🕯 22 листопада – День пам’яті жертв голодоморів
▪ 22 листопада 2025 року, у День пам’яті жертв голодоморів, ми згадуємо мільйони невинних людей, чиї мрії, сподівання та життя обірвала жорстокість. Комуністична влада своїми злочинними діяннями, спрямованими на знищення українців, на протидію їхньому спротиву тоталітарному режиму, свідомо створила для них умови, несумісні з життям. Голодомор 1932–1933 років не був викликаний природним явищем – стихією чи неврожаєм, – це цілеспрямовано організований злочин, який не має терміну давності.
📑 Конституційний Суд України у Рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019 підкреслив: „одним із найбільш жахливих злочинів XX століття стала повільна голодна смерть мільйонів людей внаслідок організованого комуністичним режимом штучного голоду, насамперед Голодомору 1932–1933 років в Україні, коли у селян було вилучено всі продукти харчування та запроваджено жорсткі обмеження щодо пересування мешканців сіл, що унеможливило їх порятунок в інших регіонах СРСР або за його межами“. Суд наголосив на головних рисах ідеологічної основи комуністичного режиму, який „завдав непоправної шкоди правам людини, оскільки не дотримував міжнародних зобов’язань, порушував ухвалені ним конституції і закони“.
▪ Жоден факт таких діянь, що завдали болю і страждань, не повинен бути забутим. Це нестерпно важкі спогади нашого історичного минулого.
🕯 Нехай у кожному вікні сьогодні запалає вогник шани невинно загиблим.
Їхній біль не забутий… Україна пам’ятає! Світ визнає!
▪ 22 листопада 2025 року, у День пам’яті жертв голодоморів, ми згадуємо мільйони невинних людей, чиї мрії, сподівання та життя обірвала жорстокість. Комуністична влада своїми злочинними діяннями, спрямованими на знищення українців, на протидію їхньому спротиву тоталітарному режиму, свідомо створила для них умови, несумісні з життям. Голодомор 1932–1933 років не був викликаний природним явищем – стихією чи неврожаєм, – це цілеспрямовано організований злочин, який не має терміну давності.
📑 Конституційний Суд України у Рішенні від 16 липня 2019 року № 9-р/2019 підкреслив: „одним із найбільш жахливих злочинів XX століття стала повільна голодна смерть мільйонів людей внаслідок організованого комуністичним режимом штучного голоду, насамперед Голодомору 1932–1933 років в Україні, коли у селян було вилучено всі продукти харчування та запроваджено жорсткі обмеження щодо пересування мешканців сіл, що унеможливило їх порятунок в інших регіонах СРСР або за його межами“. Суд наголосив на головних рисах ідеологічної основи комуністичного режиму, який „завдав непоправної шкоди правам людини, оскільки не дотримував міжнародних зобов’язань, порушував ухвалені ним конституції і закони“.
▪ Жоден факт таких діянь, що завдали болю і страждань, не повинен бути забутим. Це нестерпно важкі спогади нашого історичного минулого.
🕯 Нехай у кожному вікні сьогодні запалає вогник шани невинно загиблим.
Їхній біль не забутий… Україна пам’ятає! Світ визнає!
„Конституційний Суд України в обличчях“: тематична онлайн-лекція
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, 19 листопада ц.р. відбувся просвітницький захід на тему „Конституційний Суд України в обличчях“, який став продовженням циклу ознайомчих лекцій, присвячених висвітленню діяльності органу конституційної юрисдикції України та знайомству з його працівниками.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, керівники та працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду – Управління документального забезпечення, Відділу попередньої перевірки конституційних скарг, Відділу попередніх висновків, Приймальні звернень до Суду, а також представники Національної школи суддів України, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук України.
🔸 Основна тема цього заходу – знайомство з роботою структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України, до повноважень яких належить аналітичне, юридичне та організаційне забезпечення діяльності Суду.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що за час реалізації цього проєкту проведено чимало просвітницьких лекції, слухачі яких мали змогу ознайомитися з національною і міжнародною судовими практиками та іншими темами, присвяченими як пам’ятним датам, так і видатним діячам, які зробили вагомий внесок у розвиток української конституційної доктрини.
Вона також підкреслила, що цій лекції передувала лекція
👉https://cutt.ly/3tthmoQW, присвячена знайомству з першим складом Конституційного Суду України, його чинними суддями, а також працівниками, які працюють від початку діяльності органу конституційної юрисдикції України. Суддя наголосила на важливості роботи кожного структурного підрозділу Секретаріату Суду, підкресливши якісну і професійну роботу працівників.
▪️ Валентина Ткачук, яка очолює Управління документального забезпечення, детально ознайомила із його роботою. Свою увагу зосередила на етапах документообігу: приймання, реєстрація, розподіл усіх видів звернень. Наголосила, що „документообіг будь-якої установи – кровоносна система будь-якого органу, у тому числі й Конституційного Суду України“. Промовиця підкреслила, що весь процес обігу звернень починається і завершується в їх Управлінні. Відповідно до інструкції зі справочинства Управління приймає всі документи, які надходять до Суду, незалежно від форми надсилання (поштою, кур’єрська доставка, особисто чи в електронній формі). Акцентувала на особливостях реєстрації документів, зокрема детально пояснила процедуру реєстрації і розподілу конституційних скарг.
▪️ Віталій Запорожець, керівник Відділу попередньої перевірки конституційних скарг, зосередив увагу на основних функціях підрозділу, пов’язаних із попереднім перевірянням конституційних скарг. Промовець наголосив, що їх структурний підрозділ перевіряє конституційні скарги за формальними вимогами, визначеними статтями 55, 56, частиною першою статті 74 закону про Конституційний Суд України. Таке перевіряння здійснюється впродовж одного робочого дня із дати їх реєстрації. Якщо конституційна скарга за формою не відповідає вимогам закону, її повертають заявникові, і така скарга між суддями Суду не розподіляється. Він підкреслив, що такий механізм законодавчого врегулювання порушених питань та наявні підходи до попереднього перевіряння конституційних скарг надають можливість суб’єктам права на конституційну скаргу усунути формальні недоліки клопотання та привести його у відповідність до законодавчих вимог, що є необхідною умовою для їх подальшого розгляду. Віталій Запорожець також навів статистику опрацьованих конституційних скарг їхнім підрозділом, наголосивши, що за останні 10 місяців із 409 конституційних скарг, що надійшли до Суду, половина з них повернута заявникам, як такі, що не відповідають вимогам закону.
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, 19 листопада ц.р. відбувся просвітницький захід на тему „Конституційний Суд України в обличчях“, який став продовженням циклу ознайомчих лекцій, присвячених висвітленню діяльності органу конституційної юрисдикції України та знайомству з його працівниками.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Галина Юровська, керівники та працівники структурних підрозділів Секретаріату Суду – Управління документального забезпечення, Відділу попередньої перевірки конституційних скарг, Відділу попередніх висновків, Приймальні звернень до Суду, а також представники Національної школи суддів України, науковці, аспіранти, викладачі, студенти закладів вищої освіти, слухачі Малої академії наук України.
🔸 Основна тема цього заходу – знайомство з роботою структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду України, до повноважень яких належить аналітичне, юридичне та організаційне забезпечення діяльності Суду.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що за час реалізації цього проєкту проведено чимало просвітницьких лекції, слухачі яких мали змогу ознайомитися з національною і міжнародною судовими практиками та іншими темами, присвяченими як пам’ятним датам, так і видатним діячам, які зробили вагомий внесок у розвиток української конституційної доктрини.
Вона також підкреслила, що цій лекції передувала лекція
👉https://cutt.ly/3tthmoQW, присвячена знайомству з першим складом Конституційного Суду України, його чинними суддями, а також працівниками, які працюють від початку діяльності органу конституційної юрисдикції України. Суддя наголосила на важливості роботи кожного структурного підрозділу Секретаріату Суду, підкресливши якісну і професійну роботу працівників.
▪️ Валентина Ткачук, яка очолює Управління документального забезпечення, детально ознайомила із його роботою. Свою увагу зосередила на етапах документообігу: приймання, реєстрація, розподіл усіх видів звернень. Наголосила, що „документообіг будь-якої установи – кровоносна система будь-якого органу, у тому числі й Конституційного Суду України“. Промовиця підкреслила, що весь процес обігу звернень починається і завершується в їх Управлінні. Відповідно до інструкції зі справочинства Управління приймає всі документи, які надходять до Суду, незалежно від форми надсилання (поштою, кур’єрська доставка, особисто чи в електронній формі). Акцентувала на особливостях реєстрації документів, зокрема детально пояснила процедуру реєстрації і розподілу конституційних скарг.
▪️ Віталій Запорожець, керівник Відділу попередньої перевірки конституційних скарг, зосередив увагу на основних функціях підрозділу, пов’язаних із попереднім перевірянням конституційних скарг. Промовець наголосив, що їх структурний підрозділ перевіряє конституційні скарги за формальними вимогами, визначеними статтями 55, 56, частиною першою статті 74 закону про Конституційний Суд України. Таке перевіряння здійснюється впродовж одного робочого дня із дати їх реєстрації. Якщо конституційна скарга за формою не відповідає вимогам закону, її повертають заявникові, і така скарга між суддями Суду не розподіляється. Він підкреслив, що такий механізм законодавчого врегулювання порушених питань та наявні підходи до попереднього перевіряння конституційних скарг надають можливість суб’єктам права на конституційну скаргу усунути формальні недоліки клопотання та привести його у відповідність до законодавчих вимог, що є необхідною умовою для їх подальшого розгляду. Віталій Запорожець також навів статистику опрацьованих конституційних скарг їхнім підрозділом, наголосивши, що за останні 10 місяців із 409 конституційних скарг, що надійшли до Суду, половина з них повернута заявникам, як такі, що не відповідають вимогам закону.
Під час заходу також ішлося, що для полегшення процедури подання письмових клопотань до Конституційного Суду України, працівники Секретаріату Суду за ініціативи судді Конституційного Суду України Ольги Совгирі розробили 📋формуляр конституційної скарги
👉 https://ccu.gov.ua/storinka/formulyar-konstytuciynoyi-skargy
Наголошувалося, що цей формуляр має рекомендаційний характер і особи, які звертаються до Суду, можуть на власний розсуд його доповнювати, розширювати чи видозмінювати або звернутися в довільній формі, однак повинні дотримати законодавчих вимог.
▪️ Ірина Шапошнікова, керівниця відділу попередніх висновків, зосередила увагу на роботі, яку здійснює їхній відділ – підготування попередніх висновків на конституційні скарги, які за формою відповідають вимогам закону. Вона зазначила, що їхній відділ входить до Управління опрацювання конституційних скарг Правового департаменту, який провадить аналітичне і юридичне забезпечення діяльності Суду, та закцентувала на вимогах до змісту попереднього висновку.
▪️ У цьому контексті суддя Віктор Городовенко підкреслив, що „правовий департамент є ключовим для роботи Конституційного Суду України, тою опорою, на якій тримається аналітична робота в Суді“. Це великий департамент, зазначив промовець, який складається з відповідних відділів, які готують попередні висновки, провадять порівняльні дослідження, що є основою для рішень Суду. Наявність такого підрозділу забезпечує сталість юридичних позицій, сталість формування практики конституційного судочинства, підкреслив суддя та відзначив, що свою роботу фахівці департаменту виконують на найвищому рівні. Віктор Городовенко додав, що „доктринальне наповнення, посилання на джерела, усе це присутнє в попередніх висновках до конституційних скарг, і відповідних звернень, що надходять на розгляд Суду“.
▪️ Оксана Побірченко, керівниця Приймальні звернень до Конституційного Суду України, поінформувала про повноваження цього підрозділу, до яких входить консультування громадян із питань реалізації права особи на конституційну скаргу, опрацювання звернень громадян та запитів на публічну інформацію.
🔸 На завершення суддя Віктор Городовенко наголосив на значущості цього просвітницького проєкту, ініціаторкою якого є Галина Юровська, та зазначив, що цей захід є важливий і тим, що можна не лише ознайомитися зі структурою Секретаріату Суду, а й побачити працівників його структурних підрозділів та дізнатися про їхню роботу.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://youtu.be/pBlRdYFFv1Y
👉 https://ccu.gov.ua/storinka/formulyar-konstytuciynoyi-skargy
Наголошувалося, що цей формуляр має рекомендаційний характер і особи, які звертаються до Суду, можуть на власний розсуд його доповнювати, розширювати чи видозмінювати або звернутися в довільній формі, однак повинні дотримати законодавчих вимог.
▪️ Ірина Шапошнікова, керівниця відділу попередніх висновків, зосередила увагу на роботі, яку здійснює їхній відділ – підготування попередніх висновків на конституційні скарги, які за формою відповідають вимогам закону. Вона зазначила, що їхній відділ входить до Управління опрацювання конституційних скарг Правового департаменту, який провадить аналітичне і юридичне забезпечення діяльності Суду, та закцентувала на вимогах до змісту попереднього висновку.
▪️ У цьому контексті суддя Віктор Городовенко підкреслив, що „правовий департамент є ключовим для роботи Конституційного Суду України, тою опорою, на якій тримається аналітична робота в Суді“. Це великий департамент, зазначив промовець, який складається з відповідних відділів, які готують попередні висновки, провадять порівняльні дослідження, що є основою для рішень Суду. Наявність такого підрозділу забезпечує сталість юридичних позицій, сталість формування практики конституційного судочинства, підкреслив суддя та відзначив, що свою роботу фахівці департаменту виконують на найвищому рівні. Віктор Городовенко додав, що „доктринальне наповнення, посилання на джерела, усе це присутнє в попередніх висновках до конституційних скарг, і відповідних звернень, що надходять на розгляд Суду“.
▪️ Оксана Побірченко, керівниця Приймальні звернень до Конституційного Суду України, поінформувала про повноваження цього підрозділу, до яких входить консультування громадян із питань реалізації права особи на конституційну скаргу, опрацювання звернень громадян та запитів на публічну інформацію.
🔸 На завершення суддя Віктор Городовенко наголосив на значущості цього просвітницького проєкту, ініціаторкою якого є Галина Юровська, та зазначив, що цей захід є важливий і тим, що можна не лише ознайомитися зі структурою Секретаріату Суду, а й побачити працівників його структурних підрозділів та дізнатися про їхню роботу.
Переглянути лекцію можна за посиланням: https://youtu.be/pBlRdYFFv1Y
YouTube
Конституційний Суд України в обличчях
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України, започаткованого у квітні 2022 року, 19 листопада ц.р. відбувся просвітницький захід на тему „Конституційний Суд України в обличчях“, який став продовженням…
📚 Аналіз рішень Конституційного Суду України за конституційними скаргами: презентовано звіт
24 листопада 2025 року у Конституційному Суді України за сприяння Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстицїі в Україні“, що впроваджується в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ національний експерт цього Проєкту Тетяна Фулей презентувала аналітичний звіт „Аналіз рішень Конституційного Суду України, ухвалених за конституційними скаргами: суб’єкти звернення (Звіт за результатами дослідження)“.
📄 У звіті проаналізовано всі рішення Конституційного Суду України за конституційними скаргами із застосуванням як кількісного, так і якісного підходів. Зокрема, досліджено динаміку надходження конституційних скарг, частку скарг, які відповідають вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, а також особливості рішень Великої палати та сенатів Суду.
За словами доповідача, найчисельнішою групою серед суб’єктів права на конституційну скаргу виявилися особи, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Значну частку становлять також особи, уповноважені на виконання функцій держави (чинні та колишні прокурори, судді, поліцейські, військовослужбовці, державні службовці), а також представники вразливих груп – малозабезпечені особи та особи, які перебувають у місцях несвободи.
📄 Дослідження засвідчує, що у більшості конституційних скарг простежується зв’язок між статусом заявника та характером стверджуваних порушень: так, „чорнобильці“ та „спецпенсіонери“ переважно оскаржують норми законодавства у контексті порушення права на соціальний захист, суб’єкти, щодо яких застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, посилаються на право на свободу та особисту недоторканність, а юридичні особи чи заявники, до яких застосовано значні фінансові санкції, – на право власності.
Під час презентації підкреслювалося, що результати дослідження можуть бути корисними для подальшого вдосконалення практики застосування інституту конституційної скарги, формування орієнтирів для потенційних заявників, а також для розвитку внутрішньої аналітики Суду, його просвітницької та комунікаційної діяльності. Звіт також становить інтерес для науковців, представників судової влади та правничої спільноти, які досліджують питання доступу до конституційної юстиції та захисту конституційних прав людини.
▪️ Модерувала захід менеджерка Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ (Програма ЄС та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза ІІІ) Сюзанна Мнацаканян. У дискусії взяли участь судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Олег Первомайський та працівники Секретаріату Конституційного Суду України.
24 листопада 2025 року у Конституційному Суді України за сприяння Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстицїі в Україні“, що впроваджується в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради належного врядування“, Фаза ІІІ національний експерт цього Проєкту Тетяна Фулей презентувала аналітичний звіт „Аналіз рішень Конституційного Суду України, ухвалених за конституційними скаргами: суб’єкти звернення (Звіт за результатами дослідження)“.
📄 У звіті проаналізовано всі рішення Конституційного Суду України за конституційними скаргами із застосуванням як кількісного, так і якісного підходів. Зокрема, досліджено динаміку надходження конституційних скарг, частку скарг, які відповідають вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, а також особливості рішень Великої палати та сенатів Суду.
За словами доповідача, найчисельнішою групою серед суб’єктів права на конституційну скаргу виявилися особи, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Значну частку становлять також особи, уповноважені на виконання функцій держави (чинні та колишні прокурори, судді, поліцейські, військовослужбовці, державні службовці), а також представники вразливих груп – малозабезпечені особи та особи, які перебувають у місцях несвободи.
📄 Дослідження засвідчує, що у більшості конституційних скарг простежується зв’язок між статусом заявника та характером стверджуваних порушень: так, „чорнобильці“ та „спецпенсіонери“ переважно оскаржують норми законодавства у контексті порушення права на соціальний захист, суб’єкти, щодо яких застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, посилаються на право на свободу та особисту недоторканність, а юридичні особи чи заявники, до яких застосовано значні фінансові санкції, – на право власності.
Під час презентації підкреслювалося, що результати дослідження можуть бути корисними для подальшого вдосконалення практики застосування інституту конституційної скарги, формування орієнтирів для потенційних заявників, а також для розвитку внутрішньої аналітики Суду, його просвітницької та комунікаційної діяльності. Звіт також становить інтерес для науковців, представників судової влади та правничої спільноти, які досліджують питання доступу до конституційної юстиції та захисту конституційних прав людини.
▪️ Модерувала захід менеджерка Проєкту „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ (Програма ЄС та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза ІІІ) Сюзанна Мнацаканян. У дискусії взяли участь судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Олег Первомайський та працівники Секретаріату Конституційного Суду України.
⚖️Гарантії для працівників, призваних або прийнятих на військову службу на особливий період: Суд завершив розгляд справи у відкритій частині пленарного засідання
Велика палата 25 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни.
Заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ, яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України, а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
На думку заявників, оспорюваний припис вказаного закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені для громадян, які перебувають на військовій службі.
Судді-доповідачі у цій справі Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, Галина Юровська.
Як зазначив головуючий на пленарному засіданні Олександр Петришин, 4 листопада ц.р. Суд розпочав розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання, під час якого заслухав пояснення суб’єктів права на конституційну скаргу Віктора Сороки, Юрія Прокопенка, Олени Ільюшонок, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського. Свої позиції також виклали залучені учасники конституційного провадження – Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова та Військовий омбудсман Ольга Кобилинська.
Олександр Петришин також нагадав, що Суд на попередньому пленарному засіданні задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про залучення інших учасників конституційного провадження, а саме: представників Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Федерації роботодавців України.
Під час пленарного засідання 25 листопада ц.р. Суд розглянув низку клопотань учасників конституційного провадження: суб’єктів права на конституційну скаргу Юрія Прокопенка, Едуарда Дудкевича та постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна.
Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження: голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, Міністра фінансів України Сергія Марченка, заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дар’ї Марчак, заступника Голови Федерації роботодавців України Сергія Біленького, а також учасника конституційного провадження – постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна.
Дослідивши матеріали справи на відкритих частинах пленарних засідань, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Велика палата 25 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни.
Заявники звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України підпункт 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ, яким унесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України, а саме: слова „зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток“ замінено словами „зберігаються місце роботи і посада“.
На думку заявників, оспорюваний припис вказаного закону є неконституційним, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав на нарахування і виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу під час дії особливого періоду, порушує принцип верховенства права та гарантії, передбачені для громадян, які перебувають на військовій службі.
Судді-доповідачі у цій справі Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Петро Філюк, Галина Юровська.
Як зазначив головуючий на пленарному засіданні Олександр Петришин, 4 листопада ц.р. Суд розпочав розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання, під час якого заслухав пояснення суб’єктів права на конституційну скаргу Віктора Сороки, Юрія Прокопенка, Олени Ільюшонок, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського. Свої позиції також виклали залучені учасники конституційного провадження – Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова та Військовий омбудсман Ольга Кобилинська.
Олександр Петришин також нагадав, що Суд на попередньому пленарному засіданні задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна про залучення інших учасників конституційного провадження, а саме: представників Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Федерації роботодавців України.
Під час пленарного засідання 25 листопада ц.р. Суд розглянув низку клопотань учасників конституційного провадження: суб’єктів права на конституційну скаргу Юрія Прокопенка, Едуарда Дудкевича та постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна.
Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження: голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, Міністра фінансів України Сергія Марченка, заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дар’ї Марчак, заступника Голови Федерації роботодавців України Сергія Біленького, а також учасника конституційного провадження – постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна.
Дослідивши матеріали справи на відкритих частинах пленарних засідань, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.