📊 До #КСУ у лютому надійшло 1 конституційне подання та 36 конституційних скарг

📑 У лютому 2025 року у Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 9 засідань, з них: 4 засідання Суду, 2 пленарних засідання Першого сенату Суду і 3 засідання колегій суддів Другого сенату Суду.

📃 На цих засіданнях Суд ухвалив 9 актів Суду, з них: 4 постанови Суду і 5 ухвал колегій суддів Другого сенату Суду.

📚 За цей період до Суду надійшло одне конституційне подання та 36 конституційних скарг. Конституційне подання та 17 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.

📖 Також Секретаріат #КСУ підготував та надіслав 72 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.

Онлайн-лекція „Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України: мандат, функції та категорії заяв“

Захід організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію.

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, Голова Київського Офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова, юридичний радник зазначеного Реєстру Ігор Караман, представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, представники громад, які постраждали внаслідок збройної агресії.

🔹 Основні доповідачі заходу Ганна Христова та Ігор Караман детально розповіли про те, як і чому був створений „Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України“ (Реєстр), його призначення, основні завдання, структуру управління, окреслили перелік категорії заяв, процедуру внесення їх до Реєстру та пояснили хто може бути їхніми заявниками.

Реєстр призначений для обліку заяв про відшкодування збитків, утрат та шкоди, завданих фізичним особам (група А), юридичним особам (група С) та державі Україна (група В).

🔹 Наразі затверджено 45 категорій заяв. Зокрема, щодо порушення особистої недоторканості (смерті близького члена сім’ї, катування, сексуального насильства, тілесних ушкоджень, позбавлення свободи, ін.); вимушеного переміщення; пошкодження, знищення або втрати майна; втрати історичної, культурної та релігійної спадщини; втрати доступу до медичної допомоги або освіти; шкоди навколишньому середовищу; пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об’єктів.

Такі заяви приймають, якщо збитки, втрати чи шкоди:
☑️ були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
☑️ були завдані на території України, у межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
☑️ були спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Основною метою Реєстру є збір і обробка заяв, які подаються разом із доказами. Розглядати подані та внесені до Реєстру заяви про відшкодування збитків, оцінювати такі заяви та докази, призначати суму компенсації до виплати буде відповідна Комісія з розгляду заяв.

Детальніше про захід дивіться за посиланням: https://cutt.ly/ZrypGImy

🔹 Корисні посилання:
✅ заяви і порядок подачі: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process
✅ види заяв, які можна подати: https://cutt.ly/rrtXl7I6

Попередню лекцію на тему „Шкода, заподіяна внаслідок військових дій. Проблеми доведення та відшкодування“ можна переглянути на Ютуб-каналі КСУ за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=DHzQmGfo5HA.

📝 Конституційний Суд України 5 березня 2025 року провів засідання, на яких розглянув питання щодо міжнародного співробітництва та ухвалив дві постанови.

📝 Третя колегія суддів Першого сенату 6 березня 2025 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі ✍️за конституційною скаргою Петрова Дениса Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 545 Цивільного кодексу України.
📎 Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на наступному засіданні.

📚 Німецько-український фаховий обмін досвідом з питань конституційного права

Упродовж 6-7 березня відбулася онлайн-зустріч у межах німецько-українського фахового обміну досвідом. Учасники заходу судді Конституційного Суду України, представники Німецького фонду міжнародної правничої співпраці (IRZ), судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці обговорили актуальні питання конституційного права та процесу.

🗞 Організатором заходу виступив Німецький фонд міжнародної правничої співпраці (IRZ), який є давнім партнером Конституційного Суду України. Співпраця між КСУ та IRZ розпочалася ще у 1996 році та стала важливим інструментом зміцнення зв’язків між Україною та Німеччиною. Ця співпраця охоплює проведення щорічних українсько-німецьких колоквіумів з конституційного права, професійних візитів до Федерального Конституційного Суду Німеччини, а також організацію міжнародних заходів в Україні.

Основними темами обговорення під час дводенного заходу стали:
• обов’язки двох сенатів Конституційного Суду та розподіл компетенції між ними;
• кодекс поведінки та етичні стандарти суддів Конституційного Суду;
• використання Конституційним Судом висновків amicus curiae.

🔹 Зі вступним словом до учасників звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він підкреслив, що міжнародний обмін досвідом, особливо врахування багатої практики Федерального Конституційного Суду Німеччини, має надзвичайне значення для України. Україна активно переймає найкращі європейські практики для вдосконалення правозастосування та зміцнення принципів верховенства права.

Олександр Петришин наголосив, що співпраця між Конституційним Судом України та IRZ завжди відзначалася системністю, виконанням взятих зобов’язань та плановою реалізацією спільних проєктів. За його словами, станом на кінець 2024 року за сприяння IRZ відбулося 10 колоквіумів, 15 фахових зустрічей та низка ознайомчих візитів. Це дозволило суттєво удосконалити роботу Конституційного Суду України та сприяло розширенню міжнародних зв’язків.

🔹 Керівниця проєктів IRZ в Україні та В’єтнамі Ангела Шмайнк у своєму зверненні наголосила на важливості сталого діалогу між конституційними органами обох країн, особливо в контексті тих викликів, які нині постають перед Україною. Промовиця запевнила, що IRZ і надалі залишатиметься надійним партнером України.

🖇 Перший тематичний блок заходу стосувався обов’язків двох сенатів Конституційного Суду та розподілу компетенції між ними. Олександр Петришин розповів про чинне законодавче регулювання цього питання, акцентувавши увагу на окремих проблемних аспектах. Він наголосив, що вдосконалення цих процедур є необхідним кроком для забезпечення більшої ефективності діяльності Суду. Своєю експертною думкою щодо німецької моделі розподілу компетенцій між сенатами поділився проф., д-р юр. Удо Штайнер, суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці.

🖇 Другий блок був присвячений питанням професійної етики та кодексу поведінки суддів Конституційного Суду України. Суддя КСУ Василь Лемак наголосив на необхідності розроблення чітких етичних стандартів, які б відповідали сучасним викликам та суспільним очікуванням. Удо Штайнер та проф., д-р юр. суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр розповів про досвід розробки етичних норм для суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини.

🖇 Окрема увага була приділена застосуванню висновків amicus curiae у конституційному судочинстві. Український досвід представив суддя КСУ Олег Первомайський, а багаторічну німецьку практику використання amicus curiae висвітлив Райнґард Ґайєр.

В обговоренні взяли участь судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська та старший менеджер проєктів IRZ Вольфрам Гертіх. Українські та німецькі колеги обговорили проблеми, що виникають під час вирішення процесуальних питань конституційного судочинства. Експерти Удо Штайнер та Райнґард Ґайєр поділилися практичними порадами та відповіли на запитання українських суддів.

Підсумовуючи захід, учасники відзначили важливість таких фахових обмінів, які сприяють удосконаленню конституційного судочинства в Україні та розвитку двосторонніх відносин між Україною та Німеччиною. Сторони висловили готовність продовжувати співпрацю у межах спільних проєктів та заходів.

Галина Юровська про ключові аспекти гендерної рівності як фундаментальної конституційної цінності

🔸 Сьогодні, 11 березня 2025 року, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська провела зустріч зі студентами Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захід було організовано з нагоди Міжнародного дня жінок-суддів, який за рішенням ООН відзначається 10 березня.

У ході спілкування вона розглянула низку актуальних питань, пов’язаних із гендерною рівністю у правничій сфері, окреслила виклики, з якими стикаються жінки в юридичній професії, та зазначила про шляхи їх подолання. Галина Юровська ⁠розповіла про свій досвід роботи судді, відповіла на численні питання, які стосувались адаптації законодавства до європейських стандартів, практики конституційних судів Європи, особливостей добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, обрання голови Суду.

🔸 Під час зустрічі суддя розглянула питання рівності прав жінок і чоловіків у контексті національного та міжнародного законодавства. Вона наголосила на тому, що рівність прав і можливостей втілена в Конституції України, зокрема в статтях 21 та 24, які гарантують непорушність прав людини та рівність статей у всіх сферах суспільного життя. Особливу увагу суддя приділила важливості створення умов для забезпечення рівної оплати праці та охорони здоров’я жінок.

Суддя також підкреслила важливість міжнародних стандартів у сфері прав людини, зокрема Статуту ООН, який утверджує рівноправність чоловіків і жінок, Європейської конвенції з прав людини, що забороняє дискримінацію, та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, який зобов’язує держави забезпечувати рівні можливості для всіх громадян незалежно від статі. Вона нагадала, що згідно зі статтею 3 цього Пакту держави-учасниці повинні вживати належних заходів для забезпечення рівності прав і обов’язків подружжя щодо одруження, перебування в шлюбі та його розірвання.

Окрему увагу суддя приділила Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульській конвенції), яка була ратифікована Україною у 2022 році. Вона підкреслила, що цей документ є ключовим у боротьбі з домашнім насильством і передбачає комплексні заходи щодо захисту постраждалих осіб, надання їм необхідної допомоги та покарання винних. Водночас суддя зазначила, що Україна ратифікувала Конвенцію з певними застереженнями, що гарантують її застосування відповідно до Конституції та чинного законодавства.

Суддя також зазначила про Указ Президента України від 26 липня 2005 року № 1135/2005, який регламентує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Крім того, Галина Юровська звернула увагу на висновки Венеційської комісії щодо вдосконалення порядку відбору суддів Конституційного Суду України. Вона підкреслила, що одним із ключових аспектів реформи має стати дотримання принципів гендерної рівності при конкурсному відборі суддів. У цьому контексті вона нагадала про частину шосту статті 10-1 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою конкурсна комісія, Комітет та Рада суддів України повинні дотримуватися вимог Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

💬 Окремо Галина Юровська розповіла про виклики, з якими стикаються жінки в юридичній професії. Вона наголосила на тому, що жінки-юристи нерідко стикаються з дискримінацією, упередженням щодо їхньої професійної компетентності, складністю поєднання кар’єри та особистого життя. Серед ключових рішень цих проблем суддя виокремила: необхідність чіткого дотримання законодавства щодо рівності прав; запровадження гнучкого графіка роботи та можливості працювати на умовах неповного робочого часу; розвиток програм наставництва та професійної підтримки для жінок-юристів.

💬 Суддя наголосила, що у 2024 році жінки становили 56% усіх юристів в Україні, причому 53% з них обіймали керівні посади. Вона підкреслила, що цей показник є свідченням значного прогресу в забезпеченні гендерної рівності у юридичній сфері.
Суддя також висвітлила питання забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей у діяльності Конституційного Суду України. Вона зазначила, що за час існування Конституційного Суду України до його складу було призначено 11 жінок, а на сьогодні Суд налічує 4 жінки та 7 чоловіків, що відображає поступове наближення до гендерного балансу.

💬 На завершення суддя зазначила, що забезпечення гендерної рівності у судовій системі є невід’ємним елементом верховенства права та справедливості. Вона наголосила на важливості розмаїття поглядів серед суддів, що сприяє ухваленню більш збалансованих і неупереджених рішень. У своєму виступі вона підкреслила, що подальший розвиток гендерної рівності потребує комплексного підходу, який включає вдосконалення законодавчої бази, посилення правового захисту жінок та зміну суспільних уявлень щодо ролі жінки в сучасному світі.

🔸 Студенти змогли почути практичні приклади та розширити свої знання у зазначеній сфері. Зустріч судді Конституційного Суду України зі студентами стала джерелом цінного досвіду та сприяла формуванню правової культури серед молоді.

⚖️ Колегії суддів провели засідання та ухвалили низку ухвал

У середу, 12 березня 2025 року, відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Другого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.

За результатами розгляду колегії суддів ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
▶️ Гаврилюка Олександра Володимировича щодо конституційності статті 22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“;
▶️ Качуровського Віталія Анатолійовича щодо конституційності окремого припису частини першої статті 15 Закону України „Про звернення громадян“;
▶️ Коваль Наталії Юріївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.

📝 Робоча нарада з питань організації роботи Конституційного Суду України

Сьогодні, 13 березня 2025 року, відбулася робоча нарада суддів Конституційного Суду України, під час якої обговорено низку актуальних питань, що стосуються функціонування Суду.

Онлайн-лекція „Щодо доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві в контексті Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2025 року № 2-р(ІІ)/2025“

У лекції судді Конституційного Суду України Олег Первомайський і Галина Юровська зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 2-р(ІІ)/2025 (https://ccu.gov.ua/dokument/2-rii2025) у справі щодо доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві за конституційною скаргою Конторського Петра Федоровича.

🔹 Судді ознайомили зі змістом рішення, про те, які приписи Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI стали предметом конституційного контролю, навели позиції Голови Верховної Ради України, Голови Верховного Суду, Міністра юстиції України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини, конституційних судів європейських країн, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлили юридичні позиції, які були сформульовані у ньому, та які Суд застосував із попередніх рішень.

🔹 Як зазначили судді, заявник у конституційній скарзі вказував, що на підставі цього закону він мав сплатити судовий збір, який становив велику частину його річного доходу, що унеможливило для нього реалізацію конституційного права на судовий захист.

Дослідивши зміст конституційної скарги та матеріали справи, Суд визнав неконституційним окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного закону, згідно з яким за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, встановлюється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Суд у рішенні зазначив, що цей припис закону не відповідає принципу домірності, оскільки обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в цивільних справах лише через фінансове питання.

У рішенні йдеться про таке:
✅ сплата судового збору як одна з вимог доступу до суду не суперечить суті права на судовий захист; приписами закону може бути встановлений обов’язок зі сплати судового збору, водночас ці приписи мають бути чіткими і зрозумілими за своїм змістом, мати правомірну мету та відповідати вимозі домірності;
✅ законодавець має встановити законом порядок визначення ставки судового збору, на підставі якого встановлюється домірний розмір судового збору за подання касаційної скарги стороною цивільної справи;
✅ у разі якщо на підставі закону буде встановлено нерозумно високий розмір судового збору за подання стороною цивільної справи касаційної скарги, можливість реалізації права на касаційне оскарження рішення суду буде теоретичною та ілюзорною.

Судді підкреслили, що реалізація права на доступ до суду має залежати насамперед від суті спору та інших значущих обставин, що повʼязані з питаннями права у справі, й не має залежати від фінансових можливостей сторони юридичного спору.

🔹 Водночас Суд у рішенні визнав конституційною частину першу статті 8 Закону України „Про судовий збір“ за якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності умов, визначених у цій статті.

Більш детально можна переглянути за посиланням https://cutt.ly/Wru6WKJH

🎥 Усі попередні лекції дивіться на сторінках Конституційного Суду: Ютубі та Телеграм-каналі.