⚖️ Відбулися засідання Другого сенату та колегій суддів: розглядали справи та постановили ухвали
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅ Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“;
✅ Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Пархоменка Артема Олексійовича щодо конституційності статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“;
➖Пасхіної Олени Євгенівни щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства;
➖Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Перша колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Джафарли Вугар Салім огли щодо конституційності окремих приписів статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Масюка Петра Михайловича щодо конституційності статті 1, частини першої статті 2, статей 3,4 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати“ від 19 жовтня 2000 року № 2050–III;
✅ Поптика Ігоря Михайловича щодо конституційності частини другої статті 109 Житлового кодексу України;
✅ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України.
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅ Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“;
✅ Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Пархоменка Артема Олексійовича щодо конституційності статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“;
➖Пасхіної Олени Євгенівни щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства;
➖Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Перша колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Джафарли Вугар Салім огли щодо конституційності окремих приписів статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Масюка Петра Михайловича щодо конституційності статті 1, частини першої статті 2, статей 3,4 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати“ від 19 жовтня 2000 року № 2050–III;
✅ Поптика Ігоря Михайловича щодо конституційності частини другої статті 109 Житлового кодексу України;
✅ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України.
⚖️ Обмеження розміру пенсії: Другий сенат розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Михайла Петровича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що автор клопотання просить перевірити на конституційність пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ (далі – Закон № 2710) в частині, відповідно до якої у 2023 році частина друга статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV зі змінами (далі – Закон № 1058) застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058 щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
В абзаці четвертому зазначеної частини статті 42 Закону № 1058 передбачено, що „розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини“.
📄 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Масюк Михайло Петрович звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління щодо невиплати пенсії з 1 березня 2023 року в розмірі 74 відсотки відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням індексації та щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн; зобов’язати здійснити такий перерахунок та виплату пенсії.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, у задоволенні позову Масюка М.П. відмовив. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
💬 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що застосування в його справі абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058 порушує право на належний, гарантований державою, рівень пенсійного забезпечення, змінює умови і норми пенсійного забезпечення, призводить до обмеження розміру пенсії та прямо суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Масюк М.П. зазначає, що приписи Законів № 1058 та № 2710, порушують право на соціальний захист, принцип рівності усіх перед законом, не забезпечують військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, рівними та належними умовами соціального захисту, звужує обсяг та зміст існуючих прав вказаних осіб через встановлення обмеження індексації пенсії, що призводить і до обмеження пенсії у максимальному розмірі, створює дискримінацію між людьми, яким пенсію призначено за аналогічними нормами Закону № 2262.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Михайла Петровича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що автор клопотання просить перевірити на конституційність пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ (далі – Закон № 2710) в частині, відповідно до якої у 2023 році частина друга статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV зі змінами (далі – Закон № 1058) застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058 щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
В абзаці четвертому зазначеної частини статті 42 Закону № 1058 передбачено, що „розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини“.
📄 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Масюк Михайло Петрович звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління щодо невиплати пенсії з 1 березня 2023 року в розмірі 74 відсотки відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням індексації та щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн; зобов’язати здійснити такий перерахунок та виплату пенсії.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, у задоволенні позову Масюка М.П. відмовив. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
💬 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що застосування в його справі абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058 порушує право на належний, гарантований державою, рівень пенсійного забезпечення, змінює умови і норми пенсійного забезпечення, призводить до обмеження розміру пенсії та прямо суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Масюк М.П. зазначає, що приписи Законів № 1058 та № 2710, порушують право на соціальний захист, принцип рівності усіх перед законом, не забезпечують військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, рівними та належними умовами соціального захисту, звужує обсяг та зміст існуючих прав вказаних осіб через встановлення обмеження індексації пенсії, що призводить і до обмеження пенсії у максимальному розмірі, створює дискримінацію між людьми, яким пенсію призначено за аналогічними нормами Закону № 2262.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
⚖️ Другий сенат розглядає справу за конституційною скаргою Рябець Н.О.
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника, а також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
📑 Суддя-доповідач зазначив, що відповідно до частини першої статті 14-3 Кодексу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа – фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що частина перша статті 14-3 Кодексу є неконституційною, оскільки порушує фундаментальний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності особи, закріплений у частині другій статті 61 Конституції України.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису, автор клопотання зазначає, що відповідальна особа (фізична особа або керівник юридичної особи), за якою зареєстровано транспортний засіб, може не співпадати з особою порушника. Водночас відповідальність особи згідно зі статтею 61 Конституції України має індивідуальний характер та її застосування відбувається відповідно до закону за умови безпосереднього вчинення правопорушення такою особою.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника, а також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
📑 Суддя-доповідач зазначив, що відповідно до частини першої статті 14-3 Кодексу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа – фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що частина перша статті 14-3 Кодексу є неконституційною, оскільки порушує фундаментальний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності особи, закріплений у частині другій статті 61 Конституції України.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису, автор клопотання зазначає, що відповідальна особа (фізична особа або керівник юридичної особи), за якою зареєстровано транспортний засіб, може не співпадати з особою порушника. Водночас відповідальність особи згідно зі статтею 61 Конституції України має індивідуальний характер та її застосування відбувається відповідно до закону за умови безпосереднього вчинення правопорушення такою особою.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
▫️ Відкриття судового року в Латвії: судді Конституційного Суду України взяли участь в урочистому засіданні
6 лютого 2026 року судді Конституційного Суду України, працівники патронатних служб суддів та структурних підрозділів Секретаріату Суду на запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки в режимі онлайн взяли участь в Урочистому засіданні з нагоди відкриття 30-го ювілейного судового року.
Під час засідання Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина представила звіт про розвиток конституційного права в Латвійській Республіці у 2025 році, зосередивши увагу на рішеннях Суду, які є важливими для зміцнення демократії, верховенства права та захисту основоположних прав громадян. Доповідачка закцентувала на викликах, пов’язаних із пошуком органом конституційної юрисдикції балансу між захистом індивідуальних основних прав та інтересами національної безпеки.
🇱🇻🇺🇦 Промовиця відзначила ефективну діяльність Суду як на національному, так і на міжнародному рівнях. У цьому контексті підкреслила значний прогрес, досягнутий в межах проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що реалізується в межах третьої фази спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“. Ірена Куцина наголосила, що ця ініціатива значно посилила діалог між конституційними судами України та Латвії і стала структурованою платформою для тривалої і плідної співпраці щодо обміну досвідом та застосування європейських стандартів у практиці українського конституційного судочинства.
Почесним гостем на засіданні став Голова Федерального конституційного суду Німеччини, професор Штефан Гарбарт. У своєму виступі він поділився баченням захисту судової незалежності. Доповідач наголосив, що конституційні суди є найважливішими захисниками правовладдя, а судова незалежність є необхідною умовою існування правовладдя та засадничих прав.
🤝 Конституційний Суд України висловлює щиру вдячність латвійським колегам за багаторічну підтримку, за спільну роботу в зазначеному проєкті, та вагомий внесок у процес впровадження найкращих європейських практик конституційного судочинства в Україні.
🎥 Відео урочистого засідання Конституційного Суду Латвійської Республіки: https://www.youtube.com/watch?v=GYf_L7Jw95U
6 лютого 2026 року судді Конституційного Суду України, працівники патронатних служб суддів та структурних підрозділів Секретаріату Суду на запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки в режимі онлайн взяли участь в Урочистому засіданні з нагоди відкриття 30-го ювілейного судового року.
Під час засідання Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина представила звіт про розвиток конституційного права в Латвійській Республіці у 2025 році, зосередивши увагу на рішеннях Суду, які є важливими для зміцнення демократії, верховенства права та захисту основоположних прав громадян. Доповідачка закцентувала на викликах, пов’язаних із пошуком органом конституційної юрисдикції балансу між захистом індивідуальних основних прав та інтересами національної безпеки.
🇱🇻🇺🇦 Промовиця відзначила ефективну діяльність Суду як на національному, так і на міжнародному рівнях. У цьому контексті підкреслила значний прогрес, досягнутий в межах проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, що реалізується в межах третьої фази спільної Програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“. Ірена Куцина наголосила, що ця ініціатива значно посилила діалог між конституційними судами України та Латвії і стала структурованою платформою для тривалої і плідної співпраці щодо обміну досвідом та застосування європейських стандартів у практиці українського конституційного судочинства.
Почесним гостем на засіданні став Голова Федерального конституційного суду Німеччини, професор Штефан Гарбарт. У своєму виступі він поділився баченням захисту судової незалежності. Доповідач наголосив, що конституційні суди є найважливішими захисниками правовладдя, а судова незалежність є необхідною умовою існування правовладдя та засадничих прав.
🤝 Конституційний Суд України висловлює щиру вдячність латвійським колегам за багаторічну підтримку, за спільну роботу в зазначеному проєкті, та вагомий внесок у процес впровадження найкращих європейських практик конституційного судочинства в Україні.
🎥 Відео урочистого засідання Конституційного Суду Латвійської Республіки: https://www.youtube.com/watch?v=GYf_L7Jw95U
YouTube
Satversmes tiesas svinīgā sēde 06.02.2026
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і конституційною скаргою та ухвалив низку актів
У вівторок, 10 лютого 2026 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
– Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
– Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
– Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
📎 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Довженка Віктора Васильовича, Прищепи Валентини Йосипівни, Войтевич Раїси Миколаївни, Гримашевича Андрія Володимировича, Ковтуновича Василя Андрійовича, Невмержицького Павла Володимировича, справу за конституційною скаргою Невмержицького Олексія Павловича та справу за конституційною скаргою Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Городовенка В.В., Лемака В.В., Первомайського О.О., Юровську Г.В.
📎 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни та справу за конституційними скаргами Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. Справу передано на розгляд Першого сенату. Суддями-доповідачами призначено Грищук О.В., Кичуна В.І., Олійник А.С., Совгирю О.В.
📑 У розгляді справи за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддівˮ Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження.
▪️Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про редакційну раду «Вісника Конституційного Суду України»“.
У вівторок, 10 лютого 2026 року, Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
– Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“;
– Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
– Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
📎 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Довженка Віктора Васильовича, Прищепи Валентини Йосипівни, Войтевич Раїси Миколаївни, Гримашевича Андрія Володимировича, Ковтуновича Василя Андрійовича, Невмержицького Павла Володимировича, справу за конституційною скаргою Невмержицького Олексія Павловича та справу за конституційною скаргою Мошинської Віри Олександрівни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“. Справу передано на розгляд Другого сенату. Суддями-доповідачами у цій справі призначено Городовенка В.В., Лемака В.В., Первомайського О.О., Юровську Г.В.
📎 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Лінкевич Олени Павлівни, Ковальчук Людмили Петрівни, Карася Сергія Анатолійовича, Барановського Миколи Васильовича, Ліпейко Марії Василівни, Стременко Лариси Олександрівни, Багінської Ірини Володимирівни, Тимченко Валентини Володимирівни, Гриб Любові Василівни, Іванцова Михайла Вячеславовича, Барановського Миколи Павловича, Багінської Людмили Іванівни та справу за конституційними скаргами Бортник Марії Іванівни, Ковальчука Миколи Петровича, Павлова Миколи Дмитровича, Степанченко Тетяни Борисівни, Сарнавського Ігоря Миколайовича, Фалендиш Світлани Миколаївни, Родака Віталія Вікторовича, Шваб Віри Олександрівни, Литвинової Лілії Олександрівни, Ковальчук Людмили Артурівни, Першка Ігоря Петровича, Кондратчука Богдана Сергійовича щодо конституційності пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII. Справу передано на розгляд Першого сенату. Суддями-доповідачами призначено Грищук О.В., Кичуна В.І., Олійник А.С., Совгирю О.В.
📑 У розгляді справи за конституційною скаргою Пугачова Анатолія Михайловича щодо конституційності окремого припису назви статті 365 Кримінального кодексу України та її частини першої, а також частини шостої статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддівˮ Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження.
▪️Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про редакційну раду «Вісника Конституційного Суду України»“.