⚖️ Суд розглядав справу щодо конституційності підстав зупинення виконавчих дій
Перший сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ (далі – Товариство) щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі – Закон).
Суддя-доповідач у справі Олександр Петришин поінформував, що згідно з пунктом 12 частини першої статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі „включення єдиного майнового комплексу боржника – державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника – господарського товариства до переліку обʼєктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу просить перевірити оспорювані положення Закону на відповідність частині другій статті 3, частині першій статті 6, статті 8, частинам третій, четвертій статті 13, частині другій статті 19, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, четвертій, сьомій статті 41, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129¹ Конституції України.
За результатами аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається таке.
📃 Товариство звернулося до господарських судів із низкою позовів до Публічного акціонерного товариства „Центренерго“ (далі – ПАТ „Центренерго“). Господарський суд Київської області позови Товариства задовольнив. Зокрема, стягнув з ПАТ „Центренерго“ на користь акціонерів грошові кошти як невиплачені в строк дивіденди за 2018 рік, а також витрати на судовий збір та професійну правничу допомогу. Крім того, стягнув з ПАТ „Центренерго“ на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд „Синергія клаб“» борг, пеню та судовий збір; на користь «Непідприємницького товариства Відкритий пенсійний фонд „Соціальний стандарт”» – основний борг, пеню та судовий збір.
📄 На виконання рішень судів у зазначених справах були видані виконавчі документи та відкриті відповідні виконавчі провадження. У подальшому державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій у цих провадженнях на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону. Не погоджуючись із постановами про зупинення та тривалою бездіяльністю виконавця, Товариство оскаржило його дії (бездіяльність) у судовому порядку. За результатами розгляду скарг у їх задоволенні було відмовлено.
▪️На думку Товариства, „оспорювані приписи Закону повністю унеможливлюють виконання судових рішень у його справах упродовж більш як чотири роки, чим порушують право на справедливий суд”.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександра Кологойда та представники медіа.
Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Перший сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ (далі – Товариство) щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі – Закон).
Суддя-доповідач у справі Олександр Петришин поінформував, що згідно з пунктом 12 частини першої статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі „включення єдиного майнового комплексу боржника – державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника – господарського товариства до переліку обʼєктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу просить перевірити оспорювані положення Закону на відповідність частині другій статті 3, частині першій статті 6, статті 8, частинам третій, четвертій статті 13, частині другій статті 19, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, четвертій, сьомій статті 41, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129¹ Конституції України.
За результатами аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається таке.
📃 Товариство звернулося до господарських судів із низкою позовів до Публічного акціонерного товариства „Центренерго“ (далі – ПАТ „Центренерго“). Господарський суд Київської області позови Товариства задовольнив. Зокрема, стягнув з ПАТ „Центренерго“ на користь акціонерів грошові кошти як невиплачені в строк дивіденди за 2018 рік, а також витрати на судовий збір та професійну правничу допомогу. Крім того, стягнув з ПАТ „Центренерго“ на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд „Синергія клаб“» борг, пеню та судовий збір; на користь «Непідприємницького товариства Відкритий пенсійний фонд „Соціальний стандарт”» – основний борг, пеню та судовий збір.
📄 На виконання рішень судів у зазначених справах були видані виконавчі документи та відкриті відповідні виконавчі провадження. У подальшому державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій у цих провадженнях на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону. Не погоджуючись із постановами про зупинення та тривалою бездіяльністю виконавця, Товариство оскаржило його дії (бездіяльність) у судовому порядку. За результатами розгляду скарг у їх задоволенні було відмовлено.
▪️На думку Товариства, „оспорювані приписи Закону повністю унеможливлюють виконання судових рішень у його справах упродовж більш як чотири роки, чим порушують право на справедливий суд”.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександра Кологойда та представники медіа.
Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Виплата доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення після аварії на Чорнобильській АЕС: Другий сенат розглядає справу за конституційними скаргами громадян
Другий сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича.
▪️ Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявники звернулися до Суду із клопотаннями перевірити на конституційність статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
📝 Статтею 45 Закону № 4059 визначено умови, порядок та розмір встановлення та припинення доплати до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. Зокрема, у частині першій цієї статті встановлено доплату за проживання на зазначених територіях у розмірі 2361 гривня.
Суддя-доповідач виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
✅ Із конституційної скарги Мєлікової О.Ф. убачаються такі обставини справи. Вона є пенсіонеркою, яка не працює, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, віднесеному до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До 2015 року пенсіонери із зазначеним статусом отримували доплату (підвищення) до пенсії, установлену статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII (далі – Закон № 796).
📝 Із січня 2015 року їм припинено здійснення відповідних виплат у зв’язку із змінами до законодавства. Зокрема, у зв’язку з виключенням статті 39 Закону № 796 на підставі підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII (далі – Закон № 76).
📝 У 2018 році Конституційний Суд України Рішенням № 6-р/2018 визнав неконституційним підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76 (в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
📝 У жовтні 2022 року Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Управління).
Суть судового спору полягала в нездійсненні Управлінням нарахування та виплати доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 (що дорівнює двом мінімальним заробітним платам установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Зокрема, визнав протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати заявниці, починаючи з 15 жовтня 2022 року доплати до пенсії, у розмірі, „виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат“.
📝 З 1 січня 2025 року із набрання чинності Законом № 4059 нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“ припинено. У зв’язку із цим Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення цього суду, ухваленого у 2022 році.
Суд прийняв поданий Управлінням звіт про виконання рішення суду у справі Мєлікової О.Ф. У поданому звіті Управління зазначило, що на виконання рішення суду Мєліковій О.Ф. здійснено перерахунок пенсії та встановлено „доплату до пенсії“ згідно зі статтею 39 Закону № 796, а щодо встановлення „доплати до пенсії“ з 1 січня 2025 року, то Управління діяло відповідно до вимог статті 45 Закону № 4059.
Другий сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича.
▪️ Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявники звернулися до Суду із клопотаннями перевірити на конституційність статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
📝 Статтею 45 Закону № 4059 визначено умови, порядок та розмір встановлення та припинення доплати до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. Зокрема, у частині першій цієї статті встановлено доплату за проживання на зазначених територіях у розмірі 2361 гривня.
Суддя-доповідач виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
✅ Із конституційної скарги Мєлікової О.Ф. убачаються такі обставини справи. Вона є пенсіонеркою, яка не працює, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, віднесеному до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До 2015 року пенсіонери із зазначеним статусом отримували доплату (підвищення) до пенсії, установлену статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII (далі – Закон № 796).
📝 Із січня 2015 року їм припинено здійснення відповідних виплат у зв’язку із змінами до законодавства. Зокрема, у зв’язку з виключенням статті 39 Закону № 796 на підставі підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII (далі – Закон № 76).
📝 У 2018 році Конституційний Суд України Рішенням № 6-р/2018 визнав неконституційним підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76 (в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
📝 У жовтні 2022 року Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Управління).
Суть судового спору полягала в нездійсненні Управлінням нарахування та виплати доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 (що дорівнює двом мінімальним заробітним платам установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Зокрема, визнав протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати заявниці, починаючи з 15 жовтня 2022 року доплати до пенсії, у розмірі, „виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат“.
📝 З 1 січня 2025 року із набрання чинності Законом № 4059 нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“ припинено. У зв’язку із цим Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення цього суду, ухваленого у 2022 році.
Суд прийняв поданий Управлінням звіт про виконання рішення суду у справі Мєлікової О.Ф. У поданому звіті Управління зазначило, що на виконання рішення суду Мєліковій О.Ф. здійснено перерахунок пенсії та встановлено „доплату до пенсії“ згідно зі статтею 39 Закону № 796, а щодо встановлення „доплати до пенсії“ з 1 січня 2025 року, то Управління діяло відповідно до вимог статті 45 Закону № 4059.
Не погодившись з ухвалою суду, Мєлікова О.Ф. оскаржила її в апеляційному порядку. Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
💬 Заявниця вважає, що стаття 45 Закону № 4059 суперечить частині другій статті 3 Основного Закону України та „фактично є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
✅ Із конституційної скарги Невмержицького О.П. убачаються такі обставини справи.
Невмержицький О.П. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року Управління нараховувало та виплачувало йому „підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796.
Після набрання чинності Законом № 4059 із 1 січня 2025 року Управління припинило нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“. У зв’язку з цим Невмержицький О.П. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив визнати дії Управління неправомірними та зобов’язати Управління вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Відтак Невмержицький О.П. звернувся до Конституційного Суду України, вважаючи, що оспорювані приписи Закону № 4059 порушують його права, визначені низкою статей Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади та низки закладів вищої освіти і наукових установ, зокрема, до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
▪️ Суддя також зазначив, що на розгляді Суду перебуває кілька звернень із тим самим предметом конституційного контролю.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання. Участь у пленарному засіданні взяла суб’єкт права на конституційну скаргу – Оксана Мєлікова.
📎 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
💬 Заявниця вважає, що стаття 45 Закону № 4059 суперечить частині другій статті 3 Основного Закону України та „фактично є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
✅ Із конституційної скарги Невмержицького О.П. убачаються такі обставини справи.
Невмержицький О.П. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року Управління нараховувало та виплачувало йому „підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796.
Після набрання чинності Законом № 4059 із 1 січня 2025 року Управління припинило нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“. У зв’язку з цим Невмержицький О.П. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив визнати дії Управління неправомірними та зобов’язати Управління вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Відтак Невмержицький О.П. звернувся до Конституційного Суду України, вважаючи, що оспорювані приписи Закону № 4059 порушують його права, визначені низкою статей Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади та низки закладів вищої освіти і наукових установ, зокрема, до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
▪️ Суддя також зазначив, що на розгляді Суду перебуває кілька звернень із тим самим предметом конституційного контролю.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання. Участь у пленарному засіданні взяла суб’єкт права на конституційну скаргу – Оксана Мєлікова.
📎 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
У Конституційному Суді України відбувся підсумковий захід за результатами візиту до Конституційного Суду Чеської Республіки
10 лютого 2026 року в Конституційному Суді України проведено підсумковий захід на тему «Конституційний Суд Чеської Республіки: організація, досвід і підходи», який відбувся за результатами візиту делегації Секретаріату Конституційного Суду України до Конституційного Суду Чеської Республіки. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, представники патронатних служб суддів Конституційного Суду України та Секретаріату Суду.
🔹У межах заходу учасники обговорили ключові спостереження та практичні висновки, отримані під час робочого візиту, зосередивши увагу на інституційній моделі, повноваженнях і компетенції Конституційного Суду Чеської Республіки.
Окрему увагу приділено механізму конституційної скарги, зокрема питанням прийнятності та відкриття провадження, особливостям його здійснення, а також внутрішнім процедурам опрацювання матеріалів справ і підготовки проєктів актів Суду.
Учасники також поділилися інформацією щодо організації роботи аналітичного підрозділу Конституційного Суду Чеської Республіки та його ролі у забезпеченні належного правового й інформаційно-аналітичного супроводу діяльності Суду. Додатково було обговорено практику застосування Європейської конвенції з прав людини та acquis Європейського Союзу, зокрема у контексті аргументації та обґрунтування правових позицій у рішеннях Конституційного Суду Чеської Республіки.
Окрему увагу було приділено комунікаційній стратегії Конституційного Суду Чеської Республіки, зокрема підходам до відкритості та прозорості діяльності Суду, взаємодії з медіа та інформування суспільства про ухвалені рішення. Учасники обговорили організацію комунікаційного супроводу ключових подій і процесів, практику оперативного висвітлення рішень та позицій Суду, а також інструменти підтримання системного діалогу з громадськістю.
🔹Під час підбиття підсумків підкреслено, що отримані напрацювання та ідеї можуть бути корисними для подальшого вдосконалення внутрішніх процедур Конституційного Суду України та зміцнення його інституційної спроможності, а також для розвитку професійного діалогу та практичної співпраці між органами конституційного контролю України та Чеської Республіки.
10 лютого 2026 року в Конституційному Суді України проведено підсумковий захід на тему «Конституційний Суд Чеської Республіки: організація, досвід і підходи», який відбувся за результатами візиту делегації Секретаріату Конституційного Суду України до Конституційного Суду Чеської Республіки. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, представники патронатних служб суддів Конституційного Суду України та Секретаріату Суду.
🔹У межах заходу учасники обговорили ключові спостереження та практичні висновки, отримані під час робочого візиту, зосередивши увагу на інституційній моделі, повноваженнях і компетенції Конституційного Суду Чеської Республіки.
Окрему увагу приділено механізму конституційної скарги, зокрема питанням прийнятності та відкриття провадження, особливостям його здійснення, а також внутрішнім процедурам опрацювання матеріалів справ і підготовки проєктів актів Суду.
Учасники також поділилися інформацією щодо організації роботи аналітичного підрозділу Конституційного Суду Чеської Республіки та його ролі у забезпеченні належного правового й інформаційно-аналітичного супроводу діяльності Суду. Додатково було обговорено практику застосування Європейської конвенції з прав людини та acquis Європейського Союзу, зокрема у контексті аргументації та обґрунтування правових позицій у рішеннях Конституційного Суду Чеської Республіки.
Окрему увагу було приділено комунікаційній стратегії Конституційного Суду Чеської Республіки, зокрема підходам до відкритості та прозорості діяльності Суду, взаємодії з медіа та інформування суспільства про ухвалені рішення. Учасники обговорили організацію комунікаційного супроводу ключових подій і процесів, практику оперативного висвітлення рішень та позицій Суду, а також інструменти підтримання системного діалогу з громадськістю.
🔹Під час підбиття підсумків підкреслено, що отримані напрацювання та ідеї можуть бути корисними для подальшого вдосконалення внутрішніх процедур Конституційного Суду України та зміцнення його інституційної спроможності, а також для розвитку професійного діалогу та практичної співпраці між органами конституційного контролю України та Чеської Республіки.
⚖️ Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна: Другий сенат розглядав справу за конституційною скаргою Черниш К.М.
Другий сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Черниш Катерини Миколаївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
Суддя повідомив, що Черниш К.М. звернулася до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність пункт 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📄 Відповідно до пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
📄 Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська (Дніпра) ухвалою від 29 травня 2024 року наклав арешт на частину майна Черниш К.М., яке належить їй на праві власності.
📝 У 2025 році представник заявниці, адвокат Чернишов Г.В. звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Клопотання, зокрема, обґрунтоване тим, що арешт частини будинку триває більше одного року, проте у кримінальному провадженні понад два роки жодній особі не повідомлено про підозру, слідчих дій з арештованим майном не проводять, чим порушують права Черниш К.М. на вільне володіння майном.
📄 Слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ухвалою від 31 липня 2025 року відмовив у задоволенні цього клопотання. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Не погоджуючись із таким рішенням, представник заявниці оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження. Суд, зокрема, зазначив, що приписами пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу визначено право на апеляційне оскарження лише ухвал слідчих суддів про арешт майна або відмову у ньому.
Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Суд мотивував своє рішення тим, що перелік ухвал слідчого судді, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, визначений частинами першою, другою статті 309 Кодексу. Окрім того, Кодекс не встановлює можливості оскарження ухвал слідчого судді, які постановлені в порядку статті 174 Кодексу, зокрема про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
▪️Заявниця вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження у вказаній категорії справ є порушенням низки норм Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що надіслав листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України та низки наукових установ щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде повідомлено суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Другий сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Черниш Катерини Миколаївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
Суддя повідомив, що Черниш К.М. звернулася до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність пункт 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📄 Відповідно до пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
📄 Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська (Дніпра) ухвалою від 29 травня 2024 року наклав арешт на частину майна Черниш К.М., яке належить їй на праві власності.
📝 У 2025 році представник заявниці, адвокат Чернишов Г.В. звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Клопотання, зокрема, обґрунтоване тим, що арешт частини будинку триває більше одного року, проте у кримінальному провадженні понад два роки жодній особі не повідомлено про підозру, слідчих дій з арештованим майном не проводять, чим порушують права Черниш К.М. на вільне володіння майном.
📄 Слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ухвалою від 31 липня 2025 року відмовив у задоволенні цього клопотання. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Не погоджуючись із таким рішенням, представник заявниці оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження. Суд, зокрема, зазначив, що приписами пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу визначено право на апеляційне оскарження лише ухвал слідчих суддів про арешт майна або відмову у ньому.
Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Суд мотивував своє рішення тим, що перелік ухвал слідчого судді, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, визначений частинами першою, другою статті 309 Кодексу. Окрім того, Кодекс не встановлює можливості оскарження ухвал слідчого судді, які постановлені в порядку статті 174 Кодексу, зокрема про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
▪️Заявниця вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження у вказаній категорії справ є порушенням низки норм Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що надіслав листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України та низки наукових установ щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде повідомлено суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Відбулися засідання сенатів і колегій суддів: розглядали справи та постановили ухвали
▪️Перший сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“.
📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами обговорення Суд визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ:
➖за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції 13 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
➖за конституційною скаргою Сидоренка Дмитра Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▪️Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
☑️ Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
☑️ Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“.
📑 У розгляді справи за конституційною скаргою Помірко Тетяни Іванівни щодо конституційності частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📑 Другий сенат на засіданні постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
▪️Перший сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“.
📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами обговорення Суд визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ:
➖за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції 13 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
➖за конституційною скаргою Сидоренка Дмитра Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▪️Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
☑️ Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
☑️ Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“.
📑 У розгляді справи за конституційною скаргою Помірко Тетяни Іванівни щодо конституційності частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📑 Другий сенат на засіданні постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
11 лютого 2026 року відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі конституційною скаргою Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності окремих положень частини третьої статті 43, частини четвертої статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“, пунктів 3, 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Трофимової Надії Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Діденко Олени Євгенівни щодо конституційності частини шостої статті 294, частини четвертої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Пасічніченка Олега Петровича щодо конституційності першого речення частини другої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо конституційності приписів підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Джафарли Вугара Саліма огли щодо конституційності окремих приписів статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2021 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності окремих приписів частини третьої статті 176, частини другої статті 177, частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Чауса Миколи Олексійовича щодо конституційності статті 2 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Чауса Миколи Олексійовича щодо конституційності частини першої статті 337, частини четвертої статті 404 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України;
➖Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі конституційною скаргою Туренка Іллі Валентиновича щодо конституційності окремих положень частини третьої статті 43, частини четвертої статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“, пунктів 3, 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Трофимової Надії Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Діденко Олени Євгенівни щодо конституційності частини шостої статті 294, частини четвертої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Пасічніченка Олега Петровича щодо конституційності першого речення частини другої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо конституційності приписів підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
У справі за конституційною скаргою Джафарли Вугара Саліма огли щодо конституційності окремих приписів статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Клименка Олексія Вікторовича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2021 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
➖Шеляженка Юрія Вадимовича щодо конституційності окремих приписів частини третьої статті 176, частини другої статті 177, частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Чауса Миколи Олексійовича щодо конституційності статті 2 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Чауса Миколи Олексійовича щодо конституційності частини першої статті 337, частини четвертої статті 404 Кримінального процесуального кодексу України.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і конституційними скаргами та постановив ухвали
Велика палата 12 лютого 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України;
✅ за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
✅ за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“.
▪️Велика палата постановила ухвали про подовження до 12 березня 2026 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Єнговатова С.С., Зінченка О.І., Ковбеля М.М., Коломійця В.І., Шалухіної В.В., ПАТ „КІНТО“, Підприємства об’єднання громадян „ЮЗЕР“, ТОВ „Петролеум 2021“.
Велика палата 12 лютого 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
✅ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
✅ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України;
✅ за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо конституційності окремих приписів Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об’єктами державної власності“, вимог до незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 142, Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 143;
✅ за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо конституційності положень пункту 1 частини другої статті 37, статті 45, пункту 12 розділу ХII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII та окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України.
📎 Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“.
▪️Велика палата постановила ухвали про подовження до 12 березня 2026 року строку постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Васькевіч Н.В., Єнговатова С.С., Зінченка О.І., Ковбеля М.М., Коломійця В.І., Шалухіної В.В., ПАТ „КІНТО“, Підприємства об’єднання громадян „ЮЗЕР“, ТОВ „Петролеум 2021“.
З Днем єднання!
У День єднання в Конституційному Суді України пролунав Державний Гімн України та урочисто піднято Державний Прапор України – символи нашої свободи, гідності й державності. Ці прості, але надзвичайно змістовні події ще раз нагадують: Україна стоїть, доки ми стоїмо разом.
У нинішні складні часи єдність – не лише слово. Це щоденний вибір і спільна відповідальність: підтримувати одне одного, зберігати витримку, бути згуртованими перед викликами та вірити в перемогу.
Саме єднання допомагає нам вистояти, захистити найцінніше – людську гідність, права і свободи, незалежність і цілісність держави.
Єдність у діях і взаємна підтримка мають свій дороговказ – Конституцію України, що окреслює цінності та принципи справедливого суспільства. Сила країни – в солідарності громадян, у повазі до права і в незламній вірі в майбутнє.
Єднаймося заради України. Разом – сильні. Разом – переможемо.
У День єднання в Конституційному Суді України пролунав Державний Гімн України та урочисто піднято Державний Прапор України – символи нашої свободи, гідності й державності. Ці прості, але надзвичайно змістовні події ще раз нагадують: Україна стоїть, доки ми стоїмо разом.
У нинішні складні часи єдність – не лише слово. Це щоденний вибір і спільна відповідальність: підтримувати одне одного, зберігати витримку, бути згуртованими перед викликами та вірити в перемогу.
Саме єднання допомагає нам вистояти, захистити найцінніше – людську гідність, права і свободи, незалежність і цілісність держави.
Єдність у діях і взаємна підтримка мають свій дороговказ – Конституцію України, що окреслює цінності та принципи справедливого суспільства. Сила країни – в солідарності громадян, у повазі до права і в незламній вірі в майбутнє.
Єднаймося заради України. Разом – сильні. Разом – переможемо.
🔸 Конституційний Трибунал Республіки Польща: онлайн-лекція про шлях від ідеї до сучасних реалій
Конституційний Суд України активно розвиває діалог із європейськими партнерами для впровадження найкращих практик захисту прав людини та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Така співпраця дає змогу знайомитися з ефективними моделями правосуддя та аналізувати складні інституційні виклики, із якими стикаються інші країни. Вивчення цих аспектів дозволяє врахувати потенційні ризики та посилити незалежність національної системи конституційної юрисдикції.
▪️У межах такого професійного обміну 12 лютого 2026 року відбулася онлайн-лекція на тему „Конституційний Суд Польщі в системі захисту прав людини – від ідеї до реальності“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, працівники Суду, судді, адвокати, прокурори, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук. Основною доповідачкою виступила суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від Польщі, докторка права, експертка в галузях верховенства права, кримінального права, міжнародного гуманітарного права та прав людини Анна Адамська-Галлант.
Промовиця окреслила історичні етапи створення і розвитку Конституційного Трибуналу Республіки Польща. Зокрема, вона зазначила, що в польській правовій системі функції конституційного контролю покладені саме на цей орган. Попри те, що рішення про створення було ухвалене ще у 1982 році, нормативне регулювання його діяльності було остаточно сформоване лише у 1985 році. Конституційна реформа 1997 року значно посилила інституційну спроможність Конституційного Трибуналу Республіки Польща.
▪️Доповідачка поінформувала про організаційну структуру Конституційного Трибуналу Республіки Польща, особливості призначення та звільнення судді, вимоги до кандидатів на посаду судді та гарантії їхньої незалежності. Також було окреслено повноваження органу конституційної юрисдикції та наведено приклади його судової практики.
Анна Адамська-Галлант підкреслила, що до 2015 року Конституційний Трибунал Республіки Польща був шанованою інституцією серед суддів, науковців, політичної еліти і всього суспільства. Вона відзначила беззаперечну повагу до рішень Конституційного Трибуналу Республіки Польща, які цитували в наукових працях, фахово обговорювали в університетах та активно використовували в парламентських дебатах. Це безпосередньо сприяло формуванню високої культури конституціоналізму у країні.
Окрему увагу промовиця приділила подіям від 2015 року, коли Сейм ухвалив новий Закон про Конституційний Трибунал Республіки Польща. Доповідачка закцентувала на викликах, пов’язаних із конституційною кризою, що триває з того часу. Питання незалежності Конституційного Трибуналу Республіки Польща стало ключовим у дискусіях між Польщею та Європейським Союзом у контексті захисту верховенства права як одного з основних принципів демократичного суспільства.
🎥 Детальніше за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fZDhF42Lovs
Конституційний Суд України активно розвиває діалог із європейськими партнерами для впровадження найкращих практик захисту прав людини та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Така співпраця дає змогу знайомитися з ефективними моделями правосуддя та аналізувати складні інституційні виклики, із якими стикаються інші країни. Вивчення цих аспектів дозволяє врахувати потенційні ризики та посилити незалежність національної системи конституційної юрисдикції.
▪️У межах такого професійного обміну 12 лютого 2026 року відбулася онлайн-лекція на тему „Конституційний Суд Польщі в системі захисту прав людини – від ідеї до реальності“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олег Первомайський, Галина Юровська, працівники Суду, судді, адвокати, прокурори, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти та вихованці Малої академії наук. Основною доповідачкою виступила суддя Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від Польщі, докторка права, експертка в галузях верховенства права, кримінального права, міжнародного гуманітарного права та прав людини Анна Адамська-Галлант.
Промовиця окреслила історичні етапи створення і розвитку Конституційного Трибуналу Республіки Польща. Зокрема, вона зазначила, що в польській правовій системі функції конституційного контролю покладені саме на цей орган. Попри те, що рішення про створення було ухвалене ще у 1982 році, нормативне регулювання його діяльності було остаточно сформоване лише у 1985 році. Конституційна реформа 1997 року значно посилила інституційну спроможність Конституційного Трибуналу Республіки Польща.
▪️Доповідачка поінформувала про організаційну структуру Конституційного Трибуналу Республіки Польща, особливості призначення та звільнення судді, вимоги до кандидатів на посаду судді та гарантії їхньої незалежності. Також було окреслено повноваження органу конституційної юрисдикції та наведено приклади його судової практики.
Анна Адамська-Галлант підкреслила, що до 2015 року Конституційний Трибунал Республіки Польща був шанованою інституцією серед суддів, науковців, політичної еліти і всього суспільства. Вона відзначила беззаперечну повагу до рішень Конституційного Трибуналу Республіки Польща, які цитували в наукових працях, фахово обговорювали в університетах та активно використовували в парламентських дебатах. Це безпосередньо сприяло формуванню високої культури конституціоналізму у країні.
Окрему увагу промовиця приділила подіям від 2015 року, коли Сейм ухвалив новий Закон про Конституційний Трибунал Республіки Польща. Доповідачка закцентувала на викликах, пов’язаних із конституційною кризою, що триває з того часу. Питання незалежності Конституційного Трибуналу Республіки Польща стало ключовим у дискусіях між Польщею та Європейським Союзом у контексті захисту верховенства права як одного з основних принципів демократичного суспільства.
🎥 Детальніше за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fZDhF42Lovs
YouTube
Конституційний Трибунал Республіки Польща: онлайн-лекція про шлях від ідеї до сучасних реалій
12.02.2026
Конституційний Суд України активно розвиває діалог із європейськими партнерами для впровадження найкращих практик захисту прав людини та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Така співпраця дає змогу знайомитися з ефективними моделями правосуддя…
Конституційний Суд України активно розвиває діалог із європейськими партнерами для впровадження найкращих практик захисту прав людини та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Така співпраця дає змогу знайомитися з ефективними моделями правосуддя…