⚖️ Відбувся розгляд справ за конституційними поданнями і конституційними скаргами. Колегія суддів постановила ухвали
▪️Велика палата 22 січня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“.
📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
☑️ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▫️Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Козачука Юрія Сергійовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 26 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII, частини восьмої статті 13 Закону України „Про охорону дитинства“.
▫️У справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відмовила (неодностайно) у відкритті конституційного провадження.
📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Велика палата 22 січня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“.
📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
☑️ за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️ за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▫️Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Козачука Юрія Сергійовича щодо конституційності підпункту 2 пункту 26 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII, частини восьмої статті 13 Закону України „Про охорону дитинства“.
▫️У справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів відмовила (неодностайно) у відкритті конституційного провадження.
📎Питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🕯️Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
Сьогодні, 27 січня, світ вшановує пам’ять мільйонів людей, знищених нацистським режимом лише через їхню національність, віру, походження чи ідентичність. Голокост став однією з найжахливіших трагедій в історії людства та болючим нагадуванням про те, до чого призводять ненависть, расизм і знецінення людської гідності.
Збереження історичної пам’яті про Голокост – це не лише данина загиблим, а й відповідальність живих. Пам’ятаючи про цей злочин, ми утверджуємо непорушність прав людини, рівність і повагу до гідності кожного.
Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. У цій Резолюції зазначається, що Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження.
📄 У Рішенні Конституційного Суду України від 16 липня 2019 року № 9-р/2019 щодо відповідності Конституції України Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" зазначається, „що нацистський режим спирався на ідеологію нацизму, головними ідеями якого, з-поміж іншого, були мілітаризм, „світове панування арійської нації“ та боротьба з „ворожими“ націями. Сутність нацистської ідеології набула відображення, насамперед, у постулатах про тотальну державу, расову боротьбу, „вищість німецької раси“ та жорстку ієрархічну побудову державного механізму, згідно з якою громадяни були зобов’язані беззаперечно підкорятися незмінному лідерові, який мав необмежену державну і партійну владу“.
▪️Конституційний Суд України долучається до вшанування пам’яті жертв Голокосту та висловлює солідарність із усіма, хто зберігає правду про минуле заради людяного майбутнього.
🔸 Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не допустимо повторення.
Сьогодні, 27 січня, світ вшановує пам’ять мільйонів людей, знищених нацистським режимом лише через їхню національність, віру, походження чи ідентичність. Голокост став однією з найжахливіших трагедій в історії людства та болючим нагадуванням про те, до чого призводять ненависть, расизм і знецінення людської гідності.
Збереження історичної пам’яті про Голокост – це не лише данина загиблим, а й відповідальність живих. Пам’ятаючи про цей злочин, ми утверджуємо непорушність прав людини, рівність і повагу до гідності кожного.
Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. У цій Резолюції зазначається, що Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження.
📄 У Рішенні Конституційного Суду України від 16 липня 2019 року № 9-р/2019 щодо відповідності Конституції України Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" зазначається, „що нацистський режим спирався на ідеологію нацизму, головними ідеями якого, з-поміж іншого, були мілітаризм, „світове панування арійської нації“ та боротьба з „ворожими“ націями. Сутність нацистської ідеології набула відображення, насамперед, у постулатах про тотальну державу, расову боротьбу, „вищість німецької раси“ та жорстку ієрархічну побудову державного механізму, згідно з якою громадяни були зобов’язані беззаперечно підкорятися незмінному лідерові, який мав необмежену державну і партійну владу“.
▪️Конституційний Суд України долучається до вшанування пам’яті жертв Голокосту та висловлює солідарність із усіма, хто зберігає правду про минуле заради людяного майбутнього.
🔸 Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не допустимо повторення.
🔹🔸Строки звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат у контексті Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025: тематична онлайн-лекція
Установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України. Така норма не лише порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю, а й позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист. Про це йшлося під час лекції, присвяченої аналізу Рішення № 1-р/2025 (https://ccu.gov.ua/docs/7554) у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо строків звернення до суду працівника, трудові відносини якого ще не припинилися.
📝 Предмет конституційного контролю в цій справі – частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України, за якою „працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.
Участь у заході взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти та слухачі Малої академії наук України.
Основними доповідачами виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олександр Водянніков і Віктор Городовенко.
Судді ознайомили зі змістом цього рішення, навели обґрунтування суб’єкта звернення, позиції Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини, висвітлили юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, та які Суд застосував із попередніх рішень, зокрема щодо реалізації права на судовий захист.
▪️Під час лекції судді виклали основні аргументи цього рішення, наголосивши на такому.
🔸 У сфері трудових відносин працівник перебуває в економічному та організаційному підпорядкуванні від роботодавця. Така підпорядкованість може ускладнити своєчасне звернення до суду для захисту права на оплату праці, тому нерідко працівники утримуються від подання позову під час дії трудових відносин через побоювання тиску, погіршення умов праці чи можливого звільнення.
Судді зазначили, що строки звернення до суду є потрібним елементом законодавчого регулювання, проте вони не можуть бути встановлені так, щоб істотно обмежувати право на судовий захист.
🔸 Існування системи строків звернення до суду завжди міститиме елемент потенційної несправедливості – або для позивача, який може не мати достатньо часу для звернення до суду, або для відповідача, який буде змушений захищатися від вимог після тривалого періоду бездіяльності іншої сторони. Завдання законодавця полягає в мінімізації цієї несправедливості та якнайповнішому узгодженні інтересів працівника й роботодавця.
Суд у рішенні зауважив, що тримісячний строк у справах щодо стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є надмірно коротким. Установлення часового обмеження для реалізації права особи є питанням розсуду законодавця. Критерієм відповідності строку звернення працівника до суду є його розумність. Розумним визнають строк, який є достатнім для подання позову за звичайних життєвих обставин і не створює для працівника надмірних труднощів.
Судді також підкреслили, що оцінка розумності строку не може ґрунтуватися на гіпотетичних випадках незнання закону, і вирішальним є те, чи забезпечує строк реальну можливість реалізувати право у звичайних умовах.
🔸У рішенні Суд звернув увагу, що введення воєнного стану в Україні об’єктивно створює умови, які не можна вважати звичайними. Законодавець, установлюючи строки звернення працівника до суду, має враховувати надзвичайний характер правового режиму воєнного стану та пов’язані з ним об’єктивні перешкоди в доступі до правосуддя.
Установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України. Така норма не лише порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю, а й позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист. Про це йшлося під час лекції, присвяченої аналізу Рішення № 1-р/2025 (https://ccu.gov.ua/docs/7554) у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо строків звернення до суду працівника, трудові відносини якого ще не припинилися.
📝 Предмет конституційного контролю в цій справі – частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України, за якою „працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.
Участь у заході взяли представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти та слухачі Малої академії наук України.
Основними доповідачами виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олександр Водянніков і Віктор Городовенко.
Судді ознайомили зі змістом цього рішення, навели обґрунтування суб’єкта звернення, позиції Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини, висвітлили юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, та які Суд застосував із попередніх рішень, зокрема щодо реалізації права на судовий захист.
▪️Під час лекції судді виклали основні аргументи цього рішення, наголосивши на такому.
🔸 У сфері трудових відносин працівник перебуває в економічному та організаційному підпорядкуванні від роботодавця. Така підпорядкованість може ускладнити своєчасне звернення до суду для захисту права на оплату праці, тому нерідко працівники утримуються від подання позову під час дії трудових відносин через побоювання тиску, погіршення умов праці чи можливого звільнення.
Судді зазначили, що строки звернення до суду є потрібним елементом законодавчого регулювання, проте вони не можуть бути встановлені так, щоб істотно обмежувати право на судовий захист.
🔸 Існування системи строків звернення до суду завжди міститиме елемент потенційної несправедливості – або для позивача, який може не мати достатньо часу для звернення до суду, або для відповідача, який буде змушений захищатися від вимог після тривалого періоду бездіяльності іншої сторони. Завдання законодавця полягає в мінімізації цієї несправедливості та якнайповнішому узгодженні інтересів працівника й роботодавця.
Суд у рішенні зауважив, що тримісячний строк у справах щодо стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є надмірно коротким. Установлення часового обмеження для реалізації права особи є питанням розсуду законодавця. Критерієм відповідності строку звернення працівника до суду є його розумність. Розумним визнають строк, який є достатнім для подання позову за звичайних життєвих обставин і не створює для працівника надмірних труднощів.
Судді також підкреслили, що оцінка розумності строку не може ґрунтуватися на гіпотетичних випадках незнання закону, і вирішальним є те, чи забезпечує строк реальну можливість реалізувати право у звичайних умовах.
🔸У рішенні Суд звернув увагу, що введення воєнного стану в Україні об’єктивно створює умови, які не можна вважати звичайними. Законодавець, установлюючи строки звернення працівника до суду, має враховувати надзвичайний характер правового режиму воєнного стану та пов’язані з ним об’єктивні перешкоди в доступі до правосуддя.
Доповідачі також наголосили, навіть якщо працівник пропустив тримісячний строк звернення до суду, обов’язок роботодавця щодо виплати заборгованості та право працівника на одержання винагороди за працю не припиняються. Водночас дієвість та ефективність способів поновлення права працівника на одержання винагороди за працю, зокрема у спосіб стягнення заборгованості в судовому порядку, зазнає суттєвого обмеження, оскільки не передбачено поновлення пропущеного строку.
З огляду на це та інші аргументи, викладені в рішенні, Конституційний Суд України констатував, що установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав.
📝 Стосовно рішення є окремі думки суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, Василя Лемака та Олега Первомайського, в яких судді виклали свої міркування і висновки щодо основних його аспектів.
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/xEl9hR2_oCM
З огляду на це та інші аргументи, викладені в рішенні, Конституційний Суд України констатував, що установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав.
📝 Стосовно рішення є окремі думки суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, Василя Лемака та Олега Первомайського, в яких судді виклали свої міркування і висновки щодо основних його аспектів.
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/xEl9hR2_oCM
YouTube
Строки звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших виплат 22.01.2026
Строки звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат у контексті Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025: тематична онлайн-лекція
Установлення тримісячного строку для звернення…
Установлення тримісячного строку для звернення…
📑 Колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Нагаєва І.С.
Третя колегія суддів Першого сенату 28 січня 2026 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича.
▪️Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ (далі – Закон).
📝 Оспорюваним приписом Закону визначено: „щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
На думку заявника, частина п’ята статті 13 Закону не відповідає принципу верховенства права та, зокрема, порушує його право на належний соціальний захист.
📑 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
Третя колегія суддів Першого сенату 28 січня 2026 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Нагаєва Ігоря Сергійовича.
▪️Заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину п’яту статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ від 20 березня 2023 року № 2983–ІХ (далі – Закон).
📝 Оспорюваним приписом Закону визначено: „щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України“.
На думку заявника, частина п’ята статті 13 Закону не відповідає принципу верховенства права та, зокрема, порушує його право на належний соціальний захист.
📑 За результатами розгляду колегія суддів постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
📊 Суд провів 41 засідання та ухвалив 35 актів: результати роботи Суду за січень
У січні 2026 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 41 засідання, з них:
➖11 пленарних засідань (1 відкрита частина пленарного засідання, 10 закритих частин пленарних засідань) та 3 засідання Великої палати Суду;
➖ 2 засідання Суду;
➖ 1 відкрита частина пленарного засідання, 4 закритих частини пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 3 засідання Першого сенату Суду;
➖ 2 відкриті частини пленарних засідань, 3 закритих частин пленарних засідань, 1 засідання Другого сенату Суду;
➖ 10 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 35 актів, з них:
✅ 1 рішення Великої палати Суду (https://ccu.gov.ua/dokument/1-r2026);
✅ 2 постанови Суду;
✅ 7 ухвал Великої палати Суду;
✅ 5 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 20 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📝 До Суду за цей період надійшло 55 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 31 конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📝 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 63 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
▫️Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
У січні 2026 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 41 засідання, з них:
➖11 пленарних засідань (1 відкрита частина пленарного засідання, 10 закритих частин пленарних засідань) та 3 засідання Великої палати Суду;
➖ 2 засідання Суду;
➖ 1 відкрита частина пленарного засідання, 4 закритих частини пленарних засідань, 1 пленарне засідання та 3 засідання Першого сенату Суду;
➖ 2 відкриті частини пленарних засідань, 3 закритих частин пленарних засідань, 1 засідання Другого сенату Суду;
➖ 10 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
На цих засіданнях Суд ухвалив 35 актів, з них:
✅ 1 рішення Великої палати Суду (https://ccu.gov.ua/dokument/1-r2026);
✅ 2 постанови Суду;
✅ 7 ухвал Великої палати Суду;
✅ 5 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 20 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
📝 До Суду за цей період надійшло 55 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 24 конституційні скарги розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 31 конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📝 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 63 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
▫️Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
🔸 Участь суддів Конституційного Суду України у заходах з нагоди відкриття судового року Європейського суду з прав людини
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська на запрошення Голови Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Маттіаса Гійомара взяли участь в урочистому засіданні ЄСПЛ з нагоди відкриття судового року, а також долучилися до фахового семінару „Захист плюралізму медіа та демократичного процесу в складні часи“, що відбувся 30 січня 2026 року.
🔹 Цьогорічна дискусія зосередилася на обговорені питань, пов’язаних із захистом свободи вираження поглядів, забезпечення демократичних процесів та правосуддя в умовах складних викликів. Зокрема, ключовими темами стали: плюралізм медіа та право на інформацію; свобода інформації та повноваження Європейського Союзу: щодо обмежувальних заходів; цілісність демократичного процесу та судовий контроль; вільне вираження волі народу як передумова захисту демократичного державного устрою.
Під час тематичних сесій із доповідями виступили професорка міжнародного права Карлового університету Вероніка Білкова, професор права ЄС Неапольського університету Роберто Мастроянні, Голова Конституційного Суду Республіки Австрія Крістоф Грабенвартер, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина. Із заключним словом виступив суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський.
🔹 Судді Конституційного Суду України долучилися до обговорення окреслених питань, поділившись баченням актуальних викликів для конституційного судочинства в контексті захисту свободи вираження поглядів та зміцнення демократичних процесів.
💬 Суддя Галина Юровська у своєму виступі під час семінару описала щоденну реальність життя в Україні під час масованих ракетних атак, спрямованих на об’єкти цивільної критичної інфраструктури. Попри сильні морози, відсутність світла й опалення, безсонні ночі у кількох шарах одягу, українці зберігають стійкість, працівники комунальних служб невтомно працюють, відновлюючи системи вдень і вночі, суди виконують свої обов’язки в умовах постійних повітряних тривог, нестабільного електро- та теплопостачання, оскільки важливо, щоб демократичні інституції продовжували своє існування, – наголосила вона.
💬 Промовиця зазначила, що Україна боронить себе не лише зброєю, а й захищає саму ідею, що закон, відповідальність та демократія повинні бути збережені навіть у темряві й холоді. Завершуючи свій виступ, Галина Юровська подякувала присутнім за підтримку України та підкреслила, що солідарність європейських колег додає українцям сили продовжувати боротьбу день за днем.
🔹 У межах візиту судді Віктор Городовенко і Галина Юровська провели низку робочих зустрічей з керівництвом і представниками структурних підрозділів Ради Європи та Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська комісія), під час яких обговорили питання здійснення конституційного контролю в умовах глобальних викликів та євроінтеграційних процесів.
Зокрема, відбулися зустрічі з директоркою з прав людини Ради Європи Клер Овей, керівницею Департаменту з питань імплементації стандартів у сфері прав людини, правосуддя та правового співробітництва Лілією Гретарсдоттір, юридичним радником Секретаріату Венеційської комісії Ваге Демірчяном та представниками Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“.
Окрему увагу під час візиту було приділено зустрічам із суддею Європейського суду з прав людини Миколою Гнатовським, Надзвичайним і Повноважним Послом, Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким та керівником відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павлом Пушкарем.
🔹 У межах робочого візиту було підтверджено зацікавленість сторін у подальшому розвитку співпраці між Конституційним Судом України та інституціями Ради Європи з метою зміцнення верховенства права та спільного пошуку ефективних відповідей на сучасні виклики, що постають перед демократичними інститутами.
🎥 Виступ судді Галини Юровської під час фахового семінару
📎https://www.youtube.com/watch?v=v4Et9oKxKSc
Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Галина Юровська на запрошення Голови Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Маттіаса Гійомара взяли участь в урочистому засіданні ЄСПЛ з нагоди відкриття судового року, а також долучилися до фахового семінару „Захист плюралізму медіа та демократичного процесу в складні часи“, що відбувся 30 січня 2026 року.
🔹 Цьогорічна дискусія зосередилася на обговорені питань, пов’язаних із захистом свободи вираження поглядів, забезпечення демократичних процесів та правосуддя в умовах складних викликів. Зокрема, ключовими темами стали: плюралізм медіа та право на інформацію; свобода інформації та повноваження Європейського Союзу: щодо обмежувальних заходів; цілісність демократичного процесу та судовий контроль; вільне вираження волі народу як передумова захисту демократичного державного устрою.
Під час тематичних сесій із доповідями виступили професорка міжнародного права Карлового університету Вероніка Білкова, професор права ЄС Неапольського університету Роберто Мастроянні, Голова Конституційного Суду Республіки Австрія Крістоф Грабенвартер, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Куцина. Із заключним словом виступив суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський.
🔹 Судді Конституційного Суду України долучилися до обговорення окреслених питань, поділившись баченням актуальних викликів для конституційного судочинства в контексті захисту свободи вираження поглядів та зміцнення демократичних процесів.
💬 Суддя Галина Юровська у своєму виступі під час семінару описала щоденну реальність життя в Україні під час масованих ракетних атак, спрямованих на об’єкти цивільної критичної інфраструктури. Попри сильні морози, відсутність світла й опалення, безсонні ночі у кількох шарах одягу, українці зберігають стійкість, працівники комунальних служб невтомно працюють, відновлюючи системи вдень і вночі, суди виконують свої обов’язки в умовах постійних повітряних тривог, нестабільного електро- та теплопостачання, оскільки важливо, щоб демократичні інституції продовжували своє існування, – наголосила вона.
💬 Промовиця зазначила, що Україна боронить себе не лише зброєю, а й захищає саму ідею, що закон, відповідальність та демократія повинні бути збережені навіть у темряві й холоді. Завершуючи свій виступ, Галина Юровська подякувала присутнім за підтримку України та підкреслила, що солідарність європейських колег додає українцям сили продовжувати боротьбу день за днем.
🔹 У межах візиту судді Віктор Городовенко і Галина Юровська провели низку робочих зустрічей з керівництвом і представниками структурних підрозділів Ради Європи та Секретаріату Європейської комісії „За демократію через право“ (Венеційська комісія), під час яких обговорили питання здійснення конституційного контролю в умовах глобальних викликів та євроінтеграційних процесів.
Зокрема, відбулися зустрічі з директоркою з прав людини Ради Європи Клер Овей, керівницею Департаменту з питань імплементації стандартів у сфері прав людини, правосуддя та правового співробітництва Лілією Гретарсдоттір, юридичним радником Секретаріату Венеційської комісії Ваге Демірчяном та представниками Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“.
Окрему увагу під час візиту було приділено зустрічам із суддею Європейського суду з прав людини Миколою Гнатовським, Надзвичайним і Повноважним Послом, Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким та керівником відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павлом Пушкарем.
🔹 У межах робочого візиту було підтверджено зацікавленість сторін у подальшому розвитку співпраці між Конституційним Судом України та інституціями Ради Європи з метою зміцнення верховенства права та спільного пошуку ефективних відповідей на сучасні виклики, що постають перед демократичними інститутами.
🎥 Виступ судді Галини Юровської під час фахового семінару
📎https://www.youtube.com/watch?v=v4Et9oKxKSc
🔹 Інституційна співпраця в дії: візит представників КСУ до Конституційного Суду Чеської Республіки
26–28 січня 2026 року відбувся робочий візит делегації Конституційного Суду України до Конституційного Суду Чеської Республіки у складі представників Секретаріату та патронатних служб суддів КСУ.
Метою заходу було ознайомлення з організацією діяльності однієї з провідних конституційних юрисдикцій Європейського Союзу, обміну досвідом у сферах юридичного, аналітичного та комунікаційного забезпечення роботи органу конституційного контролю Чехії, а також поглиблення інституційної співпраці між судами.
📄 У межах програми проведено низку робочих сесій і фахових обговорень, присвячених повноваженням і компетенції Конституційного Суду Чеської Республіки, практичним аспектам реалізації його юрисдикції та особливостям організації роботи Суду.
Окремо було розглянуто питання функціонування інституту конституційної скарги у Чеській Республіці, включно з процедурними підходами до її прийнятності, методологією підготовки проєктів актів Суду та роллю працівників офісу судді у цьому процесі. Увагу було зосереджено на внутрішніх алгоритмах роботи над текстами рішень і ухвал, а також на стандартах опрацювання матеріалів конституційних скарг та підготовки відповідей скаржникам.
▪️ У фокусі уваги була також діяльність аналітичного підрозділу. Обговорено практику підготовки аналітичних, довідкових та порівняльно-правових матеріалів для суддів, аналіз міжнародної судової практики, а також механізми відбору й систематизації релевантних юридичних джерел. У цьому контексті порушено питання застосування стандартів Європейського суду з прав людини та права Європейського Союзу у практиці Суду, зокрема в частині аргументації, посилань на джерела та узгодженості національного конституційного тлумачення з європейськими підходами.
Значну увагу приділено комунікаційній стратегії Суду як системі чітко визначених орієнтирів інформаційної політики, зокрема взаємодії з медіа та громадськістю, задля забезпечення відкритості інституції. Обговорено підходи до публічного роз’яснення рішень, організації пресзаходів, планування комунікацій щодо резонансних справ, а також використання цифрових каналів комунікації й присутності в соціальних мережах як інструментів посилення довіри громадськості до Суду і прозорості діяльності інституції.
▪️ Продуктивною стала зустріч із суддею Конституційного Суду Чеської Республіки Зденеком Кюном, у межах якої обговорено загальні підходи до організації конституційного судочинства, методологію судового тлумачення та ключові напрями розвитку конституційної юрисдикції.
За підсумками візиту представники Конституційного Суду України отримали комплексне уявлення про організаційні, аналітичні та комунікаційні механізми діяльності Конституційного Суду Чеської Республіки, а також практичні інструменти, що забезпечують ефективність його роботи та якість підготовки матеріалів у межах конституційного провадження. Очікується, що результати професійних обговорень сприятимуть подальшому обміну досвідом, розвитку робочих контактів і зміцненню інституційної взаємодії між судами двох країн.
▪️ Візит відбувся за сприяння проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
26–28 січня 2026 року відбувся робочий візит делегації Конституційного Суду України до Конституційного Суду Чеської Республіки у складі представників Секретаріату та патронатних служб суддів КСУ.
Метою заходу було ознайомлення з організацією діяльності однієї з провідних конституційних юрисдикцій Європейського Союзу, обміну досвідом у сферах юридичного, аналітичного та комунікаційного забезпечення роботи органу конституційного контролю Чехії, а також поглиблення інституційної співпраці між судами.
📄 У межах програми проведено низку робочих сесій і фахових обговорень, присвячених повноваженням і компетенції Конституційного Суду Чеської Республіки, практичним аспектам реалізації його юрисдикції та особливостям організації роботи Суду.
Окремо було розглянуто питання функціонування інституту конституційної скарги у Чеській Республіці, включно з процедурними підходами до її прийнятності, методологією підготовки проєктів актів Суду та роллю працівників офісу судді у цьому процесі. Увагу було зосереджено на внутрішніх алгоритмах роботи над текстами рішень і ухвал, а також на стандартах опрацювання матеріалів конституційних скарг та підготовки відповідей скаржникам.
▪️ У фокусі уваги була також діяльність аналітичного підрозділу. Обговорено практику підготовки аналітичних, довідкових та порівняльно-правових матеріалів для суддів, аналіз міжнародної судової практики, а також механізми відбору й систематизації релевантних юридичних джерел. У цьому контексті порушено питання застосування стандартів Європейського суду з прав людини та права Європейського Союзу у практиці Суду, зокрема в частині аргументації, посилань на джерела та узгодженості національного конституційного тлумачення з європейськими підходами.
Значну увагу приділено комунікаційній стратегії Суду як системі чітко визначених орієнтирів інформаційної політики, зокрема взаємодії з медіа та громадськістю, задля забезпечення відкритості інституції. Обговорено підходи до публічного роз’яснення рішень, організації пресзаходів, планування комунікацій щодо резонансних справ, а також використання цифрових каналів комунікації й присутності в соціальних мережах як інструментів посилення довіри громадськості до Суду і прозорості діяльності інституції.
▪️ Продуктивною стала зустріч із суддею Конституційного Суду Чеської Республіки Зденеком Кюном, у межах якої обговорено загальні підходи до організації конституційного судочинства, методологію судового тлумачення та ключові напрями розвитку конституційної юрисдикції.
За підсумками візиту представники Конституційного Суду України отримали комплексне уявлення про організаційні, аналітичні та комунікаційні механізми діяльності Конституційного Суду Чеської Республіки, а також практичні інструменти, що забезпечують ефективність його роботи та якість підготовки матеріалів у межах конституційного провадження. Очікується, що результати професійних обговорень сприятимуть подальшому обміну досвідом, розвитку робочих контактів і зміцненню інституційної взаємодії між судами двох країн.
▪️ Візит відбувся за сприяння проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України.