справедливість як засадничу правову цінність, яка має визначати підходи до правозастосування у сфері освіти“, – підкреслила вона.
▪️ На практичному значенні Рішення для всієї сфери вищої освіти наголосив у своєму виступі Олександр Пижов. Він зазначив, що Суд чітко визначив межі застосування пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“, наголосивши, що відрахувати студента можна виключно за порушення договору про оплату.
„Це Рішення має стати підставою для перегляду типових форм договорів, локальних актів закладів вищої освіти та усталеної адміністративної практики, а також для законодавчого уточнення відповідних положень законодавства про вищу освіту, щоб унеможливити подальше порушення прав здобувачів освіти“, – зауважив промовець.
▪️ Ольга Мельничук акцентувала увагу на фундаментальному значенні Рішення Суду № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту.
„Рішення задає чіткі орієнтири для подальшого розвитку освітнього законодавства, посилює правову визначеність у сфері вищої освіти та сприяє гармонізації національної практики з європейськими стандартами захисту права на освіту“, – зазначила вона.
Доповідачка також наголосила на доцільності уточнення редакції пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ та конкретизації процедурних гарантій під час відрахування здобувачів освіти. Окремий акцент вона зробила на тому, що відрахування має бути пов’язане з досягненням результатів навчання, а порушення правил, не пов’язаних безпосередньо з освітнім процесом, зокрема правил проживання в гуртожитку, не може бути самостійною підставою для припинення навчання.
▪️ До обговорення також долучилися Освітній омбудсмен України Надія Лещик, заступниця Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков, голова ГО „Спілка ректорів закладів вищої освіти Петро Куліков, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин.
▪️ Підсумовуючи, учасники заходу наголосили на необхідності вдосконалення законодавства про вищу освіту та правозастосовної практики у цій сфері. Висловлені під час обговорення наукові та експертні позиції засвідчили актуальність системного переосмислення підстав і процедур відрахування здобувачів освіти крізь призму конституційних гарантій, принципів правової визначеності, пропорційності та верховенства права.
„Рішення утверджує пріоритет конституційного права на вищу освіту над договірними конструкціями у сфері освітніх правовідносин, визначає межі автономії закладів вищої освіти, підпорядковуючи її принципу верховенства права”, – наголосив він.
Промовець підкреслив, що відрахування здобувача вищої освіти може розглядатися лише в межах правової визначеності, обґрунтованості та пропорційності, а сформульована Судом правова позиція задає орієнтири для подальшого вдосконалення освітнього законодавства і практики його застосування. Він зазначив, що Суд чітко розмежував освітні правовідносини, і тим самим унеможливив автоматичний вплив порушень, не пов’язаних безпосередньо з освітнім процесом, на реалізацію права на вищу освіту.
▪️ Наталія Оніщенко зосередила увагу на ціннісному вимірі Рішення. За її словами, значення цього Рішення полягає, зокрема у формуванні правового й морального орієнтира для всіх учасників освітніх правовідносин.
„Ідеться не лише про процедурні аспекти чи баланс правовідносин між закладом вищої освіти та здобувачем, а передусім про справедливість як засадничу правову цінність, яка має визначати підходи до правозастосування у сфері освіти“, – підкреслила вона.
▪️ На практичному значенні Рішення для всієї сфери вищої освіти наголосив у своєму виступі Олександр Пижов. Він зазначив, що Суд чітко визначив межі застосування пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“, наголосивши, що відрахувати студента можна виключно за порушення договору про оплату.
„Це Рішення має стати підставою для перегляду типових форм договорів, локальних актів закладів вищої освіти та усталеної адміністративної практики, а також для законодавчого уточнення відповідних положень законодавства про вищу освіту, щоб унеможливити подальше порушення прав здобувачів освіти“, – зауважив промовець.
▪️ Ольга Мельничук акцентувала увагу на фундаментальному значенні Рішення Суду № 2-р(І)/2026 для розвитку законодавства про вищу освіту.
„Рішення задає чіткі орієнтири для подальшого розвитку освітнього законодавства, посилює правову визначеність у сфері вищої освіти та сприяє гармонізації національної практики з європейськими стандартами захисту права на освіту“, – зазначила вона.
Доповідачка також наголосила на доцільності уточнення редакції пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“ та конкретизації процедурних гарантій під час відрахування здобувачів освіти. Окремий акцент вона зробила на тому, що відрахування має бути пов’язане з досягненням результатів навчання, а порушення правил, не пов’язаних безпосередньо з освітнім процесом, зокрема правил проживання в гуртожитку, не може бути самостійною підставою для припинення навчання.
▪️ До обговорення також долучилися Освітній омбудсмен України Надія Лещик, заступниця Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков, голова ГО „Спілка ректорів закладів вищої освіти Петро Куліков, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин.
▪️ Підсумовуючи, учасники заходу наголосили на необхідності вдосконалення законодавства про вищу освіту та правозастосовної практики у цій сфері. Висловлені під час обговорення наукові та експертні позиції засвідчили актуальність системного переосмислення підстав і процедур відрахування здобувачів освіти крізь призму конституційних гарантій, принципів правової визначеності, пропорційності та верховенства права.