Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він звернувся до науковців Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання, зазначив суддя-доповідач.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Сергій Канівець, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Сергій Канівець, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Відбулися засідання Суду: розглядали справи за конституційними скаргами
▪️Велика палата 3 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу (https://cutt.ly/qtRogcqy) за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Колегія суддів продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
▪️Велика палата 3 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу (https://cutt.ly/qtRogcqy) за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Колегія суддів продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
🔹Оскарження ухвал слідчого судді про арешт майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування: Суд розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат Конституційного Суду України 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича.
Автори клопотання просять перевірити на відповідність пунктам 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України пункт 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Відповідно до вказаного припису, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував про зміст конституційної скарги та долучених до неї матеріалів. Він зазначив, що слідче управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, визначених частиною третьою статті 190, частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 2 вересня 2020 року наклав арешт на нерухоме майно, заборонивши вчинення суб’єктами державної реєстрації, зокрема державними чи приватними нотаріусами, будь-яких реєстраційних дій щодо однокімнатних квартир, які на праві приватної власності належать Карась А.В.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 26 червня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання захисника, який діяв в інтересах Карась А.В. та Карася В.В., про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, який застосовано ухвалою цього суду від 2 вересня 2020 року.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника, який діяв в інтересах вказаних осіб, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року з огляду на те, що статтею 309 Кодексу визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, однак Кодекс не передбачає можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у скасуванні такого арешту.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 вересня 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, який діяв в інтересах суб’єктів права на конституційну скаргу, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд зазначив, що суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, дотримуючись вимог статті 309, частини четвертої статті 399 Кодексу, правильно дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно не підлягає перегляду в апеляційному порядку, тож відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Другий сенат Конституційного Суду України 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича.
Автори клопотання просять перевірити на відповідність пунктам 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України пункт 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Відповідно до вказаного припису, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував про зміст конституційної скарги та долучених до неї матеріалів. Він зазначив, що слідче управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, визначених частиною третьою статті 190, частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 2 вересня 2020 року наклав арешт на нерухоме майно, заборонивши вчинення суб’єктами державної реєстрації, зокрема державними чи приватними нотаріусами, будь-яких реєстраційних дій щодо однокімнатних квартир, які на праві приватної власності належать Карась А.В.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 26 червня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання захисника, який діяв в інтересах Карась А.В. та Карася В.В., про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, який застосовано ухвалою цього суду від 2 вересня 2020 року.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника, який діяв в інтересах вказаних осіб, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року з огляду на те, що статтею 309 Кодексу визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, однак Кодекс не передбачає можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у скасуванні такого арешту.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 вересня 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, який діяв в інтересах суб’єктів права на конституційну скаргу, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд зазначив, що суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, дотримуючись вимог статті 309, частини четвертої статті 399 Кодексу, правильно дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно не підлягає перегляду в апеляційному порядку, тож відмовив у відкритті апеляційного провадження.
▪️На думку суб'єктів права на конституційну скаргу, оспорюваний припис Кодексу порушує право на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно, визначене, на їхню думку, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Також вони зазначають про порушення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, відповідного до якого основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таке порушення автори клопотання вбачають у тому, що відповідно до приписів Кодексу з одного боку, прокурор має процесуальну можливість подати апеляційну скаргу у разі, якщо суд відмовить у задоволені його клопотання про накладення арешту на майно, а з другого боку, захисник не має процесуальної можливості оскаржити ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні Другого Сенату КСУ були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Дмитро Рябов, інші громадяни України.
📎Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
Також вони зазначають про порушення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, відповідного до якого основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таке порушення автори клопотання вбачають у тому, що відповідно до приписів Кодексу з одного боку, прокурор має процесуальну можливість подати апеляційну скаргу у разі, якщо суд відмовить у задоволені його клопотання про накладення арешту на майно, а з другого боку, захисник не має процесуальної можливості оскаржити ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні Другого Сенату КСУ були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Дмитро Рябов, інші громадяни України.
📎Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
⚖️ Суд розглянув справу за конституційною скаргою Петра Масюка щодо обмеження розміру індексації пенсій
Перший сенат 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича.
▪️Як зазначив суддя-доповідач у справі Юрій Барабаш, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац четвертий частини другої статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV (далі – Закон № 1058), пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ (далі – Закон № 2710), які застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі, а саме у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року.
📑 Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058 щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
📑 В абзаці четвертому зазначеної частини статті 42 Закону № 1058 передбачено, що „розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини“.
📑 Пунктом 8 „Прикінцеві положення“ Закону № 2710 встановлено, зокрема, що у 2023 році частина друга статті 42 Закону № 1058, стаття 64 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
📝 Заявник твердить, що нормативне регулювання оспорюваних положень законів № 1058 та № 2710 порушує „право на соціальний захист, принцип рівності усіх перед законом, не забезпечує військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, рівними та належними умовами соціального захисту“. На його переконання, оспорювані положення цих законів є неконституційними, оскільки звужують обсяг та зміст існуючих прав вказаних осіб через встановлення обмеження індексації пенсії, що призводить і до обмеження пенсії у максимальному розмірі. Це створює дискримінацію порівняно з особами, яким пенсію призначено за аналогічними нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–XII.
Суддя-доповідач поінформував, що Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у цій справі щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону № 2710.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті КСУ в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
Перший сенат 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича.
▪️Як зазначив суддя-доповідач у справі Юрій Барабаш, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац четвертий частини другої статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV (далі – Закон № 1058), пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ (далі – Закон № 2710), які застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі, а саме у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року.
📑 Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058 щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
📑 В абзаці четвертому зазначеної частини статті 42 Закону № 1058 передбачено, що „розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини“.
📑 Пунктом 8 „Прикінцеві положення“ Закону № 2710 встановлено, зокрема, що у 2023 році частина друга статті 42 Закону № 1058, стаття 64 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
📝 Заявник твердить, що нормативне регулювання оспорюваних положень законів № 1058 та № 2710 порушує „право на соціальний захист, принцип рівності усіх перед законом, не забезпечує військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, рівними та належними умовами соціального захисту“. На його переконання, оспорювані положення цих законів є неконституційними, оскільки звужують обсяг та зміст існуючих прав вказаних осіб через встановлення обмеження індексації пенсії, що призводить і до обмеження пенсії у максимальному розмірі. Це створює дискримінацію порівняно з особами, яким пенсію призначено за аналогічними нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–XII.
Суддя-доповідач поінформував, що Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у цій справі щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону № 2710.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті КСУ в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
⚖️ Питання допустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні: Суд ухвалив Рішення
Другий сенат 4 березня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
📑 Оскаржуваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначив, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“, тому, на думку Горобця А. В., частина перша статті 76 Кодексу суперечить принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а відповідно, і частині першій статті 55 Конституції України.
📍 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина перша статті 76 Кодексу відповідає Конституції України.
📝Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 5 березня 2026 року.
Другий сенат 4 березня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
📑 Оскаржуваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначив, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“, тому, на думку Горобця А. В., частина перша статті 76 Кодексу суперечить принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а відповідно, і частині першій статті 55 Конституції України.
📍 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина перша статті 76 Кодексу відповідає Конституції України.
📝Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 5 березня 2026 року.
⚖️ Суд на засіданнях розглядав справи за конституційними скаргами: ухвалив Рішення та постановив ухвали
🔹Перший сенат 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📑 У справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні продовжив розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
🔹Перший сенат 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📑 У справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні продовжив розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
🔹 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Ковбеля Максима Миколайовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3, пункту 5 частини першої статті 17 Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України“, пункту 3 частини першої статті 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність“;
☑️ Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
☑️ Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
☑️ Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
☑️ Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у справах.
▪️Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Салтикова Геннадія Івановича щодо конституційності частини першої статті 376 Цивільного кодексу України.
Водночас колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Петролеум 2021“ щодо конституційності частини сьомої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гончар Валерії Станіславівни щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
У справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Ковбеля Максима Миколайовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3, пункту 5 частини першої статті 17 Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України“, пункту 3 частини першої статті 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність“;
☑️ Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
☑️ Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
☑️ Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
☑️ Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у справах.
▪️Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Салтикова Геннадія Івановича щодо конституційності частини першої статті 376 Цивільного кодексу України.
Водночас колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Петролеум 2021“ щодо конституційності частини сьомої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гончар Валерії Станіславівни щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
У справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
⚖️ Суд ухвалив Рішення щодо питання допустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні (резюме)
Другий сенат 4 березня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026 (https://ccu.gov.ua/dokument/1-rii2026) за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
📝 Оскаржуваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначив, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“, тому, на думку Горобця А. В., частина перша статті 76 Кодексу суперечить принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а відповідно, і частині першій статті 55 Конституції України.
🔸 Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України взяв до уваги, що зазначені нормативні гарантії апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою стали наслідком внесення Верховною Радою України низки змін до кримінального процесуального законодавства на виконання Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 (https://ccu.gov.ua/docs/2759).
Закріпивши на законодавчому рівні гарантоване Конституцією України та підтверджене Рішенням Суду № 4-р/2019 право на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, Верховна Рада України додатково передбачила нормативний механізм його реалізації. Одним із елементів цього механізму став установлений у статті 76 Кодексу виняток із загального правила про недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні.
Суд зауважив, що виняток, закріплений у частині першій цієї статті Кодексу, сутнісно не посягає на дієвість зазначеного правила та об’єктивно зумовлений особливостями вирішення питань кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, а також потребою в дотриманні розумних строків розгляду справи судом.
У Рішенні підкреслено, що залишення частини першої статті 76 Кодексу без змін з одночасним установленням можливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, пов’язаних із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлених на стадії судового провадження призвело б до декларативності запровадженого права та наперед нівелювало б його ефективність.
Оцінюючи домірність обраного законодавцем способу гарантування права на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із триманням під вартою, Суд узяв до уваги, що згідно з частиною першою статті 76 Кодексу дозвіл судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні у суді апеляційної інстанції стосується вузького кола питань, пов’язаних виключно з перевіркою законності застосування під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Другий сенат 4 березня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026 (https://ccu.gov.ua/dokument/1-rii2026) за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
📝 Оскаржуваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначив, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“, тому, на думку Горобця А. В., частина перша статті 76 Кодексу суперечить принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а відповідно, і частині першій статті 55 Конституції України.
🔸 Розв’язуючи порушені в конституційній скарзі питання, Конституційний Суд України взяв до уваги, що зазначені нормативні гарантії апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою стали наслідком внесення Верховною Радою України низки змін до кримінального процесуального законодавства на виконання Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 (https://ccu.gov.ua/docs/2759).
Закріпивши на законодавчому рівні гарантоване Конституцією України та підтверджене Рішенням Суду № 4-р/2019 право на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, Верховна Рада України додатково передбачила нормативний механізм його реалізації. Одним із елементів цього механізму став установлений у статті 76 Кодексу виняток із загального правила про недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні.
Суд зауважив, що виняток, закріплений у частині першій цієї статті Кодексу, сутнісно не посягає на дієвість зазначеного правила та об’єктивно зумовлений особливостями вирішення питань кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, а також потребою в дотриманні розумних строків розгляду справи судом.
У Рішенні підкреслено, що залишення частини першої статті 76 Кодексу без змін з одночасним установленням можливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, пов’язаних із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлених на стадії судового провадження призвело б до декларативності запровадженого права та наперед нівелювало б його ефективність.
Оцінюючи домірність обраного законодавцем способу гарантування права на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із триманням під вартою, Суд узяв до уваги, що згідно з частиною першою статті 76 Кодексу дозвіл судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні у суді апеляційної інстанції стосується вузького кола питань, пов’язаних виключно з перевіркою законності застосування під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Водночас суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, як і раніше, не має права брати участі у цьому ж провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.
Суд наголосив, що у випадку, коли предмет судового контролю, процесуальна функція апеляційного суду та методологія оцінки ним обставин справи залишаються незмінними, участь судді суду апеляційної інстанції, який під час досудового розслідування переглядав ухвали щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в апеляційному перегляді ухвал, постановлених судом першої інстанції на стадії судового провадження, не свідчить сама собою про порушення принципу безсторонності і неупередженості судді.
📝 Водночас, на думку Суду, проблема якості обґрунтування судових рішень щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою та пов’язаних з цим випадків порушення конституційного права особи на судовий захист не зумовлена оновленим змістом статті 76 Кодексу, а її розв’язання потребує подальшого вдосконалення кримінального процесуального законодавства Верховною Радою України в межах здійснення нею відповідних законодавчих повноважень.
🔸Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина перша статті 76 Кодексу відповідає Конституції України, а закріплені у ній нормативні приписи: спрямовані на досягнення правомірної мети і є домірними (пропорційними) стосовно такої мети; сприяють досягненню цілей правосуддя і не посягають на інші конституційні засади судочинства; не погіршують становища підозрюваних (обвинувачених) порівняно з попереднім нормативним регулюванням; не порушують прав інших учасників кримінального провадження; відповідають вимозі утвердження та забезпечення права особи на судовий захист безстороннім і неупередженим судом, а відтак є узгодженими з цінностями, принципами та нормами Конституції України.
Суд наголосив, що у випадку, коли предмет судового контролю, процесуальна функція апеляційного суду та методологія оцінки ним обставин справи залишаються незмінними, участь судді суду апеляційної інстанції, який під час досудового розслідування переглядав ухвали щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в апеляційному перегляді ухвал, постановлених судом першої інстанції на стадії судового провадження, не свідчить сама собою про порушення принципу безсторонності і неупередженості судді.
📝 Водночас, на думку Суду, проблема якості обґрунтування судових рішень щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою та пов’язаних з цим випадків порушення конституційного права особи на судовий захист не зумовлена оновленим змістом статті 76 Кодексу, а її розв’язання потребує подальшого вдосконалення кримінального процесуального законодавства Верховною Радою України в межах здійснення нею відповідних законодавчих повноважень.
🔸Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина перша статті 76 Кодексу відповідає Конституції України, а закріплені у ній нормативні приписи: спрямовані на досягнення правомірної мети і є домірними (пропорційними) стосовно такої мети; сприяють досягненню цілей правосуддя і не посягають на інші конституційні засади судочинства; не погіршують становища підозрюваних (обвинувачених) порівняно з попереднім нормативним регулюванням; не порушують прав інших учасників кримінального провадження; відповідають вимозі утвердження та забезпечення права особи на судовий захист безстороннім і неупередженим судом, а відтак є узгодженими з цінностями, принципами та нормами Конституції України.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і конституційними скаргами
Велика палата 5 березня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
✅ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
✅за конституційними скаргами за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на засіданні постановила Ухвалу про подовження строку постановлення Третьою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бабака М. А. до 27 березня 2026 року.
Велика палата 5 березня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“;
✅ за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
✅за конституційними скаргами за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на засіданні постановила Ухвалу про подовження строку постановлення Третьою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бабака М. А. до 27 березня 2026 року.