➖ Закони про тимчасовий Державний устрій України (Конституція Української держави), видані гетьманом Павлом Скоропадським 29 квітня 1918 року. Ці закони визначали правові основи функціонування Української держави, як-от: повноваження гетьмана, державного апарату, обов’язки і права українських козаків і громадян;
➖ універсали і декларації, зокрема Перший Універсал Української Центральної Ради (УЦР) 1917 року, що проголосив автономію України та визначав право українців самим порядкувати своїм життям на своїй землі; Четвертий Універсал УЦР проголошував повну незалежність УНР („однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу“), Універсал гетьмана Скоропадського про відродження козацтва від 16 жовтня 1918 року;
➖Декларація Уряду УНР, що містив основні засади політики держави.
Окрім того, серед експонатів є низка інших документів, зокрема, накази керівництва про запобігання розповсюдженню інфекційним хворобам; головного Отамана Симона Петлюри війську УНР, що відображають воєнні події того часу за участі Симона Петлюри, його прагнення побудови потужного війська та непохитність на шляху боротьби за незалежну українську державність.
Присутні також мали можливість переглянути літографію з картини Олександра Климка 📰 „Бій під Крутами“, на якій український художник відтворив події 1918 року, коли юні захисники УНР стримували наступ більшовицької армії на Київ та відстоювали право жити у власній державі.
📑 Представлені документи мають історичну цінність, адже свідчать про тривалу і непросту боротьбу українського народу за свободу, незалежність, за право на самовизначення і відновлення української державності. Вони є українською спадщиною, історичною пам’яттю і підтвердженням тисячолітньої боротьби України за свою державність.
Виставка триватиме упродовж одного місяця.
➖ універсали і декларації, зокрема Перший Універсал Української Центральної Ради (УЦР) 1917 року, що проголосив автономію України та визначав право українців самим порядкувати своїм життям на своїй землі; Четвертий Універсал УЦР проголошував повну незалежність УНР („однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу“), Універсал гетьмана Скоропадського про відродження козацтва від 16 жовтня 1918 року;
➖Декларація Уряду УНР, що містив основні засади політики держави.
Окрім того, серед експонатів є низка інших документів, зокрема, накази керівництва про запобігання розповсюдженню інфекційним хворобам; головного Отамана Симона Петлюри війську УНР, що відображають воєнні події того часу за участі Симона Петлюри, його прагнення побудови потужного війська та непохитність на шляху боротьби за незалежну українську державність.
Присутні також мали можливість переглянути літографію з картини Олександра Климка 📰 „Бій під Крутами“, на якій український художник відтворив події 1918 року, коли юні захисники УНР стримували наступ більшовицької армії на Київ та відстоювали право жити у власній державі.
📑 Представлені документи мають історичну цінність, адже свідчать про тривалу і непросту боротьбу українського народу за свободу, незалежність, за право на самовизначення і відновлення української державності. Вони є українською спадщиною, історичною пам’яттю і підтвердженням тисячолітньої боротьби України за свою державність.
Виставка триватиме упродовж одного місяця.
📢 Конституційний Суд України запрошує до участі в конкурсі на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина
📖 У #КСУ з жовтня 2024 року триває конкурс на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина.
👩🎓Участь у конкурсі можуть взяти студенти, аспіранти, ад’юнкти, здобувачі закладів вищої освіти, аби виявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями із зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.
Надіслані статті 📝 буде ретельно оцінювати журі конкурсу, до складу якого входять: виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олег Первомайський, Сергій Різник, Петро Філюк, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, завідувач кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, директор ТОВ Видавництво „Юридика“ Катерина Головко, Голова Відділення Асоціації правників України в місті Києві Дмитро Євдокимов, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ Наталя Мішина, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Олександр Скрипнюк, завідувач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Слінько, завідувач кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Хотинська-Нор.
📅 19 лютого 2025 року відбулося засідання журі конкурсу, під час якого розглянули критерії оцінювання робіт, які цьогоріч сформульовані таким чином:
🔹актуальність,
🔹обґрунтованість,
🔹творчий підхід,
🔹теоретична та практична значущість.
🔍Особливу увагу приділили питанням академічної доброчесності та прозорості оцінювання, можливих заохочень для переможців.
За ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця під час засідання журі конкурсу було розглянуто питання щодо запровадження спеціальних номінацій при визначені кращої статті на тему захисту прав і свобод людини і громадянина та додаткових заохочень переможців конкурсу, зокрема можливості стажування.
Цю пропозицію підтримав Голова Відділення Асоціації правників України в місті Києві, Голова Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини Дмитро Євдокимов, запропонувавши відзначити переможців можливістю стажування в провідних юридичних компаніях.
Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, співредакторка наукового журналу «Український часопис конституційного права» зазначила, що конкурсанти-переможці матимуть можливість опублікувати свої статті.
Традиційно на переможців чекатимуть найцікавіші новітні видання від наших постійних партнерів ТОВ Видавництва «Юридика», директором якого є пані Катерина Головко.
📌 Як взяти участь?
📄 Наукову статтю разом із заявкою https://cutt.ly/ceH1YCMH та рецензією потрібно надіслати на електронну пошту: inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.
🏆 Підсумки оголошуватимуть 28 червня 2025 року під час урочистих заходів, присвячених Дню Конституції України.
📜 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.
🌟 Приєднуйтесь та робіть перший крок до великих досягнень!
🔗 Більше про конкурс за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів: (044) 238-10-18, 238-13-50.
📖 У #КСУ з жовтня 2024 року триває конкурс на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина.
👩🎓Участь у конкурсі можуть взяти студенти, аспіранти, ад’юнкти, здобувачі закладів вищої освіти, аби виявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями із зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.
Надіслані статті 📝 буде ретельно оцінювати журі конкурсу, до складу якого входять: виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олег Первомайський, Сергій Різник, Петро Філюк, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, завідувач кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, директор ТОВ Видавництво „Юридика“ Катерина Головко, Голова Відділення Асоціації правників України в місті Києві Дмитро Євдокимов, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ Наталя Мішина, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Олександр Скрипнюк, завідувач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Слінько, завідувач кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Хотинська-Нор.
📅 19 лютого 2025 року відбулося засідання журі конкурсу, під час якого розглянули критерії оцінювання робіт, які цьогоріч сформульовані таким чином:
🔹актуальність,
🔹обґрунтованість,
🔹творчий підхід,
🔹теоретична та практична значущість.
🔍Особливу увагу приділили питанням академічної доброчесності та прозорості оцінювання, можливих заохочень для переможців.
За ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця під час засідання журі конкурсу було розглянуто питання щодо запровадження спеціальних номінацій при визначені кращої статті на тему захисту прав і свобод людини і громадянина та додаткових заохочень переможців конкурсу, зокрема можливості стажування.
Цю пропозицію підтримав Голова Відділення Асоціації правників України в місті Києві, Голова Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини Дмитро Євдокимов, запропонувавши відзначити переможців можливістю стажування в провідних юридичних компаніях.
Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, співредакторка наукового журналу «Український часопис конституційного права» зазначила, що конкурсанти-переможці матимуть можливість опублікувати свої статті.
Традиційно на переможців чекатимуть найцікавіші новітні видання від наших постійних партнерів ТОВ Видавництва «Юридика», директором якого є пані Катерина Головко.
📌 Як взяти участь?
📄 Наукову статтю разом із заявкою https://cutt.ly/ceH1YCMH та рецензією потрібно надіслати на електронну пошту: inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.
🏆 Підсумки оголошуватимуть 28 червня 2025 року під час урочистих заходів, присвячених Дню Конституції України.
📜 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.
🌟 Приєднуйтесь та робіть перший крок до великих досягнень!
🔗 Більше про конкурс за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів: (044) 238-10-18, 238-13-50.
📑 Онлайн-лекція „Щодо набрання чинності законом при встановленні податків і зборів у контексті рішення Конституційного Суду України від 21 січня 2025 року № 3-р(ІІ)/2025“
У лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко і Галина Юровська зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 3-р(ІІ)/2025 у справі про набрання чинності законом під час встановлення податків і зборів за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ (Товариство).
🔹 За словами суддів, предметом конституційного контролю був окремий припис Податкового кодексу в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28.12.2014 № 71–VІII, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
У Рішенні Суд зазначив, що цей закон був ухвалений 28 грудня 2014 року, опублікований – 31 грудня 2014 року, і набрав чинності із 1 січня 2015 року, тобто із дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону почав діяти і породжувати правові наслідки на наступний день після дня опублікування законодавчого акта, а саме з початком бюджетного періоду – 1 січня 2015 року (фактично негайно).
🔹 Суд указав, що встановивши із 1 січня 2015 року акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби в певному перехідному періоді (vacatio legis – час із моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
🔸 Суд констатував, що Товариство не мало достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням вказаного закону, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності, а також зауважив, що Верховна Рада України не встановила достатнього перехідного періоду (розумного часового проміжку), чим позбавила платників податків можливості будь-якого податкового планування.
Отже, у цій справі Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону є неконституційним.
🔸 Під час лекції судді також навели позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини та інших міжнародних інституцій, висвітлили юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, та які Суд застосував із попередніх рішень, зокрема щодо юридичної визначеності як складника принципу верховенства права.
Судді наголосили, що конституційний обов’язок сплачувати податки не може бути виконаним одночасно зі зміною елементів податку, оскільки сплаті податку передує досить складний та багатостадійний процес, який потребує певного часу для пристосування до нових правил.
🎥 Більш детально можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=UgTilZoY_Ro
Усі попередні лекції – на Ютубі та Телеграм-каналі Конституційного Суду України.
У лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко і Галина Юровська зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 3-р(ІІ)/2025 у справі про набрання чинності законом під час встановлення податків і зборів за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ (Товариство).
🔹 За словами суддів, предметом конституційного контролю був окремий припис Податкового кодексу в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28.12.2014 № 71–VІII, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
У Рішенні Суд зазначив, що цей закон був ухвалений 28 грудня 2014 року, опублікований – 31 грудня 2014 року, і набрав чинності із 1 січня 2015 року, тобто із дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону почав діяти і породжувати правові наслідки на наступний день після дня опублікування законодавчого акта, а саме з початком бюджетного періоду – 1 січня 2015 року (фактично негайно).
🔹 Суд указав, що встановивши із 1 січня 2015 року акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби в певному перехідному періоді (vacatio legis – час із моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
🔸 Суд констатував, що Товариство не мало достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням вказаного закону, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності, а також зауважив, що Верховна Рада України не встановила достатнього перехідного періоду (розумного часового проміжку), чим позбавила платників податків можливості будь-якого податкового планування.
Отже, у цій справі Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону є неконституційним.
🔸 Під час лекції судді також навели позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини та інших міжнародних інституцій, висвітлили юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, та які Суд застосував із попередніх рішень, зокрема щодо юридичної визначеності як складника принципу верховенства права.
Судді наголосили, що конституційний обов’язок сплачувати податки не може бути виконаним одночасно зі зміною елементів податку, оскільки сплаті податку передує досить складний та багатостадійний процес, який потребує певного часу для пристосування до нових правил.
🎥 Більш детально можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=UgTilZoY_Ro
Усі попередні лекції – на Ютубі та Телеграм-каналі Конституційного Суду України.
YouTube
Щодо набрання чинності законом при встановленні податків і зборів
Онлайн-лекція „Щодо набрання чинності законом при встановленні податків і зборів у контексті рішення Конституційного Суду України від 21 січня 2025 року № 3-р(ІІ)/2025“
У лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко і Галина Юровська зосередили…
У лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко і Галина Юровська зосередили…
⚖️ Засідання колегій суддів: ухвалили низку ухвал
Сьогодні, 25 лютого ц.р., відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Другого сенату #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Третя колегія суддів ухвалила три ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Романенко Наталії Євгеніївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
➖ Стегніцького Андрія Мироновича щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини другої статті 137, абзацу першого частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Яценка Володимира Анатолійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України.
📚У справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ Перша колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату Суду.
Сьогодні, 25 лютого ц.р., відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Другого сенату #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Третя колегія суддів ухвалила три ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Романенко Наталії Євгеніївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
➖ Стегніцького Андрія Мироновича щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини другої статті 137, абзацу першого частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Яценка Володимира Анатолійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України.
📚У справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ Перша колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату Суду.
📝 Судді Конституційного Суду України спільно з національними і міжнародними експертами обговорили ключові аспекти суддівської етики та незалежності
🔹 Конституційний Суд України разом із Проєктом „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ організував проведення 25 лютого 2025 року експертної дискусії „Етичні правила для суддів Конституційного Суду України: потреби суспільної довіри“.
Цей захід дав можливість суддям Конституційного Суду України, провідним українським науковцям, експертам у сфері права, представникам органів державної влади та міжнародних організацій обговорити найкращі практики, в тому числі європейські, в питанні формування та впровадження правил етичної поведінки суддів органів конституційного контролю.
🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, розпочинаючи роботу форуму наголосив, що потреба у визначенні етичних стандартів суддів втілена безпосередньо в Законі України „Про Конституційний Суд України“ 2017 року та частині четвертій статті 148 Конституції України, яка встановлює одну із ключових вимог до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України – наявність високих моральних якостей. „Потреба в розробленні та дотриманні чітких етичних правил, що забезпечать високий рівень професійної та моральної відповідальності для суддів Конституційного Суду України є також вимогою часу“, – додав Олександр Петришин.
🔸 „Чіткі етичні правила є ключем суддівської незалежності та суспільної довіри“ – таку думку висловив Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак. Він наголосив, що вирішальне значення для суспільної довіри до конституційного правосуддя відіграють такі принципи як незалежність, неупередженість, доброчесність і відповідальність, а дотримання встановлених етичних правил суддями є важливим для забезпечення послідовності та єдності роботи. Промовець запевнив, що Рада Європи готова підтримати цей процес, поділившись європейським досвідом та найкращими підходами і практикою. Мачей Янчак зазначив, що європейські конституційні суди мають ухвалені етичні кодекси та дотримуються їх чітких вимог.
📝 У межах першої панельної дискусії „Принципи поведінки судді в контексті підтримання довіри до суду“ ключовим питанням стало обговорення забезпечення суддівської незалежності та суспільної довіри до правосуддя.
🔸 Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України та голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду, представив доповідь „Суспільна довіра для легітимності: роль етичних правил для суддів Конституційного Суду України“.
У виступі Василь Лемак зазначив, що судді Конституційного Суду несуть особливу відповідальність перед суспільством, оскільки саме цей орган має виключне право визнавати неконституційними акти Президента України, Парламенту та інших органів влади. „Рішення Конституційного Суду стосується не окремої особи, а цілого суспільства. Конституційний Суд не є політичним органом, але його рішення мають політичні наслідки. Відтак суспільна довіра до Конституційного Суду та його суддів є тим фактором, без якого неможливою є ефективна діяльність“, – зазначив він. Ним же зазначено, що суспільна довіра до Суду – не емоції, а впевненість у суворому та неперервному виконанні конституційних повноважень.
Суддя наголосив, що для розуміння конституційної вимоги «високих моральних якостей» важливе значення мають міжнародні стандарти суддівської етики, зокрема Бангалорські принципи поведінки суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), а також розповів про досвід інших країн, які ухвалювали відповідні документи.
Василь Лемак наголосив, що всі ці питання мають знайти своє відображення у правилах професійної етики суддів Конституційного Суду України, проєкт якого готується в Суді. Він підкреслив, що „такі стандарти потрібні не лише для самих суддів, а й для держави загалом, щоб забезпечити конституційну демократію“.
🔹 Конституційний Суд України разом із Проєктом „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“ та спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“ організував проведення 25 лютого 2025 року експертної дискусії „Етичні правила для суддів Конституційного Суду України: потреби суспільної довіри“.
Цей захід дав можливість суддям Конституційного Суду України, провідним українським науковцям, експертам у сфері права, представникам органів державної влади та міжнародних організацій обговорити найкращі практики, в тому числі європейські, в питанні формування та впровадження правил етичної поведінки суддів органів конституційного контролю.
🔸 Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, розпочинаючи роботу форуму наголосив, що потреба у визначенні етичних стандартів суддів втілена безпосередньо в Законі України „Про Конституційний Суд України“ 2017 року та частині четвертій статті 148 Конституції України, яка встановлює одну із ключових вимог до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України – наявність високих моральних якостей. „Потреба в розробленні та дотриманні чітких етичних правил, що забезпечать високий рівень професійної та моральної відповідальності для суддів Конституційного Суду України є також вимогою часу“, – додав Олександр Петришин.
🔸 „Чіткі етичні правила є ключем суддівської незалежності та суспільної довіри“ – таку думку висловив Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак. Він наголосив, що вирішальне значення для суспільної довіри до конституційного правосуддя відіграють такі принципи як незалежність, неупередженість, доброчесність і відповідальність, а дотримання встановлених етичних правил суддями є важливим для забезпечення послідовності та єдності роботи. Промовець запевнив, що Рада Європи готова підтримати цей процес, поділившись європейським досвідом та найкращими підходами і практикою. Мачей Янчак зазначив, що європейські конституційні суди мають ухвалені етичні кодекси та дотримуються їх чітких вимог.
📝 У межах першої панельної дискусії „Принципи поведінки судді в контексті підтримання довіри до суду“ ключовим питанням стало обговорення забезпечення суддівської незалежності та суспільної довіри до правосуддя.
🔸 Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України та голова Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду, представив доповідь „Суспільна довіра для легітимності: роль етичних правил для суддів Конституційного Суду України“.
У виступі Василь Лемак зазначив, що судді Конституційного Суду несуть особливу відповідальність перед суспільством, оскільки саме цей орган має виключне право визнавати неконституційними акти Президента України, Парламенту та інших органів влади. „Рішення Конституційного Суду стосується не окремої особи, а цілого суспільства. Конституційний Суд не є політичним органом, але його рішення мають політичні наслідки. Відтак суспільна довіра до Конституційного Суду та його суддів є тим фактором, без якого неможливою є ефективна діяльність“, – зазначив він. Ним же зазначено, що суспільна довіра до Суду – не емоції, а впевненість у суворому та неперервному виконанні конституційних повноважень.
Суддя наголосив, що для розуміння конституційної вимоги «високих моральних якостей» важливе значення мають міжнародні стандарти суддівської етики, зокрема Бангалорські принципи поведінки суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), а також розповів про досвід інших країн, які ухвалювали відповідні документи.
Василь Лемак наголосив, що всі ці питання мають знайти своє відображення у правилах професійної етики суддів Конституційного Суду України, проєкт якого готується в Суді. Він підкреслив, що „такі стандарти потрібні не лише для самих суддів, а й для держави загалом, щоб забезпечити конституційну демократію“.
🔸 Продовжила дискусію суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук, яка висвітлила питання незалежності та авторитету судової влади через призму сучасних етичних стандартів. За її словами, фундаментальні принципи незалежності та недоторканності суддів Конституційного Суду України гарантують Конституція та закони України. „Гарантії незалежності є невід’ємною складовою діяльності судді та мусять забезпечуватися як на рівні законодавчих норм, так і через відповідні механізми їх реалізації“, – наголосила Оксана Грищук.
Суддя зазначила, що розбудова української держави, її післявоєнне відновлення „великою мірою залежать від суду і Конституційного Суду України, який забезпечує стабільність, надійну опору Конституції як основної платформи належного функціонування нашої держави“. Отже, підкреслила суддя, авторитет Суду має бути абсолютним, довіра до нього безумовною, і це насамперед досягається забезпеченням його незалежності.
Суддя зауважила, що незалежність суду означає, що судова влада має діяти без впливу з боку інших гілок влади, політичних сил або приватних осіб.
У цьому контексті Оксана Грищук нагадала про низку рішень Конституційного Суду, в яких неодноразово було вказано на недопустимість обмеження законом незалежності суддів. Також суддя звернула увагу на важливі аспекти Бангалорських принципів поведінки суддів, що складають основу суддівської етики, зокрема закцентувала на принципі незалежності судді та судових органів. Доповідачка також зосередила увагу на Висновку КРЄС № 18 (2025) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях, наголосивши на інституційній незалежності судової влади та незалежності суддів.
🔸 Міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер виступила з доповіддю „Ключові принципи та стандарти Ради Європи щодо поведінки суддів, у тому числі в органах конституційного контролю“. Вона підкреслила важливість етичних кодексів для конституційних судів, навела приклади європейського досвіду щодо забезпечення етичної поведінки суддів та підкреслила важливість упровадження чітких етичних норм. За її словами „етичний кодекс це маяк, який націлює на найкращий спосіб навігації“. Вона зауважила, що „етичні правила поведінки для суддів конституційного суду мають бути значно вищими, а рівень моральних стандартів – найвищими у порівнянні з усіма іншими“. Лорена Бахмаєр-Вінтер зазначила, що в Європі довіра суспільства до конституційного суду ґрунтується на якості їхніх рішень, на їх безсторонності та авторитетові. І ухвалення етичних кодексів з чіткими правилами поведінки є одним із вагомих чинників для такої довіри.
📝 Другу панельну дискусію "Український, зарубіжний та міжнародний досвід формування етичних правил поведінки суддів" модерував суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Під час цієї дискусії свою доповідь „Етичні правила поведінки судді (практика Вищої ради правосуддя)“ представив Дмитро Лук’янов, заступник Голови Вищої ради правосуддя, доктор юридичних наук, член НАПрН України. Зокрема він детально розповів про особливості національного регулювання етичних стандартів та необхідність їх подальшого вдосконалення.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, кандидат юридичних наук Віталій Гацелюк виступив із доповіддю „Доброчесність vs професійна етика судді: міжнародні стандарти, нормативне визначення, практика застосування (на досвіді Вищої кваліфікаційної комісії суддів України)“ і підкреслив, що суддівська етика має балансувати між вимогами доброчесності та професійними стандартами правосуддя.
Міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер представила доповідь „Найкращі практики та приклади розробки та впровадження правил етичної поведінки суддів конституційних судів: приклади Німеччини та Іспанії“. Вона навела конкретні приклади впровадження ефективних механізмів етичного контролю в органах конституційного контролю Європи.
Суддя зазначила, що розбудова української держави, її післявоєнне відновлення „великою мірою залежать від суду і Конституційного Суду України, який забезпечує стабільність, надійну опору Конституції як основної платформи належного функціонування нашої держави“. Отже, підкреслила суддя, авторитет Суду має бути абсолютним, довіра до нього безумовною, і це насамперед досягається забезпеченням його незалежності.
Суддя зауважила, що незалежність суду означає, що судова влада має діяти без впливу з боку інших гілок влади, політичних сил або приватних осіб.
У цьому контексті Оксана Грищук нагадала про низку рішень Конституційного Суду, в яких неодноразово було вказано на недопустимість обмеження законом незалежності суддів. Також суддя звернула увагу на важливі аспекти Бангалорських принципів поведінки суддів, що складають основу суддівської етики, зокрема закцентувала на принципі незалежності судді та судових органів. Доповідачка також зосередила увагу на Висновку КРЄС № 18 (2025) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях, наголосивши на інституційній незалежності судової влади та незалежності суддів.
🔸 Міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер виступила з доповіддю „Ключові принципи та стандарти Ради Європи щодо поведінки суддів, у тому числі в органах конституційного контролю“. Вона підкреслила важливість етичних кодексів для конституційних судів, навела приклади європейського досвіду щодо забезпечення етичної поведінки суддів та підкреслила важливість упровадження чітких етичних норм. За її словами „етичний кодекс це маяк, який націлює на найкращий спосіб навігації“. Вона зауважила, що „етичні правила поведінки для суддів конституційного суду мають бути значно вищими, а рівень моральних стандартів – найвищими у порівнянні з усіма іншими“. Лорена Бахмаєр-Вінтер зазначила, що в Європі довіра суспільства до конституційного суду ґрунтується на якості їхніх рішень, на їх безсторонності та авторитетові. І ухвалення етичних кодексів з чіткими правилами поведінки є одним із вагомих чинників для такої довіри.
📝 Другу панельну дискусію "Український, зарубіжний та міжнародний досвід формування етичних правил поведінки суддів" модерував суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Під час цієї дискусії свою доповідь „Етичні правила поведінки судді (практика Вищої ради правосуддя)“ представив Дмитро Лук’янов, заступник Голови Вищої ради правосуддя, доктор юридичних наук, член НАПрН України. Зокрема він детально розповів про особливості національного регулювання етичних стандартів та необхідність їх подальшого вдосконалення.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, кандидат юридичних наук Віталій Гацелюк виступив із доповіддю „Доброчесність vs професійна етика судді: міжнародні стандарти, нормативне визначення, практика застосування (на досвіді Вищої кваліфікаційної комісії суддів України)“ і підкреслив, що суддівська етика має балансувати між вимогами доброчесності та професійними стандартами правосуддя.
Міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер представила доповідь „Найкращі практики та приклади розробки та впровадження правил етичної поведінки суддів конституційних судів: приклади Німеччини та Іспанії“. Вона навела конкретні приклади впровадження ефективних механізмів етичного контролю в органах конституційного контролю Європи.
💬 Свої думки щодо зазначених питань висловили судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Віктор Кичун, Олег Первомайський, Ольга Совгиря та Галина Юровська, а також інші учасники заходу. Вони наголосили, що питання етичних стандартів має надзвичайно важливе значення для Конституційного Суду, воно закладене в дорожній карті, яку розробляє наша країна в межах вступу до ЄС, і ухвалення Кодексу суддівської етики суддів Конституційного Суду України є одним із зобов’язань нашої країни.
🔹 Під час заходу судді Конституційного Суду України та експерти також наголосили на необхідності чіткої регламентації суддівської етики відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Бангалорських принципів поведінки суддів та рекомендацій КРЄС. Дискусія підкреслила важливість упровадження етичних стандартів, що сприятимуть забезпеченню незалежності, неупередженості та доброчесності суддів Конституційного Суду України.
🖇 https://cutt.ly/CrrbjTo8
🔹 Під час заходу судді Конституційного Суду України та експерти також наголосили на необхідності чіткої регламентації суддівської етики відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Бангалорських принципів поведінки суддів та рекомендацій КРЄС. Дискусія підкреслила важливість упровадження етичних стандартів, що сприятимуть забезпеченню незалежності, неупередженості та доброчесності суддів Конституційного Суду України.
🖇 https://cutt.ly/CrrbjTo8
🗓 #КСУ на засіданні ухвалив дві постанови
У середу, 26 лютого 2025 року, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про затвердження персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України“.
✅ Суд затвердив Комісію у складі суддів:
▪️ Грищук Оксана Вікторівна – голова Комісії,
▪️ Олійник Алла Сергіївна,
▪️ Петришин Олександр Віталійович,
▪️ Різник Сергій Васильович.
🧾 Також на засіданні Суд ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про Науково-консультативну раду Конституційного Суду України, затвердженого Постановою Конституційного Суду України від 3 грудня 2018 року № 38-п/2018“.
У середу, 26 лютого 2025 року, Конституційний Суд України на засіданні ухвалив Постанову „Про затвердження персонального складу Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України“.
✅ Суд затвердив Комісію у складі суддів:
▪️ Грищук Оксана Вікторівна – голова Комісії,
▪️ Олійник Алла Сергіївна,
▪️ Петришин Олександр Віталійович,
▪️ Різник Сергій Васильович.
🧾 Також на засіданні Суд ухвалив Постанову „Про внесення змін до Положення про Науково-консультативну раду Конституційного Суду України, затвердженого Постановою Конституційного Суду України від 3 грудня 2018 року № 38-п/2018“.
Онлайн-лекція „Конституційні гарантії прав фізичних осіб-підприємців у контексті Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 12-р(ІІ)/2024“
У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах Рішення № 12-р(ІІ)/2024 у справі щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців України за конституційною скаргою Кирила Бурми.
Суддя зазначила, що заявник оспорював припис статті 51 Цивільного кодексу України (ЦК), за яким „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Вона поінформувала про обставини справи, зазначивши, що на Кирила Бурму як фізичну особу-підприємця було накладено штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору і без повідомлення Державній фіскальній службі України про прийняття працівника на роботу. Не погоджуючись із накладенням штрафних санкцій, він звернувся до судів системи судоустрою.
Остаточним судовим рішенням у його справі стала постанова Верховного Суду, в якій Суд застосував приписи статті 51 ЦК та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року.
Дослідивши це питання, Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 51 ЦК є конституційними.
Зокрема, Суд у рішенні констатував:
☑️ здійснюючи право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, фізичні особи можуть провадити таку діяльність як без створення юридичної особи (реєстрація фізичної особи-підприємця), так і у спосіб створення юридичної особи;
☑️ законодавець може на власний розсуд диференційовано врегулювати статус (права й обов’язки) фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність, або ж законодавчо урівняти їх права і обов’язки в цьому аспекті;
☑️ фізичні особи-підприємці внаслідок законодавчого регулювання у сфері підприємництва не можуть бути позбавлені гарантій захисту, визначених Конституцією України.
Під час лекції суддя навела окремі позиції Європейського суду з прав людини, Суду справедливості Європейського Союзу, юридичні позиції Конституційного Суду України.
🔹Більше про юридичні позиції, які Суд сформував у цьому рішенні та які Суд застосував із попередніх рішень, дивіться у лекції https://cutt.ly/nrr9g0LF
У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах Рішення № 12-р(ІІ)/2024 у справі щодо конституційних гарантій прав фізичних осіб-підприємців України за конституційною скаргою Кирила Бурми.
Суддя зазначила, що заявник оспорював припис статті 51 Цивільного кодексу України (ЦК), за яким „до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин“.
Вона поінформувала про обставини справи, зазначивши, що на Кирила Бурму як фізичну особу-підприємця було накладено штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору і без повідомлення Державній фіскальній службі України про прийняття працівника на роботу. Не погоджуючись із накладенням штрафних санкцій, він звернувся до судів системи судоустрою.
Остаточним судовим рішенням у його справі стала постанова Верховного Суду, в якій Суд застосував приписи статті 51 ЦК та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року.
Дослідивши це питання, Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 51 ЦК є конституційними.
Зокрема, Суд у рішенні констатував:
☑️ здійснюючи право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, фізичні особи можуть провадити таку діяльність як без створення юридичної особи (реєстрація фізичної особи-підприємця), так і у спосіб створення юридичної особи;
☑️ законодавець може на власний розсуд диференційовано врегулювати статус (права й обов’язки) фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність, або ж законодавчо урівняти їх права і обов’язки в цьому аспекті;
☑️ фізичні особи-підприємці внаслідок законодавчого регулювання у сфері підприємництва не можуть бути позбавлені гарантій захисту, визначених Конституцією України.
Під час лекції суддя навела окремі позиції Європейського суду з прав людини, Суду справедливості Європейського Союзу, юридичні позиції Конституційного Суду України.
🔹Більше про юридичні позиції, які Суд сформував у цьому рішенні та які Суд застосував із попередніх рішень, дивіться у лекції https://cutt.ly/nrr9g0LF
YouTube
Конституційні гарантії прав фізичних осіб-підприємців у контексті Рішення КСУ №12-р(ІІ)/2024
Онлайн-лекція „Конституційні гарантії прав фізичних осіб-підприємців у контексті Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 12-р(ІІ)/2024“
У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах…
У лекції суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зосередила увагу на основних аспектах…
🔹 Відбувся семінар, присвячений пам’яті першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова
Судді Конституційного Суду України, працівники Суду, науковці, представники професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти, студенти взяли участь у семінарі „Леонід Юзьков: фундатор науки конституційного права незалежної України. In Memoriam“, що проходив онлайн/офлайн 28 лютого 2025 року.
Захід, що його організував Конституційний Суд України, присвячений пам’яті видатного вченого, педагога, громадського і державного діяча, першого Голови Конституційного Суду України в 1992–1995 роках Леоніда Юзькова.
Науковець був одним із фундаторів українського державотворення, заклав підґрунтя для формування сучасного українського законодавства, з нього почалася історія становлення конституційної юстиції. Його називають „конституційним архітектором“ сучасної української держави, діяльність якої спрямована на захист людини, адже людина для Леоніда Петровича завжди була на першому місці.
▪️ Відкрив захід виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він зазначив, що цього року 2 березня минає 30 років відтоді, як пішов із життя Леонід Юзьков. Проте пам’ять про нього, як про непересічну особистість і високопрофесійного фахівця-конституціоналіста, фундатора науки конституційного права незалежної України, живе у наших серцях та у доробку його наукових праць, яких понад двісті.
Олександр Петришин зосередив увагу на здобутках вченого, серед яких проєкти Конституції України, робота над якими велась у 1990–1995 роках, та наукові напрацювання з доктрини конституційної юрисдикції і законодавчих засад конституційного судочинства. Промовець зазначив, що вказані праці містять багато прогресивних новел, які з роками не втратили своєї актуальності.
Він наголосив, що Леонід Юзьков був спеціалістом не тільки з конституційного, а й з виборчого, муніципального права, з питань державного будівництва. Вагомим є його внесок у формування демократичної, соціальної, правової української держави, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини і громадянина та їх гарантії.
Продовжуючи виступ, Олександр Петришин додав, що за сприяння Конституційного Суду України та за ініціативи ректора Хмельницького університету управління та права Олега Омельчука згаданому університету у 2019 році було присвоєно ім’я Леоніда Юзькова.
Олександр Петришин подякував родині Юзькових за передані до Конституційного Суду України оригінали деяких нотаток, доповідей, наукових напрацювань вченого, завдяки чому є можливість із ними ознайомитися.
Судді Конституційного Суду України, працівники Суду, науковці, представники професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти, студенти взяли участь у семінарі „Леонід Юзьков: фундатор науки конституційного права незалежної України. In Memoriam“, що проходив онлайн/офлайн 28 лютого 2025 року.
Захід, що його організував Конституційний Суд України, присвячений пам’яті видатного вченого, педагога, громадського і державного діяча, першого Голови Конституційного Суду України в 1992–1995 роках Леоніда Юзькова.
Науковець був одним із фундаторів українського державотворення, заклав підґрунтя для формування сучасного українського законодавства, з нього почалася історія становлення конституційної юстиції. Його називають „конституційним архітектором“ сучасної української держави, діяльність якої спрямована на захист людини, адже людина для Леоніда Петровича завжди була на першому місці.
▪️ Відкрив захід виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він зазначив, що цього року 2 березня минає 30 років відтоді, як пішов із життя Леонід Юзьков. Проте пам’ять про нього, як про непересічну особистість і високопрофесійного фахівця-конституціоналіста, фундатора науки конституційного права незалежної України, живе у наших серцях та у доробку його наукових праць, яких понад двісті.
Олександр Петришин зосередив увагу на здобутках вченого, серед яких проєкти Конституції України, робота над якими велась у 1990–1995 роках, та наукові напрацювання з доктрини конституційної юрисдикції і законодавчих засад конституційного судочинства. Промовець зазначив, що вказані праці містять багато прогресивних новел, які з роками не втратили своєї актуальності.
Він наголосив, що Леонід Юзьков був спеціалістом не тільки з конституційного, а й з виборчого, муніципального права, з питань державного будівництва. Вагомим є його внесок у формування демократичної, соціальної, правової української держави, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини і громадянина та їх гарантії.
Продовжуючи виступ, Олександр Петришин додав, що за сприяння Конституційного Суду України та за ініціативи ректора Хмельницького університету управління та права Олега Омельчука згаданому університету у 2019 році було присвоєно ім’я Леоніда Юзькова.
Олександр Петришин подякував родині Юзькових за передані до Конституційного Суду України оригінали деяких нотаток, доповідей, наукових напрацювань вченого, завдяки чому є можливість із ними ознайомитися.
🔹 Про життєвий шлях Леоніда Юзькова, наукову і громадську діяльність, наукові погляди та внесок ученого в розвиток української конституційної доктрини, розбудову української держави розповіли учасники семінару.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська згадала життєві біографічні віхи Леоніда Юзькова, зазначивши, що українського вченого знають як Голову Конституційного Суду України (1992–1995 рр.), академіка-засновника нині Національної академії правових наук України, керівника робочої групи з підготовки проєкту Конституції України. Особливе місце в його діяльності займало членство у Європейській комісії „За демократію через право“. Він брав участь у підготовці проєкту „Декларації про державний суверенітет України“, двох офіційних проєктів Конституції України, Акту проголошення незалежності України, Закону України „Про Конституційний Суд України“ (1992 р.) та інших нормативних актів.
За її словами, внесок ученого в розвиток конституційного права України є надзвичайно вагомим, він висловлював погляди, що кардинально відрізнялися від існуючої тоді офіційної юридичної доктрини СРСР щодо превалюючої ролі держави над її громадянами. „Людина в цивілізованому світі має широкі права і свободи не тому, що вони проголошені Конституцією. Конституція проголошує ці права і свободи тому, що людина наділена ними від природи“, – вважав Леонід Юзьков.
Доповідачка представила оригінали нотатків вченого, окреслила основні погляди та ідеї. Суддя зазначила, що серед головних проблем українського конституціоналізму особливу увагу Леонід Юзьков приділяв питанню охорони (захисту) Конституції, яку на його думку мав здійснювати Конституційний Суд України. Істотна роль Конституційного Суду в розбудові української правової держави, вважав учений, мала бути реалізована через виконання триєдиного завдання: утвердження верховенства права, забезпечення конституційної законності та формування правової культури.
Завершуючи виступ, суддя наголосила, що наукові ідеї та бачення Леоніда Юзькова щодо пріоритету загальнолюдських цінностей, концепції незалежної, демократичної, правової держави, гарантії забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина знайшли своє відображення в Основному Законі України, що стало основою подальшого розвитку вітчизняного конституціоналізму.
▪️ Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська згадала життєві біографічні віхи Леоніда Юзькова, зазначивши, що українського вченого знають як Голову Конституційного Суду України (1992–1995 рр.), академіка-засновника нині Національної академії правових наук України, керівника робочої групи з підготовки проєкту Конституції України. Особливе місце в його діяльності займало членство у Європейській комісії „За демократію через право“. Він брав участь у підготовці проєкту „Декларації про державний суверенітет України“, двох офіційних проєктів Конституції України, Акту проголошення незалежності України, Закону України „Про Конституційний Суд України“ (1992 р.) та інших нормативних актів.
За її словами, внесок ученого в розвиток конституційного права України є надзвичайно вагомим, він висловлював погляди, що кардинально відрізнялися від існуючої тоді офіційної юридичної доктрини СРСР щодо превалюючої ролі держави над її громадянами. „Людина в цивілізованому світі має широкі права і свободи не тому, що вони проголошені Конституцією. Конституція проголошує ці права і свободи тому, що людина наділена ними від природи“, – вважав Леонід Юзьков.
Доповідачка представила оригінали нотатків вченого, окреслила основні погляди та ідеї. Суддя зазначила, що серед головних проблем українського конституціоналізму особливу увагу Леонід Юзьков приділяв питанню охорони (захисту) Конституції, яку на його думку мав здійснювати Конституційний Суд України. Істотна роль Конституційного Суду в розбудові української правової держави, вважав учений, мала бути реалізована через виконання триєдиного завдання: утвердження верховенства права, забезпечення конституційної законності та формування правової культури.
Завершуючи виступ, суддя наголосила, що наукові ідеї та бачення Леоніда Юзькова щодо пріоритету загальнолюдських цінностей, концепції незалежної, демократичної, правової держави, гарантії забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина знайшли своє відображення в Основному Законі України, що стало основою подальшого розвитку вітчизняного конституціоналізму.