⚖️ Колегії суддів провели засідання та ухвалили низку ухвал

У середу, 12 березня 2025 року, відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

За результатами розгляду колегії суддів ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▶️ Гаврилюка Олександра Володимировича щодо конституційності статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“;
▶️ Качуровського Віталія Анатолійовича щодо конституційності окремого припису частини першої статті 15 Закону України „Про звернення громадян“;
▶️ Коваль Наталії Юріївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.

📝 Робоча нарада з питань організації роботи Конституційного Суду України

Сьогодні, 13 березня 2025 року, відбулася робоча нарада суддів Конституційного Суду України, під час якої обговорено низку актуальних питань, що стосуються функціонування Суду.

Онлайн-лекція „Щодо доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві в контексті Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2025 року № 2-р(ІІ)/2025“

У лекції судді Конституційного Суду України Олег Первомайський і Галина Юровська зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 2-р(ІІ)/2025 (https://ccu.gov.ua/dokument/2-rii2025) у справі щодо доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві за конституційною скаргою Конторського Петра Федоровича.

🔹 Судді ознайомили зі змістом рішення, про те, які приписи Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI стали предметом конституційного контролю, навели позиції Голови Верховної Ради України, Голови Верховного Суду, Міністра юстиції України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини, конституційних судів європейських країн, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлили юридичні позиції, які були сформульовані у ньому, та які Суд застосував із попередніх рішень.

🔹 Як зазначили судді, заявник у конституційній скарзі вказував, що на підставі цього закону він мав сплатити судовий збір, який становив велику частину його річного доходу, що унеможливило для нього реалізацію конституційного права на судовий захист.

Дослідивши зміст конституційної скарги та матеріали справи, Суд визнав неконституційним окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного закону, згідно з яким за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, встановлюється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Суд у рішенні зазначив, що цей припис закону не відповідає принципу домірності, оскільки обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в цивільних справах лише через фінансове питання.

У рішенні йдеться про таке:
✅ сплата судового збору як одна з вимог доступу до суду не суперечить суті права на судовий захист; приписами закону може бути встановлений обов’язок зі сплати судового збору, водночас ці приписи мають бути чіткими і зрозумілими за своїм змістом, мати правомірну мету та відповідати вимозі домірності;
✅ законодавець має встановити законом порядок визначення ставки судового збору, на підставі якого встановлюється домірний розмір судового збору за подання касаційної скарги стороною цивільної справи;
✅ у разі якщо на підставі закону буде встановлено нерозумно високий розмір судового збору за подання стороною цивільної справи касаційної скарги, можливість реалізації права на касаційне оскарження рішення суду буде теоретичною та ілюзорною.

Судді підкреслили, що реалізація права на доступ до суду має залежати насамперед від суті спору та інших значущих обставин, що повʼязані з питаннями права у справі, й не має залежати від фінансових можливостей сторони юридичного спору.

🔹 Водночас Суд у рішенні визнав конституційною частину першу статті 8 Закону України „Про судовий збір“ за якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності умов, визначених у цій статті.

Більш детально можна переглянути за посиланням https://cutt.ly/Wru6WKJH

🎥 Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.

☑️ Конституційний Суд України планує посилити комунікацію з громадянським суспільством

▪️ Суспільна довіра до Конституційного Суду України (далі – Суд), її збереження та розвиток – у пріоритеті діяльності органу конституційної юрисдикції. Суспільство має право бути поінформованим про щоденну діяльність Суду.

▪️ З цією метою сьогодні, 17 березня 2025 року, виконувач обов’язків Голови Суду Василь Лемак дав доручення Секретаріату Суду вжити низку заходів щодо розширення та якісного оновлення подання контенту новин на ресурсах офіційного сайту Суду, використання інших засобів інформаційної взаємодії з громадянським суспільством за результатами роботи Суду, зокрема пресрелізів, та проведення регулярних брифінгів. Окреме доручення стосується підготовки Стратегії комунікації Суду з громадянським суспільством на 2026–2030 роки.

🔹 Віктор Городовенко: Висновки КРЄС – важливий орієнтир для українських суддів

Суддя Конституційного Суду України, представник України у КРЄС Віктор Городовенко 14 березня взяв участь у презентації Висновку № 27 КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» і Рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів.

„Судді в Україні дедалі частіше посилаються на висновки Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) у своїх рішеннях, хоча їхні положення належать до категорії «м’якого права»“, – наголосив Віктор Городовенко під час презентації Висновку КРЄС. Суддя зазначив, що Україна почала застосовувати положення цього Висновку одразу після його ухвалення. Документ містить важливі рекомендації щодо забезпечення незалежності суддів та врегулювання питань їхньої дисциплінарної відповідальності.

У своєму виступі Віктор Городовенко звернув увагу на те, що підстави для дисциплінарної відповідальності суддів у різних країнах мають певні особливості, зокрема щодо їхньої приватної поведінки. Це зумовлено культурними відмінностями, які впливають на очікування суспільства щодо суддівської етики.

Водночас КРЄС застерігає від використання нечітких формулювань щодо дисциплінарних порушень, таких як «порушення присяги» або «неетична поведінка», оскільки широке тлумачення цих понять може призвести до зловживань та загрожувати незалежності суддів. Як наголошується у вступній частині зазначеного Висновку, незалежність суддів безпосередньо пов’язана з питанням їхньої відповідальності. Якщо механізми дисциплінарної відповідальності не є чітко визначеними та збалансованими, це може створити загрозу для суддівської незалежності.

Останніми роками питання відповідальності суддів стало предметом активних обговорень у міжнародному правовому середовищі. Європейські суди неодноразово встановлювали факти використання дисциплінарних санкцій виконавчою владою для тиску на суддів або їх усунення у разі прийняття «незручних» рішень.

Віктор Городовенко наголосив, що Висновки КРЄС відіграють важливу роль у забезпеченні верховенства права та суддівської незалежності, а їхнє застосування українськими судами є позитивним кроком у напрямі демократичних реформ у сфері правосуддя.

🖇 Переглянути онлайн-трансляцію заходу можна тут: https://surl.li/rdgqtk
🖇 Ознайомитися з офіційними документами можна за посиланнями:
Висновок № 27 (2024) КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» 📜 https://surl.li/vdvuje
Рекомендації щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації) 📜 https://surl.li/oxezyx

Корупція є несумісною з цінностями Конституції України

За дорученням виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Василя Лемака керівник Секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний від імені Конституційного Суду України передав слова привітання працівникам Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК із нагоди 10-ї річниці з дня утворення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як зазначено у вітальному листі, сьогодні є нагода відзначити зусилля парламенту та Уряду України в 2014 − 2015 роках, які після Революції Гідності сприяли створенню законодавства у галузі запобігання корупції та заснуванню спеціальних антикорупційних органів. Одним із кроків у цій сфері було ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови „Про утворення Національного агентства з питань запобігання корупції“ від 18 березня 2015 року № 118.

Корупція порушує людські права й верховенство права, спричиняє ерозію конституційної системи влади, відтак є несумісною з основоположними цінностями Конституції України. Конституційний Суд України зазначав у юридичних позиціях, що корупція стримується за допомогою структурних реформ, надійних та тривалих антикорупційних законів, а також узгодженого інституційного механізму їх упровадження та забезпечення, що підтримується незалежним, справедливим та неупередженим правосуддям. Ефективність Основного Закону України значно залежить від діяльності виконавчих органів влади, які зосереджені на протидії корупції. Водночас важливо, щоби державні зусилля у протидії корупції постійно перебували в просторі конституційного порядку , – йдеться у тексті привітання.

Конституційний Суд України переконаний у тому, що в наступні роки інституційна спроможність Національного агентства з питань запобігання корупції й надалі буде зростати, а його діяльність слугуватиме ефективності держави, зміцненню конституційної демократії на шляху України до повноправного членства в Європейському Союзі.

🔹 Суддя КСУ Оксана Грищук виступила на семінарі „Здійснення правосуддя під час війни та після неї: нові виклики суспільного сприйняття та етичні дилеми“

Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук 14 березня 2025 року виступила із доповіддю на семінарі для суддів місцевих та апеляційних судів та тему: „Здійснення правосуддя під час війни та після неї: нові виклики суспільного сприйняття та етичні дилеми“.
Захід на базі Національного університету «Острозька академія» організували Львівське регіональне відділення Національної школи суддів України у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні.

Під час свого виступу суддя КСУ Оксана Грищук зосередила увагу на етичних викликах, що постають перед суддями, зокрема в умовах воєнного стану. Окрему увагу було приділено питанням незалежності та авторитету суду. В цьому контексті Оксана Грищук нагадала про низку рішень Конституційного Суду, в яких неодноразово було вказано на недопустимість обмеження законом незалежності суддів.

Під час семінару учасники обговорили практичні аспекти етичних дилем у суддівській діяльності. Також тренери заходу, серед яких були представники Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та Консультативної місії ЄС, розповіли про ключові принципи суддівської незалежності та дисциплінарну відповідальність за порушення етичних норм.

☑️ Парламент розпочав роботу над виконанням Рішення Конституційного Суду України

🔹 Комітет Верховної Ради України з питань правової політики 13 березня 2025 року провів засідання, на якому зацікавлені сторони обговорили питання щодо виконання Рішення Конституційного Суду України (далі – Суд) № 2-р(ІІ)/2025 від 20 січня 2025 року щодо доступу до суду касаційної інстанції у цивільному судочинстві та розроблення відповідного законопроекту.

🔸 Цим рішенням Суд визнав неконституційним окремий припис Закону України «Про судовий збір», що обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах. Виконання цього рішення є важливим для забезпечення збалансованого підходу до визначення ставки судового збору та реалізації конституційного права кожного громадянина на судовий захист. Тож Суд вітає ініціативу парламенту з підготовки законопроекту, що покликаний виконати його рішення.

📍 Конституційний Суд України завершує підготовку Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України

Зміцнення довіри українського суспільства до Конституційного Суду України, як і в інших демократичних державах, потребує установлення етичних стандартів для його суддів.

У Конституційному Суді України триває робота над проєктом Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України, напрацьованим Секретаріатом та Постійною комісією з питань регламенту та етики Суду. 19 березня 2025 року за дорученням виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Василя Лемака вказаний проєкт передано суддям Суду для обговорення, розгляду та ухвалення на засіданні Суду.

Фінальна стадія обговорення цього документу враховує ідеї, висловлені в ході експертної дискусії „Етичні правила для суддів Конституційного Суду України: потреби суспільної довіри“, організованої та проведеної 25 лютого 2025 року Конституційним Судом України разом із Проєктом „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та спільною програмою Європейського Союзу і Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“.

📚 Онлайн-лекція „Особливості конституційної юрисдикції у Словацькій Республіці“ (06.03.2025)

Конституційний Суд України активно взаємодіє з міжнародними організаціями та органами конституційної юрисдикції багатьох європейських держав. Це дає змогу долучитися до найкращого світового досвіду, перейняти європейську практику з питань конституційного права і процесу, врахувати досвід інших держав із різних важливих питань, зокрема, щодо адаптації національного законодавства до стандартів ЄС. Про це зазначили судді Суду Олег Первомайський і Галина Юровська під час лекції, у якій узяли участь працівники КСУ, правники, викладачі, студенти.

У межах реалізації спільного меморандуму про розвиток співпраці між конституційними судами України і Словацької Республіки працівники Суду відвідали Конституційний Суд Словацької Республіки для фахового обміну досвідом, зокрема, з питань особливостей функціонування інституту конституційної скарги в обох країнах, застосування Конституційним Судом Словацької Республіки права ЄС. Під час онлайн-лекції вони поділилися інформацією про роботу органу конституційної юрисдикції Словаччини.

🔸 Від імені Голови Конституційного Суду Словацької Республіки Івана Фіачана перед учасниками заходу з відеозверненням виступив Милослав Баб’як, директор Департаменту судової та аналітичної роботи Конституційного Суду Словацької Республіки. Промовець зазначив, що на конституційні суди покладено важливий обов’язок – підтримувати конституційний порядок, захищати конституційні права та сприяти створенню середовища, де панує верховенство права. „Захист прав і гідності людини є одним із найважливіших завдань усіх державних органів, а особливо конституційних судів під час здійснення ними повноважень“, – наголосив Милослав Баб’як.

🔹 Науковий консультант судді Суду Макар Марчук розповів про повноваження Конституційного Суду Словацької Республіки, особливості призначення суддів, вимоги до судді, структуру суду і його апарату (канцелярії), що має статус юридичної особи. Він також поінформував про те, з яких питань звертаються до суду, хто є суб’єктами звернень та особливості їх подачі до суду.

🔸 Про те, як функціонує інститут конституційної скарги у Словацькій Республіці, розповів науковий консультант судді Суду Володимир Кочин. Він повідомив про конституційне підґрунтя цього інституту; предмет, межі та наслідки конституційного контролю; формальні вимоги до скарги, етапи провадження у суді (від подання скарги до ухвалення рішення); також навів статистичні показники звернень до суду за певний період.

🔹 Про застосування аcquis communautaire у практиці Конституційного Суду Словацької Республіки повідомила керівниця Управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Суду Оксана Житник. Розповіла про виклики, які стояли перед Конституційним Судом Словацької Республіки після вступу Словаччини до Європейського Союзу, та зазначила, що на сьогодні суд продовжує активно застосовувати acquis ЄС, забезпечуючи дотримання принципів права ЄС та інтеграцію нових норм у національну правову систему.

🎥 Детальніше у відео за посиланням: https://cutt.ly/hri9fcZ4

Конституційний Суд України буде реагувати на кожен факт невиконання його рішень

Виконання рішень Конституційного Суду України (далі – Суд) є вимогою Конституції України та фундаментальною засадою діяльності Суду. Суд відстежуватиме кожен випадок невиконання його актів і вживатиме відповідних заходів. На цьому наголосив виконувач обов’язків Голови Суду Василь Лемак під час робочої наради в Секретаріаті Суду 18 березня 2025 року, присвяченої питанням посилення моніторингу та контролю за виконанням рішень Суду.

За підсумками наради доручено Секретаріату Суду здійснити комплекс заходів для посилення контролю за виконанням його рішень та вироблення механізму належного реагування на такі факти, а саме систематизувати та узагальнити дані про стан виконання судових актів за 2024 рік, а також напрацювати методику оцінки ефективності їх реалізації з боку законодавчої, виконавчої та судової влади.

📍 Узгодженість практики сенатів Суду – у фокусі уваги

Конституційний Суд України з 2019 року у двох сенатах ухвалив 57 рішень за конституційними скаргами. Авторитет Суду та довіра суспільства вимагає узгодженості судової практики в цьому аспекті. Саме це питання стало у фокусі уваги робочої наради, проведення якої ініціював виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Василь Лемак 19 березня 2025 року.

За наслідками наради Секретаріату Суду було доручено провести дослідження стану узгодженості практики обох сенатів Суду в розрізі юридичних позицій рішень та ухвал за період 2019 – 2024 років, а також опрацювати механізми, які, в разі виявлення „неузгодження юридичних позицій“, можуть бути рекомендовані суддям Суду.