Доповідачі також наголосили, навіть якщо працівник пропустив тримісячний строк звернення до суду, обов’язок роботодавця щодо виплати заборгованості та право працівника на одержання винагороди за працю не припиняються. Водночас дієвість та ефективність способів поновлення права працівника на одержання винагороди за працю, зокрема у спосіб стягнення заборгованості в судовому порядку, зазнає суттєвого обмеження, оскільки не передбачено поновлення пропущеного строку.
З огляду на це та інші аргументи, викладені в рішенні, Конституційний Суд України констатував, що установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав.
📝 Стосовно рішення є окремі думки суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, Василя Лемака та Олега Первомайського, в яких судді виклали свої міркування і висновки щодо основних його аспектів.
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/xEl9hR2_oCM
З огляду на це та інші аргументи, викладені в рішенні, Конституційний Суд України констатував, що установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав.
📝 Стосовно рішення є окремі думки суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, Василя Лемака та Олега Первомайського, в яких судді виклали свої міркування і висновки щодо основних його аспектів.
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/xEl9hR2_oCM
YouTube
Строки звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших виплат 22.01.2026
Строки звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат у контексті Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025: тематична онлайн-лекція
Установлення тримісячного строку для звернення…
Установлення тримісячного строку для звернення…
📑 Колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Нагаєва І.С.
Третя колегія суддів Першого сенату 28 січня 2026 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича.
▪️Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ (далі – Закон).
📝 Оспорюваним приписом Закону визначено: „щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
На думку заявника, частина п’ята статті 13 Закону не відповідає принципу верховенства права та, зокрема, порушує його право на належний соціальний захист.
📑 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Третя колегія суддів Першого сенату 28 січня 2026 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича.
▪️Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ (далі – Закон).
📝 Оспорюваним приписом Закону визначено: „щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
На думку заявника, частина п’ята статті 13 Закону не відповідає принципу верховенства права та, зокрема, порушує його право на належний соціальний захист.
📑 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📊 Суд провів 41 засідання та ухвалив 35 актів: результати роботи Суду за січень
У січні 2026 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 41 засідання, з них:
➖11 пленарних засідань (1 відкрита частина пленарного засідання, 10 закритих частин пленарних засідань) та 3 засідання Великої палати Суду;
➖ 2 засідання Суду;
➖ 1 відкрита частина пленарного засідання, 4 закритих частини пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 3 засідання Першого сенату Суду;
➖ 2 відкриті частини пленарних засідань, 3 закритих частин пленарних засідань, 1 засідання Другого сенату Суду;
➖ 10 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 35 актів, з них:
✅ 1 рішення Великої палати Суду (https://ccu.gov.ua/dokument/1-r2026);
✅ 2 постанови Суду;
✅ 7 ухвал Великої палати Суду;
✅ 5 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 20 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📝 До Суду за цей період надійшло 55 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 31 конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📝 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 63 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
▫️Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
У січні 2026 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 41 засідання, з них:
➖11 пленарних засідань (1 відкрита частина пленарного засідання, 10 закритих частин пленарних засідань) та 3 засідання Великої палати Суду;
➖ 2 засідання Суду;
➖ 1 відкрита частина пленарного засідання, 4 закритих частини пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 3 засідання Першого сенату Суду;
➖ 2 відкриті частини пленарних засідань, 3 закритих частин пленарних засідань, 1 засідання Другого сенату Суду;
➖ 10 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 35 актів, з них:
✅ 1 рішення Великої палати Суду (https://ccu.gov.ua/dokument/1-r2026);
✅ 2 постанови Суду;
✅ 7 ухвал Великої палати Суду;
✅ 5 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 20 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📝 До Суду за цей період надійшло 55 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 31 конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📝 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 63 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
▫️Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
🔸 Участь суддів Конституційного Суду України у заходах з нагоди відкриття судового року Європейського суду з прав людини
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська на запрошення Голови Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Маттіаса Гійомара взяли участь в урочистому засіданні ЄСПЛ з нагоди відкриття судового року, а також долучилися до фахового семінару „Захист плюралізму медіа та демократичного процесу в складні часи“, що відбувся 30 січня 2026 року.
🔹 Цьогорічна дискусія зосередилася на обговорені питань, пов’язаних із захистом свободи вираження поглядів, забезпечення демократичних процесів та правосуддя в умовах складних викликів. Зокрема, ключовими темами стали: плюралізм медіа та право на інформацію; свобода інформації та повноваження Європейського Союзу: щодо обмежувальних заходів; цілісність демократичного процесу та судовий контроль; вільне вираження волі народу як передумова захисту демократичного державного устрою.
Під час тематичних сесій із доповідями виступили професорка міжнародного права Карлового університету Вероніка Білкова, професор права ЄС Неапольського університету Роберто Мастроянні, Голова Конституційного Суду Республіки Австрія Крістоф Грабенвартер, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина. Із заключним словом виступив суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський.
🔹 Судді Конституційного Суду України долучилися до обговорення окреслених питань, поділившись баченням актуальних викликів для конституційного судочинства в контексті захисту свободи вираження поглядів та зміцнення демократичних процесів.
💬 Суддя Галина Юровська у своєму виступі під час семінару описала щоденну реальність життя в Україні під час масованих ракетних атак, спрямованих на об’єкти цивільної критичної інфраструктури. Попри сильні морози, відсутність світла й опалення, безсонні ночі у кількох шарах одягу, українці зберігають стійкість, працівники комунальних служб невтомно працюють, відновлюючи системи вдень і вночі, суди виконують свої обов’язки в умовах постійних повітряних тривог, нестабільного електро- та теплопостачання, оскільки важливо, щоб демократичні інституції продовжували своє існування, – наголосила вона.
💬 Промовиця зазначила, що Україна боронить себе не лише зброєю, а й захищає саму ідею, що закон, відповідальність та демократія повинні бути збережені навіть у темряві й холоді. Завершуючи свій виступ, Галина Юровська подякувала присутнім за підтримку України та підкреслила, що солідарність європейських колег додає українцям сили продовжувати боротьбу день за днем.
🔹 У межах візиту судді Віктор Городовенко і Галина Юровська провели низку робочих зустрічей з керівництвом і представниками структурних підрозділів Ради Європи та Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська комісія), під час яких обговорили питання здійснення конституційного контролю в умовах глобальних викликів та євроінтеграційних процесів.
Зокрема, відбулися зустрічі з директоркою з прав людини Ради Європи Клер Овей, керівницею Департаменту з питань імплементації стандартів у сфері прав людини, правосуддя та правового співробітництва Лілією Гретарсдоттір, юридичним радником Секретаріату Венеційської комісії Ваге Демірчяном та представниками Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“.
Окрему увагу під час візиту було приділено зустрічам із суддею Європейського суду з прав людини Миколою Гнатовським, Надзвичайним і Повноважним Послом, Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким та керівником відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павлом Пушкарем.
🔹 У межах робочого візиту було підтверджено зацікавленість сторін у подальшому розвитку співпраці між Конституційним Судом України та інституціями Ради Європи з метою зміцнення верховенства права та спільного пошуку ефективних відповідей на сучасні виклики, що постають перед демократичними інститутами.
🎥 Виступ судді Галини Юровської під час фахового семінару
📎https://www.youtube.com/watch?v=v4Et9oKxKSc
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська на запрошення Голови Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Маттіаса Гійомара взяли участь в урочистому засіданні ЄСПЛ з нагоди відкриття судового року, а також долучилися до фахового семінару „Захист плюралізму медіа та демократичного процесу в складні часи“, що відбувся 30 січня 2026 року.
🔹 Цьогорічна дискусія зосередилася на обговорені питань, пов’язаних із захистом свободи вираження поглядів, забезпечення демократичних процесів та правосуддя в умовах складних викликів. Зокрема, ключовими темами стали: плюралізм медіа та право на інформацію; свобода інформації та повноваження Європейського Союзу: щодо обмежувальних заходів; цілісність демократичного процесу та судовий контроль; вільне вираження волі народу як передумова захисту демократичного державного устрою.
Під час тематичних сесій із доповідями виступили професорка міжнародного права Карлового університету Вероніка Білкова, професор права ЄС Неапольського університету Роберто Мастроянні, Голова Конституційного Суду Республіки Австрія Крістоф Грабенвартер, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина. Із заключним словом виступив суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський.
🔹 Судді Конституційного Суду України долучилися до обговорення окреслених питань, поділившись баченням актуальних викликів для конституційного судочинства в контексті захисту свободи вираження поглядів та зміцнення демократичних процесів.
💬 Суддя Галина Юровська у своєму виступі під час семінару описала щоденну реальність життя в Україні під час масованих ракетних атак, спрямованих на об’єкти цивільної критичної інфраструктури. Попри сильні морози, відсутність світла й опалення, безсонні ночі у кількох шарах одягу, українці зберігають стійкість, працівники комунальних служб невтомно працюють, відновлюючи системи вдень і вночі, суди виконують свої обов’язки в умовах постійних повітряних тривог, нестабільного електро- та теплопостачання, оскільки важливо, щоб демократичні інституції продовжували своє існування, – наголосила вона.
💬 Промовиця зазначила, що Україна боронить себе не лише зброєю, а й захищає саму ідею, що закон, відповідальність та демократія повинні бути збережені навіть у темряві й холоді. Завершуючи свій виступ, Галина Юровська подякувала присутнім за підтримку України та підкреслила, що солідарність європейських колег додає українцям сили продовжувати боротьбу день за днем.
🔹 У межах візиту судді Віктор Городовенко і Галина Юровська провели низку робочих зустрічей з керівництвом і представниками структурних підрозділів Ради Європи та Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська комісія), під час яких обговорили питання здійснення конституційного контролю в умовах глобальних викликів та євроінтеграційних процесів.
Зокрема, відбулися зустрічі з директоркою з прав людини Ради Європи Клер Овей, керівницею Департаменту з питань імплементації стандартів у сфері прав людини, правосуддя та правового співробітництва Лілією Гретарсдоттір, юридичним радником Секретаріату Венеційської комісії Ваге Демірчяном та представниками Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“.
Окрему увагу під час візиту було приділено зустрічам із суддею Європейського суду з прав людини Миколою Гнатовським, Надзвичайним і Повноважним Послом, Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким та керівником відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павлом Пушкарем.
🔹 У межах робочого візиту було підтверджено зацікавленість сторін у подальшому розвитку співпраці між Конституційним Судом України та інституціями Ради Європи з метою зміцнення верховенства права та спільного пошуку ефективних відповідей на сучасні виклики, що постають перед демократичними інститутами.
🎥 Виступ судді Галини Юровської під час фахового семінару
📎https://www.youtube.com/watch?v=v4Et9oKxKSc
🔹 Інституційна співпраця в дії: візит представників КСУ до Конституційного Суду Чеської Республіки
26–28 січня 2026 року відбувся робочий візит делегації Конституційного Суду України до Конституційного Суду Чеської Республіки у складі представників Секретаріату та патронатних служб суддів КСУ.
Метою заходу було ознайомлення з організацією діяльності однієї з провідних конституційних юрисдикцій Європейського Союзу, обміну досвідом у сферах юридичного, аналітичного та комунікаційного забезпечення роботи органу конституційного контролю Чехії, а також поглиблення інституційної співпраці між судами.
📄 У межах програми проведено низку робочих сесій і фахових обговорень, присвячених повноваженням і компетенції Конституційного Суду Чеської Республіки, практичним аспектам реалізації його юрисдикції та особливостям організації роботи Суду.
Окремо було розглянуто питання функціонування інституту конституційної скарги у Чеській Республіці, включно з процедурними підходами до її прийнятності, методологією підготовки проєктів актів Суду та роллю працівників офісу судді у цьому процесі. Увагу було зосереджено на внутрішніх алгоритмах роботи над текстами рішень і ухвал, а також на стандартах опрацювання матеріалів конституційних скарг та підготовки відповідей скаржникам.
▪️ У фокусі уваги була також діяльність аналітичного підрозділу. Обговорено практику підготовки аналітичних, довідкових та порівняльно-правових матеріалів для суддів, аналіз міжнародної судової практики, а також механізми відбору й систематизації релевантних юридичних джерел. У цьому контексті порушено питання застосування стандартів Європейського суду з прав людини та права Європейського Союзу у практиці Суду, зокрема в частині аргументації, посилань на джерела та узгодженості національного конституційного тлумачення з європейськими підходами.
Значну увагу приділено комунікаційній стратегії Суду як системі чітко визначених орієнтирів інформаційної політики, зокрема взаємодії з медіа та громадськістю, задля забезпечення відкритості інституції. Обговорено підходи до публічного роз’яснення рішень, організації пресзаходів, планування комунікацій щодо резонансних справ, а також використання цифрових каналів комунікації й присутності в соціальних мережах як інструментів посилення довіри громадськості до Суду і прозорості діяльності інституції.
▪️ Продуктивною стала зустріч із суддею Конституційного Суду Чеської Республіки Зденеком Кюном, у межах якої обговорено загальні підходи до організації конституційного судочинства, методологію судового тлумачення та ключові напрями розвитку конституційної юрисдикції.
За підсумками візиту представники Конституційного Суду України отримали комплексне уявлення про організаційні, аналітичні та комунікаційні механізми діяльності Конституційного Суду Чеської Республіки, а також практичні інструменти, що забезпечують ефективність його роботи та якість підготовки матеріалів у межах конституційного провадження. Очікується, що результати професійних обговорень сприятимуть подальшому обміну досвідом, розвитку робочих контактів і зміцненню інституційної взаємодії між судами двох країн.
▪️ Візит відбувся за сприяння проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
26–28 січня 2026 року відбувся робочий візит делегації Конституційного Суду України до Конституційного Суду Чеської Республіки у складі представників Секретаріату та патронатних служб суддів КСУ.
Метою заходу було ознайомлення з організацією діяльності однієї з провідних конституційних юрисдикцій Європейського Союзу, обміну досвідом у сферах юридичного, аналітичного та комунікаційного забезпечення роботи органу конституційного контролю Чехії, а також поглиблення інституційної співпраці між судами.
📄 У межах програми проведено низку робочих сесій і фахових обговорень, присвячених повноваженням і компетенції Конституційного Суду Чеської Республіки, практичним аспектам реалізації його юрисдикції та особливостям організації роботи Суду.
Окремо було розглянуто питання функціонування інституту конституційної скарги у Чеській Республіці, включно з процедурними підходами до її прийнятності, методологією підготовки проєктів актів Суду та роллю працівників офісу судді у цьому процесі. Увагу було зосереджено на внутрішніх алгоритмах роботи над текстами рішень і ухвал, а також на стандартах опрацювання матеріалів конституційних скарг та підготовки відповідей скаржникам.
▪️ У фокусі уваги була також діяльність аналітичного підрозділу. Обговорено практику підготовки аналітичних, довідкових та порівняльно-правових матеріалів для суддів, аналіз міжнародної судової практики, а також механізми відбору й систематизації релевантних юридичних джерел. У цьому контексті порушено питання застосування стандартів Європейського суду з прав людини та права Європейського Союзу у практиці Суду, зокрема в частині аргументації, посилань на джерела та узгодженості національного конституційного тлумачення з європейськими підходами.
Значну увагу приділено комунікаційній стратегії Суду як системі чітко визначених орієнтирів інформаційної політики, зокрема взаємодії з медіа та громадськістю, задля забезпечення відкритості інституції. Обговорено підходи до публічного роз’яснення рішень, організації пресзаходів, планування комунікацій щодо резонансних справ, а також використання цифрових каналів комунікації й присутності в соціальних мережах як інструментів посилення довіри громадськості до Суду і прозорості діяльності інституції.
▪️ Продуктивною стала зустріч із суддею Конституційного Суду Чеської Республіки Зденеком Кюном, у межах якої обговорено загальні підходи до організації конституційного судочинства, методологію судового тлумачення та ключові напрями розвитку конституційної юрисдикції.
За підсумками візиту представники Конституційного Суду України отримали комплексне уявлення про організаційні, аналітичні та комунікаційні механізми діяльності Конституційного Суду Чеської Республіки, а також практичні інструменти, що забезпечують ефективність його роботи та якість підготовки матеріалів у межах конституційного провадження. Очікується, що результати професійних обговорень сприятимуть подальшому обміну досвідом, розвитку робочих контактів і зміцненню інституційної взаємодії між судами двох країн.
▪️ Візит відбувся за сприяння проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
⚖️ Відбулися засідання Другого сенату та колегій суддів: розглядали справи та постановили ухвали
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅ Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“;
✅ Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Пархоменка Артема Олексійовича щодо конституційності статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“;
➖Пасхіної Олени Євгенівни щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства;
➖Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Перша колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Джафарли Вугар Салім огли щодо конституційності окремих приписів статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Масюка Петра Михайловича щодо конституційності статті 1, частини першої статті 2, статей 3,4 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати“ від 19 жовтня 2000 року № 2050–III;
✅ Поптика Ігоря Михайловича щодо конституційності частини другої статті 109 Житлового кодексу України;
✅ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України.
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅ Масюка Михайла Петровича щодо конституційності пункту 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“;
✅ Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖ Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Також відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Пархоменка Артема Олексійовича щодо конституційності статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“;
➖Пасхіної Олени Євгенівни щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства;
➖Юдіна Сергія Олександровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Перша колегія суддів Другого сенату на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Джафарли Вугар Салім огли щодо конституційності окремих приписів статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Масюка Петра Михайловича щодо конституційності статті 1, частини першої статті 2, статей 3,4 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати“ від 19 жовтня 2000 року № 2050–III;
✅ Поптика Ігоря Михайловича щодо конституційності частини другої статті 109 Житлового кодексу України;
✅ Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо конституційності частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України.
⚖️ Обмеження розміру пенсії: Другий сенат розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Михайла Петровича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що автор клопотання просить перевірити на конституційність пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ (далі – Закон № 2710) в частині, відповідно до якої у 2023 році частина друга статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV зі змінами (далі – Закон № 1058) застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058 щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
В абзаці четвертому зазначеної частини статті 42 Закону № 1058 передбачено, що „розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини“.
📄 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Масюк Михайло Петрович звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління щодо невиплати пенсії з 1 березня 2023 року в розмірі 74 відсотки відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням індексації та щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн; зобов’язати здійснити такий перерахунок та виплату пенсії.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, у задоволенні позову Масюка М.П. відмовив. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
💬 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що застосування в його справі абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058 порушує право на належний, гарантований державою, рівень пенсійного забезпечення, змінює умови і норми пенсійного забезпечення, призводить до обмеження розміру пенсії та прямо суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Масюк М.П. зазначає, що приписи Законів № 1058 та № 2710, порушують право на соціальний захист, принцип рівності усіх перед законом, не забезпечують військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, рівними та належними умовами соціального захисту, звужує обсяг та зміст існуючих прав вказаних осіб через встановлення обмеження індексації пенсії, що призводить і до обмеження пенсії у максимальному розмірі, створює дискримінацію між людьми, яким пенсію призначено за аналогічними нормами Закону № 2262.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Масюка Михайла Петровича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що автор клопотання просить перевірити на конституційність пункт 8 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ (далі – Закон № 2710) в частині, відповідно до якої у 2023 році частина друга статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV зі змінами (далі – Закон № 1058) застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону № 1058 щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
В абзаці четвертому зазначеної частини статті 42 Закону № 1058 передбачено, що „розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини“.
📄 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Масюк Михайло Петрович звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління щодо невиплати пенсії з 1 березня 2023 року в розмірі 74 відсотки відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням індексації та щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн; зобов’язати здійснити такий перерахунок та виплату пенсії.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, у задоволенні позову Масюка М.П. відмовив. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
💬 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що застосування в його справі абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058 порушує право на належний, гарантований державою, рівень пенсійного забезпечення, змінює умови і норми пенсійного забезпечення, призводить до обмеження розміру пенсії та прямо суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Масюк М.П. зазначає, що приписи Законів № 1058 та № 2710, порушують право на соціальний захист, принцип рівності усіх перед законом, не забезпечують військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, рівними та належними умовами соціального захисту, звужує обсяг та зміст існуючих прав вказаних осіб через встановлення обмеження індексації пенсії, що призводить і до обмеження пенсії у максимальному розмірі, створює дискримінацію між людьми, яким пенсію призначено за аналогічними нормами Закону № 2262.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
⚖️ Другий сенат розглядає справу за конституційною скаргою Рябець Н.О.
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника, а також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
📑 Суддя-доповідач зазначив, що відповідно до частини першої статті 14-3 Кодексу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа – фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що частина перша статті 14-3 Кодексу є неконституційною, оскільки порушує фундаментальний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності особи, закріплений у частині другій статті 61 Конституції України.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису, автор клопотання зазначає, що відповідальна особа (фізична особа або керівник юридичної особи), за якою зареєстровано транспортний засіб, може не співпадати з особою порушника. Водночас відповідальність особи згідно зі статтею 61 Конституції України має індивідуальний характер та її застосування відбувається відповідно до закону за умови безпосереднього вчинення правопорушення такою особою.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026
Другий сенат 4 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Рябець Наталії Олександрівни щодо конституційності частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника, а також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.
📑 Суддя-доповідач зазначив, що відповідно до частини першої статті 14-3 Кодексу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа – фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що частина перша статті 14-3 Кодексу є неконституційною, оскільки порушує фундаментальний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності особи, закріплений у частині другій статті 61 Конституції України.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису, автор клопотання зазначає, що відповідальна особа (фізична особа або керівник юридичної особи), за якою зареєстровано транспортний засіб, може не співпадати з особою порушника. Водночас відповідальність особи згідно зі статтею 61 Конституції України має індивідуальний характер та її застосування відбувається відповідно до закону за умови безпосереднього вчинення правопорушення такою особою.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Участь у пленарному засіданні взяв постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“ https://ccu.gov.ua/kategoriya/2026