▫️ Відкриття судового року в Латвії: судді Конституційного Суду України взяли участь в урочистому засіданні
6 лютого 2026 року судді Конституційного Суду України, працівники патронатних служб суддів та структурних підрозділів Секретаріату Суду на запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки в режимі онлайн взяли участь в Урочистому засіданні з нагоди відкриття 30-го ювілейного судового року.
Під час засідання Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина представила звіт про розвиток конституційного права в Латвійській Республіці у 2025 році, зосередивши увагу на рішеннях Суду, які є важливими для зміцнення демократії, верховенства права та захисту основоположних прав громадян. Доповідачка закцентувала на викликах, пов’язаних із пошуком органом конституційної юрисдикції балансу між захистом індивідуальних основних прав та інтересами національної безпеки.
🇱🇻🇺🇦 Промовиця відзначила ефективну діяльність Суду як на національному, так і на міжнародному рівнях. У цьому контексті підкреслила значний прогрес, досягнутий в межах проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що реалізується в межах третьої фази спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“. Ірена Куцина наголосила, що ця ініціатива значно посилила діалог між конституційними судами України та Латвії і стала структурованою платформою для тривалої і плідної співпраці щодо обміну досвідом та застосування європейських стандартів у практиці українського конституційного судочинства.
Почесним гостем на засіданні став Голова Федерального конституційного суду Німеччини, професор Штефан Гарбарт. У своєму виступі він поділився баченням захисту судової незалежності. Доповідач наголосив, що конституційні суди є найважливішими захисниками правовладдя, а судова незалежність є необхідною умовою існування правовладдя та засадничих прав.
🤝 Конституційний Суд України висловлює щиру вдячність латвійським колегам за багаторічну підтримку, за спільну роботу в зазначеному проєкті, та вагомий внесок у процес впровадження найкращих європейських практик конституційного судочинства в Україні.
🎥 Відео урочистого засідання Конституційного Суду Латвійської Республіки: https://www.youtube.com/watch?v=GYf_L7Jw95U
6 лютого 2026 року судді Конституційного Суду України, працівники патронатних служб суддів та структурних підрозділів Секретаріату Суду на запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки в режимі онлайн взяли участь в Урочистому засіданні з нагоди відкриття 30-го ювілейного судового року.
Під час засідання Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина представила звіт про розвиток конституційного права в Латвійській Республіці у 2025 році, зосередивши увагу на рішеннях Суду, які є важливими для зміцнення демократії, верховенства права та захисту основоположних прав громадян. Доповідачка закцентувала на викликах, пов’язаних із пошуком органом конституційної юрисдикції балансу між захистом індивідуальних основних прав та інтересами національної безпеки.
🇱🇻🇺🇦 Промовиця відзначила ефективну діяльність Суду як на національному, так і на міжнародному рівнях. У цьому контексті підкреслила значний прогрес, досягнутий в межах проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що реалізується в межах третьої фази спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“. Ірена Куцина наголосила, що ця ініціатива значно посилила діалог між конституційними судами України та Латвії і стала структурованою платформою для тривалої і плідної співпраці щодо обміну досвідом та застосування європейських стандартів у практиці українського конституційного судочинства.
Почесним гостем на засіданні став Голова Федерального конституційного суду Німеччини, професор Штефан Гарбарт. У своєму виступі він поділився баченням захисту судової незалежності. Доповідач наголосив, що конституційні суди є найважливішими захисниками правовладдя, а судова незалежність є необхідною умовою існування правовладдя та засадничих прав.
🤝 Конституційний Суд України висловлює щиру вдячність латвійським колегам за багаторічну підтримку, за спільну роботу в зазначеному проєкті, та вагомий внесок у процес впровадження найкращих європейських практик конституційного судочинства в Україні.
🎥 Відео урочистого засідання Конституційного Суду Латвійської Республіки: https://www.youtube.com/watch?v=GYf_L7Jw95U
YouTube
Satversmes tiesas svinīgā sēde 06.02.2026
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і конституційною скаргою та ухвалив низку актів
У вівторок, 10 лютого 2026 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
– Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
– Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
– Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
📎 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Довженка Віктора Васильовича, Прищепи Валентини Йосипівни, Войтевич Раїси Миколаївни, Гримашевича Андрія Володимировича, Ковтуновича Василя Андрійовича, Невмержицького Павла Володимировича, справу за конституційною скаргою Невмержицького Олексія Павловича та справу за конституційною скаргою Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Городовенка В.В., Лемака В.В., Первомайського О.О., Юровську Г.В.
📎 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни та справу за конституційними скаргами Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. Справу передано на розгляд Першого сенату. Суддями-доповідачами призначено Грищук О.В., Кичуна В.І., Олійник А.С., Совгирю О.В.
📑 У розгляді справи за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддівˮ Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження.
▪️Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про редакційну раду «Вісника Конституційного Суду України»“.
У вівторок, 10 лютого 2026 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
– Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
– Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
– Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
📎 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Довженка Віктора Васильовича, Прищепи Валентини Йосипівни, Войтевич Раїси Миколаївни, Гримашевича Андрія Володимировича, Ковтуновича Василя Андрійовича, Невмержицького Павла Володимировича, справу за конституційною скаргою Невмержицького Олексія Павловича та справу за конституційною скаргою Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Городовенка В.В., Лемака В.В., Первомайського О.О., Юровську Г.В.
📎 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни та справу за конституційними скаргами Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. Справу передано на розгляд Першого сенату. Суддями-доповідачами призначено Грищук О.В., Кичуна В.І., Олійник А.С., Совгирю О.В.
📑 У розгляді справи за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддівˮ Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження.
▪️Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про редакційну раду «Вісника Конституційного Суду України»“.
🔸 „Конституційний Суд України в обличчях“: тематична онлайн-лекція
У межах циклу лекцій, присвячених до дня створення Конституційного Суду України, 5 лютого 2026 року відбувся захід „Конституційний Суд України в обличчях“.
▪️ Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Галина Юровська, керівники та працівники правового департаменту Секретаріату Суду – Управління опрацювання конституційних скарг, Управління опрацювання конституційних подань та конституційних звернень, Управління порівняльно-правового аналізу. Із-поміж учасників також були представники Національної школи суддів України, судді, адвокати, прокурори, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук України.
Основна тема заходу – ознайомлення з роботою структурних підрозділів правового департаменту Секретаріату Суду.
Судді наголосили, що правовий департамент є „осердям“ та інституційною пам’яттю Суду, а його роль є важливим складником у забезпеченні діяльності органу конституційної юрисдикції. Він здійснює ґрунтовний аналіз проблематики в конституційних скаргах та інших зверненнях. Високий професійний потенціал працівників Секретаріату є фундаментом для формування якісної конституційної юриспруденції та надійною опорою для суддів у виконанні їхніх повноважень.
▪️ Спікерами заходу виступили: Микола Гриценко – заступник керівника правового департаменту, Ольга Погребняк – заступниця керівника правового департаменту – керівниця Управління опрацювання конституційних подань та конституційних звернень, Вячеслав Гергелійник – заступник керівника правового департаменту – керівник Управління опрацювання конституційних скарг, Оксана Житник – заступниця керівника правового департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу, Дар’я Барвіцька – заступниця завідувача відділу юридичного супроводження розгляду конституційних скарг.
Доповідачі окреслили основні повноваження структурних підрозділів правового департаменту, розповіли про його структуру та познайомили учасників із колективом.
▪️ Як зазначалося, правовий департамент провадить ґрунтовну аналітичну та юридичну роботу, здійснює порівняльно-правові дослідження. Зокрема, фахівці готують наукові та попередні висновки щодо конституційних подань, конституційних звернень і конституційних скарг; розробляють інформаційно-аналітичні матеріали на основі вивчення законодавства та аналізу практики органів конституційної юрисдикції іноземних держав, Європейського суду з прав людини, Суду справедливості Європейського Союзу, спеціальної літератури, інших джерел із питань, що розглядає або може розглядати Суд.
Крім того, працівники забезпечують переклад українською мовою документів міжнародних установ та ведуть Каталог юридичних позицій Суду. Цей ресурс містить висновки, сформульовані в актах Суду, що розкривають суть конституційних норм. Каталог охоплює, зокрема, питання основ конституційного ладу, прав людини, державних фінансів, місцевого самоврядування та є доступним на офіційному вебсайті Суду.
📍 Детальніше про захід за посиланням: https://youtu.be/ydVEZIb0Gac
У межах циклу лекцій, присвячених до дня створення Конституційного Суду України, 5 лютого 2026 року відбувся захід „Конституційний Суд України в обличчях“.
▪️ Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Галина Юровська, керівники та працівники правового департаменту Секретаріату Суду – Управління опрацювання конституційних скарг, Управління опрацювання конституційних подань та конституційних звернень, Управління порівняльно-правового аналізу. Із-поміж учасників також були представники Національної школи суддів України, судді, адвокати, прокурори, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, вихованці Малої академії наук України.
Основна тема заходу – ознайомлення з роботою структурних підрозділів правового департаменту Секретаріату Суду.
Судді наголосили, що правовий департамент є „осердям“ та інституційною пам’яттю Суду, а його роль є важливим складником у забезпеченні діяльності органу конституційної юрисдикції. Він здійснює ґрунтовний аналіз проблематики в конституційних скаргах та інших зверненнях. Високий професійний потенціал працівників Секретаріату є фундаментом для формування якісної конституційної юриспруденції та надійною опорою для суддів у виконанні їхніх повноважень.
▪️ Спікерами заходу виступили: Микола Гриценко – заступник керівника правового департаменту, Ольга Погребняк – заступниця керівника правового департаменту – керівниця Управління опрацювання конституційних подань та конституційних звернень, Вячеслав Гергелійник – заступник керівника правового департаменту – керівник Управління опрацювання конституційних скарг, Оксана Житник – заступниця керівника правового департаменту – керівниця Управління порівняльно-правового аналізу, Дар’я Барвіцька – заступниця завідувача відділу юридичного супроводження розгляду конституційних скарг.
Доповідачі окреслили основні повноваження структурних підрозділів правового департаменту, розповіли про його структуру та познайомили учасників із колективом.
▪️ Як зазначалося, правовий департамент провадить ґрунтовну аналітичну та юридичну роботу, здійснює порівняльно-правові дослідження. Зокрема, фахівці готують наукові та попередні висновки щодо конституційних подань, конституційних звернень і конституційних скарг; розробляють інформаційно-аналітичні матеріали на основі вивчення законодавства та аналізу практики органів конституційної юрисдикції іноземних держав, Європейського суду з прав людини, Суду справедливості Європейського Союзу, спеціальної літератури, інших джерел із питань, що розглядає або може розглядати Суд.
Крім того, працівники забезпечують переклад українською мовою документів міжнародних установ та ведуть Каталог юридичних позицій Суду. Цей ресурс містить висновки, сформульовані в актах Суду, що розкривають суть конституційних норм. Каталог охоплює, зокрема, питання основ конституційного ладу, прав людини, державних фінансів, місцевого самоврядування та є доступним на офіційному вебсайті Суду.
📍 Детальніше про захід за посиланням: https://youtu.be/ydVEZIb0Gac
YouTube
„Конституційний Суд України в обличчях“: тематична онлайн-лекція
У межах циклу лекцій, присвячених до дня створення Конституційного Суду України, 5 лютого 2026 року відбувся захід „Конституційний Суд України в обличчях“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Галина…
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Галина…
⚖️ Суд розглядав справу щодо конституційності підстав зупинення виконавчих дій
Перший сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ (далі – Товариство) щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі – Закон).
Суддя-доповідач у справі Олександр Петришин поінформував, що згідно з пунктом 12 частини першої статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі „включення єдиного майнового комплексу боржника – державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника – господарського товариства до переліку обʼєктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу просить перевірити оспорювані положення Закону на відповідність частині другій статті 3, частині першій статті 6, статті 8, частинам третій, четвертій статті 13, частині другій статті 19, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, четвертій, сьомій статті 41, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129¹ Конституції України.
За результатами аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається таке.
📃 Товариство звернулося до господарських судів із низкою позовів до Публічного акціонерного товариства „Центренерго“ (далі – ПАТ „Центренерго“). Господарський суд Київської області позови Товариства задовольнив. Зокрема, стягнув з ПАТ „Центренерго“ на користь акціонерів грошові кошти як невиплачені в строк дивіденди за 2018 рік, а також витрати на судовий збір та професійну правничу допомогу. Крім того, стягнув з ПАТ „Центренерго“ на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд „Синергія клаб“» борг, пеню та судовий збір; на користь «Непідприємницького товариства Відкритий пенсійний фонд „Соціальний стандарт”» – основний борг, пеню та судовий збір.
📄 На виконання рішень судів у зазначених справах були видані виконавчі документи та відкриті відповідні виконавчі провадження. У подальшому державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій у цих провадженнях на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону. Не погоджуючись із постановами про зупинення та тривалою бездіяльністю виконавця, Товариство оскаржило його дії (бездіяльність) у судовому порядку. За результатами розгляду скарг у їх задоволенні було відмовлено.
▪️На думку Товариства, „оспорювані приписи Закону повністю унеможливлюють виконання судових рішень у його справах упродовж більш як чотири роки, чим порушують право на справедливий суд”.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександра Кологойда та представники медіа.
Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Перший сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ (далі – Товариство) щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі – Закон).
Суддя-доповідач у справі Олександр Петришин поінформував, що згідно з пунктом 12 частини першої статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі „включення єдиного майнового комплексу боржника – державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника – господарського товариства до переліку обʼєктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу просить перевірити оспорювані положення Закону на відповідність частині другій статті 3, частині першій статті 6, статті 8, частинам третій, четвертій статті 13, частині другій статті 19, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, четвертій, сьомій статті 41, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129¹ Конституції України.
За результатами аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається таке.
📃 Товариство звернулося до господарських судів із низкою позовів до Публічного акціонерного товариства „Центренерго“ (далі – ПАТ „Центренерго“). Господарський суд Київської області позови Товариства задовольнив. Зокрема, стягнув з ПАТ „Центренерго“ на користь акціонерів грошові кошти як невиплачені в строк дивіденди за 2018 рік, а також витрати на судовий збір та професійну правничу допомогу. Крім того, стягнув з ПАТ „Центренерго“ на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд „Синергія клаб“» борг, пеню та судовий збір; на користь «Непідприємницького товариства Відкритий пенсійний фонд „Соціальний стандарт”» – основний борг, пеню та судовий збір.
📄 На виконання рішень судів у зазначених справах були видані виконавчі документи та відкриті відповідні виконавчі провадження. У подальшому державний виконавець зупинив вчинення виконавчих дій у цих провадженнях на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону. Не погоджуючись із постановами про зупинення та тривалою бездіяльністю виконавця, Товариство оскаржило його дії (бездіяльність) у судовому порядку. За результатами розгляду скарг у їх задоволенні було відмовлено.
▪️На думку Товариства, „оспорювані приписи Закону повністю унеможливлюють виконання судових рішень у його справах упродовж більш як чотири роки, чим порушують право на справедливий суд”.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександра Кологойда та представники медіа.
Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Виплата доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення після аварії на Чорнобильській АЕС: Другий сенат розглядає справу за конституційними скаргами громадян
Другий сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича.
▪️ Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявники звернулися до Суду із клопотаннями перевірити на конституційність статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
📝 Статтею 45 Закону № 4059 визначено умови, порядок та розмір встановлення та припинення доплати до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. Зокрема, у частині першій цієї статті встановлено доплату за проживання на зазначених територіях у розмірі 2361 гривня.
Суддя-доповідач виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
✅ Із конституційної скарги Мєлікової О.Ф. убачаються такі обставини справи. Вона є пенсіонеркою, яка не працює, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, віднесеному до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До 2015 року пенсіонери із зазначеним статусом отримували доплату (підвищення) до пенсії, установлену статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII (далі – Закон № 796).
📝 Із січня 2015 року їм припинено здійснення відповідних виплат у зв’язку із змінами до законодавства. Зокрема, у зв’язку з виключенням статті 39 Закону № 796 на підставі підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII (далі – Закон № 76).
📝 У 2018 році Конституційний Суд України Рішенням № 6-р/2018 визнав неконституційним підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76 (в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
📝 У жовтні 2022 року Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Управління).
Суть судового спору полягала в нездійсненні Управлінням нарахування та виплати доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 (що дорівнює двом мінімальним заробітним платам установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Зокрема, визнав протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати заявниці, починаючи з 15 жовтня 2022 року доплати до пенсії, у розмірі, „виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат“.
📝 З 1 січня 2025 року із набрання чинності Законом № 4059 нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“ припинено. У зв’язку із цим Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення цього суду, ухваленого у 2022 році.
Суд прийняв поданий Управлінням звіт про виконання рішення суду у справі Мєлікової О.Ф. У поданому звіті Управління зазначило, що на виконання рішення суду Мєліковій О.Ф. здійснено перерахунок пенсії та встановлено „доплату до пенсії“ згідно зі статтею 39 Закону № 796, а щодо встановлення „доплати до пенсії“ з 1 січня 2025 року, то Управління діяло відповідно до вимог статті 45 Закону № 4059.
Другий сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича.
▪️ Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявники звернулися до Суду із клопотаннями перевірити на конституційність статтю 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).
📝 Статтею 45 Закону № 4059 визначено умови, порядок та розмір встановлення та припинення доплати до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. Зокрема, у частині першій цієї статті встановлено доплату за проживання на зазначених територіях у розмірі 2361 гривня.
Суддя-доповідач виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
✅ Із конституційної скарги Мєлікової О.Ф. убачаються такі обставини справи. Вона є пенсіонеркою, яка не працює, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, віднесеному до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До 2015 року пенсіонери із зазначеним статусом отримували доплату (підвищення) до пенсії, установлену статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–XII (далі – Закон № 796).
📝 Із січня 2015 року їм припинено здійснення відповідних виплат у зв’язку із змінами до законодавства. Зокрема, у зв’язку з виключенням статті 39 Закону № 796 на підставі підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII (далі – Закон № 76).
📝 У 2018 році Конституційний Суд України Рішенням № 6-р/2018 визнав неконституційним підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76 (в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
📝 У жовтні 2022 року Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Управління).
Суть судового спору полягала в нездійсненні Управлінням нарахування та виплати доплати до пенсії як пенсіонеру, який не працює і проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796 (що дорівнює двом мінімальним заробітним платам установленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Рівненський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Зокрема, визнав протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати заявниці, починаючи з 15 жовтня 2022 року доплати до пенсії, у розмірі, „виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат“.
📝 З 1 січня 2025 року із набрання чинності Законом № 4059 нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“ припинено. У зв’язку із цим Мєлікова О.Ф. звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення цього суду, ухваленого у 2022 році.
Суд прийняв поданий Управлінням звіт про виконання рішення суду у справі Мєлікової О.Ф. У поданому звіті Управління зазначило, що на виконання рішення суду Мєліковій О.Ф. здійснено перерахунок пенсії та встановлено „доплату до пенсії“ згідно зі статтею 39 Закону № 796, а щодо встановлення „доплати до пенсії“ з 1 січня 2025 року, то Управління діяло відповідно до вимог статті 45 Закону № 4059.
Не погодившись з ухвалою суду, Мєлікова О.Ф. оскаржила її в апеляційному порядку. Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
💬 Заявниця вважає, що стаття 45 Закону № 4059 суперечить частині другій статті 3 Основного Закону України та „фактично є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
✅ Із конституційної скарги Невмержицького О.П. убачаються такі обставини справи.
Невмержицький О.П. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року Управління нараховувало та виплачувало йому „підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796.
Після набрання чинності Законом № 4059 із 1 січня 2025 року Управління припинило нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“. У зв’язку з цим Невмержицький О.П. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив визнати дії Управління неправомірними та зобов’язати Управління вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Відтак Невмержицький О.П. звернувся до Конституційного Суду України, вважаючи, що оспорювані приписи Закону № 4059 порушують його права, визначені низкою статей Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади та низки закладів вищої освіти і наукових установ, зокрема, до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
▪️ Суддя також зазначив, що на розгляді Суду перебуває кілька звернень із тим самим предметом конституційного контролю.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання. Участь у пленарному засіданні взяла суб’єкт права на конституційну скаргу – Оксана Мєлікова.
📎 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
💬 Заявниця вважає, що стаття 45 Закону № 4059 суперечить частині другій статті 3 Основного Закону України та „фактично є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
✅ Із конституційної скарги Невмержицького О.П. убачаються такі обставини справи.
Невмержицький О.П. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління) та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року Управління нараховувало та виплачувало йому „підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796.
Після набрання чинності Законом № 4059 із 1 січня 2025 року Управління припинило нарахування та виплату відповідної „доплати до пенсії“. У зв’язку з цим Невмержицький О.П. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив визнати дії Управління неправомірними та зобов’язати Управління вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2021 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Відтак Невмержицький О.П. звернувся до Конституційного Суду України, вважаючи, що оспорювані приписи Закону № 4059 порушують його права, визначені низкою статей Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади та низки закладів вищої освіти і наукових установ, зокрема, до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
▪️ Суддя також зазначив, що на розгляді Суду перебуває кілька звернень із тим самим предметом конституційного контролю.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання. Участь у пленарному засіданні взяла суб’єкт права на конституційну скаргу – Оксана Мєлікова.
📎 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
У Конституційному Суді України відбувся підсумковий захід за результатами візиту до Конституційного Суду Чеської Республіки
10 лютого 2026 року в Конституційному Суді України проведено підсумковий захід на тему «Конституційний Суд Чеської Республіки: організація, досвід і підходи», який відбувся за результатами візиту делегації Секретаріату Конституційного Суду України до Конституційного Суду Чеської Республіки. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, представники патронатних служб суддів Конституційного Суду України та Секретаріату Суду.
🔹У межах заходу учасники обговорили ключові спостереження та практичні висновки, отримані під час робочого візиту, зосередивши увагу на інституційній моделі, повноваженнях і компетенції Конституційного Суду Чеської Республіки.
Окрему увагу приділено механізму конституційної скарги, зокрема питанням прийнятності та відкриття провадження, особливостям його здійснення, а також внутрішнім процедурам опрацювання матеріалів справ і підготовки проєктів актів Суду.
Учасники також поділилися інформацією щодо організації роботи аналітичного підрозділу Конституційного Суду Чеської Республіки та його ролі у забезпеченні належного правового й інформаційно-аналітичного супроводу діяльності Суду. Додатково було обговорено практику застосування Європейської конвенції з прав людини та acquis Європейського Союзу, зокрема у контексті аргументації та обґрунтування правових позицій у рішеннях Конституційного Суду Чеської Республіки.
Окрему увагу було приділено комунікаційній стратегії Конституційного Суду Чеської Республіки, зокрема підходам до відкритості та прозорості діяльності Суду, взаємодії з медіа та інформування суспільства про ухвалені рішення. Учасники обговорили організацію комунікаційного супроводу ключових подій і процесів, практику оперативного висвітлення рішень та позицій Суду, а також інструменти підтримання системного діалогу з громадськістю.
🔹Під час підбиття підсумків підкреслено, що отримані напрацювання та ідеї можуть бути корисними для подальшого вдосконалення внутрішніх процедур Конституційного Суду України та зміцнення його інституційної спроможності, а також для розвитку професійного діалогу та практичної співпраці між органами конституційного контролю України та Чеської Республіки.
10 лютого 2026 року в Конституційному Суді України проведено підсумковий захід на тему «Конституційний Суд Чеської Республіки: організація, досвід і підходи», який відбувся за результатами візиту делегації Секретаріату Конституційного Суду України до Конституційного Суду Чеської Республіки. Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, представники патронатних служб суддів Конституційного Суду України та Секретаріату Суду.
🔹У межах заходу учасники обговорили ключові спостереження та практичні висновки, отримані під час робочого візиту, зосередивши увагу на інституційній моделі, повноваженнях і компетенції Конституційного Суду Чеської Республіки.
Окрему увагу приділено механізму конституційної скарги, зокрема питанням прийнятності та відкриття провадження, особливостям його здійснення, а також внутрішнім процедурам опрацювання матеріалів справ і підготовки проєктів актів Суду.
Учасники також поділилися інформацією щодо організації роботи аналітичного підрозділу Конституційного Суду Чеської Республіки та його ролі у забезпеченні належного правового й інформаційно-аналітичного супроводу діяльності Суду. Додатково було обговорено практику застосування Європейської конвенції з прав людини та acquis Європейського Союзу, зокрема у контексті аргументації та обґрунтування правових позицій у рішеннях Конституційного Суду Чеської Республіки.
Окрему увагу було приділено комунікаційній стратегії Конституційного Суду Чеської Республіки, зокрема підходам до відкритості та прозорості діяльності Суду, взаємодії з медіа та інформування суспільства про ухвалені рішення. Учасники обговорили організацію комунікаційного супроводу ключових подій і процесів, практику оперативного висвітлення рішень та позицій Суду, а також інструменти підтримання системного діалогу з громадськістю.
🔹Під час підбиття підсумків підкреслено, що отримані напрацювання та ідеї можуть бути корисними для подальшого вдосконалення внутрішніх процедур Конституційного Суду України та зміцнення його інституційної спроможності, а також для розвитку професійного діалогу та практичної співпраці між органами конституційного контролю України та Чеської Республіки.
⚖️ Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна: Другий сенат розглядав справу за конституційною скаргою Черниш К.М.
Другий сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Черниш Катерини Миколаївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
Суддя повідомив, що Черниш К.М. звернулася до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність пункт 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📄 Відповідно до пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
📄 Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська (Дніпра) ухвалою від 29 травня 2024 року наклав арешт на частину майна Черниш К.М., яке належить їй на праві власності.
📝 У 2025 році представник заявниці, адвокат Чернишов Г.В. звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Клопотання, зокрема, обґрунтоване тим, що арешт частини будинку триває більше одного року, проте у кримінальному провадженні понад два роки жодній особі не повідомлено про підозру, слідчих дій з арештованим майном не проводять, чим порушують права Черниш К.М. на вільне володіння майном.
📄 Слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ухвалою від 31 липня 2025 року відмовив у задоволенні цього клопотання. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Не погоджуючись із таким рішенням, представник заявниці оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження. Суд, зокрема, зазначив, що приписами пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу визначено право на апеляційне оскарження лише ухвал слідчих суддів про арешт майна або відмову у ньому.
Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Суд мотивував своє рішення тим, що перелік ухвал слідчого судді, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, визначений частинами першою, другою статті 309 Кодексу. Окрім того, Кодекс не встановлює можливості оскарження ухвал слідчого судді, які постановлені в порядку статті 174 Кодексу, зокрема про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
▪️Заявниця вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження у вказаній категорії справ є порушенням низки норм Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що надіслав листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України та низки наукових установ щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде повідомлено суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Другий сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Черниш Катерини Миколаївни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
Суддя повідомив, що Черниш К.М. звернулася до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність пункт 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📄 Відповідно до пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
📄 Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська (Дніпра) ухвалою від 29 травня 2024 року наклав арешт на частину майна Черниш К.М., яке належить їй на праві власності.
📝 У 2025 році представник заявниці, адвокат Чернишов Г.В. звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Клопотання, зокрема, обґрунтоване тим, що арешт частини будинку триває більше одного року, проте у кримінальному провадженні понад два роки жодній особі не повідомлено про підозру, слідчих дій з арештованим майном не проводять, чим порушують права Черниш К.М. на вільне володіння майном.
📄 Слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ухвалою від 31 липня 2025 року відмовив у задоволенні цього клопотання. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Не погоджуючись із таким рішенням, представник заявниці оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження. Суд, зокрема, зазначив, що приписами пункту 9 частини першої статті 309 Кодексу визначено право на апеляційне оскарження лише ухвал слідчих суддів про арешт майна або відмову у ньому.
Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Суд мотивував своє рішення тим, що перелік ухвал слідчого судді, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, визначений частинами першою, другою статті 309 Кодексу. Окрім того, Кодекс не встановлює можливості оскарження ухвал слідчого судді, які постановлені в порядку статті 174 Кодексу, зокрема про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
▪️Заявниця вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження у вказаній категорії справ є порушенням низки норм Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що надіслав листи-запити до Президента України, Голови Верховної Ради України та низки наукових установ щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде повідомлено суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Відбулися засідання сенатів і колегій суддів: розглядали справи та постановили ухвали
▪️Перший сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“.
📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами обговорення Суд визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ:
➖за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції 13 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
➖за конституційною скаргою Сидоренка Дмитра Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▪️Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
☑️ Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
☑️ Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“.
📑 У розгляді справи за конституційною скаргою Помірко Тетяни Іванівни щодо конституційності частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📑 Другий сенат на засіданні постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
▪️Перший сенат 11 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „КІНТО“ щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України „Про виконавче провадження“.
📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Перший сенат на засіданні розглядав питання щодо визначення форми конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. За результатами обговорення Суд визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ:
➖за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції 13 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“;
➖за конституційною скаргою Сидоренка Дмитра Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
▪️Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
☑️ Мєлікової Оксани Федорівни та Невмержицького Олексія Павловича щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“;
☑️ Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
➖Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
➖Горобця Артура Валерійовича щодо конституційності частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“.
📑 У розгляді справи за конституційною скаргою Помірко Тетяни Іванівни щодо конституційності частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📑 Другий сенат на засіданні постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої і Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.