🔹 Суддя КСУ Ольга Совгиря долучилася до обговорення стратегічних орієнтирів Плану дій Ради Європи для України на 2027–2030 роки
25 лютого 2026 року суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря взяла участь у стратегічній сесії високого рівня щодо підготовки нового Плану дій Ради Європи для України.
Захід було сфокусовано на обговоренні загальних пріоритетів, потреб у реформах та стратегічних орієнтирів Плану дій Ради Європи „Демократична безпека для України“ на 2027–2030 роки.
Новий План дій базуватиметься та розвиватиме напрацювання та досягнення чинного Плану дій для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Серед основних пріоритетів нового Плану дій, визначених у ході консультацій:
- захист прав людини та відповідальність задля миру та стабільності;
- сприяння соціальній інклюзії та захист меншин, вразливих груп та жінок;
- зміцнення демократичних інституцій, стійкість інформаційного простору, а також нарощування потенціалу та експертного досвіду для підготовки виборів, коли дозволять умови;
- посилення незалежного правосуддя та належного урядування для демократичної стійкості.
План дій „Демократична безпека для України“ спрямований на: розробку та ефективне впровадження мирного плану для України; зміцнення демократичної стійкості України шляхом просування належного врядування, верховенства права та прав людини; підтримання стратегічної мети України щодо зміцнення її безпеки через членство в Європейському Союзі; узгодження реформ з європейськими стандартами.
25 лютого 2026 року суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря взяла участь у стратегічній сесії високого рівня щодо підготовки нового Плану дій Ради Європи для України.
Захід було сфокусовано на обговоренні загальних пріоритетів, потреб у реформах та стратегічних орієнтирів Плану дій Ради Європи „Демократична безпека для України“ на 2027–2030 роки.
Новий План дій базуватиметься та розвиватиме напрацювання та досягнення чинного Плану дій для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Серед основних пріоритетів нового Плану дій, визначених у ході консультацій:
- захист прав людини та відповідальність задля миру та стабільності;
- сприяння соціальній інклюзії та захист меншин, вразливих груп та жінок;
- зміцнення демократичних інституцій, стійкість інформаційного простору, а також нарощування потенціалу та експертного досвіду для підготовки виборів, коли дозволять умови;
- посилення незалежного правосуддя та належного урядування для демократичної стійкості.
План дій „Демократична безпека для України“ спрямований на: розробку та ефективне впровадження мирного плану для України; зміцнення демократичної стійкості України шляхом просування належного врядування, верховенства права та прав людини; підтримання стратегічної мети України щодо зміцнення її безпеки через членство в Європейському Союзі; узгодження реформ з європейськими стандартами.
⚖️ Суд розглядає справу за конституційною скаргою Пугачова А. М.
Велика палата 3 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність окремий припис, який міститься у назві та частині першій статті 365 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс), а саме ,,працівником правоохоронного органу“, а також частину шосту статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Стаття 365 Кодексу передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Частина шоста статті 13 Закону встановлює, що „висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права“.
📑 Суддя-доповідач детально виклав матеріали справи, зокрема, зазначивши, що Пугачов А. М., майор служби цивільного захисту, працював на посаді головного інспектора Печенізького районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
У березні 2017 року за заявою потерпілого громадянина до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення за фактом нанесення тілесних ушкоджень цьому громадянину, вчинене Пугачовим А. М.
Згідно з обвинувальним актом органу досудового розслідування дії Пугачова А. М. кваліфіковано як обвинуваченого у кримінальному провадженні за частиною другою статті 365 Кодексу.
Печенізький районний суд Харківської області вироком від 22 серпня 2019 р. визнав його винним у вчинені вказаного кримінального правопорушення (покарання – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки).
Харківський апеляційний суд ухвалою від 21 січня 2020 р. вирок Печенізького районного суду Харківської області скасував та призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції.
За результатом нового розгляду справи Печенізький районний суд Харківської області дійшов висновку, що обвинувачений Пугачов А.М. не є працівником правоохоронного органу. Вироком від 28 січня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 8 грудня 2022 року, суд визнав його винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кодексу (покарання – 100 годин громадських робіт).
Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 серпня 2023 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 8 грудня 2022 року скасувала та призначила новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Харківський апеляційний суд вироком від 10 вересня 2024 року скасував вирок Печенізького районного суду Харківської області від 28 січня 2022 року; визнав Пугачова А.М. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та постановою від 20 березня 2025 року залишив його без змін.
📝 Автор клопотання вважає, що оспорюваний ним припис частини шостої статті 13 Закону порушує принцип незалежності суддів при здійсненні правосуддя. На його думку, окремий припис, який міститься у назві та частині першій статті 365 Кодексу (,,працівником правоохоронного органу“), ,,не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності“, а тому суперечить принципу юридичної визначеності як складовій принципу верховенства права.
📝 Скаржник твердить, що Велика Палата Верховного Суду всупереч наданим їй повноваженням безпідставно визначила, що ДСНС є правоохоронним органом, і тим самим ,,сформулювала нову норму закону“. Застосування судами відповідних висновків призвело до порушення його права на справедливий суд ,,через порушення принципу правової визначеності“.
Велика палата 3 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність окремий припис, який міститься у назві та частині першій статті 365 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс), а саме ,,працівником правоохоронного органу“, а також частину шосту статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Стаття 365 Кодексу передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Частина шоста статті 13 Закону встановлює, що „висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права“.
📑 Суддя-доповідач детально виклав матеріали справи, зокрема, зазначивши, що Пугачов А. М., майор служби цивільного захисту, працював на посаді головного інспектора Печенізького районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
У березні 2017 року за заявою потерпілого громадянина до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення за фактом нанесення тілесних ушкоджень цьому громадянину, вчинене Пугачовим А. М.
Згідно з обвинувальним актом органу досудового розслідування дії Пугачова А. М. кваліфіковано як обвинуваченого у кримінальному провадженні за частиною другою статті 365 Кодексу.
Печенізький районний суд Харківської області вироком від 22 серпня 2019 р. визнав його винним у вчинені вказаного кримінального правопорушення (покарання – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки).
Харківський апеляційний суд ухвалою від 21 січня 2020 р. вирок Печенізького районного суду Харківської області скасував та призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції.
За результатом нового розгляду справи Печенізький районний суд Харківської області дійшов висновку, що обвинувачений Пугачов А.М. не є працівником правоохоронного органу. Вироком від 28 січня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 8 грудня 2022 року, суд визнав його винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кодексу (покарання – 100 годин громадських робіт).
Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 серпня 2023 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 8 грудня 2022 року скасувала та призначила новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Харківський апеляційний суд вироком від 10 вересня 2024 року скасував вирок Печенізького районного суду Харківської області від 28 січня 2022 року; визнав Пугачова А.М. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та постановою від 20 березня 2025 року залишив його без змін.
📝 Автор клопотання вважає, що оспорюваний ним припис частини шостої статті 13 Закону порушує принцип незалежності суддів при здійсненні правосуддя. На його думку, окремий припис, який міститься у назві та частині першій статті 365 Кодексу (,,працівником правоохоронного органу“), ,,не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності“, а тому суперечить принципу юридичної визначеності як складовій принципу верховенства права.
📝 Скаржник твердить, що Велика Палата Верховного Суду всупереч наданим їй повноваженням безпідставно визначила, що ДСНС є правоохоронним органом, і тим самим ,,сформулювала нову норму закону“. Застосування судами відповідних висновків призвело до порушення його права на справедливий суд ,,через порушення принципу правової визначеності“.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи він звернувся до науковців Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання, зазначив суддя-доповідач.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Сергій Канівець, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Сергій Канівець, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Відбулися засідання Суду: розглядали справи за конституційними скаргами
▪️Велика палата 3 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу (https://cutt.ly/qtRogcqy) за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Колегія суддів продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
▪️Велика палата 3 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу (https://cutt.ly/qtRogcqy) за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Колегія суддів продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
🔹Оскарження ухвал слідчого судді про арешт майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування: Суд розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат Конституційного Суду України 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича.
Автори клопотання просять перевірити на відповідність пунктам 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України пункт 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Відповідно до вказаного припису, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував про зміст конституційної скарги та долучених до неї матеріалів. Він зазначив, що слідче управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, визначених частиною третьою статті 190, частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 2 вересня 2020 року наклав арешт на нерухоме майно, заборонивши вчинення суб’єктами державної реєстрації, зокрема державними чи приватними нотаріусами, будь-яких реєстраційних дій щодо однокімнатних квартир, які на праві приватної власності належать Карась А.В.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 26 червня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання захисника, який діяв в інтересах Карась А.В. та Карася В.В., про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, який застосовано ухвалою цього суду від 2 вересня 2020 року.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника, який діяв в інтересах вказаних осіб, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року з огляду на те, що статтею 309 Кодексу визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, однак Кодекс не передбачає можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у скасуванні такого арешту.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 вересня 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, який діяв в інтересах суб’єктів права на конституційну скаргу, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд зазначив, що суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, дотримуючись вимог статті 309, частини четвертої статті 399 Кодексу, правильно дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно не підлягає перегляду в апеляційному порядку, тож відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Другий сенат Конституційного Суду України 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича.
Автори клопотання просять перевірити на відповідність пунктам 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України пункт 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Відповідно до вказаного припису, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував про зміст конституційної скарги та долучених до неї матеріалів. Він зазначив, що слідче управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, визначених частиною третьою статті 190, частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 2 вересня 2020 року наклав арешт на нерухоме майно, заборонивши вчинення суб’єктами державної реєстрації, зокрема державними чи приватними нотаріусами, будь-яких реєстраційних дій щодо однокімнатних квартир, які на праві приватної власності належать Карась А.В.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 26 червня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання захисника, який діяв в інтересах Карась А.В. та Карася В.В., про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, який застосовано ухвалою цього суду від 2 вересня 2020 року.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника, який діяв в інтересах вказаних осіб, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року з огляду на те, що статтею 309 Кодексу визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, однак Кодекс не передбачає можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у скасуванні такого арешту.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 вересня 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, який діяв в інтересах суб’єктів права на конституційну скаргу, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд зазначив, що суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, дотримуючись вимог статті 309, частини четвертої статті 399 Кодексу, правильно дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно не підлягає перегляду в апеляційному порядку, тож відмовив у відкритті апеляційного провадження.
▪️На думку суб'єктів права на конституційну скаргу, оспорюваний припис Кодексу порушує право на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно, визначене, на їхню думку, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Також вони зазначають про порушення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, відповідного до якого основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таке порушення автори клопотання вбачають у тому, що відповідно до приписів Кодексу з одного боку, прокурор має процесуальну можливість подати апеляційну скаргу у разі, якщо суд відмовить у задоволені його клопотання про накладення арешту на майно, а з другого боку, захисник не має процесуальної можливості оскаржити ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні Другого Сенату КСУ були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Дмитро Рябов, інші громадяни України.
📎Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
Також вони зазначають про порушення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, відповідного до якого основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таке порушення автори клопотання вбачають у тому, що відповідно до приписів Кодексу з одного боку, прокурор має процесуальну можливість подати апеляційну скаргу у разі, якщо суд відмовить у задоволені його клопотання про накладення арешту на майно, а з другого боку, захисник не має процесуальної можливості оскаржити ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні Другого Сенату КСУ були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Дмитро Рябов, інші громадяни України.
📎Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
⚖️ Суд розглянув справу за конституційною скаргою Петра Масюка щодо обмеження розміру індексації пенсій
Перший сенат 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича.
▪️Як зазначив суддя-доповідач у справі Юрій Барабаш, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац четвертий частини другої статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV (далі – Закон № 1058), пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ (далі – Закон № 2710), які застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі, а саме у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року.
📑 Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058 щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
📑 В абзаці четвертому зазначеної частини статті 42 Закону № 1058 передбачено, що „розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини“.
📑 Пунктом 8 „Прикінцеві положення“ Закону № 2710 встановлено, зокрема, що у 2023 році частина друга статті 42 Закону № 1058, стаття 64 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
📝 Заявник твердить, що нормативне регулювання оспорюваних положень законів № 1058 та № 2710 порушує „право на соціальний захист, принцип рівності усіх перед законом, не забезпечує військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, рівними та належними умовами соціального захисту“. На його переконання, оспорювані положення цих законів є неконституційними, оскільки звужують обсяг та зміст існуючих прав вказаних осіб через встановлення обмеження індексації пенсії, що призводить і до обмеження пенсії у максимальному розмірі. Це створює дискримінацію порівняно з особами, яким пенсію призначено за аналогічними нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–XII.
Суддя-доповідач поінформував, що Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у цій справі щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону № 2710.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті КСУ в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
Перший сенат 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича.
▪️Як зазначив суддя-доповідач у справі Юрій Барабаш, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац четвертий частини другої статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV (далі – Закон № 1058), пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ (далі – Закон № 2710), які застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі, а саме у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року.
📑 Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058 щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
📑 В абзаці четвертому зазначеної частини статті 42 Закону № 1058 передбачено, що „розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини“.
📑 Пунктом 8 „Прикінцеві положення“ Закону № 2710 встановлено, зокрема, що у 2023 році частина друга статті 42 Закону № 1058, стаття 64 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
📝 Заявник твердить, що нормативне регулювання оспорюваних положень законів № 1058 та № 2710 порушує „право на соціальний захист, принцип рівності усіх перед законом, не забезпечує військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, рівними та належними умовами соціального захисту“. На його переконання, оспорювані положення цих законів є неконституційними, оскільки звужують обсяг та зміст існуючих прав вказаних осіб через встановлення обмеження індексації пенсії, що призводить і до обмеження пенсії у максимальному розмірі. Це створює дискримінацію порівняно з особами, яким пенсію призначено за аналогічними нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262–XII.
Суддя-доповідач поінформував, що Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у цій справі щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону № 2710.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті КСУ в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
⚖️ Питання допустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні: Суд ухвалив Рішення
Другий сенат 4 березня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
📑 Оскаржуваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначив, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“, тому, на думку Горобця А. В., частина перша статті 76 Кодексу суперечить принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а відповідно, і частині першій статті 55 Конституції України.
📍 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина перша статті 76 Кодексу відповідає Конституції України.
📝Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 5 березня 2026 року.
Другий сенат 4 березня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя-доповідач у справі – Сергій Різник.
📑 Оскаржуваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначив, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“, тому, на думку Горобця А. В., частина перша статті 76 Кодексу суперечить принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а відповідно, і частині першій статті 55 Конституції України.
📍 Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина перша статті 76 Кодексу відповідає Конституції України.
📝Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 5 березня 2026 року.
⚖️ Суд на засіданнях розглядав справи за конституційними скаргами: ухвалив Рішення та постановив ухвали
🔹Перший сенат 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📑 У справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні продовжив розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
🔹Перший сенат 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Петра Михайловича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Падєріна Володимира Олександровича щодо конституційності пункту 5 частини першої статті 46 Закону України „Про вищу освіту“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔹 Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📑 У справі за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат ухвалив Рішення № 1-р(ІІ)/2026.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Келеберди Володимира Івановича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні продовжив розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“. 📎Розгляд цього питання Суд продовжить на одному з наступних засідань.
🔹 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Ковбеля Максима Миколайовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3, пункту 5 частини першої статті 17 Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України“, пункту 3 частини першої статті 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність“;
☑️ Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
☑️ Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
☑️ Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
☑️ Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у справах.
▪️Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Салтикова Геннадія Івановича щодо конституційності частини першої статті 376 Цивільного кодексу України.
Водночас колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Петролеум 2021“ щодо конституційності частини сьомої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гончар Валерії Станіславівни щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
У справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Ковбеля Максима Миколайовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3, пункту 5 частини першої статті 17 Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України“, пункту 3 частини першої статті 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність“;
☑️ Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
☑️ Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
☑️ Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
☑️ Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у справах.
▪️Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Салтикова Геннадія Івановича щодо конституційності частини першої статті 376 Цивільного кодексу України.
Водночас колегія суддів на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Петролеум 2021“ щодо конституційності частини сьомої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гончар Валерії Станіславівни щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
У справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.