Конституційні гарантії незалежності прокурора в контексті Рішення #КСУ від 18.12.2024 №11-р(ІІ)/2024
📚 Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська висвітлили ключові аспекти Рішення Суду у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційних гарантій незалежності прокурора https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2024
Судді розповіли про суть рішення, які приписи Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ стали предметом конституційного контролю, навели позиції Голови Верховної Ради України, директора Тренінгового центру прокурорів України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини і міжнародних інституцій, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлили юридичні позиції, які були сформовані в ньому, та які Суд застосував із попередніх рішень.
📍Отже, Суд визнав конституційним припис, за яким:
✅ прокурорами місцевих прокуратур призначають прокурорів, які на день набрання чинності цим законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування (підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“);
📍Суд визнав неконституційним припис закону, за яким:
✅ прокурора звільняють із посади в разі „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“ (пункт 9 частини першої статті 51).
Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що:
▪️ гарантії незалежності прокурора, зокрема від безпідставного звільнення з посади, мають бути чітко та зрозуміло визначені законом;
▪️ реалізація Генеральним прокурором повноваження з ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури має не лише такий юридичний наслідок, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури, а також прихований юридичний наслідок – звільнення прокурора з посади, яку він обіймає у відповідному органі прокуратури;
▪️ пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 надає Генеральному прокурору дискреційні повноваження без чіткого визначення їх обсягу;
▪️ успішне проходження тестування як умова для зайняття посади прокурора в новоствореному органі прокуратури забезпечує реалізацію принципу добропорядного врядування в організації та діяльності прокуратури, а учасники суспільних відносин мають розумні очікування стосовно того, що за наслідками добору посади прокурорів обіймуть лише ті особи, які мають відповідні для цієї посади особисті якості, передусім професійні знання, навички, та є доброчесними.
Більше про юридичні позиції, які #КСУ сформулював у рішенні, а також роз’яснення судді-доповідача в цій справі Олега Первомайського за посиланням
▶️ https://cutt.ly/0e6QkyB9
📚 Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська висвітлили ключові аспекти Рішення Суду у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційних гарантій незалежності прокурора https://ccu.gov.ua/dokument/11-rii2024
Судді розповіли про суть рішення, які приписи Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ стали предметом конституційного контролю, навели позиції Голови Верховної Ради України, директора Тренінгового центру прокурорів України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини і міжнародних інституцій, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлили юридичні позиції, які були сформовані в ньому, та які Суд застосував із попередніх рішень.
📍Отже, Суд визнав конституційним припис, за яким:
✅ прокурорами місцевих прокуратур призначають прокурорів, які на день набрання чинності цим законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування (підпункт „в“ підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ „Перехідні положення“);
📍Суд визнав неконституційним припис закону, за яким:
✅ прокурора звільняють із посади в разі „ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури“ (пункт 9 частини першої статті 51).
Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що:
▪️ гарантії незалежності прокурора, зокрема від безпідставного звільнення з посади, мають бути чітко та зрозуміло визначені законом;
▪️ реалізація Генеральним прокурором повноваження з ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури має не лише такий юридичний наслідок, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури або скорочення кількості посад прокурорів органу прокуратури, а також прихований юридичний наслідок – звільнення прокурора з посади, яку він обіймає у відповідному органі прокуратури;
▪️ пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 надає Генеральному прокурору дискреційні повноваження без чіткого визначення їх обсягу;
▪️ успішне проходження тестування як умова для зайняття посади прокурора в новоствореному органі прокуратури забезпечує реалізацію принципу добропорядного врядування в організації та діяльності прокуратури, а учасники суспільних відносин мають розумні очікування стосовно того, що за наслідками добору посади прокурорів обіймуть лише ті особи, які мають відповідні для цієї посади особисті якості, передусім професійні знання, навички, та є доброчесними.
Більше про юридичні позиції, які #КСУ сформулював у рішенні, а також роз’яснення судді-доповідача в цій справі Олега Первомайського за посиланням
▶️ https://cutt.ly/0e6QkyB9
YouTube
Конституційні гарантії незалежності прокурора в контексті Рішення КСУ від 18.12.2024 №11-р(ІІ)/2024
Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська провели першу цьогорічну тематичну лекцію, у якій висвітлили ключові аспекти Рішення Суду у справі за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича щодо конституційних гарантій…
🔹 Відбувся робочий візит представників Секретаріату Конституційного Суду України до Конституційного Суду Словацької Республіки
Наукові консультанти суддів Конституційного Суду України Володимир Кочин, Тетяна Блащук, Ірина Ломейко, Макар Марчук, Альона Мельникович, Леся Пономаренко та представники Секретаріату Оксана Житник та Ірина Шевченко в межах реалізації спільного Меморандуму про розвиток співробітництва з 3 лютого до 8 лютого 2025 року перебували з робочим візитом у Конституційному Суді Словацької Республіки.
Українську делегацію привітав Голова Конституційного Суду Словацької Республіки Іван Фіачан та розповів про статус та повноваження їхнього Конституційного Суду.
💬 Словацькі колеги поділилися досвідом з різних питань конституційної юрисдикції. Зокрема сторони проаналізували особливості функціонування інституту конституційної скарги в обох країнах та обмінювалися досвідом щодо його ефективності в захисті прав громадян. Учасники також пропонували власні міркування щодо розв’язання питань, що обговорювалися. Окремо сторони зосередилися на питаннях застосування Конституційним Судом Словацької Республіки acquis ЄС.
Учасники наголосили, що такі фахові обміни є ефективними для покращення та удосконалення роботи обох апаратів конституційних судів.
Захід відбувся за підтримки проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
Наукові консультанти суддів Конституційного Суду України Володимир Кочин, Тетяна Блащук, Ірина Ломейко, Макар Марчук, Альона Мельникович, Леся Пономаренко та представники Секретаріату Оксана Житник та Ірина Шевченко в межах реалізації спільного Меморандуму про розвиток співробітництва з 3 лютого до 8 лютого 2025 року перебували з робочим візитом у Конституційному Суді Словацької Республіки.
Українську делегацію привітав Голова Конституційного Суду Словацької Республіки Іван Фіачан та розповів про статус та повноваження їхнього Конституційного Суду.
💬 Словацькі колеги поділилися досвідом з різних питань конституційної юрисдикції. Зокрема сторони проаналізували особливості функціонування інституту конституційної скарги в обох країнах та обмінювалися досвідом щодо його ефективності в захисті прав громадян. Учасники також пропонували власні міркування щодо розв’язання питань, що обговорювалися. Окремо сторони зосередилися на питаннях застосування Конституційним Судом Словацької Республіки acquis ЄС.
Учасники наголосили, що такі фахові обміни є ефективними для покращення та удосконалення роботи обох апаратів конституційних судів.
Захід відбувся за підтримки проєкту ОБСЄ „Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції“ Програми підтримки ОБСЄ для України.
📚 Відбулися засідання постійних комісій #КСУ
Сьогодні, 18 лютого, відбулися засідання Постійної комісії з питань наукового забезпечення та Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків.
🗞 Під час засідання Постійної комісії з питань наукового забезпечення члени комісії розглянули та обговорили запропоновані зміни до Положення про Науково-консультативну раду (НКР) Конституційного Суду України.
Зазначені напрацювання спрямовані на підвищення ефективності роботи НКР, посилення ролі науковців у правових процесах та налагодження продуктивної взаємодії між суддями Конституційного Суду та членами НКР. Відповідні зміни ухвалюються Постановою Конституційного Суду України.
📜 Також цього дня відбулося засідання Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків, під час якого було обговорено питання міжнародного співробітництва та вдосконалення механізмів взаємодії з міжнародними партнерами.
Сьогодні, 18 лютого, відбулися засідання Постійної комісії з питань наукового забезпечення та Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків.
🗞 Під час засідання Постійної комісії з питань наукового забезпечення члени комісії розглянули та обговорили запропоновані зміни до Положення про Науково-консультативну раду (НКР) Конституційного Суду України.
Зазначені напрацювання спрямовані на підвищення ефективності роботи НКР, посилення ролі науковців у правових процесах та налагодження продуктивної взаємодії між суддями Конституційного Суду та членами НКР. Відповідні зміни ухвалюються Постановою Конституційного Суду України.
📜 Також цього дня відбулося засідання Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків, під час якого було обговорено питання міжнародного співробітництва та вдосконалення механізмів взаємодії з міжнародними партнерами.
⚖️ Відбулися пленарні засідання Першого сенату Суду
Перший сенат 19 лютого 2025 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмових проваджень розпочав розгляд справ за конституційними скаргами Барановського Миколи Павловича і Ліпейко Марії Василівни.
Заявники просять Суд перевірити на конституційність пункт 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📄 Оспорюваними положеннями цього Закону установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Під час пленарних засідань Суд вирішив відкласти розгляд цих справ у зв’язку з неявкою учасників конституційних проваджень.
Суддя-доповідач у цих справах – Оксана Грищук.
Переглянути відеозапис пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/0rwUJErP
Перший сенат 19 лютого 2025 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмових проваджень розпочав розгляд справ за конституційними скаргами Барановського Миколи Павловича і Ліпейко Марії Василівни.
Заявники просять Суд перевірити на конституційність пункт 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774–VIII.
📄 Оспорюваними положеннями цього Закону установлено, що мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом не застосовують як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини її застосовують у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 року.
Під час пленарних засідань Суд вирішив відкласти розгляд цих справ у зв’язку з неявкою учасників конституційних проваджень.
Суддя-доповідач у цих справах – Оксана Грищук.
Переглянути відеозапис пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://cutt.ly/0rwUJErP
📚 У Конституційному Суді України представлена експозиція унікальних історичних документів про становлення української державності
У #КСУ 19 лютого 2025 року відкрито виставку „Архіви незалежності: документи, що змінили історію“.
Серед експонатів – 📜 старовинні географічні карти, книги, словники, оригінальні світлини, рідкісні документи (універсали, закони, заяви, накази, інструкції, агітаційні листи), що ілюструють певний період українського державотворення від ХVІІІ до початку ХХ століття. Це зібрання представлено із особистої колекції доктора юридичних наук, професора Львівського університету бізнесу та права, Почесного Консула Литовської Республіки, представника України в Європейській Комісії „За демократію через право“ у 2013–2017 роках Володимира Пилипенка.
Участь у відкритті виставки взяли судді Конституційного Суду України, працівники Суду, а також організатор цієї виставки Володимир Пилипенко та історик Ігор Глоба.
🔹 Відкриваючи виставку, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що ця експозиція є не просто зібранням артефактів минулого, а справжнім живим свідченням нашої боротьби, прагнень і перемог на шляху до незалежності.
Представлені документи – це голоси поколінь, що виборювали свободу та закладали основи нашої державності. Їх вивчення дозволяє краще розуміти наше минуле і будувати сильну правову демократичну державу, а особливо сьогодні, коли Україна продовжує захищати свій суверенітет та незалежність, зазначив Олександр Петришин.
Він наголосив, що виставка не лише відкриває нам унікальні сторінки нашої історії, а й наочно демонструє роль права, закону у становленні української держави. Саме такі документи визначали долю нашого народу, формували правові традиції і засвідчували прагнення до самовизначення.
Олександр Петришин висловив щиру вдячність Володимирові Пилипенку та Ігореві Глобі за їхній унесок у збереження історичної спадщини.
🔹Володимир Пилипенко подякував за можливість представити в Конституційному Суді України унікальні історичні документи, які, за його словами, колекціонуються вже понад десять років. Їхня історія складна й драматична. Ці експонати пережили не лише друге своє життя після відновлення української державності, а й третє – після російської окупації. Їх не спалили, хоча ворог був і в нашому домі. Їх не знищили ані радянська влада, ані рашисти, які прийшли на нашу землю з тією ж метою – стерти нашу історію, позбавити нас ідентичності та державності.
🔹Історик, власник Аукціонної платформи „Українська книга“ Ігор Глоба наголосив, що ця колекція не має аналогів в Україні, і сьогодні вона нарешті починає функціонувати в тому форматі, який відповідає її історичному значенню.
Представлені документи створювалися в умовах війни, тимчасової окупації Києва, вимушеного переміщення уряду. Та попри всі виклики, у ті роки було напрацьовано важливу законодавчу базу, що стала фундаментом для нашої незалежності.
Він зазначив, що сьогодні Україна знову бореться за свою свободу, із тим самим ворогом, із подібними викликами. Історія цих документів доводить, що нашу націю не зламали ні тоді, ні тепер. За кожним із них – доля людини, яка, ризикуючи життям, берегла ці свідчення.
Володимир Пилипенко і Ігор Глоба детально розповіли учасникам заходу про експонати, які відображають події минулих літ.
На виставці представлено низку законів столітньої давності:
☑️ про громадянство Української Народної Республіки (УНР) від 2 березня 1918 року, що заклав основу для формування інституту громадянства новітньої української держави; про землю в УНР від 8 січня 1919 року, який установлював основні вимоги щодо користування землею в ті часи;
☑️про ліси в УНР від 10 січня 1919 року, що передбачав націоналізацію лісів та утворення Лісового Фонду України;
☑️про надзвичайні військові суди від 26 січня 1919 року, який містив повноваження таких судів у місцевостях, де оголошували воєнний стан чи відбувалися воєнні дії.
Тут можна переглянути:
У #КСУ 19 лютого 2025 року відкрито виставку „Архіви незалежності: документи, що змінили історію“.
Серед експонатів – 📜 старовинні географічні карти, книги, словники, оригінальні світлини, рідкісні документи (універсали, закони, заяви, накази, інструкції, агітаційні листи), що ілюструють певний період українського державотворення від ХVІІІ до початку ХХ століття. Це зібрання представлено із особистої колекції доктора юридичних наук, професора Львівського університету бізнесу та права, Почесного Консула Литовської Республіки, представника України в Європейській Комісії „За демократію через право“ у 2013–2017 роках Володимира Пилипенка.
Участь у відкритті виставки взяли судді Конституційного Суду України, працівники Суду, а також організатор цієї виставки Володимир Пилипенко та історик Ігор Глоба.
🔹 Відкриваючи виставку, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що ця експозиція є не просто зібранням артефактів минулого, а справжнім живим свідченням нашої боротьби, прагнень і перемог на шляху до незалежності.
Представлені документи – це голоси поколінь, що виборювали свободу та закладали основи нашої державності. Їх вивчення дозволяє краще розуміти наше минуле і будувати сильну правову демократичну державу, а особливо сьогодні, коли Україна продовжує захищати свій суверенітет та незалежність, зазначив Олександр Петришин.
Він наголосив, що виставка не лише відкриває нам унікальні сторінки нашої історії, а й наочно демонструє роль права, закону у становленні української держави. Саме такі документи визначали долю нашого народу, формували правові традиції і засвідчували прагнення до самовизначення.
Олександр Петришин висловив щиру вдячність Володимирові Пилипенку та Ігореві Глобі за їхній унесок у збереження історичної спадщини.
🔹Володимир Пилипенко подякував за можливість представити в Конституційному Суді України унікальні історичні документи, які, за його словами, колекціонуються вже понад десять років. Їхня історія складна й драматична. Ці експонати пережили не лише друге своє життя після відновлення української державності, а й третє – після російської окупації. Їх не спалили, хоча ворог був і в нашому домі. Їх не знищили ані радянська влада, ані рашисти, які прийшли на нашу землю з тією ж метою – стерти нашу історію, позбавити нас ідентичності та державності.
🔹Історик, власник Аукціонної платформи „Українська книга“ Ігор Глоба наголосив, що ця колекція не має аналогів в Україні, і сьогодні вона нарешті починає функціонувати в тому форматі, який відповідає її історичному значенню.
Представлені документи створювалися в умовах війни, тимчасової окупації Києва, вимушеного переміщення уряду. Та попри всі виклики, у ті роки було напрацьовано важливу законодавчу базу, що стала фундаментом для нашої незалежності.
Він зазначив, що сьогодні Україна знову бореться за свою свободу, із тим самим ворогом, із подібними викликами. Історія цих документів доводить, що нашу націю не зламали ні тоді, ні тепер. За кожним із них – доля людини, яка, ризикуючи життям, берегла ці свідчення.
Володимир Пилипенко і Ігор Глоба детально розповіли учасникам заходу про експонати, які відображають події минулих літ.
На виставці представлено низку законів столітньої давності:
☑️ про громадянство Української Народної Республіки (УНР) від 2 березня 1918 року, що заклав основу для формування інституту громадянства новітньої української держави; про землю в УНР від 8 січня 1919 року, який установлював основні вимоги щодо користування землею в ті часи;
☑️про ліси в УНР від 10 січня 1919 року, що передбачав націоналізацію лісів та утворення Лісового Фонду України;
☑️про надзвичайні військові суди від 26 січня 1919 року, який містив повноваження таких судів у місцевостях, де оголошували воєнний стан чи відбувалися воєнні дії.
Тут можна переглянути:
➖ Закони про тимчасовий Державний устрій України (Конституція Української держави), видані гетьманом Павлом Скоропадським 29 квітня 1918 року. Ці закони визначали правові основи функціонування Української держави, як-от: повноваження гетьмана, державного апарату, обов’язки і права українських козаків і громадян;
➖ універсали і декларації, зокрема Перший Універсал Української Центральної Ради (УЦР) 1917 року, що проголосив автономію України та визначав право українців самим порядкувати своїм життям на своїй землі; Четвертий Універсал УЦР проголошував повну незалежність УНР („однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу“), Універсал гетьмана Скоропадського про відродження козацтва від 16 жовтня 1918 року;
➖Декларація Уряду УНР, що містив основні засади політики держави.
Окрім того, серед експонатів є низка інших документів, зокрема, накази керівництва про запобігання розповсюдженню інфекційним хворобам; головного Отамана Симона Петлюри війську УНР, що відображають воєнні події того часу за участі Симона Петлюри, його прагнення побудови потужного війська та непохитність на шляху боротьби за незалежну українську державність.
Присутні також мали можливість переглянути літографію з картини Олександра Климка 📰 „Бій під Крутами“, на якій український художник відтворив події 1918 року, коли юні захисники УНР стримували наступ більшовицької армії на Київ та відстоювали право жити у власній державі.
📑 Представлені документи мають історичну цінність, адже свідчать про тривалу і непросту боротьбу українського народу за свободу, незалежність, за право на самовизначення і відновлення української державності. Вони є українською спадщиною, історичною пам’яттю і підтвердженням тисячолітньої боротьби України за свою державність.
Виставка триватиме упродовж одного місяця.
➖ універсали і декларації, зокрема Перший Універсал Української Центральної Ради (УЦР) 1917 року, що проголосив автономію України та визначав право українців самим порядкувати своїм життям на своїй землі; Четвертий Універсал УЦР проголошував повну незалежність УНР („однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу“), Універсал гетьмана Скоропадського про відродження козацтва від 16 жовтня 1918 року;
➖Декларація Уряду УНР, що містив основні засади політики держави.
Окрім того, серед експонатів є низка інших документів, зокрема, накази керівництва про запобігання розповсюдженню інфекційним хворобам; головного Отамана Симона Петлюри війську УНР, що відображають воєнні події того часу за участі Симона Петлюри, його прагнення побудови потужного війська та непохитність на шляху боротьби за незалежну українську державність.
Присутні також мали можливість переглянути літографію з картини Олександра Климка 📰 „Бій під Крутами“, на якій український художник відтворив події 1918 року, коли юні захисники УНР стримували наступ більшовицької армії на Київ та відстоювали право жити у власній державі.
📑 Представлені документи мають історичну цінність, адже свідчать про тривалу і непросту боротьбу українського народу за свободу, незалежність, за право на самовизначення і відновлення української державності. Вони є українською спадщиною, історичною пам’яттю і підтвердженням тисячолітньої боротьби України за свою державність.
Виставка триватиме упродовж одного місяця.
📢 Конституційний Суд України запрошує до участі в конкурсі на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини і громадянина
📖 У #КСУ з жовтня 2024 року триває конкурс на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина.
👩🎓Участь у конкурсі можуть взяти студенти, аспіранти, ад’юнкти, здобувачі закладів вищої освіти, аби виявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями із зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.
Надіслані статті 📝 буде ретельно оцінювати журі конкурсу, до складу якого входять: виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олег Первомайський, Сергій Різник, Петро Філюк, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, завідувач кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, директор ТОВ Видавництво „Юридика“ Катерина Головко, Голова Відділення Асоціації правників України в місті Києві Дмитро Євдокимов, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ Наталя Мішина, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Олександр Скрипнюк, завідувач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Слінько, завідувач кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Хотинська-Нор.
📅 19 лютого 2025 року відбулося засідання журі конкурсу, під час якого розглянули критерії оцінювання робіт, які цьогоріч сформульовані таким чином:
🔹актуальність,
🔹обґрунтованість,
🔹творчий підхід,
🔹теоретична та практична значущість.
🔍Особливу увагу приділили питанням академічної доброчесності та прозорості оцінювання, можливих заохочень для переможців.
За ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця під час засідання журі конкурсу було розглянуто питання щодо запровадження спеціальних номінацій при визначені кращої статті на тему захисту прав і свобод людини і громадянина та додаткових заохочень переможців конкурсу, зокрема можливості стажування.
Цю пропозицію підтримав Голова Відділення Асоціації правників України в місті Києві, Голова Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини Дмитро Євдокимов, запропонувавши відзначити переможців можливістю стажування в провідних юридичних компаніях.
Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, співредакторка наукового журналу «Український часопис конституційного права» зазначила, що конкурсанти-переможці матимуть можливість опублікувати свої статті.
Традиційно на переможців чекатимуть найцікавіші новітні видання від наших постійних партнерів ТОВ Видавництва «Юридика», директором якого є пані Катерина Головко.
📌 Як взяти участь?
📄 Наукову статтю разом із заявкою https://cutt.ly/ceH1YCMH та рецензією потрібно надіслати на електронну пошту: inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.
🏆 Підсумки оголошуватимуть 28 червня 2025 року під час урочистих заходів, присвячених Дню Конституції України.
📜 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.
🌟 Приєднуйтесь та робіть перший крок до великих досягнень!
🔗 Більше про конкурс за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів: (044) 238-10-18, 238-13-50.
📖 У #КСУ з жовтня 2024 року триває конкурс на кращу наукову статтю, присвячену захисту прав і свобод людини і громадянина.
👩🎓Участь у конкурсі можуть взяти студенти, аспіранти, ад’юнкти, здобувачі закладів вищої освіти, аби виявити свій науковий потенціал, поділитися своїми підходами та ідеями із зазначеної тематики, а також зробити своє дослідження доступним для широкого загалу.
Надіслані статті 📝 буде ретельно оцінювати журі конкурсу, до складу якого входять: виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Олег Первомайський, Сергій Різник, Петро Філюк, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, завідувач кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, директор ТОВ Видавництво „Юридика“ Катерина Головко, Голова Відділення Асоціації правників України в місті Києві Дмитро Євдокимов, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ Наталя Мішина, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Олександр Скрипнюк, завідувач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Слінько, завідувач кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Хотинська-Нор.
📅 19 лютого 2025 року відбулося засідання журі конкурсу, під час якого розглянули критерії оцінювання робіт, які цьогоріч сформульовані таким чином:
🔹актуальність,
🔹обґрунтованість,
🔹творчий підхід,
🔹теоретична та практична значущість.
🔍Особливу увагу приділили питанням академічної доброчесності та прозорості оцінювання, можливих заохочень для переможців.
За ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця під час засідання журі конкурсу було розглянуто питання щодо запровадження спеціальних номінацій при визначені кращої статті на тему захисту прав і свобод людини і громадянина та додаткових заохочень переможців конкурсу, зокрема можливості стажування.
Цю пропозицію підтримав Голова Відділення Асоціації правників України в місті Києві, Голова Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини Дмитро Євдокимов, запропонувавши відзначити переможців можливістю стажування в провідних юридичних компаніях.
Олена Бориславська, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, співредакторка наукового журналу «Український часопис конституційного права» зазначила, що конкурсанти-переможці матимуть можливість опублікувати свої статті.
Традиційно на переможців чекатимуть найцікавіші новітні видання від наших постійних партнерів ТОВ Видавництва «Юридика», директором якого є пані Катерина Головко.
📌 Як взяти участь?
📄 Наукову статтю разом із заявкою https://cutt.ly/ceH1YCMH та рецензією потрібно надіслати на електронну пошту: inbox@ccu.gov.ua (із позначкою „На конкурс‟) до 1 червня 2025 року.
🏆 Підсумки оголошуватимуть 28 червня 2025 року під час урочистих заходів, присвячених Дню Конституції України.
📜 Статтю переможця конкурсу опублікують в офіційному друкованому виданні – „Вісник Конституційного Суду України‟.
🌟 Приєднуйтесь та робіть перший крок до великих досягнень!
🔗 Більше про конкурс за посиланням: https://cutt.ly/deH1EfCZ
📞 За додатковою інформацією звертайтеся за номерами телефонів: (044) 238-10-18, 238-13-50.
📑 Онлайн-лекція „Щодо набрання чинності законом при встановленні податків і зборів у контексті рішення Конституційного Суду України від 21 січня 2025 року № 3-р(ІІ)/2025“
У лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко і Галина Юровська зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 3-р(ІІ)/2025 у справі про набрання чинності законом під час встановлення податків і зборів за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ (Товариство).
🔹 За словами суддів, предметом конституційного контролю був окремий припис Податкового кодексу в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28.12.2014 № 71–VІII, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
У Рішенні Суд зазначив, що цей закон був ухвалений 28 грудня 2014 року, опублікований – 31 грудня 2014 року, і набрав чинності із 1 січня 2015 року, тобто із дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону почав діяти і породжувати правові наслідки на наступний день після дня опублікування законодавчого акта, а саме з початком бюджетного періоду – 1 січня 2015 року (фактично негайно).
🔹 Суд указав, що встановивши із 1 січня 2015 року акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби в певному перехідному періоді (vacatio legis – час із моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
🔸 Суд констатував, що Товариство не мало достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням вказаного закону, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності, а також зауважив, що Верховна Рада України не встановила достатнього перехідного періоду (розумного часового проміжку), чим позбавила платників податків можливості будь-якого податкового планування.
Отже, у цій справі Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону є неконституційним.
🔸 Під час лекції судді також навели позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини та інших міжнародних інституцій, висвітлили юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, та які Суд застосував із попередніх рішень, зокрема щодо юридичної визначеності як складника принципу верховенства права.
Судді наголосили, що конституційний обов’язок сплачувати податки не може бути виконаним одночасно зі зміною елементів податку, оскільки сплаті податку передує досить складний та багатостадійний процес, який потребує певного часу для пристосування до нових правил.
🎥 Більш детально можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=UgTilZoY_Ro
Усі попередні лекції – на Ютубі та Телеграм-каналі Конституційного Суду України.
У лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко і Галина Юровська зосередили увагу на ключових аспектах Рішення № 3-р(ІІ)/2025 у справі про набрання чинності законом під час встановлення податків і зборів за конституційною скаргою ТОВ „Геомакс-Ресурс“ (Товариство).
🔹 За словами суддів, предметом конституційного контролю був окремий припис Податкового кодексу в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28.12.2014 № 71–VІII, який утратив чинність, але продовжував застосовуватись до правовідносин, що виникли за його чинності.
У Рішенні Суд зазначив, що цей закон був ухвалений 28 грудня 2014 року, опублікований – 31 грудня 2014 року, і набрав чинності із 1 січня 2015 року, тобто із дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону почав діяти і породжувати правові наслідки на наступний день після дня опублікування законодавчого акта, а саме з початком бюджетного періоду – 1 січня 2015 року (фактично негайно).
🔹 Суд указав, що встановивши із 1 січня 2015 року акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби в певному перехідному періоді (vacatio legis – час із моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.
🔸 Суд констатував, що Товариство не мало достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням вказаного закону, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності, а також зауважив, що Верховна Рада України не встановила достатнього перехідного періоду (розумного часового проміжку), чим позбавила платників податків можливості будь-якого податкового планування.
Отже, у цій справі Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Податкового кодексу в редакції зазначеного закону є неконституційним.
🔸 Під час лекції судді також навели позиції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини та інших міжнародних інституцій, висвітлили юридичні позиції, які були сформовані у цьому рішенні, та які Суд застосував із попередніх рішень, зокрема щодо юридичної визначеності як складника принципу верховенства права.
Судді наголосили, що конституційний обов’язок сплачувати податки не може бути виконаним одночасно зі зміною елементів податку, оскільки сплаті податку передує досить складний та багатостадійний процес, який потребує певного часу для пристосування до нових правил.
🎥 Більш детально можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=UgTilZoY_Ro
Усі попередні лекції – на Ютубі та Телеграм-каналі Конституційного Суду України.
YouTube
Щодо набрання чинності законом при встановленні податків і зборів
Онлайн-лекція „Щодо набрання чинності законом при встановленні податків і зборів у контексті рішення Конституційного Суду України від 21 січня 2025 року № 3-р(ІІ)/2025“
У лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко і Галина Юровська зосередили…
У лекції судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко і Галина Юровська зосередили…
⚖️ Засідання колегій суддів: ухвалили низку ухвал
Сьогодні, 25 лютого ц.р., відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Другого сенату #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Третя колегія суддів ухвалила три ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Романенко Наталії Євгеніївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
➖ Стегніцького Андрія Мироновича щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини другої статті 137, абзацу першого частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Яценка Володимира Анатолійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України.
📚У справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ Перша колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату Суду.
Сьогодні, 25 лютого ц.р., відбулися засідання Першої і Третьої колегій суддів Другого сенату #КСУ, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Третя колегія суддів ухвалила три ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Романенко Наталії Євгеніївни щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України;
➖ Стегніцького Андрія Мироновича щодо конституційності окремих приписів пункту 1 частини другої статті 137, абзацу першого частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Яценка Володимира Анатолійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України.
📚У справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 1 пункту 5 розділу І, пункту 7 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“ Перша колегія суддів відмовила у відкритті конституційного провадження (неодностайно). Отже, питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі судді розглянуть на засіданні Другого сенату Суду.