📝 Судді Конституційного Суду України спільно з національними і міжнародними експертами обговорили ключові аспекти суддівської етики та незалежності
🔹 Конституційний Суд України разом із Проєктом „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ організував проведення 25 лютого 2025 року експертної дискусії „Етичні правила для суддів Конституційного Суду України: потреби суспільної довіри“.
Цей захід дав можливість суддям Конституційного Суду України, провідним українським науковцям, експертам у сфері права, представникам органів державної влади та міжнародних організацій обговорити найкращі практики, в тому числі європейські, в питанні формування та впровадження правил етичної поведінки суддів органів конституційного контролю.
🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, розпочинаючи роботу форуму наголосив, що потреба у визначенні етичних стандартів суддів втілена безпосередньо в Законі України „Про Конституційний Суд України“ 2017 року та частині четвертій статті 148 Конституції України, яка встановлює одну із ключових вимог до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України – наявність високих моральних якостей. „Потреба в розробленні та дотриманні чітких етичних правил, що забезпечать високий рівень професійної та моральної відповідальності для суддів Конституційного Суду України є також вимогою часу“, – додав Олександр Петришин.
🔸 „Чіткі етичні правила є ключем суддівської незалежності та суспільної довіри“ – таку думку висловив Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак. Він наголосив, що вирішальне значення для суспільної довіри до конституційного правосуддя відіграють такі принципи як незалежність, неупередженість, доброчесність і відповідальність, а дотримання встановлених етичних правил суддями є важливим для забезпечення послідовності та єдності роботи. Промовець запевнив, що Рада Європи готова підтримати цей процес, поділившись європейським досвідом та найкращими підходами і практикою. Мачей Янчак зазначив, що європейські конституційні суди мають ухвалені етичні кодекси та дотримуються їх чітких вимог.
📝 У межах першої панельної дискусії „Принципи поведінки судді в контексті підтримання довіри до суду“ ключовим питанням стало обговорення забезпечення суддівської незалежності та суспільної довіри до правосуддя.
🔸 Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України та голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду, представив доповідь „Суспільна довіра для легітимності: роль етичних правил для суддів Конституційного Суду України“.
У виступі Василь Лемак зазначив, що судді Конституційного Суду несуть особливу відповідальність перед суспільством, оскільки саме цей орган має виключне право визнавати неконституційними акти Президента України, Парламенту та інших органів влади. „Рішення Конституційного Суду стосується не окремої особи, а цілого суспільства. Конституційний Суд не є політичним органом, але його рішення мають політичні наслідки. Відтак суспільна довіра до Конституційного Суду та його суддів є тим фактором, без якого неможливою є ефективна діяльність“, – зазначив він. Ним же зазначено, що суспільна довіра до Суду – не емоції, а впевненість у суворому та неперервному виконанні конституційних повноважень.
Суддя наголосив, що для розуміння конституційної вимоги «високих моральних якостей» важливе значення мають міжнародні стандарти суддівської етики, зокрема Бангалорські принципи поведінки суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), а також розповів про досвід інших країн, які ухвалювали відповідні документи.
Василь Лемак наголосив, що всі ці питання мають знайти своє відображення у правилах професійної етики суддів Конституційного Суду України, проєкт якого готується в Суді. Він підкреслив, що „такі стандарти потрібні не лише для самих суддів, а й для держави загалом, щоб забезпечити конституційну демократію“.
🔹 Конституційний Суд України разом із Проєктом „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ організував проведення 25 лютого 2025 року експертної дискусії „Етичні правила для суддів Конституційного Суду України: потреби суспільної довіри“.
Цей захід дав можливість суддям Конституційного Суду України, провідним українським науковцям, експертам у сфері права, представникам органів державної влади та міжнародних організацій обговорити найкращі практики, в тому числі європейські, в питанні формування та впровадження правил етичної поведінки суддів органів конституційного контролю.
🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, розпочинаючи роботу форуму наголосив, що потреба у визначенні етичних стандартів суддів втілена безпосередньо в Законі України „Про Конституційний Суд України“ 2017 року та частині четвертій статті 148 Конституції України, яка встановлює одну із ключових вимог до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України – наявність високих моральних якостей. „Потреба в розробленні та дотриманні чітких етичних правил, що забезпечать високий рівень професійної та моральної відповідальності для суддів Конституційного Суду України є також вимогою часу“, – додав Олександр Петришин.
🔸 „Чіткі етичні правила є ключем суддівської незалежності та суспільної довіри“ – таку думку висловив Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак. Він наголосив, що вирішальне значення для суспільної довіри до конституційного правосуддя відіграють такі принципи як незалежність, неупередженість, доброчесність і відповідальність, а дотримання встановлених етичних правил суддями є важливим для забезпечення послідовності та єдності роботи. Промовець запевнив, що Рада Європи готова підтримати цей процес, поділившись європейським досвідом та найкращими підходами і практикою. Мачей Янчак зазначив, що європейські конституційні суди мають ухвалені етичні кодекси та дотримуються їх чітких вимог.
📝 У межах першої панельної дискусії „Принципи поведінки судді в контексті підтримання довіри до суду“ ключовим питанням стало обговорення забезпечення суддівської незалежності та суспільної довіри до правосуддя.
🔸 Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України та голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду, представив доповідь „Суспільна довіра для легітимності: роль етичних правил для суддів Конституційного Суду України“.
У виступі Василь Лемак зазначив, що судді Конституційного Суду несуть особливу відповідальність перед суспільством, оскільки саме цей орган має виключне право визнавати неконституційними акти Президента України, Парламенту та інших органів влади. „Рішення Конституційного Суду стосується не окремої особи, а цілого суспільства. Конституційний Суд не є політичним органом, але його рішення мають політичні наслідки. Відтак суспільна довіра до Конституційного Суду та його суддів є тим фактором, без якого неможливою є ефективна діяльність“, – зазначив він. Ним же зазначено, що суспільна довіра до Суду – не емоції, а впевненість у суворому та неперервному виконанні конституційних повноважень.
Суддя наголосив, що для розуміння конституційної вимоги «високих моральних якостей» важливе значення мають міжнародні стандарти суддівської етики, зокрема Бангалорські принципи поведінки суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), а також розповів про досвід інших країн, які ухвалювали відповідні документи.
Василь Лемак наголосив, що всі ці питання мають знайти своє відображення у правилах професійної етики суддів Конституційного Суду України, проєкт якого готується в Суді. Він підкреслив, що „такі стандарти потрібні не лише для самих суддів, а й для держави загалом, щоб забезпечити конституційну демократію“.
🔸 Продовжила дискусію суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук, яка висвітлила питання незалежності та авторитету судової влади через призму сучасних етичних стандартів. За її словами, фундаментальні принципи незалежності та недоторканності суддів Конституційного Суду України гарантують Конституція та закони України. „Гарантії незалежності є невід’ємною складовою діяльності судді та мусять забезпечуватися як на рівні законодавчих норм, так і через відповідні механізми їх реалізації“, – наголосила Оксана Грищук.
Суддя зазначила, що розбудова української держави, її післявоєнне відновлення „великою мірою залежать від суду і Конституційного Суду України, який забезпечує стабільність, надійну опору Конституції як основної платформи належного функціонування нашої держави“. Отже, підкреслила суддя, авторитет Суду має бути абсолютним, довіра до нього безумовною, і це насамперед досягається забезпеченням його незалежності.
Суддя зауважила, що незалежність суду означає, що судова влада має діяти без впливу з боку інших гілок влади, політичних сил або приватних осіб.
У цьому контексті Оксана Грищук нагадала про низку рішень Конституційного Суду, в яких неодноразово було вказано на недопустимість обмеження законом незалежності суддів. Також суддя звернула увагу на важливі аспекти Бангалорських принципів поведінки суддів, що складають основу суддівської етики, зокрема закцентувала на принципі незалежності судді та судових органів. Доповідачка також зосередила увагу на Висновку КРЄС № 18 (2025) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях, наголосивши на інституційній незалежності судової влади та незалежності суддів.
🔸 Міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер виступила з доповіддю „Ключові принципи та стандарти Ради Європи щодо поведінки суддів, у тому числі в органах конституційного контролю“. Вона підкреслила важливість етичних кодексів для конституційних судів, навела приклади європейського досвіду щодо забезпечення етичної поведінки суддів та підкреслила важливість упровадження чітких етичних норм. За її словами „етичний кодекс це маяк, який націлює на найкращий спосіб навігації“. Вона зауважила, що „етичні правила поведінки для суддів конституційного суду мають бути значно вищими, а рівень моральних стандартів – найвищими у порівнянні з усіма іншими“. Лорена Бахмаєр-Вінтер зазначила, що в Європі довіра суспільства до конституційного суду ґрунтується на якості їхніх рішень, на їх безсторонності та авторитетові. І ухвалення етичних кодексів з чіткими правилами поведінки є одним із вагомих чинників для такої довіри.
📝 Другу панельну дискусію "Український, зарубіжний та міжнародний досвід формування етичних правил поведінки суддів" модерував суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Під час цієї дискусії свою доповідь „Етичні правила поведінки судді (практика Вищої ради правосуддя)“ представив Дмитро Лук’янов, заступник Голови Вищої ради правосуддя, доктор юридичних наук, член НАПрН України. Зокрема він детально розповів про особливості національного регулювання етичних стандартів та необхідність їх подальшого вдосконалення.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, кандидат юридичних наук Віталій Гацелюк виступив із доповіддю „Доброчесність vs професійна етика судді: міжнародні стандарти, нормативне визначення, практика застосування (на досвіді Вищої кваліфікаційної комісії суддів України)“ і підкреслив, що суддівська етика має балансувати між вимогами доброчесності та професійними стандартами правосуддя.
Міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер представила доповідь „Найкращі практики та приклади розробки та впровадження правил етичної поведінки суддів конституційних судів: приклади Німеччини та Іспанії“. Вона навела конкретні приклади впровадження ефективних механізмів етичного контролю в органах конституційного контролю Європи.
Суддя зазначила, що розбудова української держави, її післявоєнне відновлення „великою мірою залежать від суду і Конституційного Суду України, який забезпечує стабільність, надійну опору Конституції як основної платформи належного функціонування нашої держави“. Отже, підкреслила суддя, авторитет Суду має бути абсолютним, довіра до нього безумовною, і це насамперед досягається забезпеченням його незалежності.
Суддя зауважила, що незалежність суду означає, що судова влада має діяти без впливу з боку інших гілок влади, політичних сил або приватних осіб.
У цьому контексті Оксана Грищук нагадала про низку рішень Конституційного Суду, в яких неодноразово було вказано на недопустимість обмеження законом незалежності суддів. Також суддя звернула увагу на важливі аспекти Бангалорських принципів поведінки суддів, що складають основу суддівської етики, зокрема закцентувала на принципі незалежності судді та судових органів. Доповідачка також зосередила увагу на Висновку КРЄС № 18 (2025) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях, наголосивши на інституційній незалежності судової влади та незалежності суддів.
🔸 Міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер виступила з доповіддю „Ключові принципи та стандарти Ради Європи щодо поведінки суддів, у тому числі в органах конституційного контролю“. Вона підкреслила важливість етичних кодексів для конституційних судів, навела приклади європейського досвіду щодо забезпечення етичної поведінки суддів та підкреслила важливість упровадження чітких етичних норм. За її словами „етичний кодекс це маяк, який націлює на найкращий спосіб навігації“. Вона зауважила, що „етичні правила поведінки для суддів конституційного суду мають бути значно вищими, а рівень моральних стандартів – найвищими у порівнянні з усіма іншими“. Лорена Бахмаєр-Вінтер зазначила, що в Європі довіра суспільства до конституційного суду ґрунтується на якості їхніх рішень, на їх безсторонності та авторитетові. І ухвалення етичних кодексів з чіткими правилами поведінки є одним із вагомих чинників для такої довіри.
📝 Другу панельну дискусію "Український, зарубіжний та міжнародний досвід формування етичних правил поведінки суддів" модерував суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Під час цієї дискусії свою доповідь „Етичні правила поведінки судді (практика Вищої ради правосуддя)“ представив Дмитро Лук’янов, заступник Голови Вищої ради правосуддя, доктор юридичних наук, член НАПрН України. Зокрема він детально розповів про особливості національного регулювання етичних стандартів та необхідність їх подальшого вдосконалення.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, кандидат юридичних наук Віталій Гацелюк виступив із доповіддю „Доброчесність vs професійна етика судді: міжнародні стандарти, нормативне визначення, практика застосування (на досвіді Вищої кваліфікаційної комісії суддів України)“ і підкреслив, що суддівська етика має балансувати між вимогами доброчесності та професійними стандартами правосуддя.
Міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер представила доповідь „Найкращі практики та приклади розробки та впровадження правил етичної поведінки суддів конституційних судів: приклади Німеччини та Іспанії“. Вона навела конкретні приклади впровадження ефективних механізмів етичного контролю в органах конституційного контролю Європи.
💬 Свої думки щодо зазначених питань висловили судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Ольга Совгиря та Галина Юровська, а також інші учасники заходу. Вони наголосили, що питання етичних стандартів має надзвичайно важливе значення для Конституційного Суду, воно закладене в дорожній карті, яку розробляє наша країна в межах вступу до ЄС, і ухвалення Кодексу суддівської етики суддів Конституційного Суду України є одним із зобов’язань нашої країни.
🔹 Під час заходу судді Конституційного Суду України та експерти також наголосили на необхідності чіткої регламентації суддівської етики відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Бангалорських принципів поведінки суддів та рекомендацій КРЄС. Дискусія підкреслила важливість упровадження етичних стандартів, що сприятимуть забезпеченню незалежності, неупередженості та доброчесності суддів Конституційного Суду України.
🖇 https://cutt.ly/CrrbjTo8
🔹 Під час заходу судді Конституційного Суду України та експерти також наголосили на необхідності чіткої регламентації суддівської етики відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Бангалорських принципів поведінки суддів та рекомендацій КРЄС. Дискусія підкреслила важливість упровадження етичних стандартів, що сприятимуть забезпеченню незалежності, неупередженості та доброчесності суддів Конституційного Суду України.
🖇 https://cutt.ly/CrrbjTo8
🗓 #КСУ на засіданні ухвалив дві постанови
У середу, 26 лютого 2025 року, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про затвердження персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України“.
✅ Суд затвердив Комісію у складі суддів:
▪️ Грищук Оксана Вікторівна – голова Комісії,
▪️ Олійник Алла Сергіївна,
▪️ Петришин Олександр Віталійович,
▪️ Різник Сергій Васильович.
🧾 Також на засіданні Суд ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про Науково-консультативну раду Конституційного Суду України, затвердженого Постановою Конституційного Суду України від 3 грудня 2018 року № 38-п/2018“.
У середу, 26 лютого 2025 року, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про затвердження персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України“.
✅ Суд затвердив Комісію у складі суддів:
▪️ Грищук Оксана Вікторівна – голова Комісії,
▪️ Олійник Алла Сергіївна,
▪️ Петришин Олександр Віталійович,
▪️ Різник Сергій Васильович.
🧾 Також на засіданні Суд ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про Науково-консультативну раду Конституційного Суду України, затвердженого Постановою Конституційного Суду України від 3 грудня 2018 року № 38-п/2018“.
Онлайн-лекція „Конституційні гарантії прав фізичних осіб-підприємців у контексті Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 12-р(ІІ)/2024“
У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах Рішення № 12-р(ІІ)/2024 у справі щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців України за конституційною скаргою Кирила Бурми.
Суддя зазначила, що заявник оспорював припис статті 51 Цивільного кодексу України (ЦК), за яким „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Вона поінформувала про обставини справи, зазначивши, що на Кирила Бурму як фізичну особу-підприємця було накладено штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору і без повідомлення Державній фіскальній службі України про прийняття працівника на роботу. Не погоджуючись із накладенням штрафних санкцій, він звернувся до судів системи судоустрою.
Остаточним судовим рішенням у його справі стала постанова Верховного Суду, в якій Суд застосував приписи статті 51 ЦК та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року.
Дослідивши це питання, Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 51 ЦК є конституційними.
Зокрема, Суд у рішенні констатував:
☑️ здійснюючи право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, фізичні особи можуть провадити таку діяльність як без створення юридичної особи (реєстрація фізичної особи-підприємця), так і у спосіб створення юридичної особи;
☑️ законодавець може на власний розсуд диференційовано врегулювати статус (права й обов’язки) фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність, або ж законодавчо урівняти їх права і обов’язки в цьому аспекті;
☑️ фізичні особи-підприємці внаслідок законодавчого регулювання у сфері підприємництва не можуть бути позбавлені гарантій захисту, визначених Конституцією України.
Під час лекції суддя навела окремі позиції Європейського суду з прав людини, Суду справедливості Європейського Союзу, юридичні позиції Конституційного Суду України.
🔹Більше про юридичні позиції, які Суд сформував у цьому рішенні та які Суд застосував із попередніх рішень, дивіться у лекції https://cutt.ly/nrr9g0LF
У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах Рішення № 12-р(ІІ)/2024 у справі щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців України за конституційною скаргою Кирила Бурми.
Суддя зазначила, що заявник оспорював припис статті 51 Цивільного кодексу України (ЦК), за яким „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Вона поінформувала про обставини справи, зазначивши, що на Кирила Бурму як фізичну особу-підприємця було накладено штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору і без повідомлення Державній фіскальній службі України про прийняття працівника на роботу. Не погоджуючись із накладенням штрафних санкцій, він звернувся до судів системи судоустрою.
Остаточним судовим рішенням у його справі стала постанова Верховного Суду, в якій Суд застосував приписи статті 51 ЦК та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року.
Дослідивши це питання, Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 51 ЦК є конституційними.
Зокрема, Суд у рішенні констатував:
☑️ здійснюючи право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, фізичні особи можуть провадити таку діяльність як без створення юридичної особи (реєстрація фізичної особи-підприємця), так і у спосіб створення юридичної особи;
☑️ законодавець може на власний розсуд диференційовано врегулювати статус (права й обов’язки) фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність, або ж законодавчо урівняти їх права і обов’язки в цьому аспекті;
☑️ фізичні особи-підприємці внаслідок законодавчого регулювання у сфері підприємництва не можуть бути позбавлені гарантій захисту, визначених Конституцією України.
Під час лекції суддя навела окремі позиції Європейського суду з прав людини, Суду справедливості Європейського Союзу, юридичні позиції Конституційного Суду України.
🔹Більше про юридичні позиції, які Суд сформував у цьому рішенні та які Суд застосував із попередніх рішень, дивіться у лекції https://cutt.ly/nrr9g0LF
YouTube
Конституційні гарантії прав фізичних осіб-підприємців у контексті Рішення КСУ №12-р(ІІ)/2024
Онлайн-лекція „Конституційні гарантії прав фізичних осіб-підприємців у контексті Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 12-р(ІІ)/2024“
У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах…
У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах…
🔹 Відбувся семінар, присвячений пам’яті першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова
Судді Конституційного Суду України, працівники Суду, науковці, представники професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти, студенти взяли участь у семінарі „Леонід Юзьков: фундатор науки конституційного права незалежної України. In Memoriam“, що проходив онлайн/офлайн 28 лютого 2025 року.
Захід, що його організував Конституційний Суд України, присвячений пам’яті видатного вченого, педагога, громадського і державного діяча, першого Голови Конституційного Суду України в 1992–1995 роках Леоніда Юзькова.
Науковець був одним із фундаторів українського державотворення, заклав підґрунтя для формування сучасного українського законодавства, з нього почалася історія становлення конституційної юстиції. Його називають „конституційним архітектором“ сучасної української держави, діяльність якої спрямована на захист людини, адже людина для Леоніда Петровича завжди була на першому місці.
▪️ Відкрив захід виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він зазначив, що цього року 2 березня минає 30 років відтоді, як пішов із життя Леонід Юзьков. Проте пам’ять про нього, як про непересічну особистість і високопрофесійного фахівця-конституціоналіста, фундатора науки конституційного права незалежної України, живе у наших серцях та у доробку його наукових праць, яких понад двісті.
Олександр Петришин зосередив увагу на здобутках вченого, серед яких проєкти Конституції України, робота над якими велась у 1990–1995 роках, та наукові напрацювання з доктрини конституційної юрисдикції і законодавчих засад конституційного судочинства. Промовець зазначив, що вказані праці містять багато прогресивних новел, які з роками не втратили своєї актуальності.
Він наголосив, що Леонід Юзьков був спеціалістом не тільки з конституційного, а й з виборчого, муніципального права, з питань державного будівництва. Вагомим є його внесок у формування демократичної, соціальної, правової української держави, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини і громадянина та їх гарантії.
Продовжуючи виступ, Олександр Петришин додав, що за сприяння Конституційного Суду України та за ініціативи ректора Хмельницького університету управління та права Олега Омельчука згаданому університету у 2019 році було присвоєно ім’я Леоніда Юзькова.
Олександр Петришин подякував родині Юзькових за передані до Конституційного Суду України оригінали деяких нотаток, доповідей, наукових напрацювань вченого, завдяки чому є можливість із ними ознайомитися.
Судді Конституційного Суду України, працівники Суду, науковці, представники професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти, студенти взяли участь у семінарі „Леонід Юзьков: фундатор науки конституційного права незалежної України. In Memoriam“, що проходив онлайн/офлайн 28 лютого 2025 року.
Захід, що його організував Конституційний Суд України, присвячений пам’яті видатного вченого, педагога, громадського і державного діяча, першого Голови Конституційного Суду України в 1992–1995 роках Леоніда Юзькова.
Науковець був одним із фундаторів українського державотворення, заклав підґрунтя для формування сучасного українського законодавства, з нього почалася історія становлення конституційної юстиції. Його називають „конституційним архітектором“ сучасної української держави, діяльність якої спрямована на захист людини, адже людина для Леоніда Петровича завжди була на першому місці.
▪️ Відкрив захід виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він зазначив, що цього року 2 березня минає 30 років відтоді, як пішов із життя Леонід Юзьков. Проте пам’ять про нього, як про непересічну особистість і високопрофесійного фахівця-конституціоналіста, фундатора науки конституційного права незалежної України, живе у наших серцях та у доробку його наукових праць, яких понад двісті.
Олександр Петришин зосередив увагу на здобутках вченого, серед яких проєкти Конституції України, робота над якими велась у 1990–1995 роках, та наукові напрацювання з доктрини конституційної юрисдикції і законодавчих засад конституційного судочинства. Промовець зазначив, що вказані праці містять багато прогресивних новел, які з роками не втратили своєї актуальності.
Він наголосив, що Леонід Юзьков був спеціалістом не тільки з конституційного, а й з виборчого, муніципального права, з питань державного будівництва. Вагомим є його внесок у формування демократичної, соціальної, правової української держави, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини і громадянина та їх гарантії.
Продовжуючи виступ, Олександр Петришин додав, що за сприяння Конституційного Суду України та за ініціативи ректора Хмельницького університету управління та права Олега Омельчука згаданому університету у 2019 році було присвоєно ім’я Леоніда Юзькова.
Олександр Петришин подякував родині Юзькових за передані до Конституційного Суду України оригінали деяких нотаток, доповідей, наукових напрацювань вченого, завдяки чому є можливість із ними ознайомитися.
🔹 Про життєвий шлях Леоніда Юзькова, наукову і громадську діяльність, наукові погляди та внесок ученого в розвиток української конституційної доктрини, розбудову української держави розповіли учасники семінару.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська згадала життєві біографічні віхи Леоніда Юзькова, зазначивши, що українського вченого знають як Голову Конституційного Суду України (1992–1995 рр.), академіка-засновника нині Національної академії правових наук України, керівника робочої групи з підготовки проєкту Конституції України. Особливе місце в його діяльності займало членство у Європейській комісії „За демократію через право“. Він брав участь у підготовці проєкту „Декларації про державний суверенітет України“, двох офіційних проєктів Конституції України, Акту проголошення незалежності України, Закону України „Про Конституційний Суд України“ (1992 р.) та інших нормативних актів.
За її словами, внесок ученого в розвиток конституційного права України є надзвичайно вагомим, він висловлював погляди, що кардинально відрізнялися від існуючої тоді офіційної юридичної доктрини СРСР щодо превалюючої ролі держави над її громадянами. „Людина в цивілізованому світі має широкі права і свободи не тому, що вони проголошені Конституцією. Конституція проголошує ці права і свободи тому, що людина наділена ними від природи“, – вважав Леонід Юзьков.
Доповідачка представила оригінали нотатків вченого, окреслила основні погляди та ідеї. Суддя зазначила, що серед головних проблем українського конституціоналізму особливу увагу Леонід Юзьков приділяв питанню охорони (захисту) Конституції, яку на його думку мав здійснювати Конституційний Суд України. Істотна роль Конституційного Суду в розбудові української правової держави, вважав учений, мала бути реалізована через виконання триєдиного завдання: утвердження верховенства права, забезпечення конституційної законності та формування правової культури.
Завершуючи виступ, суддя наголосила, що наукові ідеї та бачення Леоніда Юзькова щодо пріоритету загальнолюдських цінностей, концепції незалежної, демократичної, правової держави, гарантії забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина знайшли своє відображення в Основному Законі України, що стало основою подальшого розвитку вітчизняного конституціоналізму.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська згадала життєві біографічні віхи Леоніда Юзькова, зазначивши, що українського вченого знають як Голову Конституційного Суду України (1992–1995 рр.), академіка-засновника нині Національної академії правових наук України, керівника робочої групи з підготовки проєкту Конституції України. Особливе місце в його діяльності займало членство у Європейській комісії „За демократію через право“. Він брав участь у підготовці проєкту „Декларації про державний суверенітет України“, двох офіційних проєктів Конституції України, Акту проголошення незалежності України, Закону України „Про Конституційний Суд України“ (1992 р.) та інших нормативних актів.
За її словами, внесок ученого в розвиток конституційного права України є надзвичайно вагомим, він висловлював погляди, що кардинально відрізнялися від існуючої тоді офіційної юридичної доктрини СРСР щодо превалюючої ролі держави над її громадянами. „Людина в цивілізованому світі має широкі права і свободи не тому, що вони проголошені Конституцією. Конституція проголошує ці права і свободи тому, що людина наділена ними від природи“, – вважав Леонід Юзьков.
Доповідачка представила оригінали нотатків вченого, окреслила основні погляди та ідеї. Суддя зазначила, що серед головних проблем українського конституціоналізму особливу увагу Леонід Юзьков приділяв питанню охорони (захисту) Конституції, яку на його думку мав здійснювати Конституційний Суд України. Істотна роль Конституційного Суду в розбудові української правової держави, вважав учений, мала бути реалізована через виконання триєдиного завдання: утвердження верховенства права, забезпечення конституційної законності та формування правової культури.
Завершуючи виступ, суддя наголосила, що наукові ідеї та бачення Леоніда Юзькова щодо пріоритету загальнолюдських цінностей, концепції незалежної, демократичної, правової держави, гарантії забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина знайшли своє відображення в Основному Законі України, що стало основою подальшого розвитку вітчизняного конституціоналізму.
▪️ Своїми спогадами також поділився Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Олександр Скрипнюк, зазначивши, що постать Леоніда Юзькова є унікальною і видатною в українському державотворенні та вітчизняній правовій науці. Він зробив неоцінений вклад у теорію українського державотворення, розвиток українського конституціоналізму, зокрема, розвиток конституційної юстиції, прав і свобод людини тощо.
Акцентуючи увагу на основних позиціях наукової спадщини видатного вченого, промовець наголосив, що вагоме місце в його теорії приділялося питанню стабільності Конституції України, запровадження інституту конституційних законів, які б були своєрідними супутниками Основного Закону. Він також констатував, що Леонід Юзьков був палким прихильником появи власної незалежної унітарної української держави і стояв біля витоків її створення.
▪️ Ректор Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Олег Омельчук акцентував на ролі Леоніда Юзькова в галузі освіти, зазначивши, що він був талановитим вченим і педагогом, який виховав не одне покоління правників, які стали відомими вченими і юристами-практиками. „Спадщина Леоніда Юзькова, і наукова, і практична, нехай буде для нас тим дороговказом, який допоможе нам у подальшому розбудовувати Україну“, – підкреслив промовець.
▪️ Завідувачка кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Лотюк розповіла про основні ідеї Леоніда Юзькова, наголосивши на тому, що вони є надзвичайно корисними у процесі розбудови нашої держави, їх треба пам’ятати і розвивати. Доповідачка підкреслила, що завдяки надзвичайно широкому світогляду, глибоким знанням, високій ерудиції, Леонід Юзьков мав великий авторитет серед усіх колег в університеті. Вона наголосила на важливості пам’ятати і шанувати своїх вчителів.
https://cutt.ly/Err3aGpH
Акцентуючи увагу на основних позиціях наукової спадщини видатного вченого, промовець наголосив, що вагоме місце в його теорії приділялося питанню стабільності Конституції України, запровадження інституту конституційних законів, які б були своєрідними супутниками Основного Закону. Він також констатував, що Леонід Юзьков був палким прихильником появи власної незалежної унітарної української держави і стояв біля витоків її створення.
▪️ Ректор Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Олег Омельчук акцентував на ролі Леоніда Юзькова в галузі освіти, зазначивши, що він був талановитим вченим і педагогом, який виховав не одне покоління правників, які стали відомими вченими і юристами-практиками. „Спадщина Леоніда Юзькова, і наукова, і практична, нехай буде для нас тим дороговказом, який допоможе нам у подальшому розбудовувати Україну“, – підкреслив промовець.
▪️ Завідувачка кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Лотюк розповіла про основні ідеї Леоніда Юзькова, наголосивши на тому, що вони є надзвичайно корисними у процесі розбудови нашої держави, їх треба пам’ятати і розвивати. Доповідачка підкреслила, що завдяки надзвичайно широкому світогляду, глибоким знанням, високій ерудиції, Леонід Юзьков мав великий авторитет серед усіх колег в університеті. Вона наголосила на важливості пам’ятати і шанувати своїх вчителів.
https://cutt.ly/Err3aGpH
📊 До #КСУ у лютому надійшло 1 конституційне подання та 36 конституційних скарг
📑 У лютому 2025 року у Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 9 засідань, з них: 4 засідання Суду, 2 пленарних засідання Першого сенату Суду і 3 засідання колегій суддів Другого сенату Суду.
📃 На цих засіданнях Суд ухвалив 9 актів Суду, з них: 4 постанови Суду і 5 ухвал колегій суддів Другого сенату Суду.
📚 За цей період до Суду надійшло одне конституційне подання та 36 конституційних скарг. Конституційне подання та 17 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📖 Також Секретаріат #КСУ підготував та надіслав 72 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📑 У лютому 2025 року у Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 9 засідань, з них: 4 засідання Суду, 2 пленарних засідання Першого сенату Суду і 3 засідання колегій суддів Другого сенату Суду.
📃 На цих засіданнях Суд ухвалив 9 актів Суду, з них: 4 постанови Суду і 5 ухвал колегій суддів Другого сенату Суду.
📚 За цей період до Суду надійшло одне конституційне подання та 36 конституційних скарг. Конституційне подання та 17 конституційних скарг за результатами попереднього перевіряння розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 19 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📖 Також Секретаріат #КСУ підготував та надіслав 72 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Онлайн-лекція „Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України: мандат, функції та категорії заяв“
Захід організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, Голова Київського Офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова, юридичний радник зазначеного Реєстру Ігор Караман, представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, представники громад, які постраждали внаслідок збройної агресії.
🔹 Основні доповідачі заходу Ганна Христова та Ігор Караман детально розповіли про те, як і чому був створений „Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України“ (Реєстр), його призначення, основні завдання, структуру управління, окреслили перелік категорії заяв, процедуру внесення їх до Реєстру та пояснили хто може бути їхніми заявниками.
Реєстр призначений для обліку заяв про відшкодування збитків, утрат та шкоди, завданих фізичним особам (група А), юридичним особам (група С) та державі Україна (група В).
🔹 Наразі затверджено 45 категорій заяв. Зокрема, щодо порушення особистої недоторканості (смерті близького члена сім’ї, катування, сексуального насильства, тілесних ушкоджень, позбавлення свободи, ін.); вимушеного переміщення; пошкодження, знищення або втрати майна; втрати історичної, культурної та релігійної спадщини; втрати доступу до медичної допомоги або освіти; шкоди навколишньому середовищу; пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об’єктів.
Такі заяви приймають, якщо збитки, втрати чи шкоди:
☑️ були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
☑️ були завдані на території України, у межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
☑️ були спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Основною метою Реєстру є збір і обробка заяв, які подаються разом із доказами. Розглядати подані та внесені до Реєстру заяви про відшкодування збитків, оцінювати такі заяви та докази, призначати суму компенсації до виплати буде відповідна Комісія з розгляду заяв.
Детальніше про захід дивіться за посиланням: https://cutt.ly/ZrypGImy
🔹 Корисні посилання:
✅ заяви і порядок подачі: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process
✅ види заяв, які можна подати: https://cutt.ly/rrtXl7I6
Попередню лекцію на тему „Шкода, заподіяна внаслідок військових дій. Проблеми доведення та відшкодування“ можна переглянути на Ютуб-каналі КСУ за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=DHzQmGfo5HA.
Захід організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований у квітні 2022 року і має на меті просвітницьку місію.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олег Первомайський, Галина Юровська, Голова Київського Офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова, юридичний радник зазначеного Реєстру Ігор Караман, представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, студенти, аспіранти закладів вищої освіти, представники громад, які постраждали внаслідок збройної агресії.
🔹 Основні доповідачі заходу Ганна Христова та Ігор Караман детально розповіли про те, як і чому був створений „Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України“ (Реєстр), його призначення, основні завдання, структуру управління, окреслили перелік категорії заяв, процедуру внесення їх до Реєстру та пояснили хто може бути їхніми заявниками.
Реєстр призначений для обліку заяв про відшкодування збитків, утрат та шкоди, завданих фізичним особам (група А), юридичним особам (група С) та державі Україна (група В).
🔹 Наразі затверджено 45 категорій заяв. Зокрема, щодо порушення особистої недоторканості (смерті близького члена сім’ї, катування, сексуального насильства, тілесних ушкоджень, позбавлення свободи, ін.); вимушеного переміщення; пошкодження, знищення або втрати майна; втрати історичної, культурної та релігійної спадщини; втрати доступу до медичної допомоги або освіти; шкоди навколишньому середовищу; пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об’єктів.
Такі заяви приймають, якщо збитки, втрати чи шкоди:
☑️ були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
☑️ були завдані на території України, у межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
☑️ були спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Основною метою Реєстру є збір і обробка заяв, які подаються разом із доказами. Розглядати подані та внесені до Реєстру заяви про відшкодування збитків, оцінювати такі заяви та докази, призначати суму компенсації до виплати буде відповідна Комісія з розгляду заяв.
Детальніше про захід дивіться за посиланням: https://cutt.ly/ZrypGImy
🔹 Корисні посилання:
✅ заяви і порядок подачі: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process
✅ види заяв, які можна подати: https://cutt.ly/rrtXl7I6
Попередню лекцію на тему „Шкода, заподіяна внаслідок військових дій. Проблеми доведення та відшкодування“ можна переглянути на Ютуб-каналі КСУ за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=DHzQmGfo5HA.
YouTube
Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України: мандат, функції та категорії заяв
Онлайн-лекція „Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України: мандат, функції та категорії заяв“
Захід організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований…
Захід організовано в межах спільного проєкту Конституційного Суду України і Національної школи суддів України, що був започаткований…
📝 Конституційний Суд України 5 березня 2025 року провів засідання, на яких розглянув питання щодо міжнародного співробітництва та ухвалив дві постанови.
📝 Третя колегія суддів Першого сенату 6 березня 2025 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі ✍️за конституційною скаргою Петрова Дениса Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 545 Цивільного кодексу України.
📎 Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
📝 Третя колегія суддів Першого сенату 6 березня 2025 року на засіданні розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі ✍️за конституційною скаргою Петрова Дениса Юрійовича щодо конституційності частини третьої статті 545 Цивільного кодексу України.
📎 Розгляд цього питання колегія суддів продовжить на наступному засіданні.