⚖️ Визначення розміру застави у виключних випадках: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Романа Дудіна
Другий сенат 25 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Дудіна Романа Володимировича.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зазначив, що автор клопотання просить перевірити на конституційність абзац п'ятий частини п'ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким „у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається, що Дудіна Р.В. обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, визначених частиною другою статті 111, частиною четвертою статті 402, частиною п’ятою статті 407 Кримінального кодексу України. Дудін Р.В. з 12 вересня 2022 року до 13 листопада 2024 року перебував під вартою, без визначення розміру застави. Київський апеляційний суд ухвалою від 14 листопада 2024 року застосував до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 147 600 грн. За клопотанням прокурора Шевченківський районний суд міста Києва низкою ухвал, зокрема від 11 серпня 2025 року, продовжував строк тримання Дудіна Р.В. під вартою із тим самим розміром застави. Захисники, які діяли в інтересах Дудіна Р.В., зазначені ухвали суду першої інстанції оскаржили в апеляційному порядку. Київський апеляційний суд ухвалою від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу Дудіна Р.В. залишив без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року – без змін.
▪️Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що відсутність критеріїв визначення розміру застави, передбаченого абзацом п’ятим частини п’ятої статті 182 Кодексу, „призводить до суб’єктивності суддів та можливості маніпуляцій“, внаслідок чого визначений судом у виключних випадках розмір застави іноді є необґрунтовано завищеним порівняно з розміром застави, призначеним іншим особам за аналогічних обставин. Зазначене, на думку автора клопотання, суперечить принципу рівності, гарантованому статтею 24 Конституції України.
📑 Дудін Р.В. також зазначає, що розмір застави, визначений судом без установлених критеріїв і верхньої межі, „перетворив заставу на безальтернативне ув’язнення“, що призвело до порушення права на свободу та презумпції невинуватості, гарантованих статтями 29, 62 Конституції України.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та прийняття Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Президента України, Верховної Ради України, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Тетяна Іванова, інші громадяни України.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/GtW0qcOQ
Другий сенат 25 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Дудіна Романа Володимировича.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зазначив, що автор клопотання просить перевірити на конституційність абзац п'ятий частини п'ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким „у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається, що Дудіна Р.В. обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, визначених частиною другою статті 111, частиною четвертою статті 402, частиною п’ятою статті 407 Кримінального кодексу України. Дудін Р.В. з 12 вересня 2022 року до 13 листопада 2024 року перебував під вартою, без визначення розміру застави. Київський апеляційний суд ухвалою від 14 листопада 2024 року застосував до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 147 600 грн. За клопотанням прокурора Шевченківський районний суд міста Києва низкою ухвал, зокрема від 11 серпня 2025 року, продовжував строк тримання Дудіна Р.В. під вартою із тим самим розміром застави. Захисники, які діяли в інтересах Дудіна Р.В., зазначені ухвали суду першої інстанції оскаржили в апеляційному порядку. Київський апеляційний суд ухвалою від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу Дудіна Р.В. залишив без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року – без змін.
▪️Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що відсутність критеріїв визначення розміру застави, передбаченого абзацом п’ятим частини п’ятої статті 182 Кодексу, „призводить до суб’єктивності суддів та можливості маніпуляцій“, внаслідок чого визначений судом у виключних випадках розмір застави іноді є необґрунтовано завищеним порівняно з розміром застави, призначеним іншим особам за аналогічних обставин. Зазначене, на думку автора клопотання, суперечить принципу рівності, гарантованому статтею 24 Конституції України.
📑 Дудін Р.В. також зазначає, що розмір застави, визначений судом без установлених критеріїв і верхньої межі, „перетворив заставу на безальтернативне ув’язнення“, що призвело до порушення права на свободу та презумпції невинуватості, гарантованих статтями 29, 62 Конституції України.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та прийняття Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Президента України, Верховної Ради України, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Тетяна Іванова, інші громадяни України.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/GtW0qcOQ
🔸 У Конституційному Суді України відбулося установче засідання Науково-консультативної ради
25 лютого 2026 року в Конституційному Суді України відбулося установче засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Захід був присвячений двом ключовим блокам: презентації нової філософії роботи Ради і обговоренню організації її діяльності у 2026 році.
Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Петро Філюк та члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук. Вона представила новообраних голову Науково-консультативної ради Олександра Скрипнюка, заступницю голови Науково-консультативної ради Олену Бориславську та вченого секретаря Ради Любомира Летнянчина.
З вітальними словами до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. У своєму виступі він наголосив на важливості послідовного розвитку співпраці Конституційного Суду України з науковою спільнотою як необхідної передумови належного наукового забезпечення конституційного правосуддя. Він відзначив, що залучення наукового потенціалу сприятиме підвищенню якості правових підходів, які напрацьовуються Судом, та зміцненню інституційної спроможності Конституційного Суду України в умовах сучасних викликів.
Голова Науково-консультативної ради Олександр Скрипнюк відзначив високий професійний рівень оновленого складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Він наголосив на важливості належного наукового забезпечення для ефективної та якісної діяльності Конституційного Суду України, а також окреслив ключові пріоритети організації роботи Ради на 2026 рік. Зокрема, ішлося про доцільний розподіл запитів з урахуванням фахової спеціалізації членів Ради, а також про формування стратегічного бачення конституційного розвитку держави.
Під час засідання учасники обговорили оновлену модель взаємодії Суду з науковою спільнотою, яка передбачає посилення залученості членів Ради до підготовки наукових висновків з урахуванням їхньої спеціалізації та фахового інтересу, а також мінімізацію надмірного адміністративного формалізму. Окремо йшлося про запровадження нових форматів професійної комунікації, зокрема тематичних дискусій і науково-практичних заходів, що мають сприяти регулярному фаховому діалогу між Судом і науковцями. Учасники також акцентували на важливості партнерського характеру взаємодії та ролі наукової спільноти як інтелектуального ресурсу для підготовки проєктів актів Суду й поглибленого опрацювання складних питань конституційного права.
За підсумками установчого засідання учасники підтвердили спільну готовність до переформатування роботи Науково-консультативної ради на засадах фаховості, партнерства, добровільної участі та регулярного науково-практичного діалогу, спрямованого на посилення наукового забезпечення діяльності Конституційного Суду України.
25 лютого 2026 року в Конституційному Суді України відбулося установче засідання Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Захід був присвячений двом ключовим блокам: презентації нової філософії роботи Ради і обговоренню організації її діяльності у 2026 році.
Участь у заході взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Петро Філюк та члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук. Вона представила новообраних голову Науково-консультативної ради Олександра Скрипнюка, заступницю голови Науково-консультативної ради Олену Бориславську та вченого секретаря Ради Любомира Летнянчина.
З вітальними словами до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. У своєму виступі він наголосив на важливості послідовного розвитку співпраці Конституційного Суду України з науковою спільнотою як необхідної передумови належного наукового забезпечення конституційного правосуддя. Він відзначив, що залучення наукового потенціалу сприятиме підвищенню якості правових підходів, які напрацьовуються Судом, та зміцненню інституційної спроможності Конституційного Суду України в умовах сучасних викликів.
Голова Науково-консультативної ради Олександр Скрипнюк відзначив високий професійний рівень оновленого складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Він наголосив на важливості належного наукового забезпечення для ефективної та якісної діяльності Конституційного Суду України, а також окреслив ключові пріоритети організації роботи Ради на 2026 рік. Зокрема, ішлося про доцільний розподіл запитів з урахуванням фахової спеціалізації членів Ради, а також про формування стратегічного бачення конституційного розвитку держави.
Під час засідання учасники обговорили оновлену модель взаємодії Суду з науковою спільнотою, яка передбачає посилення залученості членів Ради до підготовки наукових висновків з урахуванням їхньої спеціалізації та фахового інтересу, а також мінімізацію надмірного адміністративного формалізму. Окремо йшлося про запровадження нових форматів професійної комунікації, зокрема тематичних дискусій і науково-практичних заходів, що мають сприяти регулярному фаховому діалогу між Судом і науковцями. Учасники також акцентували на важливості партнерського характеру взаємодії та ролі наукової спільноти як інтелектуального ресурсу для підготовки проєктів актів Суду й поглибленого опрацювання складних питань конституційного права.
За підсумками установчого засідання учасники підтвердили спільну готовність до переформатування роботи Науково-консультативної ради на засадах фаховості, партнерства, добровільної участі та регулярного науково-практичного діалогу, спрямованого на посилення наукового забезпечення діяльності Конституційного Суду України.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Верховного Суду і народних депутатів України та постановив ухвали за конституційними скаргами
Велика палата 26 лютого 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України;
✅ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої – п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої – четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
✅ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261.
📎 Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на засіданні постановила ухвали про подовження до 26 березня 2026 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Лісовець О.П., Нікітіної Г.М., Пільчак Ю.Р., Салтикова Г.І., Савченка В.М., Чемоданова Л.В.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила ухвали (неодностайні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Куляса Аркадія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Єнговатова Сергія Сергійовича щодо конституційності частин першої, сьомої статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Велика палата 26 лютого 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України;
✅ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої – п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої – четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
✅ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261.
📎 Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на засіданні постановила ухвали про подовження до 26 березня 2026 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Лісовець О.П., Нікітіної Г.М., Пільчак Ю.Р., Салтикова Г.І., Савченка В.М., Чемоданова Л.В.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила ухвали (неодностайні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Куляса Аркадія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Питання щодо відкриття конституційних проваджень у цих справах судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Єнговатова Сергія Сергійовича щодо конституційності частин першої, сьомої статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
⚖️Суд провів 77 засідань та ухвалив 60 актів: результати роботи КСУ за лютий
📊 У лютому 2026 року в Конституційному Суді України відбулося 77 засідань, з них:
✅ 18 пленарних засідань та 7 засідань Великої палати Суду;
✅ 5 засідань Суду;
✅ 4 пленарних засідання і 5 засідань Першого сенату Суду;
✅ 16 пленарних засідань і 9 засідань Другого сенату Суду;
✅ 13 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
📊 На цих засіданнях Суд ухвалив 60 актів, з них:
✅ 3 постанови Суду;
✅ 20 ухвал Великої палати Суду;
✅ 5 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 7 ухвал Другого сенату Суду;
✅ 25 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📑 До Суду за цей період надійшло 4 конституційні подання і 55 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння конституційні подання та 22 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернуто 33 конституційні скарги як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📝 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 45 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
📊 У лютому 2026 року в Конституційному Суді України відбулося 77 засідань, з них:
✅ 18 пленарних засідань та 7 засідань Великої палати Суду;
✅ 5 засідань Суду;
✅ 4 пленарних засідання і 5 засідань Першого сенату Суду;
✅ 16 пленарних засідань і 9 засідань Другого сенату Суду;
✅ 13 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
📊 На цих засіданнях Суд ухвалив 60 актів, з них:
✅ 3 постанови Суду;
✅ 20 ухвал Великої палати Суду;
✅ 5 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 7 ухвал Другого сенату Суду;
✅ 25 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📑 До Суду за цей період надійшло 4 конституційні подання і 55 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння конституційні подання та 22 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернуто 33 конституційні скарги як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📝 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 45 відповідей на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
🔸 Альянс конституційного та адміністративного судочинства: досвід Німеччини
26 лютого 2026 року в Конституційному Суді України відбувся фаховий захід, присвячений особливостям розмежування компетенцій між конституційним та адміністративним судочинством.
Основним спікером просвітницької онлайн-лекції виступив президент Конституційної Судової Палати та Вищого адміністративного суду федеральної землі Рейнланд-Пфальц, професор Ларс Брокер.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олег Первомайський, Галина Юровська, керівниця проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Ангела Шмайнк, старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіґ, юридичний радник IRZ Геннадій Рижков.
Захід зібрав широку аудиторію, зокрема, суддів судів системи судоустрою, прокурорів, представників Національної школи суддів України, адвокатів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників – вихованців Малої академії наук.
Професор Ларс Брокер презентував концепцію „альянсу“ двох юрисдикцій. Питання про те, де закінчується адміністративне право і починається конституційне, стало основою його виступу. Доповідач підкреслив, що конституційне та адміністративне судочинство є „публічно-правовими судочинствами“, які перебувають у тісному взаємозв’язку, адже мають спільну місію – тлумачення конституції та безпосереднє її застосування, зокрема для забезпечення захисту засадничих прав громадян. Основним критерієм розмежування компетенцій є законодавче регулювання та визначення предмету спору.
Промовець зазначив, що звернення до адміністративного суду можливе в усіх спорах публічно-правового характеру, за винятком конституційно-правового. Він проаналізував, у яких випадках публічно-правовий спір набуває конституційно-правового характеру і навпаки.
Для визначення цієї межі спікер окреслив еволюцію правової догматики в Німеччині, як-от: застаріла формальна теорія (конституційно-правовим є лише той спір, що прямо вказаний у переліку компетенцій конституційного судочинства); теорія „подвійної конституційної безпосередності“ (конституційно-правовий спір наявний, якщо два конституційні органи сперечаються із приводу їхніх прав та обов’язків, що випливають безпосередньо з Основного Закону); теорія „матеріальної суб’єктності“ (нова практика Федерального адміністративного суду акцентує на статусі сторін).
На підтвердження цих теорій професор навів три знакові справи із практики Федерального Конституційного Суду (BVerfG) та Федерального Адміністративного суду (BVerwG). Зокрема, він висвітлив умови, за яких справи належать до сфери діяльності адміністративних судів, а за яких – до компетенції конституційної юрисдикції, а також надав відповіді на запитання слухачів.
Судді Конституційного Суду України висловили вдячність німецьким колегам за багаторічне плідне партнерство та відкритість до співпраці. Було наголошено, що вивчення європейського досвіду, зокрема німецької правової догматики, дозволяє суттєво збагатити національну практику сучасними підходами до правосуддя.
Детальніше за посиланням: https://youtu.be/1fB7vjNj2uA
26 лютого 2026 року в Конституційному Суді України відбувся фаховий захід, присвячений особливостям розмежування компетенцій між конституційним та адміністративним судочинством.
Основним спікером просвітницької онлайн-лекції виступив президент Конституційної Судової Палати та Вищого адміністративного суду федеральної землі Рейнланд-Пфальц, професор Ларс Брокер.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олег Первомайський, Галина Юровська, керівниця проєктами в Україні та В’єтнамі Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ) Ангела Шмайнк, старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіґ, юридичний радник IRZ Геннадій Рижков.
Захід зібрав широку аудиторію, зокрема, суддів судів системи судоустрою, прокурорів, представників Національної школи суддів України, адвокатів, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників – вихованців Малої академії наук.
Професор Ларс Брокер презентував концепцію „альянсу“ двох юрисдикцій. Питання про те, де закінчується адміністративне право і починається конституційне, стало основою його виступу. Доповідач підкреслив, що конституційне та адміністративне судочинство є „публічно-правовими судочинствами“, які перебувають у тісному взаємозв’язку, адже мають спільну місію – тлумачення конституції та безпосереднє її застосування, зокрема для забезпечення захисту засадничих прав громадян. Основним критерієм розмежування компетенцій є законодавче регулювання та визначення предмету спору.
Промовець зазначив, що звернення до адміністративного суду можливе в усіх спорах публічно-правового характеру, за винятком конституційно-правового. Він проаналізував, у яких випадках публічно-правовий спір набуває конституційно-правового характеру і навпаки.
Для визначення цієї межі спікер окреслив еволюцію правової догматики в Німеччині, як-от: застаріла формальна теорія (конституційно-правовим є лише той спір, що прямо вказаний у переліку компетенцій конституційного судочинства); теорія „подвійної конституційної безпосередності“ (конституційно-правовий спір наявний, якщо два конституційні органи сперечаються із приводу їхніх прав та обов’язків, що випливають безпосередньо з Основного Закону); теорія „матеріальної суб’єктності“ (нова практика Федерального адміністративного суду акцентує на статусі сторін).
На підтвердження цих теорій професор навів три знакові справи із практики Федерального Конституційного Суду (BVerfG) та Федерального Адміністративного суду (BVerwG). Зокрема, він висвітлив умови, за яких справи належать до сфери діяльності адміністративних судів, а за яких – до компетенції конституційної юрисдикції, а також надав відповіді на запитання слухачів.
Судді Конституційного Суду України висловили вдячність німецьким колегам за багаторічне плідне партнерство та відкритість до співпраці. Було наголошено, що вивчення європейського досвіду, зокрема німецької правової догматики, дозволяє суттєво збагатити національну практику сучасними підходами до правосуддя.
Детальніше за посиланням: https://youtu.be/1fB7vjNj2uA
YouTube
Альянс конституційного та адміністративного судочинства: досвід Німеччини
26 лютого 2026 року в Конституційному Суді України відбувся фаховий захід, присвячений особливостям розмежування компетенцій між конституційним та адміністративним судочинством.
Основним спікером просвітницької онлайн-лекції виступив президент Конституційної…
Основним спікером просвітницької онлайн-лекції виступив президент Конституційної…
🔹 Суддя КСУ Ольга Совгиря долучилася до обговорення стратегічних орієнтирів Плану дій Ради Європи для України на 2027–2030 роки
25 лютого 2026 року суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря взяла участь у стратегічній сесії високого рівня щодо підготовки нового Плану дій Ради Європи для України.
Захід було сфокусовано на обговоренні загальних пріоритетів, потреб у реформах та стратегічних орієнтирів Плану дій Ради Європи „Демократична безпека для України“ на 2027–2030 роки.
Новий План дій базуватиметься та розвиватиме напрацювання та досягнення чинного Плану дій для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Серед основних пріоритетів нового Плану дій, визначених у ході консультацій:
- захист прав людини та відповідальність задля миру та стабільності;
- сприяння соціальній інклюзії та захист меншин, вразливих груп та жінок;
- зміцнення демократичних інституцій, стійкість інформаційного простору, а також нарощування потенціалу та експертного досвіду для підготовки виборів, коли дозволять умови;
- посилення незалежного правосуддя та належного урядування для демократичної стійкості.
План дій „Демократична безпека для України“ спрямований на: розробку та ефективне впровадження мирного плану для України; зміцнення демократичної стійкості України шляхом просування належного врядування, верховенства права та прав людини; підтримання стратегічної мети України щодо зміцнення її безпеки через членство в Європейському Союзі; узгодження реформ з європейськими стандартами.
25 лютого 2026 року суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря взяла участь у стратегічній сесії високого рівня щодо підготовки нового Плану дій Ради Європи для України.
Захід було сфокусовано на обговоренні загальних пріоритетів, потреб у реформах та стратегічних орієнтирів Плану дій Ради Європи „Демократична безпека для України“ на 2027–2030 роки.
Новий План дій базуватиметься та розвиватиме напрацювання та досягнення чинного Плану дій для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.
Серед основних пріоритетів нового Плану дій, визначених у ході консультацій:
- захист прав людини та відповідальність задля миру та стабільності;
- сприяння соціальній інклюзії та захист меншин, вразливих груп та жінок;
- зміцнення демократичних інституцій, стійкість інформаційного простору, а також нарощування потенціалу та експертного досвіду для підготовки виборів, коли дозволять умови;
- посилення незалежного правосуддя та належного урядування для демократичної стійкості.
План дій „Демократична безпека для України“ спрямований на: розробку та ефективне впровадження мирного плану для України; зміцнення демократичної стійкості України шляхом просування належного врядування, верховенства права та прав людини; підтримання стратегічної мети України щодо зміцнення її безпеки через членство в Європейському Союзі; узгодження реформ з європейськими стандартами.