Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з конституційними поданнями
17 лютого 2026 року до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду щодо конституційності:
✅ статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
✅ частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2023 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📑 Із конституційними поданнями можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“:
https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya
17 лютого 2026 року до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду щодо конституційності:
✅ статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
✅ частини другої статті 3 та підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2023 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“, абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
📑 Із конституційними поданнями можна ознайомитися на офіційному вебсайті Суду в рубриці „На розгляді Суду“:
https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya
▪️Рада Європи та Конституційний Суд України узгодили подальші кроки реалізації Проєкту підтримки реформ конституційної юстиції
13 лютого 2026 року в Києві відбулося перше засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується на виконання Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“.
Захід відкрила заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг. У своєму виступі вона наголосила, що конституційне правосуддя в Україні продовжує здійснюватися навіть за надзвичайних обставин, а роль Конституційного Суду України залишається ключовою для забезпечення верховенства права та захисту конституційних цінностей. Хільде Хауг підтвердила незмінну підтримку України з боку Ради Європи та запевнила в готовності й надалі сприяти впровадженню необхідних реформ.
Учасників заходу також привітав виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він висловив щиру вдячність Раді Європи за послідовну та принципову підтримку конституційної юстиції в Україні, підкресливши, що в умовах триваючої збройної агресії проти нашої держави, складних безпекових викликів і водночас глибоких інституційних трансформацій така підтримка має стратегічне значення. Олександр Петришин наголосив, що Конституційний Суд України безперервно здійснює свої повноваження щодо захисту прав людини та ключових конституційних цінностей. За його словами, співпраця в межах Проєкту сприятиме поглибленню діалогу з європейською конституційною спільното задля зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду України, захисту демократичних цінностей та верховенства права.
До обговорень також долучилися судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Сергій Різник, працівники Секретаріату та патронатних служб суддів Суду, представники Офісу Ради Європи в Україні.
Робота Керівного комітету була зосереджена на узгодженні організаційних засад подальшої взаємодії сторін та визначенні практичних кроків реалізації Проєкту. Зокрема, учасники обговорили Мандат та Технічне завдання Керівного комітету Проєкту. Такий формат роботи дозволив скоординувати підходи до організації запланованих заходів та їх упровадження.
Керівниця Проєкту Сюзанна Мнацаканян представила ключові аспекти Проєкту та заплановані активності. Під час загального обговорення сторони обмінялися баченням пріоритетів зацікавлених сторін, а також розглянули питання робочого плану Проєкту на 2026 рік.
Засідання завершилося заключними словами судді Конституційного Суду України Олега Первомайського та координатора проєктів Ради Європи Андрія Кавакіна. Вони підсумували результати обговорення, відзначивши конструктивний характер роботи Керівного комітету та важливість чіткої взаємодії між усіма залученими сторонами.
13 лютого 2026 року в Києві відбулося перше засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується на виконання Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“.
Захід відкрила заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг. У своєму виступі вона наголосила, що конституційне правосуддя в Україні продовжує здійснюватися навіть за надзвичайних обставин, а роль Конституційного Суду України залишається ключовою для забезпечення верховенства права та захисту конституційних цінностей. Хільде Хауг підтвердила незмінну підтримку України з боку Ради Європи та запевнила в готовності й надалі сприяти впровадженню необхідних реформ.
Учасників заходу також привітав виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він висловив щиру вдячність Раді Європи за послідовну та принципову підтримку конституційної юстиції в Україні, підкресливши, що в умовах триваючої збройної агресії проти нашої держави, складних безпекових викликів і водночас глибоких інституційних трансформацій така підтримка має стратегічне значення. Олександр Петришин наголосив, що Конституційний Суд України безперервно здійснює свої повноваження щодо захисту прав людини та ключових конституційних цінностей. За його словами, співпраця в межах Проєкту сприятиме поглибленню діалогу з європейською конституційною спільното задля зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду України, захисту демократичних цінностей та верховенства права.
До обговорень також долучилися судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Сергій Різник, працівники Секретаріату та патронатних служб суддів Суду, представники Офісу Ради Європи в Україні.
Робота Керівного комітету була зосереджена на узгодженні організаційних засад подальшої взаємодії сторін та визначенні практичних кроків реалізації Проєкту. Зокрема, учасники обговорили Мандат та Технічне завдання Керівного комітету Проєкту. Такий формат роботи дозволив скоординувати підходи до організації запланованих заходів та їх упровадження.
Керівниця Проєкту Сюзанна Мнацаканян представила ключові аспекти Проєкту та заплановані активності. Під час загального обговорення сторони обмінялися баченням пріоритетів зацікавлених сторін, а також розглянули питання робочого плану Проєкту на 2026 рік.
Засідання завершилося заключними словами судді Конституційного Суду України Олега Первомайського та координатора проєктів Ради Європи Андрія Кавакіна. Вони підсумували результати обговорення, відзначивши конструктивний характер роботи Керівного комітету та важливість чіткої взаємодії між усіма залученими сторонами.
20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні!
Цього дня ми згадуємо тих, хто ціною власного життя захистив свободу, гідність та європейський вибір нашої країни.
Свобода – це цінність, яку українці виборювали століттями. Герої Небесної Сотні у вирішальний момент нашої історії першими прийняли бій за право українців бути вільними.
Пам’ятаємо надвисоку ціну нашої свободи. Шануємо подвиг тих, хто не злякався і не відступив. Дякуємо за кожен світанок у незалежній країні.
🕯️Світла пам’ять Героям Небесної Сотні!
Вічна слава всім захисникам України!
Цього дня ми згадуємо тих, хто ціною власного життя захистив свободу, гідність та європейський вибір нашої країни.
Свобода – це цінність, яку українці виборювали століттями. Герої Небесної Сотні у вирішальний момент нашої історії першими прийняли бій за право українців бути вільними.
Пам’ятаємо надвисоку ціну нашої свободи. Шануємо подвиг тих, хто не злякався і не відступив. Дякуємо за кожен світанок у незалежній країні.
🕯️Світла пам’ять Героям Небесної Сотні!
Вічна слава всім захисникам України!
📑 Експертний висновок БДІПЛ ОБСЄ щодо Правил професійної етики судді КСУ
Конституційний Суд України ініціював міжнародну експертну оцінку власних Правил професійної етики, підтверджуючи проактивний підхід до зміцнення стандартів незалежності та доброчесності. На запит Суду Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) підготувало Висновок щодо Правил професійної етики судді КСУ в контексті реформування Регламенту Суду та вдосконалення внутрішніх процедур.
▪️Документ містить детальний аналіз відповідності етичних стандартів, закладених в основу Правил професійної етики судді КСУ, міжнародним принципам та пропонує низку ключових рекомендацій для зміцнення незалежності та доброчесності судової влади в Україні.
БДІПЛ вітає ініціативу Конституційного Суду України щодо ухвалення власних правил професійної етики, що є важливим кроком для підвищення довіри громадськості та інституціоналізації стандартів поведінки. Експерти підкреслюють, що особливий статус Суду, як органу, відокремленого від загальної судової системи, виправдовує розробку специфічних етичних настанов.
Ключові рекомендації, які містяться у Висновку:
✅ Об’єктивність оцінки. Рекомендовано оцінювати поведінку суддів з позиції „розсудливого спостерігача“, що дозволить зробити критерії етичності більш чіткими та зрозумілими для суспільства.
✅ Свобода вираження поглядів. БДІПЛ пропонує уточнити обмеження щодо публічних висловлювань суддів, особливо щодо справ, які знаходяться на розгляді Суду, задля збереження іміджу безсторонності.
✅ Консультативний механізм. Важливою рекомендацією є створення незалежного конфіденційного незобов’язального консультативного органу з питань етики, відмінного від органу, що виконує дисциплінарні функції. Це дозволить суддям отримувати надійні рекомендації щодо складних етичних дилем, не побоюючись безпідставних дисциплінарних розслідувань.
✅ Дисциплінарна відповідальність. Експерти наголошують на необхідності чіткого розмежування етичних норм та дисциплінарних проступків. Порушення правил етики саме по собі не повинно бути автоматичною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. З огляду на можливі наслідки для статусу судді та незалежності судової влади, підстави для дисциплінарних санкцій повинні відповідати критеріям законності, тобто бути чітко визначеними, точними і передбачуваними в застосуванні.
✅ Новітні виклики. Документ закликає врахувати міжнародну практику щодо використання суддями штучного інтелекту та поведінки в соціальних мережах.
Рекомендації та висновки, викладені у документі, спрямовані на подальше зміцнення гарантій незалежності та неупередженості Суду, підвищення прозорості процедур й оновлення інституційних механізмів відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.
▪️Конституційний Суд України висловлює вдячність БДІПЛ ОБСЄ за послідовну експертну підтримку та фаховий внесок у розвиток конституційної юстиції, що є особливо важливим у період інституційних реформ і європейської інтеграції України.
Нагадуємо, що Конституційний Суд України також отримав Порівняльну записку щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів, підготовлену БДІПЛ ОБСЄ.
https://tinyurl.com/4n2vtneb
Конституційний Суд України ініціював міжнародну експертну оцінку власних Правил професійної етики, підтверджуючи проактивний підхід до зміцнення стандартів незалежності та доброчесності. На запит Суду Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) підготувало Висновок щодо Правил професійної етики судді КСУ в контексті реформування Регламенту Суду та вдосконалення внутрішніх процедур.
▪️Документ містить детальний аналіз відповідності етичних стандартів, закладених в основу Правил професійної етики судді КСУ, міжнародним принципам та пропонує низку ключових рекомендацій для зміцнення незалежності та доброчесності судової влади в Україні.
БДІПЛ вітає ініціативу Конституційного Суду України щодо ухвалення власних правил професійної етики, що є важливим кроком для підвищення довіри громадськості та інституціоналізації стандартів поведінки. Експерти підкреслюють, що особливий статус Суду, як органу, відокремленого від загальної судової системи, виправдовує розробку специфічних етичних настанов.
Ключові рекомендації, які містяться у Висновку:
✅ Об’єктивність оцінки. Рекомендовано оцінювати поведінку суддів з позиції „розсудливого спостерігача“, що дозволить зробити критерії етичності більш чіткими та зрозумілими для суспільства.
✅ Свобода вираження поглядів. БДІПЛ пропонує уточнити обмеження щодо публічних висловлювань суддів, особливо щодо справ, які знаходяться на розгляді Суду, задля збереження іміджу безсторонності.
✅ Консультативний механізм. Важливою рекомендацією є створення незалежного конфіденційного незобов’язального консультативного органу з питань етики, відмінного від органу, що виконує дисциплінарні функції. Це дозволить суддям отримувати надійні рекомендації щодо складних етичних дилем, не побоюючись безпідставних дисциплінарних розслідувань.
✅ Дисциплінарна відповідальність. Експерти наголошують на необхідності чіткого розмежування етичних норм та дисциплінарних проступків. Порушення правил етики саме по собі не повинно бути автоматичною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. З огляду на можливі наслідки для статусу судді та незалежності судової влади, підстави для дисциплінарних санкцій повинні відповідати критеріям законності, тобто бути чітко визначеними, точними і передбачуваними в застосуванні.
✅ Новітні виклики. Документ закликає врахувати міжнародну практику щодо використання суддями штучного інтелекту та поведінки в соціальних мережах.
Рекомендації та висновки, викладені у документі, спрямовані на подальше зміцнення гарантій незалежності та неупередженості Суду, підвищення прозорості процедур й оновлення інституційних механізмів відповідно до найкращих європейських та міжнародних стандартів.
▪️Конституційний Суд України висловлює вдячність БДІПЛ ОБСЄ за послідовну експертну підтримку та фаховий внесок у розвиток конституційної юстиції, що є особливо важливим у період інституційних реформ і європейської інтеграції України.
Нагадуємо, що Конституційний Суд України також отримав Порівняльну записку щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів, підготовлену БДІПЛ ОБСЄ.
https://tinyurl.com/4n2vtneb
🔹Чеський досвід для конституційного судочинства: підсумки заходу
17–18 лютого 2026 року відбулися фахові зустрічі із суддями Конституційного Суду Чеської Республіки.
З української сторони участь взяли: виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник та Галина Юровська.
Із чеської сторони – Голова Конституційного Суду Чеської Республіки Йозеф Бакса, заступниці Голови Суду Вероніка Кршештянова та Катержина Роновська, судді Суду Міхал Бартонь, Ян Вінтр, Даніела Земанова, Луціе Доланська Баняйова, Зденек Кюн та Ян Сватонь.
Програма заходу передбачала обговорення низки ключових питань, пов’язаних, зокрема, із практичними аспектами застосування правил професійної етики судді, процедурами дисциплінарної відповідальності та відводів (самовідводів) суддів, методологією підготування актів суду, а також підходами щодо врахування законодавства Європейського Союзу у прецедентній практиці органу конституційної юрисдикції. Учасники зустрічі долучилися до обговорення окреслених питань та виступили з тематичними доповідями.
Окрему увагу було приділено організаційній структурі Суду, внутрішній координації між суддями та Секретаріатом Суду, методології дослідження в конституційному провадженні, а також структуризації аргументації рішень Суду.
За підсумками робочої програми учасники обмінялися думками щодо подальших кроків у межах двостороннього співробітництва. Судді КСУ висловили вдячність чеським колегам за відкритий діалог та цінний досвід, який сприятиме зміцненню інституційної спроможності вітчизняного органу конституційної юрисдикції на шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі.
В.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин залишив запис у Книзі почесних гостей та подякував чеській стороні за постійну підтримку і готовність розвивати двосторонні відносини.
Судді Конституційного Суду України також провели зустріч із Консулом України у Брно Ганною Прошко, під час якої обговорили особливості здійснення конституційного контролю в умовах глобальних викликів.
Захід організовано в межах проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
17–18 лютого 2026 року відбулися фахові зустрічі із суддями Конституційного Суду Чеської Республіки.
З української сторони участь взяли: виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник та Галина Юровська.
Із чеської сторони – Голова Конституційного Суду Чеської Республіки Йозеф Бакса, заступниці Голови Суду Вероніка Кршештянова та Катержина Роновська, судді Суду Міхал Бартонь, Ян Вінтр, Даніела Земанова, Луціе Доланська Баняйова, Зденек Кюн та Ян Сватонь.
Програма заходу передбачала обговорення низки ключових питань, пов’язаних, зокрема, із практичними аспектами застосування правил професійної етики судді, процедурами дисциплінарної відповідальності та відводів (самовідводів) суддів, методологією підготування актів суду, а також підходами щодо врахування законодавства Європейського Союзу у прецедентній практиці органу конституційної юрисдикції. Учасники зустрічі долучилися до обговорення окреслених питань та виступили з тематичними доповідями.
Окрему увагу було приділено організаційній структурі Суду, внутрішній координації між суддями та Секретаріатом Суду, методології дослідження в конституційному провадженні, а також структуризації аргументації рішень Суду.
За підсумками робочої програми учасники обмінялися думками щодо подальших кроків у межах двостороннього співробітництва. Судді КСУ висловили вдячність чеським колегам за відкритий діалог та цінний досвід, який сприятиме зміцненню інституційної спроможності вітчизняного органу конституційної юрисдикції на шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі.
В.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин залишив запис у Книзі почесних гостей та подякував чеській стороні за постійну підтримку і готовність розвивати двосторонні відносини.
Судді Конституційного Суду України також провели зустріч із Консулом України у Брно Ганною Прошко, під час якої обговорили особливості здійснення конституційного контролю в умовах глобальних викликів.
Захід організовано в межах проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
⚖️ Суд перевірить на конституційність законодавчий припис щодо розміру разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни
Велика палата 24 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун поінформував, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність підпункт 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ (далі – Закон № 2983).
📎 На підставі цього підпункту частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ (далі – Закон № 3551) викладено в такій редакції: „щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
▪️ Автор клопотання вважає, що оспорюваний припис Закону № 2983 суперечить статтям 17, 22 Конституції України, оскільки зміна розміру допомоги звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, тому не може вважатися рівноцінною, як це передбачено статтею 2 Закону № 3551. Верховний Суд також твердить, що скасування визначення розміру щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік на рівні закону та делегування повноважень із його визначення Кабінету Міністрів України свідчить про звуження змісту й обсягу наявних соціальних прав.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним скеровано листи-запити Президенту України, Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністру України, а також науковцям Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка з проханням висловити позиції з питань, що є предметом конституційного подання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
▪️Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Велика палата 24 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун поінформував, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність підпункт 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ (далі – Закон № 2983).
📎 На підставі цього підпункту частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ (далі – Закон № 3551) викладено в такій редакції: „щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
▪️ Автор клопотання вважає, що оспорюваний припис Закону № 2983 суперечить статтям 17, 22 Конституції України, оскільки зміна розміру допомоги звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, тому не може вважатися рівноцінною, як це передбачено статтею 2 Закону № 3551. Верховний Суд також твердить, що скасування визначення розміру щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік на рівні закону та делегування повноважень із його визначення Кабінету Міністрів України свідчить про звуження змісту й обсягу наявних соціальних прав.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи ним скеровано листи-запити Президенту України, Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністру України, а також науковцям Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка з проханням висловити позиції з питань, що є предметом конституційного подання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
▪️Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання, т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.